У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]>

У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]> https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/feed/ 0 https://oilreview.kiev.ua/2021/06/07/glava-derzhavi-dav-start-proektu-zelena-kra%d1%97na/ https://oilreview.kiev.ua/2021/06/07/glava-derzhavi-dav-start-proektu-zelena-kra%d1%97na/#comments Mon, 07 Jun 2021 12:28:49 +0000 http://oilreview.kiev.ua/?p=140889
Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Екологія» підписав указ про старт проекту «Зелена країна».]]>

Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Екологія» підписав указ про старт проекту «Зелена країна».

Повідомляє сайт Президента України.

«Ми розпочинаємо проект «Зелена країна». Одразу скажу – це не політичний, а суто екологічний проект для природи й довкілля. Ми поставили перед собою амбітну, але, я впевнений, досяжну мету – за 10 років збільшити площі лісів на один мільйон гектарів. Задля цього у найближчі три роки ми прагнемо висадити в Україні один мільярд дерев», – зазначив Володимир Зеленський під час виступу на форумі.

Крім того, Глава держави окреслив найважливіші напрямки у сфері екології та захисту довкілля.

Так, за словами Президента, в останні два роки запроваджуються зміни в галузі надрокористування, яка довгий час асоціювалася виключно з корупцією та незаконним видобутком. Зокрема, за рішенням Ради нацбезпеки і оборони розпочався повний аудит усіх надр та їхніх користувачів, пошук і скасування незаконно отриманих дозволів і так званих сплячих ліцензій.

Другим напрямком Президент назвав протидію промисловому забрудненню та забезпечення екологічного контролю, що є однією з найголовніших умов для належної охорони довкілля, якості повітря та води для українських громадян.

Він зазначив, що наразі створено спеціалізовану екологічну прокуратуру та відповідні підрозділи Національної поліції для системи нагляду.

Третій напрямок, за словами Володимира Зеленського, стосується водних ресурсів та забезпечення українців якісною питною водою.

За словами Президента, триває підготовка до управління річковими басейнами, побудовано чотири сучасні лабораторії, і, відповідно до європейських принципів, почався державний моніторинг, який охоплює всі головні річки України.

Також, за його словами, ухвалено закони й запущено систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у промисловості, законодавство у сфері обігу озоноруйнівних речовин. А уряд незабаром ухвалить оновлені амбітні цілі України у Паризькій угоді.

Читайте у Терміналі: УЕБ: Сезонний дефіцит необробленої деревини викликав зростання цін.

Кабінет Міністрів України за підсумками чергового засідання 23 вересня ухвалив низку рішень щодо покращення механізмів та інструментів для дієвого моніторингу та оцінки впливу на довкілля.

Інформує Урядовий портал.

Зокрема, затверджено кілька постанов, які спрямовані на запуск національного ринку торгівлі квот парниковими газами з 2021 року.

«У рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна брала на себе зобов’язання щодо імплементації низки документів з протидії змінам клімату. І це одна з таких ініціатив. Впровадження ринку парникових газів — це «плюс» до репутації України як надійного учасника глобальних процесів по боротьбі зі змінами клімату. Крім того, це і вимога часу, адже якщо Україна своєчасно не запровадить систему обліку щодо викиду газів, то може постраждати бізнес, який буде платити додаткові податки для експорту своєї продукції», — зазначив Денис Шмигаль.

Як зауважив Прем’єр-міністр, ця ініціатива — довготривалий стратегічний план, який розрахований на 7 наступних років.

Раніше «Термінал» писав, що Україна стане кліматично нейтральною країною — Мінекоенерго.

Гроші, що виплачуються підприємствами в якості екологічного податку, з 2015 року не направляються на екологічні потреби, що турбує галузевих експертів і екологів, і для виправлення ситуації народні депутати Валерія Заружко та Максим Єфімов підготували законопроект, покликаний підвищити ефективність використання коштів у цій сфері.

Про це повідомили автори проекту в коментарі для «Апострофа».

Представники Верховної Ради відзначили, що зміна реформи розподілу екоподатку була підготовлена з метою адаптації державної екологічної політики до міжнародних стандартів.

«У підприємств-забруднювачів немає ніяких стимулів, щоб посилювати увагу до екологічного питання. Оскільки їм дешевше оплатити цей екологічний податок, ніж інвестувати величезні кошти в еко-модернізацію. Саме тому, вивчивши досвід наших європейських партнерів, зокрема Чеської республіки та королівства Швеції, де створені моделі державні партнерства ключових галузей промисловості і енергетики з питань екологічної модернізації, подібну модель ми хочемо ввести і в Україні», — зазначає Заружко.

Суть проекту в тому, щоб до 70% екологічного податку, який нараховується кожному підприємству, можна було автоматично повернути в разі, якщо підприємство провело екологічну модернізацію і довело її ефективність.

«Ми пропонуємо змінити Бюджетний і Податковий кодекс таким чином, щоб у підприємств з’явилися податкові стимули вкладати гроші в довгострокові проекти екологічної модернізації. І після того, як Міністерство екології та природи проведе експертизу і затвердить, що дійсно, ця модернізація — корисна для навколишнього середовища України — до 70% від нарахованого екологічного податку підприємства могли би заощадити, їм ці кошти мають відшкодувати. Робитися це буде в автоматичному режимі, на зразок того, як це зараз відбувається з податком н а додану вартість», — пояснила автор проекту.

Слід зазначити, що зазначена проблема обговорювалася фахівцями в ході Міжнародного форуму Innovation Market. У тексті резолюції форуму наголошується, що тривожні тенденції в питанні розподілу еко-податку виникли відразу після законодавчих змін у 2015 році.

«До 2013 року — кошти (отримані від еко-податку, — «Апостроф») направлялися до спеціального фонду Державного бюджету, з 2014 року — це загальний фонд. З 2015 року виключена норма, яка дозволяла підприємствам отримувати частину коштів екологічного податку на реалізацію екологічних заходів», — йдеться в документі.

Таким чином, лише в 2018 році більше 4 мільярдів гривень податків пройшли повз екологічних заходів.

«Екологічний податок в Україні розглядається як фіскальна функція, а не спрямовується на вирішення екологічних проблем … Засоби, які витрачаються на екологічне оздоровлення країни, недостатні і набагато менше розміру екологічного податку, який сплачують підприємства-забруднювачі», — зазначається в висновках експертів.