Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.

Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит

У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.

Що саме вважає пріоритетом IEA

• Скорочення споживання нафти має бути сталим, а не тимчасовим заходом реагування.
• Головна мета такої політики — одночасно посилити енергетичну безпеку, боротися зі зміною клімату і зменшувати забруднення повітря.
• Уряди, за оцінкою IEA, вже мають усі необхідні інструменти, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.
• Щоб досягти нульових чистих викидів до 2050 року, попит на нафту в розвинених економіках у 2030 році має бути більш як на 15 млн барелів на добу нижчим, ніж у 2021 році.

Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.

Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту

• IEA закликає пріоритезувати підтримку електромобілів і розблоковувати ланцюги постачання.
• У сценарії Net Zero by 2050 продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до 28 млн одиниць у 2030 році проти 3,2 млн у 2021 році.
• Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі електробусів і електричних вантажівок для коротких маршрутів.
• Критично важливим названо довгострокове інвестування у стійкість постачання, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.

Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.

Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального

• IEA вимагає суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності для дорожнього транспорту.
• Окремо підкреслено, що продажі SUV продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже 10% споживання нафти у розвинених економіках.
• Серед інструментів реагування названо спеціальні реєстраційні та дорожні податки для автомобілів із вищими викидами.
• IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності вантажівок, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.

Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.

Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде

• IEA виступає за нарощування постачання альтернативних палив.
• Найближчим обмеженням для біопалив названо доступність стійкої сировини, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.
• Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання відпрацьованої кулінарної олії та тваринних жирів для виробництва біодизеля.
• Синтетичні палива, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.
• У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, чистіші палива забезпечують близько однієї шостої використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до 2030 року.

Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.

Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі

• IEA закликає прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами і заборонити встановлення нових нафтових котлів.
• Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як 3,5 млн барелів на добу нафти.
• Ще додатково 5,5 млн барелів на добу таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.
• IEA прямо вказує, що більшість цих використань може бути заміщена тепловими насосами і відновлюваними джерелами енергії.

Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.

Пластики й переробка також стають елементом паливної політики

• IEA пропонує збільшувати збір пластикових відходів, їх повторне використання і переробку.
• У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо помірним.
• Водночас саме ці рішення створюють основу для більших скорочень у майбутньому.
• Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки рівень збору відходів може збільшуватися приблизно на 1 відсотковий пункт на рік.

Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.

Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі

• Пік попиту вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в найближчі два-три роки.
• Головний акцент зміщується з реакції на кризу до структурного скорочення попиту.
• Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням електрифікації, паливної економічності, альтернативних палив, теплових насосів і циркулярної економіки.
• Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів.
• Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.

У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія

Світовий енергоринок на роздоріжжі

Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі $62–66 за барель, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.

Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі

1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі

Листопад 2025 року може увійти в історію як один із найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту. ICE Brent торгується в діапазоні $62–66 за барель, що істотно вужче за $9 за барель розрив, зафіксований у жовтні.

• Діапазон ціни Brent: $62–66/бар.
• Попередній місяць: різниця в діапазоні становила $9/бар.
• Основний драйвер очікувань зростання – санкції проти Rosneft/Lukoil.
• Фактичний результат – не стрибок цін, а накопичення російської нафти в морі.

Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, ринок нафти залишається відносно збалансованим, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.

2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі

Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до затримки барелів у морі, а не до різкого скорочення експорту.

• Покупці в Індії та Китаї виявляють обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада.
• Російський експорт нафти знизився до 3,4 млн барелів на добу.
• Біля берегів Індії простоюють 11 танкерів із російською нафтою.
• Замість обвалу постачання – тимчасове накопичення вантажів у морі.

Логічний висновок: зафіксований обсяг у 3,4 млн бар./добу і черга з 11 танкерів свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з тимчасовими логістичними бар’єрами, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.

3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік

На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.

• Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
  • середня ціна ICE Brent становитиме $56 за барель;
  • WTI може знизитися до $52 за барель.
• Ключові чинники прогнозу:
  • розмотування угоди OPEC+ (поступове зняття обмежень видобутку);
  • зростання видобутку поза OPEC (non-OPEC supply growth).

Висновок: поєднання додаткових обсягів поза OPEC і послаблення дисципліни OPEC+ формує сценарій надлишкової пропозиції у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.

4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії

Французький енергетичний гігант TotalEnergies демонструє стратегічний розворот, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.

• Компанія погодилася придбати 50% частку у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру Даніелю Кретинському.
• Вартість угоди – $6 млрд за активи компанії EPH.
• Структура активів:
  • переважно газові електростанції;
  • системи накопичення енергії на основі батарей;
  • географія – Італія, Франція, Нідерланди, Британія.
• Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до 19 ГВт.
• На фоні – повідомлення про розгляд продажу частини відновлюваних активів в Азії, включно зі спільним індійським підприємством з Adani Green Energy.

• Переміщення фокуса:
  • від високоризикових або віддалених азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;
  • до керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі.
• Сигнал для інших мейджорів – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
  • гібридної моделі: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;
  • повернення до «надійної» конвенційної генерації, особливо для покриття пікових навантажень.

Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати еталонним кейсом розвороту стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на газову генерацію та накопичення енергії.

5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США

На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає попит на гарантовану потужність.

• Chevron оголосила про плани будівництва газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт у Західному Техасі.
• Очікуваний строк введення в експлуатацію – кінець 2027 року.
• Ціль – задоволення потужного попиту з боку дата-центрів.

Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива» для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.

6. Угоди, відкриття та юридичні ризики

Ряд ключових корпоративних подій відображають перерозподіл активів та ризиків у світовій енергетиці й сировинних ринках.

• Chevron розглядає можливість придбання частини міжнародних активів Lukoil, приєднуючись до Carlyle та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю $22 млрд.
• ConocoPhillips оголосила про відкриття газового родовища свердловиною Essington-1 на шельфі Австралії:
  • досягнута загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів;

  <liціль – перспективні ресурси на рівні 260 млрд куб. футів (BCf).

• Tokyo Gas продала свій апстрім-бізнес у Луїзіані компанії Grayrock Energy за $255 млн, пояснюючи це оптимізацією портфеля.
• BHP визнана відповідальною за катастрофу дамби Mariana 2015 року у Бразилії:
  • Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити $48 млрд компенсацій;
  • Одержувачі – десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади.
• ExxonMobil у партнерстві з QatarEnergy просуває проєкт Golden Pass LNG потужністю 18 млн тонн на рік (mtpa):
  • перший танкер з LNG очікується у лютому;
  • Golden Pass стане дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США.

7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання

7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року

Національна нафтогазова компанія Staatsolie підтвердила комерційну доцільність газового перспективу Sloanea.

• Оператор проєкту – Petronas із часткою 80% у офшорному Блоці 52.
• FID (остаточне інвестиційне рішення) планується на 2026 рік.
• Перший газ очікується до 2030 року.

Висновок: Суринам вибудовує довгостроковий газовий проєкт із горизонтом реалізації 5–10 років, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.

7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання

План Індонезії закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій опинився під питанням.

• Ключова причина – затримка виділення коштів від донорських країн.
• Партнерство Just Energy Transition не змогло зібрати $20 млрд, закладених для Індонезії.

Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на відкладені або скасовані ініціативи, що зберігає роль вугілля у генерації в Азії.

7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму

На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє ціновий сплеск на ф’ючерсному ринку.

• Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
  • +9% за один день (понеділок);
  • котирування досягли ¥95 200 за метричну тонну (≈ $13 400/т).
• Голова компанії Ganfeng Lithium прогнозує:
  • зростання попиту на літій на 30–40% наступного року.

Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу нового очікуваного попиту, що вже конвертується у цінову волатильність на китайських біржах.

7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни

Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала постачання нафти для сирійських НПЗ.

• До порту Баніяс прибула танкер Petalidi під ліберійським прапором.
• Танкер повністю завантажений конденсатом Khuff, що виробляється компанією Saudi Aramco.
• Це перше постачання сирійським НПЗ з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.

Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні.

7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні

Національна компанія Petrobras продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.

• Зроблено нове нафтове відкриття в блоці Sudoeste de Tartaruga Verde.
• Район – офшорний Кампоський басейн.
• Відкриття є частиною 13-скважинної бурової кампанії, що демонструє високий рівень успішності.

Висновок: Бразилія підтверджує статус одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.

7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами

Основний чорноморський експортний термінал росії – Новоросійськ – відновив відвантаження після короткої перерви.

• Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на два дні через удари українських безпілотників.
• 17 листопада з порту вийшли дев’ять танкерів.

Висновок: подія демонструє, що інфраструктурні ризики в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на стійкість експортної логістики і прагнення зберегти доходи від експорту.

7.7. Іран: затримання танкера Talara

Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про захоплення танкера Talara у водах Перської затоки.

• Причина, озвучена Іраном – перевезення «неавторизованого» вантажу нафтопродуктів.
• Обсяг вантажу – 30 000 метричних тонн петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.
• Офіційна позиція – вантаж потребує повної перевірки.

Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.

7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж

Китай нарощує експорт нафтопродуктів завдяки вигідній кон’юнктурі.

• Експорт нафтопродуктів зріс на 14% рік до року, до 4,52 млн метричних тонн.
• Структура експорту:
  • 38% обсягу припадає на <strongавіаційне паливо (jet fuel);
  • бензин – близько 750 000 тонн;
  • дизель – також 750 000 тонн.

Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай агресивно нарощувати експорт продуктів переробки, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.

7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США

Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.

• Державні компанії Індії підписали річний контракт на імпорт 2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році.
• Для порівняння: у поточному році імпорт із США становив 1,4 млн тонн.
• Мета – диверсифікація джерел постачання під тиском президента США Дональда Трампа.

Висновок: збільшення обсягу з 1,4 до 2,2 млн тонн означає майже 60% зростання імпорту LPG із США, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.

8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти

Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.

• За даними сервісної компанії Cox Automotive:
  • продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року;
  • середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем.
• Ключовий фактор – повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500.

Висновок: пряма залежність між державною підтримкою та динамікою продажів електромобілів означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, підтримує попит на традиційні нафтопродукти у транспортному секторі США.

9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей

Європейська нафтохімічна промисловість стикається з високими витратами і <strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.

• ExxonMobil оголосила про намір закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року.
• Причини:
  • висока собівартість виробництва;
  • несприятлива політика уряду Великої Британії.

Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод «виходу мейджорів» із європейської нафтохімії, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.

10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту

Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку у 2025–2026 роках.

• Ціни на нафту:
  • поточний діапазон Brent $62–66/бар. при очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році (Brent) і $52/бар. (WTI);
  • санкції проти російських компаній наразі більше створюють логістичні збої, ніж структурний дефіцит.
• Газ і електрогенерація:
  • TotalEnergies і Chevron роблять ставку на газові електростанції і системи зберігання енергії як основу надійності мереж;
  • нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють глобальну газову інфраструктуру.
• Вугілля та енергетичний перехід:
  • Індонезія ілюструє, що без реального фінансування плани вугільного phase-out залишаються у підвішеному стані.
• Критична сировина й електромобілі:
  • літій реагує ціновим стрибком на очікування 30–40% зростання попиту;
  • одночасно падіння продажів електромобілів у США на 30% р/р демонструє, що без субсидій «зелений» перехід сповільнюється.
• Геополітичні та юридичні ризики:
  • катастрофа Mariana і рішення на $48 млрд, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює зростання вартості ризику в енергетиці;
  • судові та політичні фактори дедалі більше впливають на інвестиційні рішення і вартість капіталу.

Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти структура світового енергоринку стрімко змінюється під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Продажі електромобілів у світі зростають, особливо в Китаї, витісняючи нафту, але у США та Європі ринок стикається з перешкодами.

Глобальні продажі електромобілів продовжують стрімко зростати: за даними звіту IEA Global EV Outlook 2025, електромобілі замінять до 5,4 млн барелів нафти на добу до кінця десятиліття, що значно більше за 1,3 млн барелів на добу в 2024 році. У 2024 році було продано понад 17 млн електромобілів, а в 2025 році очікується понад 20 млн, що становитиме близько чверті всіх проданих авто у світі.

Китай

Проте ці вражаючі цифри приховують суттєві регіональні відмінності. Китай демонструє високу динаміку на тлі сповільнення в інших країнах. У Китаї продажі електромобілів зросли майже на 40% за минулий рік, і майже половина проданих авто — електричні. Це стало можливим завдяки рішучій підтримці з боку держави та наявності широкого вибору конкурентних моделей.

Таким чином, глобальна історія успіху електромобілів наразі в основному є історією Китаю, де масове впровадження контрастує з нішовим статусом електромобілів в інших країнах.

Попри деяке згладжування регіональних відмінностей, вони залишатимуться суттєвими у прогнозному періоді. У 2030 році частка електромобілів у глобальних продажах перевищить 40%. У Китаї цей показник сягне 80%, у Європі — 60%, а у США — лише 20%. Китай забезпечить близько половини з прогнозованих 5,4 млн барелів нафти, що будуть зекономлені внаслідок впровадження електромобілів, тоді як Європа та США — по 14% кожна. Близько трьох чвертей скорочення попиту припаде на бензин, решта — на дизель.

Європа, США

В інших регіонах ситуація була менш яскравою: у Європі спостерігався застій, а в США — лише помірне зростання на 10% у 2024 році, порівняно з 40% у 2023-му. У багатьох розвинених країнах електромобілям складно вийти за межі нішевого ринку серед екосвідомих мешканців міст. Висока вартість у порівнянні з традиційними авто, обмежена інфраструктура заряджання, невеликий запас ходу та падіння вартості на вторинному ринку стримують потенційних покупців. Скорочення або скасування субсидій у деяких країнах також знижує зацікавленість споживачів.

Прогноз

Прогноз залишається невизначеним, зокрема через нестабільну регуляторну політику. Це стосується як внутрішніх ринків (наприклад, податкові пільги у США можуть бути скасовані), так і міжнародних. Домінування Китаю у сфері чистих технологій викликає напруження у відносинах із торговими партнерами. Його звинувачують у надмірній державній підтримці та експортуванні структурного надвиробництва. Додаткові мита з боку ЄС і США, що набули чинності минулого року, є тому підтвердженням.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку