Продажі гібридів зменшують споживання бензину в Японії, навіть попри зростання ВВП — ключовий приклад для старіючих економік із розвиненим громадським транспортом.

Попит на бензин

Попит на бензин у Японії протягом кількох років стабільно знижується і у 2024 році був майже на 15% нижчим за рівень до пандемії. Такий темп скорочення суттєво перевищує темпи зростання ВВП країни, який зріс лише на 0,6%. При цьому зафіксовано також значне зниження пробігу автомобілів — на 9% у порівнянні з 2017–2019 роками. Проте ще швидше впали обсяги постачання бензину, що пояснюється помітним покращенням паливної ефективності автопарку завдяки масовим продажам гібридних авто.

У 2024 році частка гібридних автомобілів у загальних продажах легковиків в Японії сягнула 61%, причому домінують саме не підключувані гібриди. Це найвищий показник серед розвинених економік. Такий перехід забезпечує щорічне покращення ефективності використання пального на рівні близько 1%, що відповідає показникам інших країн ОЕСР, але Японія стартувала з вищого рівня ефективності. Водночас продажі електромобілів (EV) залишаються нижчими, ніж у більшості розвинених ринків, тому саме гібриди є головним чинником скорочення попиту на бензин.

Демографічний фактор Японії

Загальне зменшення обсягів поїздок пов’язане із поступовим скороченням населення працездатного віку. Цей демографічний фактор обмежує мобільність і, ймовірно, стане поширеною тенденцією серед розвинених і країн із середнім рівнем доходів. Водночас дистанційна робота в Японії має менший вплив на мобільність, ніж в інших багатих країнах. Високий рівень урбанізації та розвинена система громадського транспорту також пом’якшують зв’язок між економічним зростанням і кількістю поїздок.

Інші країни

У результаті поєднання меншої мобільності та щорічного покращення паливної ефективності на 1%, середнє річне зниження використання бензину в Японії в останні роки становить приблизно 2%. Відносна стабільність японського ВВП робить цю динаміку ще помітнішою. Однак подібні тренди фіксуються і в інших країнах. Наприклад, у США, найбільшому ринку бензину у світі, обсяги постачання у 2024 році залишались нижчими за рівень 2019 року, попри зростання ВВП, мобільності та зайнятості. Хоча ефективність автопарку в ОЕСР також зростає на 1% щороку, основну роль у цьому відіграють посилення стандартів для авто з ДВЗ та масове поширення електромобілів, у той час як поширеність дистанційної роботи уповільнює мобільність порівняно з іншими економічними показниками.

Примітка: ICE = двигун внутрішнього згоряння.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Фонд енергоефективності має максимально відпрацювати ефективність всіх своїх процедур. Створено всі умови, щоб цей фонд був ефективним і прозорим. Фонд працює і набирає заявки.

Про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Лівий берег» заявив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Він розповів, що 15 ОСББ з різних регіонів наразі тестують процедури Фонду енергоефективності.

«Кошти, які є у Фонду– це сигнал бізнесу: якісно підготуйтесь, прийдіть і заберіть їх. Ці гроші чекають на якісні проекти. Інвестиції в енергоефективність потребують часу: наявність енергоаудиторів, готовність будівельних та проектних організацій. Зараз м’яч – на полі домовласників. Ми говоримо: прийдіть разом з бізнесом і заберіть кошти», — зазначив Зубко.

Зараз критикувати дирекцію Фонду за відсутність проектів, за словами Зубка, не дуже доречно. Вони запускають досить важкий механізм, який працює в будь-якій європейській країні. А в Україні до 2015 року в сфері енергоефективності не робилося взагалі нічого.

«У нас були енергоаудитори, якісь асоціації, якісь політики, якесь громадянське суспільство, яке було «глибоко стурбоване» проблемою. Але нічого не робилося. Не було «теплих кредитів», не було жодного закону з енергоефективності, про спільних власників ОСББ і мова не йшла. Не було енергоефективного сертифіката, який ми запустили минулого року. Не було жодного сертифікованого енергоаудитора. І тому я попросив би громадянське суспільство набратися терпіння і допомагати зараз ОСББ працювати над тим, щоб подавати такі заявки до фонду», — пояснив Зубко.

У 2019 р. у співпраці з Держенергоефективності впроваджено вже 140 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів». На їхню реалізацію виділено більше 140 млн грн із місцевих бюджетів.

Про це повідомила прес-служба Держенергоефективності.

Це додаткова підтримка до 400 млн грн державного фінансування «теплих кредитів» у цьому році.

Партнерство із місцевою владою триває. Лише у квітні ц.р. прийнято 24 нові місцеві програми, а на їх реалізацію виділено 7,5 млн грн із місцевих бюджетів.

Саме завдяки державній та місцевій підтримці родини мають унікальну можливість заощаджувати до 80% витрат на енергоефективні заходи.

Наприклад:

-  ОСББ «Шевченка-105» (Житомир) взяло в банку більше 340 тис. грн на заміну вікон і дверей. Близько 200 тис. грн повернула держава, 72 тис. грн – місто, 34 тис. грн – область. Для ОСББ проект обійшовся всього у 35 тис. гривень;

-  ОСББ «Конякіна 29А» (Луцьк) витратило на утеплення 1,3 млн грн, з яких 500 тис. грн відшкодовано із держбюджету. Місто взяло на себе компенсацію відсотків за «теплим кредитом».

Як бачимо, синергія зусиль Уряду та місцевої влади у співфінансуванні «теплих кредитів» стимулює населення до енергоефективності.

Про це також свідчать дані моніторингу, зокрема, за останні 3 роки:

- у 8 разів зріс попит на «теплі кредити» (із 194 ОСББ у 2015 р. до понад 1 600 у 2018 році);

- населення та ОСББ впроваджують більш комплексні енергоефективні заходи (середній кредит ОСББ зріс у 3,5 рази: із 85 тис грн у 2015 р. до майже 300 тис грн у 2018 році).

ОТГ також почали цікавитися перевагами «теплих кредитів». Так, після запровадження місцевої програми відшкодування 30% суми «теплого кредиту» для ОСББ у Лозівській ОТГ (Харківщина) попит на енергоефективні заходи в ОТГ зріс у 3 рази, а обсяг залучених коштів у цьому напрямі – у 7 разів: із 230 тис. грн у 2017 р. до 1,5 млн грн у 2018 році.

«Тож, закликаю мерів міст, голів обласних та районних державних адміністрацій, а також голів ОТГ впроваджувати місцеві програми здешевлення «теплих кредитів», щоб сім’ї мали можливість підготуватися до опалювального сезону!», — прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

«Термінал» писал, за перші дні травня близько 6 тис. родин залучили понад 40 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи.

Минулого тижня, навіть попри свята, українські родини поспішили взяти участь в державній програмі з енергоефективності та отримали в банках більше 40 млн грн «теплих кредитів».

Про це повідомляється на сайті «Держенергоефективності».

Як пише прес-служба агекнції, це зокрема :

- більше 23 млн грн – на утеплення приватних будинків;

- 17 млн грн – для ОСББ;

- понад 1 млн грн – на твердопаливні котли.

Цікаво, що попит на програму  лишається особливо високим серед ОСББ.

Так, минулого тижня «теплі кредити» видано для ще 65 ОСББ. Це близько 5 тис. родин, які об’єдналися і прийняли рішення приводити будинки до ладу та створювати комфортні умови проживання.

Загалом, у 2019 р. близько 43 тис. родин вже отримали в банках 540 млн грн «теплих кредитів». Це більше половини від усього прогнозованого обсягу кредитування у ц.р. – 1,1 млрд грн «теплих кредитів» (за наявного бюджетного фінансування у розмірі 400 млн гривень).

«Тож, поки є можливість, поспішайте скористатися державною та місцевою підтримкою, щоб зробити свої оселі енергоефективними до нового опалювального сезону!», — прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Читайте в «Терміналі», закон про енергоефективність: Зубко очікує €30 мільярдів інвестицій.