Сьогодні Регулятор на своєму засіданні прийняв рішення щодо початку розслідувань порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії з 29 березня 2021 року.

Повідомляє НКРЕКП.

Рішення прийнято на підставі моніторингу поведінки учасників ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та повідомлення ДП «Оператор ринку».

За повідомленням, ознаки порушень містяться в діях ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ», ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ», ПрАТ «УКРГІДРОЕНЕРГО», ТОВ «ЮТІЛІТІ ТРЕЙДІНГ», «ТОВ «НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ», АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року.

Раніше Термінал писав, що Регулятор залишив тариф на передачу електроенергії Укренерго на попередньому рівні.

Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв заявив, що про розділення «ДТЕК Західенерго» через створення дефіциту на ринку «на добу вперед» на Бурштинському енергоострові говорити ще рано.

Про це він сказав в інтерв’ю liga.net.

У відповідь на питання, чи не чекає на «ДТЕК Західенерго» таке ж покарання, як і групу Ostchem Дмитра Фірташа за створення дефіциту електроенергії на одному з ринків на Бурштинському енергоострові, Терентьєв сказав: «З ДТЕК Західенерго інша ситуація. Є Бурштинський енергоострів і є Об’єднана енергетична система України. В рамках енергоострова весь ДТЕК Західенерго — один суб’єкт, там всього одна станція і там нічого ділити». За його словами, в цілому про поділ ТЕС, які входять в ДТЕК Західенерго, говорити ще рано.

«В рамках Бурштинського острова ми бачимо створення дефіциту на ринку «на добу вперед». І ми чітко знаємо, що це було — ми бачимо ознаки цього. Друге, ми бачимо, що попит на електроенергію як залишався, так і залишається. Третє — імпорт на енергоострів був обмежений, і це було не без участі групи ДТЕК. На цьому ґрунтується фабула про справу «ДТЕК Західенерго», — пояснив голова АМКУ.

Раніше «Термінал» писав, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виявила факти порушення законодавства щодо захисту економічної конкуренції з боку групи компаній АТ «ДТЕК Західенерго» на Бурштинському «енергоострові».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виявила факти порушення законодавства щодо захисту економічної конкуренції з боку групи компаній АТ «ДТЕК Західенерго» на Бурштинському «енергоострові».

Про це повідомила прес-службу НКРЕКП.

НКРЕКП за результатами моніторингу діяльності суб’єктів господарювання — учасників оптового ринку електроенергії дійшла висновків, що протягом перших трьох місяців після запровадження в Україні нової моделі ринку електричної енергії зріс дефіцит пропозицій електричної енергії на ринках «на добу наперед» та на «внутрішньодобовому».

Як пояснили в НКРЕКП, йдеться про діяльність компанії АТ «ДТЕК Західенерго» та пов’язаних з нею трейдерів у торгівельній зоні Бурштинського «енергоострову», в результаті якої у період з липня по вересень 2019 року були викуплені потужності міждержавного перетину з української сторони, залишились вільними потужності зі сторони Словаччини, а обсяги імпорту електроенергії в цю зону з боку Словаччини були незначними.

При цьому одночасно компанія АТ «ДТЕК Західенерго» у липні-вересні 2019 року зменшувала обсяги продажів електроенергії на ринку «на добу наперед» та на «внутрішньодобовому ринку», що змушувало постачальників та їх споживачів отримувати електроенергію на балансуючому ринку за більш високою ціною.

За результатами аналізу наданої інформації та моніторингу ринків, НКРЕКП пропонує врегулювати питання шляхом: встановлення обмеження стосовно можливості отримувати право на доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів за результатами аукціонів із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів за кожним міждержавним перетином та напрямом; запровадження штрафних санкцій для учасників ринку, які отримали право на доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів за результатами добових аукціонів із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів за кожним міждержавним перетином та напрямом, та не забезпечили їх використання.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав розслідування щодо можливого зловживання монопольним становищем ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Про це повідомила пресслужба АМКУ.

«Антимонопольний комітет Україна розпочав розслідування щодо можливого зловживання монопольним становищем ПАТ «ДТЕК Західенерго», — йдеться у повідомленні.

У так званій зоні “Бурштинського енергоострову”, в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей, близько 90% електроенергії виробляє ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Антимонопольний комітет України отримав інформацію, що у серпні-вересні 2019 року компанія продавала на ринку двосторонніх договорів (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) значно менше електроенергії, ніж заявлені погодинні обсяги купівлі. Обсяги імпорту електроенергії в цей період були дуже незначними, а можливості закуповувати електроенергію з основного ринку у користувачів зони “Бурштинського енергоострову” немає технічної можливості. Тобто в цей період був постійний попит споживачів, але єдиний крупний продавець його не задовольняв.

У серпні й вересні АМКУ повідомляв Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про ознаки порушень на «Бурштинському острові», однак реакції не отримав.

Энергохолдинг ДТЭК завершил реконструкцию энергоблока №10 Бурштынской ТЭС (входит в состав «ДТЭК Захидэнерго») стоимостью 1,1 млрд грн, сообщила пресс-служба холдинга.

Об этом сообщает Энергореформа.

«Осуществлена поузловая замена агрегатов и обновлены системы энергоблока, что значительно улучшило его производственные характеристики, а уровень выбросов снижен до европейских норм, благодаря установке нового электрофильтра. Блок №10 отработал 72 часа в тестовом режиме. Сейчас на объекте проходит финальный этап пусконаладочных работ», — говорится в сообщении.

Как уточнили в пресс-службе, в ходе реконструкции энергоблока был построен новый котел, заменена турбина, барабан котла, трансформатор собственных нужд, системы возбуждения турбогенератора, система пылеприготовления и другое оборудование. Также полную реконструкцию прошел генератор турбины.

«Особенностью и прецедентом в Украине в реконструкции энергоблока стал демонтаж старого барабана с сохранением его целостности. На его замену установлен новый барабан. Сложность операции заключалась в размерах оборудования — ремонтный подрядчик «Галремэнерго» опустил и поднял на высоту 41 м оборудование весом 130 тонн и длиной 22,5 м», — добавляют в ДТЭК.

По результатам проведенных работ мощность энергоблока увеличена с 195 МВт до 210 МВт, продлен срок службы оборудования на 15 лет и улучшены его технико-экономические показатели. Это позволит блоку эффективно функционировать в условиях работы с энергосистемой стран Европы — ENTSO-E.

«Экологический эффект реконструкции энергоблока — благодаря замене электрофильтра для очистки газов выбросы твердых веществ в атмосферу уменьшились до 50 мг/куб.м. (в восемь раз), что соответствует украинским и европейским стандартам. Это позволяет ДТЭК постепенно уменьшать уровень выбросов для выполнения требований Национального плана по снижению выбросов от крупных сжигаемых установок», — резюмируют в энергохолдинге.

Энергоблок №10 был введен в эксплуатацию в августе 1969 года, он проработал в энергосистеме 47 лет. Отдельные элементы оборудования полностью выработали свой ресурс и требовали полной замены.

Как сообщалось, ранее Бурштынская ТЭС завершила капитальный ремонт энергоблока №1 стоимостью 60 млн грн.

«ДТЭК Захидэнерго» эксплуатирует 23 энергоблока на Бурштынской, Ладыжинской и Добротворской ТЭС суммарной установленной мощностью 4628,5 МВт. Структурам СКМ Рината Ахметова принадлежит 97,2% акций «ДТЭК Захидэнерго».

ПАО «Центрэнерго», начиная с декабря 2017 года, нарушает условия модели встречных поставок угля с ДТЭК, работавшей в течение последних лет.

Об этом сообщили агентству «Интерфакс-Украина» в пресс-службе ДТЭК, передает Энергореформа.

«С декабря существующая модель (модель сокращения логистических затрат, при которой «ДТЭК Павлоградуголь» и «ДТЭК Добропольеуголь» поставляют уголь на ТЭС «Центрэнерго», а госшахты западного региона — на ТЭС «ДТЭК Захидэнерго») нарушена «Центрэнерго». Компания отказывается покупать уголь «ДТЭК Павлоградугля» и «ДТЭК Добропольеугля», — сообщили в ДТЭК.

В пресс-службе холдинга добавили, что, невзирая на прекращение закупок угля со стороны «Центрэнерго», ДТЭК еще длительное время продолжал покупать уголь государственных шахт Львовско-Волынского бассейна, рассчитывая на возобновление встречных поставок.

«Модель встречных поставок экономически оправдана и мы готовы продолжать по ней работать. В то же время одностороннее длительное невыполнение поставок со стороны «Центрэнерго» вынуждает нас перенаправлять тот объем угля, который закладывался для государственных ТЭС, с востока страны на свои западноукраинские электростанции», — резюмировали в ДТЭК.

По данным холдинга, объемов добычи ДТЭК угля газовой группы достаточно для обеспечения нужд собственных ТЭС.

Как сообщалось, «Центрэнерго» эксплуатирует Углегорскую, Змиевскую и Трипольскую ТЭС суммарной установленной мощностью 7660 МВт. Государству принадлежит 78,3% акций общества.

«ДТЭК Захидэнерго» эксплуатирует 23 энергоблока на Бурштынской, Ладыжинской и Добротворской ТЭС, а также Ладыжинскую ГЭС (7,5 МВт) суммарной установленной мощностью 4668,5 МВт. Структурам СКМ Рината Ахметова принадлежит 97,2% акций «ДТЭК Захидэнерго».

Ранее Терминал сообщил, «Центрэнерго» отказалось от закупок угля у ДТЭК.

ПАО «Центрэнерго» отказалось от закупок угля у энергохолдинга «ДТЭК».

Об этом сообщил глава «Независимого профсоюза горняков Украины» (НПГУ) Михаил Волынец, передает Энергореформа.

«В течение 2016 года «Центрэнерго» требовало от ДТЭК увеличить объемы добычи для себя до 250 тыс. тонн в месяц, это 3 млн тонн угля в год. И вот теперь отказались от этого угля, под который дополнительно закладывались лавы», — написал он на своей Facebook-странице.

По мнению М.Волынца, ситуация осложняется тем, что «Центрэнерго» отложило запуск одного из блоков Трипольской ТЭС после перевода на уголь газовой группы с декабря 2017 года на март 2018 года. «Это (запуск блока – ред) увеличило бы потребление украинского угля на 60-90 тыс. тонн ежемесячно. Но они («Центрэнерго» – ИФ) затянули и перенесли на март 2018-го», — добавил он.

Глава НПГУ подчеркивают, что сложившаяся ситуация ставит под угрозу стабильную работу госшахт западного региона страны.

«Всегда была такая схема: чтобы сэкономить на транспортировке государственные западноукраинские шахты свой уголь везли на «ДТЭК Захидэнерго», а уголь ДТЭК из Павлограда и Доброполья – на «Центрэнерго» … Если «Центрэнерго» отказывается от продукции «Павлоградугля» и «Добропилляугля», тогда ДТЭК его повезет на свое «ДТЭК Захидэнерго». Соответственно, шахтерам Львовско-Волынского бассейна некуда будет сбывать свою продукцию», — резюмирует он.

Министр энергетики и угольной промышленности Украины Игорь Насалик, отвечая на вопросы депутатов в парламенте в пятницу, констатировал наличие в настоящее время в Украине профицита угля.

«Центрэнерго» эксплуатирует Углегорскую, Змиевскую и Трипольскую ТЭС суммарной установленной мощностью 7660 МВт. Государству принадлежит 78,3% акций общества.

«ДТЭК Захидэнерго» эксплуатирует 23 энергоблока на Бурштынской, Ладыжинской и Добротворской ТЭС, а также Ладыжинскую ГЭС (7,5 МВт) суммарной установленной мощностью 4668,5 МВт. Структурам СКМ Рината Ахметова принадлежит 97,2% акций «ДТЭК Захидэнерго».

Фонд Государственного имущества утвердил план-график, в котором определен способ продажи, размер пакета прилагающегося к продаже, и ориентировочный срок объявления о продаже государственных пакетов акций хозяйственных обществ.

Об этом сообщает пресс-служба Фонда.

Согласно материалам опубликованного плана приватизации, 25% каждой компании планируется приватизировать в июле 2017 года. В  текущем году планируется приватизация  63 объектов, среди которых «Сумыобленерго», «ДТЭК Днепроэнерго», «Киевэнерго», «Одессаоблэнерго», «ДТЭК Захидэнерго», «ДТЭК Днепрооблэнерго». Из них 29 объектов будут выставлены на продажу вне конкурса, 28 — на фондовой бирже, а 6 — на аукционе.

В текущем месяце планируется почти полностью передать в частные руки Одесскую ТЭЦ (99,99%) и Херсонскую ТЭЦ (99,83%).

Кроме того в списке находится 12 бюджетообразующих предприятий, среди которых:

1. 5 контрольных пакетов акций облэнерго, которые будут выставляться на продажу после принятия Закона Украины о рынке электрической энергии и внедрение RAB-тарифа.
2. ПАО «Центрэнерго», который подлежит продаже по конкурсу с привлечением советника по решению правительства;
3. ПАО «Сумыхимпром», ОАО «Запорожский производственный алюминиевый комбинат», ЗАО «Президент-отель», по которым в настоящее время осуществляются организационные мероприятия по подготовке распорядительных актов Фонда и Кабинета Министров Украины;
4. ПАО «Турбоатом» по отдельному решению правительства;
5. ПАО «Одесский припортовый завод», по которому прорабатываются пути восстановления его производственной деятельности;

По информации пресс-службы, продажа вышеупомянутых объектов позволит привлечь средства в Государственный бюджет Украины и обеспечить стабильную работу и дальнейшее развитие предприятий.

Как сообщал «Терминал«, срок приватизации 78,3% акций энергогенерирующей компании ПАО «Центрэнерго» был перенесен на первый квартал 2017 года.