За оцінкою Wood Mackenzie, конфлікт на Близькому Сході порушив експорт 80 млн т СПГ на рік, але енергоринки Європи не повторили ціновий шок 2022 року. Оптові ціни на електроенергію у п’яти найбільших європейських ринках у березні 2026 року становили трохи понад €90/МВт·год, тоді як на початку кризи в Україні сягали €280/МВт·год.

Диверсифікація палива стала головним запобіжником для Європи

Що сталося

Конфлікт на Близькому Сході порушив постачання СПГ — скрапленого природного газу з Перської затоки. Масштаб шоку Wood Mackenzie порівнює зі скороченням постачання російського газу до Європи у 2022 році.

• 80 млн т на рік — обсяг порушеного експорту СПГ із Перської затоки.
• $19/млн БТО — піковий рівень місячних форвардних цін на газ у квітні 2026 року.
• Майже $70/млн БТО — рівень цін у вересні 2022 року.
• €90/МВт·год — середня оптова ціна електроенергії у п’яти найбільших ринках Європи у березні 2026 року.
• €280/МВт·год — ціна у перші місяці кризи після початку великої війни в Україні.

Чому ціни не зірвалися

Wood Mackenzie називає три ключові чинники, які стримали ціновий удар:

• Тепліша погода залишила європейські газові сховища заповненими на 28% наприкінці березня.
• Нові проєкти СПГ додали 40 млн т на рік нової пропозиції з початку 2026 року.
• Попит Китаю на СПГ різко впав, оскільки країна перейшла на альтернативні джерела.

«Війна в Україні показала Європі переваги диверсифікації від волатильного викопного палива. Акумуляторні системи зберігання енергії та відновлювані джерела дедалі частіше формують ціни, зменшуючи вплив газу. Саме цей структурний зсув захистив ринки електроенергії, коли сталася ця криза», — сказав Пітер Осбальдстоун, директор із досліджень європейської електроенергетики Wood Mackenzie.

Як змінився баланс генерації

Найнижчу оптову ціну електроенергії у березні 2026 року зафіксувала Іспанія — €42/МВт·год. Це пояснюється тим, що частка відновлюваної енергетики там перевищила 60%.

• У Німеччині зростання сонячної генерації дало змогу скоротити частку вугільної та газової генерації з 46% у лютому до 39% у березні.
• У Нідерландах частка вугільної та газової генерації зменшилася з 49% до 36% між лютим і березнем.
• У Європі річна генерація електроенергії з газу впала майже на 13% від початку 2022 року.
• В Австралії акумуляторні системи зберігання збільшили частку у формуванні ціни приблизно з 2% на початку 2022 року до 20% наприкінці 2025 року.
• Газова генерація в Австралії скоротилася з 10% до менш ніж 5%.
• В Японії атомні електростанції вже забезпечують 10% постачання, що вдвічі більше за рівень 2022 року.

Що це означає для ринку нафти, газу й електроенергії

Надані дані свідчать не про зникнення ризиків, а про те, що ринок став стійкішим до шоків постачання. Головна зміна — менша залежність ціни електроенергії від газу.

• Диверсифікація джерел стала практичним захистом: відновлювані джерела, атомна генерація, акумулятори та альтернативи СПГ знизили тиск на ринки.
• Логістична стійкість посилилася завдяки запуску нових СПГ-проєктів на 40 млн т на рік.
• Стратегічні запаси також відіграли роль: навіть 28% заповненості сховищ наприкінці березня допомогли пом’якшити шок.
• Сценарій блокади або масованого зриву постачання показав, що ринки з більшою часткою відновлюваної генерації та накопичувачів мають нижчий ризик цінового стрибка.

Як змінилося ціноутворення

Газ залишається важливим чинником ціни електроенергії, але його роль слабшає там, де зростає частка відновлюваної генерації та акумуляторів.

• Газові ціни у травні 2026 року знизилися до $15/млн БТО, що лише на 20% вище за середній рівень 2025 року.
• В Італії ціни на електроенергію у березні 2026 року зросли на 18% у річному вимірі.
• У Німеччині зростання становило 5%.
• У Великій Британії — 3%.
• У Франції середні ринкові ціни знизилися на 16%.
• В Іспанії падіння становило 22%.

Отже, ціноутворення дедалі більше залежить не лише від вартості газу, а й від структури генерації. Там, де частка відновлюваних джерел вища, як в Іспанії, ціна може залишатися значно нижчою навіть під час великого шоку на ринку СПГ.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilfield Technology

Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.

Геополітичні зсуви та енергетичний вимір

Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.

Арктика та трансатлантична напруга

• США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.
• Тарифи стартують із 10% у лютому та зростають до 25% у червні, що підвищує витрати європейських експортерів.
• Президент США наголосив на вразливості Канади перед конкурентами США в Арктиці.
• Франція активувала антипримусовий інструмент ЄС, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.

Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.

Близький Схід: контроль над ресурсами

• Уряд Сирії підписав угоду про припинення вогню з курдськими силами SDF, які підтримуються США.
• Мета угоди — інтеграція сил і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.
• Ірак оголосив про повне виведення військ коаліції США з федеральної території, за винятком Курдистану.

Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.

Європа та диверсифікація газу

• Азербайджан розпочав експорт газу до Австрії та Німеччини через трубопровід TAP.
• Це посилює диверсифікацію джерел для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.

Водночас очікується, що середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.

Глобальна економіка та енергоспоживання

• Економіка Китаю зросла лише на 4,5% у IV кварталі 2025 року.
• Роздрібні продажі — 0,9%, а народжуваність впала до 5,6 на 1 000 осіб.
• Споживання електроенергії вперше перевищило 10 трлн кВт·год.

Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.

Нові проєкти та зміна маршрутів

• Мозамбік запустив корпус Coral North FLNG із потужністю 3,6 млн тонн на рік до 2028 року.
• Японія готує до перезапуску АЕС Kashiwazaki-Kariwa через 15 років після Фукусіми.
• Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Диверсифікація постачання стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.
• Посилюється потреба у стратегічних запасах і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.

Захист критичної інфраструктури

• Зростає роль військового захисту енергетичних об’єктів.
• Необхідні інвестиції в розосередження інфраструктури та страхування ризиків.

Ціноутворення

• Можливе коливання цін через зміну структури імпорту та логістичних витрат.
• Ключову роль відіграватимуть податкова політика та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.

Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: geopoliticsunplugged.substack.com

До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні.

Перше постачання за три десятиліття

19 грудня до Вірменії прибули 22 залізничні вагони бензину, відправлені з Азербайджану транзитом через територію Грузії. Це стало першим комерційним енергетичним постачанням між двома країнами приблизно за 30 років, попри тривалий конфлікт та закриті кордони.

• Дата прибуття: 19 грудня 2025 року
• Маршрут: Азербайджан – Грузія – Вірменія
• Формат: залізничне постачання бензину

Політичні умови та економічний контекст

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наголосив, що угода має комерційний характер, але стала можливою завдяки зміні політичного клімату між країнами.

«Торгівля відбувається між приватними компаніями, але саме встановлений мир між Вірменією та Азербайджаном створив політичні умови для цієї торгівлі», — Нікол Пашинян.

Домовленість була досягнута у листопаді під час переговорів за участю віцепрем’єрів обох країн у межах зусиль із розширення економічної співпраці.

Залежність від росії та чутливість диверсифікації

За підсумками минулого року близько 65 відсотків бензину Вірменія імпортувала з росії. Така структура постачання робить питання диверсифікації критично чутливим для енергетичної безпеки країни.

• Частка росії в імпорті бензину: ≈65%
• Ризик: висока концентрація одного джерела постачання
• Мета: зниження політичної та логістичної вразливості

Обмеження та середньострокові ризики

У Вірменії постачання з Азербайджану сприймається як потенційно корисне, але вразливе рішення. Побоювання пов’язані з можливим відновленням напруженості, що може призвести до припинення постачання.

«Існує страх, що у разі нового загострення Азербайджан може перекрити постачання і залишити Вірменію без ресурсу», — зазначила дослідниця Регіонального центру досліджень у Єревані Емілі Бабакян Фрейзер.

Тому нинішню угоду розглядають радше як середньо- та довгострокову можливість, а не як негайну заміну російських обсягів.

Транзит і регіональна логістика

Раніше у 2025 році Азербайджан відновив транзит товарів до Вірменії, скасувавши обмеження, що діяли з 1997 року. З жовтня через азербайджанську територію вже пройшли дві партії зерна з Казахстану та росії.

• Рік зняття обмежень: 2025
• Попередні транзитні вантажі: зерно з Казахстану та росії
• Значення: відновлення регіональних логістичних коридорів

Можливі наслідки для ринку

• Диверсифікація джерел: поява азербайджанського напрямку знижує монопольну роль росії у постачанні бензину.
• Логістична стійкість: залізничний маршрут через Грузію підвищує гнучкість постачання у кризових сценаріях.
• Стратегічні запаси: нові канали імпорту створюють умови для формування більш стійких резервів пального.

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: зниження напруги зменшує ризики фізичних загроз для транспортних коридорів.
• Економічна складова: відновлення транзиту стимулює інвестиції в залізничну та прикордонну інфраструктуру.
• Розосередження ризиків: альтернативні маршрути зменшують залежність від одного геополітичного центру.

Вплив на ціноутворення

• Структура ціни: конкуренція між джерелами може знизити імпортну премію.
• Маржа: альтернативні постачання посилюють переговорну позицію імпортерів.
• Конкуренція: зменшення домінування одного постачальника створює передумови для стабілізації цін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: RFE/RL — Armenian Service та Azerbaijani Service

 Туреччина значно зменшила частку російської нафти у своєму імпорті, яка у березні 2025 року становила лише 19%. Це стало можливим завдяки обмеженню закупівель російської нафти найбільшим нафтопереробником країни Tupras, який дотримується цінових обмежень G7. Водночас Туреччина вперше за останні десятиліття почала імпортувати нафту з Бразилії, що свідчить про значну зміну у стратегії постачання енергоресурсів.

Туреччина значно зменшила свою залежність від російської нафти. У березні 2025 року частка російської нафти в імпорті країни склала лише 19%, що є різким контрастом у порівнянні з більш ніж половиною імпорту минулого року. Ця зміна пов’язана з рішенням найбільшого нафтопереробника Туреччини Tupras обмежити закупівлю російської нафти лише до барелів, які відповідають ціновим обмеженням G7, щоб уникнути санкцій США.

Вильнюс и Минск ведут диалог по вопросу поставок энергоресурсов в Белоруссию через Литву.

Об этом сегодня заявил министр иностранных дел балтийской республики Линас Линкявичюс, пишет АНГИ.

«По вопросу диверсификации обеспечения энергоресурсами — нефтью, газом — мы говорим с нашими соседями и готовы к сотрудничеству», — отметил он.

По словам главы МИД, такая диверсификация важна для Беларуси «как в практическом, так и в политическом плане». «Это в какой-то мере могло бы уменьшить зависимость, которая не снижается, Белоруссии от поставок энергоресурсов восточным соседом», — передает слова Линкявичюса АНГИ.

Читайте в «Терминале», правительство Беларуси продолжает отрабатывать схему альтернативных поставок нефти, изучая варианты кроме России, в том числе и Украину. Об этом заявил первый вице-премьер республики Дмитрий Крутой по итогам совещания у президента страны.

Міністерство інфраструктури України спільно з представниками найбільших компаній визначилося з диверсифікацією шляхів постачання нафтопродуктів.

Про це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян під час спільного брифінгу з представником Президента України у Кабміні Андрієм Герусом, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми разом з представниками найбільших компаній, а також Укрзалізниці, Адміністрації морських портів, за участю пана Геруса визначили, як буде забезпечено диверсифікацію шляхів постачання нафтопродуктів, зокрема дизельного пального та скраплених газів, для стабільного функціонування економіки України», — сказав Омелян.

Він додав, що потужності нафтових терміналів у морських портах України дозволяють багатократно збільшити обсяги переробки нафтопродуктів вже сьогодні, Укрзалізниця має можливість забезпечити достатню кількість тягового вантажного рухомого складу для виконання перевезень нафтопродуктів, також Укрзалізниця сформує «незнижуваний стратегічний запас дизельного палива».

Крім того, Омелян звернув увагу, що на нараді було прийнято рішення сформувати оперативний штаб, який працюватиме на щоденній основі з найбільшими нафтотрейдерами України, державними компаніями, щоб будь-яке проходження цистерн новими маршрутами не було під загрозами, а ринку не загрожували ні зростання цін, ні будь-які інші загрози.

Він також зауважив, що на нараді вирішили запропонували бізнесу надати пропозиції щодо відновлення роботи нафтопереробних заводів в Україні, оскільки об’єми ринку зростають і є, зокрема, висока потреба в якісному бітумі, який можна виробляти в Україні, але з імпортної сировини.

Омелян також наголосив, що енергетична незалежність від Росії — це фундамент безпеки України.

«Ми неодноразово чули, що Україна замерзне без російського газу, тепер чуємо, що поставки дизелю будуть призупинені, нас поглине хаос, колапс і дефіцит… Хочемо вас запевнити, що жодних загроз немає», — додав Омелян.

Сьогодні світовими трендами в енергоефективності є діджиталізація, диверсифікація і децентралізація.
Про це повідомив за результатами 4 Глобальної конференції з енергоефективності у Дубліні Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Діджиталізація: ми вже говоримо не лише про напрям утеплення будинків, а й цифрові рішення для управління інженерними системами, системами вентиляції, обліку тепла. Друге – диверсифікація. Україна має потужний енергоресурс,  і це не лише газ, де ми залежні від транспортування з Росії та купуємо в Європі. В нас великий потенціал сонячної енергетики, вітро- та гідроенергетики, а також відновлювальних джерел енергії, на які дедалі більше буде орієнтуватись енергоефективність. І третій тренд – децентралізація. І це не лише використання децентралізованого енергопостачання, а й розвиток нових систем управління енергозабезпеченням кварталів та районів», – наголосив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр повідомив, що енергоефективність сьогодні – драйвер розвитку людського ресурсу.

«Галузь дуже потребує сучасних ефективних рішень, цифрових технологій в інженерних системах. IT-галузь може швидко рухати вперед енергоефективність, що у свою чергу є потужним поштовхом для розвитку кадрового потенціалу – інженерів, конструкторів, менеджерів», – підкреслив Геннадій Зубко.

 Читайте в «Терміналі»,  за словами Віце-прем’єр-міністра — Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, ефект від правильно проведеної тепломодернізації багатоквартирного будинку мешканці відчують вже у наступному опалювальному сезоні.

Відбулася робоча зустріч Міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Насалика із Міністром енергетики Литовської Республіки Жигімантасом Вайчюнасом.

Як повідомляє прес-служба Міненерговугілля, у зустрічі також взяла участь заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко, фахівці Міненерговугілля, Мінрегіонбуду, Держенергоефективності, ЧАЕС, ДАЗВ, НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго».

Під час зустрічі обговорили низку питань взаємовигідного співробітництва. Зокрема йшлося про організацію роботи в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством енергетики Литовської Республіки стосовно стратегічної співпраці у сфері енергетики, який підписано 8 грудня минулого року у Литві в рамках візиту Президента України Петра Порошенка.

Також порушили питання протидії проекту «Північний потік-2», обговорили можливості співпраці щодо використання досвіду Литви у закритті Ігналінської атомної електростанції, питання малих терміналів скрапленого газу (small-scale LNG terminal) тощо.

Міністр підкреслив зацікавленість України у співпраці з Литвою. Також наголосив, що Україна цінує незмінну та тверду позицію у питанні щодо реалізації російського проекту «Північний потік-2».

«Зазначений проект суперечить політиці ЄС щодо принципу диверсифікації джерел та маршрутів постачанняенергоресурсів та збільшує залежність Європи не тільки від одного постачальника, а й від одного транзитногонапрямку», — зазначив Ігор Насалик.

У цьому контексті повідомив про наміри України та Литви щодо підписання Спільної заяви з приводу будівництва Північного потоку-2 та запевнив, що така заява має надати істотний імпульс для об’єднання зусиль та слугуватиме яскравим прикладом відстоювання власних позицій та інтересів.

Щодо стратегічної співпраці Міністр зазначив, що відповідно до вищезазначеного Меморандуму заплановано започаткування діяльності Робочої групи. Міністерство на сьогодні на експертному рівні сформувало склад української частини Робочої групи. Для активізації співпраці запропоновано утворити підгрупи за напрямками, які більш детально опрацьовуватимуть питання співпраці, серед яких енергетична безпека та диверсифікація джерел та шляхів постачання енергоресурсів; обмін досвідом щодо виведення з експлуатації та демонтажу атомних електростанцій; газова сфера, розвиток співпраці у сфері відновлюваних джерел енергії та енергоефективність.

Під час зустрічі заступник Міністра з питань європейської інтеграції Наталія Бойко прокоментувала питання щодо транзиту газу до європейських країн: «Україна завжди була та залишається надійним транзитером газу, і надалівиконуватиме цю функцію, забезпечуючи безпеку постачань європейським споживачам».

Описала кризову ситуацію, що склалася на початку березня цього року, у зв’язку з невиконанням ПАТ «Газпромом» своїх зобов’язань. При цьому наголосила, що Україна для забезпечення безперебійного транзиту газу в ЄС була змушена обмежити постачання газу для своїх споживачів, у тому числі шляхом закриття дитячих і навчальних закладів, понесення додаткових витрат для забезпечення нетипової схеми роботи ГТС та вимушеної додаткової закупівлі природного газу на європейському ринку на тлі пікових цін та дефіциту газу через аномальне похолодання також і в Європі.

З питань використання ядерної енергетики Сторони досягли порозуміння з питань безпеки експлуатації АЕС, дотримання високих стандартів і принципів, закладених у міжнародно-правових документах, у тому числі прийнятих під егідою МАГАТЕ, спрямованих на забезпечення ядерної безпеки, фізичної ядерної безпеки, нерозповсюдження та гарантій. При цьому було наголошено, що важливим є спрямовування спільних зусиль на поліпшення екологічного, радіаційного моніторингу з метою захисту населення і охорони навколишнього середовища. Також важливим елементом гарантування безпеки є проходження стрес-тестів (оцінки безпеки) енергоблоків АЕС за різними напрямками.

Литовська сторона запевнила у підтримці позиції України та зазначила, що потрібно задіяти усі політичні важелі для врегулювання проблем та безпеки постачання газу до регіонів.

В кінці березня у Відні відбулася перша координаційна зустріч регіонального проекту МАГАТЕ «Підвищення спроможностей країн-учасників в диверсифікації поставок палива для АЕС». Проект спрямований на підтримку країн, які експлуатують АЕС, в реалізації заходів з диверсифікації ядерного палива.

Про це повідомляє прес-служба ДНТЦ ЯРБ.

Від Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) участь у зустрічі взяв начальник відділу нейтронно-фізичних процесів ядерних установок Юрій Овдієнко. Під час заходу представники зацікавлених країн та МАГАТЕ обговорили та оптимізували програму проекту на наступні роки.

Україна виступила ініціатором проекту ще у 2016 році. На етапі формування та узгодження експерти ДНТЦ ЯРБ забезпечували підтримку у технічній частині. Інтерес до проекту виявили, перш за все, представники країн, що експлуатують реактори типу ВВЕР – Вірменія, Болгарія, Чехія, Угорщина, Російська Федерація, Словаччина, які зацікавлені у ознайомленні та застосуванні досвіду з диверсифікації поставок палива для АЕС.

«Цей проект є дуже перспективним для України, адже диверсифікація поставок ядерного палива – одна з найважливіших задач, передбачених Енергетичною стратегією України на період до 2035 року. Обмін досвідом з країнами-учасниками та підтримка західноєвропейських колег сприятимуть виходу учасників проекту на новий рівень у вирішенні проблеми диверсифікації ядерного палива», – коментує експерт ДНТЦ ЯРБ Юрій Овдієнко.

Процес диверсифікації ядерного палива доволі тривалий та складний, як процедурно, так і технічно. На майбутнє заплановано ряд зустрічей для підтримки країн-учасників проекту на шляху до диверсифікації.

В ЕС заинтересованы поддержать новую Энергетическую стратегию Украины 2035 – итоги дискуссии в Брюсселе.

Об этом сообщает «Энергореформа».

Как сообщается, в Брюсселе состоялось обсуждение новой «Энергостратегии Украины 2035», принятой Кабмином в августе 2017 г. В круглом столе приняли участие европейские эксперты Martens Center, представители Еврокомиссии, украинские эксперты, участвовавшие в разработке стратегии, и украинские энергокомпании.

Ресурс приводит краткое изложение состоявшейся дискуссии.

Niklas Novaky (Research Officer, Martens Centre) отметил, что «энергетическая безопасность Украины, в конечном итоге, влияет на энергетическую безопасность самой Европы». По его мнению, Новая энергетическая стратегия Украины показывает, что государство желает реформировать свой энергетический сектор.

«Почему, собственно, Украине понадобилась новая энергетическая стратегия? Я полагаю, здесь две причины. Во-первых, энергетический сектор Украины продолжает находиться в плачевном состоянии. Это одна из самых расточительных и неэффективных стран мира в части касающейся энергопотребления. Ее энергоемкость, а именно соотношение потребления энергии к объемам производства в два раза больше, чем в РФ, и примерно в десять раз больше, чем средняя величина по Организации экономического сотрудничества и развития, — сказал Н. Новаки. — Новая энергетическая стратегия нацелена на сокращение энергопотребления в Украине вдвое. Также она призвана усилить собственную добычу традиционных и альтернативных источников энергии».

Однако сама по себе стратегия не решит все проблемы Украины, — сказал эксперт Центра европейских исследований имени Вилфреда Мартенса.

«Нельзя рассчитывать на то, что стратегия сама всё изменит. Стратегия как таковая не возымеет никакого эффекта и не принесет результата до тех пор, пока не будет разработан план действий и этот план будет реализован», — подчеркнул Н. Новаки..

«Для Европейского Союза улучшение уровня энергетической безопасности Украины означает улучшение устойчивости стран Восточного Партнерства. Устойчивость – этот термин, достаточно широко отображенный в Глобальной Стратегии ЕС от 2016 года. Согласно данному документу, это означает «способность государств и обществ к реформам, таким образом устояв и восстановившись после внутренних и внешних кризисов», — напомнил эксперт.

В Глобальной Стратегии обозначены четыре пути, с помощью которых ЕС стремиться осуществить задуманное. Первое – ЕС заявляет, что стремится диверсифицировать энергоресурсы, пути их поставки и самих поставщиков, в особенности что касается газа. Второе – ЕС будет поддерживать развитие инфраструктуры, что в свою очередь  позволит диверсифицировать поставки энергоресурсов на европейские рынки. Третье – обязывающие инфраструктурные соглашения со странами, не входящими в ЕС, должны быть максимально прозрачными, и любые объекты инфраструктуры должны полностью соответствовать европейскому законодательству в данной сфере. Четвертое и последнее – ЕС будет последовательно развивать обратный поток и инфраструктуру для хранения сжиженного природного газа.

«Если все эти четыре цели будут достигнуты, они существенно повысят уровень собственной энергетической безопасности ЕС. В то же время на практике запланированный трубопровод Северный Поток-2 является препятствием всем четырем целям. Он увеличит зависимость ЕС от одного поставщика природного газа», — сказал Н. Новаки.

В заключении эксперт отметил, что Новая энергетическая стратегия Украины – «это положительный признак решительных реформ, происходящих в энергетическом секторе страны. В ЕС однозначно заинтересованы в том, чтобы поддерживать внедрение новой энергетической стратегии, потому что энергетическая безопасность Украины в итоге имеет влияние на энергобезопасность ЕС».

Torsten Wöllert (Team Leader Energy and Environment, Support Group for Ukraine, European Commission) отметил, что предыдущая стратегия не являлась именно энергетической стратегией – это была стратегия энергопроизводства. Она не рассматривала энергию как систему. «Это было больше в стиле Советского Союза: нам нужно производить больше того-то и того-то… Сейчас же произошло качественное изменение в подходе».

«На данный момент энергия воспринимается как система, в которую входит не только производство, но также потребление, — сказал Т. Вюллерт. — Впервые она включает в себя вопросы энергоэффективности. Еще одним новшеством Энергостратегии 2035 является роль потребителей. Это влечет за собой вопрос рынков. Это влечет за собой то, что стратегия больше не является стратегией энергопроизводства, а стратегией энергетического баланса».

Эксперт отметил, что важно добиться интеграции с газотранспортными системами и электросетями (ЕС), но настоящий эффект на энергетическую безопасность будет иметь объединение рынков. Система в гораздо большей безопасности, если всегда есть альтернатива.

«У ЕС и Украины есть очень хорошая база для этого, а именно Соглашение с ENTSO-E, которое является очень амбициозным. Я думаю, что целей данного соглашения сложнее достичь, чем в вопросах природного газа, ведь это более сложная система», — сказал Т. Вюллерт.

«Для людей, которые трудятся над стратегией, повторю: Энергетическая стратегия Украины не завершена. Ей необходим план действий. Посмотрим, как он будет эволюционировать. Ведь дьявол кроется в деталях. Можно согласовать общую концепцию, но как только вы начинаете вдаваться в детали, она тут же усложняется, — заметил эксперт. — Также Украине  необходимо постоянно привлекать различные экспертные группы. Представители правительства, аналитических центров, общественности, промышленности, международных партнеров – они должны работать над этим вместе».

Дмитрий Чумак (эксперт по энергетике Института социально-экономических исследований) отметил, что одна из изначальных идей, почему Украина захотела стать частью европейского сообщества, в том, чтобы привнести в Украину эти высокие стандарты, внедрить их в повседневную жизнь и получить от этого все имеющиеся преимущества.

«У нас есть два очень важных закона – о рынке газа и о рынке электроэнергии, — сказал Д. Чумак. — Оба этих закона были подготовлены с учетом опыта наших европейских партнеров. Но дело в том, что закон сам по себе ничего не значит. Закон предполагает его исполнение. А вот выполнение и является серьезной проблемой в Украине. Как пример, мы видим сегодня, что закон о рынке газа не выполняется по многим пунктам. Реформирование Нефтегаза все еще продолжается, есть масса других вопросов. Что касается рынка электричества, я думаю, там еще больше времени уйдет на реализацию, чем мы видим по рынку газа. Поэтому я считаю, что быть может понимание все же есть, но ясность разума людей, принимающих решения, для меня все еще не так очевидна. Существуют различные силы со своими интересами и сферами влияния, которые в своем диалоге замедляют и даже блокируют внедрение нововведений. Недавно в Кабинете Министров прошла первая встреча группы, которая будет заниматься запуском рынка электроэнергии. Я надеюсь, что это очень хороший знак, что практически сразу же после принятия закона начался диалог».

Виктор Логацкий (ведущий эксперт энергетических программ Центра Разумкова) напомнил, что согласно постановлению правительства, у Украины есть всего четыре месяца на разработку плана действий.

«Нам следует сначала закончить работу и уже потом обсуждать ее… Мы использовали большое количество моделирования в разработке нашего плана действий. Мы это также видим в сфере регионального развития. Усилия были направлены на то, чтобы предоставить органам местного самоуправления больше ресурсов и больше ответственности – чтобы они могли более эффективно управлять теми энергоресурсами, которые имеются у них в регионах. Например, чтобы замещать природный газ. Я считаю, что эти новые ресурсы нужно использовать также и в Украине. И мы верим, что ЕС поможет нам разработать наш план действий», — сказал эксперт..

Анна Зволикевич (представитель ДТЭК в Брюсселе) отметила, что когда мы говорим об одной из основополагающих целей стратегии, а именно, видения энергетической отрасли Украины как неотъемлемой части европейского энергетического пространства, то интеграция энергетической инфраструктуры не может проходить в отрыве от внедрения нового рынка электроэнергии, основанного на третьем энергетическом пакете ЕС.

«Синхронизация, как процесс выполнения технических требований, сама по себе не означает получения всех преимуществ от включения в модель рынка электроэнергии ЕС. Необходима действующая регуляторная база, как основа создания понятных и действующих одинаково для всех правил работы на рынке (level playing field) как части единой системы», — сказала А. Зволикевич. Эксперт подчеркнула, важность соблюдения принятых на законодательном уровне сроков перехода на новую модель рынка электроэнергии.

«К возможным угрозам надежности работы сетей, которые будут особенно тщательно отслеживаться со стороны участников системы Континентальной Европы, относится уровень информационной безопасности. Мои коллеги работали по этому направлению с экспертами из ENTSO-E, и активно вовлекаются в работу (сотрудничество) в рамках программ, проводимых USAID», сообщила эксперт.

Как ранее сообщал «Терминал», Энергетическая стратегия Украины до 2035 года предусматривает системные меры по развитию ВИЭ.