Загострення на Близькому Сході викликало різку реакцію фінансових ринків і підвищення нафтових котирувань. Водночас реальний ринок нафти залишається стабільним через профіцит видобутку приблизно 3 млн барелів на добу. Експерти пояснюють: нинішній стрибок цін — це переважно “воєнна премія” фінансових інструментів, а не наслідок дефіциту сировини. Для росії така ситуація може принести лише короткострокове зростання доходів, тоді як для України ризиком є маніпуляції цінами на ринку пального.

Чому зростають котирування нафти і що насправді відбувається на ринку

Котирування проти реальної нафти

Заголовки про різке подорожчання нафти після ескалації на Близькому Сході не означають автоматичного зростання вартості реальної сировини або пального. Йдеться насамперед про рух біржових котирувань, які відображають торгівлю фінансовими інструментами.

• Нафтові деривативи — вторинні фінансові інструменти, що торгуються на біржах;
• вони лише частково пов’язані з фізичними постачаннями нафти;
• за оцінками експертів, лише близько 1% біржових угод завершується реальним постачанням нафти.

Тому поточне зростання котирувань — передусім реакція фінансових ринків на політичні ризики, а не наслідок браку сировини.

«Йдеться не про зростання нафти, а про зростання нафтових котирувань. Це різні речі: фізична нафта і деривативи — різні інструменти», — пояснив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Скільки насправді коштує нафта

На ринку фізичної сировини ціни залишаються значно нижчими за біржові.

• реальна ціна нафти: приблизно 55–60 дол./барель;
• котирування: до 80 дол./барель;
• воєнна премія становить близько 25–30%.

Експерти пояснюють це тим, що у світі спостерігається профіцит видобутку близько 3 млн барелів щодня. Надлишки накопичуються у стратегічних і комерційних сховищах, зокрема в Китаї та інших країнах.

Чому ціни можуть знизитися

Надлишок пропозиції поступово тисне на ринок.

• кожного дня у світі утворюється приблизно 3 млн барелів надлишкової нафти;
• ця сировина накопичується у сховищах;
• переповнення резервуарів зрештою змушує продавців знижувати ціну.

Тому навіть якщо котирування короткостроково піднімуться, довгострокова тенденція може бути протилежною.

Чи виграє росія від подорожчання

Навіть у разі короткострокового зростання котирувань росія отримує обмежений ефект.

• російська нафта продається зі знижкою понад 30 дол./барель;
• частина інфраструктури, зокрема портові термінали, пошкоджені;
• середня ціна відвантаження з портів раніше становила 32–34 дол./барель, тоді як бажаний рівень для російського бюджету — близько 40 дол.

Тому можливе зростання доходів може бути лише короткочасним.

«Можливо, кілька декад надходження до бюджету будуть більшими, але потім знову настане спад», — зазначив Геннадій Рябцев.

Ормузька протока і ризики для ринку

Одним із ключових геополітичних факторів залишається Ормузька протока — важливий маршрут транспортування нафти.

• через неї проходить до 20% світових постачань нафти;
• повне блокування потребує значних військових ресурсів;
• навіть тимчасова зупинка судноплавства на 1–2 тижні не створить критичного дефіциту через наявні запаси.

Крім того, на світовому ринку зараз приблизно третина танкерного флоту простоює, що також пом’якшує можливі перебої з логістикою.

Як геоекономіка змінила нафтовий ринок

Світовий нафтовий ринок значно змінився з 1970-х років.

• у 1973–1974 роках нафтове ембарго призвело до глобальної енергетичної кризи;
• у відповідь з’явилися ф’ючерси — фінансові інструменти страхування постачань;
• у 2000-х роках банки почали випускати деривативи — інструменти страхування самих ф’ючерсів.

Сьогодні фінансові ринки значною мірою визначають динаміку котирувань, тоді як реальний ринок нафти реагує значно повільніше.

Що відбувається з цінами на пальне в Україні

Український ринок пального реагує на світові новини швидше, ніж на реальні економічні фактори.

• під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном котирування піднялися до приблизно 80 дол./барель;
• після цього українські преміальні мережі підвищили ціни на 3–4 грн за літр;
• коли котирування знизилися до 60–62 дол./барель, ціни на АЗС практично не змінилися.

Серед об’єктивних чинників зростання вартості пального експерти називають:

• підвищення акцизів;
• послаблення гривні до долара і євро;
• зростання вартості нафтопродуктів на кордоні.

Стратегічні резерви нафти у світі

Більшість країн мають стратегічні резерви, які можуть пом’якшити кризу постачання.

• у ЄС обов’язковий рівень запасів — 60 днів споживання;
• США також мають великі стратегічні резерви;
• частина запасів зберігається у компаній і навіть у споживачів.

Наприклад, значні обсяги пального фактично зберігаються у баках автомобілів, що також створює певний запас на випадок перебоїв.

Висновки для України в умовах війни

• Світовий ринок нафти має профіцит, тому довготривала глобальна криза постачання малоймовірна навіть за загострення на Близькому Сході.
• Короткострокові стрибки котирувань можуть використовуватися для спекулятивного підвищення цін на пальне.
• Водночас удари по ключовій нафтовій інфраструктурі росії можуть мати значний економічний ефект, оскільки таких вузлів у країні менше десяти.

З огляду на це для України критично важливо підтримувати диверсифіковані канали постачання нафтопродуктів з Європи та зберігати достатні резерви для стабільності ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: YouTube-інтерв’ю з експертом Геннадієм Рябцевим

Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти без податків станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.

Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися

За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на Euro-super 95 в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:

• Найвищі ціни зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).
• Найнижчі — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).
• Середньозважена ціна по країнах єврозони (Euro Area 20) перевищує середню по всьому ЄС (EUR27_2020).

Ситуація з дизельним паливом (Automotive gas oil) ще більш диференційована:

• Понад 1000 євро за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.
• У той же час, на Мальті воно коштує лише 553 євро.
• Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).

Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості

Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.

Можливі зміни на ринку нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.
• Логістична стійкість та стратегічні запаси стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. Інвестиції в інфраструктуру повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об’єктів для ускладнення їх знищення ворогом.
• Економічні механізми, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.

Зміни у ціноутворенні

• Структура ціни в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. Податкова політика повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.
• Конкуренція на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.

Джерело даних: Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin

Україна офіційно звернулася до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) зі скаргою на дії росії, яка будує нові лінії електропередач для підключення окупованої Запорізької АЕС до своєї енергомережі. Ці дії викликають серйозне занепокоєння щодо ядерної безпеки та суверенітету України.

МАГАТЕ висловлює занепокоєння щодо планів росії

• МАГАТЕ повідомило, що директор агентства Рафаель Гроссі планує відвідати Київ у найближчі дні для обговорення ситуації навколо Запорізької АЕС.
• За даними Greenpeace, росія будує понад 80 км нових ліній електропередач між окупованими Маріуполем і Бердянськом для підключення ЗАЕС до своєї енергосистеми.
• Українські офіційні особи попереджають, що спроби перезапустити станцію можуть призвести до ядерної катастрофи, оскільки російський персонал не має належної підготовки для роботи з оновленим обладнанням ЗАЕС.

«Спроби росії підключити Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми є грубим порушенням міжнародного права та суверенітету України», — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

Reuters: Ukraine protests to IAEA over Russia building power lines to Zaporizhzhia nuclear plant
The Moscow Times: Russia Building Power Lines to Restart Occupied Ukrainian Nuclear Plant
Euronews: IAEA chief Rafael Grossi to revisit Ukraine and Russia imminently