<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Drones</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/drones/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Українські удари безпілотниками загрожують довгостроковими втратами російській нафтовій галузі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/ukra%d1%97nski-udari-bezpilotnikami-zagrozhuyut-dovgostrokovimi-vtratami-rosijskij-naftovij-galuzi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/ukra%d1%97nski-udari-bezpilotnikami-zagrozhuyut-dovgostrokovimi-vtratami-rosijskij-naftovij-galuzi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Dec 2025 07:31:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[инфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153436</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30014-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Українські удари безпілотниками загрожують довгостроковими втратами російській нафтовій галузі"/><br />У листопаді російський експорт нафтопродуктів впав до найнижчих за роки показників — на 21% нижче середнього рівня 2016–2024 років. Санкції США та Великої Британії, а також успішні удари українських морських дронів по експортних терміналах і танкерах суттєво підвищили ризики, витрати та логістичні обмеження для російської нафтогалузі. Крапка тиску Порушення логістики та падіння експорту 2 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30014-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Українські удари безпілотниками загрожують довгостроковими втратами російській нафтовій галузі"/><br /><p><strong>У листопаді російський експорт нафтопродуктів впав до найнижчих за роки показників — на 21% нижче середнього рівня 2016–2024 років. Санкції США та Великої Британії, а також успішні удари українських морських дронів по експортних терміналах і танкерах суттєво підвищили ризики, витрати та логістичні обмеження для російської нафтогалузі.</strong></p>
<h2>Крапка тиску</h2>
<article>
<h3>Порушення логістики та падіння експорту</h3>
<ul>
<li><strong>2 млн барелів на добу</strong> — обсяг російського експорту нафтопродуктів у листопаді, що на <strong>21%</strong> нижче середнього рівня за 2016–2024 роки.</li>
<li>Падіння експорту спричинене <strong>санкціями США та Великої Британії проти Лукойлу та Роснафти</strong>, оголошеними у жовтні.</li>
<li>Подальший тиск сформували <strong>удари українських морських дронів</strong> по терміналах та двох танкерах поблизу Туреччини.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми й далі занепокоєні тим, що інвестори у нафту залишаються самовпевненими й недооцінюють ризики для постачання», — Джованні Стауново, UBS.</p></blockquote>
<h3>Зміщення вектору атак і структурні ризики для росії</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають зміну цілей: удари переходять від нафтопереробних заводів до <strong>експортної інфраструктури</strong>, здатної спричинити <strong>довгострокові руйнування</strong>.</li>
<li>За оцінкою економіста Vortexa Девіда Веха, росія більше не може «виводити у море кожен барель, якого прагне».</li>
<li>Зростання ризикової премії збільшує витрати на танкери та страхування, що особливо критично в умовах <strong>рекордної кількости нафти у морі</strong>.</li>
<li>Розширена «тіньова флотилія» та довші маршрутні ланцюги створюють додаткові логістичні обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Знижка обов’язково має бути запропонована покупцеві&#8230; а логістичні витрати значно вищі, ніж у будь-кого на ринку», — Девід Вех, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Цінові й ринкові наслідки</h3>
<ul>
<li>Хоча російська нафта й надалі знаходить покупців у Китаї та Індії, <strong>сукупність санкцій, страхових витрат і фізичних пошкоджень</strong> зменшує прибутковість експорту.</li>
<li>Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році досі є «головним драйвером цін на нафту», за словами Тамаша Варги з PVM.</li>
<li>Європейський дизельний ринок демонструє <strong>вищу чутливість</strong> до воєнних ризиків через скорочення власних НПЗ у ЄС.</li>
<li>Спред між дизелем та Brent на ICE Futures Europe у кінці листопада &lt;strongвпав на 30%, до <strong>$25 за барель</strong>, на тлі сигналів про можливі перемовини щодо припинення вогню.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наступна волатильність лякає фізичних трейдерів і зменшує ліквідність», — Амаар Хан, Argus Media.</p></blockquote>
</article>
<h2>Можливі наслідки</h2>
<h3>1. Потенційні зміни на європейському ринку нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: зростання ризиків для російських постачань робить альтернативні маршрути (Близький Схід, США, Африка) стратегічно значущими для ЄС.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: пошкодження російських терміналів демонструє вразливість односпрямованих потоків, що актуалізує необхідність розбудови багатовекторних маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: волатильність спредів і падіння ліквідности на європейських хабах підсилюють роль резервів як стабілізатора цін.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок ескалації</strong>: масовані удари по інфраструктурі або блокада морських перевезень на Чорному морі можуть спричинити новий виток логістичної кризи.</li>
</ul>
<h3>2. Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong>: успіхи українських морських дронів демонструють ефективність точкових ударів по логістично значущих об&#8217;єктах.</li>
<li><strong>Економічний аспект</strong>: ринок реагує зростанням страхової премії, що може підштовхувати до , менш вразливу до ударів.</li>
<li><strong>Страхування ризиків</strong>: подорожчання страхових полісів для флоту в зоні підвищеної небезпеки змінює структуру витрат постачальників і трейдерів.</li>
<li><strong>Регуляторні стимули</strong>: європейські уряди можуть заохочувати розвиток альтернативних логістичних вузлів для зменшення залежности від одному напрямку.</li>
</ul>
<h3>3. Зміни у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> дедалі більше залежить від ризикової премії на тлі воєнних подій та страхових витрат.</li>
<li><strong>Маржа</strong> трейдерів скорочується через волатильність, що зменшує ліквідність та підсилює амплітуду цінових коливань.</li>
<li><strong>Податкова політика</strong>: у відповідь на волатильність деякі країни можуть коригувати податкові механізми для стабілізації внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong>: зниження російського експорту створює вікно можливостей для виробників Близького Сходу та США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/fe04723e-4a3d-473c-b86b-b35632365736">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30014-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Українські удари безпілотниками загрожують довгостроковими втратами російській нафтовій галузі"/><br /><p><strong>У листопаді російський експорт нафтопродуктів впав до найнижчих за роки показників — на 21% нижче середнього рівня 2016–2024 років. Санкції США та Великої Британії, а також успішні удари українських морських дронів по експортних терміналах і танкерах суттєво підвищили ризики, витрати та логістичні обмеження для російської нафтогалузі.</strong></p>
<h2>Крапка тиску</h2>
<article>
<h3>Порушення логістики та падіння експорту</h3>
<ul>
<li><strong>2 млн барелів на добу</strong> — обсяг російського експорту нафтопродуктів у листопаді, що на <strong>21%</strong> нижче середнього рівня за 2016–2024 роки.</li>
<li>Падіння експорту спричинене <strong>санкціями США та Великої Британії проти Лукойлу та Роснафти</strong>, оголошеними у жовтні.</li>
<li>Подальший тиск сформували <strong>удари українських морських дронів</strong> по терміналах та двох танкерах поблизу Туреччини.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми й далі занепокоєні тим, що інвестори у нафту залишаються самовпевненими й недооцінюють ризики для постачання», — Джованні Стауново, UBS.</p></blockquote>
<h3>Зміщення вектору атак і структурні ризики для росії</h3>
<ul>
<li>Аналітики відзначають зміну цілей: удари переходять від нафтопереробних заводів до <strong>експортної інфраструктури</strong>, здатної спричинити <strong>довгострокові руйнування</strong>.</li>
<li>За оцінкою економіста Vortexa Девіда Веха, росія більше не може «виводити у море кожен барель, якого прагне».</li>
<li>Зростання ризикової премії збільшує витрати на танкери та страхування, що особливо критично в умовах <strong>рекордної кількости нафти у морі</strong>.</li>
<li>Розширена «тіньова флотилія» та довші маршрутні ланцюги створюють додаткові логістичні обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Знижка обов’язково має бути запропонована покупцеві&#8230; а логістичні витрати значно вищі, ніж у будь-кого на ринку», — Девід Вех, Vortexa.</p></blockquote>
<h3>Цінові й ринкові наслідки</h3>
<ul>
<li>Хоча російська нафта й надалі знаходить покупців у Китаї та Індії, <strong>сукупність санкцій, страхових витрат і фізичних пошкоджень</strong> зменшує прибутковість експорту.</li>
<li>Повномасштабне вторгнення росії у 2022 році досі є «головним драйвером цін на нафту», за словами Тамаша Варги з PVM.</li>
<li>Європейський дизельний ринок демонструє <strong>вищу чутливість</strong> до воєнних ризиків через скорочення власних НПЗ у ЄС.</li>
<li>Спред між дизелем та Brent на ICE Futures Europe у кінці листопада &lt;strongвпав на 30%, до <strong>$25 за барель</strong>, на тлі сигналів про можливі перемовини щодо припинення вогню.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наступна волатильність лякає фізичних трейдерів і зменшує ліквідність», — Амаар Хан, Argus Media.</p></blockquote>
</article>
<h2>Можливі наслідки</h2>
<h3>1. Потенційні зміни на європейському ринку нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: зростання ризиків для російських постачань робить альтернативні маршрути (Близький Схід, США, Африка) стратегічно значущими для ЄС.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: пошкодження російських терміналів демонструє вразливість односпрямованих потоків, що актуалізує необхідність розбудови багатовекторних маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: волатильність спредів і падіння ліквідности на європейських хабах підсилюють роль резервів як стабілізатора цін.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок ескалації</strong>: масовані удари по інфраструктурі або блокада морських перевезень на Чорному морі можуть спричинити новий виток логістичної кризи.</li>
</ul>
<h3>2. Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong>: успіхи українських морських дронів демонструють ефективність точкових ударів по логістично значущих об&#8217;єктах.</li>
<li><strong>Економічний аспект</strong>: ринок реагує зростанням страхової премії, що може підштовхувати до , менш вразливу до ударів.</li>
<li><strong>Страхування ризиків</strong>: подорожчання страхових полісів для флоту в зоні підвищеної небезпеки змінює структуру витрат постачальників і трейдерів.</li>
<li><strong>Регуляторні стимули</strong>: європейські уряди можуть заохочувати розвиток альтернативних логістичних вузлів для зменшення залежности від одному напрямку.</li>
</ul>
<h3>3. Зміни у ціноутворенні на європейських хабах</h3>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> дедалі більше залежить від ризикової премії на тлі воєнних подій та страхових витрат.</li>
<li><strong>Маржа</strong> трейдерів скорочується через волатильність, що зменшує ліквідність та підсилює амплітуду цінових коливань.</li>
<li><strong>Податкова політика</strong>: у відповідь на волатильність деякі країни можуть коригувати податкові механізми для стабілізації внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong>: зниження російського експорту створює вікно можливостей для виробників Близького Сходу та США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/fe04723e-4a3d-473c-b86b-b35632365736">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/ukra%d1%97nski-udari-bezpilotnikami-zagrozhuyut-dovgostrokovimi-vtratami-rosijskij-naftovij-galuzi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 08:25:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[DeepStrike]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[export ban]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[monomethylaniline]]></category>
		<category><![CDATA[Omsk refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine strikes]]></category>
		<category><![CDATA[Далекий Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дисбаланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[монометиланілін]]></category>
		<category><![CDATA[Омський НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153350</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br />Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише 55–60% попиту на бензин і 60–65% на дизель, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників. Паливна напруга на Далекому Сході рф [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br /><p>Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише <strong>55–60% попиту на бензин</strong> і <strong>60–65% на дизель</strong>, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.</p>
<h2>Паливна напруга на Далекому Сході рф</h2>
<ul>
<li><strong>Звернення влади Забайкальського краю</strong> до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.</li>
<li>Регіон отримує пальне переважно з <strong>Ачинського</strong> та <strong>Ангарського</strong> НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які <em>не були</em> цілями ударів, але <strong>перерозподіл потоків</strong> зменшив доступні обсяги.</li>
<li><strong>Інтегрованість ринку пального</strong> призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.</p></blockquote>
<h2>Ключові числові індикатори</h2>
<ul>
<li><strong>55–60%</strong> — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.</li>
<li><strong>60–65%</strong> — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.</li>
<li><strong>~10%</strong> — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.</li>
<li><strong>20 л/особу</strong> — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.</li>
<li><strong>0,3–0,4%/тиждень</strong> — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.</li>
<li><strong>38%</strong> (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.</li>
<li><strong>500 тис. барелів/день (~10%)</strong> — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; <strong>1,1 млн барелів/день (17%)</strong> — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.</li>
<li><strong>24</strong> атаки по <strong>15</strong> об’єктах у 2024 році; <strong>18</strong> успішних атак (січень–березень 2025) по <strong>11</strong> підприємствах; <strong>27</strong> уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.</li>
<li><strong>8</strong> підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».</li>
<li><strong>120 кг</strong> — вага бойової частини FP-1; <strong>1 500 км</strong> — дальність; <strong>$55 000</strong> — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.</li>
<li><strong>3%</strong> — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до <strong>267 млн т</strong>; <strong>10</strong> великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).</li>
</ul>
<h2>Що каже ринок</h2>
<blockquote><p>«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Структурна вразливість</strong>: домінують <em>незалежні АЗС</em>, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.</li>
<li><strong>Нерівномірне забезпечення</strong>: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді <em>не можуть</em> купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.</li>
<li><strong>Логістичний «хвіст»</strong>: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.</li>
</ul>
<h2>Ланцюги постачання та «вузькі місця»</h2>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл із Омського НПЗ</strong>, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.</li>
<li><strong>Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha))</strong> із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після <em>доукомплектації</em> обладнання, чого досі не зроблено.</li>
<li><strong>Сезонне навантаження + ремонти</strong> підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, <em>Газпром нафта</em> перенесла ремонти на Омському НПЗ.</li>
</ul>
<h2>Державні заходи</h2>
<ul>
<li><strong>Заборона експорту бензину</strong> до кінця року; <em>дизель</em> частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).</li>
<li><strong>Координація з РЗ</strong> щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.</li>
<li><strong>Пропозиція допустити ММА</strong> (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.</li>
</ul>
<h2>«Глибокі удари» та горизонт ризиків</h2>
<ul>
<li><strong>Географія</strong>: у 2025 році більшість цілей — понад <strong>500 км</strong> від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження <em>18 лютого</em> та знову <em>4 березня</em>).</li>
<li><strong>Технічні обмеження</strong>: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.</li>
<li><strong>Прогноз</strong>: за оцінками, упродовж <strong>6–12 місяців</strong> зупинки можуть сягнути <strong>25%</strong> інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після <strong>червня 2026</strong> (без урахування додаткових ударів).</li>
</ul>
<h2>Наслідки для ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Внутрішній ринок рф</strong>: поширені перебої в <strong>~60 регіонах</strong>, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.</li>
<li><strong>Зовнішні ефекти</strong>: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують <strong>~60%</strong> мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають <strong>до 2 місяців</strong>.</li>
<li><strong>Бюджетний канал</strong>: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Причина → наслідок</strong>: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила <em>перерозподіл потоків</em>, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).</li>
<li><strong>Обмежений буфер</strong>: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько <strong>10%</strong> є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.</li>
<li><strong>Інституційна вразливість</strong>: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, <em>особливо</em> під час ручного регулювання постачання.</li>
<li><strong>Тренд на загострення</strong>: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають <em>кумулятивний</em> дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.</li>
<li><strong>Часова інерція</strong>: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.</li>
</ul>
<h2>Перспективи до кінця листопада та далі</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але <em>регіональна</em> напруга збережеться через логістику.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до <strong>2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://theins.ru/en/news/286687" target="_blank">theins.ru</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br /><p>Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише <strong>55–60% попиту на бензин</strong> і <strong>60–65% на дизель</strong>, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.</p>
<h2>Паливна напруга на Далекому Сході рф</h2>
<ul>
<li><strong>Звернення влади Забайкальського краю</strong> до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.</li>
<li>Регіон отримує пальне переважно з <strong>Ачинського</strong> та <strong>Ангарського</strong> НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які <em>не були</em> цілями ударів, але <strong>перерозподіл потоків</strong> зменшив доступні обсяги.</li>
<li><strong>Інтегрованість ринку пального</strong> призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.</p></blockquote>
<h2>Ключові числові індикатори</h2>
<ul>
<li><strong>55–60%</strong> — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.</li>
<li><strong>60–65%</strong> — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.</li>
<li><strong>~10%</strong> — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.</li>
<li><strong>20 л/особу</strong> — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.</li>
<li><strong>0,3–0,4%/тиждень</strong> — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.</li>
<li><strong>38%</strong> (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.</li>
<li><strong>500 тис. барелів/день (~10%)</strong> — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; <strong>1,1 млн барелів/день (17%)</strong> — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.</li>
<li><strong>24</strong> атаки по <strong>15</strong> об’єктах у 2024 році; <strong>18</strong> успішних атак (січень–березень 2025) по <strong>11</strong> підприємствах; <strong>27</strong> уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.</li>
<li><strong>8</strong> підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».</li>
<li><strong>120 кг</strong> — вага бойової частини FP-1; <strong>1 500 км</strong> — дальність; <strong>$55 000</strong> — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.</li>
<li><strong>3%</strong> — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до <strong>267 млн т</strong>; <strong>10</strong> великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).</li>
</ul>
<h2>Що каже ринок</h2>
<blockquote><p>«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Структурна вразливість</strong>: домінують <em>незалежні АЗС</em>, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.</li>
<li><strong>Нерівномірне забезпечення</strong>: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді <em>не можуть</em> купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.</li>
<li><strong>Логістичний «хвіст»</strong>: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.</li>
</ul>
<h2>Ланцюги постачання та «вузькі місця»</h2>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл із Омського НПЗ</strong>, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.</li>
<li><strong>Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha))</strong> із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після <em>доукомплектації</em> обладнання, чого досі не зроблено.</li>
<li><strong>Сезонне навантаження + ремонти</strong> підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, <em>Газпром нафта</em> перенесла ремонти на Омському НПЗ.</li>
</ul>
<h2>Державні заходи</h2>
<ul>
<li><strong>Заборона експорту бензину</strong> до кінця року; <em>дизель</em> частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).</li>
<li><strong>Координація з РЗ</strong> щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.</li>
<li><strong>Пропозиція допустити ММА</strong> (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.</li>
</ul>
<h2>«Глибокі удари» та горизонт ризиків</h2>
<ul>
<li><strong>Географія</strong>: у 2025 році більшість цілей — понад <strong>500 км</strong> від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження <em>18 лютого</em> та знову <em>4 березня</em>).</li>
<li><strong>Технічні обмеження</strong>: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.</li>
<li><strong>Прогноз</strong>: за оцінками, упродовж <strong>6–12 місяців</strong> зупинки можуть сягнути <strong>25%</strong> інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після <strong>червня 2026</strong> (без урахування додаткових ударів).</li>
</ul>
<h2>Наслідки для ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Внутрішній ринок рф</strong>: поширені перебої в <strong>~60 регіонах</strong>, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.</li>
<li><strong>Зовнішні ефекти</strong>: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують <strong>~60%</strong> мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають <strong>до 2 місяців</strong>.</li>
<li><strong>Бюджетний канал</strong>: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Причина → наслідок</strong>: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила <em>перерозподіл потоків</em>, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).</li>
<li><strong>Обмежений буфер</strong>: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько <strong>10%</strong> є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.</li>
<li><strong>Інституційна вразливість</strong>: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, <em>особливо</em> під час ручного регулювання постачання.</li>
<li><strong>Тренд на загострення</strong>: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають <em>кумулятивний</em> дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.</li>
<li><strong>Часова інерція</strong>: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.</li>
</ul>
<h2>Перспективи до кінця листопада та далі</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але <em>регіональна</em> напруга збережеться через логістику.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до <strong>2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://theins.ru/en/news/286687" target="_blank">theins.ru</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Oct 2025 07:03:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[дефицит]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br />росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br /><p>росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.</p>
<h2>Викликі та рішення для ринку пального</h2>
<h3>Причини кризи</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронів</strong> по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.</li>
<li>До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.</li>
<li>Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.</li>
</ul>
<h3>Заходи уряду рф</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт пального</strong> з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.</li>
<li>Скасування <em>5% мита</em> на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.</li>
<li>Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.</li>
<li>Розгляд відновлення використання <strong>моноетиланіліну (MMA)</strong> як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.</li>
</ul>
<h3>Коментарі влади</h3>
<blockquote><p>“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Азійські постачальники</strong> отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.</li>
<li><strong>Європейський ринок</strong> може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.</li>
<li><em>Відновлення токсичних присадок</em> може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.</li>
</ul>
<p>Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-to-Import-Gasoline-from-Asia-as-Drone-Hits-Cripple-Refineries.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br /><p>росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.</p>
<h2>Викликі та рішення для ринку пального</h2>
<h3>Причини кризи</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронів</strong> по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.</li>
<li>До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.</li>
<li>Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.</li>
</ul>
<h3>Заходи уряду рф</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт пального</strong> з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.</li>
<li>Скасування <em>5% мита</em> на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.</li>
<li>Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.</li>
<li>Розгляд відновлення використання <strong>моноетиланіліну (MMA)</strong> як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.</li>
</ul>
<h3>Коментарі влади</h3>
<blockquote><p>“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Азійські постачальники</strong> отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.</li>
<li><strong>Європейський ринок</strong> може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.</li>
<li><em>Відновлення токсичних присадок</em> може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.</li>
</ul>
<p>Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-to-Import-Gasoline-from-Asia-as-Drone-Hits-Cripple-Refineries.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Sep 2025 05:18:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[futures]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[options]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153207</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br />2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до 4,5-тижневого максимуму. Причина — удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може зменшити експорт у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br /><p>2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до <strong>4,5-тижневого максимуму</strong>. Причина — <strong>удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф</strong>, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може <strong>зменшити експорт</strong> у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до <strong>68,00</strong> та <strong>70,00</strong>.</p>
<h2>Події та наслідки</h2>
<h3>Факти</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронами:</strong> знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.</li>
<li><strong>Внутрішні ціни:</strong> дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.</li>
<li><strong>Експорт:</strong> очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ринок:</strong> початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.</li>
</ul>
<h3>Висновки для світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція:</strong> пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями <strong>68,00–70,00</strong>.</li>
<li><strong>Геополітика:</strong> атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують <em>премію за ризик</em> на ринку.</li>
</ul>
<h3>Опціонна стратегія Walsh Trading</h3>
<ul>
<li><strong>Продати</strong> два жовтневі пути <strong>63,00</strong> (премія $1 260).</li>
<li><strong>Купити</strong> листопадовий кол <strong>70,00</strong> за <strong>0,95</strong>.</li>
<li><strong>Нетто-кредит:</strong> близько <strong>$250</strong>.</li>
<li><strong>Часовий фактор:</strong> жовтневі опциони діють до <strong>17 вересня</strong>; часовий розпад працює на продавця.</li>
<li><strong>Ризик:</strong> денний мінімум — <strong>63,66</strong>. Якщо ціна впаде нижче <strong>63,00</strong>, стратегію потрібно закривати.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.</p></blockquote>
<h2>Причини та наслідки</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки дронами</strong> → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.</li>
<li><strong>Менша пропозиція</strong> на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34553868/buy-crude-oil-now">Barchart</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br /><p>2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до <strong>4,5-тижневого максимуму</strong>. Причина — <strong>удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф</strong>, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може <strong>зменшити експорт</strong> у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до <strong>68,00</strong> та <strong>70,00</strong>.</p>
<h2>Події та наслідки</h2>
<h3>Факти</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронами:</strong> знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.</li>
<li><strong>Внутрішні ціни:</strong> дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.</li>
<li><strong>Експорт:</strong> очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ринок:</strong> початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.</li>
</ul>
<h3>Висновки для світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція:</strong> пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями <strong>68,00–70,00</strong>.</li>
<li><strong>Геополітика:</strong> атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують <em>премію за ризик</em> на ринку.</li>
</ul>
<h3>Опціонна стратегія Walsh Trading</h3>
<ul>
<li><strong>Продати</strong> два жовтневі пути <strong>63,00</strong> (премія $1 260).</li>
<li><strong>Купити</strong> листопадовий кол <strong>70,00</strong> за <strong>0,95</strong>.</li>
<li><strong>Нетто-кредит:</strong> близько <strong>$250</strong>.</li>
<li><strong>Часовий фактор:</strong> жовтневі опциони діють до <strong>17 вересня</strong>; часовий розпад працює на продавця.</li>
<li><strong>Ризик:</strong> денний мінімум — <strong>63,66</strong>. Якщо ціна впаде нижче <strong>63,00</strong>, стратегію потрібно закривати.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.</p></blockquote>
<h2>Причини та наслідки</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки дронами</strong> → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.</li>
<li><strong>Менша пропозиція</strong> на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34553868/buy-crude-oil-now">Barchart</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна може відновити удари по нафтопереробній інфраструктурі рф</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/ukra%d1%97na-vrazhaye-serce-energetiki-rosi%d1%97-ataka-na-naftopererobnij-zavod-ilskij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/ukra%d1%97na-vrazhaye-serce-energetiki-rosi%d1%97-ataka-na-naftopererobnij-zavod-ilskij/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Jul 2025 05:32:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[Oil infrastructure]]></category>
		<category><![CDATA[Security]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[атаки]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[військова інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтова інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152888</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29679-НПЗ_россия.jpg" alt="Україна може відновити удари по нафтопереробній інфраструктурі рф"/><br />Після нічних атак на Сочі з безпілотників, Україна може повернутися до тактики ударів по нафтопереробних заводах та нафтобазах рф. Ці удари можуть мати довгостроковий вплив на логістику, виробництво пального та обороноздатність рф. Оцінка дій України та наслідки для рф Іван Ступак, колишній співробітник СБУ, заявив про можливе повернення України до тактики ударів по НПЗ рф [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29679-НПЗ_россия.jpg" alt="Україна може відновити удари по нафтопереробній інфраструктурі рф"/><br /><p>Після нічних атак на Сочі з безпілотників, Україна може повернутися до тактики ударів по нафтопереробних заводах та нафтобазах рф. Ці удари можуть мати довгостроковий вплив на логістику, виробництво пального та обороноздатність рф.</p>
<div>
<h4>Оцінка дій України та наслідки для рф</h4>
<ul>
<li><strong>Іван Ступак</strong>, колишній співробітник СБУ, заявив про можливе повернення України до тактики ударів по НПЗ рф після тривалої паузи з квітня.</li>
<li>Пауза могла бути результатом <em>неформальних домовленостей</em> або прохання західних партнерів уникати провокацій.</li>
<li><strong>У ніч на 24 липня</strong> зафіксовано наймасштабнішу атаку на місто Сочі з початку повномасштабного вторгнення.</li>
<li>Під час удару <strong>було влучено в нафтобазу</strong>, що підтвердив голова адміністрації федеральної території Сочі Дмитро Плюшкін.</li>
<li><strong>7 липня</strong> українські безпілотники вразили Ільський НПЗ у Краснодарському краї. У результаті: пожежа та зупинка частини виробництва.</li>
<li>У ту ж ніч атаковано хімічний завод у Кронодську, де виготовляють бойові частини для дронів-камікадзе &#171;Шахед&#187;.</li>
<li><strong>23 липня</strong> завдано удару по залізничній інфраструктурі в Новошахтинську (Ростовська область), яку рф використовувала як логістичний хаб для <em>постачання боєприпасів, пального та особового складу</em>.</li>
</ul>
<h4>Оборонна спроможність рф та заміна техніки</h4>
<ul>
<li>За словами Ступака, рф замінює сучасні системи РЕБ та радарів на застарілі в окремих секторах фронту.</li>
<li><em>Ймовірні причини</em>:
<ul>
<li>нестача нових систем через втрати і низький рівень виробництва;</li>
<li>перерозподіл наявних ресурсів зі східних регіонів, як-от Владивосток чи Мурманськ.</li>
</ul>
</li>
<li>рф створює <strong>багатошарову систему оборони</strong>, щоб ускладнити прорив українських БпЛА вглиб своєї території.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Подивимося, чи будуть додаткові удари завтра чи післязавтра. Якщо так — це означатиме, що Україна остаточно взяла курс на удари по нафтопереробній інфраструктурі рф», — Іван Ступак.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.youtube.com/watch?v=G3Kik_e-ivE" target="_blank">Kanal 13</a></strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29679-НПЗ_россия.jpg" alt="Україна може відновити удари по нафтопереробній інфраструктурі рф"/><br /><p>Після нічних атак на Сочі з безпілотників, Україна може повернутися до тактики ударів по нафтопереробних заводах та нафтобазах рф. Ці удари можуть мати довгостроковий вплив на логістику, виробництво пального та обороноздатність рф.</p>
<div>
<h4>Оцінка дій України та наслідки для рф</h4>
<ul>
<li><strong>Іван Ступак</strong>, колишній співробітник СБУ, заявив про можливе повернення України до тактики ударів по НПЗ рф після тривалої паузи з квітня.</li>
<li>Пауза могла бути результатом <em>неформальних домовленостей</em> або прохання західних партнерів уникати провокацій.</li>
<li><strong>У ніч на 24 липня</strong> зафіксовано наймасштабнішу атаку на місто Сочі з початку повномасштабного вторгнення.</li>
<li>Під час удару <strong>було влучено в нафтобазу</strong>, що підтвердив голова адміністрації федеральної території Сочі Дмитро Плюшкін.</li>
<li><strong>7 липня</strong> українські безпілотники вразили Ільський НПЗ у Краснодарському краї. У результаті: пожежа та зупинка частини виробництва.</li>
<li>У ту ж ніч атаковано хімічний завод у Кронодську, де виготовляють бойові частини для дронів-камікадзе &#171;Шахед&#187;.</li>
<li><strong>23 липня</strong> завдано удару по залізничній інфраструктурі в Новошахтинську (Ростовська область), яку рф використовувала як логістичний хаб для <em>постачання боєприпасів, пального та особового складу</em>.</li>
</ul>
<h4>Оборонна спроможність рф та заміна техніки</h4>
<ul>
<li>За словами Ступака, рф замінює сучасні системи РЕБ та радарів на застарілі в окремих секторах фронту.</li>
<li><em>Ймовірні причини</em>:
<ul>
<li>нестача нових систем через втрати і низький рівень виробництва;</li>
<li>перерозподіл наявних ресурсів зі східних регіонів, як-от Владивосток чи Мурманськ.</li>
</ul>
</li>
<li>рф створює <strong>багатошарову систему оборони</strong>, щоб ускладнити прорив українських БпЛА вглиб своєї території.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Подивимося, чи будуть додаткові удари завтра чи післязавтра. Якщо так — це означатиме, що Україна остаточно взяла курс на удари по нафтопереробній інфраструктурі рф», — Іван Ступак.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://www.youtube.com/watch?v=G3Kik_e-ivE" target="_blank">Kanal 13</a></strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/28/ukra%d1%97na-vrazhaye-serce-energetiki-rosi%d1%97-ataka-na-naftopererobnij-zavod-ilskij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/drones/feed/ ) in 0.21445 seconds, on May 15th, 2026 at 5:40 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 6:40 pm UTC -->