Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти

Поточна динаміка експорту та доходів

• За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили 13,35 млрд дол., що на 230 млн дол. менше, ніж у серпні.
• Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на 210 тис. барелів на добу (б/д) — до 7,4 млн б/д.
• Зростання обсягів експорту сирої нафти (на 370 тис. б/д) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.

«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.

Вплив воєнних дій та обмежень експорту

• За оцінками Reuters, морський експорт пального рф у вересні впав на 17,1% у порівнянні з серпнем.
• росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.
• Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив 760 тис. б/д — це найнижчий сезонний рівень з 2017 року.

«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку Vortexa Мік Штраутманн.

Реакція світових ринків

• Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.
• Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла дворічних максимумів у Європі та 18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі.
• Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.

Аналітичні висновки

• Зниження доходів рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.
• Диверсифікація постачання у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.
• Цінова турбулентність у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.

Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію

• Скорочення експорту з рф створює вікно можливостей для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.
• Тривале зниження доходів стимулює перерозподіл ринкових часток і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.
• Як наслідок, формується тенденція до реструктуризації енергетичних потоків і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.

Прогноз

• IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від темпів відновлення нафтопереробних заводів після атак безпілотників.
• Ймовірне збереження дефіциту дистилятів у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.

Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.

Промисловий драйвер

• Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% (аналіз Reuters даних Grid India).
• Виробнича активність досягла максимуму з 2008 року.
• PMI у промисловості (HSBC, S&P Global) зафіксував найшвидше поліпшення за 17,5 років.

S&P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».

Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.

Зовнішні бар’єри

• США підвищили тарифи на індійські товари на 50%.
• Чверть цього підвищення пов’язана з закупівлею Індією російської нафти.

Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».

Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.

Вугільна енергетика та відновлювані джерела

• У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.
• У травні вугілля впало до мінімуму з часів локдаунів 2020 року через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.
• Індія достроково на 5 років виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.

Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.

Висновки

• Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує попит на нафту.
• Торговельні бар’єри з боку США можуть посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти.
• У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може знизити структурний попит на нафту, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — 1,4% р/р. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.

Економічний розвиток росії у 2025 році

Поточна економічна ситуація

• Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у 1,0–2,0% (ЦБ рф), у 2026 році — 0,5–1,5%.
• Інфляція знизилася з 10,2% р/р у квітні до 9,4% р/р у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до 0,2%.
• Ключова ставка знижена у липні на 200 б.п. до 18% на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.
• Індекс промвиробництва у червні зріс на 2% р/р після 1,9% у травні та 1,4% у квітні, що нижче за середнє зростання 4,2% у 2024 році.
• Роздрібні продажі зросли у травні на 1,6% р/р, у квітні — на 1,7% р/р, у березні — на 1,2% р/р.

Фіскальні виклики

• Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні 1,7% ВВП через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.
• Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.

Зовнішні фактори

• США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.
• ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.
• Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.

Ринок праці та доходи населення

• Рівень безробіття у червні — 2,3% (2,2% у травні).
• Номінальні зарплати у травні зросли на 14,5% р/р, у квітні — на 15,3% р/р, у березні — на 10,5% р/р.
• Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.

Прогноз

• Очікується збереження зростання економіки у межах 1,5–2% у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.
• Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.
• Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.
• Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні 3,0% (перегляд угору), у 2026 році — 3,1% (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.

Зростання світової економіки у 2025–2026 утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.

Світова економіка та торгівля у 2025–2026

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Китай досяг піку попиту на нафту: бензин і дизель витісняються електротранспортом, а головним драйвером залишаються нафтохімічні сировини. Попри зростання ВВП, споживання зростає мінімально — лише на 30 тис. б/д до 2030 року. Натомість Індія стає глобальним лідером за приростом попиту на нафту — +1 млн б/д за рахунок стрімкого економічного зростання, урбанізації та збільшення автопарку. Транспортні палива, зокрема бензин і авіапальне, формуватимуть основу цього зростання, хоча ризиком залишається зростання боргового навантаження на домогосподарства.

Китай

Попит на нафту в Китаї залишатиметься на рівні приблизно 16,8 млн барелів на добу у 2024–2030 роках, з мінімальним приростом усього на 30 тис. барелів на добу. Це суттєвий контраст до попереднього десятиліття, коли Китай формував 60% світового приросту споживання. Така стагнація зумовлена зменшенням споживання автомобільного пального на тлі стрімкої електрифікації транспорту. Попит на бензин, що досяг піку у 2021 році (3,8 млн б/д), знизиться на 6% щорічно до 2,5 млн б/д у 2030 році. Попит на дизпаливо впаде на 2,1% щорічно, натомість авіаційне пальне зростатиме на 3,9%. Основним джерелом зростання залишаться нафтохімічні сировини – етан/СКВ та нафта, з річним приростом у 2,5% і 4,6% відповідно.

Індія

Попит на нафту зросте на 1 млн б/д, що є найбільшим приростом серед усіх країн, на тлі зростання ВВП на 2,8% щорічно. У 2025 році Індія вже четвертий рік поспіль залишатиметься найдинамічнішою великою економікою світу, і, ймовірно, обжене Японію за обсягом ВВП. Найбільше зростання демонструватимуть транспортні палива, зокрема авіаційне – майже 6% щорічно. Бензин зростатиме на 4% щорічно через зростання автопарку на 40% до 2030 року. Однак таке розширення частково фінансується боргами: борг домогосподарств досяг 43% ВВП у 2024 році. Продукти, пов’язані з промисловістю – дизель, нафта, етан/СКВ – зростатимуть на 3,3%, 2,0% та 2,5% відповідно. Попит на СПБ додатково підтримується державною програмою «Pradhan Mantri Ujjwala Yojana» для заміни традиційного приготування їжі на чисту енергію.

Динаміка попиту на нафту в Китаї за сегментами (млн барелів/день)

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

У травні 2025 року ОПЕК+ оголосив про чергове збільшення видобутку нафти на 411 тис. барелів на добу, що є третім поспіль місячним підвищенням. Це рішення викликало падіння цін на нафту до чотирирічного мінімуму, що ставить під сумнів стабільність глобального енергетичного ринку.

Стратегія «повільного виснаження»

Аналітики Bank of America попереджають про можливу «повільну цінову війну», де ринок нафти може залишатися перенасиченим навіть при помірному зростанні попиту. Вони прогнозують, що ціни на нафту можуть залишатися низькими навіть при помірному зростанні попиту.

Вплив на виробників та інвесторів

Зниження цін на нафту може мати серйозні наслідки для нафтових компаній, особливо тих, що працюють у США. Зниження цін може призвести до скорочення інвестицій у нові проєкти та зменшення прибутків.

Перспективи на майбутнє

У довгостроковій перспективі перенасичений ринок нафти може прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії. Однак для цього необхідні чіткі політичні рішення та інвестиції в інфраструктуру.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  https://ru.investing.com

У квітні 2025 року вартість морських перевезень російської нафти сорту Urals з балтійських портів Росії до Індії знизилася. Це пов’язано з тим, що ціна нафти Urals опустилася нижче встановленої G7 межі у $60 за барель, що дало змогу задіяти танкери із західним страхуванням і фінансуванням. Така динаміка може негативно вплинути на економіку Росії, як попереджають її посадовці.

Цього місяця вартість транспортування російської нафти з портів Балтійського моря до Індії знизилася. Причиною стало падіння ціни на нафту сорту Urals, яке на початку квітня опустилося нижче встановленої «цінової стелі» у $60 за барель, що дозволило розширити доступність західних танкерів.

Механізм цінового обмеження, запроваджений країнами G7 та ЄС, дозволяє здійснювати постачання російської нафти до третіх країн із використанням західного страхування та фінансування лише за умови, що вартість бареля не перевищує $60.

На початку квітня ціна Urals знизилася нижче цієї межі на тлі загального обвалу світових нафтових індексів, спричиненого запровадженням нових мит у США та побоюваннями щодо перспектив глобальної економіки.

Таким чином, транспортування Urals з балтійських портів Росії до Індії тепер може здійснюватися танкерами, трейдерами та страховими компаніями, які працюють за західним правом.

Станом на четвер, вартість Urals у порту Приморськ становила $53,50 за барель.

У квітні середня ставка фрахту на транспортування Urals із Приморська та Усть-Луги до Індії знизилася до приблизно $6 мільйонів за рейс в один бік, порівняно з $7 мільйонами наприкінці березня, за даними агентства Reuters.

Варто зазначити, що фрахтові ставки на постачання російської нафти досягли пікових значень у лютому та березні після того, як у січні США наклали санкції на десятки танкерів, які доставляли російську нафту в Азію, змушуючи трейдерів шукати альтернативні несанкціоновані судна.

Зниження ціни, яку Росія отримує за нафту в квітні, може створити додатковий тиск на її економіку.

Як заявила минулого тижня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна, обвал нафтового ринку може створити суттєві ризики для економіки країни.

Згідно з повідомленням агентства ТАРС, посадовиця під час виступу в парламенті заявила, що наслідки тарифної ескалації можуть бути негативними, зокрема через коливання та зниження цін на нафту.

«Основний канал впливу — це коливання нафтових цін, їх зниження», — зазначила Набіулліна.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com

У середу вдень президент Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 10% мита на більшість товарів, що ввозяться до США. Для окремих торговельних партнерів ці ставки виявилися значно вищими. Китай отримав додатковий 34% імпортний тариф, який додається до 20% мита, запровадженого раніше цього року. Індія, попри свій статус союзника, зіткнулася з 26% митом. Європейський Союз, який отримав 20% тариф, уже погрожує заходами у відповідь.

«Китай рішуче виступає проти цього та вживе контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів», – заявило міністерство торгівлі КНР після оголошення нових тарифів. Це очікувана реакція, адже раніше Пекін уже відповідав аналогічними діями, включаючи тарифи на імпорт американської енергії. Інші країни можуть піти тим самим шляхом, підтримуючи альтернативних постачальників енергоресурсів.

Зростаюча напруга на світових ринках

Загроза контрзаходів від урядів постраждалих країн, поряд із самими тарифами, спричинила нестабільність на фондових та сировинних ринках. Європейський Союз назвав нові тарифи «незаконними», а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь і готуємо подальші заходи для захисту наших інтересів та бізнесу, якщо переговори зазнають невдачі».

Дональд Трамп виправдовує нові мита бажанням вирівняти умови для американських виробників, які змушені конкурувати з товарами, захищеними місцевими тарифами. Втім, цей крок викликав невдоволення навіть серед традиційних партнерів США. Індія, яка традиційно застосовує високі імпортні мита, зазнала 26% тарифу на багато своїх експортних товарів, хоча перед цим оголосила про готовність знизити власні тарифи на імпорт зі США вартістю $23 млрд. Однак це не допомогло уникнути обмежень. Навіть Ізраїль, який повністю скасував мита на американські товари, отримав 17% імпортний тариф.

Економічні наслідки

Аналітики прогнозують, що головними наслідками тарифної політики стануть зростання інфляції та скорочення споживчих витрат, що, своєю чергою, може призвести до падіння попиту на нафту. Наразі основний вплив тарифів відчувається на фондових, облігаційних та сировинних ринках, де панує песимізм. Що буде далі, поки що неясно, однак можливість економічних контрзаходів з боку інших країн залишається високою.

«Уряди виглядатимуть слабкими, якщо не дадуть відповідь», – заявив головний стратег Pictet Asset Management Лука Паоліні у коментарі Financial Times. Водночас він додав, що після перших заходів у відповідь сторони, ймовірно, будуть відкриті для переговорів. Адже застосувати санкції – легко, а ось зменшити завдану шкоду – значно складніше.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами oilprice.com

Резюме: Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найзначнішими за останнє століття. Очікується, що нові тарифи матимуть серйозний вплив на глобальну економіку, знизять експорт до США для багатьох країн і підвищать ризик рецесії в американській економіці.

Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найбільшими за останнє століття, повідомляє Bloomberg. Анонс очікується у середу на заході в Білому домі, водночас конкретні деталі взаємних тарифів поки що залишаються невідомими.

За оцінками Bloomberg Economics, під загрозою опинилася світова торгівля обсягом близько $33 трлн, а експорт до США для деяких країн може скоротитися на 4-90%. Індекс невизначеності глобальної торгівельної політики досяг рекордного рівня за весь період спостережень із 2009 року.

Головний економіст Nomura Holdings Роб Саббараман у записці клієнтам зазначає, що світ «рухається наосліп» до оголошення тарифів, оскільки критерії їхнього застосування залишаються незрозумілими й, імовірно, будуть «набагато ширшими за безпосереднє узгодження» з іноземними тарифами на американські товари.

Економісти Goldman Sachs (NYSE:GS) прогнозують підвищення середнього тарифу США на 15 відсоткових пунктів цього року, що може спричинити зростання інфляції, уповільнення економічного зростання та підвищення ризику рецесії. Аналітики Bloomberg Economics застерігають, що найрадикальніший підхід може додати до 28 відсоткових пунктів до середніх тарифних ставок США, що протягом 2-3 років призведе до зниження ВВП США на 4% і підвищення цін майже на 2,5%.

Професор Колумбійської бізнес-школи Шан-Цзінь Вей проводить аналогії зі стагфляційною кризою 1970-х років, спричиненою нафтовим шоком, і застерігає про ризик «повторення неприємного досвіду через непотрібний і запобіжний політичний вибір».

За даними Bloomberg, потенційними цілями тарифної політики США можуть стати Європейський Союз, Мексика, Канада, Японія, Південна Корея, В’єтнам та Індія, тоді як імпорт із Китаю вже обкладається додатковим митом у 20%.

Джерело: НТЦ Псіхєя.
За матеріалами oilprice.com.

For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.

(Unknown Author)

In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.

In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea’s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country’s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using the system of expert evaluation PsycheaExpertus.

As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:

• blocking LPG imports by Ukraine’s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);
• establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);
• signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts’ estimates: 0).

Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.

Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events (the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «Is it about the climate»).

As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year’s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «Unburst bubble»).

Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine’s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «Saying does not mean doing»).

Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts’ estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «No carrots this time»).

The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «Back at the bottom of the ladder»).

Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «Lament for the Strategy»).

Read full article — The Cream of Energy Industry.