Верховний суд Індії відхилив петицію проти впровадження урядового плану обов’язкового використання 20% етанольного пального (E20) на території країни. Рішення має значний вплив на паливний ринок, автомобільну галузь та аграрний сектор.

Впровадження E20: виклики й перспективи

Карта енергетичних змін Індії

Передумови

• 2021 рік — уряд встановив ціль запровадження 20% етанольного пального (E20) у транспорті.
• 90 000 автозаправок по країні вже реалізують виключно E20.
• Основна сировина для етанолу — цукрова тростина, що напряму впливає на доходи фермерів.

Судове рішення

• Петиція, подана у серпні 2025 року, вимагала зберегти вибір споживачів — купівлю пального без домішок.
• Суд 1 вересня 2025 року відхилив оскарження.
• Генеральний прокурор Індії Р. Венкатарамані наголосив: рішення уряду було «добре продуманим» та спрямованим на підтримку аграріїв.

Реакція ринку

• Автовиробники спершу заявляли, що E20 може бути несумісним зі старими авто, проте згодом відмовилися від цієї позиції.
• Паливні рітейлери та асоціації підтримали заяву про безпечність пального.
• Зниження пробігу — головний недолік E20 для старих авто, однак ризиків для безпеки не виявлено.

«E20 пальне у старих автомобілях знижує пробіг, але не становить ризику для безпеки», — П.К. Банерджі, виконавчий директор Товариства індійських автовиробників (SIAM).

Висновки

• Відмова від традиційного бензину означає структурну перебудову ринку з орієнтацією на відновлювані джерела.
• Фермери отримають додатковий попит на цукрову тростину, що стимулює агросектор.
• Споживачі зіштовхнуться з підвищенням витрат через зменшення економії пального, що може вплинути на обсяги споживання.
• У середньостроковій перспективі крок зменшує залежність від імпорту нафти, а отже — підвищує енергетичну безпеку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Адміністрація Дональда Трампа ініціює скасування ключових екологічних регуляторів, що сприяли розвитку електромобілів у США. Ці дії створюють нові умови для збереження високої залежності від бензину й дизельного пального, що може позитивно вплинути на споживання нафтопродуктів, але загрожує довгостроковим кліматичним цілям.

Вплив скасування стандартів на ринок

• Скасування штрафів за перевищення викидів
  • Закон ліквідує штрафи для автовиробників, які не досягають нормативів економії пального.
  • Stellantis сплатила $190,7 млн за моделі 2019–2020 років, GM — $128,2 млн за 2016–2017.
  • Відміна штрафів фактично знімає фінансову мотивацію переходити на ефективні моделі.
  • Очікується збільшення частки автомобілів із високим споживанням бензину, що підтримує попит на нафту.
• Ліквідація системи торгівлі екокредитами
  • Tesla отримала $2,8 млрд за продаж екокредитів у 2024 році.
  • Новий закон припиняє дію цієї схеми, втрачається ключовий дохід для електромобільних компаній.
  • Менш вигідне виробництво електромобілів сповільнить темпи декарбонізації транспорту.
• Відкликання правової основи обмеження викидів
  • EPA планує скасувати постанову 2009 року, яка визнавала СО2 та інші парникові гази загрозливими для здоров’я.
  • Це позбавляє законодавчої основи для обмеження викидів із ТЕС і транспортних засобів.
  • У довгостроковій перспективі можливе посилення попиту на викопне паливо, зокрема бензин і дизель.
• Нові цілі економії пального відмінено або переглянуто
  • Правила Байдена вимагали досягнення 50 миль/галон (81 км/л) для легкових авто до 2031 року.
  • Для пікапів і вантажівок — 35 миль/галон (56 км/л) до 2035 року.
  • Після тиску з боку адміністрації Трампа правила будуть скасовані або ослаблені.
  • Це зменшує потребу у підвищенні ефективності бензинових авто, підтримуючи попит на пальне.
• Очікувані наслідки для нафтового ринку
  • Короткостроково – зростання споживання бензину через збереження автопарку з ДВЗ.
  • Середньостроково – зменшення темпів електрифікації транспорту США.
  • Зниження тиску на автовиробників – менша ймовірність переходу на електротягу до 2030 року.
  • Виробники можуть переорієнтуватися на моделі з вищим споживанням пального — ринок нафтопродуктів зберігає обсяги.

«Новий закон нульовими штрафами стимулює виробників порушувати стандарти економії пального, що зробить споживачів залежними від бензину та збагачуватиме нафтогалузь», — Дан Бекер, директор кампанії Safe Climate Transport.

Замовити звіт по ринку

Джерело: Terminal

За матеріалами: usnews.com

Проєкт Закону «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля зареєстровано у Верховній Раді.

Про це йдеться на сайті міністерства. З

Як повідомляв Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель,  запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів — це європейська практика, яка дозволяє з однієї сторони зменшити адміністративне навантаження на бізнес, оскільки буде введена на заміну ряду дозволів. А з іншої —  сприятиме зменшенню викидів та  запобігатиме промисловому забрудненню через запровадження вимог та заходів для зменшення впливу та комплексного захисту довкілля.

Забезпечить:

-  зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5% проте обсягу викидів у 2015 році;

-   зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у 2030 році до 5 відсотків загального обсягу викидів порівняно з 15,7% у 2015 році;

- гармонізацію з законодавством ЄС у сфері промислового забруднення та виконання міжнародних зобов’язань.

Сфера дії розповсюджується на: енергетику, виробництво та обробку металів, промисловість з переробки мінеральної сировини, хімічну промисловість, управління відходами та інші види діяльності, перелік яких наведені у ст. 2 законопроекту. Даний перелік відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди (Додаток 1 до Директиви).

Інтегрований дозвіл має безстрокову дію та видається на основі висновків НДТМ. Нагадаємо, що у країнах ЄС такі висновки є результатом багаторічних досліджень та обговорень, затверджуються рішеннями Європейської Комісії і є обов’язковими до виконання всіма країнами-членами ЄС.

Проект Закону розроблено на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», а також на виконання положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема,  імплементації Директиви 2010/75/ЄС.

Читайте в «Терміналі», уряд  ухвалив проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля.

Уряд  ухвалив проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля.

“Запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів — це європейська практика, яка дозволяє з однієї сторони зменшити адміністративне навантаження на бізнес, оскільки буде введена на заміну ряду дозволів. А з іншої —  сприяє зменшенню викидів та  запобігатиме промисловому забрудненню через запровадження вимог та заходів для зменшення впливу та комплексного захисту довкілля”, — наголосив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

Важливий елемент реформи – впровадження «Найкращих доступних технологій та методів управління» (НДТМ). Це дорожня карта для кожної галузі великої промисловості, галузевий «керівний документ», що містить перелік заходів для переходу до найбільш ефективного та екологічного виробництва. У межах НДТМ підприємствам буде запропоновано широкий набір рішень для зменшення негативного впливу на довкілля, у тому числі й економічно доцільних, що не потребують значних інвестицій та клопіткого планування. Тому оператори установок матимуть можливість вибору для поступового впровадження природоохоронних заходів різного масштабу.

Ще один важливий крок — звітування підприємств щороку про виконання умов інтегрованого дозволу та природоохоронних заходів, а також запровадження обов’язку застосування автоматизованих систем моніторингу для певних галузей.. Такі нововведення забезпечать якісніший доступ громадськості до інформації щодо промислового забруднення, а  у підприємств формуватиме відповідальніше ставлення до довкілля.

Пресслужба повідомляє, що закон забезпечить  зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5% проте обсягу викидів у 2015 році,   зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у 2030 році до 5 відсотків загального обсягу викидів порівняно з 15,7% у 2015 році,  гармонізацію з законодавством ЄС у сфері промислового забруднення та виконання міжнародних зобов’язань.

Сфера дії розповсюджується на: енергетику, виробництво та обробку металів, промисловість з переробки мінеральної сировини, хімічну промисловість, управління відходами та інші види діяльності, перелік яких наведені у ст. 2 законопроекту.

Впровадження положень Директиви 1999/94/ЄС  здійснюється в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, Паризької угоди та Глобальної ініціативи підтримки країн у переході до електромобільності (Програма Е-мобільності).

Про це повідомляється на сайті міністерства.

“Головна мета Директиви – надати споживачеві повну та достовірну інформацію щодо витрат палива та викидів СО2. Реальний вплив на довкілля від використання автомобілю стає все більш вагомим фактором при виборі транспорту екологічно свідомих громадян, тому ті виробники, які здійснюють заходи для зменшення негативного впливу на довкілля – мають отримати усі інструменти для належного інформування покупців” – зазначив Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України з питань євроінтеграції, голова робочої групи.

Директива регулює правила маркування нових автомобілів знаками щодо економії палива та обсягів викидів СО2, встановлює вимоги до інформації щодо витрат палива та обсягів викидів СО2, що розміщується в інформаційних та рекламних матеріалах.