<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; floating storage</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/floating-storage/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 15:35:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[floating storage]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[плавуче зберігання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153072</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br />Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів. Геополітична карта подій Санкційна ескалація та вплив на Іран Понад 400 танкерів внесено до «чорного списку» США, а також 50 осіб та 20 компаній, пов’язаних з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29810-Санкции.jpg" alt="Санкційний тиск США на Іран і китайських нафтопереробників: вплив на світовий ринок нафти"/><br /><p>Повернення Дональда Трампа до Білого дому ознаменувалося безпрецедентним посиленням санкцій проти іранських трейдерів, посередників і інфраструктури, що змінило логістику постачання іранської нафти та стратегічні рішення Китаю на ринку енергоресурсів.</p>
<h3>Геополітична карта подій</h3>
<h3>Санкційна ескалація та вплив на Іран</h3>
<ul>
<li>Понад <strong>400 танкерів</strong> внесено до «чорного списку» США, а також <strong>50 осіб</strong> та <strong>20 компаній</strong>, пов’язаних з Іраном.</li>
<li>Обсяги іранської нафти у плавучому зберіганні зросли з <strong>9 млн барелів</strong> у середині січня до <strong>33,4 млн барелів</strong> на початку серпня 2025 року – максимум з 2020 року.</li>
<li>Основна частина цих танкерів перебуває у територіальних водах Сінгапуру та Малайзії – ключових хабах операцій ship-to-ship (STS).</li>
</ul>
<h3>Китайський імпорт іранської нафти: зростання ризиків</h3>
<ul>
<li>У січні–березні 2025 року імпорт Ірану до Китаю становив у середньому <strong>1,5 млн барелів на добу</strong>, з піком у березні <strong>2,0 млн барелів/добу</strong>.</li>
<li>У червні імпорт знизився до <strong>1,5 млн барелів/добу</strong>, а в липні – до <strong>1,1 млн барелів/добу</strong>, попри рекордні обсяги нафти у плавучому зберіганні поблизу Малайзії.</li>
<li>Причина – побоювання щодо посилення контролю США, а не проблеми з пропозицією.</li>
</ul>
<h3>Санкціоновані нафтопереробники Китаю</h3>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="4">
<tbody>
<tr>
<th>НПЗ</th>
<th>Потужність (барелів/добу)</th>
<th>Дата санкцій</th>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shouguang Luqing Petrochemical</td>
<td>100 000</td>
<td>20 березня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Shandong Shengxing Chemical</td>
<td>44 000</td>
<td>16 квітня 2025</td>
</tr>
<tr>
<td>Hebei Xinhai Chemical Group</td>
<td>120 000</td>
<td>8 травня 2025</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<h3>Логістичні та геополітичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Розміщення плавучого зберігання у Південно-Східній Азії скорочує маршрут до китайських портів до <strong>7–8 днів</strong> проти <strong>20 днів</strong> з острова Харк.</li>
<li>Малайзія змушена балансувати між економічними інтересами з Китаєм і тиском США, попри проведення затримань танкерів у 2023–2024 роках.</li>
</ul>
<h3>Зміна стратегії Китаю</h3>
<ul>
<li>У липні імпорт російської нафти ESPO до Китаю зріс до понад <strong>900 000 барелів/добу</strong>, що на <strong>30%</strong> більше, ніж у березні.</li>
<li>Іранська нафта продовжує дешевшати: знижка на Iranian Light зросла з <em>0,80 дол./барель</em> до <em>3,50–4,00 дол./барель</em> з березня по липень 2025 року.</li>
<li>Сильні знижки можуть знову заохотити дрібні китайські НПЗ до купівлі, попри санкційні ризики.</li>
</ul>
<h3>Ризики та перспективи</h3>
<ul>
<li>27 серпня 2025 року запроваджується <strong>25% тариф</strong> на імпорт російської нафти для індійських НПЗ.</li>
<li>Переговори США та Китаю про «перемир’я» у сфері торгівлі мають завершитися <strong>12 серпня 2025 року</strong>, однак ризик розширення санкцій на Китай зберігається.</li>
<li>Водночас поєднання санкційного тиску та привабливих знижок створює дилему для Китаю між економічною вигодою та політичними ризиками.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Іранська нафта, попри репутаційні ризики, може стати більш привабливою для китайських покупців у разі подальшої ескалації санкційного тиску та загострення ситуації на ринку російської нафти.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Iranian-Oil-Floating-Storage-Hits-Four-Year-High.html" target="_blank">Oilprice.com</a> (адаптовано)</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/sankcijnij-tisk-ssha-na-iran-i-kitajskix-naftopererobnikiv-vpliv-na-svitovij-rinok-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/floating-storage/feed/ ) in 0.33719 seconds, on Apr 20th, 2026 at 12:08 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 20th, 2026 at 1:08 pm UTC -->