Ціни на пальне різко зросли по обидва боки Атлантики після загострення війни на Близькому Сході. У США середня вартість галона бензину додала 11 центів лише за одну ніч і сягнула 3,11 долара. У Європі дизель подорожчав на 27% із п’ятниці — приблизно на 62 центи за галон. Головна причина — блокування постачання нафти й газу в районі Перської затоки та ризики для глобальної логістики.

Як війна впливає на ціни: логіка ланцюга постачання

Ескалація на Близькому Сході паралізувала частину морських маршрутів у Перській затоці — ключовому вузлі світових енергетичних потоків. Ринки відреагували миттєво: нафтові котирування зростають другий день поспіль, а роздрібні ціни на пальне — слідом.

США: стрибок за одну ніч

• +11 центів за галон бензину за ніч.
• Середня ціна — 3,11 долара за галон (дані Американської автомобільної асоціації, AAA).
• Додатковий чинник — перехід на літні сорти бензину, які дорожчі через спеціальні домішки для зменшення випаровування в спеку.
• Традиційне сезонне зростання попиту влітку також підштовхує ціни вгору.

Речниця AAA Айкса Діас пояснила, що літні суміші бензину коштують більше саме через склад і сезонний попит. Водночас ціни на сиру нафту різко зросли на тлі воєнних ризиків, що автоматично відбивається на вартості пального.

Європа: дизель під найбільшим тиском

• +27% до ціни дизеля з п’ятниці.
• Зростання — приблизно 62 центи за галон.
• Найгостріший ефект — у країнах, залежних від імпорту.

«Зараз найгірша ситуація зосереджена в Європі, тому що Європа є чистим імпортером», — зазначила старша віцепрезидентка з товарних ринків Rystad Energy Сьюзен Белл.

За її словами, дизель подорожчав суттєво через обмеженість постачання. Європейський ринок традиційно більш чутливий до перебоїв, адже значна частина ресурсу надходить іззовні. Якщо війна затягнеться, тиск на ціни може лише посилитися.

Що означає 27% зростання для споживача

Для пересічного водія цифра 27% може здаватися абстрактною, однак у грошовому вимірі це +62 центи за галон лише за кілька днів. Для логістичних компаній і промисловості, де дизель — основне паливо, це означає:

• зростання витрат на перевезення;
• тиск на ціни товарів;
• посилення інфляційних ризиків.

У США інфляційний ефект також можливий, адже пальне є базовим компонентом транспортної складової в ціні більшості товарів.

Чого очікувати далі

Подальша динаміка залежить від тривалості війни та відновлення морських «постачання» в Перській затоці. Якщо конфлікт затягнеться:

• ціни на нафту можуть зберігати висхідний тренд;
• Європа залишатиметься під найбільшим тиском через імпортозалежність;
• у США подорожчання може посилитися в міру наближення літнього піку попиту.

Фактично ринок уже закладає у вартість пального премію за геополітичний ризик — додаткову надбавку через невизначеність і загрозу перебоїв.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Глобальний ринок скрапленого газу (LPG) у січні продемонстрував різноспрямовану динаміку: Азія підштовхнула котирування вгору через зимовий попит і дефіцит пропану, Європа зафіксувала дев’ятимісячний максимум, а США — попри скорочення видобутку через морози — побачили зниження цін на тлі надлишкових запасів. Надалі очікується сезонне послаблення цін, однак довгострокові тренди визначатимуться нафтовим ринком, зростанням постачання з Близького Сходу та здешевленням фрахту.

Глобальний ринок LPG: карта ключових зрушень

Азія: премії зростають, Китай скорочує виробництво

Січень став місяцем зміцнення котирувань пропану в Азії. Середня ціна поставки до Японії зросла на 3,4% порівняно з груднем — на тлі подорожчання сирої нафти та пікового зимового попиту.

• Спотові премії до індексу Argus Far East Index (AFEI) на лютий досягли $48/т.
• Партії на першу половину березня продавалися з премією до $60/т.
• Зростання експорту зі США до Індії та Південно-Східної Азії зменшило доступність чистих партій пропану.

Водночас стрімке подорожчання сировини боляче вдарило по китайських установках PDH (propane dehydrogenation — виробництво пропілену з пропану).

• Завантаження PDH-заводів у Китаї впало до близько 60% наприкінці січня.
• Це найнижчий показник з травня 2025 року.
• Причини — високі імпортні витрати та низькі запаси.

Таким чином, регіон поєднав високі ціни з одночасним зниженням промислової активності.

Близький Схід: контрактні ціни зростають

Saudi Aramco підвищила лютневі контрактні ціни (CP):

• пропан — до $545/т (+$20/т за місяць);
• бутан — до $540/т (+$20/т).

Підвищення підтримали міцні нафтові котирування та сильний азійський ринок, попри певне послаблення попиту на лютневі відвантаження.

Європа: дев’ятимісячний максимум на фоні азійського попиту

Північно-Західна Європа відчула дефіцит через перетікання американських вантажів до Азії.

• Ціна великотоннажного пропану зросла на $62,25/т — до $535,75/т наприкінці січня.
• Це максимум за дев’ять місяців.

Водночас експорт LPG із шести ключових терміналів — Mongstad, Hound Point, Teeside, Melkoya, Sture та Karsto — зріс на майже 18% у річному вимірі — до 467 тис. т.

Зростання стало можливим після слабкого 2025 року, коли високі імпортні обсяги зі США утримували ціни пропану й бутану зі знижкою до локального газового бенчмарку TTF, зменшуючи економічну доцільність видобутку LPG з газового потоку Північного моря.

• Співвідношення ціни пропану до ф’ючерсів ICE Brent знизилося з 63,5% на початку січня до менше 61% наприкінці місяця.

США: запаси високі, ціни знижуються

На відміну від Європи та Азії, американський ринок продемонстрував зниження котирувань.

• Середня ціна пропану в Mont Belvieu у січні — 64,44 цента/галон ($335,73/т) проти 67,14 цента/галон у грудні.
• Запаси скоротилися до 82,7 млн барелів, але залишаються на 37% вище середнього п’ятирічного рівня.
• Через зимовий шторм виробництво зменшилося на 418 тис. барелів на добу в останній тиждень січня.
• Для порівняння: у лютому 2021 року скорочення сягало 900 тис. барелів на добу.
• Експорт тримався на рівні 1,9 млн барелів на добу.

Бутан також подешевшав — до 75,71 цента/галон ($342,97/т) проти 83,22 цента у грудні. Причина — слабкий попит з боку бензинового блендингу. Вартість бутану становила лише 41,9% від ф’ючерсів Nymex RBOB проти 57,2% роком раніше.

Сезонне послаблення, але стратегічні фактори залишаються

Аналітики очікують сезонного зниження цін після завершення пікового зимового періоду. Однак довгострокові тенденції формуватимуться під впливом:

• динаміки світового нафтового ринку;
• зростання постачання з Близького Сходу;
• зниження ставок фрахту.

Джерело: Terminal

Першоджерело: Argus Media

Річна інфляція в Канаді у січні знизилася до 2,3%, що нижче як грудневого показника 2,4%, так і очікувань аналітиків. Головний фактор — різке падіння цін на бензин на 16,7% у річному вимірі. Водночас продукти харчування та одяг дорожчають, а базова інфляція поступово стабілізується. Це дає підстави центральному банку утримувати паузу в зміні облікової ставки на рівні 2,25%.

Що відбувається з інфляцією та паливними цінами в Канаді

Загальна динаміка інфляції

За даними Statistics Canada, оприлюдненими в Reuters, індекс споживчих цін (CPI) у січні зріс на 2,3% у річному вимірі. Це:

• менше за грудневі 2,4%;
• нижче прогнозу аналітиків, які очікували 2,4%;
• на місячній основі — без змін.

Індекс споживчих цін (CPI) — це ключовий показник інфляції, який відображає зміну вартості кошика товарів і послуг для домогосподарств.

Бензин як ключовий фактор

Найбільший внесок у сповільнення інфляції зробило пальне:

• ціни на бензин знизилися на 16,7% у січні;
• у грудні падіння становило 13,8%;
• саме бензиновий індекс став головним чинником гальмування загальної інфляції.

Однак без урахування бензину інфляція була б значно вищою — 3% у річному вимірі, що відповідає грудневому показнику.

Продукти, алкоголь і одяг: протилежний тренд

Попри дешевше пальне, інші категорії демонструють суттєве зростання:

• Продукти харчування подорожчали на 7,3%, насамперед через зростання цін у ресторанах;
• Категорія алкогольних напоїв зросла на 4,8%;
• Ціни на одяг також зросли через ефект порівняльної бази.

Статистики пояснюють це так званим базовим ефектом: торік у цей період діяли податкові пільги на продаж, які тимчасово знижували ціни. Тепер порівняння з «дешевою» базою створює видимість більшого зростання.

Базова інфляція та позиція центрального банку

Економісти традиційно орієнтуються на базову інфляцію — показник без урахування продуктів харчування та енергії, оскільки ці категорії є найбільш волатильними.

• Без урахування їжі та енергії CPI зріс на 2,4% (у грудні — 2,5%);
• Індекс CPI-median знизився з 2,6% до 2,5%;
• CPI-trim — з 2,7% до 2,4%.

Витрати на житло, які мають найбільшу вагу в інфляційному кошику, зросли на 1,7%, що також свідчить про поступове сповільнення тиску.

Bank of Canada вважає, що інфляція стабілізувалася поблизу середини цільового діапазону. Це дозволило регулятору зберегти паузу в зміні ставки на рівні 2,25%.

Зараз очевидно, що Керівна рада має повністю зосередитися на підтримці економіки — Ройс Мендес, керівний директор та голова макростратегії Desjardins Group.

Після публікації даних канадський долар знизився на 0,2% до 1,3668 канадського долара за долар США. Дохідність дворічних держоблігацій впала на 3,9 базисного пункту до 2,439%.

Очікування ринку

• Грошові ринки закладають ймовірність зниження ставки вже до липня;
• Частина економістів прогнозує відсутність зниження ставки цього року через стабільність інфляції в межах цілі.

Що це означає для енергетичного сектору

Падіння цін на бензин на 16,7% стало вирішальним чинником сповільнення інфляції. Це демонструє, що енергетичний компонент залишається ключовим драйвером макроекономічної динаміки.

• Ціни на пальне безпосередньо впливають на транспортні витрати та логістику;
• Зниження вартості бензину стримує загальний інфляційний тиск;
• Енергоринок залишається одним із головних стабілізаторів економіки.

Висновок

Канадська економіка входить у фазу контрольованої стабілізації. Попри зростання цін на продукти та алкоголь, саме енергетичний сектор забезпечив уповільнення інфляції до 2,3%. Подальша динаміка паливного ринку визначатиме монетарні рішення та інвестиційні очікування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Середня роздрібна ціна дизельного пального у США зростає вже п’ятий тиждень поспіль і досягла 3,711 дол./галон. За цей період вона піднялася на 25,2 цента. Водночас ф’ючерсний ринок демонструє відносну стабільність, а Міжнародне енергетичне агентство погіршило прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році. Інвестори, однак, ігнорують «ведмежі» сигнали та продовжують робити ставку на зростання котирувань.

П’ять тижнів зростання: що штовхає дизель угору

Роздрібна ціна

За даними Міністерства енергетики США / Управління енергетичної інформації (EIA), середня роздрібна ціна дизеля:

• зросла на 2,3 цента за галон за останній тиждень;
• досягла 3,711 дол./галон;
• піднялася сумарно на 25,2 цента за п’ять тижнів;
• до початку зростання становила 3,459 дол./галон.

Бенчмарк використовується для розрахунку паливних надбавок у транспортному секторі, тому його динаміка напряму впливає на логістику та кінцеву ціну товарів.

Погодні фактори

Одним із ключових драйверів стало різке похолодання на північному сході США. Там основним паливом для опалення є heating oil, який структурно близький до дизеля. Через це:

• попит на дистиляти зріс;
• кореляція між цінами на дизель і мазут для опалення посилилася;
• ф’ючерсні котирування отримали підтримку.

Ф’ючерси: вузький діапазон коливань

Попри п’ятитижневе зростання роздрібних цін, ринок ф’ючерсів на ультранизькосірчистий дизель (ULSD) у лютому залишався відносно спокійним.

• Наприкінці січня контракт на лютий закрився на рівні 2,7356 дол./галон (на фоні холодів).
• Березневий контракт відкрив лютий із розрахунковою ціною 2,3598 дол./галон — це мінімум місяця.
• Максимум зафіксовано 11 лютого — 2,4404 дол./галон.
• Різниця між мінімумом і максимумом — близько 8 центів, що свідчить про відсутність різких рухів.

Такий вузький коридор коливань вказує на тимчасову стабілізацію після турбулентного початку року, який визначали:

• геополітичні ризики;
• ослаблення долара США (що традиційно підтримує нафтові ціни);
• погодні чинники.

Спред між нафтою та дизелем

Різниця між ціною ULSD і Brent — світовим еталоном сирої нафти — суттєво не змінилася. Це означає, що маржа переробки залишається стабільною, а ринок не закладає різких перекосів у балансі попиту і пропозиції.

IEA: профіцит зростає, попит слабшає

У лютневому звіті Міжнародне енергетичне агентство (IEA) переглянуло прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році:

• у січні очікувалося зростання на 930 тис. барелів на добу;
• у лютому прогноз знижено до 850 тис. барелів на добу.

Таким чином, очікуваний профіцит пропозиції відносно попиту розширюється.

Інвестори ігнорують «ведмежі» сигнали

Інвестори стають дедалі більш оптимістичними щодо перспектив цін на нафту, оскільки потенційні ризики для видобутку та танкерного трафіку множаться — зокрема загрози військових дій США проти Ірану та жорсткіше застосування санкцій. — Джон Кемп

За даними бірж, спостерігається зростання чистих довгих позицій інвесторів у нафтових контрактах. Тобто ринок активів продовжує закладати в ціни геополітичну премію.

Джерело: Terminal
За матеріалами: finance.yahoo.com

Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу. Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.

Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку

Новий максимум постачання до Китаю

За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує 2,07–2,08 млн барелів на добу російської нафти. Для порівняння:

• у січні 2026 року обсяг становив близько 1,7 млн барелів на добу;
• очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на 370–380 тис. барелів щодня;
• це стане найвищим місячним рівнем за всю історію постачання.

Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.

Санкції США та цінова перевага для Китаю

Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.

Унаслідок цього:

• знижки на російські сорти досягли найширшого рівня за останні роки;
• флагманський сорт Urals для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою 9–11 доларів за барель до еталонного індексу ICE Brent;
• після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.

ICE Brent — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.

Індія відступає, китайські «teapots» наступають

Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.

Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):

• вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;
• не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;
• максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.

Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.

Що це означає для глобального ринку

• Перерозподіл потоків: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.
• Поглиблення дисконту: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.
• Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.

Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Прибутковість виробництва бензину в Північно-Західній Європі знизилася на 62 центи — до близько 8,63 долара за барель, попри скорочення запасів у ключовому хабі Amsterdam-Rotterdam-Antwerp на 5,7%. Водночас експорт з ЄС і Великої Британії в лютому сповільнився, а найбільший НПЗ Африки Dangote відновив роботу на повну потужність 650 тисяч барелів на добу.

Європейський бензиновий ринок: маржа вниз, торгівля активна

На тлі волатильності світових енергоринків маржа переробки бензину у Північно-Західній Європі знизилася. Йдеться про так званий crack spread — різницю між ціною нафти та ціною готового пального, яка відображає прибутковість НПЗ.

Динаміка маржі

• 8,63 долара за барель — новий рівень маржі (мінус 62 центи за день).
• Попередній показник становив 9,25 долара за барель.

Зниження відбулося попри скорочення запасів у регіоні, що зазвичай підтримує ціни. Це свідчить про тиск з боку зовнішніх факторів — зокрема, зміни експортних потоків та глобальної конкуренції.

Обсяги торгів у вікні Argus

• Близько 6 000 тонн бензину E5 було продано баржами: Exxon Mobil і BP реалізували ресурс компанії TotalEnergies.
• Ще 4 000 тонн бензину Eurobob E10 перейшли від Sahara та Shell до Trafigura.

Ці угоди демонструють активність фізичного ринку в регіоні ARA, який є ключовим центром зберігання та «постачання» нафтопродуктів у Європі.

Запаси в хабі ARA

• Запаси бензину зменшилися на 5,7% за тиждень.
• Станом на звітну дату вони становили 1,28 млн тонн.

Запаси скоротилися на тлі зростання експорту — партії автомобільного пального були спрямовані до Саудівської Аравії, а також у країни Східної та Західної Африки, — зазначив Ларс ван Вагенінген з Insights Global.

Скорочення резервів у поєднанні зі зниженням маржі означає, що ринок перебуває в стані балансування між попитом ззовні та внутрішньою пропозицією.

Експорт ЄС і Великої Британії

• У лютому середній експорт бензину та компонентів для змішування з ЄС-27 і Великої Британії становив 648 000 барелів на добу.
• У січні цей показник був значно вищим — 884 000 барелів на добу.

Таким чином, падіння експорту майже на 236 000 барелів на добу може частково пояснювати зниження маржі: надлишкові обсяги залишаються в регіоні або перерозподіляються між ринками.

Dangote: новий фактор глобальної конкуренції

Dangote Petroleum Refinery повідомив про відновлення роботи своєї установки первинної переробки нафти та бензинового блоку.

• Потужність НПЗ — 650 000 барелів на добу.
• Робота відновлена під час 72-годинних тестів із Honeywell UOP.

Повернення такого масштабного гравця на ринок означає додаткову пропозицію пального, зокрема для африканських напрямків, які раніше активно імпортували європейський ресурс. Це може посилити конкуренцію та додатково впливати на прибутковість НПЗ у Європі.

Цінові орієнтири

• EBob (fob ARA) — близько 638–664 доларів за тонну.
• Березневий swap (fob ARA) — 652–672 долари.
• Премія на unleaded 10ppm — близько 67 доларів.

Ці орієнтири формують основу контрактних розрахунків і впливають на структуру ціни бензину в регіоні.

Джерело: Terminal

За матеріалами lse.co.uk

Світовий нафтовий ринок дедалі частіше демонструє парадоксальну поведінку: формально пропозиція значно перевищує попит, однак ціни залишаються високими. Причина — поєднання геополітичної напруги, санкцій, логістичних обмежень і непрозорого накопичення запасів, передусім у Китаї.

Нафтові ціни як «зламаний» індикатор

Глобальний ринок нафти, найбільший і найліквідніший товарний ринок у світі, дедалі гірше виконує свою ключову функцію — відображати реальний баланс між попитом і пропозицією.

Розрив між цифрами та ринковими сигналами

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2026 році світовий видобуток нафти перевищить попит на 3,7 млн барелів на добу, що становить понад 3% глобального споживання. За класичною логікою це мало б призвести до падіння цін.

• Brent утримується вище $65 за барель, попри надлишкову пропозицію.
• Форвардна крива перебуває у стані backwardation — коли короткострокові контракти дорожчі за довгострокові, що зазвичай свідчить про дефіцит.

Ця невідповідність ставить під сумнів здатність цін адекватно відображати фізичні ринкові фундаментальні показники.

Геополітичні шоки як каталізатор волатильності

Короткостроковим драйвером зростання цін стала напруга на Близькому Сході:

• ризик ударів США по Ірану;
• загроза розширення конфлікту на весь регіон;
• зростання цін майже до $70 за барель.

На цьому тлі індекс волатильності нафти CBOE піднявся до найвищого рівня з часу 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном у червні 2025 року.

Запаси зростають, але ринок цього «не бачить»

Глобальне накопичення

Зростання запасів традиційно є ознакою надлишкової пропозиції. І справді:

• у 2025 році світові запаси сирої нафти зросли на 520 млн барелів (+7%);
• у 2026 році очікується додаткове зростання ще на 730 млн барелів.

Китайський фактор непрозорості

Ключова частина цього надлишку припадає на Китай:

• близько 800 тис. барелів на добу спрямовано в запаси за рік;
• понад 300 млн барелів — лише у 2025 році.

Водночас:

• значна частина стратегічних резервів розміщена в підземних сховищах, недоступних для супутникового моніторингу;
• реальні обсяги запасів і вільні потужності залишаються невідомими;
• ринок не розуміє, чи продовжує Пекін накопичення після зростання цін.

Це створює «сліпу зону», яка радикально змінює інтерпретацію статистики запасів.

Зміна логіки сприйняття

Раніше зростання запасів у країнах ОЕСР, насамперед у США та Європі, однозначно тиснуло на ціни. Тепер ситуація інша:

• накопичення в Китаї ринок сприймає як ознаку сильного попиту;
• це компенсує негативні сигнали від зростання видимих запасів у ОЕСР.

Санкції та логістика: ринок одночасно «переповнений» і «дефіцитний»

Перерозподіл санкційної нафти

Санкції Заходу проти росії, Ірану та Венесуели суттєво ускладнили картину:

• Китай, Індія та Туреччина у 2025 році імпортували близько 3,5 млн барелів на добу санкційної нафти;
• після заборони ЄС на імпорт пального з російської нафти з 21 січня та тиску США Індія скоротила імпорт з 1,6 млн до 1 млн барелів на добу.

Логістичний тиск і зростання витрат

Обмеження спричинили:

• підвищений попит на несанкційні барелі та «чисті» танкери;
• різке зростання витрат на перевезення;
• тиск на маржу нафтопереробних заводів в Азії.

Ключові цифри:

• маржа НПЗ в Азії — близько $6 за барель;
• маржа в Європі — близько $9 за барель;
• фрахт VLCC до Азії подорожчав майже на 150% з початку року;
• вартість доставки перевищує $3 за барель для Азії проти $2 для Європи.

«Фрахт став ключовим регіональним фактором цього року», — Кешав Лохія, CEO HiLo Analytics

Нафта «застрягла» в морі

Санкції призвели до накопичення сирої нафти у морі:

• росія, Іран і Венесуела формують близько 30% з 1,3 млрд барелів нафти в дорозі;
• це значно перевищує їхню частку в експорті;
• свідчить про повільне розвантаження та труднощі з пошуком покупців.

Висновок

Світовий нафтовий ринок одночасно виглядає надлишково забезпеченим і структурно напруженим. Ціни дедалі більше визначаються не фізичним балансом, а геополітикою, санкціями, логістикою та поведінкою непрозорих накопичувачів запасів.

Поки не зросте прозорість або не знизяться політичні ризики, нафтові ціни й надалі залишатимуться відірваними від вимірюваної реальності попиту й пропозиції.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.

Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани

Санкційний удар Вашингтона

• Дата оголошення: 9 жовтня 2025 року.
• Кількість підсанкційних: близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.
• Основна мета: перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.
• Ключовий фігурант: Shandong Jincheng Petrochemical Group — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.
• Також під санкціями: Rizhao Shihua Crude Oil Terminal у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери Kongm, Big Mag та Voy.

«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Розширення санкційного фронту

• Це вже четвертий раунд санкцій США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.
• Попередні раунди торкалися понад 115 компаній, осіб і суден, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.
• Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.

Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку

• США не продовжили санкційне послаблення для сербського НПЗ NIS, пов’язаного з «Газпром нефть».
• НПЗ забезпечує близько 80% пального Сербії.
• Через це постачання через хорватський трубопровід JANAF опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до 15 жовтня.
• Хорватський оператор JANAF попередив про можливі втрати близько €18 млн доходів.
• Президент Сербії зазначив, що резерви пального вистачать лише до листопада.

Вплив на конкуренцію та ринок нафти

• Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.
• Китайські «чайники» можуть тимчасово зберігати закупівлі, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.
• Рішення США щодо Балкан створює дефіцит пального у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.
• Сумарний ефект двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.

Геополітичний сигнал

• Санкції збігаються в часі з крихким перемир’ям у Газі і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.
• Вашингтон демонструє, що санкційна політика не послабиться навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.
• Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.

Висновки

• Дії США спрямовані на економічну ізоляцію Ірану через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.
• Паралельно — послаблення енергетичних важелів москви у регіонах, які залежать від її постачань.
• Для Китаю це означає підвищення вартості ризику у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.
• Для Європи — тимчасовий дефіцит нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.
• Для глобального ринку — зростання волатильності та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Найбільші державні нафтогазові компанії Індії вперше шукають довгострокові контракти на постачання зрідженого нафтового газу (ЗВГ) зі Сполучених Штатів. Це може суттєво змінити глобальні потоки енергоносіїв і перерозподілити вплив між ключовими експортерами — США, Саудівською Аравією та росією.

Розширення енергетичних партнерств Індії

Індійська стратегія енергетичної диверсифікації

• Державні корпорації Indian Oil Corporation, Bharat Petroleum Corporation Limited (BPCL) та Hindustan Petroleum Corporation Limited (HPCL) уперше ініціювали тендер на довгострокове постачання ЗВГ із США.
• До цього Індія мала стабільні контракти із Саудівською Аравією, що залишалася ключовим партнером у сфері ЗВГ.
• Пошук нових джерел енергопостачання є реакцією на торговельну політику адміністрації США, спрямовану на зміну глобальних енергопотоків.

Глобальні потоки ЗВГ: США виходять у лідери

• Постачання ЗВГ із Близького Сходу у вересні 2025 року сягнуло 1,46 млн барелів на добу, що на 200 тис. барелів/добу більше, ніж роком раніше (за даними Vortexa).
• Постачання ЗВГ зі США також оновило рекорд, із зростанням виробництва на 3,5% від початку року.
• 46% світових обсягів експорту ЗВГ припадає на США, тоді як 33% — на Близький Схід.
• Основні напрямки експорту — Північно-Східна Азія (39%), що підтверджує зростання попиту в регіоні.

Політичний фактор: мита і російська нафта

• США запровадили 50% тариф на індійські товари у серпні 2025 року, подвоївши попередній рівень через продовження імпорту Індією російської нафти.
• Відповіддю Індії стало прагнення збільшити імпорт американських енергоресурсів, що може сприяти перегляду митної політики Вашингтона.
• Попри скорочення імпорту російської нафти на 100 тис. барелів на добу у вересні, вона досі становить приблизно третину усіх постачань до Індії.

Логічні висновки та вплив на ринки

• Довгострокові контракти Індії з США можуть знизити залежність від Саудівської Аравії і посилити конкуренцію між постачальниками ЗВГ.
• Збільшення ролі США як експортера може призвести до перерозподілу торговельних потоків у бік Південної Азії та АТР.
• Політичний компроміс між Вашингтоном і Нью-Делі здатен зменшити тарифний тиск і стимулювати енергетичну співпрацю.
• Водночас продовження імпорту російської нафти свідчить про прагматичний підхід Індії до енергетичного балансу, де ключову роль відіграє економічна вигода.

«Індія не відмовляється від імпорту російської нафти, але розширює джерела постачання ЗВГ, що демонструє її прагнення до стратегічної гнучкості» — за даними Bloomberg.

Перспективи для світового ринку

• Зростання експорту ЗВГ зі США може змінити структуру цін на нафтохімічних ринках і вплинути на маржу азійських НПЗ.
• Очікується, що 2026 рік стане переломним у перерозподілі часток ринку між США, Близьким Сходом та рф.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com