Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

У документі Ради ЄС від 15 червня йдеться про пропозицію дозволити Хорватії тимчасово застосовувати ставки акцизу нижче мінімальних рівнів ЄС для неетилованого бензину та газойлю, що використовуються як моторне пальне. Запит передбачає зниження на €0,2195 за літр для бензину та на €0,225 за літр для газойлю строком на шість місяців.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Польща влітку припинить заходи з обмеження цін на пальне, заявив прем’єр-міністр Дональд Туск 13 червня 2026 року. Рішення пов’язане з очікуваннями, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни стабілізуються.

Після антикризового періоду уряд готується згортати підтримку паливного ринку

За повідомленням Reuters, у березні уряд Польщі запровадив пакет заходів для стримування цін на пальне. Він включав зниження податку на додану вартість на пальне до 8% із 23%, зменшення акцизного податку до мінімального рівня ЄС, а також щоденне обмеження цін на моторне пальне.

Після запровадження ці заходи продовжували кожні два тижні. У п’ятницю Польща вирішила продовжити зниження ПДВ і цінові обмеження на бензин і дизельне пальне до кінця червня, але не продовжила зниження акцизного податку.

Що саме змінюється для ринку пального

• зниження ПДВ на пальне було запроваджене у березні: ставка зменшилася з 23% до 8%;
• акцизний податок був знижений до мінімального рівня ЄС;
• ціни на моторне пальне обмежувалися на щоденній основі;
• після запуску заходи продовжували кожні два тижні;
• зниження ПДВ і обмеження цін на бензин та дизельне пальне продовжені до кінця червня;
• зниження акцизного податку більше не продовжене.

Позиція прем’єр-міністра

Дональд Туск заявив про завершення цінового механізму в Ломжі, на сході Польщі. За його словами, протягом кризи Польща утримувала найнижчі ціни на пальне в Європі.

«У нас було найдешевше пальне в Європі протягом усієї цієї кризи, але ми завершуватимемо цей проєкт цього літа», — сказав Туск журналістам у Ломжі.

Згортання механізму відбувається на тлі очікувань польського уряду, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни на пальне стабілізуються. У повідомленні Reuters серед компаній, пов’язаних із темою, зазначена Orlen SA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.

Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання

Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого Decreto Accise Quater — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO та біодизель.

HVO — це Hydrotreated Vegetable Oil, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.

Що саме змінюється на ринку пального Італії

• Дію знижених акцизів продовжено на період із 23 травня до 6 червня 2026 року.
• Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно 5 євроцентів на літрі.
• Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько 10 євроцентів на літрі.
• Пільги також поширюються на LPG — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.

Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.

Чому основний акцент зроблено саме на дизелі

Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.

• Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: 10 центів проти 5 центів на літрі.
• Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.
• Для автоперевізників подовжено дію податкового кредиту для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.
• Загальний ліміт фінансування цієї програми становить 300 млн євро, включно зі 100 млн євро, які були виділені раніше.

Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.

Аграрний сектор також переходить у режим підтримки

• Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено податковий кредит до 30% витрат.
• Максимальний обсяг цієї програми становить 40 млн євро.
• Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.
• Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить 90 млн євро, включно з уже виділеними 30 млн євро.

Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Європейські країни дедалі активніше використовують податкову політику як інструмент стримування паливної інфляції.
• Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.
• Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі антикризового державного регулювання.
• Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.

Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах Temporary Framework for State Aid, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.

Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.

Що змінюється у ціноутворенні

• Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.
• Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.
• Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.
• Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.

Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: LaPresse

Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.

Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок

Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.

Податкові зміни

Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — veibruksavgift — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.

• Скасування акцизу поширюється на:
  • бензин;
  • дизельне пальне;
  • біодизель;
  • біоетанол;
  • природний газ;
  • скраплений нафтовий газ (LPG).
• Термін дії пільги: 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.
• Після завершення періоду уряд планує повернути попередні ставки акцизу.

Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.

Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС

За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:

• бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;
• дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.

Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.

Втрати бюджету

Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.

• Орієнтовне недоотримання доходів: 3,3 млрд норвезьких крон.
• Період розрахунку: п’ять місяців дії податкової пільги.

Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.

Часткове обнулення CO₂-податку

Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.

• Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:
  • рибальства;
  • морського промислу;
  • діяльності у прибережних та далеких морських водах.
• Термін дії: також до 1 вересня 2026 року.

Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:

• автомобільного транспорту;
• будівельної техніки;
• окремих секторів дорожнього будівництва.

Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.

«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.

Чому Норвегія пішла на такий крок

Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:

• необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;
• довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.

Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде обмеженим і короткостроковим.

Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.

Можливі наслідки для паливного ринку

На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:

• тимчасове збільшення попиту на пальне через зниження роздрібних цін;
• посилення конкуренції між мережами АЗС за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;
• зміна структури ціни пального через суттєве скорочення податкової складової;
• зростання ролі державної податкової політики як механізму оперативного стримування цін.

Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vatupdate.com

Італія спрямовує 417,4 млн євро на тимчасове зниження акцизів на пальне, щоб пом’якшити тиск високих енергетичних цін на домогосподарства та бізнес. Попри прямий ефект для споживачів, рішення викликало критику через політичний контекст і джерела фінансування.

Тимчасове зниження податків як відповідь на енергетичну кризу

Ключові параметри рішення

• Обсяг фінансування: 417,4 млн євро (близько 478 млн доларів)
• Період дії: до 7 квітня
• Новий рівень акцизу: 472,90 євро за 1 000 літрів
• Попередній рівень: 672,90 євро за 1 000 літрів

Італійський уряд ухвалив рішення про суттєве зниження акцизів на бензин і дизель, що фактично означає зменшення податкового навантаження на пальне більш ніж на 200 євро на 1 000 літрів. Це прямий інструмент впливу на кінцеву ціну для споживачів, адже акциз є ключовим компонентом вартості пального.

Механізм фінансування

• Зниження акцизів фінансується через скорочення державних витрат
• Рішення оформлено у вигляді урядового декрету, опублікованого в офіційному віснику

Такий підхід означає, що держава фактично перерозподіляє бюджетні ресурси, жертвуючи іншими видатками заради тимчасового стримування цін на енергоносії.

Причини ухвалення рішення

• Високі ціни на енергоносії, що тиснуть на домогосподарства та бізнес
• Потреба у швидкому соціально-економічному ефекті
• Спроба стабілізувати ринок пального у короткостроковій перспективі

Акцизи — це непрямі податки, які входять у структуру ціни пального. Їх зниження зазвичай швидко відображається на АЗС, що робить цей інструмент одним із найоперативніших у державній політиці.

Критика та політичний контекст

• Аналітики вважають рішення політично мотивованим
• Критика пов’язана з наближенням референдуму щодо судової реформи
• Є застереження щодо ефективності використання коштів платників податків

«Політичний трюк, оплачений платниками податків. І нічого більше» — Вольфанго Пікколі, Teneo

Критики підкреслюють, що короткострокове зниження цін може не мати довготривалого ефекту, особливо якщо глобальні ринкові чинники залишаться незмінними.

Що це означає для ринку пального

• Короткострокове зниження цін на бензин і дизель
• Посилення ролі податкової політики у формуванні ціни
• Залежність ефекту від глобальних котирувань нафти

Таким чином, Італія демонструє типовий для Європи підхід: регулювання цін через податкові інструменти, а не пряме адміністративне втручання у ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.

Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.

• Зниження ціни: на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів
• Цільова ціна дизелю: утримання нижче 1,90 євро/л (проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)
• Термін дії: близько 20 днів
• Фінансова підтримка: 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній

«Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх» — Джорджа Мелоні

Причини рішення: енергокриза та політичний фактор

Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.

• Енергетичний чинник: подорожчання енергії підвищує витрати економіки
• Соціальний фактор: необхідність підтримати купівельну спроможність населення
• Політичний контекст: рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи

Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.

Контроль за ринком і додаткові податкові заходи

Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.

• Моніторинг цін: компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів
• Попередження бізнесу: уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки
• Податкова політика: раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній
• Очікуваний ефект: близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року

«Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо» — Маттео Сальвіні

Європейський вимір: тиск на ETS

Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).

• ETS (Emissions Trading System): система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂
• Мета Італії: зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів
• Аргумент: висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального

Висновки для ринку

• Короткострокове зниження цін може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем
• Податкове втручання стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз
• Посилення регуляції свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів
• Європейська політика декарбонізації дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

На початку 2026 року Румунія зіткнулася з помітним зростанням цін на пальне. Після підвищення акцизів водії в країні платять більше за бензин і дизель, ніж у державах ЄС із вищою купівельною спроможністю населення. Дані Європейської комісії демонструють, що податкові рішення безпосередньо вплинули на кінцеву ціну на АЗС.

Подорожчання пального в Румунії

Румунія увійшла до групи країн Європейського Союзу з найдорожчим пальним, попри нижчі доходи населення порівняно з західноєвропейськими державами.

• 11-те місце в ЄС за рівнем цін на пальне за даними сервісу моніторингу Європейської комісії.
• Зростання цін у середньому на 1,5% для бензину та 1,3% для дизеля лише за останній місяць.
• Додаткові витрати: за повний бак у 50 літрів водії платять приблизно RON 5 (близько EUR 1) більше, ніж місяць тому.

За щотижневим Oil Bulletin ЄС, ціни в Румунії перевищили показники країн із суттєво вищою купівельною спроможністю:

• Бензин: EUR 1,52/л у Румунії проти EUR 1,37 у Швеції, EUR 1,43 в Іспанії та EUR 1,47 в Австрії.
• Дизель: у цих самих країнах ціни також нижчі, ніж у Румунії.

Станом на 14 січня 2026 року в Бухаресті зафіксовані такі роздрібні ціни:

• Бензин – RON 7,58 (EUR 1,52) за літр.
• Дизель – RON 7,77 (EUR 1,55) за літр.
• LPG – RON 3,82 (EUR 0,76) за літр.

Подібний рівень цін спостерігається і в інших великих містах країни.

Податковий чинник як ключова причина

Основним драйвером подорожчання стало податкове навантаження:

• Акциз на пальне протягом року підвищували тричі.
• Зростання ПДВ додатково посилило ефект на кінцеву ціну для споживача.

Саме сукупний вплив акцизів і ПДВ визначив нинішній рівень цін на АЗС, а не зміни світових котирувань.

Румунський кейс демонструє, що податкова політика може швидко змінювати баланс на ринку пального. Для України це має такі практичні уроки:

• Ринок нафти й нафтопродуктів: податкові рішення здатні істотно впливати на ціни навіть за стабільного постачання. Це підсилює потребу в диверсифікації джерел та підвищенні логістичної стійкості у разі блокад або масованих ударів.
• Критична інфраструктура: подорожчання пального збільшує вартість утримання та захисту інфраструктури, що робить актуальними інвестиції в її розосередження та економічну стійкість.
• Ціноутворення: приклад Румунії показує, що структура ціни, зокрема частка податків і маржі, може стати ключовим фактором для кінцевого споживача, навіть важливішим за міжнародні ринкові тенденції.

Таким чином, податкові інструменти залишаються одним із найпотужніших важелів впливу на паливний ринок, що має враховуватися Україною в умовах воєнних ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Romania Insider

Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко