НПЗ у США переробляють понад 17 млн барелів нафти на добу.

Попри високі обсяги виробництва, запаси бензину та дизельного пального залишаються поблизу багаторічних мінімумів.За оцінкою Reuters, однією з причин є орієнтація американських заводів на експорт. Високі ціни на пальне на міжнародних ринках стимулюють постачання за кордон, тому збільшення переробки не приводить до пропорційного зростання внутрішніх резервів.

Уранці 27 липня ф’ючерси на Brent подешевшали на $6,20 за барель, або на 6,4%, — до $90,58 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate знизилася на $5,80 за барель, або на 6,5%, — до $83,51 за барель.

Ключовий ризик для бензинів і дизпального переходить від ціни сирої нафти до маржі переробки, страхування та фрахту

Business Insider повідомив, що за останній місяць ціни на нафту зросли більш ніж на 30% і перевищували $100 за барель на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. Водночас джерело наголошує: дорожчає не лише сира нафта. Витрати на перевезення та переробку зростають швидше, що може підштовхувати ціни на дизель, авіапальне й бензин.

Голова макростратегії Mizuho в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Вішну Варатхан зазначив, що сам по собі спотовий індикатор сирої нафти може виглядати «оманливо м’яким». За оцінкою Mizuho, витрати на доставку можуть зрости з приблизно $10–12 за барель до $15–20 за барель через фрахт, страхування та складнішу логістику.

Найбільший тиск, за матеріалом, формується не в сирій нафті, а у готових видах пального. Mizuho оцінює дизель більш ніж у $180 за барель з урахуванням поточних цін на нафту та маржі переробки. Це вдвічі вище приблизно $93 на початку року. Окремо премія переробки для дизелю, за оцінкою Mizuho, майже потроїлася і перевищила $80 за барель.

Аналітики ING, яких цитує Business Insider, також вказали на стиснення постачання дизпального. У матеріалі зазначено, що напруження поширюється і на бензин, дизель та авіапальне, які стає складніше знайти. Для європейських імпортерів така структура витрат означає, що навіть стабілізація Brent не гарантує швидкого здешевлення готових нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Business Insider.

Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.

Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів

Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.

Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.

Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю

У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.

Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.

Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни

Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.

Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.

Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання, а також про зростання вартості фрахту в Перській затоці.

Джерела: Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?, Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war.

Через низький рівень води судна на окремих ділянках Рейну завантажують лише приблизно на 20% місткості. Перевезення танкерною баржею з Роттердама до Карлсруе подорожчало з близько €45 за тонну наприкінці червня до €60–70 за тонну. Подорожчання внутрішньої логістики створює ризик зростання вартості постачання нафтопродуктів до південної Німеччини.

Баржі втрачають більшу частину вантажопідйомності

Спека та суха погода знизили рівень води на Рейні, унаслідок чого вантажні судна не можуть працювати з повним завантаженням. Обмеження діють на ділянках на південь від Дуйсбурга й Кельна, зокрема біля вузького місця поблизу Кауба. Деякі судна використовують лише близько 20% номінальної місткості, тому один вантаж доводиться розподіляти між кількома баржами.

Танкерні баржі можуть перевозити приблизно 1,2 тис. тонн через Дуйсбург і лише 460 тонн через Кауб. Вартість маршруту Роттердам — Карлсруе зросла до €60–70 за тонну проти приблизно €45 наприкінці червня, тобто на €15–25 за тонну. Судновласники також запроваджують доплати за низький рівень води.

Логістичний ризик для паливного ринку Німеччини

Рейн є одним із головних маршрутів постачання сировини та готових нафтопродуктів із району Амстердам — Роттердам — Антверпен до внутрішніх районів Німеччини. Reuters прямо називає серед вантажів нафтопродукти, включно з пічним паливом. Зростання фрахту підвищує вартість доставки кожної тонни та може збільшувати попит на дорожчі залізничні й автомобільні перевезення.

Джерело не наводить окремої оцінки впливу на ціну автомобільного дизпального. Передавання логістичних витрат у гуртові й роздрібні ціни залежатиме від тривалості обмежень, запасів у регіональних сховищах і доступності альтернативного транспорту. Дощ прогнозувався із п’ятниці, але швидкого поліпшення умов судноплавства учасники ринку не очікували.

Попередній досвід 2022 року показав, що тривале обміління Рейну здатне спричиняти перебої з постачанням і виробничі обмеження для німецьких підприємств. Актуальні матеріали про європейську паливну логістику доступні в рубриках «Дизельне паливо» та «Нафта».

Джерела: Reuters: низький рівень води на Рейні та зростання транспортних витрат.

Кількість танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня з 25 травня, а 12 липня водний шлях перетнули лише шість суден. Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів, що покривало менш ніж 30 днів попиту. Посилення ризиків для морського постачання створює додатковий тиск на європейський баланс середніх дистилятів, до яких належать авіапальне й дизельне пальне.

Танкери скорочують проходження через протоку

13 липня доступні системи відстеження зафіксували падіння танкерного трафіку через Ормузьку протоку до двомісячного мінімуму. Судновласники стали обережнішими після поновлення ударів між США та Іраном і атак на цивільні судна. Частина танкерів вимикає транспондери автоматичної ідентифікаційної системи, тому фактичний рух може бути більшим, ніж показує відкрита статистика.

У неділю протоку перетнули лише шість суден — найменше за п’ять тижнів. Серед них був танкер із приблизно 500 тис. барелів кувейтських нафтопродуктів. Комерційний рух зберігається, але здійснюється на зниженому рівні, а частина вантажів перевантажується з судна на судно за межами протоки.

Європа компенсує нестачу рекордним імпортом

Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів проти 99 млн барелів у США. За розрахунками Reuters, цього вистачало менш ніж на 30 днів європейського попиту. Energy Aspects очікувала дефіцит авіапального в Європі майже на 600 тис. барелів на добу в третьому кварталі, тоді як для США прогнозувався надлишок у 116 тис. барелів на добу, а для Азійсько-Тихоокеанського регіону — 425 тис. барелів на добу.

У червні Європа імпортувала 673 тис. барелів авіапального на добу — найбільше з жовтня 2025 року. Постачання надходило зі США, Нігерії, Канади, Індії, Кувейту та Південної Кореї. До початку війни на Близькому Сході приблизно половина європейського імпорту цього пального припадала на регіон Перської затоки.

Італійські НПЗ у перші чотири місяці року збільшили випуск авіапального на 10%. Імпорт країни скоротився на 6%, а внутрішнє виробництво у березні та квітні забезпечувало майже 70% попиту. Компанія Eni додатково імпортувала напівфабрикати для нарощування переробки.

Чому дефіцит авіапального важливий для дизельного ринку

Авіапальне та дизельне пальне належать до середніх дистилятів і залежать від наявності придатної сировини та потужностей вторинної переробки. Скорочення роботи азійських НПЗ навесні 2026 року одночасно обмежувало виробництво обох продуктів: сукупні втрати випуску дизпального й авіапального у квітні оцінювалися на рівні до 2 млн барелів на добу.

Поточні дані не дають підстав стверджувати, що європейський випуск дизпального вже скоротився через збільшення виробництва авіапального. Однак запаси менш ніж на місяць і залежність від імпорту свідчать про обмежений резерв усієї системи середніх дистилятів. Нове тривале блокування Ормузької протоки посилить конкуренцію за американські, індійські та інші альтернативні вантажі. Ця залежність від нових маршрутів сформувалася, зокрема, на тлі відмови ЄС від російських енергоносіїв.

Більше матеріалів про стан пропозиції та ціноутворення зібрано в тематичній рубриці «Дизельне паливо» та розділі «Нафта».

Джерела: Reuters: рух танкерів через Ормузьку протоку, Reuters: запаси авіапального в Європі, Reuters: вплив скорочення переробки на дизпальне й авіапальне.

Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що сукупні втрати постачання нафти з близькосхідних виробників перевищили 1,3 млрд барелів. Потоки через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до середніх 2,7 млн барелів на добу в березні, квітні та травні.

Запаси, альтернативні маршрути й гнучкість НПЗ пом’якшили наслідки кризи

У коментарі від 22 червня 2026 року IEA зазначила, що майже закриття Ормузької протоки стало найбільшим порушенням постачання в історії глобальних енергетичних ринків. Воно зачепило не лише сиру нафту, а й нафтохімічну сировину, LPG, дизельне пальне та авіапальне.

У квітні міжнародний бенчмарк North Sea Dated досяг рекордних $144 за барель, тобто більш ніж удвічі перевищив довоєнні рівні. Ще сильніше, за оцінкою IEA, зросли ціни на дизель і авіапальне.

IEA виділила три ключові механізми адаптації. Перший — рекордне скорочення запасів: у середньому глобальні нафтові запаси зменшувалися на 3,8 млн барелів на добу від початку конфлікту. Другий — альтернативні маршрути для частини виробників Перської затоки та збільшення експорту з інших регіонів, насамперед зі США. Третій — швидке переналаштування глобальної переробки для компенсації втрат не лише сирої нафти, а й готових нафтопродуктів.

IEA повідомляє, що країни-члени агентства погодили найбільше в історії вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів. У травні ця колективна дія додавала на ринок 2,5 млн барелів на добу.

Для Європи важливим є блок про авіапальне: регіон отримував більшість імпорту авіапального з Близького Сходу, а попит улітку зростає до 1,8 млн барелів на добу. IEA зазначає, що європейські НПЗ підвищили вихід авіапального до рекордного рівня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.