<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; EU policy</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/eu-policy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 07:23:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East war]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[війна на Близькому Сході]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153762</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br />Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів. Енергетичний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br /><p>Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.</p>
<h3>Енергетичний шок і реакція Європи</h3>
<h4>Роль МЕА та координація рішень</h4>
<ul>
<li>Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.</li>
<li>Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на <strong>енергетичні ринки та економіку</strong>.</li>
<li>Основна мета — <strong>узгодження заходів підтримки</strong> для бізнесу та домогосподарств.</li>
</ul>
<h4>Ключовий фактор — Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит на ринку</strong> та провокує зростання цін.</li>
<li>Європа змушена <strong>переглядати економічні прогнози у бік погіршення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ</h4>
<ul>
<li>Президентка закликала уряди діяти обережно.</li>
<li>Ключові принципи допомоги:
<ul>
<li><strong>тимчасовість</strong></li>
<li><strong>адресність</strong></li>
<li><strong>чітке спрямування</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Причина — <strong>обмежений фіскальний ресурс</strong> країн ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард</p></blockquote>
<h4>Приклад Італії: зниження податків на пальне</h4>
<ul>
<li>Уряд вже ухвалив рішення про:
<ul>
<li><strong>тимчасове зниження акцизів на пальне</strong></li>
<li>підготовку додаткової допомоги для населення</li>
</ul>
</li>
<li>Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.</li>
</ul>
<h4>Проблема неузгодженості політики</h4>
<ul>
<li>Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
<ul>
<li>заходи підтримки були <strong>недостатньо адресними</strong></li>
<li>часто мали <strong>надмірну тривалість</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Нинішня мета ЄС — <strong>уникнути повторення цих помилок</strong>.</li>
</ul>
<h4>Економічні наслідки для Європи</h4>
<ul>
<li>Зростання цін на енергоносії веде до:
<ul>
<li><strong>зниження економічного зростання</strong></li>
<li><strong>підвищення витрат для бізнесу</strong></li>
<li><strong>зростання навантаження на домогосподарства</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Уряди змушені балансувати між:
<ul>
<li>підтримкою економіки</li>
<li>та збереженням <strong>стабільності державних фінансів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-25/iea-chief-to-brief-eu-finance-ministers-on-war-impact-this-week" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30231-Нефть.jpg" alt="Війна на Близькому Сході тисне на енергоринки ЄС: МЕА попереджає про економічні ризики та обмеження допомоги"/><br /><p>Європейський Союз терміново оцінює наслідки війни на Близькому Сході для енергетики та економіки. Очікується, що зростання цін на енергоносії та майже повне перекриття ключового морського маршруту постачання нафти змушують уряди переглядати економічні прогнози й готувати підтримку бізнесу та населення. Водночас Європейський центральний банк наполягає на обмеженому та адресному втручанні, щоб уникнути розбалансування державних фінансів.</p>
<h3>Енергетичний шок і реакція Європи</h3>
<h4>Роль МЕА та координація рішень</h4>
<ul>
<li>Глава проведе брифінг для міністрів фінансів.</li>
<li>Зустріч організована у терміновому форматі для оцінки впливу війни на <strong>енергетичні ринки та економіку</strong>.</li>
<li>Основна мета — <strong>узгодження заходів підтримки</strong> для бізнесу та домогосподарств.</li>
</ul>
<h4>Ключовий фактор — Ормузька протока</h4>
<ul>
<li>Майже повне перекриття різко обмежує глобальні «постачання» нафти.</li>
<li>Це створює <strong>дефіцит на ринку</strong> та провокує зростання цін.</li>
<li>Європа змушена <strong>переглядати економічні прогнози у бік погіршення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Фіскальні обмеження та позиція ЄЦБ</h4>
<ul>
<li>Президентка закликала уряди діяти обережно.</li>
<li>Ключові принципи допомоги:
<ul>
<li><strong>тимчасовість</strong></li>
<li><strong>адресність</strong></li>
<li><strong>чітке спрямування</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Причина — <strong>обмежений фіскальний ресурс</strong> країн ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-які фіскальні заходи у відповідь на енергетичний шок мають бути тимчасовими, цільовими та чітко спрямованими» — Крістін Лагард</p></blockquote>
<h4>Приклад Італії: зниження податків на пальне</h4>
<ul>
<li>Уряд вже ухвалив рішення про:
<ul>
<li><strong>тимчасове зниження акцизів на пальне</strong></li>
<li>підготовку додаткової допомоги для населення</li>
</ul>
</li>
<li>Це один із перших кроків серед країн ЄС у відповідь на кризу.</li>
</ul>
<h4>Проблема неузгодженості політики</h4>
<ul>
<li>Після початку повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році:
<ul>
<li>заходи підтримки були <strong>недостатньо адресними</strong></li>
<li>часто мали <strong>надмірну тривалість</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Нинішня мета ЄС — <strong>уникнути повторення цих помилок</strong>.</li>
</ul>
<h4>Економічні наслідки для Європи</h4>
<ul>
<li>Зростання цін на енергоносії веде до:
<ul>
<li><strong>зниження економічного зростання</strong></li>
<li><strong>підвищення витрат для бізнесу</strong></li>
<li><strong>зростання навантаження на домогосподарства</strong></li>
</ul>
</li>
<li>Уряди змушені балансувати між:
<ul>
<li>підтримкою економіки</li>
<li>та збереженням <strong>стабільності державних фінансів</strong></li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-25/iea-chief-to-brief-eu-finance-ministers-on-war-impact-this-week" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/26/vijna-na-blizkomu-sxodi-tisne-na-energorinki-yes-mea-poperedzhaye-pro-ekonomichni-riziki-ta-obmezhennya-dopomogi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 07:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[maritime imports]]></category>
		<category><![CDATA[oil transit]]></category>
		<category><![CDATA[Slovakia]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[політика ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[Словаччина]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[транзит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153621</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br />Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений. На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила 250 тис. тонн державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку. «Дружба» як політичний маркер: що сталося [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30134-Танкер.jpg" alt="Угорщина та Словаччина зупинили експорт дизеля в Україну: нафтопровід «Дружба» став важелем тиску"/><br /><p><strong>Транзит нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» зупинений із 27 січня і досі не відновлений.</strong> На цьому тлі Будапешт і Братислава припинили «постачання» дизельного пального в Україну, а також активували альтернативні морські імпортні маршрути російської нафти. Словаччина вже відкрила <strong>250 тис. тонн</strong> державних резервів, щоб гарантувати стабільність внутрішнього ринку.</p>
<h3>«Дружба» як політичний маркер: що сталося і чому це важливо</h3>
<h4>Зупинка транзиту</h4>
<p>Постачання нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» було зупинено <strong>27 січня 2026 року</strong>. За словами міністра закордонних справ і торгівлі Угорщини, технічні та фізичні умови для відновлення транспортування до Угорщини наявні, однак рішення Києва не поновлювати транзит він назвав політичним.</p>
<blockquote><p>«Виходячи з послідовної інформації з місця, встановлено, що технічні та фізичні умови для відновлення постачання нафти нафтопроводом “Дружба” до Угорщини є. Рішення України не відновлювати постачання — політичне», — заявив Петер Сіярто.</p></blockquote>
<h4>Відповідь Будапешта і Братислави</h4>
<ul>
<li><strong>Угорщина припинила «постачання» дизеля в Україну</strong> до відновлення транзиту сирої нафти.</li>
<li>Словацька компанія <strong>Slovnaft</strong>, що входить до угорської групи MOL, зупинила експорт дизеля не лише в Україну, а й на інші зовнішні ринки.</li>
<li>Уся продукція Slovnaft тепер спрямовується <strong>виключно на внутрішній ринок Словаччини</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Усе, що виробляється, буде призначене для словацького ринку», — пояснив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.</p></blockquote>
<h3>Морський маршрут замість трубопроводу</h3>
<h4>Рішення в межах ЄС</h4>
<p>Угорщина та Словаччина офіційно повідомили Європейську комісію про намір скористатися правом імпортувати російську нафту морем до відновлення трубопровідного транспорту.</p>
<ul>
<li>MOL уже замовила необхідні обсяги для морського транспортування.</li>
<li><strong>Перші поставки очікуються в середині березня</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ціна альтернативи</h4>
<p>Зміна маршруту означає зростання логістичних витрат. За словами Роберта Фіцо:</p>
<ul>
<li>Поточний тариф транзиту — <strong>трохи більше 1 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
<li>У разі транспортування через Хорватію — <strong>понад 5 євро за тонну на 100 км</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Різниця більш ніж у п’ять разів може суттєво вплинути на собівартість переробки та кінцеву ціну нафтопродуктів.</em></p>
<h3>Словаччина відкриває стратегічні резерви</h3>
<ul>
<li>Із державних матеріальних резервів вивільнено <strong>250 000 тонн нафти</strong>.</li>
<li>Цього обсягу достатньо, щоб Slovnaft працювала щонайменше <strong>один місяць</strong>.</li>
<li>Компанія зобов’язалася повернути ці обсяги до резервів до <strong>вересня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для забезпечення внутрішнього ринку Slovnaft щоденно потребує <strong>7 300–7 500 тонн нафти</strong>.</p>
<p><strong>Прем’єр-міністр Словаччини запевнив, що дефіциту нафтопродуктів у країні не буде.</strong></p>
<h3>Структурні зміни: пошук альтернатив і трансформація переробки</h3>
<p>Slovnaft поступово трансформує виробництво, щоб мати змогу переробляти не лише російську нафту, а й альтернативні сорти. Це означає:</p>
<ul>
<li>технічну модернізацію нафтопереробних потужностей;</li>
<li>диверсифікацію джерел сировини;</li>
<li>зменшення залежності від одного маршруту та одного постачальника.</li>
</ul>
<p><em>Фактично йдеться про перехід до більш гнучкої моделі енергозабезпечення, де політичні ризики мінімізуються через технологічні рішення.</em></p>
<p><strong>Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика в Європі дедалі більше стає інструментом політики.</strong> Попри технічну готовність системи, саме політичні рішення визначають рух нафти і пального — а відтак і стабільність ринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://ceenergynews.com/oil-gas/druzhba-pipeline-diesel-ukraine/" target="_blank">ceenergynews.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/153621/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС підтвердив заборону на імпорт дизеля з російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/19/yes-pidtverdiv-zaboronu-na-import-dizelya-z-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/19/yes-pidtverdiv-zaboronu-na-import-dizelya-z-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 19 Jul 2025 11:47:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152794</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29616-Санкции.jpg" alt="ЄС підтвердив заборону на імпорт дизеля з російської нафти"/><br />Європейський Союз офіційно ввів заборону на імпорт дизельного пального, виробленого з російської нафти. Рішення ухвалено попри сумніви частини трейдерів, які не очікували на остаточне схвалення такого кроку. Посилення санкцій тисне на ринок дизелю Європейський ринок дизельного пального, який і без того перебуває в умовах обмеженої пропозиції, зазнає додаткового тиску після нового раунду санкцій проти росії. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29616-Санкции.jpg" alt="ЄС підтвердив заборону на імпорт дизеля з російської нафти"/><br /><p>Європейський Союз офіційно ввів заборону на імпорт дизельного пального, виробленого з російської нафти. Рішення ухвалено попри сумніви частини трейдерів, які не очікували на остаточне схвалення такого кроку.</p>
<h3>Посилення санкцій тисне на ринок дизелю</h3>
<p>Європейський ринок дизельного пального, який і без того перебуває в умовах обмеженої пропозиції, зазнає додаткового тиску після нового раунду санкцій проти росії.</p>
<ul>
<li><strong>ЄС підтвердив</strong> рішення про заборону імпорту дизеля, виробленого з російської нафти.</li>
<li><strong>Ринок Європи</strong> і раніше стикався з дефіцитом дизельного пального, а нові обмеження лише поглиблять проблему.</li>
<li><em>До ухвалення рішення</em> частина учасників ринку висловлювала сумніви щодо готовності ЄС запровадити таку заборону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Європейський Союз у п’ятницю підтвердив, що просуватиметься вперед із забороною на імпорт дизеля, виготовленого з російської нафти</p></blockquote>
<p><strong>Очікується, що це рішення спровокує подальше зростання котирувань</strong> на дизельне пальне на європейських хабах та ускладнить логістичне планування для імпортерів.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://forbes.ua/company/day-bozhe-ne-piti-v-minus-upg-orenduvala-34-privativski-azs-i-perezapustit-ikh-vzhe-u-serpni-chomu-petrenko-ne-pishov-u-pridbannya-vpershe-za-20-rokiv-naynyav-seo-ta-rozshiryue-merezhu-vchetvero-inter-17072025-31325" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29616-Санкции.jpg" alt="ЄС підтвердив заборону на імпорт дизеля з російської нафти"/><br /><p>Європейський Союз офіційно ввів заборону на імпорт дизельного пального, виробленого з російської нафти. Рішення ухвалено попри сумніви частини трейдерів, які не очікували на остаточне схвалення такого кроку.</p>
<h3>Посилення санкцій тисне на ринок дизелю</h3>
<p>Європейський ринок дизельного пального, який і без того перебуває в умовах обмеженої пропозиції, зазнає додаткового тиску після нового раунду санкцій проти росії.</p>
<ul>
<li><strong>ЄС підтвердив</strong> рішення про заборону імпорту дизеля, виробленого з російської нафти.</li>
<li><strong>Ринок Європи</strong> і раніше стикався з дефіцитом дизельного пального, а нові обмеження лише поглиблять проблему.</li>
<li><em>До ухвалення рішення</em> частина учасників ринку висловлювала сумніви щодо готовності ЄС запровадити таку заборону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Європейський Союз у п’ятницю підтвердив, що просуватиметься вперед із забороною на імпорт дизеля, виготовленого з російської нафти</p></blockquote>
<p><strong>Очікується, що це рішення спровокує подальше зростання котирувань</strong> на дизельне пальне на європейських хабах та ускладнить логістичне планування для імпортерів.</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://forbes.ua/company/day-bozhe-ne-piti-v-minus-upg-orenduvala-34-privativski-azs-i-perezapustit-ikh-vzhe-u-serpni-chomu-petrenko-ne-pishov-u-pridbannya-vpershe-za-20-rokiv-naynyav-seo-ta-rozshiryue-merezhu-vchetvero-inter-17072025-31325" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/19/yes-pidtverdiv-zaboronu-na-import-dizelya-z-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейська біоетанольна асоціація закликає до енергетичної незалежності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/yevropejska-bioetanolna-asociaciya-zaklikaye-do-energetichno%d1%97-nezalezhnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/yevropejska-bioetanolna-asociaciya-zaklikaye-do-energetichno%d1%97-nezalezhnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 06:35:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[climate neutrality]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[renewable fuels]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[аграрний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[біоетанол]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювані ресурси]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[транспортна стратегія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152107</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29243-Етанол.png" alt="Європейська біоетанольна асоціація закликає до енергетичної незалежності"/><br />Європейська біоетанольна асоціація закликала ЄС зробити ставку на внутрішні ресурси, зокрема біоетанол, як стратегічний інструмент у досягненні енергетичної незалежності, продовольчої безпеки й декарбонізації транспорту. Проєкт Tour d’Europe довів ефективність таких підходів у 20 країнах. Технологічна нейтральність і підсилення етанолу ЄС на тлі невизначеності торгівельних відносин із США переосмислює свою політику з акцентом на внутрішню конкурентоспроможність і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29243-Етанол.png" alt="Європейська біоетанольна асоціація закликає до енергетичної незалежності"/><br /><p>Європейська біоетанольна асоціація закликала ЄС зробити ставку на внутрішні ресурси, зокрема біоетанол, як стратегічний інструмент у досягненні енергетичної незалежності, продовольчої безпеки й декарбонізації транспорту. Проєкт Tour d’Europe довів ефективність таких підходів у 20 країнах.</p>
<h3>Технологічна нейтральність і підсилення етанолу</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС на тлі невизначеності торгівельних відносин із США</strong> переосмислює свою політику з акцентом на <em>внутрішню конкурентоспроможність</em> і ресурси.</li>
<li><strong>Біоетанол</strong> — це не лише джерело енергії, а й важливий чинник підтримки <em>фермерів, біоекономіки та агросектору ЄС</em>.</li>
<li><strong>Президентка Єврокомісії Ursula von der Leyen</strong> у березні визнала необхідність більшої <em>технологічної нейтральності</em> у політиці зменшення викидів у транспорті.</li>
</ul>
<h3>Продажі авто свідчать: споживачі обирають гібриди</h3>
<ul>
<li>У 2025 році <strong>гібридні авто стали лідером ринку</strong> в ЄС — 35,2 % нових реєстрацій.</li>
<li><strong>Бензинові, гібридні та plug-in гібриди</strong> становлять понад 71 % ринку — вони залишаться на дорогах ще багато років.</li>
<li>Найбільш <strong>доступний і ефективний спосіб</strong> зниження викидів для таких авто — використання біоетанолу.</li>
</ul>
<h3>Tour d’Europe: наочна демонстрація енергетичних можливостей</h3>
<ul>
<li><strong>Весною 2025 року в Європі стартував проєкт Tour d’Europe</strong> — подорож 20 країнами, що показала, як біопальне знижує CO₂ у реальних умовах.</li>
<li>Усі транспортні засоби були оснащені <em>інструментом “digital fuel twin” (DFT)</em>, що підтверджує використання біопального та рівень скорочення викидів.</li>
<li>Цей підхід отримав широку підтримку з боку <strong>автовиробників, фермерів і громадськості</strong>.</li>
</ul>
<h3>Заклик до дії: конкретика від ePure</h3>
<ul>
<li>Технологічна відкритість і гнучкість — <strong>єдина реалістична стратегія ЄС</strong> для досягнення кліматичних цілей до 2050 року.</li>
<li>Навіть після 2035 року <strong>plug-in гібриди з біоетанолом</strong> можуть відповідати вимогам нульового вуглецевого балансу.</li>
<li><strong>Час для дій</strong>: Єврокомісія має формалізувати роль відновлюваних рідких палив у майбутній транспортній політиці ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Пора перетворити слова на дії та офіційно визнати внесок біоетанолу — пального, яке вже довело свою ефективність у зниженні викидів від бензинових і гібридних авто, які європейці продовжують купувати» — Девід Карпінтеро, ePure</p></blockquote>
<h3>Джерело:</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://ethanolproducer.com/articles/a-turning-point-for-europe-and-biofuels">Ethanol Producer Magazine: A Turning Point for Europe and Biofuels?</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.epure.org/news/">ePure – новини та позиції</a></li>
<li><a href="https://biofuels-news.com/news/successful-tour-deurope-nears-its-conclusion/">Biofuels News: Tour d’Europe – фінальні підсумки</a></li>
<li><a href="https://www.neste.com/releases-and-news">Neste – учасник Tour d’Europe</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29243-Етанол.png" alt="Європейська біоетанольна асоціація закликає до енергетичної незалежності"/><br /><p>Європейська біоетанольна асоціація закликала ЄС зробити ставку на внутрішні ресурси, зокрема біоетанол, як стратегічний інструмент у досягненні енергетичної незалежності, продовольчої безпеки й декарбонізації транспорту. Проєкт Tour d’Europe довів ефективність таких підходів у 20 країнах.</p>
<h3>Технологічна нейтральність і підсилення етанолу</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС на тлі невизначеності торгівельних відносин із США</strong> переосмислює свою політику з акцентом на <em>внутрішню конкурентоспроможність</em> і ресурси.</li>
<li><strong>Біоетанол</strong> — це не лише джерело енергії, а й важливий чинник підтримки <em>фермерів, біоекономіки та агросектору ЄС</em>.</li>
<li><strong>Президентка Єврокомісії Ursula von der Leyen</strong> у березні визнала необхідність більшої <em>технологічної нейтральності</em> у політиці зменшення викидів у транспорті.</li>
</ul>
<h3>Продажі авто свідчать: споживачі обирають гібриди</h3>
<ul>
<li>У 2025 році <strong>гібридні авто стали лідером ринку</strong> в ЄС — 35,2 % нових реєстрацій.</li>
<li><strong>Бензинові, гібридні та plug-in гібриди</strong> становлять понад 71 % ринку — вони залишаться на дорогах ще багато років.</li>
<li>Найбільш <strong>доступний і ефективний спосіб</strong> зниження викидів для таких авто — використання біоетанолу.</li>
</ul>
<h3>Tour d’Europe: наочна демонстрація енергетичних можливостей</h3>
<ul>
<li><strong>Весною 2025 року в Європі стартував проєкт Tour d’Europe</strong> — подорож 20 країнами, що показала, як біопальне знижує CO₂ у реальних умовах.</li>
<li>Усі транспортні засоби були оснащені <em>інструментом “digital fuel twin” (DFT)</em>, що підтверджує використання біопального та рівень скорочення викидів.</li>
<li>Цей підхід отримав широку підтримку з боку <strong>автовиробників, фермерів і громадськості</strong>.</li>
</ul>
<h3>Заклик до дії: конкретика від ePure</h3>
<ul>
<li>Технологічна відкритість і гнучкість — <strong>єдина реалістична стратегія ЄС</strong> для досягнення кліматичних цілей до 2050 року.</li>
<li>Навіть після 2035 року <strong>plug-in гібриди з біоетанолом</strong> можуть відповідати вимогам нульового вуглецевого балансу.</li>
<li><strong>Час для дій</strong>: Єврокомісія має формалізувати роль відновлюваних рідких палив у майбутній транспортній політиці ЄС.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Пора перетворити слова на дії та офіційно визнати внесок біоетанолу — пального, яке вже довело свою ефективність у зниженні викидів від бензинових і гібридних авто, які європейці продовжують купувати» — Девід Карпінтеро, ePure</p></blockquote>
<h3>Джерело:</h3>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://ethanolproducer.com/articles/a-turning-point-for-europe-and-biofuels">Ethanol Producer Magazine: A Turning Point for Europe and Biofuels?</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.epure.org/news/">ePure – новини та позиції</a></li>
<li><a href="https://biofuels-news.com/news/successful-tour-deurope-nears-its-conclusion/">Biofuels News: Tour d’Europe – фінальні підсумки</a></li>
<li><a href="https://www.neste.com/releases-and-news">Neste – учасник Tour d’Europe</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/yevropejska-bioetanolna-asociaciya-zaklikaye-do-energetichno%d1%97-nezalezhnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа інвестує у &#171;зелену&#187; сталь, попри глобальне зниження активності в низьковуглецевих технологіях</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152070/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152070/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 10 Jun 2025 09:52:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[carbon border adjustment]]></category>
		<category><![CDATA[clean industry]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonisation]]></category>
		<category><![CDATA[EU policy]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[steel]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[зелена енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[індустріальний план]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[сталь]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152070</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29216-водород.jpg" alt="Європа інвестує у &#171;зелену&#187; сталь, попри глобальне зниження активності в низьковуглецевих технологіях"/><br />Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки. Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві У 2026 році очікується зниження введення нових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29216-водород.jpg" alt="Європа інвестує у &#171;зелену&#187; сталь, попри глобальне зниження активності в низьковуглецевих технологіях"/><br /><p>Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки.</p>
<h3>Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві</h3>
<ul>
<li><strong>У 2026 році очікується зниження введення нових потужностей з виробництва &#171;зеленої&#187; сталі на понад 60%</strong> порівняно з попереднім роком — лише $9 млрд інвестицій проти рекордних обсягів минулих років.</li>
<li>Особливо скорочуються проєкти електродугових печей (EAF) та установок прямого відновлення заліза з готовністю до використання водню.</li>
<li><em>Усі основні типи проєктів</em> постраждали, демонструючи злам позитивної тенденції з 2018 року, коли було оголошено про інвестиції понад $160 млрд.</li>
</ul>
<h3>Падіння в Азії та роль Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>Китай згорнув затвердження нових замін сталевих потужностей</strong>, що стало ключовим фактором спаду в Азії.</li>
<li>Дві третини світового обсягу &#171;зеленої&#187; сталі припадає саме на EAF — скорочення тут має масштабні наслідки.</li>
<li>Політика стримування експансії, зокрема через <em>міжнародний тиск на експорт китайської сталі</em>, стала основою рішень уряду КНР.</li>
</ul>
<h3>Економічна доцільність під питанням</h3>
<ul>
<li>Технології &#171;нульових викидів&#187; сталі вимагають <strong>утричі–вчетверо більших капіталовкладень</strong>, ніж традиційні виробничі лінії.</li>
<li>Фінансова привабливість проєктів знижується на тлі <em>нестабільного прибутку в галузі</em>: ArcelorMittal і POSCO зменшили середній річний показник EBITDA на понад 30% у 2021–2024 роках.</li>
<li>У США компанія SSAB <strong>відмовилася від участі у програмі на $500 млн</strong> з декарбонізації сталі через невизначеність майбутнього держфінансування.</li>
</ul>
<h3>Європа тримає лідерство</h3>
<ul>
<li><strong>70% нових інвестицій у водневу металургію у 2024 році припало на Європу</strong>.</li>
<li>Загалом вкладено майже $15 млрд у чисті технології, з них 80% — у декарбонізацію сталі.</li>
<li>Незважаючи на високу вартість, ЄС продовжує <em>активну підтримку галузі</em> через податкові інструменти, цільові плани та угоди компенсації ризиків (CCfD).</li>
</ul>
<h3>Регуляторні заходи ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Поступова відміна безкоштовних викидних квот до 2026 року</strong> — один із ключових елементів стимулювання переходу на чисті технології.</li>
<li>Програма Steel and Metals Action Plan спрямована на <em>зниження енергетичних витрат, розширення водневих потужностей</em> та доступ до брухту.</li>
<li>Оновлення Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) передбачає:
<ul>
<li>посилення захисту від імпорту з країн із надлишковими потужностями,</li>
<li>запобігання обходу регуляцій,</li>
<li>нові завдання щодо кругової економіки.</li>
</ul>
</li>
<li>Передбачено <strong>понад €100 млрд підтримки</strong> для декарбонізації промисловості.</li>
</ul>
<h3>Кругова економіка та інші сегменти</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у переробку матеріалів <strong>знизились у 2024 році</strong>.</li>
<li>Половину витрат займає переробка пластику, третину — паперу, <strong>алюміній — трохи понад 10%</strong>.</li>
<li>Водночас, <strong>проєкти з виробництва &#171;зеленого&#187; аміаку зберегли темпи</strong> — близько $3 млрд інвестицій.</li>
<li>У біопластику — спад майже на третину, до $1 млрд.</li>
</ul>
<blockquote><p>«ЄС залишається головною рушійною силою декарбонізації промисловості, зокрема в сталеливарному секторі, на тлі глобального спадання інвестиційної активності»</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/clean-energy-investment-in-industrial-sectors">IEA: Clean Energy Investment in Industrial Sectors</a></li>
<li><a href="https://ec.europa.eu/clima/eu-action/european-green-deal_en">Європейський зелений курс</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.ssab.com/company/sustainability/sustainable-operations">SSAB: Sustainable Operations</a></li>
<li><a href="https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_24_100">Європейська комісія: Industrial Deal &amp; CBAM</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29216-водород.jpg" alt="Європа інвестує у &#171;зелену&#187; сталь, попри глобальне зниження активності в низьковуглецевих технологіях"/><br /><p>Попри глобальну невизначеність у сфері політики та попиту, яка стримує інвестиції в чисті промислові технології, Європа зберігає провідну позицію в декарбонізації сталеливарної галузі. Світова активність у цьому секторі знижується, однак ЄС демонструє стабільне зростання вкладень, адаптуючи нові регуляторні та фінансові механізми підтримки.</p>
<h3>Світовий спад у низьковуглецевому сталевому виробництві</h3>
<ul>
<li><strong>У 2026 році очікується зниження введення нових потужностей з виробництва &#171;зеленої&#187; сталі на понад 60%</strong> порівняно з попереднім роком — лише $9 млрд інвестицій проти рекордних обсягів минулих років.</li>
<li>Особливо скорочуються проєкти електродугових печей (EAF) та установок прямого відновлення заліза з готовністю до використання водню.</li>
<li><em>Усі основні типи проєктів</em> постраждали, демонструючи злам позитивної тенденції з 2018 року, коли було оголошено про інвестиції понад $160 млрд.</li>
</ul>
<h3>Падіння в Азії та роль Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>Китай згорнув затвердження нових замін сталевих потужностей</strong>, що стало ключовим фактором спаду в Азії.</li>
<li>Дві третини світового обсягу &#171;зеленої&#187; сталі припадає саме на EAF — скорочення тут має масштабні наслідки.</li>
<li>Політика стримування експансії, зокрема через <em>міжнародний тиск на експорт китайської сталі</em>, стала основою рішень уряду КНР.</li>
</ul>
<h3>Економічна доцільність під питанням</h3>
<ul>
<li>Технології &#171;нульових викидів&#187; сталі вимагають <strong>утричі–вчетверо більших капіталовкладень</strong>, ніж традиційні виробничі лінії.</li>
<li>Фінансова привабливість проєктів знижується на тлі <em>нестабільного прибутку в галузі</em>: ArcelorMittal і POSCO зменшили середній річний показник EBITDA на понад 30% у 2021–2024 роках.</li>
<li>У США компанія SSAB <strong>відмовилася від участі у програмі на $500 млн</strong> з декарбонізації сталі через невизначеність майбутнього держфінансування.</li>
</ul>
<h3>Європа тримає лідерство</h3>
<ul>
<li><strong>70% нових інвестицій у водневу металургію у 2024 році припало на Європу</strong>.</li>
<li>Загалом вкладено майже $15 млрд у чисті технології, з них 80% — у декарбонізацію сталі.</li>
<li>Незважаючи на високу вартість, ЄС продовжує <em>активну підтримку галузі</em> через податкові інструменти, цільові плани та угоди компенсації ризиків (CCfD).</li>
</ul>
<h3>Регуляторні заходи ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Поступова відміна безкоштовних викидних квот до 2026 року</strong> — один із ключових елементів стимулювання переходу на чисті технології.</li>
<li>Програма Steel and Metals Action Plan спрямована на <em>зниження енергетичних витрат, розширення водневих потужностей</em> та доступ до брухту.</li>
<li>Оновлення Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM) передбачає:
<ul>
<li>посилення захисту від імпорту з країн із надлишковими потужностями,</li>
<li>запобігання обходу регуляцій,</li>
<li>нові завдання щодо кругової економіки.</li>
</ul>
</li>
<li>Передбачено <strong>понад €100 млрд підтримки</strong> для декарбонізації промисловості.</li>
</ul>
<h3>Кругова економіка та інші сегменти</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у переробку матеріалів <strong>знизились у 2024 році</strong>.</li>
<li>Половину витрат займає переробка пластику, третину — паперу, <strong>алюміній — трохи понад 10%</strong>.</li>
<li>Водночас, <strong>проєкти з виробництва &#171;зеленого&#187; аміаку зберегли темпи</strong> — близько $3 млрд інвестицій.</li>
<li>У біопластику — спад майже на третину, до $1 млрд.</li>
</ul>
<blockquote><p>«ЄС залишається головною рушійною силою декарбонізації промисловості, зокрема в сталеливарному секторі, на тлі глобального спадання інвестиційної активності»</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.iea.org/reports/clean-energy-investment-in-industrial-sectors">IEA: Clean Energy Investment in Industrial Sectors</a></li>
<li><a href="https://ec.europa.eu/clima/eu-action/european-green-deal_en">Європейський зелений курс</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.ssab.com/company/sustainability/sustainable-operations">SSAB: Sustainable Operations</a></li>
<li><a href="https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_24_100">Європейська комісія: Industrial Deal &amp; CBAM</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/10/152070/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/eu-policy/feed/ ) in 0.32773 seconds, on Apr 24th, 2026 at 8:57 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 24th, 2026 at 9:57 pm UTC -->