Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише 55–60% попиту на бензин і 60–65% на дизель, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.

Паливна напруга на Далекому Сході рф

• Звернення влади Забайкальського краю до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.
• Регіон отримує пальне переважно з Ачинського та Ангарського НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які не були цілями ударів, але перерозподіл потоків зменшив доступні обсяги.
• Інтегрованість ринку пального призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.

«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.

Ключові числові індикатори

• 55–60% — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.
• 60–65% — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.
• ~10% — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.
• 20 л/особу — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.
• 0,3–0,4%/тиждень — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.
• 38% (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.
• 500 тис. барелів/день (~10%) — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; 1,1 млн барелів/день (17%) — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.
• 24 атаки по 15 об’єктах у 2024 році; 18 успішних атак (січень–березень 2025) по 11 підприємствах; 27 уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.
• 8 підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».
• 120 кг — вага бойової частини FP-1; 1 500 км — дальність; $55 000 — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.
• 3% — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до 267 млн т; 10 великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).

Що каже ринок

«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.

• Структурна вразливість: домінують незалежні АЗС, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.
• Нерівномірне забезпечення: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді не можуть купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.
• Логістичний «хвіст»: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.

Ланцюги постачання та «вузькі місця»

• Перерозподіл із Омського НПЗ, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.
• Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha)) із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після доукомплектації обладнання, чого досі не зроблено.
• Сезонне навантаження + ремонти підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, Газпром нафта перенесла ремонти на Омському НПЗ.

Державні заходи

• Заборона експорту бензину до кінця року; дизель частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).
• Координація з РЗ щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.
• Пропозиція допустити ММА (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.

«Глибокі удари» та горизонт ризиків

• Географія: у 2025 році більшість цілей — понад 500 км від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження 18 лютого та знову 4 березня).
• Технічні обмеження: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.
• Прогноз: за оцінками, упродовж 6–12 місяців зупинки можуть сягнути 25% інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після червня 2026 (без урахування додаткових ударів).

Наслідки для ринків

• Внутрішній ринок рф: поширені перебої в ~60 регіонах, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.
• Зовнішні ефекти: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують ~60% мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають до 2 місяців.
• Бюджетний канал: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.

Висновки

• Причина → наслідок: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила перерозподіл потоків, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).
• Обмежений буфер: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько 10% є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.
• Інституційна вразливість: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, особливо під час ручного регулювання постачання.
• Тренд на загострення: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають кумулятивний дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.
• Часова інерція: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.

Перспективи до кінця листопада та далі

• Короткостроково: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але регіональна напруга збережеться через логістику.
• Середньостроково: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до 2026 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: theins.ru

Попри ремонтні зупинки на нафтопереробних заводах і зменшення постачання на біржу, влада росії обговорює запровадження повної заборони експорту бензину після різкого зростання цін на внутрішньому ринку.

Зростання цін і дефіцит пропозиції

Влада росії розглядає можливість повної заборони експорту бензину на тлі стрибка цін на паливній біржі, які зросли на 25% від початку 2025 року. Це питання обговорювали на засіданні біржового комітету Федеральної антимонопольної служби. Пропозиції планують передати віцепрем’єр-міністру Олександру Нноваку.

• З початку червня ціна бензину АІ-95 на Санкт-Петербурзькій товарній біржі зросла на 11% і досягла рекорду за рік — 67 456 рублів (приблизно 860 доларів США) за тонну станом на 24 червня.
• Бензин АІ-92 подорожчав на 12% до найвищого рівня з часів «бензинової кризи» восени 2023 року — 64 462 рублів за тонну (приблизно 823 долари США).

Водночас біржові постачання знизилися через ремонтні зупинки заводів «Газпром» в Астрахані та Сургуті, а також заплановані на липень роботи на Куйбишевському НПЗ. Поставки з НПЗ «Роснефти» різко скоротилися: група в Самарі — у три рази, а Саратовський завод — у два рази.

Очікування на ринку

Роздрібні ціни на бензин у росії зросли на 18% за останній рік. Очікується, що до кінця 2025 року вони піднімуться ще на 8%.

Джерела The Moscow Times повідомляють, що урядові чиновники звернулися до нафтових компаній через різке зростання цін на бензин наприкінці минулого тижня.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Moscow Times, Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.

росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання

• Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.
• Продовження дії заборони до кінця 2025 року підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.
• Російські компанії також мають забезпечити, щоб вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід» через посередників чи остаточних покупців.

Контекст санкцій та реакція кремля

• Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах координованих санкційних заходів Заходу — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.
• Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.
• У відповідь росія перенаправила експорт до Китаю та Індії, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.
• Кремль назвав цінову стелю «неринковим інструментом», що порушує правила міжнародної торгівлі.

«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.

Геоекономічні наслідки

• Цей крок свідчить про посилення енергетичної конфронтації між Заходом і рф.
• Може зрости залежність рф від азійських ринків з подальшими знижками на сировину.
• Підвищується ризик «сірого ринку» у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban

Додаткові джерела інформації:

• Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF