Зростання виробництва сталого авіаційного палива (SAF) відбувається повільніше, ніж очікувалося, через високі витрати та економічну невизначеність. Це ставить під загрозу досягнення глобальних цілей на 2030 рік, повідомляє Boston Consulting Group (BCG).

Згідно з дослідженням BCG, авіакомпанії та аеропорти в світовому масштабі інвестують лише 1–3% своїх доходів або капіталовкладень у SAF.

Головною перешкодою для швидшого поширення SAF залишаються високі виробничі витрати.

«Попри те, що доступність сталого авіапалива продовжує зростати, ми чітко бачимо уповільнення в розвитку проєктів та ще більші розриви щодо зобов’язань, які взяли на себе компанії», — зазначив Пелайо Лосада, управляючий директор BCG та співавтор звіту.

Наприклад, минулого року Shell призупинила будівництво біопаливного заводу в Роттердамі через слабкі ринкові умови. Підприємство має виробляти стале авіапаливо та відновлюваний дизель із відходів.

У 2023 році Віллі Волш, генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), заявив, що авіаційна галузь готова до того, що SAF завжди буде дорожчим за традиційне паливо на нафтовій основі.

Наприкінці 2024 року IATA констатувала, що зростання обсягів SAF є «розчаровуюче повільним».

У минулому році виробництво SAF досягло 1 млн тонн, що вдвічі більше, ніж у 2023 році (500 тис. тонн). Водночас, за останніми оцінками IATA, SAF становить лише 0,3% світового виробництва авіапалива та 11% відновлюваного палива.

«Інвестори у виробників палива нового покоління, схоже, чекають гарантій легких грошей, перш ніж вийти на повну потужність», — заявив Волш.

Щоб досягти нульових викидів CO₂ до 2050 року, за даними IATA, знадобиться від 3 000 до понад 6 500 нових заводів з виробництва відновлюваного палива.

У найкращому випадку середньорічні капіталовкладення для їх будівництва протягом 30 років становитимуть близько 128 млрд доларів на рік.

Джерело: «НТЦ Псіхєя». За матеріалами https://oilprice.com/