Світовий ринок нафти у липні—початку серпня демонстрував високу волатильність через санкції США, зміну торговельної політики Індії, очікуване зростання видобутку ОПЕК+ і політичні заяви Трампа. Попри досягнення пікових значень котирувань, останні дні липня ознаменувалися фіксацією прибутку. Увагу також привертає стрімке падіння цін на Heating Oil. Розглядається потенційний вплив цих подій на Чорноморський регіон.

Події на ринку нафти й нафтопродуктів

• 1. Динаміка котирувань Brent, WTI, Heating Oil (01.07–01.08.2025):
  • Brent: мінімум — $67,33 (07.07), максимум — $72,83 (30.07), останнє значення — $70,68 (01.08).
  • WTI: мінімум — $65,0 (25.07), максимум — $70,51 (30.07), останнє значення — $67,80 (01.08).
  • Heating Oil: мінімум — $2,3197/галон (01.08), максимум — $2,5939 (18.07).
  • Коментар: За останній тиждень липня ціни Brent і WTI зросли на понад 4%, проте з 31 липня спостерігається корекція.
• 2. Потенційний вплив рішення ОПЕК+:
  • Ймовірне збільшення видобутку на 548 тис. б/д — близько 0,5% світового попиту.
  • Висновок: Цей обсяг може зменшити тиск на ціни в умовах зростаючого попиту, але ймовірний лише незначний ефект — до $1–2 зниження на барель.
• 3. Геополітика та санкції США:
  • Нові санкції охоплюють 20 компаній, серед яких — порт Zhoushan Jinrun у Китаї.
  • Це вже четвертий китайський об’єкт, який потрапив під санкції за торгівлю іранською нафтою.
• 4. Структуризація факторів впливу:
  • Структурні чинники:
    • Очікуване збільшення видобутку ОПЕК+.
    • Зміцнення бюджетної стабільності Саудівської Аравії — дефіцит зменшився на 40% до $9,2 млрд.
  • Короткострокові тригери:
    • Заяви Трампа щодо мит на індійський імпорт у разі закупівлі російської нафти.
    • Різке зниження знижки на Urals — до –$1/барель.
  • Вторинні сигнали:
    • Повернення Chevron до Венесуели під санкційним винятком.
    • Зняття заборони на буріння у Новій Зеландії.
    • Єгипет активізує видобуток з BP та ENI.
• 5. Heating Oil — стрімке падіння:
  • 01.08: ціна знизилась на –3,27% до $2,3197/галон.
  • Причина: в матеріалі не зазначена. Така волатильність свідчить про чутливість трейдерів до спекулятивних сигналів — можливо, на тлі очікувань скорочення попиту в США.
• 6. Потенційний вплив на Україну:
  • Припинення закупівель російської нафти Індією та санкції можуть призвести до перенаправлення обсягів до Чорноморського регіону.
  • Це створює ризик зміни логістичних потоків і умов постачання нафтопродуктів в Україну, особливо у разі тиску на цінові знижки.

Початок серпня характеризується поступовим охолодженням ринку після липневого зростання. Зниження котирувань Brent і Heating Oil на понад 1% за день свідчить про обережність трейдерів щодо майбутніх кроків ОПЕК+ і геополітичних ризиків. Структурні зміни в політиці Індії, нові санкції США і повернення Chevron до Венесуели сигналізують про зміну глобальних торговельних потоків. Для України зростає значення адаптивної логістики та моніторингу чорноморського вектора постачання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Банки Об’єднаних Арабських Еміратів розпочали системну перевірку та обмеження діяльності компаній з російським капіталом, що стало сигналом зміни фінансового клімату для бізнесу, задіяного в паралельному імпорті та фінансових операціях. Ці обмеження можуть мати наслідки для логістики нафтопродуктів, оскільки ОАЕ відігравали роль одного з транзитних і фінансових хабів рф після 2022 року.

Масштаби та форми обмежень

• Понад 4 тисячі компаній з рф зареєстровані в ОАЕ — кількість стрімко зросла у 2024 році (у 2,5 раза більше, ніж у 2023-му).
• 20–30% з них уже підпали під банківські перевірки, обмеження або закриття рахунків.
• Банки вимагають до 20 документів протягом доби, навіть у випадках «реального» бізнесу з легальною діяльністю.
• Рахунки можуть бути заблоковані через технічні порушення: несвоєчасне підтвердження, відсутність відповіді.

Пріоритети банків ОАЕ: виявлення фіктивних структур

• ОАЕ зосереджуються на виявленні компаній, чия діяльність не пов’язана з країною або має мінімальний зв’язок із місцевою економікою.
• Навіть реальний бізнес із оборотами стикається з ризиком блокування рахунків, якщо має зв’язки з підсанкційними структурами.
• Відбувається посилення контролю за дотриманням санкцій США, ЄС, Великої Британії.

Структура російського бізнесу в ОАЕ

• 26% — компанії в сфері ритейлу.
• 21% — ІТ-сектор.
• 14% — виробничі підприємства.
• 14% компаній, що були зареєстровані раніше, уже припинили діяльність в ОАЕ.

Можливі наслідки для ринку нафтопродуктів

• ОАЕ були важливою юрисдикцією для компаній з рф, які використовували її для проведення платежів і оформлення контрактів на товари подвійного призначення, включаючи нафту й нафтопродукти.
• Масові перевірки та блокування можуть ускладнити фінансові розрахунки для компаній, що беруть участь у зовнішній торгівлі паливом.
• Частина компаній, що діяли через ОАЕ як посередники, можуть припинити діяльність або згорнути логістичні ланцюги.
• Це може призвести до перерозподілу потоків та зростання тиску на інші хаби, однак фактичні обсяги впливу залишаються невідомими.

Висновки

• Політика банків ОАЕ засвідчує посилення глобального санкційного тиску на структури рф навіть у формально нейтральних юрисдикціях.
• Зменшення доступу до фінансових послуг може створити додаткові труднощі для компаній, які використовували ОАЕ як інфраструктурну ланку в торгівлі нафтою.
• У короткостроковій перспективі це може вплинути на стабільність логістичних схем нафти й нафтопродуктів, що використовували цю юрисдикцію після 2022 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ЗМІ

Замовити звіт по ринку

Shell, Aker BP та Enbridge відмовилися від участі в глобальній ініціативі Science Based Targets initiative через проєкт стандарту, який забороняє нові розробки родовищ. Розробка стандарту зупинена, але організація заперечує тиск з боку нафтогазової галузі.

Напруга між енергетичними корпораціями та кліматичними стандартами загострюється

Низка провідних енергетичних компаній — Shell, норвезька Aker BP та канадська Enbridge — вийшли зі складу консультативної групи Science Based Targets initiative (SBTi), що формує глобальні стандарти скорочення викидів. Причиною стало положення проєкту стандарту, який фактично забороняв нові нафтогазові розробки після подання кліматичного плану або після 2027 року.

• Документ передбачав різке скорочення видобутку викопного пального, що викликало занепокоєння щодо реалістичності досягнення цілей Net Zero.
• Shell заявила, що стандарт «не відображає позицію галузі в будь-якій суттєвій формі», попри збереження мети досягти Net Zero до 2050 року.
• Aker BP вказала на обмеженість впливу на процес, але наголосила, що це не є ознакою ослаблення її кліматичних амбіцій.
• Enbridge відмовилась коментувати ситуацію.

SBTi призупинила роботу над стандартом для нафти й газу

Після резонансних виходів компаній організація SBTi оголосила про «призупинення» роботи над стандартом для нафтогазової галузі, посилаючись на «внутрішні ресурси». Водночас було заперечено твердження про вплив галузі на це рішення.

«Немає жодних підстав вважати, що рішення було спричинене тиском з боку індустрії», — повідомили в SBTi.

Окремо зазначено, що SBTi також відклала та пом’якшила рекомендації для фінансових установ, зокрема щодо термінів припинення фінансування компаній, які розробляють нові родовища — з 2025 року їх перенесли на 2030 рік після призначення нового CEO Девіда Кеннеді.

Зростаючий розрив між кліматичними рамками та енергетичними інтересами

Ключова розбіжність полягає в тому, що спалювання викопного пального залишається основним чинником глобального потепління, і науковці сходяться на думці, що обмеження зростання температури до 1,5°C є критично важливим.

Водночас компанії обережно ставляться до стандартів, які можуть призвести до різкого згортання геологорозвідки, посилаючись на ризики для енергетичної безпеки, інвесторів і спроможності задовольнити майбутній попит.

«Чим більше ми відкладаємо, тим більше прикриття надаємо великим нафтовим компаніям», — зазначив один з учасників процесу, якого цитує Financial Times.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Британський уряд підтверджує намір розвивати зелений напрямок і перехідне фінансування, попри те що провідні банки країни скорочують кліматичні цілі та відкладають свої стратегії досягнення «нульових викидів».

Підготовка стратегії зростання фінансових послуг

Міністерка фінансів Великої Британії Емма Рейнолдс на заході City Week наголосила на амбіціях уряду здійснити зелений перехід у секторі фінансових послуг. Вона підкреслила роль Лондона як провідного центру фінансових і професійних послуг, а також необхідність розвитку досліджень для інтеграції сталого фінансування.

• Запланована до публікації 15 липня Стратегія зростання та конкурентоспроможності фінансових послуг має стати ключовим елементом економічної політики уряду.
• Пріоритетними напрямами стратегії названо розвиток навичок як один із п’яти основних аспектів «перехідного фінансування».
• Це відбувається попри тенденцію згортання кліматичних ініціатив серед великих гравців сектору.

Водночас банківська індустрія демонструє відхід від раніше проголошених кліматичних зобов’язань:

• Barclays і Natwest прибрали кліматичні цілі з річних бонусних програм для топменеджерів.
• HSBC оголосив про 20-річну відстрочку досягнення цілей «нульових викидів».

«Ми вважаємо, що для успіху дорожня карта має бути інклюзивною, стабільною та сфокусованою», – заявила Емма Рейнолдс.

Сповільнення глобального зеленого переходу

Енергетичний секретар Великої Британії Ед Мілібанд анонсував плани перетворити фінансовий сектор країни на глобальний центр зелених інвестицій. Проте City AM повідомляє про суттєве зниження рейтингів зеленого фінансу в секторі, попри лідерство Лондона у 15-му виданні Global Green Finance Index.

• Рейтинг Лондона знизився на 36 пунктів до 598.
• Фінансова стратегія уряду має на меті забезпечити «нетто-нульові» викиди, підтримку регіонального зростання та економічної безпеки.
• Міністерка Рейнолдс назвала майбутню COP30 у Бразилії важливою для глобальних кліматичних амбіцій, нагадавши про домовленість минулого року щодо збільшення кліматичного фінансування для країн, що розвиваються, до $1,3 трлн на рік до 2035-го.

Згортання зобов’язань щодо зеленого фінансування спостерігається у світовому масштабі. Чимало експертів вказують на повернення Дональда Трампа до Білого дому як важливий фактор. Одним із його перших рішень після інавгурації у 2017 та 2025 роках було виведення США з Паризької кліматичної угоди. Світовий банк також пом’якшив кліматичний підхід після скорочень американських програм.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice

Додаткові джерела інформації

• City AM
• UK Government
• Global Green Finance Index

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою «45Z» збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа.

Фінансові ризики для екологічного авіапального

• 45Z — ключова податкова ініціатива, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної енергії.
• Президент США Дональд Трамп просуває масштабний законодавчий пакет, який скорочує витрати на низку екологічних і соціальних програм.
• Скорочення федерального фінансування вже відчувається учасниками ринку SAF, які попереджають про можливу втрату конкурентних переваг.
• Виробники SAF у США зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на збереження щонайменше часткового фінансування за схемою «45Z».

«Скасування цієї податкової пільги створить додаткові бар’єри для переходу до чистих видів пального в авіації. Ми вже фіксуємо сповільнення інвестицій», — заявив один із представників провідного SAF-виробника у США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy Intelligence

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Попри дипломатичні зусилля, країни G7 готові посилити тиск на росію, яка відмовляється від припинення війни в Україні

Міністри фінансів G7 домовились розглянути нові санкції проти росії у разі, якщо та не зробить кроків до припинення війни в Україні.  Активи російського уряду залишаться замороженими, доки москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдані збитки. Країни G7 заявили, що жодна компанія або країна, яка фінансує чи постачає озброєння росії, не отримає прибутку від післявоєнного відновлення України.

«Це дуже серйозна заява», — зазначив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, назвавши її ключовим елементом підсумкового комюніке.

• У зустрічі взяв участь міністр фінансів України Сергій Марченко, який закликав G7 підтримувати санкційний тиск на росію.
• Президент США Дональд Трамп візьме участь у саміті G7 у червні, що пройде поблизу місця зустрічі міністрів у Канадських Скелястих горах.
• Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні заявив про готовність України якнайшвидше завершити війну.

«Інтерес України – не затягувати війну, а бути готовою до будь-якого розвитку подій. Увесь світ бачить: війна триває через росію. Ми зі свого боку виконуємо все необхідне — потрібна лише взаємна готовність з боку росії. А її зараз немає», — наголосив Зеленський.

• Російська сторона заявила, що нова мирна зустріч ще не узгоджена, попри повідомлення про потенційні переговори у Ватикані.
• 19 травня Трамп провів телефонну розмову з путіним, однак вона не призвела до жодних поступок з боку кремля.
• путін здійснив несподіваний візит до Курської області, де заявив, що війська рф створюють «буферну зону» вздовж кордону з Україною.

«Наші сили виконують це завдання, ворожі вогневі точки активно подавляються, робота триває», — заявив путін.

• Україна рішуче відкинула план путіна щодо «буферної зони», вважаючи його доказом небажання росії припинити війну.

«Ці нові агресивні заяви чітко відкидають мирні ініціативи й доводять, що путін був і залишається єдиною причиною, чому триває вбивство», — написав заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга на X.

• путін також доручив розробити комплексну програму відновлення південних регіонів росії, які зазнали ударів українських дронів — Курської, Бєлгородської та Брянської областей.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com,

За січень-серпень 2019 року ПАТ «Укрнафта» сплатило до бюджетів усіх рівнів податків на суму 8,7 млрд грн.

Про це повідомила пресслужба Укрнафти.

До суми сплачених податків входять 52 млн грн, які компанія сплатила в рахунок погашення простроченого податкового боргу.

«Термінал» писав, окружний адмінсуд м. Києва постановою від 01.07.2019 задовольнив позов ПАТ “Укрнафта” до Офісу великих платників податків (в справі №826/7273/18) та зобов’язав податківців скасувати реєстрацію податкової застави майна «Укрнафти» у держреєстрі обтяжень рухомого майна (за актом опису №9 від 11.04.2018).

Згідно з судовими матеріалами, 10.04.2018 на адресу позивача надійшов лист фіскалів, у якому була наведена інформація про податковий борг підприємства на 14,6 млрд грн, у зв’язку з чим було описано майно на 11,27 млрд грн.