<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; economy</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/economy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Падіння доходів рф від експорту нафти й пального продовжується — наслідки для світових ринків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 05:20:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153300</guid>
		<description><![CDATA[Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до 13,35 млрд доларів порівняно з 13,58 млрд доларів у серпні, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти. Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 05:29:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[electricity]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[manufacturing]]></category>
		<category><![CDATA[power generation]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювані джерела]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[генерация]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153197</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br />Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку. Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію. Промисловий драйвер Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br /><p>Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.</p>
<h3>Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.</h3>
<h2>Промисловий драйвер</h2>
<ul>
<li>Генерація електроенергії у серпні зросла на <strong>4%</strong> (аналіз Reuters даних Grid India).</li>
<li>Виробнича активність досягла <strong>максимуму з 2008 року</strong>.</li>
<li>PMI у промисловості (HSBC, S&amp;P Global) зафіксував <strong>найшвидше поліпшення за 17,5 років</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>S&amp;P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».</p></blockquote>
<p>Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.</p>
<h2>Зовнішні бар’єри</h2>
<ul>
<li>США підвищили тарифи на індійські товари на <strong>50%</strong>.</li>
<li>Чверть цього підвищення пов’язана з <em>закупівлею Індією російської нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».</p></blockquote>
<p>Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.</p>
<h2>Вугільна енергетика та відновлювані джерела</h2>
<ul>
<li>У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.</li>
<li>У травні вугілля впало до <em>мінімуму з часів локдаунів 2020 року</em> через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.</li>
<li>Індія достроково на <strong>5 років</strong> виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.</li>
</ul>
<p>Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує <strong>попит на нафту</strong>.</li>
<li>Торговельні бар’єри з боку США можуть <em>посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти</em>.</li>
<li>У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може <strong>знизити структурний попит на нафту</strong>, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indias-Electricity-Generation-Jumps-as-Industry-Rebounds.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br /><p>Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.</p>
<h3>Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.</h3>
<h2>Промисловий драйвер</h2>
<ul>
<li>Генерація електроенергії у серпні зросла на <strong>4%</strong> (аналіз Reuters даних Grid India).</li>
<li>Виробнича активність досягла <strong>максимуму з 2008 року</strong>.</li>
<li>PMI у промисловості (HSBC, S&amp;P Global) зафіксував <strong>найшвидше поліпшення за 17,5 років</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>S&amp;P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».</p></blockquote>
<p>Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.</p>
<h2>Зовнішні бар’єри</h2>
<ul>
<li>США підвищили тарифи на індійські товари на <strong>50%</strong>.</li>
<li>Чверть цього підвищення пов’язана з <em>закупівлею Індією російської нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».</p></blockquote>
<p>Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.</p>
<h2>Вугільна енергетика та відновлювані джерела</h2>
<ul>
<li>У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.</li>
<li>У травні вугілля впало до <em>мінімуму з часів локдаунів 2020 року</em> через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.</li>
<li>Індія достроково на <strong>5 років</strong> виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.</li>
</ul>
<p>Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує <strong>попит на нафту</strong>.</li>
<li>Торговельні бар’єри з боку США можуть <em>посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти</em>.</li>
<li>У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може <strong>знизити структурний попит на нафту</strong>, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indias-Electricity-Generation-Jumps-as-Industry-Rebounds.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:41:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[зарплати]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[ключова ставка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий сектор]]></category>
		<category><![CDATA[промвиробництво]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні продажі]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153089</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br />Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — 1,4% р/р. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором. Економічний розвиток росії у 2025 році Поточна економічна ситуація Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у 1,0–2,0% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:01:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[GDP]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[trade]]></category>
		<category><![CDATA[world growth]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[світове зростання]]></category>
		<category><![CDATA[торгівл]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153084</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br />Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні 3,0% (перегляд угору), у 2026 році — 3,1% (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами. Зростання світової економіки у 2025–2026 утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br /><p>Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні <strong>3,0%</strong> (перегляд угору), у 2026 році — <strong>3,1%</strong> (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.</p>
<h3><strong>Зростання світової економіки у 2025–2026</strong> утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.</h3>
<h2>Світова економіка та торгівля у 2025–2026</h2>
<section>
<h3>1. Глобальна траєкторія зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> світ — <strong>3,0%</strong> (<em>перегляд +0,1 в.п.</em>); США — <strong>1,8%</strong> (<em>+0,1</em>), Єврозона — <strong>1,2%</strong> (<em>+0,2</em>), Японія — <strong>1,0%</strong>, Китай — <strong>4,8%</strong> (<em>+0,2</em>), Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,3%</strong>, росія — <strong>1,8%</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> світ — <strong>3,1%</strong>; США — <strong>2,1%</strong>, Єврозона — <strong>1,2%</strong>, Японія — <strong>0,9%</strong>, Китай — <strong>4,5%</strong>, Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,5%</strong>, росія — <strong>1,5%</strong>.</li>
<li><strong>Підсумок 1П25:</strong> зростання підтримали easing інфляції, стабільне безробіття та споживання.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>2. Оновлення по країнах та кварталах</h3>
<ul>
<li><strong>США (2К25, SAAR):</strong> <strong>+3,0% кв/кв</strong> після <em>-0,5%</em> у 1К25; драйвер — падіння імпорту після тарифів і зникнення front-loading.</li>
<li><strong>Єврозона (2К25, SAAR):</strong> <strong>+0,4% кв/кв</strong> (проти <em>+2,3%</em> у 1К25).</li>
<li><strong>Японія (2К25, SAAR):</strong> <strong>-0,2% кв/кв</strong> (проти <em>+2,2%</em> у 4К24) через слабші експорти.</li>
<li><strong>Китай (2К25, р/р):</strong> <strong>+5,2%</strong> (проти <em>+5,4%</em> у 1К25), ефект front-loading до тарифів.</li>
<li><strong>Індія (1К25, р/р):</strong> <strong>+7,4%</strong> (проти <em>+6,4%</em> у попередньому кварталі), сильна промисловість.</li>
<li><strong>росія (1К25, р/р):</strong> <strong>+1,4%</strong> (проти <em>+4,5%</em> у 4К24), сповільнення споживання.</li>
<li><strong>Бразилія (1К25, р/р):</strong> <strong>+2,9%</strong> (проти <em>+3,6%</em> у попередньому кварталі); служби сповільнились, агро — сильне.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>3. Торгівля та тарифи США</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди укладені:</strong> ЄС, Японія, Південна Корея, Індонезія, Філіппіни, Камбоджа, Таїланд; раніше — Велика Британія (<em>10%</em>) та В’єтнам. Більшість угод у діапазоні <strong>15–20%</strong>.</li>
<li><strong>Канада:</strong> мита <strong>35%</strong> на non-USMCA товари (після завершення 90-денної паузи).</li>
<li><strong>Мексика:</strong> продовження паузи, час для переговорів.</li>
<li><strong>Китай:</strong> травнева угода про тимчасове зниження тарифів продовжена на <strong>90 днів</strong> — до листопада (замість завершення <em>12 серпня</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> тарифи США — <strong>50%</strong>.</li>
<li><strong>Індія:</strong> ризик тарифів до <strong>25%</strong> за відсутності угоди до <em>7 серпня</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> дедалі більша частка торгівлі зі США покрита формальними угодами, що знижує невизначеність.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>4. Інфляція (останні доступні місяці)</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <strong>2,7% р/р</strong> у червні (<em>зростання з 2,4% у травні та 2,3% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Єврозона:</strong> близько <strong>2,0%</strong> у липні (<em>третій місяць поспіль</em>).</li>
<li><strong>Японія:</strong> <strong>3,2% р/р</strong> у червні (<em>3,4% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Велика Британія:</strong> <strong>3,6% р/р</strong> у липні (<em>3,3% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Китай:</strong> <strong>0,1% р/р</strong> у червні (<em>після -0,1% у попередні три місяці</em>).</li>
<li><strong>Індія:</strong> <strong>2,1% р/р</strong> у червні (<em>2,8% у травні; 3,2% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> <strong>5,4% р/р</strong> у червні (<em>5,3% у травні; 5,5% у квітні/березні</em>).</li>
<li><strong>росія:</strong> <strong>9,4% р/р</strong> у червні (<em>9,9% у травні; 10,2% у квітні</em>).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>5. Монетарна політика</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС (липень):</strong> ставки без змін; збереження тиску інфляції та невизначеності.</li>
<li><strong>ЄЦБ (липень):</strong> без змін; інфляція на рівні таргету.</li>
<li><strong>Банк Японії (липень):</strong> пауза в посиленні через ризики для зростання.</li>
<li><strong>Банк Англії (серпень):</strong> зниження на <strong>25 б.п.</strong></li>
<li><strong>PBoC (червень):</strong> без змін після зниження LPR на <strong>10 б.п.</strong> у травні.</li>
<li><strong>RBI (поч. серпня):</strong> без змін — <strong>5,5%</strong>.</li>
<li><strong>ЦБ росії (липень):</strong> зниження на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18,0%</strong>.</li>
<li><strong>BCB Бразилії (липень):</strong> Selic незмінна — <strong>15,00%</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>6. Світова торгівля (обсяги та вартість)</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг (травень, р/р):</strong> <strong>+3,5%</strong> після <em>+4,3%</em> у квітні та <em>+6,6%</em> у березні.</li>
<li><strong>Вартість (травень, р/р):</strong> <strong>+2,0%</strong> після <em>+2,2%</em> у квітні та <em>+0,9%</em> у березні.</li>
<li><strong>Тренд:</strong> нормалізація після front-loading перед квітневими тарифами США.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>7. Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди зі США:</strong> ширше покриття формальними домовленостями знижує невизначеність; країни з високими митами (<em>Бразилія 50%, Канада 35%</em>) стикаються з ризиками для експорту.</li>
<li><strong>Інфляція:</strong> змішана картина — США й Британія вище таргетів; Єврозона на цілі; Китай повертається до позитивної динаміки цін.</li>
<li><strong>Політика ЦБ:</strong> переважно обережна; вибіркові зниження (BoE, ЦБ росії) контрастують із паузами (ФРС, ЄЦБ, BoJ, BCB, RBI).</li>
</ul>
</section>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br /><p>Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні <strong>3,0%</strong> (перегляд угору), у 2026 році — <strong>3,1%</strong> (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.</p>
<h3><strong>Зростання світової економіки у 2025–2026</strong> утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.</h3>
<h2>Світова економіка та торгівля у 2025–2026</h2>
<section>
<h3>1. Глобальна траєкторія зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> світ — <strong>3,0%</strong> (<em>перегляд +0,1 в.п.</em>); США — <strong>1,8%</strong> (<em>+0,1</em>), Єврозона — <strong>1,2%</strong> (<em>+0,2</em>), Японія — <strong>1,0%</strong>, Китай — <strong>4,8%</strong> (<em>+0,2</em>), Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,3%</strong>, росія — <strong>1,8%</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> світ — <strong>3,1%</strong>; США — <strong>2,1%</strong>, Єврозона — <strong>1,2%</strong>, Японія — <strong>0,9%</strong>, Китай — <strong>4,5%</strong>, Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,5%</strong>, росія — <strong>1,5%</strong>.</li>
<li><strong>Підсумок 1П25:</strong> зростання підтримали easing інфляції, стабільне безробіття та споживання.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>2. Оновлення по країнах та кварталах</h3>
<ul>
<li><strong>США (2К25, SAAR):</strong> <strong>+3,0% кв/кв</strong> після <em>-0,5%</em> у 1К25; драйвер — падіння імпорту після тарифів і зникнення front-loading.</li>
<li><strong>Єврозона (2К25, SAAR):</strong> <strong>+0,4% кв/кв</strong> (проти <em>+2,3%</em> у 1К25).</li>
<li><strong>Японія (2К25, SAAR):</strong> <strong>-0,2% кв/кв</strong> (проти <em>+2,2%</em> у 4К24) через слабші експорти.</li>
<li><strong>Китай (2К25, р/р):</strong> <strong>+5,2%</strong> (проти <em>+5,4%</em> у 1К25), ефект front-loading до тарифів.</li>
<li><strong>Індія (1К25, р/р):</strong> <strong>+7,4%</strong> (проти <em>+6,4%</em> у попередньому кварталі), сильна промисловість.</li>
<li><strong>росія (1К25, р/р):</strong> <strong>+1,4%</strong> (проти <em>+4,5%</em> у 4К24), сповільнення споживання.</li>
<li><strong>Бразилія (1К25, р/р):</strong> <strong>+2,9%</strong> (проти <em>+3,6%</em> у попередньому кварталі); служби сповільнились, агро — сильне.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>3. Торгівля та тарифи США</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди укладені:</strong> ЄС, Японія, Південна Корея, Індонезія, Філіппіни, Камбоджа, Таїланд; раніше — Велика Британія (<em>10%</em>) та В’єтнам. Більшість угод у діапазоні <strong>15–20%</strong>.</li>
<li><strong>Канада:</strong> мита <strong>35%</strong> на non-USMCA товари (після завершення 90-денної паузи).</li>
<li><strong>Мексика:</strong> продовження паузи, час для переговорів.</li>
<li><strong>Китай:</strong> травнева угода про тимчасове зниження тарифів продовжена на <strong>90 днів</strong> — до листопада (замість завершення <em>12 серпня</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> тарифи США — <strong>50%</strong>.</li>
<li><strong>Індія:</strong> ризик тарифів до <strong>25%</strong> за відсутності угоди до <em>7 серпня</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> дедалі більша частка торгівлі зі США покрита формальними угодами, що знижує невизначеність.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>4. Інфляція (останні доступні місяці)</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <strong>2,7% р/р</strong> у червні (<em>зростання з 2,4% у травні та 2,3% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Єврозона:</strong> близько <strong>2,0%</strong> у липні (<em>третій місяць поспіль</em>).</li>
<li><strong>Японія:</strong> <strong>3,2% р/р</strong> у червні (<em>3,4% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Велика Британія:</strong> <strong>3,6% р/р</strong> у липні (<em>3,3% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Китай:</strong> <strong>0,1% р/р</strong> у червні (<em>після -0,1% у попередні три місяці</em>).</li>
<li><strong>Індія:</strong> <strong>2,1% р/р</strong> у червні (<em>2,8% у травні; 3,2% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> <strong>5,4% р/р</strong> у червні (<em>5,3% у травні; 5,5% у квітні/березні</em>).</li>
<li><strong>росія:</strong> <strong>9,4% р/р</strong> у червні (<em>9,9% у травні; 10,2% у квітні</em>).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>5. Монетарна політика</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС (липень):</strong> ставки без змін; збереження тиску інфляції та невизначеності.</li>
<li><strong>ЄЦБ (липень):</strong> без змін; інфляція на рівні таргету.</li>
<li><strong>Банк Японії (липень):</strong> пауза в посиленні через ризики для зростання.</li>
<li><strong>Банк Англії (серпень):</strong> зниження на <strong>25 б.п.</strong></li>
<li><strong>PBoC (червень):</strong> без змін після зниження LPR на <strong>10 б.п.</strong> у травні.</li>
<li><strong>RBI (поч. серпня):</strong> без змін — <strong>5,5%</strong>.</li>
<li><strong>ЦБ росії (липень):</strong> зниження на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18,0%</strong>.</li>
<li><strong>BCB Бразилії (липень):</strong> Selic незмінна — <strong>15,00%</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>6. Світова торгівля (обсяги та вартість)</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг (травень, р/р):</strong> <strong>+3,5%</strong> після <em>+4,3%</em> у квітні та <em>+6,6%</em> у березні.</li>
<li><strong>Вартість (травень, р/р):</strong> <strong>+2,0%</strong> після <em>+2,2%</em> у квітні та <em>+0,9%</em> у березні.</li>
<li><strong>Тренд:</strong> нормалізація після front-loading перед квітневими тарифами США.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>7. Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди зі США:</strong> ширше покриття формальними домовленостями знижує невизначеність; країни з високими митами (<em>Бразилія 50%, Канада 35%</em>) стикаються з ризиками для експорту.</li>
<li><strong>Інфляція:</strong> змішана картина — США й Британія вище таргетів; Єврозона на цілі; Китай повертається до позитивної динаміки цін.</li>
<li><strong>Політика ЦБ:</strong> переважно обережна; вибіркові зниження (BoE, ЦБ росії) контрастують із паузами (ФРС, ЄЦБ, BoJ, BCB, RBI).</li>
</ul>
</section>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Попит на нафту в Китаї сповільнюється, Індія виходить у лідери &#8212; прогноз EIA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/popit-na-naftu-v-kita%d1%97-spovilnyuyetsya-indiya-vixodit-u-lideri-prognoz-eia/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/popit-na-naftu-v-kita%d1%97-spovilnyuyetsya-indiya-vixodit-u-lideri-prognoz-eia/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Jun 2025 09:06:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[transportation fuels]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[паливний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152297</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29309-Индия.jpg" alt="Попит на нафту в Китаї сповільнюється, Індія виходить у лідери &#8212; прогноз EIA"/><br />Китай досяг піку попиту на нафту: бензин і дизель витісняються електротранспортом, а головним драйвером залишаються нафтохімічні сировини. Попри зростання ВВП, споживання зростає мінімально — лише на 30 тис. б/д до 2030 року. Натомість Індія стає глобальним лідером за приростом попиту на нафту — +1 млн б/д за рахунок стрімкого економічного зростання, урбанізації та збільшення автопарку. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29309-Индия.jpg" alt="Попит на нафту в Китаї сповільнюється, Індія виходить у лідери &#8212; прогноз EIA"/><br /><p>Китай досяг піку попиту на нафту: бензин і дизель витісняються електротранспортом, а головним драйвером залишаються нафтохімічні сировини. Попри зростання ВВП, споживання зростає мінімально — лише на 30 тис. б/д до 2030 року. Натомість Індія стає глобальним лідером за приростом попиту на нафту — +1 млн б/д за рахунок стрімкого економічного зростання, урбанізації та збільшення автопарку. Транспортні палива, зокрема бензин і авіапальне, формуватимуть основу цього зростання, хоча ризиком залишається зростання боргового навантаження на домогосподарства.</p>
<p><strong>Китай</strong></p>
<p>Попит на нафту в Китаї залишатиметься на рівні приблизно 16,8 млн барелів на добу у 2024–2030 роках, з мінімальним приростом усього на 30 тис. барелів на добу. Це суттєвий контраст до попереднього десятиліття, коли Китай формував 60% світового приросту споживання. Така стагнація зумовлена зменшенням споживання автомобільного пального на тлі стрімкої електрифікації транспорту. Попит на бензин, що досяг піку у 2021 році (3,8 млн б/д), знизиться на 6% щорічно до 2,5 млн б/д у 2030 році. Попит на дизпаливо впаде на 2,1% щорічно, натомість авіаційне пальне зростатиме на 3,9%. Основним джерелом зростання залишаться нафтохімічні сировини – етан/СКВ та нафта, з річним приростом у 2,5% і 4,6% відповідно.</p>
<p><strong>Індія</strong></p>
<p>Попит на нафту зросте на 1 млн б/д, що є найбільшим приростом серед усіх країн, на тлі зростання ВВП на 2,8% щорічно. У 2025 році Індія вже четвертий рік поспіль залишатиметься найдинамічнішою великою економікою світу, і, ймовірно, обжене Японію за обсягом ВВП. Найбільше зростання демонструватимуть транспортні палива, зокрема авіаційне – майже 6% щорічно. Бензин зростатиме на 4% щорічно через зростання автопарку на 40% до 2030 року. Однак таке розширення частково фінансується боргами: борг домогосподарств досяг 43% ВВП у 2024 році. Продукти, пов’язані з промисловістю – дизель, нафта, етан/СКВ – зростатимуть на 3,3%, 2,0% та 2,5% відповідно. Попит на СПБ додатково підтримується державною програмою «Pradhan Mantri Ujjwala Yojana» для заміни традиційного приготування їжі на чисту енергію.</p>
<h4>Динаміка попиту на нафту в Китаї за сегментами (млн барелів/день)</h4>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<thead>
<tr>
<th>Продукт</th>
<th>2024</th>
<th>2030</th>
<th>Середньорічна зміна</th>
<th>Абсолютна зміна (млн б/д)</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG/Етан</td>
<td>2.6</td>
<td>3.1</td>
<td>+2.5%</td>
<td>+0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта</td>
<td>2.3</td>
<td>3.0</td>
<td>+4.6%</td>
<td>+0.7</td>
</tr>
<tr>
<td>Бензин</td>
<td>3.6</td>
<td>2.5</td>
<td>-6.0%</td>
<td>-1.1</td>
</tr>
<tr>
<td>Керосин/Авіапальне</td>
<td>0.9</td>
<td>1.2</td>
<td>+3.9%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизель</td>
<td>3.6</td>
<td>3.1</td>
<td>-2.1%</td>
<td>-0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Мазут</td>
<td>0.6</td>
<td>0.6</td>
<td>+0.2%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Інші продукти</td>
<td>3.0</td>
<td>3.2</td>
<td>+1.0%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Усього</strong></td>
<td>16.6</td>
<td>16.7</td>
<td>0.0%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29309-Индия.jpg" alt="Попит на нафту в Китаї сповільнюється, Індія виходить у лідери &#8212; прогноз EIA"/><br /><p>Китай досяг піку попиту на нафту: бензин і дизель витісняються електротранспортом, а головним драйвером залишаються нафтохімічні сировини. Попри зростання ВВП, споживання зростає мінімально — лише на 30 тис. б/д до 2030 року. Натомість Індія стає глобальним лідером за приростом попиту на нафту — +1 млн б/д за рахунок стрімкого економічного зростання, урбанізації та збільшення автопарку. Транспортні палива, зокрема бензин і авіапальне, формуватимуть основу цього зростання, хоча ризиком залишається зростання боргового навантаження на домогосподарства.</p>
<p><strong>Китай</strong></p>
<p>Попит на нафту в Китаї залишатиметься на рівні приблизно 16,8 млн барелів на добу у 2024–2030 роках, з мінімальним приростом усього на 30 тис. барелів на добу. Це суттєвий контраст до попереднього десятиліття, коли Китай формував 60% світового приросту споживання. Така стагнація зумовлена зменшенням споживання автомобільного пального на тлі стрімкої електрифікації транспорту. Попит на бензин, що досяг піку у 2021 році (3,8 млн б/д), знизиться на 6% щорічно до 2,5 млн б/д у 2030 році. Попит на дизпаливо впаде на 2,1% щорічно, натомість авіаційне пальне зростатиме на 3,9%. Основним джерелом зростання залишаться нафтохімічні сировини – етан/СКВ та нафта, з річним приростом у 2,5% і 4,6% відповідно.</p>
<p><strong>Індія</strong></p>
<p>Попит на нафту зросте на 1 млн б/д, що є найбільшим приростом серед усіх країн, на тлі зростання ВВП на 2,8% щорічно. У 2025 році Індія вже четвертий рік поспіль залишатиметься найдинамічнішою великою економікою світу, і, ймовірно, обжене Японію за обсягом ВВП. Найбільше зростання демонструватимуть транспортні палива, зокрема авіаційне – майже 6% щорічно. Бензин зростатиме на 4% щорічно через зростання автопарку на 40% до 2030 року. Однак таке розширення частково фінансується боргами: борг домогосподарств досяг 43% ВВП у 2024 році. Продукти, пов’язані з промисловістю – дизель, нафта, етан/СКВ – зростатимуть на 3,3%, 2,0% та 2,5% відповідно. Попит на СПБ додатково підтримується державною програмою «Pradhan Mantri Ujjwala Yojana» для заміни традиційного приготування їжі на чисту енергію.</p>
<h4>Динаміка попиту на нафту в Китаї за сегментами (млн барелів/день)</h4>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<thead>
<tr>
<th>Продукт</th>
<th>2024</th>
<th>2030</th>
<th>Середньорічна зміна</th>
<th>Абсолютна зміна (млн б/д)</th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td>LPG/Етан</td>
<td>2.6</td>
<td>3.1</td>
<td>+2.5%</td>
<td>+0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Нафта</td>
<td>2.3</td>
<td>3.0</td>
<td>+4.6%</td>
<td>+0.7</td>
</tr>
<tr>
<td>Бензин</td>
<td>3.6</td>
<td>2.5</td>
<td>-6.0%</td>
<td>-1.1</td>
</tr>
<tr>
<td>Керосин/Авіапальне</td>
<td>0.9</td>
<td>1.2</td>
<td>+3.9%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td>Дизель</td>
<td>3.6</td>
<td>3.1</td>
<td>-2.1%</td>
<td>-0.4</td>
</tr>
<tr>
<td>Мазут</td>
<td>0.6</td>
<td>0.6</td>
<td>+0.2%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
<tr>
<td>Інші продукти</td>
<td>3.0</td>
<td>3.2</td>
<td>+1.0%</td>
<td>+0.2</td>
</tr>
<tr>
<td><strong>Усього</strong></td>
<td>16.6</td>
<td>16.7</td>
<td>0.0%</td>
<td>0.0</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/19/popit-na-naftu-v-kita%d1%97-spovilnyuyetsya-indiya-vixodit-u-lideri-prognoz-eia/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ запускає «повільне виснаження» ринку нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/opek-zapuskaye-povilne-visnazhennya-rinku-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/opek-zapuskaye-povilne-visnazhennya-rinku-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 May 2025 05:15:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bank of America]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil wars]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові війни]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149536</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29025-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ запускає «повільне виснаження» ринку нафти"/><br />У травні 2025 року ОПЕК+ оголосив про чергове збільшення видобутку нафти на 411 тис. барелів на добу, що є третім поспіль місячним підвищенням. Це рішення викликало падіння цін на нафту до чотирирічного мінімуму, що ставить під сумнів стабільність глобального енергетичного ринку. Стратегія «повільного виснаження» Аналітики Bank of America попереджають про можливу «повільну цінову війну», де [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29025-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ запускає «повільне виснаження» ринку нафти"/><br /><p data-start="366" data-end="436">У травні 2025 року ОПЕК+ оголосив про чергове збільшення видобутку нафти на 411 тис. барелів на добу, що є третім поспіль місячним підвищенням. Це рішення викликало падіння цін на нафту до чотирирічного мінімуму, що ставить під сумнів стабільність глобального енергетичного ринку.</p>
<h3 data-start="129" data-end="225">Стратегія «повільного виснаження»</h3>
<p data-start="557" data-end="635"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Аналітики Bank of America попереджають про можливу «повільну цінову війну», де ринок нафти може залишатися перенасиченим навіть при помірному зростанні попиту. Вони прогнозують, що ціни на нафту можуть залишатися низькими навіть при помірному зростанні попиту.</span></p>
<h3 data-start="637" data-end="674">Вплив на виробників та інвесторів</h3>
<p data-start="676" data-end="754"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Зниження цін на нафту може мати серйозні наслідки для нафтових компаній, особливо тих, що працюють у США. Зниження цін може призвести до скорочення інвестицій у нові проєкти та зменшення прибутків.</span></p>
<h3 data-start="756" data-end="783">Перспективи на майбутнє</h3>
<p data-start="785" data-end="863"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У довгостроковій перспективі перенасичений ринок нафти може прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії. Однак для цього необхідні чіткі політичні рішення та інвестиції в інфраструктуру.</span></p>
<hr data-start="865" data-end="868" />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://ru.investing.com/">https://ru.investing.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29025-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ запускає «повільне виснаження» ринку нафти"/><br /><p data-start="366" data-end="436">У травні 2025 року ОПЕК+ оголосив про чергове збільшення видобутку нафти на 411 тис. барелів на добу, що є третім поспіль місячним підвищенням. Це рішення викликало падіння цін на нафту до чотирирічного мінімуму, що ставить під сумнів стабільність глобального енергетичного ринку.</p>
<h3 data-start="129" data-end="225">Стратегія «повільного виснаження»</h3>
<p data-start="557" data-end="635"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Аналітики Bank of America попереджають про можливу «повільну цінову війну», де ринок нафти може залишатися перенасиченим навіть при помірному зростанні попиту. Вони прогнозують, що ціни на нафту можуть залишатися низькими навіть при помірному зростанні попиту.</span></p>
<h3 data-start="637" data-end="674">Вплив на виробників та інвесторів</h3>
<p data-start="676" data-end="754"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Зниження цін на нафту може мати серйозні наслідки для нафтових компаній, особливо тих, що працюють у США. Зниження цін може призвести до скорочення інвестицій у нові проєкти та зменшення прибутків.</span></p>
<h3 data-start="756" data-end="783">Перспективи на майбутнє</h3>
<p data-start="785" data-end="863"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У довгостроковій перспективі перенасичений ринок нафти може прискорити перехід до відновлюваних джерел енергії. Однак для цього необхідні чіткі політичні рішення та інвестиції в інфраструктуру.</span></p>
<hr data-start="865" data-end="868" />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://ru.investing.com/">https://ru.investing.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/opek-zapuskaye-povilne-visnazhennya-rinku-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Фрахт на транспортування нафти Urals до Індії знизився через падіння цін нижче межі G7</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/21/fraxt-na-transportuvannya-nafti-urals-do-indi%d1%97-znizivsya-cherez-padinnya-cin-nizhche-mezhi-g7/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/21/fraxt-na-transportuvannya-nafti-urals-do-indi%d1%97-znizivsya-cherez-padinnya-cin-nizhche-mezhi-g7/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 21 Apr 2025 05:46:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Baltic ports]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[G7 cap]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[shipping rates]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[Балтійські порти]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[межа G7]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149428</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28942-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Фрахт на транспортування нафти Urals до Індії знизився через падіння цін нижче межі G7"/><br />У квітні 2025 року вартість морських перевезень російської нафти сорту Urals з балтійських портів Росії до Індії знизилася. Це пов’язано з тим, що ціна нафти Urals опустилася нижче встановленої G7 межі у $60 за барель, що дало змогу задіяти танкери із західним страхуванням і фінансуванням. Така динаміка може негативно вплинути на економіку Росії, як попереджають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28942-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Фрахт на транспортування нафти Urals до Індії знизився через падіння цін нижче межі G7"/><br /><p><strong>У квітні 2025 року вартість морських перевезень російської нафти сорту Urals з балтійських портів Росії до Індії знизилася. Це пов’язано з тим, що ціна нафти Urals опустилася нижче встановленої G7 межі у $60 за барель, що дало змогу задіяти танкери із західним страхуванням і фінансуванням. Така динаміка може негативно вплинути на економіку Росії, як попереджають її посадовці.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Цього місяця вартість транспортування російської нафти з портів Балтійського моря до Індії знизилася. Причиною стало падіння ціни на нафту сорту Urals, яке на початку квітня опустилося нижче встановленої &#171;цінової стелі&#187; у $60 за барель, що дозволило розширити доступність західних танкерів.</p>
<p>Механізм цінового обмеження, запроваджений країнами G7 та ЄС, дозволяє здійснювати постачання російської нафти до третіх країн із використанням західного страхування та фінансування лише за умови, що вартість бареля не перевищує $60.</p>
<p>На початку квітня ціна Urals знизилася нижче цієї межі на тлі загального обвалу світових нафтових індексів, спричиненого запровадженням нових мит у США та побоюваннями щодо перспектив глобальної економіки.</p>
<p>Таким чином, транспортування Urals з балтійських портів Росії до Індії тепер може здійснюватися танкерами, трейдерами та страховими компаніями, які працюють за західним правом.</p>
<p>Станом на четвер, вартість Urals у порту Приморськ становила $53,50 за барель.</p>
<p>У квітні середня ставка фрахту на транспортування Urals із Приморська та Усть-Луги до Індії знизилася до приблизно $6 мільйонів за рейс в один бік, порівняно з $7 мільйонами наприкінці березня, за даними агентства Reuters.</p>
<p>Варто зазначити, що фрахтові ставки на постачання російської нафти досягли пікових значень у лютому та березні після того, як у січні США наклали санкції на десятки танкерів, які доставляли російську нафту в Азію, змушуючи трейдерів шукати альтернативні несанкціоновані судна.</p>
<p>Зниження ціни, яку Росія отримує за нафту в квітні, може створити додатковий тиск на її економіку.</p>
<p>Як заявила минулого тижня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна, обвал нафтового ринку може створити суттєві ризики для економіки країни.</p>
<p>Згідно з повідомленням агентства ТАРС, посадовиця під час виступу в парламенті заявила, що наслідки тарифної ескалації можуть бути негативними, зокрема через коливання та зниження цін на нафту.</p>
<blockquote><p>«Основний канал впливу — це коливання нафтових цін, їх зниження», — зазначила Набіулліна.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></strong><br />
<strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28942-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Фрахт на транспортування нафти Urals до Індії знизився через падіння цін нижче межі G7"/><br /><p><strong>У квітні 2025 року вартість морських перевезень російської нафти сорту Urals з балтійських портів Росії до Індії знизилася. Це пов’язано з тим, що ціна нафти Urals опустилася нижче встановленої G7 межі у $60 за барель, що дало змогу задіяти танкери із західним страхуванням і фінансуванням. Така динаміка може негативно вплинути на економіку Росії, як попереджають її посадовці.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Цього місяця вартість транспортування російської нафти з портів Балтійського моря до Індії знизилася. Причиною стало падіння ціни на нафту сорту Urals, яке на початку квітня опустилося нижче встановленої &#171;цінової стелі&#187; у $60 за барель, що дозволило розширити доступність західних танкерів.</p>
<p>Механізм цінового обмеження, запроваджений країнами G7 та ЄС, дозволяє здійснювати постачання російської нафти до третіх країн із використанням західного страхування та фінансування лише за умови, що вартість бареля не перевищує $60.</p>
<p>На початку квітня ціна Urals знизилася нижче цієї межі на тлі загального обвалу світових нафтових індексів, спричиненого запровадженням нових мит у США та побоюваннями щодо перспектив глобальної економіки.</p>
<p>Таким чином, транспортування Urals з балтійських портів Росії до Індії тепер може здійснюватися танкерами, трейдерами та страховими компаніями, які працюють за західним правом.</p>
<p>Станом на четвер, вартість Urals у порту Приморськ становила $53,50 за барель.</p>
<p>У квітні середня ставка фрахту на транспортування Urals із Приморська та Усть-Луги до Індії знизилася до приблизно $6 мільйонів за рейс в один бік, порівняно з $7 мільйонами наприкінці березня, за даними агентства Reuters.</p>
<p>Варто зазначити, що фрахтові ставки на постачання російської нафти досягли пікових значень у лютому та березні після того, як у січні США наклали санкції на десятки танкерів, які доставляли російську нафту в Азію, змушуючи трейдерів шукати альтернативні несанкціоновані судна.</p>
<p>Зниження ціни, яку Росія отримує за нафту в квітні, може створити додатковий тиск на її економіку.</p>
<p>Як заявила минулого тижня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна, обвал нафтового ринку може створити суттєві ризики для економіки країни.</p>
<p>Згідно з повідомленням агентства ТАРС, посадовиця під час виступу в парламенті заявила, що наслідки тарифної ескалації можуть бути негативними, зокрема через коливання та зниження цін на нафту.</p>
<blockquote><p>«Основний канал впливу — це коливання нафтових цін, їх зниження», — зазначила Набіулліна.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a></strong><br />
