Російські удари по українській енергетичній інфраструктурі перейшли від тактики «знищити об’єкт» до тактики «створити регіональний дисбаланс» між генерацією на заході та споживанням/дефіцитом на сході й у центрі. Вразливість посилює обмежена пропускна здатність міжрегіональних ЛЕП, залежність від великих трансформаторів і ризик каскадних аварій. Україна може пом’якшити цю тактику поєднанням швидких (мобільні генератори, гнучке керування попитом), середньострокових (FACTS, розміщення сховищ у вузлах, міждержавні інтерконектори) та довгострокових (HVDC, кільцеві мережі, розосереджена генерація на сході) рішень, синхронізованих із протиповітряною обороною та кіберзахистом.

Особливості енергетичних ударів

1. Суть нової тактики ворога

• Ціль: не одноразове виведення зі строю електростанцій, а довготривале регіональне розбалансування.
• Головний прийом: бити по лівобережних регіонах, де зосереджені ТЕС і ГЕС, і таким чином створювати дефіцит у східній та центральній частині країни.
• Паралельно: на заході країни виникає надлишок генерації за рахунок роботи АЕС, який не може бути оперативно перекинутий у зону дефіциту.
• Ключовий інструмент ворога: використання обмеженої пропускної здатності міжрегіональних ліній, що перетворює локальний дефіцит на тривалі відключення.

2. Чому ця тактика працює

• Висока концентрація генерації в окремих географічних кластерах призводить до того, що втрата одного кластера впливає на великий регіон.
• Обмежена пропускна здатність міжрегіональних мереж не дає змоги вирівняти баланс між заходом (надлишок) і сходом/центром (дефіцит).
• Залежність від великих елементів інфраструктури (трансформатори, важливі підстанції) — їх довго замінювати, тому кожен влучний удар ворога створює довгий «вузький» сегмент в енергосистемі.
• Ризик каскадних аварій змушує операторів застосовувати аварійні відключення для захисту всієї системи.

3. Чому справа не тільки в лініях

• Сучасна енергосистема — це поєднання мереж, електроніки, акумуляції, програмного керування та логістики.
• Навіть без нових довгих ЛЕП можна тимчасово підвищити стійкість через технології керування потоками, акумуляцію та мобільну генерацію.
• Будівництво нових ліній триває роками, отже потрібні рішення «сьогодні — завтра», що компенсують вразливість.

4. Технологічні рішення, які вже відомі та можуть бути застосовні

4.1. Лінії постійного струму великої напруги

• Призначення: передача великих обсягів енергії на далекі відстані з меншими втратами.
• Перевага: потік легше контролювати, ніж в AC-мережі.
• Додатковий плюс: можливість прокладання під землею або під водою, що робить лінії менш уразливими для ударів.

4.2. Системи гнучкого керування потужністю

• Завдання: підвищити пропускну здатність уже існуючих ліній без їх повної перебудови.
• Ефект: оперативний контроль над потоками, що особливо важливо при асиметрії між заходом та сходом.
• Це середньостроковий клас рішень (місяці — до 1–2 років), який дає відчутне нарощування резерву для міжрегіональних передач.

4.3. Батарейні енергосховища

• Функція: накопичити надлишок (передусім у західних регіонах) і миттєво віддати його в зонах дефіциту.
• Додаткова роль: гасіння коливань частоти, що зменшує ймовірність каскадних аварій.
• Перевага: можна розміщувати в ключових вузлах мережі — це скорочує шляхи передачі й знижує потребу в негайному будівництві ліній.

4.4. Мобільні генератори та мобільні газові турбіни

• Призначення: швидко розгорнутися у регіоні дефіциту.
• Статус: це тимчасова компенсація до відновлення ліній/підстанцій.
• Застосування: особливо важливо на лівобережжі, яке стає ціллю для ударів.

4.5. Гнучке керування великим попитом

• Інструмент: домовленості з великими споживачами щодо тимчасового зниження навантаження в пікові або критичні години.
• Результат: менша потреба у довгих передачах через країну, отже менша вразливість для ударів.

4.6. Гнучке керування малим й середнім попитом

• Інструмент: стимулювання використання накопичувачів споживачів, щодо стварення розумних мереж, зокрема, зменшення споживання в пікові або критичні години та віддавання енергії при її дефіциті у мержу, а також накопичення енергії при її профіциті.
• Результат: збалансована енергосистема країни.

5. Захист ключових вузлів: багатовимірний підхід

Захист енергосистеми не зводиться до ППО. Він має чотири компоненти: інженерний, оборонний, організаційний і кібернетичний.

5.1. Інженерні заходи

• Посилене укриття та бронювання трансформаторів і підстанцій — щоб збільшити живучість обладнання.
• Кільцева (резервна) топологія мережі — дає змогу перекидати потоки в обхід пошкоджених ділянок.
• Модульне обладнання та стандартизація — щоб швидко замінювати пошкоджені елементи.
• Локальні акумулятори та резервні генератори біля підстанцій — для миттєвої компенсації втрат.

5.2. Оборонні заходи

• Координація енергетиків з ППО та силами реагування для пріоритетного захисту найважливіших об’єктів.
• Виявлення і знешкодження БпЛА, які атакують низько і несподівано.
• Географічне рознесення критичних елементів, щоб один удар не виводив із ладу весь вузол.

5.3. Кіберзахист і автоматизація

• Кіберзахист диспетчерських систем — обов’язковий, із застосуванням резервних каналів зв’язку та сегментації мережі.
• Автоматизовані системи управління мають:
  • перенаправляти потоки;
  • підключати акумулятори;
  • обмежувати непершочергове навантаження.
• Баланс «автоматика — людина» критичний: автоматика — для миттєвих локальних реакцій, людина — для запобігання каскадним відключенням.

6. Плани дій у часі

6.1. Негайні кроки (тижні — місяці)

• Розгортання мобільних батарей і генераторів у найбільш уразливих регіонах.
• Активація механізмів гнучкого навантаження для великих споживачів.

6.2. Середньострокові кроки (місяці — 1–2 роки)

• Встановлення пристроїв для підвищення пропускної здатності існуючих ліній.
• Розгортання накопичувачів у ключових вузлах — щоб мати швидкі джерела енергії в місцях можливих розривів.
• Угоди з сусідніми операторами щодо збільшення імпорту й оперативних інтерконекторів.

6.3. Довгострокові кроки (роки)

• Нарощування міжрегіональних коридорів передавання.
• Будівництво HVDC-ліній (висковольтні постійного струму) там, де це економічно та безпеково виправдано.
• Створення кільцевої структури мережі для підвищення живучості.
• Збільшення локальної генерації у східних регіонах, щоб зменшити залежність від далеких передач.

6.4. Постійні дії

• Координація енергетиків, оборони та кіберфахівців на постійній основі.
• Підтримання запасів критичних комплектуючих у регіонах для швидкого ремонту.

7. Висновок

Тактика ворога — «розбалансувати береги» — спирається на географічну асиметрію української генерації та обмежену пропускну здатність мереж. Але поєднання:

• швидких технічних рішень (акумуляція, мобільні генератори, гнучке керування);
• середньострокових інвестицій у керовані магістралі;
• довгострокових змін архітектури мережі (HVDC, кільцева топологія, розосереджена генерація);
• тісної координації з обороною і кіберзахистом;

дає Україні можливість зменшити тривалість і масштаб відключень, а згодом — підвищити стійкість енергосистеми до системних ударів.

Чому це питання національної безпеки

Енергетика сьогодні — це частина національної безпеки. Захищати мережу — означає:

• захищати життя людей (освітлення, теплопостачання, медичні заклади);
• зберігати роботу підприємств і, відповідно, економічну стійкість;
• підтримувати стабільність держави під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами коментарів В.Боровика (Голова Правління Альянсу «Нова Енергія України»)

Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.

Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін

Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.

Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

• Зміна структури ринку: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.
• Зниження попиту на субсидії: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи project finance.

Податкове навантаження та потреба нових інструментів

Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:

• Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.
• Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.
• Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.

Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.

«Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини», – зазначено у звіті урядового Зеcполу.

Перспективи після 2028 року

Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.

Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.

Джерело:  Terminal

За матеріалами: WNP.PL

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального