Міненерго розробило зміни до Держпрограми щодо реабілітації майданчика ПХЗ. Про це заявив перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко під час пресконференції «Підтримка реабілітації колишнього Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ) з боку ЄС вступає у третю фазу».

Повідомляє Міненерго.

«Міненерго розробило зміни до Державної програми першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика ПХЗ на 2019-2024 роки, і ініціюватиме розгляд цих змін Кабінетом Міністрів. Сума коштів, необхідних для виконання заходів програми, складає 108 млн грн. Реалізація Держпрограми допоможе створенню більш сприятливих економічних та екологічних умов для ефективної діяльності підприємств на майданчику виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод», зменшенню негативних впливів радіоактивного забруднення на персонал і населення, а також буде сприяти відновленню інвестиційної привабливості для розбудови промислового виробництва», — зазначив Юрій Власенко.

На сьогодні вже реалізовано дві фази спільного з Єврокомісію проєкту. Зараз розпочато третю фазу, яка передбачає фінансування 5,7 млн євро. З української сторони проєкт виконуватимуть Український науково-технологічний центр в партнерстві з Державним підприємством «Бар’єр», що призначений оператором майданчика ПХЗ.

Раніше Термінал писав, що Україна розпочала головування в Енергетичному Співтоваристві.

Гроші, що виплачуються підприємствами в якості екологічного податку, з 2015 року не направляються на екологічні потреби, що турбує галузевих експертів і екологів, і для виправлення ситуації народні депутати Валерія Заружко та Максим Єфімов підготували законопроект, покликаний підвищити ефективність використання коштів у цій сфері.

Про це повідомили автори проекту в коментарі для «Апострофа».

Представники Верховної Ради відзначили, що зміна реформи розподілу екоподатку була підготовлена з метою адаптації державної екологічної політики до міжнародних стандартів.

«У підприємств-забруднювачів немає ніяких стимулів, щоб посилювати увагу до екологічного питання. Оскільки їм дешевше оплатити цей екологічний податок, ніж інвестувати величезні кошти в еко-модернізацію. Саме тому, вивчивши досвід наших європейських партнерів, зокрема Чеської республіки та королівства Швеції, де створені моделі державні партнерства ключових галузей промисловості і енергетики з питань екологічної модернізації, подібну модель ми хочемо ввести і в Україні», — зазначає Заружко.

Суть проекту в тому, щоб до 70% екологічного податку, який нараховується кожному підприємству, можна було автоматично повернути в разі, якщо підприємство провело екологічну модернізацію і довело її ефективність.

«Ми пропонуємо змінити Бюджетний і Податковий кодекс таким чином, щоб у підприємств з’явилися податкові стимули вкладати гроші в довгострокові проекти екологічної модернізації. І після того, як Міністерство екології та природи проведе експертизу і затвердить, що дійсно, ця модернізація — корисна для навколишнього середовища України — до 70% від нарахованого екологічного податку підприємства могли би заощадити, їм ці кошти мають відшкодувати. Робитися це буде в автоматичному режимі, на зразок того, як це зараз відбувається з податком н а додану вартість», — пояснила автор проекту.

Слід зазначити, що зазначена проблема обговорювалася фахівцями в ході Міжнародного форуму Innovation Market. У тексті резолюції форуму наголошується, що тривожні тенденції в питанні розподілу еко-податку виникли відразу після законодавчих змін у 2015 році.

«До 2013 року — кошти (отримані від еко-податку, — «Апостроф») направлялися до спеціального фонду Державного бюджету, з 2014 року — це загальний фонд. З 2015 року виключена норма, яка дозволяла підприємствам отримувати частину коштів екологічного податку на реалізацію екологічних заходів», — йдеться в документі.

Таким чином, лише в 2018 році більше 4 мільярдів гривень податків пройшли повз екологічних заходів.

«Екологічний податок в Україні розглядається як фіскальна функція, а не спрямовується на вирішення екологічних проблем … Засоби, які витрачаються на екологічне оздоровлення країни, недостатні і набагато менше розміру екологічного податку, який сплачують підприємства-забруднювачі», — зазначається в висновках експертів.