Торговельний підрозділ BW LPG завершив третій квартал 2026 року з валовим результатом $164 млн. Компанія прямо пов’язує ринкове середовище з тривалим періодом підвищеної волатильності та геополітичної невизначеності. Результат сформували операції з вантажами LPG, фрахтом і хеджуванням, що характеризує значні цінові та логістичні коливання на глобальному ринку.

Операції з вантажами, фрахтом і хеджуванням принесли BW LPG $146 млн реалізованого торговельного результату за квартал

BW LPG 19 жовтня оприлюднила результати свого торговельного підрозділу BW Product Services за третій квартал 2026 року. За квартал, що завершився 30 вересня, реалізований результат від портфеля операцій із вантажами, фрахтом і хеджуванням становив $146 млн.

Додатковий позитивний нереалізований результат від переоцінки відкритих контрактів на вантажі та операцій хеджування становив $18 млн. У підсумку валовий торговельний результат сягнув приблизно $164 млн, а оцінений чистий прибуток після адміністративних витрат і податків — близько $118 млн.

Середній показник Value-at-Risk, який характеризує величину ринкового ризику торговельного портфеля, у третьому кварталі становив приблизно $18 млн. Компанія зазначила, що цей показник відображає тривалий період підвищеної волатильності за основними товарними позиціями.

«Попри тривалу геополітичну невизначеність і волатильні умови на ринку LPG, BW Product Services продемонструвала сильний результат у третьому кварталі», — заявив генеральний директор BW LPG Крістіан Сьоренсен.

За його словами, сукупний реалізований торговельний результат BW Product Services від початку року до завершення третього кварталу становив близько $263 млн. Компанія пояснює результати, зокрема, активним управлінням ризиками.

BW LPG працює у сфері морських перевезень і торгівлі LPG та оперує флотом приблизно з 50 великих і дуже великих газовозів. Торговельний підрозділ компанії працює з фізичними вантажами, фрахтом та інструментами хеджування.

Джерело: Terminal. За матеріалами: BW LPG.

Торговельний підрозділ BW LPG завершив третій квартал 2026 року з валовим результатом $164 млн. Компанія прямо пов’язує ринкове середовище з тривалим періодом підвищеної волатильності та геополітичної невизначеності. Результат сформували операції з вантажами LPG, фрахтом і хеджуванням, що характеризує значні цінові та логістичні коливання на глобальному ринку.

Операції з вантажами, фрахтом і хеджуванням принесли BW LPG $146 млн реалізованого торговельного результату за квартал

BW LPG 19 жовтня оприлюднила результати свого торговельного підрозділу BW Product Services за третій квартал 2026 року. За квартал, що завершився 30 вересня, реалізований результат від портфеля операцій із вантажами, фрахтом і хеджуванням становив $146 млн.

Додатковий позитивний нереалізований результат від переоцінки відкритих контрактів на вантажі та операцій хеджування становив $18 млн. У підсумку валовий торговельний результат сягнув приблизно $164 млн, а оцінений чистий прибуток після адміністративних витрат і податків — близько $118 млн.

Середній показник Value-at-Risk, який характеризує величину ринкового ризику торговельного портфеля, у третьому кварталі становив приблизно $18 млн. Компанія зазначила, що цей показник відображає тривалий період підвищеної волатильності за основними товарними позиціями.

«Попри тривалу геополітичну невизначеність і волатильні умови на ринку LPG, BW Product Services продемонструвала сильний результат у третьому кварталі», — заявив генеральний директор BW LPG Крістіан Сьоренсен.

За його словами, сукупний реалізований торговельний результат BW Product Services від початку року до завершення третього кварталу становив близько $263 млн. Компанія пояснює результати, зокрема, активним управлінням ризиками.

BW LPG працює у сфері морських перевезень і торгівлі LPG та оперує флотом приблизно з 50 великих і дуже великих газовозів. Торговельний підрозділ компанії працює з фізичними вантажами, фрахтом та інструментами хеджування.

Джерело: Terminal. За матеріалами: BW LPG.

Експорт пропану зі США у вересні зріс до рекордних 2,2 млн барелів на добу, причому збільшення забезпечили насамперед постачання до Європи. За даними S&P Global Commodities at Sea, європейські покупці отримали за місяць 12 млн барелів американського пропану. Зростання експорту супроводжувалося більш ніж дворазовим збільшенням премій до базових цін на узбережжі Мексиканської затоки США.

Європа стала одним із ключових напрямів зростання американського експорту пропану на тлі перебудови світових потоків LPG

S&P Global 20 жовтня повідомив, що американський експорт пропану у вересні досяг рекордних 2,2 млн барелів на добу. Зростання порівняно із серпнем було зумовлене передусім збільшенням постачання до Європи.

Сумарний експорт зі США пропану, етану й бутану залишався на рівні 3,2 млн барелів на добу. Азія залишалася найбільшим напрямом збуту: у вересні вона імпортувала 38 млн барелів пропану, 10,4 млн барелів бутану та 13,7 млн барелів етану.

Водночас до Європи надійшло 12 млн барелів пропану, 122 тис. барелів бутану і близько 2 млн барелів етану. Таким чином, саме європейський напрям став одним із чинників рекордного вересневого експорту американського пропану.

Активний експорт позначився і на ціновій структурі американського ринку. За даними S&P Global, середні премії FOB узбережжя Мексиканської затоки для пропану й бутану до відповідних котирувань Mont Belvieu більш ніж подвоїлися — до 10,8 цента за галон проти 5,3 цента за галон місяцем раніше.

S&P Global також зазначає, що США дедалі більше виконують роль альтернативного постачальника LPG в умовах обмеження близькосхідної пропозиції. Водночас високі ставки фрахту великих газовозів і слабший сезонний попит агентство називає чинниками, які можуть стримувати ціни американського пропану.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global.

Посилення посухи в Панамі зменшує пропускну здатність одного з головних маршрутів доставки американського LPG до Азії. Кількість добових проходів скорочено до 34, а з 15 вересня має знизитися до 32 проти приблизно 40 за нормальних умов. Судноплавні аналітики вже фіксують перенаправлення VLGC, перевалки між суднами та рекордні платежі за гарантований прохід.

Канал скорочує кількість добових проходів

Погіршення водного балансу Панамського каналу почало безпосередньо змінювати логістику енергетичних вантажів. 8 вересня Splash повідомило, що добову кількість проходів уже скорочено до 34 суден, а з 15 вересня планується подальше зниження до 32. За нормального водного режиму канал може обслуговувати близько 40 суден на добу.

Обмеження пов’язані з посухою та сильним явищем Ель-Ніньйо. За оцінкою адміністрації каналу, якщо кількість опадів не відновиться, у наступні місяці можливе подальше скорочення пропускної здатності.

Окремо 8 вересня повідомлено, що заплановане на 1 жовтня зменшення максимально дозволеної осадки для шлюзів Neopanamax поки відкладено. Граничне значення залишається 14,63 м замість запланованих 14,48 м. Це зменшує один із ризиків для вантажомісткості суден, але не скасовує дефіциту слотів.

Для LPG проблема полягає в доступності VLGC-маршруту

Панамський канал є одним із найкоротших маршрутів між експортними терміналами Мексиканської затоки США та великими азійськими покупцями LPG. Тому обмеження кількості проходів впливає не на виробництво пропану, а на швидкість і вартість його доставки.

За даними Splash із посиланням на судноплавних аналітиків SEB, окремі оператори VLGC уже використовують нестандартні схеми: перевалки вантажу між суднами, довгі обходи Південної Америки або мису Доброї Надії. Такі маршрути збільшують тривалість рейсу та кількість судно-днів, необхідних для перевезення тієї самої кількості LPG.

Напруження вже проявилося у вартості доступу до каналу. Наприкінці серпня SK Gas заплатила рекордні $5,3 млн за пріоритетний прохід LPG-танкера G. Spirit. На той момент в очікуванні перебувало понад 100 суден.

Канал запровадив окремі гарантії для LPG-танкерів

Адміністрація Панамського каналу вже коригувала систему бронювання для газовозів. «Термінал» повідомляв, що для LPG-суден Neopanamax встановлено мінімум три гарантовані слоти на відповідні дати бронювання.

Такі заходи знижують ризик повного витіснення LPG-танкерів із черги, але не усувають фундаментального обмеження — меншої кількості доступних проходів. Якщо VLGC довше чекає, платить більшу премію за слот або йде довшим маршрутом, транспортна складова вартості американського LPG зростає.

Для Європи це важливо через конкуренцію з Азією за американський ресурс. Зменшення ефективності VLGC-флоту на маршруті США — Азія може підтримувати високий попит на доступний тоннаж і фрахт навіть за достатніх фізичних запасів пропану у США.

Джерела: Splash, Ship & Bunker.

Рекордний платіж за слот Панамського каналу став прямим індикатором дорожчання логістики для LPG-перевезень

National Business Daily 30 серпня 2026 року повідомило, що на тлі «сухого режиму» роботи Панамського каналу рекорд за плату за пріоритетний прохід було оновлено. За даними матеріалу, LPG-танкер південнокорейської SK Gas погодився заплатити $5,3 млн, щоб 1 вересня пройти канал у північному напрямку.

У матеріалі зазначено, що 25 серпня Панама оголосила національний надзвичайний стан через загрозу El Niño. Через зменшення опадів у басейні каналу адміністрація в серпні посилила правила проходу, бронювання й розподілу слотів. На 29 серпня в піковий момент на обох кінцях каналу очікувало 131 судно. Максимальний час очікування для суден у північному напрямку становив 27,7 дня, для південного — 7,2 дня.

За повідомленням видання, адміністрація Панамського каналу пояснила високі результати аукціонів суттєвим зростанням попиту на проходи. Ціни аукціонів, згідно із заявою ACP, визначаються терміновістю клієнта, комерційними пріоритетами та загальним балансом попиту й пропозиції.

Нова систему розподілу слотів для Neopanamax: щотижня передбачено 63 слоти, зокрема 36 для контейнеровозів, 21 для LPG-танкерів і 3 для LNG-танкерів. Окремо зазначено, що 28 серпня ставка на маршруті Шанхай — базові порти східного узбережжя США досягла $10 046 за FEU. Шанхайський дослідницький інститут судноплавних бірж пов’язав продовження зростання ставок на цьому напрямку зі зниженням рівня води в Панамському каналі, падінням ефективності суден і дефіцитом місткості.

Для ринку LPG ключовим є не сам факт рекордного платежу, а те, що плата за слот стала вимірюваною логістичною премією. У ланцюгах постачання скрапленого газу такі витрати можуть змінювати економіку вибору маршруту, судна й термінів доставки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: National Business Daily.

Китайський експорт дизельного пального в липні зріс на 88% порівняно з червнем — до 810 тис. тонн. Пекін почав послаблювати обмеження, запроваджені після нафтового шоку та закриття Ормузької протоки. Зростання експорту створює додаткову пропозицію для глобального ринку, де нафтопродукти залишаються дефіцитними.

Китайські НПЗ поступово повертають на зовнішній ринок обсяги пального, обмежені після початку кризи

За даними китайської митниці, загальний експорт нафтопродуктів у липні становив 4,65 млн тонн проти 4,36 млн тонн у червні. У річному вимірі показник залишався на 12,9% нижчим, але порівняно з попереднім місяцем зріс на 6,7%. У червні експорт уже збільшився на 29% порівняно з травнем.

Найпомітнішою була динаміка дизельного пального. Його експорт зріс на 88% за місяць — до 810 тис. тонн, приблизно повернувшись до рівня липня попереднього року. Цей обсяг приблизно на 50% перевищив середньомісячний показник минулого року.

Китай різко обмежив експорт пального у березні, щоб захистити внутрішній ринок від нафтового шоку, спричиненого закриттям Ормузької протоки. У липні влада почала послаблювати ці обмеження, а в серпні схвалила обсяги експорту, достатні для перевищення довоєнних рівнів.

Інші види пального відновлюються нерівномірно. Китай експортував у липні 420 тис. тонн бензину — на 55,3% менше, ніж роком раніше, але на 320% більше, ніж у червні. Експорт авіаційного пального зріс на 42% за місяць, до 1,32 млн тонн, залишаючись на 33% нижчим за торішній показник.

Reuters зазначає, що можливість продавати більше пального за кордон, де ціни вищі, створює для китайських НПЗ додатковий стимул збільшувати виробництво, а згодом — і закупівлі сирої нафти.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Через низький рівень води судна на окремих ділянках Рейну завантажують лише приблизно на 20% місткості. Перевезення танкерною баржею з Роттердама до Карлсруе подорожчало з близько €45 за тонну наприкінці червня до €60–70 за тонну. Подорожчання внутрішньої логістики створює ризик зростання вартості постачання нафтопродуктів до південної Німеччини.

Баржі втрачають більшу частину вантажопідйомності

Спека та суха погода знизили рівень води на Рейні, унаслідок чого вантажні судна не можуть працювати з повним завантаженням. Обмеження діють на ділянках на південь від Дуйсбурга й Кельна, зокрема біля вузького місця поблизу Кауба. Деякі судна використовують лише близько 20% номінальної місткості, тому один вантаж доводиться розподіляти між кількома баржами.

Танкерні баржі можуть перевозити приблизно 1,2 тис. тонн через Дуйсбург і лише 460 тонн через Кауб. Вартість маршруту Роттердам — Карлсруе зросла до €60–70 за тонну проти приблизно €45 наприкінці червня, тобто на €15–25 за тонну. Судновласники також запроваджують доплати за низький рівень води.

Логістичний ризик для паливного ринку Німеччини

Рейн є одним із головних маршрутів постачання сировини та готових нафтопродуктів із району Амстердам — Роттердам — Антверпен до внутрішніх районів Німеччини. Reuters прямо називає серед вантажів нафтопродукти, включно з пічним паливом. Зростання фрахту підвищує вартість доставки кожної тонни та може збільшувати попит на дорожчі залізничні й автомобільні перевезення.

Джерело не наводить окремої оцінки впливу на ціну автомобільного дизпального. Передавання логістичних витрат у гуртові й роздрібні ціни залежатиме від тривалості обмежень, запасів у регіональних сховищах і доступності альтернативного транспорту. Дощ прогнозувався із п’ятниці, але швидкого поліпшення умов судноплавства учасники ринку не очікували.

Попередній досвід 2022 року показав, що тривале обміління Рейну здатне спричиняти перебої з постачанням і виробничі обмеження для німецьких підприємств. Актуальні матеріали про європейську паливну логістику доступні в рубриках «Дизельне паливо» та «Нафта».

Джерела: Reuters: низький рівень води на Рейні та зростання транспортних витрат.

Український ринок дизпалива підійшов до моменту, коли дешевша нафта вже не означає автоматичного здешевлення пального на АЗС. І це головний висновок, який зараз мають почути і бізнес, і споживачі.

Станом на 10 липня середня роздрібна ціна дизпалива становила 75,45 грн/л, гуртова — 69,23 грн/л, а розрахунковий імпортний паритет — 69,12 грн/л. Внутрішній гурт та імпортна альтернатива фактично зрівнялися: різниця між ними становить лише 11 копійок на літрі.

Простору для подальшого зниження цін майже не залишилося.

Ще 19 червня ситуація була іншою. Роздрібна ціна становила 78,92 грн/л, гуртова — 64,13 грн/л, а імпортний паритет — 64,25 грн/л. Розрив між ціною на АЗС і гуртом сягав 14,79 грн/л. До 10 липня він скоротився до 6,22 грн/л.

Причому за тиждень роздріб подешевшав на 6 копійок, тоді як гурт зріс одразу на 4,66 грн/л. Роздріб ще за інерцією догравав попередній цикл зниження, але закупівельна база вже різко розвернулася вгору.

Саме тому очікувати, що АЗС і надалі знижуватимуть ціни, було б самообманом. Запас цінової міцності  операторів скоротився більш ніж удвічі.

Brent дешевшає, а дизпаливо дорожчає

Найбільша помилка зараз — оцінювати перспективи українського ринку лише за ціною Brent.

Із 19 червня до 10 липня нафта подешевшала з 79,46 до 76,90 дол. за барель. Проте європейські котирування дизпалива за цей самий період зросли з 922,75 до 1048,25 дол. за тонну. Нафта дешевшала, а готовий продукт дорожчав.

Парадоксу тут немає: між Brent та українською стелою є нафтопереробка, баланс готового продукту, європейські котирування, фрахт, страхування, внутрішній гурт і лише потім — роздрібна ціна.

Саме готового дизпалива зараз бракує більше, ніж сирої нафти. Потоки сировини почали відновлюватися швидше, ніж робота нафтопереробних заводів.  Нафти на ринку може ставати більше, але переробити її у потрібні обсяги низькосірчистого дизпалива — питанн часу .

Російський експорт обвалився — і це відчув європейський ринок

Окремий і дуже сильний чинник — різке скорочення російського експорту. У червні морські відвантаження дизпалива і газойлю з Росії впали на 39% порівняно з травнем і на 46% у річному вимірі — до 1,8 млн тонн. Постачання через Приморськ скоротилися на 53%, до 623 тис. тонн.

Із 1 до 8 липня російський експорт становив лише 214 тис. барелів на добу. Для порівняння: у липні 2025 року середній показник сягав 793 тис. барелів на добу. Після запровадження заборони на експорт дизпалива для виробників європейська маржа переробки зросла до 60,17 дол. за барель.

Це вже не локальна проблема Росії. Менше російського пального означає дефіцит в Атлантичному басейні, жорсткішу конкуренцію за альтернативні вантажі, вищі європейські котирування і, зрештою, вищу закупівельну вартість для України.

Більше того, Росія не лише скорочує експорт, а й збільшує власний імпорт нафтопродуктів. Колишній великий постачальник дедалі більше перетворюється на конкурента за той самий ресурс. Це додатково нервує ринок і підштовхує ціни вгору.

Китай та Індія поки що лише дають надію

Китай теоретично може частково пом’якшити дефіцит. У липні його експорт дизпалива може зрости до 600–700 тис. тонн проти приблизно 200 тис. тонн у попередньому плані.

Індія також створила передумови для збільшення постачання, знизивши експортне мито на дизпаливо з 14 до 8,5 рупії за літр.

Але тут не варто видавати наміри за результат. Китайські обсяги поки залишаються планом, а не підтвердженим експортом. Частина вантажів може залишитися в Азії, доставка до Європи потребує часу, а фрахт залишається дорогим. Індійський чинник також ще не підтверджений фактичним збільшенням відвантажень.

Дорогий фрахт не дає ринку заспокоїтися

Часткове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку не повернуло логістику до нормального стану. Завантажені нафтові потоки залишалися приблизно удвічі нижчими за довоєнний рівень. При цьому здешевлення перевезення сирої нафти великими танкерами не означає здешевлення доставки готового пального. Ставки для менших паливних танкерів на маршруті з Нігерії до Нідерландів зросли приблизно з 63 тис. до понад 112 тис. дол. на добу.

Для України це принципово. Ми імпортуємо не нафту, а готовий продукт, який необхідно знайти, купити, застрахувати і доставити.

Дискаунтери першими можуть підняти ціни

Найвразливішими зараз виглядають дискаунтери. За середньої ціни 71,71 грн/л їхній спред до імпортного паритету становить лише 2,58 грн/л, або 3,73%. У середньому сегменті цей запас дорівнює 5,40 грн/л, у преміальному — 9,88 грн/л. Тому у разі нового подорожчання гурту саме дискаунтери можуть першими підняти ціни. Преміальні мережі мають більший буфер і можуть довше утримувати стели без змін.

Загальне здешевлення, найімовірніше, завершилося. Основний потенціал попереднього зниження вже реалізовано. Найбільш імовірний сценарій — стабілізація роздрібних цін із ризиком помірного зростання в окремих мережах.

Нове зниження стане можливим лише тоді, коли ринок побачить не прогнози постачання, а реальні додаткові обсяги дизпалива: підтверджені китайські та індійські відвантаження, дешевший фрахт, нормалізацію судноплавства через Ормузьку протоку і зниження європейських котирувань.

І навіть після цього ефект не з’явиться на стелах миттєво. Спочатку мають подешевшати зовнішні котирування, далі український гурт — і лише після цього виникне новий простір для роздрібного зниження.

Тому ринку зараз не варто заспокоювати себе дешевшою Brent. Вирішальне питання — чи буде у Європі достатньо фізичного дизпалива за прийнятною ціною. Поки переконливої позитивної відповіді немає.

Джерело: Terminal. За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

Argus Media 25 червня 2026 року повідомило, що за три дні понад 50 суден залишили Перську затоку південним маршрутом біля Ормузької протоки. Серед них було 14 танкерів із нафтою або нафтопродуктами, зокрема сім VLCC, три Suezmax і чотири інші танкери з нафтою або чистими нафтопродуктами.

Оманський коридор став тимчасовим маршрутом для частини суден після загострення ризиків у районі Ормузу

За даними Argus Media, маршрут навколо краю Оману дає змогу уникати морських смуг, визначених Іраном. Раніше під час конфлікту цей шлях використовували спорадично, але згодом його визначили як тимчасовий коридор у межах плану евакуації, оголошеного 23 червня за участі IMO та Оману.

Крім 14 танкерів, через маршрут пройшли 15 балкерів, три судна класу Capesize, контейнеровози, судна для перевезення скрапленого нафтового газу та скрапленого природного газу, а також інші типи суден. Argus Media зазначило, що це, ймовірно, був найінтенсивніший період руху цим маршрутом від початку конфлікту.

Фрахт і торгівля нафтопродуктами

Argus Media повідомило, що щонайменше дев’ять суден також увійшли до Перської затоки, включно з VLCC Ocean Lily. Додаткові воєнні страхові премії для VLCC знизилися приблизно до 2% вартості судна після рівня близько 5% раніше.

За даними агентства, торгівля нафтопродуктами почала пожвавлюватися. Кувейтська KPC, яка 18 червня скасувала форс-мажор, продала нафту для завантаження в липні з Кувейту; Argus Media зазначило, що це, ймовірно, був перший спотовий FOB-тендер із початку конфлікту.

«Єдиними дозволеними маршрутами для проходу через Ормузьку протоку є офіційно оголошені Ісламською Республікою Іран. Будь-який рух поза цими визначеними коридорами нестиме повну відповідальність для відповідних суден», — заявили у Корпусі вартових ісламської революції, за повідомленням Argus Media.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Argus Media повідомило 22 червня, що США видали генеральну ліцензію, яка дозволяє необмежений продаж іранської нафти, нафтопродуктів і нафтохімічної продукції до 21 серпня 2026 року. Ліцензія також охоплює оплату в доларах, фрахт і страхування.

Санкційний виняток тимчасово відкриває для покупців легальний канал роботи з іранською нафтою та нафтопродуктами

За даними Argus Media, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США видало генеральну ліцензію в понеділок після переговорів США та Ірану у Швейцарії. Термін дії винятку збігається з 60-денним періодом, передбаченим меморандумом для завершення переговорів щодо ядерної програми Ірану, Ормузької протоки та інших питань.

Ліцензія охоплює продаж, транспортування та розвантаження іранської нафти, а також дозволяє перевезення іранської нафти на санкційних танкерах. Санкції проти продавців не скасовано, але покупці отримують захист у межах дії ліцензії.

Документ також дозволяє супутні послуги: управління суднами, екіпажі, бункерування, лоцманське проведення, реєстрацію, прапор, страхування, класифікацію та аварійно-рятувальні операції. Argus Media зазначило, що покупці можуть залишатися обережними через 60-денний строк ліцензії та ризик швидкого повернення обмежень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.