Президент США Дональд Трамп закликав уряд Великої Британії зменшити інвестиції у вітрову енергетику та зосередитися на відновленні видобутку нафти в Північному морі, вказуючи на Абердин як потенційний центр цієї діяльності. Ці заяви викликали суперечки щодо економічної доцільності та екологічних наслідків такої стратегії.

Протистояння між офшорною нафтою та вітровою енергетикою у Великій Британії

У своїх останніх заявах Дональд Трамп закликав Велику Британію відмовитися від вітрової енергетики, яку він назвав «дорогою та неестетичною», на користь відновлення видобутку нафти в Північному морі. Він стверджує, що запаси нафти в регіоні можуть забезпечити країну енергією на сто років, а Абердин в Шотландії може стати центром цієї діяльності.

Однак експерти, такі як економістка з Оксфордського університету Суганда Срівастава, ставлять під сумнів ці твердження, зазначаючи, що залишкові запаси нафти значно менші, ніж стверджує Трамп, а витрати на їх видобуток можуть бути високими для британських платників податків.

• Економічна доцільність: Видобуток залишкових запасів нафти в Північному морі потребує значних інвестицій, особливо в передові технології буріння.
• Політичні наслідки: Заяви Трампа можуть вплинути на енергетичну політику Великої Британії, особливо в контексті нещодавно підписаної торговельної угоди між двома країнами.
• Конфлікт інтересів: Трамп має економічні інтереси в Абердині, де його родина володіє готельно-гольфовим комплексом, що підвищує занепокоєння щодо потенційного конфлікту інтересів.

У той час як Трамп закликає до збільшення видобутку нафти, уряд Великої Британії продовжує інвестувати в розвиток вітрової енергетики. Проте, згідно з аналізом BNEF, країна може не досягти своєї мети щодо встановлення 43 ГВт потужностей офшорної вітрової енергетики до 2030 року, оскільки очікується, що буде введено в експлуатацію лише 33 ГВт.

Крім того, Шотландська комісія попереджає, що без належного плану переходу від викопного палива до відновлюваних джерел енергії, громади на північному сході країни можуть зіткнутися з економічними та соціальними потрясіннями, подібними до тих, що сталися під час занепаду вугільної та сталеливарної промисловості.

«Збільшення видобутку нафти в Північному морі може знизити енергетичні витрати Великої Британії», — заявив Дональд Трамп.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Financial Times, The Times, Energy News

ОПЕК+ продовжує збільшувати видобуток нафти, попри ризики для фінансової стабільності своїх членів. Це рішення пов’язане з бажанням утримати ринкову частку, уникнути війни цін із США та врахувати зміни у світовому балансі попиту та пропозиції. Водночас історичний досвід показує, що подібні дії можуть мати серйозні економічні наслідки для країн-учасниць.

Ціни на нафту різко впали після оголошення ОПЕК+ 3 березня про продовження запланованого збільшення видобутку. Це рішення посилило песимістичні настрої на ринку, враховуючи зростання пропозиції від інших виробників та невизначеність щодо попиту з боку Китаю. Нижчі ціни на нафту та газ відповідають інтересам Дональда Трампа, який прагне підтримувати стабільні ціни на енергоносії під час свого другого президентського терміну. Проте багато хто ставить під сумнів доцільність такого кроку для членів ОПЕК+, оскільки беззбиткові ціни на нафту для них значно вищі за поточні рівні.

Для більшості країн ОПЕК+ економічно важливо підтримувати ціни на нафту на високому рівні. З 2022 року організація уникала збільшення видобутку, натомість ініціювала скорочення на 5,85 мільйона барелів на добу (бл. 5,7% світової пропозиції). У грудні картель продовжив скорочення видобутку на 2,2 мільйони барелів на добу до кінця першого кварталу 2023 року. Очікується, що перший етап відновлення видобутку становитиме близько 138 тисяч барелів на добу в квітні.

За словами джерела OilPrice.com, збільшення видобутку частково пов’язане з перевиробництвом у Казахстані, Іраку та Росії. Остання використовувала «темну інвентаризацію», щоб уникнути санкцій. Крім того, ОПЕК+ прагне захистити свою ринкову частку, враховуючи зміни у балансі попиту та пропозиції. Організація також усвідомлює, що не зможе виграти війну цін із США, особливо під час другого президентського терміну Трампа.

Історичний досвід показує, що подібні стратегії можуть мати катастрофічні наслідки. Під час війни цін 2014-2016 років Саудівська Аравія витратила понад 34% своїх валютних резервів (737 мільярдів доларів) і зіткнулася з рекордним дефіцитом бюджету. Водночас країни ОПЕК загалом втратили щонайменше 450 мільярдів доларів.

Дональд Трамп використовував слабкість ОПЕК+ для підтримки стабільних цін на нафту під час свого першого терміну. Його «діапазон цін на нафту» становив 40-45 доларів за барель Brent для нижньої межі та 75-80 доларів – для верхньої. Ці рівні забезпечували прибутковість американських виробників сланцевої нафти та сприятливі умови для економічного зростання США.

Саудівська Аравія усвідомлює, що Трамп має більше впливу на другому терміні, зокрема через республіканську більшість у Конгресі. Водночас відносини між США та Саудівською Аравією зазнали значних змін після війни цін 2014-2016 років. Якщо раніше угода між країнами передбачала гарантії безпеки в обмін на стабільні постачання нафти за розумними цінами, то після 2016 року США поставили умову: Саудівська Аравія не повинна підривати економічний добробут США.

Ці зміни вплинули на стратегію ОПЕК+. Попри спроби підтримувати ціни на нафту, організація змушена враховувати інтереси США та уникати різких кроків, які могли б призвести до нової війни цін.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У повному обсязі стаття за посиланням.

Хедж-фонди демонструють песимізм щодо нафти та оптимізм щодо природного газу. Трейдери скоротили ставки на сиру нафту, а чисті довгі позиції WTI досягли 15-річного мінімуму в лютому. Натомість хедж-фонди активно інвестують у ф’ючерси на природний газ США, оскільки запаси впали нижче середнього рівня після найхолоднішої зими за останні шість років.

Нафтові спекулянти готуються до подальшого зниження цін, тоді як трейдери природним газом очікують зростання. Останні дані про позиції фінансових менеджерів у ф’ючерсах на нафту WTI, Brent та американський природний газ виявили дві протилежні тенденції: нафта втрачає привабливість, тоді як природний газ набирає обертів.

Цього року геополітичні чинники, попит та пропозиція стали ключовими для прогнозів. На ринку нафти хедж-фонди скоротили ставки на підвищення після січневих санкцій США проти російської торгівлі нафтою. Президент США Дональд Трамп, наполягаючи на зниженні цін на нафту, впливає на ринкові настрої. Його зусилля щодо припинення війни в Україні та невизначеність щодо тарифів додають тиску на ринок.

Учасники ринку готуються до зниження цін на нафту, попри очікуване скорочення постачання з Ірану та Венесуели через політику Трампа. ОПЕК+ також оголосила про збільшення пропозиції з квітня, що додає тиску на ціни.

Наприкінці лютого чиста довга позиція на WTI досягла 15-річного мінімуму. Протягом тижня до 4 березня спекулянти купували WTI, але це було пов’язано з коротким покриттям ф’ючерсних контрактів, а не з очікуванням зростання цін. На Brent хедж-фонди скоротили ставки на зростання, що стало найбільшим падінням з липня 2024 року.

На відміну від нафти, природний газ отримує підтримку. Запаси в США впали нижче п’ятирічного середнього рівня через найхолоднішу зиму за останні шість років. Чистий довгий ринок природного газу збільшився, оскільки нові бичачі ставки перевищили короткі позиції в чотири рази.

«Природний газ продовжує вигравати від зростання попиту як усередині США, так і на експорт через СПГ», – зазначив Оле Хансен, керівник відділу товарної стратегії Saxo Bank.

На початку зимового сезону запаси природного газу в США були вищими за середній рівень, але холодна зима швидко їх скоротила. За місяць до завершення сезону запаси впали нижче п’ятирічного середнього рівня. Менші запаси та попит на опалення та електроенергію підштовхнули ціни вгору.

Трейдери очікують подальшого зростання цін на природний газ, оскільки нові заводи з виробництва СПГ у США прискорюють експорт. Виробники також збільшують видобуток газу, щоб задовольнити попит.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com