<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; добрива</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/dobriva/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 29 Apr 2026 19:16:12 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Конфлікт Ізраїлю та Ірану: критична роль Близького Сходу в енергетичній безпеці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/konflikt-izra%d1%97lyu-ta-iranu-kritichna-rol-blizkogo-sxodu-v-energetichnij-bezpeci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/konflikt-izra%d1%97lyu-ta-iranu-kritichna-rol-blizkogo-sxodu-v-energetichnij-bezpeci/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Jul 2025 13:44:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтан"]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[добрива]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергобезпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергоресурси]]></category>
		<category><![CDATA[конфликт]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152835</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29637-Израиль.png" alt="Конфлікт Ізраїлю та Ірану: критична роль Близького Сходу в енергетичній безпеці"/><br />Зростання напруженості між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року стало тригером масштабної волатильності на глобальних ринках нафти, газу та добрив. Події засвідчили залежність світової енергетики від стабільності Близького Сходу, а також чутливість до можливих загроз транзитним маршрутам, зокрема через Ормузьку протоку. Близький Схід як стратегічний центр енергоресурсів 30 % світового видобутку нафти і 18 % — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29637-Израиль.png" alt="Конфлікт Ізраїлю та Ірану: критична роль Близького Сходу в енергетичній безпеці"/><br /><p>Зростання напруженості між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року стало тригером масштабної волатильності на глобальних ринках нафти, газу та добрив. Події засвідчили залежність світової енергетики від стабільності Близького Сходу, а також чутливість до можливих загроз транзитним маршрутам, зокрема через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Близький Схід як стратегічний центр енергоресурсів</h3>
<ul>
<li><strong>30 % світового видобутку нафти</strong> і <strong>18 % — природного газу</strong></li>
<li><strong>25 % світового експорту СПГ</strong> та <strong>понад 30 % експорту сечовини</strong></li>
</ul>
<p>Регіон залишається ключовим постачальником енергоресурсів для Азії та Європи, при цьому <em>всі обсяги експорту СПГ з Катару та ОАЕ проходять через Ормузьку протоку</em>.</p>
<h3>Реакція ринку на ескалацію</h3>
<ul>
<li>Brent зріс на <strong>18 %</strong> до $79/бар. з 10 по 20 червня</li>
<li>TTF – <strong>+20 %</strong>, до $14/MBtu</li>
<li>JKM (азіатський СПГ) – <strong>+до $14.8/MBtu</strong></li>
<li>Ціни на сечовину в регіоні – <strong>+30 %</strong>, до $510/т</li>
</ul>
<p><em>24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту й газ обвалилися на ≈10 %, добрива – на 14 %.</em></p>
<h3>Ризик зупинки Ормузької протоки</h3>
<blockquote><p>&#171;Основний чинник зростання цін — побоювання блокування Ормузької протоки — ключового вузла для 20 % світової торгівлі СПГ.&#187;</p></blockquote>
<p><em>Тимчасово обговорювалося її закриття, проте рішення не було ухвалене.</em></p>
<h3>Перебої в постачанні: ізраїльський і іранський фактор</h3>
<ul>
<li>Ізраїль зупинив видобуток газу на родовищах Левіафан і Каріш (13–25 червня)</li>
<li>Експорт газу в Єгипет і Йорданію — припинено</li>
<li>Це спричинило <strong>зупинку виробництва добрив</strong> в регіоні</li>
<li>В Ірані пошкоджено платформу South Pars Phase 14 (втрата ~12 млн м³/день)</li>
</ul>
<h3>Логістика LNG: зростання транзиту, попри ризики</h3>
<ul>
<li>Протока залишалась відкритою, <strong>LNG-трафік зріс на 9 % р/р</strong></li>
<li>Однак <strong>до 25 % суден</strong> фіксували GPS-збої в Перській затоці</li>
<li>Катар інструктував СПГ-танкери чекати поза протокою до моменту завантаження</li>
</ul>
<h3>Вразливість азійських країн до ризику Ормуза</h3>
<ul>
<li><strong>85 %</strong> всього СПГ, що виходить через Ормуз — на азійські ринки</li>
<li>Китай та Індія — <strong>45 %</strong> всього СПГ з Ормуза</li>
<li>У 2025 році: 28 % імпорту СПГ в Азію та 10 % у Європу – саме через Ормуз</li>
<li>Пакистан, Індія, Бангладеш, Тайвань – найвразливіші: понад 25 % газу – з Катару та ОАЕ</li>
<li>У Бангладеш, Пакистані, Тайвані газова генерація – до 45 % виробництва електроенергії</li>
</ul>
<h3>Потенційний шок для глобального газового ринку</h3>
<p><em>Закриття Ормузу може призвести до втрати 330 млн м³/день СПГ — більше, ніж усі трубопровідні постачання з Норвегії до Європи.</em></p>
<p>Це спровокує <strong>глобальну конкуренцію за спотові обсяги</strong> та ще сильнішу волатильність на ринку.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/gas-market-report-q3-2025" target="_blank">IEA</a></strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29637-Израиль.png" alt="Конфлікт Ізраїлю та Ірану: критична роль Близького Сходу в енергетичній безпеці"/><br /><p>Зростання напруженості між Іраном та Ізраїлем у червні 2025 року стало тригером масштабної волатильності на глобальних ринках нафти, газу та добрив. Події засвідчили залежність світової енергетики від стабільності Близького Сходу, а також чутливість до можливих загроз транзитним маршрутам, зокрема через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Близький Схід як стратегічний центр енергоресурсів</h3>
<ul>
<li><strong>30 % світового видобутку нафти</strong> і <strong>18 % — природного газу</strong></li>
<li><strong>25 % світового експорту СПГ</strong> та <strong>понад 30 % експорту сечовини</strong></li>
</ul>
<p>Регіон залишається ключовим постачальником енергоресурсів для Азії та Європи, при цьому <em>всі обсяги експорту СПГ з Катару та ОАЕ проходять через Ормузьку протоку</em>.</p>
<h3>Реакція ринку на ескалацію</h3>
<ul>
<li>Brent зріс на <strong>18 %</strong> до $79/бар. з 10 по 20 червня</li>
<li>TTF – <strong>+20 %</strong>, до $14/MBtu</li>
<li>JKM (азіатський СПГ) – <strong>+до $14.8/MBtu</strong></li>
<li>Ціни на сечовину в регіоні – <strong>+30 %</strong>, до $510/т</li>
</ul>
<p><em>24 червня, після оголошення перемир’я, ціни на нафту й газ обвалилися на ≈10 %, добрива – на 14 %.</em></p>
<h3>Ризик зупинки Ормузької протоки</h3>
<blockquote><p>&#171;Основний чинник зростання цін — побоювання блокування Ормузької протоки — ключового вузла для 20 % світової торгівлі СПГ.&#187;</p></blockquote>
<p><em>Тимчасово обговорювалося її закриття, проте рішення не було ухвалене.</em></p>
<h3>Перебої в постачанні: ізраїльський і іранський фактор</h3>
<ul>
<li>Ізраїль зупинив видобуток газу на родовищах Левіафан і Каріш (13–25 червня)</li>
<li>Експорт газу в Єгипет і Йорданію — припинено</li>
<li>Це спричинило <strong>зупинку виробництва добрив</strong> в регіоні</li>
<li>В Ірані пошкоджено платформу South Pars Phase 14 (втрата ~12 млн м³/день)</li>
</ul>
<h3>Логістика LNG: зростання транзиту, попри ризики</h3>
<ul>
<li>Протока залишалась відкритою, <strong>LNG-трафік зріс на 9 % р/р</strong></li>
<li>Однак <strong>до 25 % суден</strong> фіксували GPS-збої в Перській затоці</li>
<li>Катар інструктував СПГ-танкери чекати поза протокою до моменту завантаження</li>
</ul>
<h3>Вразливість азійських країн до ризику Ормуза</h3>
<ul>
<li><strong>85 %</strong> всього СПГ, що виходить через Ормуз — на азійські ринки</li>
<li>Китай та Індія — <strong>45 %</strong> всього СПГ з Ормуза</li>
<li>У 2025 році: 28 % імпорту СПГ в Азію та 10 % у Європу – саме через Ормуз</li>
<li>Пакистан, Індія, Бангладеш, Тайвань – найвразливіші: понад 25 % газу – з Катару та ОАЕ</li>
<li>У Бангладеш, Пакистані, Тайвані газова генерація – до 45 % виробництва електроенергії</li>
</ul>
<h3>Потенційний шок для глобального газового ринку</h3>
<p><em>Закриття Ормузу може призвести до втрати 330 млн м³/день СПГ — більше, ніж усі трубопровідні постачання з Норвегії до Європи.</em></p>
<p>Це спровокує <strong>глобальну конкуренцію за спотові обсяги</strong> та ще сильнішу волатильність на ринку.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/gas-market-report-q3-2025" target="_blank">IEA</a></strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/22/konflikt-izra%d1%97lyu-ta-iranu-kritichna-rol-blizkogo-sxodu-v-energetichnij-bezpeci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/dobriva/feed/ ) in 0.19373 seconds, on Apr 29th, 2026 at 9:58 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 29th, 2026 at 10:58 pm UTC -->