Бізнесовий та політичний підтекст критики формульного ціноутворення на газ та вугілля.

Про це пише в Gazeta.ua економіст Борис Кушнірук.

Представники різноманітних політичних груп рвуть на собі далеко не останні сукні від Louis Vuitton та Prada у боротьбі за «інтереси народу». Популізм та демагогія — це гарна фішка у боротьбі за голоси виборців. Завжди це супроводжується гаслами про боротьбу з олігархами та корупцією.

От тільки завжди така гра на труднощах та страхах громадян має і бізнесовий підтекст. Відсутність формульного підходу на базі імпортного паритету створювало фантастичні можливості для збагачення тих самих олігархів та політичних діячів, що полюблять найдорожчі бренди одягу та аксесуарів.

Так поява формульної системи ціноутворення на газ Дюссельдорф+ (формула ціни газу, в основі якої лежать котирування в європейському хабі NCG поблизу німецького міста Дюссельдорф. — ред) прибрала можливості заробляти щорічно до мільярда доларів на занижених в рази цінах газу для населення, який насправді потрапляв до комерційних структур.

Впровадження формульного імпортного паритету для вугілля Роттердам+ прибрало корупційні можливості для ручного механізму визначення цін на вугілля окремо по кожній шахті та по кожному ТЕЦ та ТЕС. До того ж вже стало неможливим занижувати ціни на електроенергію для тих чи інших промислових споживачів, які контролюються тими самими олігархами.

Недарма на такому формульному підході встановлення цін на газ та вугілля на базі імпортного паритету категорично наполягає МВФ та інші західні партнери України. Такий підхід, по-перше, прибирає можливості для корупції та зловживань. Бо прив’язка цін на вугілля та газ до котирувань на західних біржах прибирає усі можливості для ручного маніпулювання цінами, виходячи з політичних та бізнесових інтересів. По-друге, він змушує займатися максимальною економією енергоресурсів.

У зв’язку з цим доволі кумедно виглядають керівники НАБУ, які порушують кримінальні справи, пов’язані з ухваленням рішень щодо формульного підходу ціноутворення на газ та вугілля на базі імпортного паритету. Вимоги з цього приводу були закріплені у меморандумах, підписаних МВФ та керівництвом України.

І наостанок. Слід згадати, який ґвалт стояв, коли на початку нульових ухвалювалось рішення про вільне ціноутворення на зернові та пальне. Політичні пройдисвіти тоді казали, що громадяни та сільгоспвиробники вимруть від цього.

Тоді сільгосппідприємства не могли вилізти з боргів, бо мусили майже все закуповувати за ринковими цінами, а зерно продавати за заниженими. І лише наближені до влади бізнесмени мали можливість експортувати продукцію за ринковими цінами, скуповуючи їх за заниженими на внутрішньому ринку.

Скасування адміністративних обмежень та впровадження по суті імпортного паритету цін на сільгосппродукцію та пальне зумовило підвищення ефективності сільгоспвиробництва та карколомного зростання його обсягів і прибутковості.

Отже, нам не формульне ціноутворення на газ та вугілля потрібно блокувати, а активніше впроваджувати вільне ціноутворення для них. І саме це формульне ціноутворення дозволяє вивести ціни на функціонування на ринкових умовах.

Ну і крім того нам необхідно за допомогою бюджетної та кредитної політики сприяти впровадженню заходів з енергоощадності, як умови для підвищення ефективності економіки та зростання добробуту населення.

С марта 2017 года НАБУ также ведет расследование относительно принятия НКРЭКУ постановления о формуле формирования цены на уголь (аналогичная формула «Роттердам+).

Как сообщила руководитель Управления внешних коммуникаций НАБУ Дарья Манжура, детективы НАБУ проводят досудебное расследование принятой Кабинетом министров формулы формирования цены на газ «Дюссельдорф+» в уголовном деле №42017000000003009 с предварительной квалификацией по части 2 ст. 364 Уголовного кодекса Украины (злоупотребление властью или служебным положением), передает УНИАН.

«В рамках досудебного расследования исследуются обстоятельства установления в течение 2016-2017 годов государственных регулируемых цен на природный газ для обеспечения общественных интересов путем принятия Кабинетом министров Украины соответствующих постановлений от 27.04.2016 №315 и от 22.03.2017 №187», — говорится в сообщении.

По данным руководителя Управления внешних коммуникаций НАБУ Дарьи Манжуры, о подозрении пока никому не объявлено, а досудебное расследование продолжается, и о его деталях не сообщается, поскольку информация засекречена (попадает под статью 222 Уголовного кодекса, где сказано о сохранении тайны досудебного следствия).

Напомним, статья 364 УК предполагает лишение свободы на срок от трех до шести лет за злоупотребление властью или служебным положением. В то же время, упомянутые постановления Кабмина №315 и №187 касаются установления формулы для формирования цены на газ на основании цены импортного природного газа в немецком газовом хабе  (NCG), определяемой согласно данным агентства Platts European Gas Daily (так называемая формула Дюссельдорф+).

С марта 2017 года НАБУ также ведет расследование относительно принятия НКРЭКУ постановления о формуле формирования цены на уголь (аналогичная формула «Роттердам+). Директор НАБУ Артем Сытник ранее заявлял о сложности дела вокруг установления методики расчета ОРЦ и отмечал обилие спекуляций вокруг данного дела.

Между тем, обе формулы («Дюссельдорф+» и «Роттердам+») были приняты для ценообразования на рынке газа и угля по требованию западных партнеров Украины – Еврокомиссии и МВФ. В марте-2018 в МВФ в очередной раз заявили, что ожидают от Украины рыночного формирования цены на газ для населения (сейчас цена природного газа для домохозяйств зафиксирована, то есть, регулируется государством). »Мы считаем, что важно, чтобы цены на газ, включая тарифы для домашних хозяйств, определялись рынком в соответствии с реформами, которые были реализованы в 2016 году, и которые были одним из основных достижений процесса реформ в Украине в последние годы», – заявил представитель МВФ в Украине Йоста Люнгман.

Как ранее сообщалось, заместитель директора ЕБРР в Украине Марии Петров считает, что украинская энергетика сейчас находится в состоянии «болезни», но крайне важно использовать рыночное ценообразование на ресурсы для ее восстановления.