Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, прямо вказує на один із найшвидших способів зниження споживання нафти: скорочення ділових авіаперельотів там, де їх можуть замінити онлайн-зустрічі. Для ринку пального це важливий сигнал, тому що йдеться не про довгий інфраструктурний проєкт, а про поведінкову зміну, яка вже довела свою ефективність під час пандемії Covid. Короткостроковий ефект, за оцінкою IEA, може сягати 260 тис. барелів на добу зекономленої нафти.

Онлайн-формат стає інструментом швидкого зниження нафтового тиску на паливний ринок

Логіка IEA проста: коли частину офлайн-зустрічей замінюють віртуальною взаємодією, ринок отримує не лише організаційну зміну, а й цілком вимірюваний паливний результат. У фокусі агентства — передусім ділова мобільність, яка до пандемії займала помітну частку пасажирських авіаподорожей у розвинених економіках. Саме цей сегмент виявився одним із найчутливіших до переходу в онлайн.

Для паливного ринку це означає важливу річ: частину попиту можна зменшувати не лише через дорожче пальне, податки чи адміністративні обмеження, а через іншу модель ділової взаємодії. Ідеться не про відмову від особистої присутності як такої, а про перенесення значної частини робочих контактів у цифрове середовище там, де це не шкодить результату. Саме тому акцент на заміщенні офлайн-зустрічей онлайн-форматом має прикладне значення і для паливного ринку України.

Чому цей підхід виглядає реалістичним

IEA спирається не на гіпотезу, а на практику останніх років. Під час Covid віртуальні ділові контакти стали значно поширенішими, а багато компаній вклали значні кошти в покращення якості дистанційної комунікації. У результаті онлайн-зустрічі стали більш ефективною, прийнятною і життєздатною альтернативою діловим перельотам та прямій фізичній взаємодії. Важливо, що бізнес у цих умовах не лише продовжив роботу, а в окремих випадках навіть покращив результати.

• Серед компаній, які вже оголосили цілі зі скорочення викидів від ділових поїздок, IEA називає HSBC, Zurich Insurance, Bain & Company і S&P Global.
• Оголошені орієнтири скорочення викидів від ділових подорожей сягають 70%.
• Такий підхід IEA прямо пов’язує з виконанням ESG-цілей, тобто екологічних, соціальних та управлінських орієнтирів компаній, а також зі зменшенням корпоративного вуглецевого сліду.

Для ринку пального цей аргумент важливий подвійно. По-перше, менший обсяг ділових поїздок означає менший попит на нафтопродукти. По-друге, коли компанії закладають цифровий формат комунікації в корпоративну політику, це вже не разова антикризова реакція, а структурна зміна поведінки. Саме такі зміни зазвичай мають найбільший і найтриваліший вплив на ринок.

Що це означає для ціноутворення і ринкової поведінки

IEA окремо звертає увагу, що високі ціни на нафту самі по собі можуть відбивати у перевізників бажання підтримувати маршрути з низьким завантаженням, особливо якщо діловий попит слабшає.

У підсумку головний висновок IEA виглядає прагматично: коли офлайн-взаємодію замінюють онлайн-форматом там, де це можливо, ринок отримує швидке і вимірюване зниження нафтового навантаження. Для паливного сектору це не другорядна тема, а один із небагатьох інструментів, який може дати короткостроковий результат без капіталомістких рішень і без втрати ділової активності. Саме тому онлайн-зустрічі вже варто розглядати не лише як комунікаційний формат, а і як фактор енергетичної стійкості.

Джерело: Terminal

За матеріалами:  IEA

Зображення: png.klev.club

Авіаційне біопаливо (SAF) поступово переходить з нішевого продукту у стратегічний інструмент досягнення кліматичної нейтральності в авіації. Очікується, що глобальний ринок SAF досягне \$48,8 млрд до 2030 року завдяки політиці декарбонізації, попиту з боку перевізників і розширенню виробничих потужностей.

Регулювання, енергетична безпека та економічна доцільність формують попит на SAF

• Глобальні регуляторні ініціативи — такі як CORSIA (ICAO) та RefuelEU (ЄС) — вимагають скорочення життєвих викидів і обов’язкового змішування SAF з традиційним пальним.
• Ключові сектори зростання — Hydroprocessed Esters & Fatty Acids (HEFA), який досягне $18 млрд до 2030 року, та Hydrotreated Vegetable Oil (HVO), що зростає на 4,1% щорічно.
• Регіональні тренди: ринок США у 2024 році становив $10,6 млрд, а Китай зростає темпами 7% на рік і досягне $9,8 млрд у 2030 році.
• Локальне виробництво SAF із місцевої сировини (відпрацьована олія, сільськогосподарські залишки, побутові відходи) зменшує залежність від ринку нафти та зміцнює енергетичну безпеку.

SAF дедалі більше сприймається не як альтернатива, а як обов’язкова складова довгострокової життєздатності авіації, яка прагне кліматичної нейтральності.

• Фактори зростання включають розвиток нових технологій конверсії, комерційні зобов’язання з декарбонізації ділових подорожей, синергію енергетичних, сільськогосподарських і транспортних політик.
• Урядова підтримка виробництва SAF поєднується з пріоритетами працевлаштування, розвитку сільських територій та впровадженням принципів кругової економіки.

SAF — ключ до нової ери сталих перельотів

У міру посилення кліматичних цілей та відновлення попиту на авіаперевезення, SAF здатне стати «каталізатором змін» для галузі. Його комерційна життєздатність зростає на тлі поступового зниження витрат і збільшення масштабу виробництва. Це дозволяє зменшити викиди без заміни літаків або інфраструктури.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Research and Markets
Додаткові джерела інформації:

* ICAO CORSIA
* RefuelEU Aviation
* IEA: Aviation & Energy Transition