<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; економіка</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ekonomika/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Європейські ринки перед рішенням ФРС: валютні коливання, м’яка інфляція та сигнал до стриманості</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/yevropejski-rinki-pered-rishennyam-frs-valyutni-kolivannya-myaka-inflyaciya-ta-signal-do-strimanosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/yevropejski-rinki-pered-rishennyam-frs-valyutni-kolivannya-myaka-inflyaciya-ta-signal-do-strimanosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Dec 2025 10:41:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[finance]]></category>
		<category><![CDATA[news]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[валютні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[макроэкономика]]></category>
		<category><![CDATA[монетарна політика]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153438</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30016-Доллары.jpg" alt="Європейські ринки перед рішенням ФРС: валютні коливання, м’яка інфляція та сигнал до стриманості"/><br />Європейські та глобальні фінансові ринки увійшли в новий торговельний день із помірною волатильністю: долар утримує позиції на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 25 б.п., золото зростає, а європейські валюти демонструють стійкість попри змішані макроекономічні сигнали. Аналітики фіксують обережну поведінку інвесторів, чутливість до даних та нові контури співвідношення між ризиком, інфляцією й процентними ставками. Європейський [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30016-Доллары.jpg" alt="Європейські ринки перед рішенням ФРС: валютні коливання, м’яка інфляція та сигнал до стриманості"/><br /><p><strong>Європейські та глобальні фінансові ринки увійшли в новий торговельний день із помірною волатильністю: долар утримує позиції на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 25 б.п., золото зростає, а європейські валюти демонструють стійкість попри змішані макроекономічні сигнали. Аналітики фіксують обережну поведінку інвесторів, чутливість до даних та нові контури співвідношення між ризиком, інфляцією й процентними ставками.</strong></p>
<h2>Європейський ринок перед ключовими рішеннями ФРС і макроданими</h2>
<p>Під час азійської сесії зберігалася стриманість інвесторів перед очікуваним зниженням ставки Федеральної резервної системи США на 25 б.п. Основні індекси Азії просіли:</p>
<ul>
<li><strong>Nikkei 225</strong>: −0,11%</li>
<li><strong>Kospi</strong>: −0,36%</li>
<li><strong>S&amp;P/ASX 200</strong>: −0,19%</li>
</ul>
<p>Долар утримувався стабільно, а прибутковості казначейських облігацій США та інших регіонів зростали.</p>
<p>Резервний банк Австралії зберіг ставку на рівні <strong>3,6%</strong> втретє поспіль — через ознаки підвищення інфляції та зниження безробіття до <strong>4,3%</strong>.</p>
<h3>DXY та очікування ринку</h3>
<p>Американський долар залишився стійким і торгувався вище рівня підтримки <strong>99,00</strong>. Підтримку надали:</p>
<ul>
<li>підвищення прибутковості 10-річних Treasuries до <strong>4,17%</strong>;</li>
<li>зниження очікувань щодо глибокого циклу зниження ставок ФРС, який тепер обмежується прогнозом лише двох додаткових знижень до кінця 2026 року;</li>
<li>очікування рішення ФРС та оновленого економічного прогнозу.</li>
</ul>
<h3>Монетарний контекст ФРС</h3>
<ul>
<li>Очікуване зниження ставки до <strong>3,50–3,75%</strong> стане третім поспіль.</li>
<li>Інфляція: <strong>CPI — 3,0%</strong> у вересні; <strong>core PCE — 2,8%</strong> у жовтні.</li>
<li>Ринок праці: безробіття у вересні — <strong>4,4%</strong>.</li>
<li>Згортання кількісного пом’якшення завершено з <strong>1 грудня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Комітет продовжує прагнути цілей максимальної зайнятості та інфляції 2%», — із матеріалів FOMC.</p></blockquote>
<h2>Золото: обережний підйом</h2>
<p>Ціна на золото коливалася в межах <strong>$4 195–4 196</strong> за унцію, піднімаючись на <strong>0,12–0,13%</strong>. Зростання підтримали:</p>
<ul>
<li>пом’якшення долара;</li>
<li>очікування зниження ставки ФРС;</li>
<li>геополітичні ризики.</li>
</ul>
<p>Аналітики допускають рух до <strong>$4 245</strong> за умови зміцнення очікувань щодо м’якої монетарної політики.</p>
<h2>Євро: стійкість на тлі жорсткішого тону ЄЦБ</h2>
<p>Євро торгувався поблизу <strong>1,1645–1,1650</strong> USD — найвищих значень із середини жовтня.</p>
<p>Чинники підтримки:</p>
<ul>
<li>очікування збереження ставок ЄЦБ до 2026 року;</li>
<li>зміцнення інфляційної динаміки єврозони в межах цільових показників;</li>
<li>уніфікована позиція європейських лідерів щодо використання заморожених російських активів для підтримки України.</li>
</ul>
<h3>Дані ЄЦБ</h3>
<ul>
<li>Ставка рефінансування: <strong>2,15%</strong>.</li>
<li>Інфляція прогнозується на рівні <strong>2,0% у 2025 році</strong>, <strong>1,8% — у 2026</strong>.</li>
<li>GDP єврозони: <strong>1,1% у 2025</strong>, <strong>1,1% у 2026</strong>.</li>
</ul>
<h2>Швейцарський франк: висока волатильність і позиціонування під рішення SNB</h2>
<p>Пара USD/CHF зросла до <strong>0,8058–0,8072</strong>, демонструючи короткочасне підсилення долара.</p>
<ul>
<li>Ставка SNB: <strong>0%</strong> (після 6 знижень поспіль).</li>
<li>Інфляція: <strong>0,2%</strong> у річному вимірі у серпні.</li>
<li>GDP Швейцарії очікується на рівні <strong>1–1,5%</strong> у 2025–2026 рр.</li>
</ul>
<h2>Фунт стерлінгів: стабілізація перед новим сигналом ФРС</h2>
<p>GBP торгувався в межах <strong>1,3327</strong> USD (−0,01%), відступивши від шеститижневого максимуму.</p>
<h3>Ключові фактори</h3>
<ul>
<li>Очікування зниження ставки ФРС на 25 б.п.</li>
<li>Рішення BoE залишити ставку <strong>4,00%</strong>.</li>
<li>Інфляція у Британії: <strong>3,6%</strong> у жовтні.</li>
<li>Безробіття: <strong>4,8%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Канадський долар: помірне зміцнення</h2>
<p>USD/CAD знизився до <strong>1,3851–1,3852</strong> (−0,04%). Підтримка надходить від:</p>
<ul>
<li>сильних даних щодо зайнятості Канади;</li>
<li>очікування поміркованості Банку Канади.</li>
</ul>
<h3>Економічні дані Канади</h3>
<ul>
<li>GDP за жовтень: <strong>+0,3%</strong>.</li>
<li>Інфляція: <strong>2,1%</strong> у жовтні.</li>
<li>Експорт і промисловість: слабке, але стабілізоване відновлення.</li>
</ul>
<h2>Нафта: тиск на котирування через збільшення глобальної пропозиції</h2>
<p>Brent знизився до <strong>$62,47</strong> (−0,03%), WTI — до <strong>$58,84</strong> (−0,07%).</p>
<p>Причина — відновлення видобутку на родовищі West Qurna 2 в Іраку, що дає близько <strong>0,5% світового постачання</strong>. Ринок залишається чутливим після найбільшого за три тижні падіння WTI.</p>
<h2>Висновки</h2>
<h3>1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі наведених даних можна виділити кілька тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: відновлення видобутку в Іраку збільшує частку Близького Сходу в глобальній структурі пропозиції, що потенційно знижує залежність Європи від російських обсягів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: коливання цін Brent і WTI на тлі локальних виробничих подій свідчать про те, що ЄС надалі потребуватиме стратегії гнучкого перенаправлення постачань.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: зниження цін може стимулювати поповнення резервів.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади</strong>: ринкок зберігає високу чутливість до змін пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icmarkets.com/blog/ic-markets-global-europe-fundamental-forecast-09-december-2025/" target="_blank"><em>IC Markets Global – Europe Fundamental Forecast</em></a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30016-Доллары.jpg" alt="Європейські ринки перед рішенням ФРС: валютні коливання, м’яка інфляція та сигнал до стриманості"/><br /><p><strong>Європейські та глобальні фінансові ринки увійшли в новий торговельний день із помірною волатильністю: долар утримує позиції на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 25 б.п., золото зростає, а європейські валюти демонструють стійкість попри змішані макроекономічні сигнали. Аналітики фіксують обережну поведінку інвесторів, чутливість до даних та нові контури співвідношення між ризиком, інфляцією й процентними ставками.</strong></p>
<h2>Європейський ринок перед ключовими рішеннями ФРС і макроданими</h2>
<p>Під час азійської сесії зберігалася стриманість інвесторів перед очікуваним зниженням ставки Федеральної резервної системи США на 25 б.п. Основні індекси Азії просіли:</p>
<ul>
<li><strong>Nikkei 225</strong>: −0,11%</li>