<strong>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/21/fraxt-na-transportuvannya-nafti-urals-do-indi%d1%97-znizivsya-cherez-padinnya-cin-nizhche-mezhi-g7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Торговельна війна виходить на глобальний рівень через тарифи Трампа</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/04/torgovelna-vijna-vixodit-na-globalnij-riven-cherez-tarifi-trampa/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/04/torgovelna-vijna-vixodit-na-globalnij-riven-cherez-tarifi-trampa/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Apr 2025 05:11:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[торговля]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149380</guid>
		<description><![CDATA[ Президент США Дональд Трамп оголосив масштабні імпортні тарифи, що охоплюють як союзників, так і конкурентів. Мінімальна ставка становить 10%, а максимальна сягає 49%. Попри очікувану відповідь постраждалих країн, енергетичний імпорт залишився поза дією тарифів. Ринки миттєво відреагували падінням цін на нафту та зростанням економічної невизначеності. У середу вдень президент Дональд Трамп оголосив про введення додаткового [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p data-pm-slice="1 1 []"><strong> Президент США Дональд Трамп оголосив масштабні імпортні тарифи, що охоплюють як союзників, так і конкурентів. Мінімальна ставка становить 10%, а максимальна сягає 49%. Попри очікувану відповідь постраждалих країн, енергетичний імпорт залишився поза дією тарифів. Ринки миттєво відреагували падінням цін на нафту та зростанням економічної невизначеності.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">У середу вдень президент Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 10% мита на більшість товарів, що ввозяться до США. Для окремих торговельних партнерів ці ставки виявилися значно вищими. Китай отримав додатковий 34% імпортний тариф, який додається до 20% мита, запровадженого раніше цього року. Індія, попри свій статус союзника, зіткнулася з 26% митом. Європейський Союз, який отримав 20% тариф, уже погрожує заходами у відповідь.</p>
<p>&#171;Китай рішуче виступає проти цього та вживе контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів&#187;, – заявило міністерство торгівлі КНР після оголошення нових тарифів. Це очікувана реакція, адже раніше Пекін уже відповідав аналогічними діями, включаючи тарифи на імпорт американської енергії. Інші країни можуть піти тим самим шляхом, підтримуючи альтернативних постачальників енергоресурсів.</p>
<p><strong>Зростаюча напруга на світових ринках</strong></p>
<p>Загроза контрзаходів від урядів постраждалих країн, поряд із самими тарифами, спричинила нестабільність на фондових та сировинних ринках. Європейський Союз назвав нові тарифи &#171;незаконними&#187;, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: &#171;Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь і готуємо подальші заходи для захисту наших інтересів та бізнесу, якщо переговори зазнають невдачі&#187;.</p>
<p>Дональд Трамп виправдовує нові мита бажанням вирівняти умови для американських виробників, які змушені конкурувати з товарами, захищеними місцевими тарифами. Втім, цей крок викликав невдоволення навіть серед традиційних партнерів США. Індія, яка традиційно застосовує високі імпортні мита, зазнала 26% тарифу на багато своїх експортних товарів, хоча перед цим оголосила про готовність знизити власні тарифи на імпорт зі США вартістю $23 млрд. Однак це не допомогло уникнути обмежень. Навіть Ізраїль, який повністю скасував мита на американські товари, отримав 17% імпортний тариф.</p>
<p><strong>Економічні наслідки</strong></p>
<p>Аналітики прогнозують, що головними наслідками тарифної політики стануть зростання інфляції та скорочення споживчих витрат, що, своєю чергою, може призвести до падіння попиту на нафту. Наразі основний вплив тарифів відчувається на фондових, облігаційних та сировинних ринках, де панує песимізм. Що буде далі, поки що неясно, однак можливість економічних контрзаходів з боку інших країн залишається високою.</p>
<p>&#171;Уряди виглядатимуть слабкими, якщо не дадуть відповідь&#187;, – заявив головний стратег Pictet Asset Management Лука Паоліні у коментарі Financial Times. Водночас він додав, що після перших заходів у відповідь сторони, ймовірно, будуть відкриті для переговорів. Адже застосувати санкції – легко, а ось зменшити завдану шкоду – значно складніше.</p>
<p><a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">Джерело: НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p data-pm-slice="1 1 []"><strong> Президент США Дональд Трамп оголосив масштабні імпортні тарифи, що охоплюють як союзників, так і конкурентів. Мінімальна ставка становить 10%, а максимальна сягає 49%. Попри очікувану відповідь постраждалих країн, енергетичний імпорт залишився поза дією тарифів. Ринки миттєво відреагували падінням цін на нафту та зростанням економічної невизначеності.</strong></p>
<p data-pm-slice="1 1 []">У середу вдень президент Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 10% мита на більшість товарів, що ввозяться до США. Для окремих торговельних партнерів ці ставки виявилися значно вищими. Китай отримав додатковий 34% імпортний тариф, який додається до 20% мита, запровадженого раніше цього року. Індія, попри свій статус союзника, зіткнулася з 26% митом. Європейський Союз, який отримав 20% тариф, уже погрожує заходами у відповідь.</p>
<p>&#171;Китай рішуче виступає проти цього та вживе контрзаходів для захисту своїх прав та інтересів&#187;, – заявило міністерство торгівлі КНР після оголошення нових тарифів. Це очікувана реакція, адже раніше Пекін уже відповідав аналогічними діями, включаючи тарифи на імпорт американської енергії. Інші країни можуть піти тим самим шляхом, підтримуючи альтернативних постачальників енергоресурсів.</p>
<p><strong>Зростаюча напруга на світових ринках</strong></p>
<p>Загроза контрзаходів від урядів постраждалих країн, поряд із самими тарифами, спричинила нестабільність на фондових та сировинних ринках. Європейський Союз назвав нові тарифи &#171;незаконними&#187;, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: &#171;Ми вже завершуємо перший пакет контрзаходів у відповідь на тарифи на сталь і готуємо подальші заходи для захисту наших інтересів та бізнесу, якщо переговори зазнають невдачі&#187;.</p>
<p>Дональд Трамп виправдовує нові мита бажанням вирівняти умови для американських виробників, які змушені конкурувати з товарами, захищеними місцевими тарифами. Втім, цей крок викликав невдоволення навіть серед традиційних партнерів США. Індія, яка традиційно застосовує високі імпортні мита, зазнала 26% тарифу на багато своїх експортних товарів, хоча перед цим оголосила про готовність знизити власні тарифи на імпорт зі США вартістю $23 млрд. Однак це не допомогло уникнути обмежень. Навіть Ізраїль, який повністю скасував мита на американські товари, отримав 17% імпортний тариф.</p>
<p><strong>Економічні наслідки</strong></p>
<p>Аналітики прогнозують, що головними наслідками тарифної політики стануть зростання інфляції та скорочення споживчих витрат, що, своєю чергою, може призвести до падіння попиту на нафту. Наразі основний вплив тарифів відчувається на фондових, облігаційних та сировинних ринках, де панує песимізм. Що буде далі, поки що неясно, однак можливість економічних контрзаходів з боку інших країн залишається високою.</p>
<p>&#171;Уряди виглядатимуть слабкими, якщо не дадуть відповідь&#187;, – заявив головний стратег Pictet Asset Management Лука Паоліні у коментарі Financial Times. Водночас він додав, що після перших заходів у відповідь сторони, ймовірно, будуть відкриті для переговорів. Адже застосувати санкції – легко, а ось зменшити завдану шкоду – значно складніше.</p>
<p><a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">Джерело: НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/04/torgovelna-vijna-vixodit-na-globalnij-riven-cherez-tarifi-trampa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тарифна політика Трампа може спричинити найбільшу торговельну кризу століття</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/tarifna-politika-trampa-mozhe-sprichiniti-najbilshu-torgovelnu-krizu-stolittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/tarifna-politika-trampa-mozhe-sprichiniti-najbilshu-torgovelnu-krizu-stolittya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Apr 2025 15:27:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[global crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна криза]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149376</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28898-Трамп.jpg" alt="Тарифна політика Трампа може спричинити найбільшу торговельну кризу століття"/><br />Резюме: Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найзначнішими за останнє століття. Очікується, що нові тарифи матимуть серйозний вплив на глобальну економіку, знизять експорт до США для багатьох країн і підвищать ризик рецесії в американській економіці. Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найбільшими за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28898-Трамп.jpg" alt="Тарифна політика Трампа може спричинити найбільшу торговельну кризу століття"/><br /><p>Резюме: Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найзначнішими за останнє століття. Очікується, що нові тарифи матимуть серйозний вплив на глобальну економіку, знизять експорт до США для багатьох країн і підвищать ризик рецесії в американській економіці.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найбільшими за останнє століття, повідомляє Bloomberg. Анонс очікується у середу на заході в Білому домі, водночас конкретні деталі взаємних тарифів поки що залишаються невідомими.</p>
<p>За оцінками Bloomberg Economics, під загрозою опинилася світова торгівля обсягом близько $33 трлн, а експорт до США для деяких країн може скоротитися на 4-90%. Індекс невизначеності глобальної торгівельної політики досяг рекордного рівня за весь період спостережень із 2009 року.</p>
<p>Головний економіст Nomura Holdings Роб Саббараман у записці клієнтам зазначає, що світ &#171;рухається наосліп&#187; до оголошення тарифів, оскільки критерії їхнього застосування залишаються незрозумілими й, імовірно, будуть &#171;набагато ширшими за безпосереднє узгодження&#187; з іноземними тарифами на американські товари.</p>
<p>Економісти Goldman Sachs (NYSE:GS) прогнозують підвищення середнього тарифу США на 15 відсоткових пунктів цього року, що може спричинити зростання інфляції, уповільнення економічного зростання та підвищення ризику рецесії. Аналітики Bloomberg Economics застерігають, що найрадикальніший підхід може додати до 28 відсоткових пунктів до середніх тарифних ставок США, що протягом 2-3 років призведе до зниження ВВП США на 4% і підвищення цін майже на 2,5%.</p>
<p>Професор Колумбійської бізнес-школи Шан-Цзінь Вей проводить аналогії зі стагфляційною кризою 1970-х років, спричиненою нафтовим шоком, і застерігає про ризик &#171;повторення неприємного досвіду через непотрібний і запобіжний політичний вибір&#187;.</p>
<p>За даними Bloomberg, потенційними цілями тарифної політики США можуть стати Європейський Союз, Мексика, Канада, Японія, Південна Корея, В&#8217;єтнам та Індія, тоді як імпорт із Китаю вже обкладається додатковим митом у 20%.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a>.</strong><br />
За матеріалами <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28898-Трамп.jpg" alt="Тарифна політика Трампа може спричинити найбільшу торговельну кризу століття"/><br /><p>Резюме: Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найзначнішими за останнє століття. Очікується, що нові тарифи матимуть серйозний вплив на глобальну економіку, знизять експорт до США для багатьох країн і підвищать ризик рецесії в американській економіці.</p>
<p>Президент США Дональд Трамп готується оголосити масштабні торгівельні обмеження, які можуть стати найбільшими за останнє століття, повідомляє Bloomberg. Анонс очікується у середу на заході в Білому домі, водночас конкретні деталі взаємних тарифів поки що залишаються невідомими.</p>
<p>За оцінками Bloomberg Economics, під загрозою опинилася світова торгівля обсягом близько $33 трлн, а експорт до США для деяких країн може скоротитися на 4-90%. Індекс невизначеності глобальної торгівельної політики досяг рекордного рівня за весь період спостережень із 2009 року.</p>
<p>Головний економіст Nomura Holdings Роб Саббараман у записці клієнтам зазначає, що світ &#171;рухається наосліп&#187; до оголошення тарифів, оскільки критерії їхнього застосування залишаються незрозумілими й, імовірно, будуть &#171;набагато ширшими за безпосереднє узгодження&#187; з іноземними тарифами на американські товари.</p>
<p>Економісти Goldman Sachs (NYSE:GS) прогнозують підвищення середнього тарифу США на 15 відсоткових пунктів цього року, що може спричинити зростання інфляції, уповільнення економічного зростання та підвищення ризику рецесії. Аналітики Bloomberg Economics застерігають, що найрадикальніший підхід може додати до 28 відсоткових пунктів до середніх тарифних ставок США, що протягом 2-3 років призведе до зниження ВВП США на 4% і підвищення цін майже на 2,5%.</p>
<p>Професор Колумбійської бізнес-школи Шан-Цзінь Вей проводить аналогії зі стагфляційною кризою 1970-х років, спричиненою нафтовим шоком, і застерігає про ризик &#171;повторення неприємного досвіду через непотрібний і запобіжний політичний вибір&#187;.</p>
<p>За даними Bloomberg, потенційними цілями тарифної політики США можуть стати Європейський Союз, Мексика, Канада, Японія, Південна Корея, В&#8217;єтнам та Індія, тоді як імпорт із Китаю вже обкладається додатковим митом у 20%.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a>.</strong><br />
За матеріалами <a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/tarifna-politika-trampa-mozhe-sprichiniti-najbilshu-torgovelnu-krizu-stolittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>The Cream of Energy Industry</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 25 Apr 2017 14:01:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Геннадий Рябцев]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[climate]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[PsycheaExpertus]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=108338</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br />The most high profile events of 2016.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br /><p style="text-align: right;"><em>For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.</em></p>
<p style="text-align: right;">(Unknown Author)</p>
<p><strong>In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg"><img class="alignleft wp-image-108342" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg" alt="pexels-Kaique Rocha" width="188" height="125" /></a>In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea&#8217;s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country&#8217;s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>the system of expert evaluation </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:</p>
<ul>
<li>blocking LPG imports by Ukraine&#8217;s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);</li>
<li>establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);</li>
<li>signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts&#8217; estimates: 0).</li>
</ul>
<p>Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.</p>
<p>Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events <a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg"><img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="196" height="110" /></a>(the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «<strong>Is it about the climate</strong>»).</p>
<p>As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year&#8217;s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «<strong>Unburst bubble</strong>»).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png"><img class="alignleft wp-image-108325 " src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png" alt="36efb44" width="212" height="72" /></a>Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine&#8217;s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «<strong>Saying does not mean doing</strong>»).</p>
<p>Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts&#8217; estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «<strong>No carrots this time</strong>»).</p>
<p>The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government<img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="189" height="126" /> officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «<strong>Back at the bottom of the ladder</strong>»).</p>
<p>Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «<strong>Lament for the Strategy</strong>»).</p>
<p><strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">Read full article — The Cream of Energy Industry</a>.</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/10824-wallpaper-6386211.jpg" alt="The Cream of Energy Industry"/><br /><p style="text-align: right;"><em>For the scandal to become loud, it must be prepared quietly.</em></p>
<p style="text-align: right;">(Unknown Author)</p>
<p><strong>In conflict situations, a showdown is sometimes necessary. In the atmosphere of a big scandal, which guarantees close attention of mass media and the public, many events go faster, while the prize is substantial and undeniable. A little showdown helps to resolve a small issue, while big and loud one – an issue much bigger. It is true though that most of the «events that disgrace participants and put them in an awkward position,» and «incidents that violate the established order by cursing and fighting» (this is how «scandal» is interpreted in dictionaries) are quickly forgotten, concerning only losers in the aftermath. And since there were few real winners in 2016, it is useful to recall the most high profile events of 2016, which will continue to affect Ukrainian and global energy markets in the future.</strong></p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg"><img class="alignleft wp-image-108342" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/pexels-Kaique-Rocha.jpeg" alt="pexels-Kaique Rocha" width="188" height="125" /></a>In order not to be deemed subjective, the editorial staff of Terminal offered that the industry experts from among STC Psychea&#8217;s personnel and attracted specialists grade 69 events that could affect the country&#8217;s fuel and energy complex and its future development. The evaluation was conducted on a ten-point scale using <a href="http://psychea.com.ua/" target="_blank"><strong>the system of expert evaluation </strong><strong>PsycheaExpertus</strong>.</a></p>
<p>As it turned out, three events were given the highest scores by experts representing different industry sectors:</p>
<ul>
<li>blocking LPG imports by Ukraine&#8217;s law enforcement agencies (sector: liquefied gas, degree of influence: 8 of 10, more details in the column «Falling through»);</li>
<li>establishing a premium to the «green tariff» for the use of Ukraine-produced equipment (sector: wind power, degree of influence: 7 of 10);</li>
<li>signing of the Paris Climate Agreement (sector: solar energy, degree of influence: 7 of 10, variance of sectoral experts&#8217; estimates: 0).</li>
</ul>
<p>Such a choice evidences a trend of recent years – the shift in the interest of energy market participants toward non-traditional and renewable fuel and energy sources.</p>
<p>Nevertheless, while the opinions of analysts from different industry sectors were almost the same for the first two events <a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg"><img class="alignright wp-image-108322" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s.jpg" alt="00C8221D-3D2B-4E52-9422-A729890B4C38_w1023_r1_s" width="196" height="110" /></a>(the variance of scores was 4.0 and 1.0, respectively), they differed significantly with regard to the Paris Climate Agreement (the variance of estimates by experts from different sectors was 21.8). This comes as no surprise, given the ambiguous attitude of a number of countries and experts to this document (more details in the column «<strong>Is it about the climate</strong>»).</p>
<p>As a consequence, in the general ranking, the climate agreement was pushed down by last year&#8217;s start of exports of American natural gas. Although the United States is still very far from achieving full energy self-sufficiency, the emergence of American hydrocarbons on the world market means the beginning of the expansionist phase of the «shale revolution,» which until now has not been recognized by individual experts, as evidenced by the considerable (12.3) variance of estimates (more in the column «<strong>Unburst bubble</strong>»).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png"><img class="alignleft wp-image-108325 " src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/36efb44.png" alt="36efb44" width="212" height="72" /></a>Even more misunderstandings were caused by the assessment of Ukraine&#8217;s accession to the International Renewable Energy Agency (IRENA, variance: 37.6). The suspicions of the survey participants were not groundless. It turned out that our country has submitted a membership application and will only be able to join the organization after the approval of 144 member states and the adoption of the relevant law, the draft of which has not even been submitted to the Verkhovna Rada (more in the column «<strong>Saying does not mean doing</strong>»).</p>
<p>Pretty much the same story happened with the «adoption» of the law on incentive gas production rent (sector: extraction, degree of influence: 6 of 10, variance of the sectoral experts&#8217; estimates: 0). Contrary to any logic, this bill was rejected by the Verkhovna Rada, jeopardizing the achievement of the goal, so phantom anyway, of increasing from 15 bcm to 20 bcm by 2020 the gas output by enterprises with a state share of ownership (more details in the column «<strong>No carrots this time</strong>»).</p>
<p>The facts mentioned above have confirmed the truth not too pleasant for Ukraine: over the past three years, government<img class="alignright wp-image-108328" src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/04/рада.jpg" alt="http://photo.unian.net" width="189" height="126" /> officials have become accustomed to wishful thinking, confusing the products of politics with its results and shamelessly presenting as their achievements the work they must perform anyway, in accordance with their official duties (more in the column «<strong>Back at the bottom of the ladder</strong>»).</p>
<p>Still, sectoral experts continue to believe that at least one of the 120 policy documents adopted over the past twenty years will be implemented. Moreover, the draft of the Energy Strategy of Ukraine until 2035 submitted to the Managing Committee was completed using this very PsycheaFuel 2.2 system. However, doubts remain (more detail in the column «<strong>Lament for the Strategy</strong>»).</p>
<p><strong><a href="http://oilreview.kiev.ua/terminal/" target="_blank">Read full article — The Cream of Energy Industry</a>.</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2017/04/25/the-cream-of-energy-industry/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/economy/feed/ ) in 0.33332 seconds, on Apr 20th, 2026 at 1:50 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 20th, 2026 at 2:50 pm UTC -->