Індія достроково досягла 50% у структурі електрогенерації з невикопних джерел, але продовжує залежати від вугілля, яке забезпечує близько 70% її енергосистеми. Попри амбіційні цілі — 500 ГВт безвуглецевої потужності до 2030 року та досягнення нульових викидів до 2050 року, країна потребує колосальних міжнародних інвестицій — близько 13 трильйонів доларів. Цей баланс між екологічними прагненнями та економічною реальністю має безпосередній вплив на світові ринки нафти й нафтопродуктів.

Енергетичний вибір Індії — зелений курс чи залежність від вугілля?

1. Енергетичний баланс і виклики

• 50% електрогенерації Індії — з відновлюваних джерел, що на 5 років раніше за офіційну ціль.
• 70% електроенергії все ще виробляється з вугілля — найвуглецевішого енергоносія.
• Близько дві третини домогосподарств живуть у стані енергетичної бідності.
• Ненадійна система розподілу призводить до частих відключень та використання дизельних генераторів, що підвищує попит на нафту.

2. Стратегічні цілі та міжнародна залежність

• Індія прагне 500 ГВт невикопної потужності до 2030 року.
• Для досягнення нульових викидів до 2050 року необхідні інвестиції обсягом 13 трильйонів доларів США.
• На COP28 у 2023 році індійський міністр наголосив, що країни, які зараз критикують Індію, самі колись покладалися на вугілля і перенесли свої виробничі потужності до Азії.

«Індія має право на розвиток, як колись мали розвинені країни, які також користувалися вугіллям» — представник індійського уряду на COP28.

3. Промисловість і важка енергетика

• Важка промисловість Індії — сталь, цемент, хімія — складна для декарбонізації.
• Дослідження вказують: впровадження сонячних панелей і систем утилізації тепла може суттєво скоротити викиди.
• Розвиток зеленої енергетики зменшує потребу у нафті та дизельному пальному, однак короткостроково зростання дизельного споживання можливе через енергетичну нестабільність.

4. Інвестиції в майбутнє

• Індія активно розвиває ядерну енергетику, зелений водень та гідроенергію.
• За словами експерта Ашвіні Свейна: «Індія рухається шляхом “усеохопного підходу” — збільшуючи як викопні, так і невикопні потужності відповідно до зростання попиту».
• У 2024 році дослідження Wood Mackenzie оцінило потенціал Індії як «низьковуглецевої економічної наддержави», здатної досягти нульових викидів на два десятиліття раніше — до 2050 року.

5. Висновки

• Збільшення частки відновлюваної енергії в Індії може зменшити попит на нафту у середньостроковій перспективі.
• Проте поточна енергетична нестабільність і використання дизельних генераторів тимчасово підвищують попит на нафтопродукти.
• У разі успішного залучення інвестицій Індія може стати орієнтиром для країн, що розвиваються, формуючи нову модель зеленої економіки без втрати темпів зростання.

6. Обгрунтування

• Енергетичний перехід Індії має подвійний ефект: короткостроково підтримує нафтовий попит через нестабільність електропостачання, але довгостроково — скорочує його.
• Вартість переходу — $13 трлн — визначає потребу у глобальному фінансуванні та формує нову геоенергетичну взаємозалежність.
• Для ринків нафти це означає можливу структурну зміну попиту: зростання в короткій перспективі й поступове скорочення після 2030 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

 У 2024 році воднева галузь Європи стикнулася із затримками у впровадженні проєктів, що підкреслює ключові виклики, зокрема забезпечення фінансування капіталомістких ініціатив та отримання довгострокових зобов’язань від офтейкерів. Для стабільного розвитку галузі необхідно забезпечити довгострокову видимість фінансової підтримки, сприяти укладанню довгострокових контрактів на постачання електроенергії та розширювати можливості публічно-приватного фінансування через співпрацю між ЄС та інвесторами.

У 2024 році воднева галузь Європи зіткнулася із затримками у впровадженні проєктів, що відображає загальні виклики в індустрії. Серед ключових перешкод – забезпечення фінансування для капіталомістких проєктів та отримання довгострокових зобов’язань від офтейкерів.

Для створення стабільного інвестиційного середовища необхідно встановити довгострокову видимість щодо обсягів фінансової підтримки, принаймні на найближчі роки до 2030 року. Ця видимість має включати очікувані рівні фінансування та стратегічні пріоритети для розподілу субсидій. Інвестори та розробники проєктів потребують чіткого розуміння як обсягів фінансування, так і частоти конкурсних процедур для забезпечення сталого розвитку водневої галузі.

Для забезпечення стабільності постачання електроенергії для виробництва водню необхідно розвивати та сприяти укладанню довгострокових контрактних структур, таких як угоди про купівлю електроенергії (Power Purchase Agreements, PPA) та механізми Contracts for Difference (CfD). Ці контракти забезпечують стабільність цін, передбачуваність та надійність джерел енергії, що є критичним для планування та інвестування у водневі проєкти. Подібно до ініціатив BPI France щодо окремих проєктів, надання гарантій для PPA через європейські структури може стати ключовим фактором у зниженні ризиків для розробників проєктів та інвесторів.

Співпраця між ЄС та інвесторами має вирішальне значення для розширення можливостей фінансування водневих проєктів. Завдяки зміцненню партнерства між публічним та приватним секторами можна залучити ширший спектр фінансових ресурсів та експертизи. Необхідно сприяти спільним фінансовим ініціативам, схемам спільного інвестування та публічно-приватним партнерствам (PPP), щоб залучити більше довгострокового капіталу до водневої галузі.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: European Nidrogen Index 2025, Januarius 2025

Кабінет міністрів в рамках перегляду Держбюджету пропонує продовжити фінансування реформи оборонно-промислового комплексу, зберегти фінансування будівництва та ремонту доріг та навіть збільшити фінансування реструктуризації вугільної галузі.

Про це у Telegram-каналі написав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Кабінет Міністрів прораховує наслідки епідемії коронавірусу, і саме тому в оновленому бюджеті ми пропонуємо продовжити фінансування основних програм підтримки економіки. Після детального перегляду та аудиту всіх бюджетних програм ми плануємо зберегти фінансування у повному обсязі для наших аграріїв та фермерів», — написав прем’єр.

«Серед програм, які уряд пропонує збільшити – це виділення додаткових 1,6 млрд грн на реструктуризацію вугільної галузі. Загальний об’єм програми пропонуємо встановити на рівні 3,6 млрд грн», — додав Шмигаль.

Фінансування було припинено на час перебування ДІЯРУ в управлінні Міненергодовкілля.

Європейський банк реконструкції та розвитку відновив фінансування програм ДП НАЕК «Енергоатом».

Про це сказав очільник Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков.

«Одним цим рішенням ми як країна порушили три основні конвенції. Ми порушили два закони України, за якими були ратифіковані угоди з ЄБРР і з Євроатомом. Було зупинено фінансування Енергоатому з боку ЄБРР. Зараз його відновили», — сказав Плачков.

За його словами, перебування ДІЯРУ під Міненергодовкілля призводило до прямого конфлікту інтересів, однак таке рішення, ймовірно, було технічною помилкою.

«Я думаю, що це просто технічна помилка. Наше завдання було — відновити наші зобов’язання перед міжнародними партнерами», — зазначив Плачков.

Нагадаємо, в даний момент в аналогічній ситуації виявилося Державне агентство з управління зоною відчуження.

«Ми написали офіційного листа, що є порушення статті закону про закон про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку … Під одним органом управління не можуть бути ліцензіати, які виробляють ядерні відходи, і які з ними поводяться, ховають. Це згідно із Законом України», — додав Плачков.