<li><strong>Kospi</strong>: −0,36%</li>
<li><strong>S&amp;P/ASX 200</strong>: −0,19%</li>
</ul>
<p>Долар утримувався стабільно, а прибутковості казначейських облігацій США та інших регіонів зростали.</p>
<p>Резервний банк Австралії зберіг ставку на рівні <strong>3,6%</strong> втретє поспіль — через ознаки підвищення інфляції та зниження безробіття до <strong>4,3%</strong>.</p>
<h3>DXY та очікування ринку</h3>
<p>Американський долар залишився стійким і торгувався вище рівня підтримки <strong>99,00</strong>. Підтримку надали:</p>
<ul>
<li>підвищення прибутковості 10-річних Treasuries до <strong>4,17%</strong>;</li>
<li>зниження очікувань щодо глибокого циклу зниження ставок ФРС, який тепер обмежується прогнозом лише двох додаткових знижень до кінця 2026 року;</li>
<li>очікування рішення ФРС та оновленого економічного прогнозу.</li>
</ul>
<h3>Монетарний контекст ФРС</h3>
<ul>
<li>Очікуване зниження ставки до <strong>3,50–3,75%</strong> стане третім поспіль.</li>
<li>Інфляція: <strong>CPI — 3,0%</strong> у вересні; <strong>core PCE — 2,8%</strong> у жовтні.</li>
<li>Ринок праці: безробіття у вересні — <strong>4,4%</strong>.</li>
<li>Згортання кількісного пом’якшення завершено з <strong>1 грудня 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Комітет продовжує прагнути цілей максимальної зайнятості та інфляції 2%», — із матеріалів FOMC.</p></blockquote>
<h2>Золото: обережний підйом</h2>
<p>Ціна на золото коливалася в межах <strong>$4 195–4 196</strong> за унцію, піднімаючись на <strong>0,12–0,13%</strong>. Зростання підтримали:</p>
<ul>
<li>пом’якшення долара;</li>
<li>очікування зниження ставки ФРС;</li>
<li>геополітичні ризики.</li>
</ul>
<p>Аналітики допускають рух до <strong>$4 245</strong> за умови зміцнення очікувань щодо м’якої монетарної політики.</p>
<h2>Євро: стійкість на тлі жорсткішого тону ЄЦБ</h2>
<p>Євро торгувався поблизу <strong>1,1645–1,1650</strong> USD — найвищих значень із середини жовтня.</p>
<p>Чинники підтримки:</p>
<ul>
<li>очікування збереження ставок ЄЦБ до 2026 року;</li>
<li>зміцнення інфляційної динаміки єврозони в межах цільових показників;</li>
<li>уніфікована позиція європейських лідерів щодо використання заморожених російських активів для підтримки України.</li>
</ul>
<h3>Дані ЄЦБ</h3>
<ul>
<li>Ставка рефінансування: <strong>2,15%</strong>.</li>
<li>Інфляція прогнозується на рівні <strong>2,0% у 2025 році</strong>, <strong>1,8% — у 2026</strong>.</li>
<li>GDP єврозони: <strong>1,1% у 2025</strong>, <strong>1,1% у 2026</strong>.</li>
</ul>
<h2>Швейцарський франк: висока волатильність і позиціонування під рішення SNB</h2>
<p>Пара USD/CHF зросла до <strong>0,8058–0,8072</strong>, демонструючи короткочасне підсилення долара.</p>
<ul>
<li>Ставка SNB: <strong>0%</strong> (після 6 знижень поспіль).</li>
<li>Інфляція: <strong>0,2%</strong> у річному вимірі у серпні.</li>
<li>GDP Швейцарії очікується на рівні <strong>1–1,5%</strong> у 2025–2026 рр.</li>
</ul>
<h2>Фунт стерлінгів: стабілізація перед новим сигналом ФРС</h2>
<p>GBP торгувався в межах <strong>1,3327</strong> USD (−0,01%), відступивши від шеститижневого максимуму.</p>
<h3>Ключові фактори</h3>
<ul>
<li>Очікування зниження ставки ФРС на 25 б.п.</li>
<li>Рішення BoE залишити ставку <strong>4,00%</strong>.</li>
<li>Інфляція у Британії: <strong>3,6%</strong> у жовтні.</li>
<li>Безробіття: <strong>4,8%</strong>.</li>
</ul>
<h2>Канадський долар: помірне зміцнення</h2>
<p>USD/CAD знизився до <strong>1,3851–1,3852</strong> (−0,04%). Підтримка надходить від:</p>
<ul>
<li>сильних даних щодо зайнятості Канади;</li>
<li>очікування поміркованості Банку Канади.</li>
</ul>
<h3>Економічні дані Канади</h3>
<ul>
<li>GDP за жовтень: <strong>+0,3%</strong>.</li>
<li>Інфляція: <strong>2,1%</strong> у жовтні.</li>
<li>Експорт і промисловість: слабке, але стабілізоване відновлення.</li>
</ul>
<h2>Нафта: тиск на котирування через збільшення глобальної пропозиції</h2>
<p>Brent знизився до <strong>$62,47</strong> (−0,03%), WTI — до <strong>$58,84</strong> (−0,07%).</p>
<p>Причина — відновлення видобутку на родовищі West Qurna 2 в Іраку, що дає близько <strong>0,5% світового постачання</strong>. Ринок залишається чутливим після найбільшого за три тижні падіння WTI.</p>
<h2>Висновки</h2>
<h3>1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<p>На основі наведених даних можна виділити кілька тенденцій:</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong>: відновлення видобутку в Іраку збільшує частку Близького Сходу в глобальній структурі пропозиції, що потенційно знижує залежність Європи від російських обсягів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong>: коливання цін Brent і WTI на тлі локальних виробничих подій свідчать про те, що ЄС надалі потребуватиме стратегії гнучкого перенаправлення постачань.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси</strong>: зниження цін може стимулювати поповнення резервів.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади</strong>: ринкок зберігає високу чутливість до змін пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.icmarkets.com/blog/ic-markets-global-europe-fundamental-forecast-09-december-2025/" target="_blank"><em>IC Markets Global – Europe Fundamental Forecast</em></a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/10/yevropejski-rinki-pered-rishennyam-frs-valyutni-kolivannya-myaka-inflyaciya-ta-signal-do-strimanosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Oct 2025 07:59:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153305</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br />Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння доходів рф від експорту нафти й пального продовжується — наслідки для світових ринків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 05:20:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153300</guid>
		<description><![CDATA[Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до 13,35 млрд доларів порівняно з 13,58 млрд доларів у серпні, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти. Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 26 Sep 2025 06:23:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[retail]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153276</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br />Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку. Вплив на пальне Зростання вартості [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br /><p>Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку.</p>
<h2>Вплив на пальне</h2>
<h3>Зростання вартості бензину</h3>
<ul>
<li><strong>0,6% за тиждень</strong> (16–22 вересня), тоді як попередній тиждень — <em>0,45%</em>.</li>
<li>З початку року бензин подорожчав на <strong>8,4%</strong>, що удвічі перевищує інфляцію (<em>4,2%</em>).</li>
<li>Середня ціна: <strong>63,3 руб./л</strong> (62,9 руб. на 15 вересня).</li>
</ul>
<h3>Розподіл за марками бензину</h3>
<ul>
<li>АІ-92: <strong>60,05 руб./л</strong> (59,6 руб. тижнем раніше).</li>
<li>АІ-95: <strong>65,4 руб./л</strong> (65,1 руб.).</li>
<li>АІ-98: <strong>85,3 руб./л</strong> (85,2 руб.).</li>
</ul>
<h3>Зростання вартості дизельного пального</h3>
<ul>
<li>Тижневе підвищення: <strong>0,44%</strong> проти <em>0,2%</em> тижнем раніше.</li>
<li>За рік дизель подорожчав на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Середня ціна: <strong>72,2 руб./л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринок</h3>
<ul>
<li>Темпи зростання цін на бензин значно перевищують рівень інфляції, що означає <strong>посилення фінансового тиску на споживачів</strong>.</li>
<li>Подорожчання всіх марок бензину свідчить про <strong>системний характер змін</strong>, а не про локальні коливання.</li>
<li>Прискорення росту цін на дизель створює додаткові виклики для <strong>логістики та сільського господарства</strong>, де цей вид пального є критично важливим.</li>
<li>Зростання витрат на пальне може <strong>обмежити конкуренцію</strong>, оскільки дрібніші учасники ринку будуть менш стійкими до зростання собівартості.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Росстат</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br /><p>Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку.</p>
<h2>Вплив на пальне</h2>
<h3>Зростання вартості бензину</h3>
<ul>
<li><strong>0,6% за тиждень</strong> (16–22 вересня), тоді як попередній тиждень — <em>0,45%</em>.</li>
<li>З початку року бензин подорожчав на <strong>8,4%</strong>, що удвічі перевищує інфляцію (<em>4,2%</em>).</li>
<li>Середня ціна: <strong>63,3 руб./л</strong> (62,9 руб. на 15 вересня).</li>
</ul>
<h3>Розподіл за марками бензину</h3>
<ul>
<li>АІ-92: <strong>60,05 руб./л</strong> (59,6 руб. тижнем раніше).</li>
<li>АІ-95: <strong>65,4 руб./л</strong> (65,1 руб.).</li>
<li>АІ-98: <strong>85,3 руб./л</strong> (85,2 руб.).</li>
</ul>
<h3>Зростання вартості дизельного пального</h3>
<ul>
<li>Тижневе підвищення: <strong>0,44%</strong> проти <em>0,2%</em> тижнем раніше.</li>
<li>За рік дизель подорожчав на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Середня ціна: <strong>72,2 руб./л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринок</h3>
<ul>
<li>Темпи зростання цін на бензин значно перевищують рівень інфляції, що означає <strong>посилення фінансового тиску на споживачів</strong>.</li>
<li>Подорожчання всіх марок бензину свідчить про <strong>системний характер змін</strong>, а не про локальні коливання.</li>
<li>Прискорення росту цін на дизель створює додаткові виклики для <strong>логістики та сільського господарства</strong>, де цей вид пального є критично важливим.</li>
<li>Зростання витрат на пальне може <strong>обмежити конкуренцію</strong>, оскільки дрібніші учасники ринку будуть менш стійкими до зростання собівартості.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Росстат</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 05:29:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[electricity]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[manufacturing]]></category>
		<category><![CDATA[power generation]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювані джерела]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[генерация]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153197</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br />Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку. Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію. Промисловий драйвер Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br /><p>Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.</p>
<h3>Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.</h3>
<h2>Промисловий драйвер</h2>
<ul>
<li>Генерація електроенергії у серпні зросла на <strong>4%</strong> (аналіз Reuters даних Grid India).</li>
<li>Виробнича активність досягла <strong>максимуму з 2008 року</strong>.</li>
<li>PMI у промисловості (HSBC, S&amp;P Global) зафіксував <strong>найшвидше поліпшення за 17,5 років</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>S&amp;P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».</p></blockquote>
<p>Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.</p>
<h2>Зовнішні бар’єри</h2>
<ul>
<li>США підвищили тарифи на індійські товари на <strong>50%</strong>.</li>
<li>Чверть цього підвищення пов’язана з <em>закупівлею Індією російської нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».</p></blockquote>
<p>Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.</p>
<h2>Вугільна енергетика та відновлювані джерела</h2>
<ul>
<li>У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.</li>
<li>У травні вугілля впало до <em>мінімуму з часів локдаунів 2020 року</em> через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.</li>
<li>Індія достроково на <strong>5 років</strong> виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.</li>
</ul>
<p>Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує <strong>попит на нафту</strong>.</li>
<li>Торговельні бар’єри з боку США можуть <em>посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти</em>.</li>
<li>У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може <strong>знизити структурний попит на нафту</strong>, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indias-Electricity-Generation-Jumps-as-Industry-Rebounds.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29886-Индия.jpg" alt="Індія нарощує генерацію електроенергії на тлі промислового підйому"/><br /><p>Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.</p>
<h3>Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.</h3>
<h2>Промисловий драйвер</h2>
<ul>
<li>Генерація електроенергії у серпні зросла на <strong>4%</strong> (аналіз Reuters даних Grid India).</li>
<li>Виробнича активність досягла <strong>максимуму з 2008 року</strong>.</li>
<li>PMI у промисловості (HSBC, S&amp;P Global) зафіксував <strong>найшвидше поліпшення за 17,5 років</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>S&amp;P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».</p></blockquote>
<p>Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.</p>
<h2>Зовнішні бар’єри</h2>
<ul>
<li>США підвищили тарифи на індійські товари на <strong>50%</strong>.</li>
<li>Чверть цього підвищення пов’язана з <em>закупівлею Індією російської нафти</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».</p></blockquote>
<p>Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.</p>
<h2>Вугільна енергетика та відновлювані джерела</h2>
<ul>
<li>У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.</li>
<li>У травні вугілля впало до <em>мінімуму з часів локдаунів 2020 року</em> через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.</li>
<li>Індія достроково на <strong>5 років</strong> виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.</li>
</ul>
<p>Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує <strong>попит на нафту</strong>.</li>
<li>Торговельні бар’єри з боку США можуть <em>посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти</em>.</li>
<li>У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може <strong>знизити структурний попит на нафту</strong>, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indias-Electricity-Generation-Jumps-as-Industry-Rebounds.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/indiya-naroshhuye-generaciyu-elektroenergi%d1%97-na-tli-promislovogo-pidjomu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія нарощує попит на нафту, попри енергетичні та торговельні виклики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/indiya-naroshhuye-popit-na-naftu-popri-energetichni-ta-torgovelni-vikliki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/indiya-naroshhuye-popit-na-naftu-popri-energetichni-ta-torgovelni-vikliki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 22:27:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етан]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol blending]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[transport fuels]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[етанольне змішування]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[транспортне паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153093</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29827-Индия.jpg" alt="Індія нарощує попит на нафту, попри енергетичні та торговельні виклики"/><br />У червні 2025 року попит на нафтові продукти в Індії зріс на 138 тис. бар./день у річному вимірі, що перевищило приріст у 110 тис. бар./день у травні. Основними драйверами стали NGL/LPG та транспортні палива, на тлі зростання автомобільних продажів і стабільного економічного зростання. Очікується, що потужний економічний імпульс в Індії збережеться завдяки стійкому виробництву, аграрному [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29827-Индия.jpg" alt="Індія нарощує попит на нафту, попри енергетичні та торговельні виклики"/><br /><p>У червні 2025 року попит на нафтові продукти в Індії зріс на <strong>138 тис. бар./день</strong> у річному вимірі, що перевищило приріст у <strong>110 тис. бар./день</strong> у травні. Основними драйверами стали <strong>NGL/LPG</strong> та транспортні палива, на тлі зростання автомобільних продажів і стабільного економічного зростання.</p>
<h3>Очікується, що потужний економічний імпульс в Індії збережеться завдяки стійкому виробництву, аграрному та сервісному секторам, а також підтримці уряду й зниженню інфляції</h3>
<h2>Структура попиту на нафту в Індії</h2>
<ul>
<li><strong>NGL/LPG</strong>: +78 тис. бар./день, р/р (88,3% споживання припадає на домогосподарства, підтримані урядовою програмою для середнього та низького доходу).</li>
<li><strong>Бензин</strong>: +67 тис. бар./день, р/р (зростання продажів авто на 2,5% у червні, головний драйвер — сегмент SUV; тиск через змішування з етанолом на рівні 19,9%).</li>
<li><strong>Дизель</strong>: +37 тис. бар./день, р/р (45% загального попиту; зростання через гірничодобувну та аграрну активність).</li>
<li><strong>Jet/Kerosene</strong>: +8 тис. бар./день, р/р (сильний попит на внутрішні та міжнародні перевезення).</li>
<li><strong>Нафта</strong> (Naphtha): +4 тис. бар./день, р/р (перше зростання з листопада 2024 р.).</li>
<li><strong>Інші продукти</strong>: –41 тис. бар./день, р/р (покращення після –81 тис. бар./день у травні; зниження попиту на бітум через низьку дорожню активність).</li>
<li><strong>Мазут</strong>: –15 тис. бар./день, р/р (заміщення природним газом у промисловості через екологічну політику).</li>
</ul>
<h2>Ключові економічні фактори</h2>
<ul>
<li>Індекс PMI* виробничого сектору: <strong>58,4</strong> у червні 2025 р. (максимум за 14 місяців).</li>
<li>PMI сектору послуг: <strong>60,4</strong> у червні (зростання нових замовлень та виробництва).</li>
<li>Податкова підтримка: скорочення податку на доходи для середнього класу (31% населення).</li>
<li>Торговельні суперечки з США: потенційний вплив тарифів обмежений (<em>експорт до США — 2–4% ВВП</em>).</li>
</ul>
<h2>Прогноз на 2025–2026 роки</h2>
<ul>
<li>Середній попит у 2025 р.: <strong>5,7 млн бар./день</strong> (+152 тис. бар./день, р/р).</li>
<li>Драйвери зростання: бензин (+70 тис. бар./день), дизель (+50 тис. бар./день), Jet/Kerosene (+10 тис. бар./день), NGL/LPG (+40 тис. бар./день).</li>
<li>Сегмент «інші продукти»: +10 тис. бар./день; нафта (naphtha): –20 тис. бар./день.</li>
<li>2026 р.: зростання попиту на <strong>225 тис. бар./день</strong> (до 6,0 млн бар./день), Індія стане другим після Китаю драйвером глобального зростання попиту.</li>
</ul>
<p><em><strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i32.3b78c9215bsBCO">* PMI</strong> &#8212;  <strong>Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері</strong> (англ. <strong>Purchasing Managers&#8217; Index</strong>, скорочено <strong>PMI</strong>). Це <strong>економічний індекс</strong>, який використовується для оцінки стану <strong>виробничого сектору</strong> країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників.</em></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29827-Индия.jpg" alt="Індія нарощує попит на нафту, попри енергетичні та торговельні виклики"/><br /><p>У червні 2025 року попит на нафтові продукти в Індії зріс на <strong>138 тис. бар./день</strong> у річному вимірі, що перевищило приріст у <strong>110 тис. бар./день</strong> у травні. Основними драйверами стали <strong>NGL/LPG</strong> та транспортні палива, на тлі зростання автомобільних продажів і стабільного економічного зростання.</p>
<h3>Очікується, що потужний економічний імпульс в Індії збережеться завдяки стійкому виробництву, аграрному та сервісному секторам, а також підтримці уряду й зниженню інфляції</h3>
<h2>Структура попиту на нафту в Індії</h2>
<ul>
<li><strong>NGL/LPG</strong>: +78 тис. бар./день, р/р (88,3% споживання припадає на домогосподарства, підтримані урядовою програмою для середнього та низького доходу).</li>
<li><strong>Бензин</strong>: +67 тис. бар./день, р/р (зростання продажів авто на 2,5% у червні, головний драйвер — сегмент SUV; тиск через змішування з етанолом на рівні 19,9%).</li>
<li><strong>Дизель</strong>: +37 тис. бар./день, р/р (45% загального попиту; зростання через гірничодобувну та аграрну активність).</li>
<li><strong>Jet/Kerosene</strong>: +8 тис. бар./день, р/р (сильний попит на внутрішні та міжнародні перевезення).</li>
<li><strong>Нафта</strong> (Naphtha): +4 тис. бар./день, р/р (перше зростання з листопада 2024 р.).</li>
<li><strong>Інші продукти</strong>: –41 тис. бар./день, р/р (покращення після –81 тис. бар./день у травні; зниження попиту на бітум через низьку дорожню активність).</li>
<li><strong>Мазут</strong>: –15 тис. бар./день, р/р (заміщення природним газом у промисловості через екологічну політику).</li>
</ul>
<h2>Ключові економічні фактори</h2>
<ul>
<li>Індекс PMI* виробничого сектору: <strong>58,4</strong> у червні 2025 р. (максимум за 14 місяців).</li>
<li>PMI сектору послуг: <strong>60,4</strong> у червні (зростання нових замовлень та виробництва).</li>
<li>Податкова підтримка: скорочення податку на доходи для середнього класу (31% населення).</li>
<li>Торговельні суперечки з США: потенційний вплив тарифів обмежений (<em>експорт до США — 2–4% ВВП</em>).</li>
</ul>
<h2>Прогноз на 2025–2026 роки</h2>
<ul>
<li>Середній попит у 2025 р.: <strong>5,7 млн бар./день</strong> (+152 тис. бар./день, р/р).</li>
<li>Драйвери зростання: бензин (+70 тис. бар./день), дизель (+50 тис. бар./день), Jet/Kerosene (+10 тис. бар./день), NGL/LPG (+40 тис. бар./день).</li>
<li>Сегмент «інші продукти»: +10 тис. бар./день; нафта (naphtha): –20 тис. бар./день.</li>
<li>2026 р.: зростання попиту на <strong>225 тис. бар./день</strong> (до 6,0 млн бар./день), Індія стане другим після Китаю драйвером глобального зростання попиту.</li>
</ul>
<p><em><strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i32.3b78c9215bsBCO">* PMI</strong> &#8212;  <strong>Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері</strong> (англ. <strong>Purchasing Managers&#8217; Index</strong>, скорочено <strong>PMI</strong>). Це <strong>економічний індекс</strong>, який використовується для оцінки стану <strong>виробничого сектору</strong> країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників.</em></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/indiya-naroshhuye-popit-na-naftu-popri-energetichni-ta-torgovelni-vikliki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай: економічна динаміка 2025 року, взаємозв’язки та перспективи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-ekonomichna-dinamika-2025-roku-vzayemozvyazki-ta-perspektivi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-ekonomichna-dinamika-2025-roku-vzayemozvyazki-ta-perspektivi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 21:23:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[PMI]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[зростання]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[макрополітика]]></category>
		<category><![CDATA[п’ятирічний план]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153086</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29821-Китай_1.jpg" alt="Китай: економічна динаміка 2025 року, взаємозв’язки та перспективи"/><br />Економіка Китаю у першому півріччі 2025 року продемонструвала стійке зростання 5,3% р/р, що перевищило показники 2024 року (5%) та закладену ціль на поточний рік. Синергія внутрішнього попиту, державних стимулів і гнучкої зовнішньоторговельної стратегії дозволила зберегти високу динаміку попри зовнішні виклики, зокрема високі тарифи США. Економічна карта розвитку Темпи зростання та чинники 1 кв. 2025: +5,4% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29821-Китай_1.jpg" alt="Китай: економічна динаміка 2025 року, взаємозв’язки та перспективи"/><br /><p>Економіка Китаю у першому півріччі 2025 року продемонструвала стійке зростання <strong>5,3% р/р</strong>, що перевищило показники 2024 року (5%) та закладену ціль на поточний рік. Синергія внутрішнього попиту, державних стимулів і гнучкої зовнішньоторговельної стратегії дозволила зберегти високу динаміку попри зовнішні виклики, зокрема високі тарифи США.</p>
<h2>Економічна карта розвитку</h2>
<h3>Темпи зростання та чинники</h3>
<ul>
<li><strong>1 кв. 2025:</strong> +<strong>5,4% р/р</strong>, <strong>2 кв. 2025:</strong> +<strong>5,2% р/р</strong>.</li>
<li>Частину зростання забезпечив <em>frontloading</em> експорту перед введенням тарифів США.</li>
<li>Зниження експорту до США у 2 кв. компенсували постачання в інші регіони.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Підвищення тарифів США → скорочення експорту до США → переорієнтація на інші ринки → збереження темпів зростання експорту.</li>
</ul>
<h3>Державна політика та структурні пріоритети</h3>
<ul>
<li>Липневе засідання Політбюро: оцінка економіки, визначення пріоритетів на 2 півріччя, розгляд <strong>15-го п’ятирічного плану (2026–2030)</strong>.</li>
<li>Підтримка високотехнологічного виробництва, внутрішнього споживання, ринку праці та інвестицій у стратегічні сектори.</li>
<li>Управління борговими ризиками місцевих органів влади та боротьба з недобросовісною конкуренцією.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Цільова підтримка інноваційних секторів → стимул промислового виробництва та зростання експорту високотехнологічної продукції.</li>
<li>Контроль боргових ризиків → стабільність фінансової системи → зниження макроекономічних ризиків.</li>
</ul>
<h3>Інфляція та споживчий ринок</h3>
<ul>
<li>Липень: інфляція 0% р/р, після 0,1% у червні.</li>
<li>Харчові ціни: -<strong>1,6% р/р</strong> у липні після -0,3% у червні.</li>
<li>Базова інфляція: +<strong>0,8% р/р</strong> у липні (червень — 0,7%).</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Зниження цін на продукти → підвищення купівельної спроможності → стимул роздрібних продажів.</li>
<li>Низька інфляція → простір для м’якої монетарної політики → додаткові стимули для економіки.</li>
</ul>
<h3>Ринок нерухомості та споживання</h3>
<ul>
<li>Ціни у 70 містах: -<strong>5% р/р</strong> у травні та червні після -5,5% у квітні.</li>
<li>Роздрібні продажі: +<strong>4,8% р/р</strong> у червні проти +6,4% у травні.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Стабілізація ринку житла → покращення фінансових настроїв населення → підтримка внутрішнього споживання.</li>
</ul>
<h3>Промисловість</h3>
<ul>
<li>Виробництво: +<strong>6,8% р/р</strong> у червні після +5,8% у травні.</li>
<li>Лідери: хімічна, комп’ютерна, обладнання.</li>
<li>Виробництво промислових роботів: +<strong>38% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Зростання виробництва роботів → модернізація виробництва → підвищення ефективності та конкурентоспроможності експорту.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці</h3>
<ul>
<li>Міське безробіття: 5% у травні та червні.</li>
<li>Молодіжне безробіття: 14,5% у червні (14,9% у травні).</li>
</ul>
<h3>Зовнішня торгівля</h3>
<ul>
<li>Профіцит у липні: <strong>$98,2 млрд</strong> (червень — $114,8 млрд).</li>
<li>Експорт: $321,8 млрд у липні, імпорт: $223,5 млрд.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Диверсифікація ринків → стійкість експорту → збереження позитивного торгового балансу навіть за умов тарифного тиску США.</li>
</ul>
<h3>Прогнози</h3>
<ul>
<li>2 півріччя 2025: уповільнення квартальних темпів до 4,4%.</li>
<li>2025 рік: прогноз підвищено до 4,8%.</li>
<li>2026 рік: прогноз — 4,5%.</li>
<li>Можливі стимули: зниження ставок на 20 б.п., зменшення норми резервування на 50 б.п.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Поточна структура зростання Китаю — це поєднання зовнішньої гнучкості та внутрішньої стабільності. Зміни у торгівлі зі США стимулювали переорієнтацію експорту, а внутрішня політика продовжує зміцнювати внутрішній попит, підтримуючи макроекономічну стабільність та інвестиції у технології.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29821-Китай_1.jpg" alt="Китай: економічна динаміка 2025 року, взаємозв’язки та перспективи"/><br /><p>Економіка Китаю у першому півріччі 2025 року продемонструвала стійке зростання <strong>5,3% р/р</strong>, що перевищило показники 2024 року (5%) та закладену ціль на поточний рік. Синергія внутрішнього попиту, державних стимулів і гнучкої зовнішньоторговельної стратегії дозволила зберегти високу динаміку попри зовнішні виклики, зокрема високі тарифи США.</p>
<h2>Економічна карта розвитку</h2>
<h3>Темпи зростання та чинники</h3>
<ul>
<li><strong>1 кв. 2025:</strong> +<strong>5,4% р/р</strong>, <strong>2 кв. 2025:</strong> +<strong>5,2% р/р</strong>.</li>
<li>Частину зростання забезпечив <em>frontloading</em> експорту перед введенням тарифів США.</li>
<li>Зниження експорту до США у 2 кв. компенсували постачання в інші регіони.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Підвищення тарифів США → скорочення експорту до США → переорієнтація на інші ринки → збереження темпів зростання експорту.</li>
</ul>
<h3>Державна політика та структурні пріоритети</h3>
<ul>
<li>Липневе засідання Політбюро: оцінка економіки, визначення пріоритетів на 2 півріччя, розгляд <strong>15-го п’ятирічного плану (2026–2030)</strong>.</li>
<li>Підтримка високотехнологічного виробництва, внутрішнього споживання, ринку праці та інвестицій у стратегічні сектори.</li>
<li>Управління борговими ризиками місцевих органів влади та боротьба з недобросовісною конкуренцією.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Цільова підтримка інноваційних секторів → стимул промислового виробництва та зростання експорту високотехнологічної продукції.</li>
<li>Контроль боргових ризиків → стабільність фінансової системи → зниження макроекономічних ризиків.</li>
</ul>
<h3>Інфляція та споживчий ринок</h3>
<ul>
<li>Липень: інфляція 0% р/р, після 0,1% у червні.</li>
<li>Харчові ціни: -<strong>1,6% р/р</strong> у липні після -0,3% у червні.</li>
<li>Базова інфляція: +<strong>0,8% р/р</strong> у липні (червень — 0,7%).</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Зниження цін на продукти → підвищення купівельної спроможності → стимул роздрібних продажів.</li>
<li>Низька інфляція → простір для м’якої монетарної політики → додаткові стимули для економіки.</li>
</ul>
<h3>Ринок нерухомості та споживання</h3>
<ul>
<li>Ціни у 70 містах: -<strong>5% р/р</strong> у травні та червні після -5,5% у квітні.</li>
<li>Роздрібні продажі: +<strong>4,8% р/р</strong> у червні проти +6,4% у травні.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Стабілізація ринку житла → покращення фінансових настроїв населення → підтримка внутрішнього споживання.</li>
</ul>
<h3>Промисловість</h3>
<ul>
<li>Виробництво: +<strong>6,8% р/р</strong> у червні після +5,8% у травні.</li>
<li>Лідери: хімічна, комп’ютерна, обладнання.</li>
<li>Виробництво промислових роботів: +<strong>38% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Зростання виробництва роботів → модернізація виробництва → підвищення ефективності та конкурентоспроможності експорту.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці</h3>
<ul>
<li>Міське безробіття: 5% у травні та червні.</li>
<li>Молодіжне безробіття: 14,5% у червні (14,9% у травні).</li>
</ul>
<h3>Зовнішня торгівля</h3>
<ul>
<li>Профіцит у липні: <strong>$98,2 млрд</strong> (червень — $114,8 млрд).</li>
<li>Експорт: $321,8 млрд у липні, імпорт: $223,5 млрд.</li>
</ul>
<h4>Причинно-наслідковий зв’язок:</h4>
<ul>
<li>Диверсифікація ринків → стійкість експорту → збереження позитивного торгового балансу навіть за умов тарифного тиску США.</li>
</ul>
<h3>Прогнози</h3>
<ul>
<li>2 півріччя 2025: уповільнення квартальних темпів до 4,4%.</li>
<li>2025 рік: прогноз підвищено до 4,8%.</li>
<li>2026 рік: прогноз — 4,5%.</li>
<li>Можливі стимули: зниження ставок на 20 б.п., зменшення норми резервування на 50 б.п.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Поточна структура зростання Китаю — це поєднання зовнішньої гнучкості та внутрішньої стабільності. Зміни у торгівлі зі США стимулювали переорієнтацію експорту, а внутрішня політика продовжує зміцнювати внутрішній попит, підтримуючи макроекономічну стабільність та інвестиції у технології.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/kitaj-ekonomichna-dinamika-2025-roku-vzayemozvyazki-ta-perspektivi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:41:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[бюджетний дефіцит]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[зарплати]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[ключова ставка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий сектор]]></category>
		<category><![CDATA[промвиробництво]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні продажі]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153089</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br />Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — 1,4% р/р. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором. Економічний розвиток росії у 2025 році Поточна економічна ситуація Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у 1,0–2,0% [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29823-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Економічна динаміка росії у 2025 році: вплив монетарної та фіскальної політики"/><br /><p>Після більш ніж 4% зростання економіки у 2023–2024 роках, росія увійшла у 2025 рік зі значно помірнішими темпами — <strong>1,4% р/р</strong>. Це зумовлено жорсткою монетарною політикою для зниження інфляції, зниженням світових цін на сировину та обмеженим фіскальним простором.</p>
<h2>Економічний розвиток росії у 2025 році</h2>
<h3>Поточна економічна ситуація</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 2025 році оцінюється у <strong>1,0–2,0%</strong> (ЦБ рф), у 2026 році — <strong>0,5–1,5%</strong>.</li>
<li>Інфляція знизилася з <strong>10,2% р/р</strong> у квітні до <strong>9,4% р/р</strong> у червні 2025 року; місячна інфляція скоротилася до <strong>0,2%</strong>.</li>
<li>Ключова ставка знижена у липні на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18%</strong> на тлі швидшого, ніж очікувалося, сповільнення інфляції.</li>
<li>Індекс промвиробництва у червні зріс на <strong>2% р/р</strong> після <strong>1,9%</strong> у травні та <strong>1,4%</strong> у квітні, що нижче за середнє зростання <strong>4,2%</strong> у 2024 році.</li>
<li>Роздрібні продажі зросли у травні на <strong>1,6% р/р</strong>, у квітні — на <strong>1,7% р/р</strong>, у березні — на <strong>1,2% р/р</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні виклики</h3>
<ul>
<li>Дефіцит бюджету у 2025 році прогнозується на рівні <strong>1,7% ВВП</strong> через падіння доходів від вуглеводнів і уповільнене зростання неенергетичних надходжень.</li>
<li>Можливі заходи уряду: підвищення податків, скорочення витрат або прийняття вищого дефіциту.</li>
</ul>
<h3>Зовнішні фактори</h3>
<ul>
<li>США розглядають введення «вторинних тарифів» на російський експорт, що може ускладнити торгівлю з Китаєм та Індією.</li>
<li>ЄС ухвалив <strong>18-й пакет санкцій</strong>, який торкнеться нафтового та банківського секторів, включно з коригуванням механізму цінової стелі на нафту.</li>
<li>Очікуваний вплив на нафтові доходи росії обмежений, оскільки більшість експорту не залежать від сервісів ЄС.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та доходи населення</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>2,3%</strong> (2,2% у травні).</li>
<li>Номінальні зарплати у травні зросли на <strong>14,5% р/р</strong>, у квітні — на <strong>15,3% р/р</strong>, у березні — на <strong>10,5% р/р</strong>.</li>
<li>Сильне зростання зарплат підтримує споживчий попит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>Очікується збереження зростання економіки у межах <strong>1,5–2%</strong> у 2025 році, що відповідає докризовим рівням.</li>
<li>Ключові рушії: експорт, державні витрати, помірна монетарна політика.</li>
<li>Ризики: зовнішньополітичний тиск, обмеження виробничих потужностей, зниження цін на сировину.</li>
<li>Попри виклики, внутрішнє споживання залишиться відносно стабільним, підтримане високими доходами та держвидатками.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><em>За матеріалами:</em> <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/ekonomichna-dinamika-rosi%d1%97-u-2025-roci-vpliv-monetarno%d1%97-ta-fiskalno%d1%97-politiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія зберігає високі темпи зростання попри ризики торговельних обмежень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/indiya-zberigaye-visoki-tempi-zrostannya-popri-riziki-torgovelnix-obmezhen/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/indiya-zberigaye-visoki-tempi-zrostannya-popri-riziki-torgovelnix-obmezhen/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:25:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[PMI]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[торговий баланс]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153088</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29822-Индия.jpg" alt="Індія зберігає високі темпи зростання попри ризики торговельних обмежень"/><br />Економіка Індії у 2 кварталі 2025 року продовжила демонструвати високі темпи зростання на тлі зниження інфляції, стабільного внутрішнього попиту та позитивної динаміки бізнес-очікувань. Водночас існують ризики уповільнення через можливе запровадження США тарифів до 50% на індійський експорт, що може вплинути на другу половину року. Економічна ситуація в Індії Зростання ВВП та макроекономічна динаміка Зростання ВВП [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29822-Индия.jpg" alt="Індія зберігає високі темпи зростання попри ризики торговельних обмежень"/><br /><p>Економіка Індії у 2 кварталі 2025 року продовжила демонструвати високі темпи зростання на тлі зниження інфляції, стабільного внутрішнього попиту та позитивної динаміки бізнес-очікувань. Водночас існують ризики уповільнення через можливе запровадження США тарифів до 50% на індійський експорт, що може вплинути на другу половину року.</p>
<h2>Економічна ситуація в Індії</h2>
<h3>Зростання ВВП та макроекономічна динаміка</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 1 кв. 2025 року — <strong>7,4% р/р</strong>, проти <strong>6,4% р/р</strong> у 4 кв. 2024 року.</li>
<li>Очікуваний середній темп зростання у 2–4 кв. 2025 року — близько <strong>6,3% р/р</strong>.</li>
<li>Прогноз зростання на 2025 рік збережено на рівні <strong>6,5%</strong>, аналогічний прогнозу на 2026 рік.</li>
</ul>
<h3>Інфляційні тенденції</h3>
<ul>
<li>Загальна інфляція у червні 2025 року знизилася до <strong>2,1% р/р</strong> — найнижчого рівня з 2019 року.</li>
<li>Основний драйвер зниження — дефляція цін на овочі.</li>
<li>Базова інфляція у червні зросла до <strong>4,5% р/р</strong> — максимум за майже два роки, через високі ціни на дорогоцінні метали та стійке зростання у сфері послуг.</li>
<li>Прогноз інфляції на фінансовий рік до березня 2026 року знижено до <strong>3,1%</strong> (раніше — 3,7%).</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика</h3>
<ul>
<li>З початку 2025 року ключова ставка знижена на <strong>100 б.п.</strong> — з 6,5% до 5,5%.</li>
<li>У серпні 2025 року Резервний банк Індії залишив ставку без змін, зберігши «нейтральну» позицію.</li>
<li>Подальші рішення будуть залежати від динаміки інфляції та впливу торговельних обмежень США.</li>
</ul>
<h3>Зовнішня торгівля</h3>
<ul>
<li>Дефіцит торгового балансу у червні 2025 року скоротився до <strong>$18,8 млрд</strong> (травень — $22,1 млрд, квітень — $26,4 млрд).</li>
<li>Імпорт у червні — <strong>$53,9 млрд</strong> (травень — $60,6 млрд, квітень — $64,9 млрд), зниження пов’язане зі скороченням закупівель сировинних товарів.</li>
<li>Експорт у червні — <strong>$35,1 млрд</strong> (травень та квітень — $38,5 млрд).</li>
</ul>
<h3>Ризики та торговельні відносини</h3>
<ul>
<li>Індія уклала угоду про вільну торгівлю з Великою Британією та продовжує переговори з ЄС.</li>
<li>США можуть запровадити тарифи у <strong>25–50%</strong> на індійський експорт, що перевищує середній рівень тарифів у 2024 році (<em>менше 3%</em>).</li>
<li>Чинні додаткові тарифи США: <strong>50%</strong> — на алюміній і сталь, <strong>25%</strong> — на автомобілі та автозапчастини.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та промисловість</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>6,8%</strong> (травень — 7,5%, квітень — 6,9%, березень — 7,7%).</li>
<li>Зростання промислового виробництва: червень — <strong>+1,5% р/р</strong>, травень — +1,9%, квітень — +2,6%, березень — +3,9%.</li>
</ul>
<h3>Бізнес-очікування</h3>
<ul>
<li>PMI* у виробництві у липні — <strong>59,1</strong> (червень — 58,4, травень — 57,6).</li>
<li>PMI у сфері послуг у липні — <strong>60,5</strong> (червень — 60,4, травень — 58,8).</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Економіка Індії демонструє стійке зростання на тлі сприятливої інфляційної ситуації та підтримки внутрішнього попиту.</li>
<li>Головним ризиком для темпів зростання залишаються можливі торговельні обмеження США.</li>
<li>Підтримка економічного імпульсу очікується завдяки новим торговим угодам, зниженню ставок та високій активності у виробничому та сервісному секторах.</li>
</ul>
<p><em><strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i32.3b78c9215bsBCO">* PMI</strong> &#8212;  <strong>Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері</strong> (англ. <strong>Purchasing Managers&#8217; Index</strong>, скорочено <strong>PMI</strong>). Це <strong>економічний індекс</strong>, який використовується для оцінки стану <strong>виробничого сектору</strong> країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників, таких як: </em></p>
<ul>
<li><em>Нові замовлення</em></li>
<li><em>Обсяги виробництва</em></li>
<li><em>Зайнятість</em></li>
<li><em>Постачання сировини</em></li>
<li data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i30.3b78c9215bsBCO"><em>Запаси </em></li>
</ul>
<h3><em>Як інтерпретувати значення PMI:</em></h3>
<ul>
<li><em><strong>PMI &gt; 50</strong> — <strong>розширення</strong> виробництва (економіка зростає)</em></li>
<li><em><strong>PMI = 50</strong> — <strong>стабільність</strong> (немає змін)</em></li>
<li><em><strong>PMI &lt; 50</strong> — <strong>скорочення</strong> виробництва (спад)</em></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29822-Индия.jpg" alt="Індія зберігає високі темпи зростання попри ризики торговельних обмежень"/><br /><p>Економіка Індії у 2 кварталі 2025 року продовжила демонструвати високі темпи зростання на тлі зниження інфляції, стабільного внутрішнього попиту та позитивної динаміки бізнес-очікувань. Водночас існують ризики уповільнення через можливе запровадження США тарифів до 50% на індійський експорт, що може вплинути на другу половину року.</p>
<h2>Економічна ситуація в Індії</h2>
<h3>Зростання ВВП та макроекономічна динаміка</h3>
<ul>
<li>Зростання ВВП у 1 кв. 2025 року — <strong>7,4% р/р</strong>, проти <strong>6,4% р/р</strong> у 4 кв. 2024 року.</li>
<li>Очікуваний середній темп зростання у 2–4 кв. 2025 року — близько <strong>6,3% р/р</strong>.</li>
<li>Прогноз зростання на 2025 рік збережено на рівні <strong>6,5%</strong>, аналогічний прогнозу на 2026 рік.</li>
</ul>
<h3>Інфляційні тенденції</h3>
<ul>
<li>Загальна інфляція у червні 2025 року знизилася до <strong>2,1% р/р</strong> — найнижчого рівня з 2019 року.</li>
<li>Основний драйвер зниження — дефляція цін на овочі.</li>
<li>Базова інфляція у червні зросла до <strong>4,5% р/р</strong> — максимум за майже два роки, через високі ціни на дорогоцінні метали та стійке зростання у сфері послуг.</li>
<li>Прогноз інфляції на фінансовий рік до березня 2026 року знижено до <strong>3,1%</strong> (раніше — 3,7%).</li>
</ul>
<h3>Монетарна політика</h3>
<ul>
<li>З початку 2025 року ключова ставка знижена на <strong>100 б.п.</strong> — з 6,5% до 5,5%.</li>
<li>У серпні 2025 року Резервний банк Індії залишив ставку без змін, зберігши «нейтральну» позицію.</li>
<li>Подальші рішення будуть залежати від динаміки інфляції та впливу торговельних обмежень США.</li>
</ul>
<h3>Зовнішня торгівля</h3>
<ul>
<li>Дефіцит торгового балансу у червні 2025 року скоротився до <strong>$18,8 млрд</strong> (травень — $22,1 млрд, квітень — $26,4 млрд).</li>
<li>Імпорт у червні — <strong>$53,9 млрд</strong> (травень — $60,6 млрд, квітень — $64,9 млрд), зниження пов’язане зі скороченням закупівель сировинних товарів.</li>
<li>Експорт у червні — <strong>$35,1 млрд</strong> (травень та квітень — $38,5 млрд).</li>
</ul>
<h3>Ризики та торговельні відносини</h3>
<ul>
<li>Індія уклала угоду про вільну торгівлю з Великою Британією та продовжує переговори з ЄС.</li>
<li>США можуть запровадити тарифи у <strong>25–50%</strong> на індійський експорт, що перевищує середній рівень тарифів у 2024 році (<em>менше 3%</em>).</li>
<li>Чинні додаткові тарифи США: <strong>50%</strong> — на алюміній і сталь, <strong>25%</strong> — на автомобілі та автозапчастини.</li>
</ul>
<h3>Ринок праці та промисловість</h3>
<ul>
<li>Рівень безробіття у червні — <strong>6,8%</strong> (травень — 7,5%, квітень — 6,9%, березень — 7,7%).</li>
<li>Зростання промислового виробництва: червень — <strong>+1,5% р/р</strong>, травень — +1,9%, квітень — +2,6%, березень — +3,9%.</li>
</ul>
<h3>Бізнес-очікування</h3>
<ul>
<li>PMI* у виробництві у липні — <strong>59,1</strong> (червень — 58,4, травень — 57,6).</li>
<li>PMI у сфері послуг у липні — <strong>60,5</strong> (червень — 60,4, травень — 58,8).</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Економіка Індії демонструє стійке зростання на тлі сприятливої інфляційної ситуації та підтримки внутрішнього попиту.</li>
<li>Головним ризиком для темпів зростання залишаються можливі торговельні обмеження США.</li>
<li>Підтримка економічного імпульсу очікується завдяки новим торговим угодам, зниженню ставок та високій активності у виробничому та сервісному секторах.</li>
</ul>
<p><em><strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i32.3b78c9215bsBCO">* PMI</strong> &#8212;  <strong>Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері</strong> (англ. <strong>Purchasing Managers&#8217; Index</strong>, скорочено <strong>PMI</strong>). Це <strong>економічний індекс</strong>, який використовується для оцінки стану <strong>виробничого сектору</strong> країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників, таких як: </em></p>
<ul>
<li><em>Нові замовлення</em></li>
<li><em>Обсяги виробництва</em></li>
<li><em>Зайнятість</em></li>
<li><em>Постачання сировини</em></li>
<li data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i30.3b78c9215bsBCO"><em>Запаси </em></li>
</ul>
<h3><em>Як інтерпретувати значення PMI:</em></h3>
<ul>
<li><em><strong>PMI &gt; 50</strong> — <strong>розширення</strong> виробництва (економіка зростає)</em></li>
<li><em><strong>PMI = 50</strong> — <strong>стабільність</strong> (немає змін)</em></li>
<li><em><strong>PMI &lt; 50</strong> — <strong>скорочення</strong> виробництва (спад)</em></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/indiya-zberigaye-visoki-tempi-zrostannya-popri-riziki-torgovelnix-obmezhen/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 17:01:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[GDP]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[trade]]></category>
		<category><![CDATA[world growth]]></category>
		<category><![CDATA[ВВП]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[світове зростання]]></category>
		<category><![CDATA[торгівл]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153084</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br />Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні 3,0% (перегляд угору), у 2026 році — 3,1% (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами. Зростання світової економіки у 2025–2026 утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br /><p>Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні <strong>3,0%</strong> (перегляд угору), у 2026 році — <strong>3,1%</strong> (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.</p>
<h3><strong>Зростання світової економіки у 2025–2026</strong> утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.</h3>
<h2>Світова економіка та торгівля у 2025–2026</h2>
<section>
<h3>1. Глобальна траєкторія зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> світ — <strong>3,0%</strong> (<em>перегляд +0,1 в.п.</em>); США — <strong>1,8%</strong> (<em>+0,1</em>), Єврозона — <strong>1,2%</strong> (<em>+0,2</em>), Японія — <strong>1,0%</strong>, Китай — <strong>4,8%</strong> (<em>+0,2</em>), Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,3%</strong>, росія — <strong>1,8%</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> світ — <strong>3,1%</strong>; США — <strong>2,1%</strong>, Єврозона — <strong>1,2%</strong>, Японія — <strong>0,9%</strong>, Китай — <strong>4,5%</strong>, Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,5%</strong>, росія — <strong>1,5%</strong>.</li>
<li><strong>Підсумок 1П25:</strong> зростання підтримали easing інфляції, стабільне безробіття та споживання.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>2. Оновлення по країнах та кварталах</h3>
<ul>
<li><strong>США (2К25, SAAR):</strong> <strong>+3,0% кв/кв</strong> після <em>-0,5%</em> у 1К25; драйвер — падіння імпорту після тарифів і зникнення front-loading.</li>
<li><strong>Єврозона (2К25, SAAR):</strong> <strong>+0,4% кв/кв</strong> (проти <em>+2,3%</em> у 1К25).</li>
<li><strong>Японія (2К25, SAAR):</strong> <strong>-0,2% кв/кв</strong> (проти <em>+2,2%</em> у 4К24) через слабші експорти.</li>
<li><strong>Китай (2К25, р/р):</strong> <strong>+5,2%</strong> (проти <em>+5,4%</em> у 1К25), ефект front-loading до тарифів.</li>
<li><strong>Індія (1К25, р/р):</strong> <strong>+7,4%</strong> (проти <em>+6,4%</em> у попередньому кварталі), сильна промисловість.</li>
<li><strong>росія (1К25, р/р):</strong> <strong>+1,4%</strong> (проти <em>+4,5%</em> у 4К24), сповільнення споживання.</li>
<li><strong>Бразилія (1К25, р/р):</strong> <strong>+2,9%</strong> (проти <em>+3,6%</em> у попередньому кварталі); служби сповільнились, агро — сильне.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>3. Торгівля та тарифи США</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди укладені:</strong> ЄС, Японія, Південна Корея, Індонезія, Філіппіни, Камбоджа, Таїланд; раніше — Велика Британія (<em>10%</em>) та В’єтнам. Більшість угод у діапазоні <strong>15–20%</strong>.</li>
<li><strong>Канада:</strong> мита <strong>35%</strong> на non-USMCA товари (після завершення 90-денної паузи).</li>
<li><strong>Мексика:</strong> продовження паузи, час для переговорів.</li>
<li><strong>Китай:</strong> травнева угода про тимчасове зниження тарифів продовжена на <strong>90 днів</strong> — до листопада (замість завершення <em>12 серпня</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> тарифи США — <strong>50%</strong>.</li>
<li><strong>Індія:</strong> ризик тарифів до <strong>25%</strong> за відсутності угоди до <em>7 серпня</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> дедалі більша частка торгівлі зі США покрита формальними угодами, що знижує невизначеність.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>4. Інфляція (останні доступні місяці)</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <strong>2,7% р/р</strong> у червні (<em>зростання з 2,4% у травні та 2,3% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Єврозона:</strong> близько <strong>2,0%</strong> у липні (<em>третій місяць поспіль</em>).</li>
<li><strong>Японія:</strong> <strong>3,2% р/р</strong> у червні (<em>3,4% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Велика Британія:</strong> <strong>3,6% р/р</strong> у липні (<em>3,3% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Китай:</strong> <strong>0,1% р/р</strong> у червні (<em>після -0,1% у попередні три місяці</em>).</li>
<li><strong>Індія:</strong> <strong>2,1% р/р</strong> у червні (<em>2,8% у травні; 3,2% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> <strong>5,4% р/р</strong> у червні (<em>5,3% у травні; 5,5% у квітні/березні</em>).</li>
<li><strong>росія:</strong> <strong>9,4% р/р</strong> у червні (<em>9,9% у травні; 10,2% у квітні</em>).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>5. Монетарна політика</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС (липень):</strong> ставки без змін; збереження тиску інфляції та невизначеності.</li>
<li><strong>ЄЦБ (липень):</strong> без змін; інфляція на рівні таргету.</li>
<li><strong>Банк Японії (липень):</strong> пауза в посиленні через ризики для зростання.</li>
<li><strong>Банк Англії (серпень):</strong> зниження на <strong>25 б.п.</strong></li>
<li><strong>PBoC (червень):</strong> без змін після зниження LPR на <strong>10 б.п.</strong> у травні.</li>
<li><strong>RBI (поч. серпня):</strong> без змін — <strong>5,5%</strong>.</li>
<li><strong>ЦБ росії (липень):</strong> зниження на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18,0%</strong>.</li>
<li><strong>BCB Бразилії (липень):</strong> Selic незмінна — <strong>15,00%</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>6. Світова торгівля (обсяги та вартість)</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг (травень, р/р):</strong> <strong>+3,5%</strong> після <em>+4,3%</em> у квітні та <em>+6,6%</em> у березні.</li>
<li><strong>Вартість (травень, р/р):</strong> <strong>+2,0%</strong> після <em>+2,2%</em> у квітні та <em>+0,9%</em> у березні.</li>
<li><strong>Тренд:</strong> нормалізація після front-loading перед квітневими тарифами США.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>7. Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди зі США:</strong> ширше покриття формальними домовленостями знижує невизначеність; країни з високими митами (<em>Бразилія 50%, Канада 35%</em>) стикаються з ризиками для експорту.</li>
<li><strong>Інфляція:</strong> змішана картина — США й Британія вище таргетів; Єврозона на цілі; Китай повертається до позитивної динаміки цін.</li>
<li><strong>Політика ЦБ:</strong> переважно обережна; вибіркові зниження (BoE, ЦБ росії) контрастують із паузами (ФРС, ЄЦБ, BoJ, BCB, RBI).</li>
</ul>
</section>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29819-Потребление_бензина.jpg" alt="Світова економіка 2025–2026: стійке зростання попри тарифні та геополітичні ризики"/><br /><p>Світовий ВВП у 2025 році прогнозується на рівні <strong>3,0%</strong> (перегляд угору), у 2026 році — <strong>3,1%</strong> (без змін). Підтримка зростання забезпечується easing інфляції, стабільною зайнятістю та споживанням, а також контрзаходами фіскальної й монетарної політики, попри невизначеність у торгівлі США з ключовими партнерами.</p>
<h3><strong>Зростання світової економіки у 2025–2026</strong> утримується завдяки політиці підтримки та стійкому споживанню, попри тарифні ризики.</h3>
<h2>Світова економіка та торгівля у 2025–2026</h2>
<section>
<h3>1. Глобальна траєкторія зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> світ — <strong>3,0%</strong> (<em>перегляд +0,1 в.п.</em>); США — <strong>1,8%</strong> (<em>+0,1</em>), Єврозона — <strong>1,2%</strong> (<em>+0,2</em>), Японія — <strong>1,0%</strong>, Китай — <strong>4,8%</strong> (<em>+0,2</em>), Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,3%</strong>, росія — <strong>1,8%</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> світ — <strong>3,1%</strong>; США — <strong>2,1%</strong>, Єврозона — <strong>1,2%</strong>, Японія — <strong>0,9%</strong>, Китай — <strong>4,5%</strong>, Індія — <strong>6,5%</strong>, Бразилія — <strong>2,5%</strong>, росія — <strong>1,5%</strong>.</li>
<li><strong>Підсумок 1П25:</strong> зростання підтримали easing інфляції, стабільне безробіття та споживання.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>2. Оновлення по країнах та кварталах</h3>
<ul>
<li><strong>США (2К25, SAAR):</strong> <strong>+3,0% кв/кв</strong> після <em>-0,5%</em> у 1К25; драйвер — падіння імпорту після тарифів і зникнення front-loading.</li>
<li><strong>Єврозона (2К25, SAAR):</strong> <strong>+0,4% кв/кв</strong> (проти <em>+2,3%</em> у 1К25).</li>
<li><strong>Японія (2К25, SAAR):</strong> <strong>-0,2% кв/кв</strong> (проти <em>+2,2%</em> у 4К24) через слабші експорти.</li>
<li><strong>Китай (2К25, р/р):</strong> <strong>+5,2%</strong> (проти <em>+5,4%</em> у 1К25), ефект front-loading до тарифів.</li>
<li><strong>Індія (1К25, р/р):</strong> <strong>+7,4%</strong> (проти <em>+6,4%</em> у попередньому кварталі), сильна промисловість.</li>
<li><strong>росія (1К25, р/р):</strong> <strong>+1,4%</strong> (проти <em>+4,5%</em> у 4К24), сповільнення споживання.</li>
<li><strong>Бразилія (1К25, р/р):</strong> <strong>+2,9%</strong> (проти <em>+3,6%</em> у попередньому кварталі); служби сповільнились, агро — сильне.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>3. Торгівля та тарифи США</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди укладені:</strong> ЄС, Японія, Південна Корея, Індонезія, Філіппіни, Камбоджа, Таїланд; раніше — Велика Британія (<em>10%</em>) та В’єтнам. Більшість угод у діапазоні <strong>15–20%</strong>.</li>
<li><strong>Канада:</strong> мита <strong>35%</strong> на non-USMCA товари (після завершення 90-денної паузи).</li>
<li><strong>Мексика:</strong> продовження паузи, час для переговорів.</li>
<li><strong>Китай:</strong> травнева угода про тимчасове зниження тарифів продовжена на <strong>90 днів</strong> — до листопада (замість завершення <em>12 серпня</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> тарифи США — <strong>50%</strong>.</li>
<li><strong>Індія:</strong> ризик тарифів до <strong>25%</strong> за відсутності угоди до <em>7 серпня</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> дедалі більша частка торгівлі зі США покрита формальними угодами, що знижує невизначеність.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>4. Інфляція (останні доступні місяці)</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <strong>2,7% р/р</strong> у червні (<em>зростання з 2,4% у травні та 2,3% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Єврозона:</strong> близько <strong>2,0%</strong> у липні (<em>третій місяць поспіль</em>).</li>
<li><strong>Японія:</strong> <strong>3,2% р/р</strong> у червні (<em>3,4% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Велика Британія:</strong> <strong>3,6% р/р</strong> у липні (<em>3,3% у травні; 3,5% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Китай:</strong> <strong>0,1% р/р</strong> у червні (<em>після -0,1% у попередні три місяці</em>).</li>
<li><strong>Індія:</strong> <strong>2,1% р/р</strong> у червні (<em>2,8% у травні; 3,2% у квітні</em>).</li>
<li><strong>Бразилія:</strong> <strong>5,4% р/р</strong> у червні (<em>5,3% у травні; 5,5% у квітні/березні</em>).</li>
<li><strong>росія:</strong> <strong>9,4% р/р</strong> у червні (<em>9,9% у травні; 10,2% у квітні</em>).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>5. Монетарна політика</h3>
<ul>
<li><strong>ФРС (липень):</strong> ставки без змін; збереження тиску інфляції та невизначеності.</li>
<li><strong>ЄЦБ (липень):</strong> без змін; інфляція на рівні таргету.</li>
<li><strong>Банк Японії (липень):</strong> пауза в посиленні через ризики для зростання.</li>
<li><strong>Банк Англії (серпень):</strong> зниження на <strong>25 б.п.</strong></li>
<li><strong>PBoC (червень):</strong> без змін після зниження LPR на <strong>10 б.п.</strong> у травні.</li>
<li><strong>RBI (поч. серпня):</strong> без змін — <strong>5,5%</strong>.</li>
<li><strong>ЦБ росії (липень):</strong> зниження на <strong>200 б.п.</strong> до <strong>18,0%</strong>.</li>
<li><strong>BCB Бразилії (липень):</strong> Selic незмінна — <strong>15,00%</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>6. Світова торгівля (обсяги та вартість)</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг (травень, р/р):</strong> <strong>+3,5%</strong> після <em>+4,3%</em> у квітні та <em>+6,6%</em> у березні.</li>
<li><strong>Вартість (травень, р/р):</strong> <strong>+2,0%</strong> після <em>+2,2%</em> у квітні та <em>+0,9%</em> у березні.</li>
<li><strong>Тренд:</strong> нормалізація після front-loading перед квітневими тарифами США.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>7. Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Угоди зі США:</strong> ширше покриття формальними домовленостями знижує невизначеність; країни з високими митами (<em>Бразилія 50%, Канада 35%</em>) стикаються з ризиками для експорту.</li>
<li><strong>Інфляція:</strong> змішана картина — США й Британія вище таргетів; Єврозона на цілі; Китай повертається до позитивної динаміки цін.</li>
<li><strong>Політика ЦБ:</strong> переважно обережна; вибіркові зниження (BoE, ЦБ росії) контрастують із паузами (ФРС, ЄЦБ, BoJ, BCB, RBI).</li>
</ul>
</section>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/svitova-ekonomika-2025-2026-stijke-zrostannya-popri-tarifni-ta-geopolitichni-riziki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ekonomika/feed/ ) in 0.34683 seconds, on Apr 18th, 2026 at 6:49 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 7:49 pm UTC -->