<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; енергетичні ринки</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/energetichni-rinki/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 26 Jun 2026 06:51:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Фейкові новини стають новим чинником нафтової волатильності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/fejkovi-novini-stayut-novim-chinnikom-naftovo%d1%97-volatilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/fejkovi-novini-stayut-novim-chinnikom-naftovo%d1%97-volatilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Jun 2026 07:54:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ШІ]]></category>
		<category><![CDATA[AI]]></category>
		<category><![CDATA[digital verification]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[fake news]]></category>
		<category><![CDATA[Hydaway Digital]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[RealityChek]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[інформаційні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[фейкові новини]]></category>
		<category><![CDATA[цифрова верифікація]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154043</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30420-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Фейкові новини стають новим чинником нафтової волатильності"/><br />Нафтовий ринок дедалі частіше реагує не лише на реальні перебої з постачанням, а й на цифрові сигнали, достовірність яких ще не підтверджена. У період війни навколо Ірану, коли ринок уже враховує ризик випадіння барелів із обігу, навіть сфабриковане повідомлення про удар, вибух, інцидент із танкером або пожежу на НПЗ може тимчасово вплинути на ціни, якщо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30420-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Фейкові новини стають новим чинником нафтової волатильності"/><br /><p>Нафтовий ринок дедалі частіше реагує не лише на реальні перебої з постачанням, а й на цифрові сигнали, достовірність яких ще не підтверджена. У період війни навколо Ірану, коли ринок уже враховує ризик випадіння барелів із обігу, навіть сфабриковане повідомлення про удар, вибух, інцидент із танкером або пожежу на НПЗ може тимчасово вплинути на ціни, якщо воно виглядає достатньо переконливо.</p>
<p>Головна проблема для енергетичних ринків полягає в тому, що ціни не чекають офіційного підтвердження. Вони рухаються за першим сигналом, який здається правдоподібним. У конфлікті, де повідомлення про удари, вибухи та суперечливі дані з’являються постійно, фейкова подія не обов’язково має бути реальною. Їй достатньо вписатися у вже наявну картину ризику, щоб бути врахованою ринком.</p>
<h4>Чому цифрова дезінформація стала ринковим ризиком</h4>
<p>Енергетичні ринки завжди оцінювали невизначеність. Проте тепер джерело цієї невизначеності змінилося. Якщо раніше ключовими факторами були геополітика, аварії на трубопроводах, інциденти з танкерами, пожежі на НПЗ або фізичні перебої з постачанням, то тепер ринок може реагувати і на штучно створену інформацію.</p>
<ul>
<li><strong>Нафта реагує швидше, ніж з’являється підтвердження.</strong> Перший ціновий рух часто відбувається на основі неповної інформації.</li>
<li><strong>Фейковий сигнал може виглядати достатньо переконливо.</strong> Синтетичні зображення, відео, аудіо та тексти здатні імітувати реальні події.</li>
<li><strong>Корекція приходить пізніше.</strong> Якщо повідомлення виявляється неправдивим, ринок може відкотитися, але первинна волатильність уже відбулася.</li>
<li><strong>Перевагу отримує той, хто швидше перевіряє сигнал.</strong> У таких умовах важливо не лише знати, що сталося, а й швидко визначити, чи сталося це взагалі.</li>
</ul>
<p>У кожному великому перебої — від зупинки трубопроводу до інциденту з танкером або пожежі на НПЗ — первинна ринкова реакція виникає раніше, ніж стають зрозумілими деталі. Саме це створює простір для інформаційних маніпуляцій.</p>
<h4>Фейковий контент уже впливає на сприйняття подій</h4>
<p>Кілька прикладів, які демонструють, як синтетичний або неправильно атрибутований контент може поширюватися швидше, ніж його встигають перевірити.</p>
<ul>
<li><strong>Відео нібито ударів по Тель-Авіву</strong> набрало мільйони переглядів за кілька годин, але згодом виявилося, що це кадри феєрверків із футбольного святкування в Алжирі.</li>
<li><strong>Кадри нібито авіаударів США по Ірану</strong> поширювалися як відео реальних бойових дій, хоча сцени були взяті з військових симуляторів.</li>
<li><strong>Відео Burj Khalifa у вогні</strong> зібрало десятки мільйонів переглядів під час загострення в регіоні, хоча весь епізод був згенерований.</li>
</ul>
<p>Для нафтового ринку ці приклади важливі не як окремі медійні інциденти, а як ознака нової системної проблеми. Цифрова інформація може бути неправдивою, але торговельні, медійні та корпоративні системи часто діють так, ніби вона вже достатньо надійна.</p>
<h4>Hydaway Digital пропонує технологію перевірки цифрової реальності</h4>
<p>Hydaway Digital, акції якої торгуються під тікерами <strong>TSXV:HIDE</strong> та <strong>OTC:HIDDF</strong>, розробляє платформу для перевірки цифрового контенту в режимі, наближеному до реального часу. Її завдання — визначити, чи справді відбулася подія, на яку вже може реагувати ринок.</p>
<p>Ключовим продуктом компанії є платформа <strong>RealityChek</strong>. Перший продукт на її основі — <strong>DETECT</strong>, який дозволяє користувачам завантажувати зображення або URL-адреси та отримувати оцінку автентичності контенту.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 10 млн маркованих точок даних</strong> уже міститься в базі Hydaway Digital.</li>
<li><strong>Понад 4 млн зображень</strong> використовуються для навчання та перевірки моделей.</li>
<li>Компанія заявляє про доступ до наборів даних, які можуть сягати <strong>мільярдів одиниць</strong>.</li>
<li>Платформа аналізує <strong>зображення, відео, аудіо та текст</strong> одночасно.</li>
<li>Перевірка охоплює <strong>структуру пікселів, компресійні сліди, аудіосигнатури, мовні патерни, метадані та контекст</strong>.</li>
</ul>
<p>Архітектура побудована як система самонавчання. Одна модель генерує синтетичний контент, інша вчиться його виявляти. Обидві моделі розвиваються паралельно. Такий підхід має допомогти оновлювати засоби перевірки в міру того, як якість AI-контенту зростає.</p>
<h4>Як працює верифікація контенту</h4>
<p>Платформа Hydaway Digital побудована для аналізу контенту так, як він фактично створюється та поширюється: через зображення, відео, аудіо й текст. Перевірка відбувається не за одним параметром, а за сукупністю цифрових ознак.</p>
<ul>
<li><strong>На рівні зображення</strong> аналізуються структура пікселів, шумові патерни, сліди стиснення та невідповідності у візуальній структурі.</li>
<li><strong>На рівні аудіо</strong> перевіряються частотні характеристики та аудіосигнатури.</li>
<li><strong>На рівні тексту</strong> оцінюються мовні патерни та поведінкові особливості контенту.</li>
<li><strong>На рівні походження</strong> враховуються метадані, контекст і можливість криптографічного підпису контенту в момент створення.</li>
</ul>
<p>У матеріалі зазначено, що контент може бути криптографічно підписаний у джерелі походження та закріплений через блокчейн. Це має встановлювати походження й цілісність цифрового об’єкта ще до того, як він буде використаний у медіа, фінансових платформах або корпоративних процесах.</p>
<h4>Масштаб проблеми: понад 34 млн AI-зображень щодня</h4>
<p>Матеріал оцінює масштаб синтетичного контенту як уже масовий. За наведеними даними, нині створюється <strong>понад 34 млн AI-зображень щодня</strong>, а з 2022 року їх було згенеровано <strong>понад 15 млрд</strong>. У тестах люди помилково ідентифікують синтетичні зображення приблизно у <strong>40% випадків</strong>.</p>
<blockquote><p>«Швидке зростання AI-контенту й надалі призводить до широкого поширення дезінформації у світі онлайн. Ніколи раніше дезінформація не ставала настільки масовою, як із появою AI-згенерованого контенту. DETECT створений саме для протидії цьому, поєднуючи штучний інтелект із форензичними інструментами для отримання надійного висновку, якому можна довіряти», — заявив генеральний директор Hydaway Digital Карл Коттмаєр.</p></blockquote>
<p>DETECT аналізує контент нижче поверхневого рівня. Система перевіряє шумові патерни, частотні сигнатури, артефакти стиснення та невідповідності на рівні пікселів, після чого передає ці ознаки до нейромереж, навчених виявляти синтетичні медіа.</p>
<h4>Чому це важливо для енергетичного ринку</h4>
<p>Для енергетики інформаційна достовірність стає частиною цінового ризику. Якщо повідомлення про атаку, вибух, аварію або перебій із постачанням виглядає переконливо, ринок може відреагувати ще до появи офіційного підтвердження. Це створює простір для маніпуляцій, помилкових ринкових рухів і короткострокових цінових сплесків.</p>
<ul>
<li><strong>Для трейдерів</strong> перевірка цифрових сигналів стає елементом управління ризиком.</li>
<li><strong>Для медіа</strong> верифікація зображень, відео та текстів знижує ризик поширення неправдивих повідомлень.</li>
<li><strong>Для компаній</strong> інструменти перевірки можуть стати частиною корпоративних процедур ухвалення рішень.</li>
<li><strong>Для нафтового ринку</strong> головним питанням стає не лише масштаб фізичного перебою, а й достовірність першого сигналу про нього.</li>
</ul>
<p>Hydaway Digital позиціонує свої рішення для інтеграції у фінансові платформи, корпоративні процеси, медійні ланцюги, документообіг, ідентифікаційні процедури, угоди та комунікації. У логіці компанії неправдива інформація здатна спричиняти реальні наслідки, тому її потрібно перехоплювати до того, як на її основі ухвалюються рішення.</p>
<h4>Інвестиційний контекст і конфлікт інтересів</h4>
<p>Матеріал також розглядає Hydaway Digital у ширшому інвестиційному контексті — на перетині кібербезпеки, корпоративної інфраструктури, захисту транзакцій, перевірки ідентичності та протидії шахрайству. Згадуються компанії Block, Cisco Systems і Fortinet як приклади бізнесів, що працюють у суміжних напрямах цифрової безпеки та довіри.</p>
<p>Водночас у самому матеріалі міститься суттєве застереження: стаття не є інвестиційною порадою, дослідженням або рекомендацією купувати чи продавати цінні папери. Окремо зазначено, що автор або пов’язана з ним структура володіє цінними паперами Hydaway Digital Corp., що створює потенційний фінансовий інтерес у результатах компанії.</p>
<p>Це важлива деталь для читача. Технологічна ідея перевірки цифрового контенту має прямий ринковий сенс, але оцінка конкретної компанії, її комерційних перспектив і цінних паперів потребує окремої незалежної перевірки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/How-Fake-News-Could-Send-Oil-Prices-Soaring.html">OilPrice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30420-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Фейкові новини стають новим чинником нафтової волатильності"/><br /><p>Нафтовий ринок дедалі частіше реагує не лише на реальні перебої з постачанням, а й на цифрові сигнали, достовірність яких ще не підтверджена. У період війни навколо Ірану, коли ринок уже враховує ризик випадіння барелів із обігу, навіть сфабриковане повідомлення про удар, вибух, інцидент із танкером або пожежу на НПЗ може тимчасово вплинути на ціни, якщо воно виглядає достатньо переконливо.</p>
<p>Головна проблема для енергетичних ринків полягає в тому, що ціни не чекають офіційного підтвердження. Вони рухаються за першим сигналом, який здається правдоподібним. У конфлікті, де повідомлення про удари, вибухи та суперечливі дані з’являються постійно, фейкова подія не обов’язково має бути реальною. Їй достатньо вписатися у вже наявну картину ризику, щоб бути врахованою ринком.</p>
<h4>Чому цифрова дезінформація стала ринковим ризиком</h4>
<p>Енергетичні ринки завжди оцінювали невизначеність. Проте тепер джерело цієї невизначеності змінилося. Якщо раніше ключовими факторами були геополітика, аварії на трубопроводах, інциденти з танкерами, пожежі на НПЗ або фізичні перебої з постачанням, то тепер ринок може реагувати і на штучно створену інформацію.</p>
<ul>
<li><strong>Нафта реагує швидше, ніж з’являється підтвердження.</strong> Перший ціновий рух часто відбувається на основі неповної інформації.</li>
<li><strong>Фейковий сигнал може виглядати достатньо переконливо.</strong> Синтетичні зображення, відео, аудіо та тексти здатні імітувати реальні події.</li>
<li><strong>Корекція приходить пізніше.</strong> Якщо повідомлення виявляється неправдивим, ринок може відкотитися, але первинна волатильність уже відбулася.</li>
<li><strong>Перевагу отримує той, хто швидше перевіряє сигнал.</strong> У таких умовах важливо не лише знати, що сталося, а й швидко визначити, чи сталося це взагалі.</li>
</ul>
<p>У кожному великому перебої — від зупинки трубопроводу до інциденту з танкером або пожежі на НПЗ — первинна ринкова реакція виникає раніше, ніж стають зрозумілими деталі. Саме це створює простір для інформаційних маніпуляцій.</p>
<h4>Фейковий контент уже впливає на сприйняття подій</h4>
<p>Кілька прикладів, які демонструють, як синтетичний або неправильно атрибутований контент може поширюватися швидше, ніж його встигають перевірити.</p>
<ul>
<li><strong>Відео нібито ударів по Тель-Авіву</strong> набрало мільйони переглядів за кілька годин, але згодом виявилося, що це кадри феєрверків із футбольного святкування в Алжирі.</li>
<li><strong>Кадри нібито авіаударів США по Ірану</strong> поширювалися як відео реальних бойових дій, хоча сцени були взяті з військових симуляторів.</li>
<li><strong>Відео Burj Khalifa у вогні</strong> зібрало десятки мільйонів переглядів під час загострення в регіоні, хоча весь епізод був згенерований.</li>
</ul>
<p>Для нафтового ринку ці приклади важливі не як окремі медійні інциденти, а як ознака нової системної проблеми. Цифрова інформація може бути неправдивою, але торговельні, медійні та корпоративні системи часто діють так, ніби вона вже достатньо надійна.</p>
<h4>Hydaway Digital пропонує технологію перевірки цифрової реальності</h4>
<p>Hydaway Digital, акції якої торгуються під тікерами <strong>TSXV:HIDE</strong> та <strong>OTC:HIDDF</strong>, розробляє платформу для перевірки цифрового контенту в режимі, наближеному до реального часу. Її завдання — визначити, чи справді відбулася подія, на яку вже може реагувати ринок.</p>
<p>Ключовим продуктом компанії є платформа <strong>RealityChek</strong>. Перший продукт на її основі — <strong>DETECT</strong>, який дозволяє користувачам завантажувати зображення або URL-адреси та отримувати оцінку автентичності контенту.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 10 млн маркованих точок даних</strong> уже міститься в базі Hydaway Digital.</li>
<li><strong>Понад 4 млн зображень</strong> використовуються для навчання та перевірки моделей.</li>
<li>Компанія заявляє про доступ до наборів даних, які можуть сягати <strong>мільярдів одиниць</strong>.</li>
<li>Платформа аналізує <strong>зображення, відео, аудіо та текст</strong> одночасно.</li>
<li>Перевірка охоплює <strong>структуру пікселів, компресійні сліди, аудіосигнатури, мовні патерни, метадані та контекст</strong>.</li>
</ul>
<p>Архітектура побудована як система самонавчання. Одна модель генерує синтетичний контент, інша вчиться його виявляти. Обидві моделі розвиваються паралельно. Такий підхід має допомогти оновлювати засоби перевірки в міру того, як якість AI-контенту зростає.</p>
<h4>Як працює верифікація контенту</h4>
<p>Платформа Hydaway Digital побудована для аналізу контенту так, як він фактично створюється та поширюється: через зображення, відео, аудіо й текст. Перевірка відбувається не за одним параметром, а за сукупністю цифрових ознак.</p>
<ul>
<li><strong>На рівні зображення</strong> аналізуються структура пікселів, шумові патерни, сліди стиснення та невідповідності у візуальній структурі.</li>
<li><strong>На рівні аудіо</strong> перевіряються частотні характеристики та аудіосигнатури.</li>
<li><strong>На рівні тексту</strong> оцінюються мовні патерни та поведінкові особливості контенту.</li>
<li><strong>На рівні походження</strong> враховуються метадані, контекст і можливість криптографічного підпису контенту в момент створення.</li>
</ul>
<p>У матеріалі зазначено, що контент може бути криптографічно підписаний у джерелі походження та закріплений через блокчейн. Це має встановлювати походження й цілісність цифрового об’єкта ще до того, як він буде використаний у медіа, фінансових платформах або корпоративних процесах.</p>
<h4>Масштаб проблеми: понад 34 млн AI-зображень щодня</h4>
<p>Матеріал оцінює масштаб синтетичного контенту як уже масовий. За наведеними даними, нині створюється <strong>понад 34 млн AI-зображень щодня</strong>, а з 2022 року їх було згенеровано <strong>понад 15 млрд</strong>. У тестах люди помилково ідентифікують синтетичні зображення приблизно у <strong>40% випадків</strong>.</p>
<blockquote><p>«Швидке зростання AI-контенту й надалі призводить до широкого поширення дезінформації у світі онлайн. Ніколи раніше дезінформація не ставала настільки масовою, як із появою AI-згенерованого контенту. DETECT створений саме для протидії цьому, поєднуючи штучний інтелект із форензичними інструментами для отримання надійного висновку, якому можна довіряти», — заявив генеральний директор Hydaway Digital Карл Коттмаєр.</p></blockquote>
<p>DETECT аналізує контент нижче поверхневого рівня. Система перевіряє шумові патерни, частотні сигнатури, артефакти стиснення та невідповідності на рівні пікселів, після чого передає ці ознаки до нейромереж, навчених виявляти синтетичні медіа.</p>
<h4>Чому це важливо для енергетичного ринку</h4>
<p>Для енергетики інформаційна достовірність стає частиною цінового ризику. Якщо повідомлення про атаку, вибух, аварію або перебій із постачанням виглядає переконливо, ринок може відреагувати ще до появи офіційного підтвердження. Це створює простір для маніпуляцій, помилкових ринкових рухів і короткострокових цінових сплесків.</p>
<ul>
<li><strong>Для трейдерів</strong> перевірка цифрових сигналів стає елементом управління ризиком.</li>
<li><strong>Для медіа</strong> верифікація зображень, відео та текстів знижує ризик поширення неправдивих повідомлень.</li>
<li><strong>Для компаній</strong> інструменти перевірки можуть стати частиною корпоративних процедур ухвалення рішень.</li>
<li><strong>Для нафтового ринку</strong> головним питанням стає не лише масштаб фізичного перебою, а й достовірність першого сигналу про нього.</li>
</ul>
<p>Hydaway Digital позиціонує свої рішення для інтеграції у фінансові платформи, корпоративні процеси, медійні ланцюги, документообіг, ідентифікаційні процедури, угоди та комунікації. У логіці компанії неправдива інформація здатна спричиняти реальні наслідки, тому її потрібно перехоплювати до того, як на її основі ухвалюються рішення.</p>
<h4>Інвестиційний контекст і конфлікт інтересів</h4>
<p>Матеріал також розглядає Hydaway Digital у ширшому інвестиційному контексті — на перетині кібербезпеки, корпоративної інфраструктури, захисту транзакцій, перевірки ідентичності та протидії шахрайству. Згадуються компанії Block, Cisco Systems і Fortinet як приклади бізнесів, що працюють у суміжних напрямах цифрової безпеки та довіри.</p>
<p>Водночас у самому матеріалі міститься суттєве застереження: стаття не є інвестиційною порадою, дослідженням або рекомендацією купувати чи продавати цінні папери. Окремо зазначено, що автор або пов’язана з ним структура володіє цінними паперами Hydaway Digital Corp., що створює потенційний фінансовий інтерес у результатах компанії.</p>
<p>Це важлива деталь для читача. Технологічна ідея перевірки цифрового контенту має прямий ринковий сенс, але оцінка конкретної компанії, її комерційних перспектив і цінних паперів потребує окремої незалежної перевірки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/How-Fake-News-Could-Send-Oil-Prices-Soaring.html">OilPrice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/10/fejkovi-novini-stayut-novim-chinnikom-naftovo%d1%97-volatilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2026 05:33:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[battery storage]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[European gas]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Trafigura]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[акумуляторні системи]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[європейський газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154023</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br />Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується: Brent у зведенні Dow Jones знизився на 2,9% до $95,05 за барель, європейський еталонний газ зріс на 0,2% до 48,84 євро за МВт·год, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою. Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках Сингапурський сировинний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30399-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках"/><br /><p><strong>Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується:</strong> Brent у зведенні Dow Jones знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>, європейський еталонний газ зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.</p>
<h3>Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках</h3>
<p>Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> у ринковому зведенні знизився на <strong>2,9%</strong> до <strong>$95,05 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Європейський еталонний газ</strong> зріс на <strong>0,2%</strong> до <strong>48,84 євро за МВт·год</strong>.</li>
<li>У блоці Market Talk ф’ючерси на <strong>WTI</strong> знижувалися на <strong>3,1%</strong> до <strong>$93,01 за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> втрачав <strong>2,6%</strong> до <strong>$95,26 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.</p>
<p>Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.</p>
<blockquote><p>«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.</p></blockquote>
<p>Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — <strong>Ормузької протоки</strong>. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.</p>
<ul>
<li>Уряди країн Перської затоки інвестують <strong>мільярди</strong> у нові нафтові трубопроводи.</li>
<li>Розвиваються <strong>залізничні коридори</strong> та <strong>хаби зберігання енергоносіїв</strong>.</li>
<li>Торгівля поступово зміщується у бік <strong>автомобільних перевезень, залізниці та нових портів</strong>.</li>
</ul>
<p>Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.</p>
<p>Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.</p>
<blockquote><p>«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www-stg.morningstar.com/news/dow-jones/202606045612/commodities-trader-trafigura-warns-of-tipping-point-in-energy-markets-commodities-roundup" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/05/trafigura-poperedzhaye-pro-perelomnij-moment-na-energetichnix-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Волатильність через Близький Схід скорочує ліквідність: як ризик-менеджмент змінює енергетичні ринки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/volatilnist-cherez-blizkij-sxid-skorochuye-likvidnist-yak-rizik-menedzhment-zminyuye-energetichni-rinki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/volatilnist-cherez-blizkij-sxid-skorochuye-likvidnist-yak-rizik-menedzhment-zminyuye-energetichni-rinki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 08:27:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[gasoil futures]]></category>
		<category><![CDATA[liquidity]]></category>
		<category><![CDATA[oil volatility]]></category>
		<category><![CDATA[Risk Management]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ліквідність]]></category>
		<category><![CDATA[ризик-менеджмент]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси газойлю]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153765</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30233-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Волатильність через Близький Схід скорочує ліквідність: як ризик-менеджмент змінює енергетичні ринки"/><br />Різкі цінові коливання на тлі війни на Близькому Сході запускають внутрішні обмеження ризиків у трейдерів, що зменшує ліквідність ринків і водночас підсилює саму волатильність. Такий ефект уже спостерігається одночасно на ринках нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу. Ризик-менеджмент як фактор нової нестабільності Війна на Близькому Сході стала каталізатором не лише прямої цінової турбулентності, але й [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30233-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Волатильність через Близький Схід скорочує ліквідність: як ризик-менеджмент змінює енергетичні ринки"/><br /><p><strong>Різкі цінові коливання на тлі війни на Близькому Сході запускають внутрішні обмеження ризиків у трейдерів, що зменшує ліквідність ринків і водночас підсилює саму волатильність.</strong> Такий ефект уже спостерігається одночасно на ринках нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.</p>
<h3>Ризик-менеджмент як фактор нової нестабільності</h3>
<p>Війна на Близькому Сході стала каталізатором не лише прямої цінової турбулентності, але й непрямих ефектів через механізми фінансового регулювання ринків. Зокрема, внутрішні правила управління ризиками змушують трейдерів скорочувати обсяги позицій.</p>
<ul>
<li><strong>Обмеження позицій</strong> виникає через зростання показника VaR (<em>Value at Risk — оцінка потенційних збитків із заданою ймовірністю</em>).</li>
<li><strong>Чим вища волатильність</strong>, тим більший VaR — і тим менші дозволені обсяги торгівлі.</li>
<li><strong>Це знижує ліквідність</strong> — тобто здатність ринку швидко поглинати угоди без значних змін ціни.</li>
<li><strong>Менша ліквідність</strong>, своєю чергою, ще більше підсилює коливання цін.</li>
</ul>
<p>Подібна ситуація вже зафіксована щонайменше на чотирьох ключових сегментах: сирої нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.</p>
<h4>Рекордні цінові коливання: приклад газойлю</h4>
<p>23 березня стало одним із найтурбулентніших днів для енергетичних ф’ючерсів від початку конфлікту.</p>
<ul>
<li>Після суперечливих заяв США та Ірану щодо переговорів ціни різко змінилися.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на газойль (Ice gasoil)</strong> впали більш ніж на <strong>10%</strong> за пів години.</li>
<li>Після цього частково відновилися і завершили день зі зниженням на <strong>4,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Такі рухи підвищують ризики і автоматично запускають обмеження VaR.</p>
<h4>Біопаливо: відносна стабільність на тлі турбулентності</h4>
<p>Ціни на біопаливо поводяться інакше порівняно з нафтою та нафтопродуктами.</p>
<ul>
<li><strong>Премії біопалива</strong> до газойлю або бензину рухаються у протилежному напрямку.</li>
<li>Це <strong>згладжує загальні ціни</strong> на біопаливо.</li>
<li>Водночас більшість контрактів прив’язані саме до премій, а не абсолютних цін.</li>
<li>Через це <strong>обмеження VaR також стримують активність</strong> і на цьому ринку.</li>
</ul>
<p>Один із трейдерів зазначив, що традиційний механізм балансування — відкриття протилежних позицій — зараз працює гірше через жорсткіші обмеження.</p>
<h4>Маржинальні вимоги: додатковий тиск на ринок</h4>
<p>Ще одним фактором скорочення ліквідності є зростання маржинальних вимог.</p>
<ul>
<li>Біржі вимагають <strong>більших грошових застав</strong> при зростанні волатильності.</li>
<li>Для ф’ючерсів Ice gasoil необхідно близько <strong>10% від вартості контракту</strong>.</li>
<li>Трейдери змушені:
<ul>
<li>скорочувати позиції, або</li>
<li>відмовлятися від нових угод.</li>
</ul>
</li>
<li>На ринку LNG (<em>скрапленого природного газу</em>) учасники вже шукають додаткове фінансування для покриття маржинальних вимог.</li>
</ul>
<p>При цьому ситуація поки менш критична, ніж у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.</p>
<h4>Падіння ліквідності: цифри та тенденції</h4>
<ul>
<li><strong>Відкритий інтерес</strong> у ф’ючерсах Ice gasoil впав на <strong>17%</strong> з початку війни.</li>
<li>Навіть після часткового відновлення він залишається на <strong>16% нижчим</strong>.</li>
<li><strong>Чисті довгі позиції фондів</strong> скоротилися на <strong>26%</strong>.</li>
<li>Перед війною вони були на максимумі за <strong>13 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Хедж-фонди особливо чутливі до VaR, оскільки не мають фізичних активів, які могли б компенсувати ринкові ризики.</p>
<h4>Роль фінансових інвесторів</h4>
<p>Останніми роками фінансові гравці активізувалися на товарних ринках.</p>
<ul>
<li>Їх приваблюють високі прибутки трейдерів, таких як Trafigura і Vitol.</li>
<li>Водночас відсутність фізичних активів означає:
<ul>
<li>швидший вихід із позицій,</li>
<li>вищу реактивність на втрати.</li>
</ul>
</li>
<li>За умов високої волатильності їхня участь може <strong>різко скорочуватися</strong>.</li>
</ul>
<h4>Розширення спредів і проблеми позабіржового ринку</h4>
<p>Зниження ліквідності вже має прямі наслідки для торгівлі.</p>
<ul>
<li><strong>Спреди між ціною купівлі та продажу</strong> значно розширюються.</li>
<li>На позабіржовому ринку:
<ul>
<li>котирування можуть відрізнятися більш ніж на <strong>$50/т</strong>,</li>
<li>частина брокерів взагалі припиняє котирування окремих інструментів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Довгостроковий ефект</h4>
<p>Навіть після завершення війни ліквідність не відновиться миттєво.</p>
<ul>
<li>Моделі VaR враховують <strong>недавню історичну волатильність</strong>.</li>
<li>Отже, обмеження залишатимуться чинними ще певний час.</li>
<li>Це означає <strong>затяжний період підвищеної нестабільності</strong> на енергетичних ринках.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2805866-volatility-limits-liquidity-in-energy-paper-markets" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30233-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Волатильність через Близький Схід скорочує ліквідність: як ризик-менеджмент змінює енергетичні ринки"/><br /><p><strong>Різкі цінові коливання на тлі війни на Близькому Сході запускають внутрішні обмеження ризиків у трейдерів, що зменшує ліквідність ринків і водночас підсилює саму волатильність.</strong> Такий ефект уже спостерігається одночасно на ринках нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.</p>
<h3>Ризик-менеджмент як фактор нової нестабільності</h3>
<p>Війна на Близькому Сході стала каталізатором не лише прямої цінової турбулентності, але й непрямих ефектів через механізми фінансового регулювання ринків. Зокрема, внутрішні правила управління ризиками змушують трейдерів скорочувати обсяги позицій.</p>
<ul>
<li><strong>Обмеження позицій</strong> виникає через зростання показника VaR (<em>Value at Risk — оцінка потенційних збитків із заданою ймовірністю</em>).</li>
<li><strong>Чим вища волатильність</strong>, тим більший VaR — і тим менші дозволені обсяги торгівлі.</li>
<li><strong>Це знижує ліквідність</strong> — тобто здатність ринку швидко поглинати угоди без значних змін ціни.</li>
<li><strong>Менша ліквідність</strong>, своєю чергою, ще більше підсилює коливання цін.</li>
</ul>
<p>Подібна ситуація вже зафіксована щонайменше на чотирьох ключових сегментах: сирої нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.</p>
<h4>Рекордні цінові коливання: приклад газойлю</h4>
<p>23 березня стало одним із найтурбулентніших днів для енергетичних ф’ючерсів від початку конфлікту.</p>
<ul>
<li>Після суперечливих заяв США та Ірану щодо переговорів ціни різко змінилися.</li>
<li><strong>Ф’ючерси на газойль (Ice gasoil)</strong> впали більш ніж на <strong>10%</strong> за пів години.</li>
<li>Після цього частково відновилися і завершили день зі зниженням на <strong>4,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Такі рухи підвищують ризики і автоматично запускають обмеження VaR.</p>
<h4>Біопаливо: відносна стабільність на тлі турбулентності</h4>
<p>Ціни на біопаливо поводяться інакше порівняно з нафтою та нафтопродуктами.</p>
<ul>
<li><strong>Премії біопалива</strong> до газойлю або бензину рухаються у протилежному напрямку.</li>
<li>Це <strong>згладжує загальні ціни</strong> на біопаливо.</li>
<li>Водночас більшість контрактів прив’язані саме до премій, а не абсолютних цін.</li>
<li>Через це <strong>обмеження VaR також стримують активність</strong> і на цьому ринку.</li>
</ul>
<p>Один із трейдерів зазначив, що традиційний механізм балансування — відкриття протилежних позицій — зараз працює гірше через жорсткіші обмеження.</p>
<h4>Маржинальні вимоги: додатковий тиск на ринок</h4>
<p>Ще одним фактором скорочення ліквідності є зростання маржинальних вимог.</p>
<ul>
<li>Біржі вимагають <strong>більших грошових застав</strong> при зростанні волатильності.</li>
<li>Для ф’ючерсів Ice gasoil необхідно близько <strong>10% від вартості контракту</strong>.</li>
<li>Трейдери змушені:
<ul>
<li>скорочувати позиції, або</li>
<li>відмовлятися від нових угод.</li>
</ul>
</li>
<li>На ринку LNG (<em>скрапленого природного газу</em>) учасники вже шукають додаткове фінансування для покриття маржинальних вимог.</li>
</ul>
<p>При цьому ситуація поки менш критична, ніж у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.</p>
<h4>Падіння ліквідності: цифри та тенденції</h4>
<ul>
<li><strong>Відкритий інтерес</strong> у ф’ючерсах Ice gasoil впав на <strong>17%</strong> з початку війни.</li>
<li>Навіть після часткового відновлення він залишається на <strong>16% нижчим</strong>.</li>
<li><strong>Чисті довгі позиції фондів</strong> скоротилися на <strong>26%</strong>.</li>
<li>Перед війною вони були на максимумі за <strong>13 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Хедж-фонди особливо чутливі до VaR, оскільки не мають фізичних активів, які могли б компенсувати ринкові ризики.</p>
<h4>Роль фінансових інвесторів</h4>
<p>Останніми роками фінансові гравці активізувалися на товарних ринках.</p>
<ul>
<li>Їх приваблюють високі прибутки трейдерів, таких як Trafigura і Vitol.</li>
<li>Водночас відсутність фізичних активів означає:
<ul>
<li>швидший вихід із позицій,</li>
<li>вищу реактивність на втрати.</li>
</ul>
</li>
<li>За умов високої волатильності їхня участь може <strong>різко скорочуватися</strong>.</li>
</ul>
<h4>Розширення спредів і проблеми позабіржового ринку</h4>
<p>Зниження ліквідності вже має прямі наслідки для торгівлі.</p>
<ul>
<li><strong>Спреди між ціною купівлі та продажу</strong> значно розширюються.</li>
<li>На позабіржовому ринку:
<ul>
<li>котирування можуть відрізнятися більш ніж на <strong>$50/т</strong>,</li>
<li>частина брокерів взагалі припиняє котирування окремих інструментів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Довгостроковий ефект</h4>
<p>Навіть після завершення війни ліквідність не відновиться миттєво.</p>
<ul>
<li>Моделі VaR враховують <strong>недавню історичну волатильність</strong>.</li>
<li>Отже, обмеження залишатимуться чинними ще певний час.</li>
<li>Це означає <strong>затяжний період підвищеної нестабільності</strong> на енергетичних ринках.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2805866-volatility-limits-liquidity-in-energy-paper-markets" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/volatilnist-cherez-blizkij-sxid-skorochuye-likvidnist-yak-rizik-menedzhment-zminyuye-energetichni-rinki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 07:23:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East war]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[війна на Близькому Сході]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153762</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br />Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів. Енергетичний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br /><p>Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.</p>
<h3>Енергетичний шок і реакція Європи</h3>
<h4>Роль МЕА та координація рішень</h4>
<ul>
<li>Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.</li>
<li>Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на <strong>енергетичні ринки та економіку</strong>.</li>
<li>Основна мета — <strong>узгодження заходів підтримки</strong> для бізнесу та домогосподарств.</li>
</ul>
<h4>Ключовий фактор — Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит на ринку</strong> та провокує зростання цін.</li>
<li>Європа змушена <strong>переглядати економічні прогнози у бік погіршення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ</h4>
<ul>
<li>Президентка закликала уряди діяти обережно.</li>
<li>Ключові принципи допомоги:
<ul>
<li><strong>тимчасовість</strong></li>
<li><strong>адресність</strong></li>
<li><strong>чітке спрямування</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Причина — <strong>обмежений фіскальний ресурс</strong> країн ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард</p></blockquote>
<h4>Приклад Італії: зниження податків на пальне</h4>
<ul>
<li>Уряд вже ухвалив рішення про:
<ul>
<li><strong>тимчасове зниження акцизів на пальне</strong></li>
<li>підготовку додаткової допомоги для населення</li>
</ul>
</li>
<li>Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.</li>
</ul>
<h4>Проблема неузгодженості політики</h4>
<ul>
<li>Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
<ul>
<li>заходи підтримки були <strong>недостатньо адресними</strong></li>
<li>часто мали <strong>надмірну тривалість</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Нинішня мета ЄС — <strong>уникнути повторення цих помилок</strong>.</li>
</ul>
<h4>Економічні наслідки для Європи</h4>
<ul>
<li>Зростання цін на енергоносії веде до:
<ul>
<li><strong>зниження економічного зростання</strong></li>
<li><strong>підвищення витрат для бізнесу</strong></li>
<li><strong>зростання навантаження на домогосподарства</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Уряди змушені балансувати між:
<ul>
<li>підтримкою економіки</li>
<li>та збереженням <strong>стабільності державних фінансів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-25/iea-chief-to-brief-eu-finance-ministers-on-war-impact-this-week" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br /><p>Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.</p>
<h3>Енергетичний шок і реакція Європи</h3>
<h4>Роль МЕА та координація рішень</h4>
<ul>
<li>Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.</li>
<li>Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на <strong>енергетичні ринки та економіку</strong>.</li>
<li>Основна мета — <strong>узгодження заходів підтримки</strong> для бізнесу та домогосподарств.</li>
</ul>
<h4>Ключовий фактор — Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит на ринку</strong> та провокує зростання цін.</li>
<li>Європа змушена <strong>переглядати економічні прогнози у бік погіршення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ</h4>
<ul>
<li>Президентка закликала уряди діяти обережно.</li>
<li>Ключові принципи допомоги:
<ul>
<li><strong>тимчасовість</strong></li>
<li><strong>адресність</strong></li>
<li><strong>чітке спрямування</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Причина — <strong>обмежений фіскальний ресурс</strong> країн ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард</p></blockquote>
<h4>Приклад Італії: зниження податків на пальне</h4>
<ul>
<li>Уряд вже ухвалив рішення про:
<ul>
<li><strong>тимчасове зниження акцизів на пальне</strong></li>
<li>підготовку додаткової допомоги для населення</li>
</ul>
</li>
<li>Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.</li>
</ul>
<h4>Проблема неузгодженості політики</h4>
<ul>
<li>Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
<ul>
<li>заходи підтримки були <strong>недостатньо адресними</strong></li>
<li>часто мали <strong>надмірну тривалість</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Нинішня мета ЄС — <strong>уникнути повторення цих помилок</strong>.</li>
</ul>
<h4>Економічні наслідки для Європи</h4>
<ul>
<li>Зростання цін на енергоносії веде до:
<ul>
<li><strong>зниження економічного зростання</strong></li>
<li><strong>підвищення витрат для бізнесу</strong></li>
<li><strong>зростання навантаження на домогосподарства</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Уряди змушені балансувати між:
<ul>
<li>підтримкою економіки</li>
<li>та збереженням <strong>стабільності державних фінансів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-25/iea-chief-to-brief-eu-finance-ministers-on-war-impact-this-week" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Закриття Ормузької протоки: чому світові ринки недооцінюють ризики глобальної енергетичної кризи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki-chomu-svitovi-rinki-nedoocinyuyut-riziki-globalno%d1%97-energetichno%d1%97-krizi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki-chomu-svitovi-rinki-nedoocinyuyut-riziki-globalno%d1%97-energetichno%d1%97-krizi/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2026 20:24:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[global economy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світова економіка]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153755</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30226-Енергетика_300_на_300.png" alt="Закриття Ормузької протоки: чому світові ринки недооцінюють ризики глобальної енергетичної кризи"/><br />Через три тижні після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном ключовий енергетичний вузол світу — Ормузька протока — фактично заблокований. Попри це, глобальні фінансові ринки демонструють відносний спокій. Однак реальні наслідки вже проявляються: стрімке зростання цін на пальне, дефіцит критичних ресурсів і загроза масштабної економічної кризи. Як війна в Перській затоці змінює енергетичний баланс [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30226-Енергетика_300_на_300.png" alt="Закриття Ормузької протоки: чому світові ринки недооцінюють ризики глобальної енергетичної кризи"/><br /><p>Через три тижні після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном ключовий енергетичний вузол світу — Ормузька протока — фактично заблокований. Попри це, глобальні фінансові ринки демонструють відносний спокій. Однак реальні наслідки вже проявляються: стрімке зростання цін на пальне, дефіцит критичних ресурсів і загроза масштабної економічної кризи.</p>
<h3>Як війна в Перській затоці змінює енергетичний баланс світу</h3>
<h4>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h4>
<p>Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить близько <strong>20% світового експорту нафти та скрапленого природного газу (LNG)</strong>. Іран, реагуючи на військові дії, фактично обмежив судноплавство:</p>
<ul>
<li><strong>Протока закрита для більшості міжнародних суден</strong></li>
<li>Рух танкерів скоротився до <em>мінімального рівня</em></li>
<li>Доступ дозволено лише «дружнім» країнам</li>
</ul>
<p>Це створило миттєвий дефіцит на глобальних ринках енергоносіїв.</p>
<h4>Реакція ринку: спокій, який може бути оманливим</h4>
<p>Попри масштаб загрози, фінансові ринки поки не демонструють паніки:</p>
<ul>
<li>Індекс <strong>S&amp;P 500</strong> знизився з <strong>6900 до 6500 пунктів</strong></li>
<li>Ціни на продукти харчування лише починають реагувати на зростання витрат</li>
<li><strong>Бензин і дизель дорожчають швидко</strong>, але це подається як тимчасове явище</li>
</ul>
<p><strong>Водночас,</strong> така поведінка ринку є небезпечною недооцінкою ризиків.</p>
<h4>Пошук альтернатив: обмежені можливості</h4>
<p>Країни, залежні від постачання з Перської затоки, намагаються знайти альтернативи:</p>
<ul>
<li>Активізовано пошук нових джерел нафти та LNG</li>
<li>Частково знято обмеження на російські енергоресурси</li>
<li>Однак <strong>додаткові обсяги постачання залишаються мінімальними</strong></li>
</ul>
<p>Причина — більшість світових постачань вже законтрактовані.</p>
<h4>Військові ризики: ескалація без швидкого рішення</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту не виправдалися:</p>
<ul>
<li>Іран реалізував свої погрози — атакує військові бази та інфраструктуру</li>
<li>США не мали готового плану утримання протоки відкритою</li>
<li>Розглядається сценарій захоплення нафтового терміналу на острові Харг</li>
</ul>
<p><strong>Однак</strong>:</p>
<ul>
<li>Цей об’єкт географічно не впливає на контроль протоки</li>
<li>Його знищення може спровокувати <strong>масовані удари по інфраструктурі регіону</strong></li>
</ul>
<h4>Інфраструктура під ударом: ризик багаторічних втрат</h4>
<p>Іран уже продемонстрував готовність атакувати енергетичні об’єкти:</p>
<ul>
<li>Уражено газову інфраструктуру в регіоні</li>
<li>Є ризик атак на:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи</li>
<li>порти</li>
<li>трубопроводи</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Відновлення може тривати роками</strong></li>
</ul>
<h4>Додаткові фактори нестабільності</h4>
<p>Ситуацію ускладнюють інші геополітичні ризики:</p>
<ul>
<li>Єменські хусити вже блокували Червоне море у 2023 році</li>
<li>Саудівська нафта частково перенаправляється через Червоне море</li>
<li>Існує ризик відкриття нового фронту</li>
</ul>
<p>Іран також здатний атакувати цілі на великій відстані:</p>
<ul>
<li>дрони</li>
<li>ракети</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть контроль узбережжя не гарантує безпеки судноплавства.</p>
<h4>Невидимі наслідки: дефіцити за межами нафти</h4>
<p>Закриття протоки вже спричинило нестачу критичних ресурсів:</p>
<ul>
<li><strong>азотні добрива</strong> — ключові для сільського господарства</li>
<li><strong>гелій</strong> — необхідний для виробництва напівпровідників</li>
</ul>
<p>Ці дефіцити можуть:</p>
<ul>
<li>підвищити ціни на продукти</li>
<li>сповільнити технологічне виробництво</li>
</ul>
<h4>Ризик глобальної рецесії або депресії</h4>
<p>Економічні наслідки можуть бути масштабними:</p>
<ul>
<li>зростання цін на енергоносії</li>
<li>порушення ланцюгів постачання</li>
<li>тиск на перевантажену боргами фінансову систему</li>
</ul>
<p><strong>Якщо блокада триватиме кілька місяців</strong>, це може спричинити:</p>
<ul>
<li>глобальну рецесію</li>
<li>або навіть <strong>світову економічну депресію</strong></li>
</ul>
<h4>Сценарій ескалації: катастрофічні наслідки</h4>
<p>У разі ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану можливі наслідки:</p>
<ul>
<li>масштабні атаки у відповідь по регіону</li>
<li>руйнування водоочисних систем</li>
<li>гуманітарна катастрофа з мільйонами біженців</li>
</ul>
<p>Це може стати <strong>найбільшою кризою в сучасній історії</strong>.</p>
<h4>Висновок</h4>
<p>Навіть у разі швидкого відкриття Ормузької протоки:</p>
<ul>
<li>відновлення постачання триватиме <strong>місяці</strong></li>
<li>економічні втрати вже стали <em>незворотними</em></li>
</ul>
<p><strong>Ринки недооцінюють масштаб загрози</strong>, тоді як енергетична система світу вже входить у фазу глибокої трансформації.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://resourceinsights.blogspot.com/2026/03/is-complacency-in-global-financial.html#more" target="_blank">Resilience.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30226-Енергетика_300_на_300.png" alt="Закриття Ормузької протоки: чому світові ринки недооцінюють ризики глобальної енергетичної кризи"/><br /><p>Через три тижні після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном ключовий енергетичний вузол світу — Ормузька протока — фактично заблокований. Попри це, глобальні фінансові ринки демонструють відносний спокій. Однак реальні наслідки вже проявляються: стрімке зростання цін на пальне, дефіцит критичних ресурсів і загроза масштабної економічної кризи.</p>
<h3>Як війна в Перській затоці змінює енергетичний баланс світу</h3>
<h4>Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики</h4>
<p>Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить близько <strong>20% світового експорту нафти та скрапленого природного газу (LNG)</strong>. Іран, реагуючи на військові дії, фактично обмежив судноплавство:</p>
<ul>
<li><strong>Протока закрита для більшості міжнародних суден</strong></li>
<li>Рух танкерів скоротився до <em>мінімального рівня</em></li>
<li>Доступ дозволено лише «дружнім» країнам</li>
</ul>
<p>Це створило миттєвий дефіцит на глобальних ринках енергоносіїв.</p>
<h4>Реакція ринку: спокій, який може бути оманливим</h4>
<p>Попри масштаб загрози, фінансові ринки поки не демонструють паніки:</p>
<ul>
<li>Індекс <strong>S&amp;P 500</strong> знизився з <strong>6900 до 6500 пунктів</strong></li>
<li>Ціни на продукти харчування лише починають реагувати на зростання витрат</li>
<li><strong>Бензин і дизель дорожчають швидко</strong>, але це подається як тимчасове явище</li>
</ul>
<p><strong>Водночас,</strong> така поведінка ринку є небезпечною недооцінкою ризиків.</p>
<h4>Пошук альтернатив: обмежені можливості</h4>
<p>Країни, залежні від постачання з Перської затоки, намагаються знайти альтернативи:</p>
<ul>
<li>Активізовано пошук нових джерел нафти та LNG</li>
<li>Частково знято обмеження на російські енергоресурси</li>
<li>Однак <strong>додаткові обсяги постачання залишаються мінімальними</strong></li>
</ul>
<p>Причина — більшість світових постачань вже законтрактовані.</p>
<h4>Військові ризики: ескалація без швидкого рішення</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту не виправдалися:</p>
<ul>
<li>Іран реалізував свої погрози — атакує військові бази та інфраструктуру</li>
<li>США не мали готового плану утримання протоки відкритою</li>
<li>Розглядається сценарій захоплення нафтового терміналу на острові Харг</li>
</ul>
<p><strong>Однак</strong>:</p>
<ul>
<li>Цей об’єкт географічно не впливає на контроль протоки</li>
<li>Його знищення може спровокувати <strong>масовані удари по інфраструктурі регіону</strong></li>
</ul>
<h4>Інфраструктура під ударом: ризик багаторічних втрат</h4>
<p>Іран уже продемонстрував готовність атакувати енергетичні об’єкти:</p>
<ul>
<li>Уражено газову інфраструктуру в регіоні</li>
<li>Є ризик атак на:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи</li>
<li>порти</li>
<li>трубопроводи</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Відновлення може тривати роками</strong></li>
</ul>
<h4>Додаткові фактори нестабільності</h4>
<p>Ситуацію ускладнюють інші геополітичні ризики:</p>
<ul>
<li>Єменські хусити вже блокували Червоне море у 2023 році</li>
<li>Саудівська нафта частково перенаправляється через Червоне море</li>
<li>Існує ризик відкриття нового фронту</li>
</ul>
<p>Іран також здатний атакувати цілі на великій відстані:</p>
<ul>
<li>дрони</li>
<li>ракети</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть контроль узбережжя не гарантує безпеки судноплавства.</p>
<h4>Невидимі наслідки: дефіцити за межами нафти</h4>
<p>Закриття протоки вже спричинило нестачу критичних ресурсів:</p>
<ul>
<li><strong>азотні добрива</strong> — ключові для сільського господарства</li>
<li><strong>гелій</strong> — необхідний для виробництва напівпровідників</li>
</ul>
<p>Ці дефіцити можуть:</p>
<ul>
<li>підвищити ціни на продукти</li>
<li>сповільнити технологічне виробництво</li>
</ul>
<h4>Ризик глобальної рецесії або депресії</h4>
<p>Економічні наслідки можуть бути масштабними:</p>
<ul>
<li>зростання цін на енергоносії</li>
<li>порушення ланцюгів постачання</li>
<li>тиск на перевантажену боргами фінансову систему</li>
</ul>
<p><strong>Якщо блокада триватиме кілька місяців</strong>, це може спричинити:</p>
<ul>
<li>глобальну рецесію</li>
<li>або навіть <strong>світову економічну депресію</strong></li>
</ul>
<h4>Сценарій ескалації: катастрофічні наслідки</h4>
<p>У разі ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану можливі наслідки:</p>
<ul>
<li>масштабні атаки у відповідь по регіону</li>
<li>руйнування водоочисних систем</li>
<li>гуманітарна катастрофа з мільйонами біженців</li>
</ul>
<p>Це може стати <strong>найбільшою кризою в сучасній історії</strong>.</p>
<h4>Висновок</h4>
<p>Навіть у разі швидкого відкриття Ормузької протоки:</p>
<ul>
<li>відновлення постачання триватиме <strong>місяці</strong></li>
<li>економічні втрати вже стали <em>незворотними</em></li>
</ul>
<p><strong>Ринки недооцінюють масштаб загрози</strong>, тоді як енергетична система світу вже входить у фазу глибокої трансформації.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://resourceinsights.blogspot.com/2026/03/is-complacency-in-global-financial.html#more" target="_blank">Resilience.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/23/zakrittya-ormuzko%d1%97-protoki-chomu-svitovi-rinki-nedoocinyuyut-riziki-globalno%d1%97-energetichno%d1%97-krizi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 06:41:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153739</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь. Ескалація конфлікту як драйвер цін Стрімке зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 05 Feb 2026 06:41:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[freight rates]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні ставки]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153572</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br />Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту. Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br /><p>Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту.</p>
<h3>Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання</h3>
<p>Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо Ірану стрімким стрибком ставок на ключових маршрутах.</p>
<h4>Ключові показники ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 126 тис. дол. на добу</strong> — добові доходи танкера на еталонному маршруті TD3C з Близького Сходу до Китаю у вівторок.</li>
<li>Це <strong>найвищий рівень із кінця листопада</strong> та <strong>приблизно чотириразове зростання з початку року</strong>.</li>
<li>За даними Baltic Exchange, <strong>ставки зросли на 62%</strong> лише за один день — у п’ятницю.</li>
</ul>
<h4>Світовий індекс Worldscale</h4>
<ul>
<li>Глобальний індекс Worldscale, що відображає вартість транспортування нафти з урахуванням різних маршрутів, <strong>підскочив зі 105 до 140 пунктів</strong>.</li>
<li>Причина — <em>ризик потенційних перебоїв</em> на маршруті TD3C через ескалацію напруження в регіоні.</li>
</ul>
<h4>Роль Ірану та Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Ринки були стривожені повідомленнями про можливі <strong>військові дії за участі США</strong> проти Ірану.</li>
<li>Інформація про наміри Тегерана провести <em>навчання з бойовими стрільбами</em> посилила побоювання щодо безпеки судноплавства.</li>
<li>Греція, яка має найбільший у світі танкерний флот, <strong>попередила судна уникати іранського узбережжя</strong> під час проходження Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h4>Обмежена пропозиція танкерів</h4>
<ul>
<li>Закупівлі судновласниками, зокрема Sinokor Merchant Marine Co., яка придбала <strong>близько 30 танкерів середнього віку</strong>, зменшили кількість доступних суден для швидкого фрахту.</li>
<li>Це надало незалежним судновласникам <strong>суттєву цінову перевагу</strong> у переговорах із фрахтувальниками.</li>
</ul>
<blockquote><p>«За меншої кількості суден, доступних для негайного фрахту, решта незалежних судновласників отримали значну цінову владу», — зазначила Ван’їн Чжан, аналітикиня з фрахту платформи Vortexa Ltd.</p></blockquote>
<h4>Реакція фрахтувальників</h4>
<ul>
<li>Чутки про можливу ескалацію між Іраном і США спровокували <strong>ажіотажний попит</strong> на танкери.</li>
<li>Фрахтувальники намагалися <em>заздалегідь зафіксувати судна</em>, побоюючись перебоїв у постачанні.</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Події на Близькому Сході продовжують <strong>розхитувати не лише фрахтовий, а й увесь товарний ринок</strong>.</li>
<li>США повідомили про інциденти з іранськими суднами та безпілотником поблизу американського танкера в Ормузькій протоці.</li>
<li>Водночас президент США Дональд Трамп заявив про <em>продовження переговорів</em> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br /><p>Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту.</p>
<h3>Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання</h3>
<p>Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо Ірану стрімким стрибком ставок на ключових маршрутах.</p>
<h4>Ключові показники ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 126 тис. дол. на добу</strong> — добові доходи танкера на еталонному маршруті TD3C з Близького Сходу до Китаю у вівторок.</li>
<li>Це <strong>найвищий рівень із кінця листопада</strong> та <strong>приблизно чотириразове зростання з початку року</strong>.</li>
<li>За даними Baltic Exchange, <strong>ставки зросли на 62%</strong> лише за один день — у п’ятницю.</li>
</ul>
<h4>Світовий індекс Worldscale</h4>
<ul>
<li>Глобальний індекс Worldscale, що відображає вартість транспортування нафти з урахуванням різних маршрутів, <strong>підскочив зі 105 до 140 пунктів</strong>.</li>
<li>Причина — <em>ризик потенційних перебоїв</em> на маршруті TD3C через ескалацію напруження в регіоні.</li>
</ul>
<h4>Роль Ірану та Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Ринки були стривожені повідомленнями про можливі <strong>військові дії за участі США</strong> проти Ірану.</li>
<li>Інформація про наміри Тегерана провести <em>навчання з бойовими стрільбами</em> посилила побоювання щодо безпеки судноплавства.</li>
<li>Греція, яка має найбільший у світі танкерний флот, <strong>попередила судна уникати іранського узбережжя</strong> під час проходження Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h4>Обмежена пропозиція танкерів</h4>
<ul>
<li>Закупівлі судновласниками, зокрема Sinokor Merchant Marine Co., яка придбала <strong>близько 30 танкерів середнього віку</strong>, зменшили кількість доступних суден для швидкого фрахту.</li>
<li>Це надало незалежним судновласникам <strong>суттєву цінову перевагу</strong> у переговорах із фрахтувальниками.</li>
</ul>
<blockquote><p>«За меншої кількості суден, доступних для негайного фрахту, решта незалежних судновласників отримали значну цінову владу», — зазначила Ван’їн Чжан, аналітикиня з фрахту платформи Vortexa Ltd.</p></blockquote>
<h4>Реакція фрахтувальників</h4>
<ul>
<li>Чутки про можливу ескалацію між Іраном і США спровокували <strong>ажіотажний попит</strong> на танкери.</li>
<li>Фрахтувальники намагалися <em>заздалегідь зафіксувати судна</em>, побоюючись перебоїв у постачанні.</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Події на Близькому Сході продовжують <strong>розхитувати не лише фрахтовий, а й увесь товарний ринок</strong>.</li>
<li>США повідомили про інциденти з іранськими суднами та безпілотником поблизу американського танкера в Ормузькій протоці.</li>
<li>Водночас президент США Дональд Трамп заявив про <em>продовження переговорів</em> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 29 Jan 2026 09:39:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153560</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br />Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти. Brent вище $70: що стало тригером Brent зріс на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br /><p>Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти.</p>
<h3>Brent вище $70: що стало тригером</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс на <strong>4,71%</strong> — до <strong>$71,62 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> додав <strong>4,79%</strong>, до <strong>$66,24 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання стало першим проривом рівня $70 з початку осені 2025 року.</li>
</ul>
<p>Ключовим чинником стали публікації Дональда Трампа в Truth Social із попередженнями Ірану про можливе військове реагування та повідомлення про перекидання авіаносної ударної групи США на чолі з <em>USS Abraham Lincoln</em> до Перської затоки.</p>
<blockquote><p>«Наступна атака буде значно гіршою. Не допустіть цього знову», — заявив Дональд Трамп, закликавши Тегеран укласти угоду та відмовитися від ядерних амбіцій.</p></blockquote>
<h3>Реакція Ірану та страхи ринку</h3>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у відповідь заявив, що іранські сили готові до негайної та жорсткої відповіді на будь-яку агресію.</p>
<ul>
<li>Ринок заклав <strong>геополітичну премію</strong> в ціну нафти.</li>
<li>Аналітики ING відзначили зростання нервозності через <em>потенційні перебої постачання</em>, навіть без фактичних збоїв.</li>
<li>Перська затока та Ормузька протока залишаються <strong>критичними вузькими місцями</strong> глобального нафтового постачання.</li>
</ul>
<p>У соціальних мережах аналітичні стрічки фіксували прямий зв’язок між заявами Трампа та стрибком цін на нафту майже на <strong>5%</strong>, паралельно зі зростанням попиту на захисні активи — золото та оборонні акції.</p>
<h3>Недоінвестування у видобуток: прихована загроза</h3>
<p>Геополітичні ризики накладаються на структурну проблему галузі — різке падіння інвестицій у розвідку та видобуток.</p>
<ul>
<li>Світові відкриття традиційних родовищ скоротилися з <strong>понад 20 млрд барелів нафтового еквівалента</strong> на рік на початку 2010-х до <strong>5,5 млрд</strong> у 2023–вересні 2025 років.</li>
<li>Витрати на розвідку стагнують на рівні <strong>$50–60 млрд</strong> на рік проти піку <strong>$115 млрд</strong> у 2013 році.</li>
<li><strong>80%</strong> нафтовидобутку та <strong>90%</strong> газовидобутку припадає на родовища після піку виробництва.</li>
<li>Середні темпи падіння: <strong>5,6%</strong> на рік для нафти та <strong>6,8%</strong> для газу.</li>
</ul>
<p>За відсутності нових інвестицій видобуток нафти може скорочуватися на <strong>8% щороку</strong>, що еквівалентно втраті <strong>понад 5,5 млн барелів на добу</strong> — сумарного видобутку Бразилії та Норвегії.</p>
<p>Очікувані інвестиції у upstream у 2025 році становлять <strong>$570 млрд</strong>, але <strong>90%</strong> цієї суми лише компенсують природне падіння видобутку, і лише <strong>10%</strong> спрямовані на зростання.</p>
<h3>«Ідеальний шторм» для цін на сировину</h3>
<p>Поєднання військово-політичної напруги та інвестиційного дефіциту формує умови для тривалого зростання цін на нафту, синхронного з іншими товарами.</p>
<ul>
<li><strong>Золото</strong> — понад <strong>$5 200</strong> за тройську унцію.</li>
<li><strong>Мідь</strong> — <strong>$6,14</strong> за фунт.</li>
<li><strong>Платина</strong> — <strong>$2 579</strong> за тройську унцію.</li>
</ul>
<p>Попит на нафту, за оцінками, вийде на плато лише у 2030-х роках, тоді як попит на природний газ зростатиме щонайменше до 2035 року. За ескалації конфлікту Brent може наблизитися до <strong>$80 за барель</strong> і вище.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynewsbeat.co/">Energy News Beat</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30093-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Brent перевищила $70 на тлі військових погроз Ірану та структурного дефіциту інвестицій у видобуток"/><br /><p>Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти.</p>
<h3>Brent вище $70: що стало тригером</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> зріс на <strong>4,71%</strong> — до <strong>$71,62 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> додав <strong>4,79%</strong>, до <strong>$66,24 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання стало першим проривом рівня $70 з початку осені 2025 року.</li>
</ul>
<p>Ключовим чинником стали публікації Дональда Трампа в Truth Social із попередженнями Ірану про можливе військове реагування та повідомлення про перекидання авіаносної ударної групи США на чолі з <em>USS Abraham Lincoln</em> до Перської затоки.</p>
<blockquote><p>«Наступна атака буде значно гіршою. Не допустіть цього знову», — заявив Дональд Трамп, закликавши Тегеран укласти угоду та відмовитися від ядерних амбіцій.</p></blockquote>
<h3>Реакція Ірану та страхи ринку</h3>
<p>Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у відповідь заявив, що іранські сили готові до негайної та жорсткої відповіді на будь-яку агресію.</p>
<ul>
<li>Ринок заклав <strong>геополітичну премію</strong> в ціну нафти.</li>
<li>Аналітики ING відзначили зростання нервозності через <em>потенційні перебої постачання</em>, навіть без фактичних збоїв.</li>
<li>Перська затока та Ормузька протока залишаються <strong>критичними вузькими місцями</strong> глобального нафтового постачання.</li>
</ul>
<p>У соціальних мережах аналітичні стрічки фіксували прямий зв’язок між заявами Трампа та стрибком цін на нафту майже на <strong>5%</strong>, паралельно зі зростанням попиту на захисні активи — золото та оборонні акції.</p>
<h3>Недоінвестування у видобуток: прихована загроза</h3>
<p>Геополітичні ризики накладаються на структурну проблему галузі — різке падіння інвестицій у розвідку та видобуток.</p>
<ul>
<li>Світові відкриття традиційних родовищ скоротилися з <strong>понад 20 млрд барелів нафтового еквівалента</strong> на рік на початку 2010-х до <strong>5,5 млрд</strong> у 2023–вересні 2025 років.</li>
<li>Витрати на розвідку стагнують на рівні <strong>$50–60 млрд</strong> на рік проти піку <strong>$115 млрд</strong> у 2013 році.</li>
<li><strong>80%</strong> нафтовидобутку та <strong>90%</strong> газовидобутку припадає на родовища після піку виробництва.</li>
<li>Середні темпи падіння: <strong>5,6%</strong> на рік для нафти та <strong>6,8%</strong> для газу.</li>
</ul>
<p>За відсутності нових інвестицій видобуток нафти може скорочуватися на <strong>8% щороку</strong>, що еквівалентно втраті <strong>понад 5,5 млн барелів на добу</strong> — сумарного видобутку Бразилії та Норвегії.</p>
<p>Очікувані інвестиції у upstream у 2025 році становлять <strong>$570 млрд</strong>, але <strong>90%</strong> цієї суми лише компенсують природне падіння видобутку, і лише <strong>10%</strong> спрямовані на зростання.</p>
<h3>«Ідеальний шторм» для цін на сировину</h3>
<p>Поєднання військово-політичної напруги та інвестиційного дефіциту формує умови для тривалого зростання цін на нафту, синхронного з іншими товарами.</p>
<ul>
<li><strong>Золото</strong> — понад <strong>$5 200</strong> за тройську унцію.</li>
<li><strong>Мідь</strong> — <strong>$6,14</strong> за фунт.</li>
<li><strong>Платина</strong> — <strong>$2 579</strong> за тройську унцію.</li>
</ul>
<p>Попит на нафту, за оцінками, вийде на плато лише у 2030-х роках, тоді як попит на природний газ зростатиме щонайменше до 2035 року. За ескалації конфлікту Brent може наблизитися до <strong>$80 за барель</strong> і вище.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energynewsbeat.co/">Energy News Beat</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/29/brent-perevishhila-70-na-tli-vijskovix-pogroz-iranu-ta-strukturnogo-deficitu-investicij-u-vidobutok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Jan 2026 13:44:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153516</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br />У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 06 Jan 2026 11:20:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[global economy]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[світова економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153501</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br />Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти. Геополітика і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br /><p>Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти.</p>
<h2>Геополітика і нафтовий ринок на старті 2026 року</h2>
<h3>Події навколо Венесуели та позиція США</h3>
<ul>
<li><strong>США затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong>, який має постати перед американським судом.</li>
<li>Виконувачка обов’язків президента Венесуели <strong>Делсі Родрігес</strong> заявила про готовність співпрацювати зі США в межах порядку денного <em>«спільного розвитку»</em>.</li>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> не виключив <strong>нових військових ударів</strong>, якщо Каракас не піде на відкриття нафтової галузі та співпрацю у боротьбі з наркотрафіком.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту знизилися: <strong>Brent подешевшала на 0,7%</strong> — до <strong>60,04 дол. за барель</strong>.</li>
<li>Аналітики зазначають, що <em>додаткові перебої з венесуельським експортом</em> мають <strong>обмежений короткостроковий вплив</strong> через глобальний надлишок постачання.</li>
<li>Група <strong>OPEC+</strong> зберегла обсяги видобутку без змін, уникаючи обговорення політичних криз у країнах-учасницях.</li>
</ul>
<h3>Перенаправлення потоків венесуельської нафти</h3>
<ul>
<li>За оцінкою колумніста ROI Energy Рона Буссо, <strong>експорт нафти Венесуели швидко переорієнтується на США</strong> і скорочується у напрямку Китаю.</li>
<li>Це дає <strong>негайну вигоду американським нафтопереробним заводам</strong>, однак відновлення видобутку потребує часу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відновлення нафтовидобутку у Венесуелі можливе лише за умови значних інвестицій та політичної стабільності», — Рон Буссо, колумніст ROI Energy.</p></blockquote>
<h3>Потенціал видобутку Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела має <strong>найбільші у світі доведені запаси нафти</strong>, однак видобуток залишається значно нижчим за потенціал.</li>
<li>Середній видобуток у 2025 році становив <strong>950 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою <strong>JPMorgan</strong>, можливе зростання на <strong>250 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Протягом двох років видобуток може зрости до <strong>1,3–1,4 млн барелів на добу</strong>, за умови інвестицій і зняття обмежень.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків</h3>
<ul>
<li>Світові фондові ринки зросли: <strong>Nikkei додав близько 3%</strong>, європейські індекси оновили рекорди.</li>
<li>Акції оборонного сектору в Європі зросли приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Інвестори активно шукали захисні активи: <strong>золото подорожчало більш ніж на 2%</strong> — до <strong>4 429 дол. за унцію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Надлишок нафти на світовому ринку</strong> знижує ризик різких цінових стрибків навіть у разі локальних криз.</li>
<li>Водночас <strong>геополітична непередбачуваність</strong> підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання та стійкості інфраструктури.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br /><p>Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти.</p>
<h2>Геополітика і нафтовий ринок на старті 2026 року</h2>
<h3>Події навколо Венесуели та позиція США</h3>
<ul>
<li><strong>США затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong>, який має постати перед американським судом.</li>
<li>Виконувачка обов’язків президента Венесуели <strong>Делсі Родрігес</strong> заявила про готовність співпрацювати зі США в межах порядку денного <em>«спільного розвитку»</em>.</li>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> не виключив <strong>нових військових ударів</strong>, якщо Каракас не піде на відкриття нафтової галузі та співпрацю у боротьбі з наркотрафіком.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту знизилися: <strong>Brent подешевшала на 0,7%</strong> — до <strong>60,04 дол. за барель</strong>.</li>
<li>Аналітики зазначають, що <em>додаткові перебої з венесуельським експортом</em> мають <strong>обмежений короткостроковий вплив</strong> через глобальний надлишок постачання.</li>
<li>Група <strong>OPEC+</strong> зберегла обсяги видобутку без змін, уникаючи обговорення політичних криз у країнах-учасницях.</li>
</ul>
<h3>Перенаправлення потоків венесуельської нафти</h3>
<ul>
<li>За оцінкою колумніста ROI Energy Рона Буссо, <strong>експорт нафти Венесуели швидко переорієнтується на США</strong> і скорочується у напрямку Китаю.</li>
<li>Це дає <strong>негайну вигоду американським нафтопереробним заводам</strong>, однак відновлення видобутку потребує часу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відновлення нафтовидобутку у Венесуелі можливе лише за умови значних інвестицій та політичної стабільності», — Рон Буссо, колумніст ROI Energy.</p></blockquote>
<h3>Потенціал видобутку Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела має <strong>найбільші у світі доведені запаси нафти</strong>, однак видобуток залишається значно нижчим за потенціал.</li>
<li>Середній видобуток у 2025 році становив <strong>950 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою <strong>JPMorgan</strong>, можливе зростання на <strong>250 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Протягом двох років видобуток може зрости до <strong>1,3–1,4 млн барелів на добу</strong>, за умови інвестицій і зняття обмежень.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків</h3>
<ul>
<li>Світові фондові ринки зросли: <strong>Nikkei додав близько 3%</strong>, європейські індекси оновили рекорди.</li>
<li>Акції оборонного сектору в Європі зросли приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Інвестори активно шукали захисні активи: <strong>золото подорожчало більш ніж на 2%</strong> — до <strong>4 429 дол. за унцію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Надлишок нафти на світовому ринку</strong> знижує ризик різких цінових стрибків навіть у разі локальних криз.</li>
<li>Водночас <strong>геополітична непередбачуваність</strong> підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання та стійкості інфраструктури.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/energetichni-rinki/feed/ ) in 1.16918 seconds, on Jun 26th, 2026 at 6:52 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 26th, 2026 at 7:52 am UTC -->