Європейський Союз активно розвиває відновлювану енергетику, однак без значного оновлення мережевої інфраструктури регіон ризикує втратити конкурентоспроможність через високі ціни та нестабільність енергопостачання.

Виклики для інтеграції ринку та мережевої інфраструктури

Попри рекордні інвестиції у технології з низькими викидами, середні ціни на електроенергію в ЄС залишаються вищими, ніж у більшості провідних економік світу. Основними факторами такої ситуації є недостатня інтеграція енергетичних ринків країн-членів і відставання в інвестиціях у мережеву інфраструктуру.

• Інвестиції в енергомережі у 2025 році перевищать 70 млрд доларів США, що вдвічі більше, ніж десять років тому.
• Однак розширення мереж не встигає за темпами розвитку відновлюваної генерації, що спричиняє такі проблеми, як черги на підключення та втрати доступної дешевої електроенергії.
• В Іспанії спостерігалися нульові та навіть від’ємні спотові ціни, що призвело до вимушеного згортання виробництва з ВДЕ.
• В Ірландії у квітні 2024 року 11% виробленої змінної відновлюваної енергії було втрачено через відсутність можливості транспортування чи зберігання.

Цифровізація та логістика — на порядку денному

Для подолання викликів необхідні комплексні рішення, що включають:

• оптимізацію процедур дозволів на будівництво нових мережевих об’єктів,
• розвиток цифрових систем управління енергоспоживанням,
• покращення прогнозування потреб ланцюгів постачання.

Водночас недостатня здатність передавати електроенергію з південних регіонів ЄС, де вона виробляється дешевше, до північних регіонів, де попит вищий, створює дисбаланс і економічні втрати. Тільки комплексний підхід до планування, інвестування й управління може забезпечити стабільність цін, рівний доступ до енергії та зниження викидів у Європі.

Загальне зниження цін на електроенергію пояснюється зростанням очікувань обсягів виробництва, що зумовлено активністю ОПЕК та підтримкою видобутку з боку адміністрації Трампа, попри стабільний попит. З точки зору політичних дивідендів зрозуміло прагнення політиків зіграти на очікуваннях спожиачів-віборців щодо зниження цін на пальне. Проте, від зниження цін на нафту й продукти  її переробки потерпає нафтова галузь, що вже призвело до значного скоротшення інвестицій у цю сферу, — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal
За матеріалами: International Energy Agency (IEA), Reuters
Додаткові джерела інформації:

* Агентство з питань співробітництва енергетичних регуляторів ЄС (ACER)
* ENTSO-E — європейська мережа операторів систем передачі
* Європейська комісія — Генеральний директорат з питань енергетики

Світовий енергетичний ринок переживає зсув: попри здешевлення ВДЕ, інвестиції у мережі та стабільність постачання електроенергії залишаються критичними

Інвестиції у ВДЕ: прогрес і бар’єри

• Зниження вартості сонячних, вітрових технологій та акумуляторів протягом останнього десятиліття стало рушієм для масштабних інвестицій.
• Прогрес у реалізації цілі потроєння світових потужностей ВДЕ до 2030 року, ухваленої на COP28, прямо залежить від середовища для інвестицій.
• Зростаюча потреба в інтеграції ВДЕ у енергосистеми вимагає ефективних рішень для підключення та керування навантаженням.

Нові драйвери попиту: епоха електрики

• Попит на електроенергію зростає — через розвиток центрів обробки даних, ШІ, електротранспорту та промислової електрифікації.
• Інтерес до ядерної енергетики та малих модульних реакторів (SMR) зріс, але реалізація таких проєктів вимагає часу.
• Зростання попиту вже призвело до нової хвилі замовлень газотурбін у США.

Безпека електропостачання: виклик для політики

• Блекаут на Іберійському півострові у квітні 2025 року став тривожним сигналом для політиків.
• Зростає схвалення маневрових генеруючих потужностей — паралельно з розширенням ВДЕ.
• Китай досяг рекордного рівня нових інвестицій у вугільну генерацію — найвищого з 2015 року.

Інфраструктурні вузькі місця

• Забезпечення сучасних та гнучких електромереж є критичним для стабільного постачання.
• Надмірна кількість проєктів очікує підключення до мережі — створюється затор у розвитку генерації.
• Зростання цін на кабелі та трансформатори та довші терміни постачання гальмують інвестиції.
• Виробникам потрібна прозора інформація про майбутній попит для обґрунтування розширення виробництва.

Виклики для ринків, що розвиваються

• Африка та Індія встановили рекордні обсяги комунальної ВДЕ у 2024 році.
• Водночас, частка інвестицій у країни, що розвиваються (EMDE), без Китаю — продовжує падати.
• Головний бар’єр — висока вартість фінансування та необхідність покращення інвестиційного клімату.

Пакистан: уроки дешевої сонячної енергії

• Понад 2 млрд доларів — обсяг імпорту китайських сонячних панелей до Пакистану у 2024 році (0,5% ВВП країни).
• Країна продемонструвала, як мала генерація може швидко масштабуватися до рівня комунальних об’єктів.
• Втім, децентралізовані рішення потребують нових бізнес-моделей та регуляторних підходів, щоб не конфліктувати з традиційною мережею.

Світ входить в епоху електрики, де попит на електроенергію зростає у всіх секторах. Це відкриває значні можливості, але вимагає нових підходів до інвестицій, управління та політики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA – World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації: IEA on Grid Modernisation, U.S. DOE Solar Office

У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас Україна зрощує залежність від імпорту електроенергії, який у березні 2025 року зріс на 11% місяць-до-місяця, але скоротився на 40% у річному розрізі.

У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні вже перевищили показники сусідніх країн, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина. Вони на 34% вищі, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищі, ніж у Швеції.

Цю ситуацію з енергоносіями в Україні пояснюють значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міненерго, лише у 2024 році втрати склали близько 10 ГВт генеруючих потужностей, із яких відновили лише половину. Це призвело до суттєвої залежності від імпортованої електроенергії. Наразі саме ціна імпортної енергії визначає внутрішні тарифи в Україні.

За даними Оператора ринку, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у першій декаді квітня склала 4 834,17 грн/МВт·год (€104,6/МВт·год за середнім курсом євро до гривні за цей період).

Порівняно з першою декадою березня, обсяг торгів на РДН 1–10 квітня скоротився на 12,1%.

У першій половині квітня більшість великих європейських ринків зафіксували середньотижневі ціни нижче €75/МВт·год, за винятком окремих випадків. Це спричинено, зокрема, значним падінням цін на газові ф’ючерси та викиди вуглецю, а також нижчим попитом.

У березні 2025 року Україна імпортувала 272 тис. МВт·год, що на 11% більше, ніж у попередньому місяці. Водночас у річному розрізі ці обсяги скоротилися майже на 40%. Основними джерелами імпорту в цей період були Угорщина (42%), Словаччина (19%), Польща (18%) та Румунія (16%). У першій половині квітня переважну частку імпорту забезпечила Угорщина.

У 2024 році імпорт електроенергії до України зріс у 5,5 рази у річному порівнянні та досяг 4,4 млн МВт·год. Більшість цих постачань надійшли з Угорщини (39%), Словаччини (23%), Румунії (18%) та Польщі (14%).

Європейські металурги вбачають у високих цінах на енергоносії один із ключових викликів, оскільки це впливає не лише на виробництво сталі, а й на весь європейський промисловий ланцюг доданої вартості.

За оцінками GMK Center, 93% сталі ЄС виробляється в країнах, де ціни на електроенергію нижчі, ніж в Україні, що суттєво впливає на конкурентоспроможність вітчизняних компаній порівняно з металургами з інших регіонів. Особливо це відчувають виробники залізорудного концентрату, оскільки 60% їхніх витрат на виробництво пов’язані з електроенергією.

У березні 2025 року середньомісячні спотові ціни в Європі суттєво знизилися на більшості ринків. Це сталося через падіння попиту, зростання виробництва енергії з ВДЕ, здешевлення газу та зниження цін на квоти CO₂. Проте в січні–березні 2025 року середньоквартальна ціна на електроенергію на більшості великих європейських ринків перевищувала €85/МВт·год.

«Конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки, промисловості та металургії залежать від доступності електроенергії та її вартості. Єврокомісія та багато урядів країн ЄС вже усвідомили це та впроваджують програми підтримки. Українська промисловість не зможе забезпечити економічне відновлення без доступних і стабільних цін на електроенергію», — зазначив Станіслав Зінченко, CEO GMK Center.

Джерело: НТЦ Псіхєя.
За матеріалами: gmk.center