HM Treasury 24 лютого 2026 року внесло зміни до Генеральної ліцензії INT/2025/5635700, яка дозволяє окремі операції з низкою російських нафтогазових проєктів попри дію санкційного режиму. До переліку винятків додано нафтопровід «Дружба», а терміни дії дозволів для більшості проєктів визначені до 14 жовтня 2027 року.

Генеральна ліцензія щодо російських нафтопроєктів: структура дозволів і обмежень

Юридична основа

Документ під назвою GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700) виданий на підставі регламенту 64 Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019. Ліцензія дозволяє здійснювати окремі операції, які в іншому випадку підпадали б під заборони регламентів 11–17A санкційного режиму.

Ліцензія набрала чинності 10 січня 2025 року та була змінена 27 червня 2025 року, 15 жовтня 2025 року, 17 грудня 2025 року та 24 лютого 2026 року.

Кому дозволено працювати

У документі визначено поняття «Relevant Subsidiary» — це зокрема:

• Gazpromneft-Sakhalin LLC;
• структури, які прямо чи опосередковано контролюються цією компанією;
• PJSC LUKOIL Oil Company та пов’язані з нею компанії;
• PJSC Rosneft Oil Company та підконтрольні структури;
• PJSC Transneft і контрольовані нею компанії.

Під «Person» мається на увазі фізична або юридична особа, яка не є підсанкційною особою. Окремо визначено «Relevant UK Institution» — фінансові установи, які мають ліцензію на регульовану діяльність у Великій Британії.

Що саме дозволено

Відповідно до пункту 4 ліцензії:

• Дозволяється продовжувати бізнес-операції з визначеними структурами, якщо вони пов’язані з так званими «Exempt Projects».
• Можливі платежі за новими або чинними контрактами, якщо вони стосуються дозволених проєктів.
• Британські фінансові установи можуть обробляти такі платежі.
• Дозволено здійснювати адміністративні платежі, пов’язані з реєстраторами акцій, навіть якщо вони є підсанкційними.

Водночас прямо заборонено продаж акцій компаній, що реалізують ці проєкти.

Строки дії та перелік проєктів

У Додатку 1 (Schedule 1) наведено перелік проєктів та терміни дії дозволів:

• Sakhalin-2 — з 10 січня 2025 року до 28 червня 2026 року;
• Caspian Pipeline Consortium — з 15 жовтня 2025 року до 14 жовтня 2027 року;
• TengizChevroil — до 14 жовтня 2027 року;
• Shah Deniz — до 14 жовтня 2027 року;
• The South Caucasus Pipeline — до 14 жовтня 2027 року;
• The Azerbaijan Gas Supply Company — до 14 жовтня 2027 року;
• Karachaganak — до 14 жовтня 2027 року;
• Zohr — до 14 жовтня 2027 року;
• Druzhba Pipeline — з 24 лютого 2026 року до 14 жовтня 2027 року.

Таким чином, більшість дозволів діятимуть понад два роки, що фактично створює середньострокове «вікно» для легальних операцій у межах санкційного режиму.

Умови контролю

• Усі учасники зобов’язані зберігати документацію про здійснені операції щонайменше 6 років.
• HM Treasury залишає за собою право змінити, призупинити або скасувати ліцензію у будь-який момент.

Що це означає для енергетичного ринку

Фактично мова йде про механізм, який дозволяє:

• підтримувати роботу стратегічних трубопровідних і видобувних проєктів;
• забезпечувати стабільність постачання нафти та газу на міжнародні ринки;
• уникати різких перебоїв у транскордонній інфраструктурі.

Включення «Druzhba Pipeline» до переліку винятків саме 24 лютого 2026 року означає розширення можливостей для обслуговування одного з ключових маршрутів транспортування російської нафти до Європи.

Джерело: Terminal

За матеріалами: GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700)

Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.

Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія

Європейська комісія запропонувала замінити чинну цінову стелю на російську нафту на заборону ключових послуг, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.

• Страхування танкерів, без якого судна не можуть заходити в більшість портів
• Транспортні та брокерські послуги, включно з фрахтом
• Сервіси з технічного та юридичного супроводу морських перевезень

Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень.

Чому виник опір

Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:

• Удар по європейському судноплавству, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС
• Зростання цін на енергоносії в Європі через обмеження логістики
• Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів, які приймають російську нафту
• Посилений контроль за продажем суден, щоб вони не потрапляли до флоту москва

Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності реалістичної та виконуваної моделі санкцій. Греція публічних коментарів не надала.

20-й пакет санкцій ЄС

Запропонована заборона є центральним елементом 20-го пакета санкцій ЄС, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.

• Експортні обмеження на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція
• Імпортні заборони більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали
• Квоти на імпорт аміаку
• Санкції проти криптооператорів та банків у Центральній Азії й Лаосі

Окремо ЄС уперше планує застосувати антиобхідний інструмент, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — квоти на рівні довоєнної торгівлі.

Роль Китаю

Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.

Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, постачають критичні компоненти для російської військової машини.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Європейський Союз обговорює радикальне посилення санкцій проти росії: замість чинної цінової стелі на нафту може бути запроваджена повна заборона морських послуг для експорту російської нафти. Такий крок покликаний скоротити нафтові доходи кремля та спростити контроль за виконанням санкцій.

Від цінової стелі до прямої заборони

Європейський Союз розглядає можливість замінити механізм цінової стелі на російську нафту повною забороною морських послуг у межах чергового санкційного пакета проти москва за війну проти України.

• Йдеться про заборону страхування, транспортування та інших морських послуг, необхідних для експорту російської нафти
• Обмеження діятимуть незалежно від ціни на нафту, що робить їх жорсткішими за чинний механізм
• За словами джерел, такий підхід суттєво спростить контроль і виконання санкцій

Представник Європейської комісії, яка відповідає за санкційну політику ЄС, відмовився від коментарів щодо деталей обговорень.

Поточна модель цінової стелі

Наразі цінова стеля на російську нафту базується на формульному підході:

• З 1 лютого гранична ціна має знизитися до 44,10 долара за барель
• Рівень стелі визначається як 15% нижче середньої ринкової ціни на нафту марки Urals
• Механізм переглядається кожні шість місяців

Водночас окремі столиці ЄС вже заявили про незгоду з ідеєю повної заборони послуг, адже для ухвалення санкцій потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів.

Економічний тиск на росію

Обмеження нафтових доходів залишаються ключовою метою санкційної політики ЄС, адже саме вони:

• Фінансують війну росії проти України
• Підтримують загальний стан російської економіки

За даними розрахунків Bloomberg на основі статистики мінфіну рф, доходи росії від нафти й газу у 2025 році скоротилися до мінімуму за п’ять років.

Нафтові потоки з росії впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році через санкції США та ЄС у поєднанні з низькими цінами.

Ширший пакет обмежень

Запропонований санкційний пакет, який може стати 20-м від початку повномасштабної агресії, також передбачає:

• Додаткові обмеження проти російських банків і нафтових компаній
• Санкції щодо криптовалютних сервісів і фінансових структур у третіх країнах, які допомагають обходити обмеження
• Розширення списку суден так званого тіньового флоту
• Нові торговельні обмеження на товари та компанії, задіяні у виробництві озброєнь
• Скорочення імпорту окремих російських металів

Окремо ЄС розглядає вперше застосувати інструмент протидії обходу санкцій, який може передбачати заборону експорту верстатів і певного радіообладнання до Киргизстану.

Посилення санкцій проти російської нафти має безпосереднє значення для України під час широкомасштабних військових дій, адже скорочення нафтових доходів рф:

• Обмежує фінансові можливості ведення війни
• Підсилює міжнародний тиск на агресора
• Знижує ризики цінових маніпуляцій на регіональних ринках нафтопродуктів

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.

Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів

• Ціль у 100 млн тонн LNG перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.
• Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво 90–105 млн тонн LNG до 2030 року та 110–130 млн тонн до 2036 року.
• Початковий план передбачав завоювання 20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках проти близько 8% нині.

«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.

Поточні показники виробництва

• У 2024 році виробництво LNG в росії зросло на 5,4% — до 34,7 млн тонн, що нижче очікуваних 35,2 млн тонн.
• Видобуток нафти та газового конденсату у 2025 році прогнозується на рівні 516 млн тонн, або близько 10,32 млн барелів на добу.
• Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на 1%, озвученим у жовтні.

Затримки ключових LNG-проєктів

• Arctic LNG 2 розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.
• Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.
• Murmansk LNG, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю 20,4 млн тонн на рік, також реалізується із затримками.

Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку

• Європейський Союз планує повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року.
• На європейському ринку посилюється конкуренція з боку США, які активно нарощують експорт LNG.
• Катар зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.

Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення

• Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює диверсифікацію джерел постачання для ЄС.
• Зростає роль логістичної стійкості та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.
• Обмежена пропозиція з боку рф підтримує цінову конкуренцію між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.

Висновки

• Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.
• Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.
• Для Європи це означає посилення енергетичної безпеки попри короткострокові цінові коливання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.

Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску

Санкції як інструмент тиску

• З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.
• Трамп заявив:
  

  «Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).

• Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.

Дипломатичний тупик

• 15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.
• Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.
• Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».
• Трамп визнав труднощі: «Іноді Путін готовий, але Зеленський ні… Треба мати їх обох одночасно».

Військовий контекст

• Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку.
• Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.
• Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.

Висновки

• Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.
• Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.
• Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.

росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання

• Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.
• Продовження дії заборони до кінця 2025 року підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.
• Російські компанії також мають забезпечити, щоб вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід» через посередників чи остаточних покупців.

Контекст санкцій та реакція кремля

• Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах координованих санкційних заходів Заходу — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.
• Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.
• У відповідь росія перенаправила експорт до Китаю та Індії, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.
• Кремль назвав цінову стелю «неринковим інструментом», що порушує правила міжнародної торгівлі.

«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.

Геоекономічні наслідки

• Цей крок свідчить про посилення енергетичної конфронтації між Заходом і рф.
• Може зрости залежність рф від азійських ринків з подальшими знижками на сировину.
• Підвищується ризик «сірого ринку» у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban

Додаткові джерела інформації:

• Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Уряд США розглядає можливість зняття санкцій із «Північного потоку-2» та інших російських енергетичних активів у Європі як частину переговорів щодо завершення війни. Однак ця ідея зустрічає опір з боку Державного департаменту та прихильників американського експорту енергоносіїв.

Білий дім обговорює зняття санкцій із російських енергетичних активів та «Північного потоку-2»

У Білому домі тривають дебати щодо можливого зняття санкцій із російського газопроводу «Північний потік-2» та інших активів Росії в Європі в рамках обговорення завершення війни між Росією та Україною. Про це повідомили п’ять джерел, близьких до переговорів.

Зняття санкцій із одного з основних газопроводів, що постачає російський газ до Західної Європи, стало б різкою зміною політики США, яку вперше запровадили ще за президентства Дональда Трампа. Президент Джо Байден тимчасово скасував ці обмеження на початку свого терміну, але відновив їх після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Відновлення роботи «Північного потоку-2» могло б принести Москві значні фінансові надходження, але лише за умови, що ЄС погодиться знову купувати російський газ. Однак такий сценарій видається малоймовірним через зусилля ЄС зі скорочення залежності від російської енергетики. Водночас зняття санкцій стало б дипломатичною перемогою для Росії та серйозною поступкою з боку Трампа.

Позиція спецпредставника США

Спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф є головним прихильником зняття санкцій, повідомляють джерела. Віткофф, який стверджує, що підтримує дружні стосунки з Путіним, доручив своїй команді скласти список усіх енергетичних санкцій США проти Росії.

У спільній заяві держсекретар Марко Рубіо та Віткофф заперечили, що такі обговорення взагалі відбувалися:

«Це неправда. Жоден із нас не обговорював зняття санкцій із Росії як частину мирної угоди з Україною. Це абсолютно фіктивне та безвідповідальне висвітлення від Politico. Якщо в них є хоч крапля журналістської честі, вони мають повністю спростувати цю вигадку».

Стан «Північного потоку-2»

Один із двох газопроводів «Північного потоку-2» досі можна використовувати, попри вибух у 2022 році, який пошкодив одну лінію та обидві нитки «Північного потоку-1». Розслідування причин вибуху триває, хоча з’явилися дані про причетність до нього українських громадян.

Адміністрація Байдена також запровадила санкції проти російського проєкту Arctic 2 з виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ), який міг би постачати до 13,2 млн тонн газу на рік у разі їх скасування.

Опозиція всередині адміністрації

Ідея Віткоффа поки що не знаходить підтримки в Білому домі, а Рубіо намагається її заблокувати. Серед противників — міністр внутрішніх справ Дуг Бургум, який також очолює Раду з енергетичної домінанції. Деякі в уряді США вважають, що Віткоффа ввели в оману щодо вигоди від поновлення бізнес-зв’язків із Росією.

«У Білому домі йде внутрішня боротьба між прихильниками енергетичної домінанції — Бургумом, який хоче ринків для американського ЗПГ, — та Віткоффом, який прагне зближення з Росією», — заявив один із джерел.

Вплив на ринок

Дозвіл Росії поновити постачання газу через «Північний потік-2» або Arctic 2 LNG призведе до падіння світових цін на газ і посилить конкуренцію для американських експортерів, таких як Cheniere Energy.

«Якщо російський газ повернеться на ринок, це зменшить попит на американський ЗПГ», — зазначив Лоран Русекас із S&P Global Commodity Insights.

Лобіювання зняття санкцій

Декілька зовнішніх лобістів, зокрема Стівен Лінч із Monte Valley Partners, намагаються переконати адміністрацію скасувати обмеження. Лінч спеціалізується на купівлі колишніх російських активів, а також подав заявку на ліцензію для придбання газопроводу.

Окремо діє колишній розвідник Матіас Варніг, який, попри санкції, намагається відновити роботу «Північного потоку-2» за підтримки американських інвесторів.

Джерело: НТЦ Псіхєя oil@ukroil.com.ua

За матеріалами: https://www.politico.com/