Італія спрямовує 417,4 млн євро на тимчасове зниження акцизів на пальне, щоб пом’якшити тиск високих енергетичних цін на домогосподарства та бізнес. Попри прямий ефект для споживачів, рішення викликало критику через політичний контекст і джерела фінансування.

Тимчасове зниження податків як відповідь на енергетичну кризу

Ключові параметри рішення

• Обсяг фінансування: 417,4 млн євро (близько 478 млн доларів)
• Період дії: до 7 квітня
• Новий рівень акцизу: 472,90 євро за 1 000 літрів
• Попередній рівень: 672,90 євро за 1 000 літрів

Італійський уряд ухвалив рішення про суттєве зниження акцизів на бензин і дизель, що фактично означає зменшення податкового навантаження на пальне більш ніж на 200 євро на 1 000 літрів. Це прямий інструмент впливу на кінцеву ціну для споживачів, адже акциз є ключовим компонентом вартості пального.

Механізм фінансування

• Зниження акцизів фінансується через скорочення державних витрат
• Рішення оформлено у вигляді урядового декрету, опублікованого в офіційному віснику

Такий підхід означає, що держава фактично перерозподіляє бюджетні ресурси, жертвуючи іншими видатками заради тимчасового стримування цін на енергоносії.

Причини ухвалення рішення

• Високі ціни на енергоносії, що тиснуть на домогосподарства та бізнес
• Потреба у швидкому соціально-економічному ефекті
• Спроба стабілізувати ринок пального у короткостроковій перспективі

Акцизи — це непрямі податки, які входять у структуру ціни пального. Їх зниження зазвичай швидко відображається на АЗС, що робить цей інструмент одним із найоперативніших у державній політиці.

Критика та політичний контекст

• Аналітики вважають рішення політично мотивованим
• Критика пов’язана з наближенням референдуму щодо судової реформи
• Є застереження щодо ефективності використання коштів платників податків

«Політичний трюк, оплачений платниками податків. І нічого більше» — Вольфанго Пікколі, Teneo

Критики підкреслюють, що короткострокове зниження цін може не мати довготривалого ефекту, особливо якщо глобальні ринкові чинники залишаться незмінними.

Що це означає для ринку пального

• Короткострокове зниження цін на бензин і дизель
• Посилення ролі податкової політики у формуванні ціни
• Залежність ефекту від глобальних котирувань нафти

Таким чином, Італія демонструє типовий для Європи підхід: регулювання цін через податкові інструменти, а не пряме адміністративне втручання у ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.

Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.

• Зниження ціни: на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів
• Цільова ціна дизелю: утримання нижче 1,90 євро/л (проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)
• Термін дії: близько 20 днів
• Фінансова підтримка: 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній

«Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх» — Джорджа Мелоні

Причини рішення: енергокриза та політичний фактор

Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.

• Енергетичний чинник: подорожчання енергії підвищує витрати економіки
• Соціальний фактор: необхідність підтримати купівельну спроможність населення
• Політичний контекст: рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи

Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.

Контроль за ринком і додаткові податкові заходи

Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.

• Моніторинг цін: компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів
• Попередження бізнесу: уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки
• Податкова політика: раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній
• Очікуваний ефект: близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року

«Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо» — Маттео Сальвіні

Європейський вимір: тиск на ETS

Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).

• ETS (Emissions Trading System): система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂
• Мета Італії: зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів
• Аргумент: висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального

Висновки для ринку

• Короткострокове зниження цін може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем
• Податкове втручання стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз
• Посилення регуляції свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів
• Європейська політика декарбонізації дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

На початку 2026 року Румунія зіткнулася з помітним зростанням цін на пальне. Після підвищення акцизів водії в країні платять більше за бензин і дизель, ніж у державах ЄС із вищою купівельною спроможністю населення. Дані Європейської комісії демонструють, що податкові рішення безпосередньо вплинули на кінцеву ціну на АЗС.

Подорожчання пального в Румунії

Румунія увійшла до групи країн Європейського Союзу з найдорожчим пальним, попри нижчі доходи населення порівняно з західноєвропейськими державами.

• 11-те місце в ЄС за рівнем цін на пальне за даними сервісу моніторингу Європейської комісії.
• Зростання цін у середньому на 1,5% для бензину та 1,3% для дизеля лише за останній місяць.
• Додаткові витрати: за повний бак у 50 літрів водії платять приблизно RON 5 (близько EUR 1) більше, ніж місяць тому.

За щотижневим Oil Bulletin ЄС, ціни в Румунії перевищили показники країн із суттєво вищою купівельною спроможністю:

• Бензин: EUR 1,52/л у Румунії проти EUR 1,37 у Швеції, EUR 1,43 в Іспанії та EUR 1,47 в Австрії.
• Дизель: у цих самих країнах ціни також нижчі, ніж у Румунії.

Станом на 14 січня 2026 року в Бухаресті зафіксовані такі роздрібні ціни:

• Бензин – RON 7,58 (EUR 1,52) за літр.
• Дизель – RON 7,77 (EUR 1,55) за літр.
• LPG – RON 3,82 (EUR 0,76) за літр.

Подібний рівень цін спостерігається і в інших великих містах країни.

Податковий чинник як ключова причина

Основним драйвером подорожчання стало податкове навантаження:

• Акциз на пальне протягом року підвищували тричі.
• Зростання ПДВ додатково посилило ефект на кінцеву ціну для споживача.

Саме сукупний вплив акцизів і ПДВ визначив нинішній рівень цін на АЗС, а не зміни світових котирувань.

Румунський кейс демонструє, що податкова політика може швидко змінювати баланс на ринку пального. Для України це має такі практичні уроки:

• Ринок нафти й нафтопродуктів: податкові рішення здатні істотно впливати на ціни навіть за стабільного постачання. Це підсилює потребу в диверсифікації джерел та підвищенні логістичної стійкості у разі блокад або масованих ударів.
• Критична інфраструктура: подорожчання пального збільшує вартість утримання та захисту інфраструктури, що робить актуальними інвестиції в її розосередження та економічну стійкість.
• Ціноутворення: приклад Румунії показує, що структура ціни, зокрема частка податків і маржі, може стати ключовим фактором для кінцевого споживача, навіть важливішим за міжнародні ринкові тенденції.

Таким чином, податкові інструменти залишаються одним із найпотужніших важелів впливу на паливний ринок, що має враховуватися Україною в умовах воєнних ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Romania Insider

Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко