Стрибок цін на нафту після загострення навколо Ірану майже миттєво позначився на українських заправках, але подальше послаблення біржових котирувань не принесло такого ж швидкого здешевлення у роздробі. Найгостріше це проявилося на ринку дизельного пального, яке за березень-квітень подорожчало значно сильніше за бензин. Причина полягає не лише у зовнішньому шоку через Ормузьку протоку, а й у внутрішній структурі ринку: високій залежності від імпорту, вразливій логістиці, слабкій конкуренції та підозрах у завищеній маржі великих мереж АЗС. Про це йдеться у матеріалі Главком

Як близькосхідна криза перетворилася на ціновий шок для українських водіїв

Загострення на Близькому Сході вдарило по світовому нафтовому ринку через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального енергетичного експорту. Саме через неї в мирний час проходило близько 20% світової нафти та скрапленого газу. На цьому тлі котирування Brent — еталонної світової марки нафти — за лічені дні перевищили $120 за барель, а згодом закріпилися поблизу $100, хоча до війни трималися біля $65–67 за барель.

Що відбулося з цінами в Україні

• За нафти на рівні близько $67 за барель бензин А-95 в Україні коштував 58–60 грн/л.
• Після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого барель спершу піднявся до близько $85, а за кілька днів — понад $100.
• 3 березня літр А-95 на українських АЗС здорожчав більш ніж на 2 грн — із 62,87 до 65 грн.
• 4 березня бензин додав ще 2 грн, а 5 березня — ще 1 грн.
• До 24 березня середня ціна А-95 досягла 72 грн/л.
• У квітні бензин пішов на новий виток здорожчання і 8 квітня сягнув піку 73,32 грн/л, після чого коливався біля 73,1 грн/л.
• Різниця між мережами за одним і тим самим видом пального сягала 5–6 грн/л.

Чому дизель став головним болем економіки

Ще різкішим виявилося подорожчання дизельного пального. Якщо бензин дорожчав поступово, то дизель за короткий період продемонстрував майже шокову динаміку.

• Упродовж березня дизель здорожчав майже на 23 грн/л — із 62,7 до 85,4 грн/л.
• У квітні ріст продовжився: ще плюс 6 грн/л.
• Станом на 15 квітня дизель коштував близько 91,4 грн/л.

Із тексту випливає, що це подорожчання має для України значно тяжчі наслідки, ніж ріст ціни бензину. Дизель споживають аграрії в розпал посівної, автомобільні перевізники, які стали критично важливими через проблеми із залізничною та морською логістикою, важка військова техніка, а також генератори під час відключень електроенергії. Тобто мова йде не лише про витрати водіїв, а про витрати всієї економіки та секторів, від яких залежить стійкість країни.

Чому саме дизель вистрілив сильніше за бензин

Український ринок орієнтується не на сиру нафту як таку, а на готові нафтопродукти, імпортовані ззовні. Саме тому ключовим орієнтиром для ціни в Україні є не стільки барель нафти, скільки вартість дизельного пального на європейських хабах.

• Після 2022 року Європа припинила закупівлі дизелю з росії.
• Одним із головних джерел імпорту дизелю та важкої нафти (sour crude — сировина, важлива для виробництва дизелю) став Близький Схід.
• На тлі нестабільності в регіоні ціни на дизель у Роттердамі зросли з $650–700 за тонну до майже $1500 у пікові періоди.
• На момент описаних подій вони коливалися біля $1200 за тонну.

Отже, дизель подорожчав непропорційно не лише через нервову реакцію ринку, а й через структурний дефіцит саме цього виду продукту в Європі.

Чому зниження світових цін не дає швидкого здешевлення на АЗС

Описана поведінка роздробу відповідає так званому «ефекту ракети та пір’я»: коли оптові або біржові ціни зростають, роздріб реагує швидко й різко; коли вони знижуються, здешевлення на колонках або не відбувається, або відбувається дуже повільно. Для непідготовленого читача це означає просту річ: ціна вгору летить як ракета, а вниз опускається як пір’їна.

• Коли енергоносії у світі дорожчали, українські АЗС майже одразу переписували цінники.
• Коли нафта дешевшала, відповідного швидкого відкату вниз споживачі майже не бачили.
• Трейдери пояснювали це послабленням гривні, ускладненою логістикою, нестачею дизелю в Європі, подорожчанням гуртових цін майже вдвічі та зростанням премій постачальникам на 10–15%.

«Коли світові котирування на нафту зросли — ціни на заправках одразу підскочили, а коли нафта подешевшала — чому ми не бачимо зниження?» — Ніна Южаніна

Що кажуть експерти про механіку ціноутворення

Експерти заперечують спрощене пояснення, ніби ціна на українських АЗС автоматично й прямо залежить від біржової ціни нафти.

«Лише приблизно в 7% випадків ціни на АЗС в Україні рухаються синхронно зі світовими котируваннями нафти. У решті випадків ситуація зовсім інша» — Геннадій Рябцев

Цей висновок важливий, бо він змінює саму рамку дискусії. Якщо зв’язок між нафтою та роздрібною ціною такий слабкий, то синхронне й майже миттєве підвищення на АЗС у день біржового стрибка виглядає не як нормальна ринкова реакція, а як ознака внутрішньої поведінки самого ринку роздрібного пального.

Підозри щодо завищеної маржі

Одна з центральних претензій стосується структури кінцевої ціни.

• За оцінкою Геннадія Рябцева, у нормальних європейських країнах податки становлять близько 55% кінцевої ціни.
• Постійні витрати АЗС — близько 15%.
• Маржа мережі — лише 3–5%.
• Тобто на власне товарну складову припадає приблизно 25–27% ціни.

В Україні, за його словами, картина інша:

• частка податків — близько 45%;
• мережа забирає собі щонайменше 15% від ціни;
• на преміальному пальному — ще більше;
• це у 4–5 разів більше, ніж у Польщі.

З цієї логіки випливає важливий висновок: якщо в українській ціні велика частка припадає на торговельну маржу, тоді швидке і майже одночасне подорожчання на АЗС може пояснюватися не лише зовнішнім шоком, а й внутрішнім бажанням великих операторів зберігати або збільшувати прибутковість у кризовий момент.

Чи була змова великих мереж

У згаданому матеріалі немає доказу змови як встановленого юридичного факту, але є кілька аргументів, через які підозри залишаються. Антимонопольний комітет, за словами його голови Павла Кириленка, не побачив доказів змови та заявив, що оператори скаржаться на падіння обсягів продажів і зниження рентабельності, а також декларують готовність знижувати ціни.

Водночас критики цього висновку вказують на такі обставини:

• ціни у великих мережах зросли майже синхронно;
• в перший день підвищення ціна на стелах великих мереж була однаковою до копійки;
• публічний висновок про відсутність змови прозвучав ще до завершення розслідування;
• ринок слабко і повільно реагував на подальше зниження світових котирувань.

Таким чином, у межах наданих даних коректно говорити не про доведену змову, а про ознаки скоординованої ринкової поведінки, які викликали сумніви в депутатів та експертів.

Європейські країни застосовували широкий набір інструментів:

• зниження або скасування ПДВ (податку на додану вартість) та акцизу на бензин і дизель;
• обмеження роздрібної націнки;
• переговори з постачальниками пального;
• обмеження на купівлю дизельного пального;
• пільги для перевізників;
• в Угорщині — навіть заморожування цін для автомобілів з угорськими номерами.

Український уряд обрав інший шлях:

• не пішов на зниження податків, аргументуючи це потребами бюджету й фінансуванням армії;
• запустив програму «кешбек на пальне»;
• держава повертає 15% витрат на дизель, 10% — на бензин і 5% — на автогаз;
• «Укрнафта» отримала завдання продавати пальне з мінімальною торговельною націнкою до стабілізації ситуації;
• після поїздки президента до країн Близького Сходу було оголошено про домовленість щодо постачання нафтопродуктів із країн Перської затоки щонайменше на один рік, хоча механізм цих постачань на момент публікації залишався незрозумілим.

Чому «паливний кешбек» викликав критику

Ключова претензія до цієї програми полягає в тому, що держава в умовах дорогої сировини і дефіцитного дизелю фактично не стимулює економію, а частково оплачує подальше споживання з бюджету. Така логіка викликала хвилю критики.

«Зараз на ринку значно більше психологічної паніки та намагання спекулянтів заробити, ніж реального фізичного дефіциту нафти і нафтопродуктів» — Андрій Мизовець

За логікою експертів, бюджетне субсидування попиту в умовах слабкої конкуренції може не знизити тягар для споживача, а навпаки — дозволити великим мережам легше втримувати високі ціни.

Що відбувається з конкуренцією на ринку

Є ще один важливий чинник — нерівні умови для великих мереж і малого бізнесу.

• Авансові платежі з податку на прибуток становлять 60 тис. грн на місяць з АЗС.
• Підвищення акцизів і ці платежі значно легше витримують великі оператори, ніж невеликі дистриб’ютори.
• Особливо болісно це б’є по заправках у прифронтових зонах, де клієнтами є військові, лікарні, сільгоспвиробники.
• Зі скороченням числа малих гравців слабшає конкуренція, а великі мережі отримують більше простору для утримання високої маржі.

Отже, проблема ціни постає не лише як наслідок глобальної кризи, а і як наслідок ринкової концентрації: коли слабшають малі гравці, великі мережі отримують більше свободи в ціноутворенні.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

Лише на основі наданого тексту можна зробити кілька висновків про можливі зміни ринку.

• Диверсифікація джерел вже стала вимушеною реальністю для Європи після відмови від дизелю з росії у 2022 році, але нова залежність від Близького Сходу створила іншу вразливість.
• Логістична стійкість виявилася недостатньою: проблеми в Ормузькій протоці майже миттєво вдарили по європейських хабах і, через імпортну залежність України, по українському роздрібному ринку.
• Сценарій блокади ключового маршруту вже фактично спрацював як ціновий шок: навіть без повного фізичного дефіциту сам ризик порушення судноплавства різко підняв ціни.
• Оголошені домовленості з країнами Перської затоки про постачання нафтопродуктів на рік свідчать, що влада шукає додаткові канали постачання, але не зрозуміло, як саме вони працюватимуть на практиці.

Захист критичної інфраструктури та економічна стійкість

Дизель став елементом критичної стійкості країни.

• На дизелі працює важка військова техніка.
• На дизелі тримаються генератори під час відключень електроенергії.
• Він критично важливий для агросектору та автоперевезень, які підтримують експорт та імпорт.

Тому різке подорожчання дизелю — це не просто споживча проблема, а ризик для секторів, які забезпечують оборонну, логістичну й економічну стійкість держави.

Зміни у ціноутворенні: податки, маржа, конкуренція

• Структура ціни в Україні, за оцінкою експертів, містить нижчу податкову частку, ніж у низці країн ЄС, але значно вищу торговельну маржу мереж.
• Маржа великих мереж, за оцінкою Геннадія Рябцева, сягає щонайменше 15%, що значно вище за типові 3–5% у європейських країнах.
• Податкова політика в Україні не була пом’якшена, на відміну від підходу багатьох країн ЄС, а це означає, що уряд свідомо зберіг фіскальний тиск заради бюджетних доходів.
• Конкуренція послаблюється через додатковий тиск на малих дистриб’юторів, що, за оцінками експертів, полегшує великим мережам утримання високих цін.

Саме томувипливає такий головний висновок: поточне подорожчання пального в Україні не можна пояснити лише нафтою чи війною на Близькому Сході. Воно формується на перетині зовнішнього шоку, імпортної залежності, дизельного дефіциту в Європі, вразливої логістики, слабкої конкуренції та високої маржі великих мереж.

Що далі

За оцінкою Володимира Омельченка, зниження цін на АЗС не варто очікувати щонайменше до травня, оскільки основні обсяги вже законтрактовані за високими цінами і прямують в Україну. Він також попереджає: якщо дизель дійде до 100 грн/л, це стане непідйомним тягарем для аграрного сектору та економіки загалом і може спровокувати серйозний стрибок інфляції.

Через здорожчання енергоносіїв ціни на нідерландському хабі TTF (ключовий європейський торговельний майданчик для природного газу) піднялися до 43–45 євро за мегават-годину замість раніше очікуваних 25–27 євро. Це означає, що напруга на паливному ринку вже почала перекидатися й на газ, який Україні та Європі потрібно закачувати в сховища після холодної зими.

Джерело: Terminal

Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди.

Як нафтовий ринок впливає на курс єни

Японія критично залежить від імпорту енергоресурсів, що робить її економіку чутливою до коливань світових цін на нафту.

Ключові фактори впливу

• Майже 100% споживання нафти покривається за рахунок імпорту
• Понад 90% постачання надходить із Близького Сходу
• Зростання цін на нафту підвищує витрати на паливо, електроенергію та продовольство
• Збільшення імпорту означає більший попит на долари, що послаблює єну

Після загострення конфлікту навколо Ірану курс єни суттєво знизився, наблизившись до ¥160 за долар, що є критичним рівнем для валютних інтервенцій.

Для стримування негативного ефекту уряд вже почав використовувати стратегічні резерви, оголосивши про вивільнення 80 млн барелів нафти.

Механізм можливого втручання

Уряд Японії розглядає можливість впливу на нафтовий ринок через фінансові інструменти, а не фізичні обсяги.

Потенційна модель дій

• Продаж нафтових ф’ючерсів (короткі позиції) для зниження цін
• Поступове закриття позицій для мінімізації ринкового впливу
• Розподіл операцій по різних термінах контрактів для уникнення концентрації
• Виконання угод через великі фінансові установи

Міністерство фінансів Японії вже проводить консультації з банками, які мають досвід торгівлі нафтовими деривативами.

Такий підхід базується на тому, що «паперовий» ринок нафти (ф’ючерси та деривативи) значно перевищує фізичні обсяги, що потенційно дозволяє впливати на ціни без прямого втручання у постачання.

Масштаби та обмеження

• Ймовірний обсяг інтервенцій буде значно меншим, ніж валютні операції
• Для порівняння: у 2024 році Японія витратила ¥5,9 трлн ($37 млрд) на підтримку єни
• Ефект від втручання в нафтовий ринок є експериментальним і непередбачуваним

Водночас навіть самі заяви про можливе втручання можуть впливати на ринок через зміну очікувань трейдерів.

Міжнародний досвід

Інші країни рідко використовують нафтові ринки для макроекономічного впливу.

• Мексика застосовує хеджування для захисту доходів бюджету, а не для впливу на ціни
• Petronas (Малайзія) використовує опціони для стабілізації доходів
• США розглядали подібний інструмент, але офіційно відмовилися від нього

Таким чином, японська ініціатива може стати унікальним кейсом прямого впливу на енергетичний ринок з валютною метою.

Ризики та обмеження

• Висока волатильність ринку через геополітичні конфлікти
• Ризик значних фінансових втрат у разі подальшого зростання цін
• Обмежений вплив на валютний курс
• Потенційна втрата довіри до уряду у разі невдачі

«Ймовірність втручання у ф’ючерси на нафту є надзвичайно низькою, принаймні у короткостроковій перспективі» — Джунья Танасе, стратег JPMorgan

Висновки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Посилення ролі фінансових інструментів у регулюванні ринку
• Зростання значення стратегічних резервів як швидкого інструменту стабілізації
• Підвищення уваги до географічної диверсифікації постачання, враховуючи залежність Японії від Близького Сходу

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на економічних механізмах стабілізації замість прямого фізичного захисту
• Залучення фінансових інститутів як елементу системної стійкості
• Зростання ролі держави у координації ринкових очікувань

Зміни у ціноутворенні

• Посилення впливу спекулятивних операцій на ціни
• Залежність вартості енергоносіїв від валютного курсу та фінансових ринків
• Формування ціни не лише через баланс попиту і пропозиції, а й через фінансові інструменти

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Різкі цінові коливання на тлі війни на Близькому Сході запускають внутрішні обмеження ризиків у трейдерів, що зменшує ліквідність ринків і водночас підсилює саму волатильність. Такий ефект уже спостерігається одночасно на ринках нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.

Ризик-менеджмент як фактор нової нестабільності

Війна на Близькому Сході стала каталізатором не лише прямої цінової турбулентності, але й непрямих ефектів через механізми фінансового регулювання ринків. Зокрема, внутрішні правила управління ризиками змушують трейдерів скорочувати обсяги позицій.

• Обмеження позицій виникає через зростання показника VaR (Value at Risk — оцінка потенційних збитків із заданою ймовірністю).
• Чим вища волатильність, тим більший VaR — і тим менші дозволені обсяги торгівлі.
• Це знижує ліквідність — тобто здатність ринку швидко поглинати угоди без значних змін ціни.
• Менша ліквідність, своєю чергою, ще більше підсилює коливання цін.

Подібна ситуація вже зафіксована щонайменше на чотирьох ключових сегментах: сирої нафти, нафтопродуктів, біопалива та природного газу.

Рекордні цінові коливання: приклад газойлю

23 березня стало одним із найтурбулентніших днів для енергетичних ф’ючерсів від початку конфлікту.

• Після суперечливих заяв США та Ірану щодо переговорів ціни різко змінилися.
• Ф’ючерси на газойль (Ice gasoil) впали більш ніж на 10% за пів години.
• Після цього частково відновилися і завершили день зі зниженням на 4,5%.

Такі рухи підвищують ризики і автоматично запускають обмеження VaR.

Біопаливо: відносна стабільність на тлі турбулентності

Ціни на біопаливо поводяться інакше порівняно з нафтою та нафтопродуктами.

• Премії біопалива до газойлю або бензину рухаються у протилежному напрямку.
• Це згладжує загальні ціни на біопаливо.
• Водночас більшість контрактів прив’язані саме до премій, а не абсолютних цін.
• Через це обмеження VaR також стримують активність і на цьому ринку.

Один із трейдерів зазначив, що традиційний механізм балансування — відкриття протилежних позицій — зараз працює гірше через жорсткіші обмеження.

Маржинальні вимоги: додатковий тиск на ринок

Ще одним фактором скорочення ліквідності є зростання маржинальних вимог.

• Біржі вимагають більших грошових застав при зростанні волатильності.
• Для ф’ючерсів Ice gasoil необхідно близько 10% від вартості контракту.
• Трейдери змушені:
  • скорочувати позиції, або
  • відмовлятися від нових угод.
• На ринку LNG (скрапленого природного газу) учасники вже шукають додаткове фінансування для покриття маржинальних вимог.

При цьому ситуація поки менш критична, ніж у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Падіння ліквідності: цифри та тенденції

• Відкритий інтерес у ф’ючерсах Ice gasoil впав на 17% з початку війни.
• Навіть після часткового відновлення він залишається на 16% нижчим.
• Чисті довгі позиції фондів скоротилися на 26%.
• Перед війною вони були на максимумі за 13 тижнів.

Хедж-фонди особливо чутливі до VaR, оскільки не мають фізичних активів, які могли б компенсувати ринкові ризики.

Роль фінансових інвесторів

Останніми роками фінансові гравці активізувалися на товарних ринках.

• Їх приваблюють високі прибутки трейдерів, таких як Trafigura і Vitol.
• Водночас відсутність фізичних активів означає:
  • швидший вихід із позицій,
  • вищу реактивність на втрати.
• За умов високої волатильності їхня участь може різко скорочуватися.

Розширення спредів і проблеми позабіржового ринку

Зниження ліквідності вже має прямі наслідки для торгівлі.

• Спреди між ціною купівлі та продажу значно розширюються.
• На позабіржовому ринку:
  • котирування можуть відрізнятися більш ніж на $50/т,
  • частина брокерів взагалі припиняє котирування окремих інструментів.

Довгостроковий ефект

Навіть після завершення війни ліквідність не відновиться миттєво.

• Моделі VaR враховують недавню історичну волатильність.
• Отже, обмеження залишатимуться чинними ще певний час.
• Це означає затяжний період підвищеної нестабільності на енергетичних ринках.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Argus Media

Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.

Енергетичний шок і реакція Європи

Роль МЕА та координація рішень

• Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.
• Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на енергетичні ринки та економіку.
• Основна мета — узгодження заходів підтримки для бізнесу та домогосподарств.

Ключовий фактор — Ормузька протока

• Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.
• Це створює дефіцит на ринку та провокує зростання цін.
• Європа змушена переглядати економічні прогнози у бік погіршення.

Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ

• Президентка закликала уряди діяти обережно.
• Ключові принципи допомоги:
  • тимчасовість
  • адресність
  • чітке спрямування
• Причина — обмежений фіскальний ресурс країн ЄС.

«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард

Приклад Італії: зниження податків на пальне

• Уряд вже ухвалив рішення про:
  • тимчасове зниження акцизів на пальне
  • підготовку додаткової допомоги для населення
• Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.

Проблема неузгодженості політики

• Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
  • заходи підтримки були недостатньо адресними
  • часто мали надмірну тривалість
• Нинішня мета ЄС — уникнути повторення цих помилок.

Економічні наслідки для Європи

• Зростання цін на енергоносії веде до:
  • зниження економічного зростання
  • підвищення витрат для бізнесу
  • зростання навантаження на домогосподарства
• Уряди змушені балансувати між:
  • підтримкою економіки
  • та збереженням стабільності державних фінансів

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Через три тижні після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном ключовий енергетичний вузол світу — Ормузька протока — фактично заблокований. Попри це, глобальні фінансові ринки демонструють відносний спокій. Однак реальні наслідки вже проявляються: стрімке зростання цін на пальне, дефіцит критичних ресурсів і загроза масштабної економічної кризи.

Як війна в Перській затоці змінює енергетичний баланс світу

Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики

Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить близько 20% світового експорту нафти та скрапленого природного газу (LNG). Іран, реагуючи на військові дії, фактично обмежив судноплавство:

• Протока закрита для більшості міжнародних суден
• Рух танкерів скоротився до мінімального рівня
• Доступ дозволено лише «дружнім» країнам

Це створило миттєвий дефіцит на глобальних ринках енергоносіїв.

Реакція ринку: спокій, який може бути оманливим

Попри масштаб загрози, фінансові ринки поки не демонструють паніки:

• Індекс S&P 500 знизився з 6900 до 6500 пунктів
• Ціни на продукти харчування лише починають реагувати на зростання витрат
• Бензин і дизель дорожчають швидко, але це подається як тимчасове явище

Водночас, така поведінка ринку є небезпечною недооцінкою ризиків.

Пошук альтернатив: обмежені можливості

Країни, залежні від постачання з Перської затоки, намагаються знайти альтернативи:

• Активізовано пошук нових джерел нафти та LNG
• Частково знято обмеження на російські енергоресурси
• Однак додаткові обсяги постачання залишаються мінімальними

Причина — більшість світових постачань вже законтрактовані.

Військові ризики: ескалація без швидкого рішення

Очікування швидкого завершення конфлікту не виправдалися:

• Іран реалізував свої погрози — атакує військові бази та інфраструктуру
• США не мали готового плану утримання протоки відкритою
• Розглядається сценарій захоплення нафтового терміналу на острові Харг

Однак:

• Цей об’єкт географічно не впливає на контроль протоки
• Його знищення може спровокувати масовані удари по інфраструктурі регіону

Інфраструктура під ударом: ризик багаторічних втрат

Іран уже продемонстрував готовність атакувати енергетичні об’єкти:

• Уражено газову інфраструктуру в регіоні
• Є ризик атак на:
  • нафтопереробні заводи
  • порти
  • трубопроводи
• Відновлення може тривати роками

Додаткові фактори нестабільності

Ситуацію ускладнюють інші геополітичні ризики:

• Єменські хусити вже блокували Червоне море у 2023 році
• Саудівська нафта частково перенаправляється через Червоне море
• Існує ризик відкриття нового фронту

Іран також здатний атакувати цілі на великій відстані:

• дрони
• ракети

Це означає, що навіть контроль узбережжя не гарантує безпеки судноплавства.

Невидимі наслідки: дефіцити за межами нафти

Закриття протоки вже спричинило нестачу критичних ресурсів:

• азотні добрива — ключові для сільського господарства
• гелій — необхідний для виробництва напівпровідників

Ці дефіцити можуть:

• підвищити ціни на продукти
• сповільнити технологічне виробництво

Ризик глобальної рецесії або депресії

Економічні наслідки можуть бути масштабними:

• зростання цін на енергоносії
• порушення ланцюгів постачання
• тиск на перевантажену боргами фінансову систему

Якщо блокада триватиме кілька місяців, це може спричинити:

• глобальну рецесію
• або навіть світову економічну депресію

Сценарій ескалації: катастрофічні наслідки

У разі ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану можливі наслідки:

• масштабні атаки у відповідь по регіону
• руйнування водоочисних систем
• гуманітарна катастрофа з мільйонами біженців

Це може стати найбільшою кризою в сучасній історії.

Висновок

Навіть у разі швидкого відкриття Ормузької протоки:

• відновлення постачання триватиме місяці
• економічні втрати вже стали незворотними

Ринки недооцінюють масштаб загрози, тоді як енергетична система світу вже входить у фазу глибокої трансформації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Resilience.org

Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.

Ескалація конфлікту як драйвер цін

Стрімке зростання котирувань

На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:

• +6% за добу — зростання ціни Brent
• понад $114 за барель — новий рівень котирувань
• потенціал до $150+ — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни

Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.

Фактор «шоку постачання»

За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:

• масові перебої постачання енергоносіїв
• ураження критичних об’єктів видобутку та переробки
• накопичувальний ефект дефіциту, який ще не повністю відображений у цінах

«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler

Атаки на енергетичну інфраструктуру

Ключові об’єкти під ударом

Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:

• South Pars (Іран) — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки
• Ras Laffan (Катар) — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»
• Samref (Саудівська Аравія) — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу

QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).

Блокування логістики

• Ормузька протока залишається закритою для більшості суден
• допускаються лише іранські вантажі
• зростає ризик тривалого розриву ланцюгів постачання

Глобальні наслідки для ринку

Ризик затяжної кризи

Аналітики ING підкреслюють, що атаки:

• підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання
• створюють додатковий потенціал зростання цін
• нівелюють спроби США стабілізувати ринок

Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:

• $150 за барель — базовий ризиковий сценарій
• до $200 — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант

Стійкість OPEC+

Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:

• ймовірне збереження поточної конфігурації
• історичний досвід показує, що організація переживала внутрішні конфлікти

Структурні зміни енергоринку

Газовий фактор

• удари по СПГ-інфраструктурі означають дефіцит газу на глобальному ринку
• це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії

Цінова динаміка

• ринок переходить у фазу реакції на фізичний дефіцит, а не лише очікування
• ціни ще не повністю відобразили масштаб втрат постачання

Висновки

• Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання
• ескалація атак на інфраструктуру створює системний дефіцит енергоносіїв
• ціни можуть швидко перейти у діапазон $150–200 за барель
• енергетичний ринок входить у фазу високої геополітичної волатильності

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice

Ринок бензину у 2025 році завершився «несезонною» силою цін і маржі наприкінці року, але драйвери виявилися нестандартними: ключову роль зіграли збої та цінова політика нігерійського меганпз Dangote, санкційні ризики й перебої нафтопереробки, а також зростання електрифікації транспорту. У 2026 році аналітики Argus очікують збільшення пропозиції з боку нових/модернізованих потужностей і подальшого переформатування традиційних маршрутів постачання — із ризиком додаткової «раціоналізації» (закриття) частини старих європейських НПЗ.

Глобальний бензиновий ринок: підсумки 2025 і головні драйвери 2026

1) 2025-й: чому бензин “посилився” наприкінці року

• Нігерія стала центром волатильності для Атлантичного басейну через роботу меганпз Dangote (паспортна потужність 650 тис. бар./добу).
• У першому півріччі 2025 року:
  • прибутковість переробки бензину (non-oxy crack — маржа бензину відносно Brent) була нижчою, ніж роком раніше;
  • запаси бензину в хабі ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) були вищими р/р;
  • імпорт бензину до Нігерії знижувався, бо Dangote нарощував випуск.
• У серпні–вересні з’явилися повідомлення про ремонт на RFCC (установки каталітичного крекінгу, які дають високий вихід бензину) — це стало одним із тригерів зміни тренду.
• Восени імпорт Нігерії почав зростати, а у жовтні–листопаді попит «підстрибнув» через побоювання імпортерів щодо можливого запровадження 15% мита на імпорт бензину та дизелю.
• На цьому тлі non-oxy crack досяг 26-місячного максимуму — $28,50/бар. проти front-month ICE Brent (середина листопада).
• У грудні маржа різко ослабла: Dangote суттєво знизив ціни на бензин, зробивши європейські барелі неконкурентними.

2) Азія у 2025-му: як санкційні ризики і збої “перекинули” напруженість між регіонами

• Перший квартал 2025 року в Азії характеризувався надлишком пропозиції та контанго, на тлі активних переробних прогонів у Кореї, Японії та на Близькому Сході.
• У другій половині року з’явився дефіцитний ухил:
  • «креки» бензину в Азії піднімалися до 2–3-річних максимумів;
  • ринок отримав премію за ризик через санкційні новини (згадувалися Rosneft і Lukoil) та перебої нафтопереробки, пов’язані з ушкодженнями інфраструктури;
  • важливою була й роль російської нафтової сировини для блендингу: значна частина російської нафтової фракції (нафта/нафта-розчинник, “naphtha”) іде на схід та використовується для домішок у бензин.
• Індонезія (найбільший покупець бензину в регіоні) стала «дикою картою»:
  • у травні лунали заяви про намір зупинити імпорт із Сингапуру і перейти на прямі закупівлі у виробників Близького Сходу та США;
  • на тлі невизначеності окремі приватні імпортери мали проблеми з квотами, що спричиняло дефіцити на АЗС у Джакарті;
  • наприкінці року відбувся сплеск спотових закупівель державної Pertamina — невдало за часом, бо паралельно частина вторинних установок у регіоні простоювала (зокрема в Тайвані).

3) Попит: електромобілі, ефективність авто і “етанольні” правила

• Китай — головний рушій структурного падіння попиту на бензин через електрифікацію:
  • у 2025 році понад 30% продажів авто в Китаї припало на електромобілі;
  • ще близько 20% — на plug-in гібриди;
  • в окремі місяці понад 50% продажів становили new energy vehicles (NEV) замість авто на бензині.
• Один із факторів — низька вартість електроенергії, через що навіть plug-in гібриди часто експлуатують переважно як EV, додатково тиснучи на бензиновий попит.
• Поза Китаєм електрифікація зростає повільніше; в Азійсько-Тихоокеанському регіоні попит на бензин поки що підтримує Індія завдяки економічному зростанню та розширенню автопарку.
• Етанольні мандати:
  • в Індонезії обговорювали можливий мандат E10, який потенційно зменшив би залежність від імпорту та змінив би торговельні потоки, але остаточних рішень не оголошували;
  • в Індії націлюються на E20, що може вивільняти додаткові обсяги бензину для експорту (за логікою балансу “більше домішок — менше чистого бензину потрібно всередині”).
• США: у 2025 році фіксували річне падіння попиту на бензин; серед драйверів — підвищення паливної ефективності авто. Також у вересні згадувалося скасування податкової субсидії для купівлі EV, після чого проникнення EV у продажах у IV кварталі знизилося приблизно до 10%.

4) Пропозиція та “меганпз”: Dangote, Dos Bocas і нові потужності в Азії

• Dangote змінює правила гри для Європи:
  • до запуску/розгортання Dangote Західна Африка забирала приблизно кожен п’ятий барель європейського бензину на експорт;
  • у 2025 році Нігерія імпортувала з Європи лише 130 тис. бар./добу проти піку 340 тис. бар./добу у 2022 році;
  • падіння імпорту посилилося після згортання держсубсидії на бензин у 2023 році.
• Вражаючий сигнал ринку: Dangote (країна-імпортер бензину історично) у 2025 році знаходив можливості експортувати бензин навіть до США — як приклад глобальної “розбалансованості” маршрутів і арбітражів.
• Європейські НПЗ під тиском: джерела вказують, що підприємства з високою залежністю від експорту до Західної Африки можуть втрачати маржинальність, якщо не переорієнтуються на інші ринки.
• Приклад адаптації: Phillips 66 планує проєкт підвищення якості бензину на Humber, щоб виробляти більш “конкурентний” продукт із Q2 2027.
• Мексика: меганпз Dos Bocas (Olmeca) почав давати стабільніші обсяги виробництва бензину, що може далі знижувати імпортну потребу країни.
• Китай: експортні квоти на світлі нафтопродукти, за оцінкою, навряд чи суттєво зростатимуть; як “рамка” згадувався рівень близько 41 млн бар./рік (сукупно для дизелю, бензину й авіапального).
• Індонезія: ключова подія 2026 року — введення в дію RFCC на Balikpapan потужністю 90 тис. бар./добу, яка потенційно може витіснити близько 45 тис. бар./добу імпорту. Водночас наголошувалося, що RFCC — складна для запуску установка і вихід на стабільні режими може зайняти час.
• Близький Схід/Південна Азія: очікується збільшення доступності продуктів через розширення потужностей (зокрема згадувалися Ірак, Іран, а також нові/розширені об’єкти в Індії).

5) Торговельні потоки: як “ламаються” старі маршрути

• Європа → Західна Африка: маршрут слабшає через самозабезпечення Нігерії (Dangote).
• Європа → США (Атлантичне узбережжя): потік слабшає не лише через майбутній ефект Мексики, а й через внутрішню логістику США:
  • перетоки з US Gulf Coast на US Atlantic Coast дедалі частіше йдуть через Colonial Pipeline (дешевше за морські перевезення в умовах обмежень Jones Act);
  • зріс непрямий маршрут US Gulf Coast → Багами (танк-ферми) з подальшим відправленням на східне узбережжя США: з 20–30 тис. бар./добу раніше до 60–70 тис. бар./добу у 2025 році.
• Азія стає “короткою ланкою” для покриття дефіцитів у специфічних сегментах, зокрема через складні вимоги до якості (згадувалася специфіка CARBOB для US West Coast) та фрахтову економіку (включно з витратами на Панамський канал).

6) На що дивляться у 2026 році: ризики та тригери волатильності

• Стабільність роботи меганпз:
  • Dangote: чи вдасться уникати повторення ремонтів/збоїв, що розгойдували ціни в 2025-му;
  • Dos Bocas: чи зможе й надалі підвищувати завантаження;
  • Balikpapan: коли RFCC вийде на стійкий високий рівень і реально зменшить імпорт Індонезії.
• Погодні ризики: можливі екстремальні хвилі спеки, які здатні знижувати переробні прогони (особливо в Південній Європі) у період пікового літнього попиту.
• Короткострокові імпульси попиту: у найближчі місяці згадувалося очікуване підсилення споживання в АТР через Місячний Новий рік і Рамадан.
• Довгостроково: EV-тренди та політика щодо етанольних домішок залишаються ключовими структурними факторами.

«Ринок бензину зрештою виявився визначеним нігерійськими фундаментальними чинниками… non-oxy crack піднявся до 26-місячного максимуму $28,50/бар. у середині листопада, але перед піком попиту в грудні маржа зійшла нанівець після зниження цін Dangote». — Джордж Меєр-Боннетт, заступник редактора Argus (переклад з англійської)

«У 2025 році електромобілі становили понад 30% продажів у Китаї, а plug-in гібриди — близько 20%… У деякі місяці понад 50% продажів припадало на “new energy vehicles”, що структурно тисне на попит на бензин». — Емма Пайк, аналітикиня Argus (переклад з англійської)

Джерело: Terminal
Першоджерело: Argus Media — Gasoline Markets Outlook 2026: Supply, Price & Cracks (Driving Discussions, 20 February 2026)

Photographer: PIUS UTOMI EKPEI/AFP

Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту.

Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання

Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо Ірану стрімким стрибком ставок на ключових маршрутах.

Ключові показники ринку

• Майже 126 тис. дол. на добу — добові доходи танкера на еталонному маршруті TD3C з Близького Сходу до Китаю у вівторок.
• Це найвищий рівень із кінця листопада та приблизно чотириразове зростання з початку року.
• За даними Baltic Exchange, ставки зросли на 62% лише за один день — у п’ятницю.

Світовий індекс Worldscale

• Глобальний індекс Worldscale, що відображає вартість транспортування нафти з урахуванням різних маршрутів, підскочив зі 105 до 140 пунктів.
• Причина — ризик потенційних перебоїв на маршруті TD3C через ескалацію напруження в регіоні.

Роль Ірану та Ормузької протоки

• Ринки були стривожені повідомленнями про можливі військові дії за участі США проти Ірану.
• Інформація про наміри Тегерана провести навчання з бойовими стрільбами посилила побоювання щодо безпеки судноплавства.
• Греція, яка має найбільший у світі танкерний флот, попередила судна уникати іранського узбережжя під час проходження Ормузької протоки.

Обмежена пропозиція танкерів

• Закупівлі судновласниками, зокрема Sinokor Merchant Marine Co., яка придбала близько 30 танкерів середнього віку, зменшили кількість доступних суден для швидкого фрахту.
• Це надало незалежним судновласникам суттєву цінову перевагу у переговорах із фрахтувальниками.

«За меншої кількості суден, доступних для негайного фрахту, решта незалежних судновласників отримали значну цінову владу», — зазначила Ван’їн Чжан, аналітикиня з фрахту платформи Vortexa Ltd.

Реакція фрахтувальників

• Чутки про можливу ескалацію між Іраном і США спровокували ажіотажний попит на танкери.
• Фрахтувальники намагалися заздалегідь зафіксувати судна, побоюючись перебоїв у постачанні.

Висновки

• Події на Близькому Сході продовжують розхитувати не лише фрахтовий, а й увесь товарний ринок.
• США повідомили про інциденти з іранськими суднами та безпілотником поблизу американського танкера в Ормузькій протоці.
• Водночас президент США Дональд Трамп заявив про продовження переговорів між Вашингтоном і Тегераном.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Світові нафтові ринки різко відреагували на загострення риторики США щодо Ірану: котирування Brent уперше за понад п’ять місяців перевищили $70 за барель. Водночас ринок стикається з глибшою проблемою — багаторічним недоінвестуванням у розвідку та видобуток, що посилює цінову волатильність і підвищує геополітичну премію в ціні нафти.

Brent вище $70: що стало тригером

• Brent зріс на 4,71% — до $71,62 за барель.
• WTI додав 4,79%, до $66,24 за барель.
• Зростання стало першим проривом рівня $70 з початку осені 2025 року.

Ключовим чинником стали публікації Дональда Трампа в Truth Social із попередженнями Ірану про можливе військове реагування та повідомлення про перекидання авіаносної ударної групи США на чолі з USS Abraham Lincoln до Перської затоки.

«Наступна атака буде значно гіршою. Не допустіть цього знову», — заявив Дональд Трамп, закликавши Тегеран укласти угоду та відмовитися від ядерних амбіцій.

Реакція Ірану та страхи ринку

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у відповідь заявив, що іранські сили готові до негайної та жорсткої відповіді на будь-яку агресію.

• Ринок заклав геополітичну премію в ціну нафти.
• Аналітики ING відзначили зростання нервозності через потенційні перебої постачання, навіть без фактичних збоїв.
• Перська затока та Ормузька протока залишаються критичними вузькими місцями глобального нафтового постачання.

У соціальних мережах аналітичні стрічки фіксували прямий зв’язок між заявами Трампа та стрибком цін на нафту майже на 5%, паралельно зі зростанням попиту на захисні активи — золото та оборонні акції.

Недоінвестування у видобуток: прихована загроза

Геополітичні ризики накладаються на структурну проблему галузі — різке падіння інвестицій у розвідку та видобуток.

• Світові відкриття традиційних родовищ скоротилися з понад 20 млрд барелів нафтового еквівалента на рік на початку 2010-х до 5,5 млрд у 2023–вересні 2025 років.
• Витрати на розвідку стагнують на рівні $50–60 млрд на рік проти піку $115 млрд у 2013 році.
• 80% нафтовидобутку та 90% газовидобутку припадає на родовища після піку виробництва.
• Середні темпи падіння: 5,6% на рік для нафти та 6,8% для газу.

За відсутності нових інвестицій видобуток нафти може скорочуватися на 8% щороку, що еквівалентно втраті понад 5,5 млн барелів на добу — сумарного видобутку Бразилії та Норвегії.

Очікувані інвестиції у upstream у 2025 році становлять $570 млрд, але 90% цієї суми лише компенсують природне падіння видобутку, і лише 10% спрямовані на зростання.

«Ідеальний шторм» для цін на сировину

Поєднання військово-політичної напруги та інвестиційного дефіциту формує умови для тривалого зростання цін на нафту, синхронного з іншими товарами.

• Золото — понад $5 200 за тройську унцію.
• Мідь — $6,14 за фунт.
• Платина — $2 579 за тройську унцію.

Попит на нафту, за оцінками, вийде на плато лише у 2030-х роках, тоді як попит на природний газ зростатиме щонайменше до 2035 року. За ескалації конфлікту Brent може наблизитися до $80 за барель і вище.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy News Beat

Американський ринок бензину входить у фазу помірного здешевлення. За прогнозом Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2026 році середні роздрібні ціни на бензин у США знизяться на 6% порівняно з 2025 роком, а у 2027 році зростуть лише на 1%. Ключовими чинниками залишаються динаміка світових цін на нафту, зміна структури ціни та скорочення нафтопереробних потужностей, особливо на Західному узбережжі.

Прогноз цін: загальне зниження з регіональними відмінностями

• У 2026 році ціни на бензин знизяться в усіх регіонах США, а у 2027 році очікується помірне зростання.
• Навіть після зростання у 2027 році середні ціни залишаться нижчими за рівень 2025 року в усіх регіонах, крім Західного узбережжя (PADD 5).
• На Західному узбережжі скорочення потужностей НПЗ призведе до вищої маржі та цін, які у номінальному вимірі будуть приблизно на рівні 2025 року.
• Найдорожчий регіон — Західне узбережжя, найдешевший — Мексиканська затока, далі Середній Захід.

Довгостроковий тренд: від піку 2022 року до стабілізації

• Поточний прогноз продовжує тренд зниження цін після історичного максимуму $5 за галон у середині 2022 року.
• Очікуване зниження на 20 центів за галон у 2026 році є співставним із падінням цін у 2024–2025 роках.
• Йдеться про номінальні ціни, без урахування інфляційних чинників.

Структура ціни: роль нафти зменшується

• За останні 10 років ціна сирої нафти формувала трохи більше 50% роздрібної ціни бензину в США.
• У 2026–2027 роках внесок нафти зменшиться нижче 45% у середньорічному вимірі.
• Причина — випереджальне зростання світової пропозиції нафти порівняно з попитом.
• Очікується, що середньорічна ціна на нафту буде найнижчою з 2020 року.

Маржа НПЗ: зростання crack spreads на тлі дефіциту

• У 2026 році crack spreads для бензину будуть вищими, ніж у попередні два роки.
• Crack spreads — це різниця між оптовою ціною бензину та ціною сирої нафти, показник прибутковості НПЗ.
• Зростання маржі пояснюється:
  • нижчими запасами бензину;
  • скороченням переробки через зменшення потужностей;
  • напруженими умовами на ринку Атлантичного басейну.
• Водночас очікувані crack spreads будуть нижчими, ніж пікові значення 2022–2023 років.

Висновки

• Диверсифікація постачання залишається критичною: приклад США показує, що навіть за низьких цін на нафту скорочення переробних потужностей може підвищувати маржу та ціни.
• Логістична стійкість і запаси набувають ключового значення в умовах можливих ударів по інфраструктурі та блокад під час широкомасштабної війни.
• Захист критичної інфраструктури має включати не лише військову складову, а й економічну — інвестиції у резервні потужності, страхування ризиків та стимулювання розосередження.
• Ціноутворення дедалі більше залежить не лише від нафти, а й від маржі, податкової політики та конкуренції, що важливо враховувати при регуляторних рішеннях.

Джерело: Terminal

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook