Швидке зростання цін на авіапальне змусило американські авіакомпанії переглядати прогнози прибутку. Спотові ціни на jet fuel зросли майже на 30% з 2 до 22 липня, а вартість пального для American Airlines на решту року збільшилася майже на $1,6 млрд.

Ринок нафтопродуктів реагує швидше, ніж кінцеві тарифи та ціни для споживачів

За даними Reuters, різкий стрибок цін на авіапальне змінює фінансові прогнози авіакомпаній, оскільки пальне дорожчає швидше, ніж компанії можуть перекласти витрати на тарифи. Хоча матеріал стосується авіаційного пального, механізм важливий для всіх моторних палив: гуртові ціни й спотові котирування можуть змінитися за кілька днів, тоді як роздрібні або кінцеві ціни реагують із затримкою.

American Airlines на початку липня готувалася підвищити прогноз прибутку на 2026 рік. Через 13 днів, після того як очікуваний рахунок за пальне до кінця року зріс майже на $1,6 млрд, компанія знизила прогноз. З 2 до 22 липня спотові ціни на авіапальне зросли майже на 30%.

Різні авіакомпанії закладали у прогнози різні дати цін на пальне: від 2 липня у Delta до 21 липня в American. За цей період ціна авіапального зросла на 78 центів — до $3,59 за галон. American повідомила, що за останній тиждень її прогнозні витрати на пальне до кінця року збільшилися приблизно на $550 млн.

Фінансовий ефект дуже чутливий до дрібних змін ціни. За словами фінансового директора American Devon May, кожне зростання середньої ціни пального на 1 цент додає близько $46 млн до річних витрат компанії. Для United підвищення цін із 1 липня додало $575 млн до очікуваного рахунку за пальне у третьому кварталі.

«Реальність у тому, що ніхто з нас не знає», — сказав Reuters Райан Сент-Джон, віцепрезидент Alaska Air з фінансів, планування та взаємодії з інвесторами, коментуючи вибір прогнозної ціни пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Eurostat 17 липня оприлюднив дані про інфляцію єврозони за червень 2026 року. Загальна річна інфляція знизилася до 2,8% після 3,2% у травні, але енергетична складова залишилася найвищою серед основних компонентів — 8,5%. Це підтверджує, що витрати на енергію й пальне залишаються ключовим інфляційним ризиком для споживачів.

Навіть за нижчої загальної інфляції енергія залишається найволатильнішою частиною споживчих витрат

Eurostat у статті з даними, доступними 17 липня 2026 року, повідомив, що річна інфляція в єврозоні в червні становила 2,8%, знизившись із 3,2% у травні.

Серед основних компонентів інфляції найвищий річний темп у червні мала енергія — 8,5%. У травні цей показник становив 10,8%. Послуги подорожчали на 3,2% після 3,5% у травні, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 1,5% після 1,9%, неенергетичні промислові товари — на 0,7% після 0,9%.

Eurostat зазначає, що енергія має вагу близько 9,0% у структурі витрат домогосподарств єврозони у 2026 році. Разом із продуктами харчування, алкоголем і тютюном ці компоненти становлять менш як третину споживчих витрат, але можуть суттєво впливати на загальну інфляцію, оскільки їхні ціни коливаються сильніше за інші групи.

Для ринку бензинів ця статистика важлива як макроекономічний фон. Висока енергетична інфляція підвищує увагу урядів до податків, роздрібних цін, доступності пального та заходів підтримки споживачів. Водночас Eurostat не виділяє в цьому матеріалі окремо бензин, тому новина відображає ширший енергетичний, а не суто бензиновий індикатор.

Для українського ринку це має значення через те, що європейські енергетичні ціни формують середовище для імпортного паритету, логістичних витрат і поведінки трейдерів на ринку моторного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Eurostat.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку заявила, що відновлення руху через Ормузьку протоку дає енергетичним ринкам негайне полегшення, але вразливі економіки можуть довше відчувати наслідки вищих витрат на пальне, газ, добрива, транспорт і продукти харчування.

Навіть після здешевлення Brent логістичні порушення можуть довше впливати на транспорт, аграрні витрати й бюджети домогосподарств

Reuters повідомило 30 червня, що UNCTAD попередила про триваліший вплив порушення судноплавства в Ормузькій протоці на вразливі економіки. За оцінкою агентства ООН, продовольчі та транспортні системи відновлюватимуться повільніше, ніж енергетичні ринки, оскільки ланцюгам постачання потрібно більше часу для перезапуску після понад 100 днів серйозних перебоїв.

Ормузька протока в нормальних умовах забезпечує близько п’ятої частини глобального постачання нафти й газу. За матеріалом Reuters, вона фактично була паралізована під час конфлікту, спричиненого спільними ударами США й Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.

Після проміжної угоди між США й Іраном ціна Brent знизилася приблизно до $73 за барель, тобто наблизилася до довоєнного рівня. Водночас UNCTAD наголосила, що здешевлення енергоносіїв не означає швидкого зникнення наслідків для споживачів і бізнесу.

За оцінкою UNCTAD, вищі витрати на пальне, газ і добрива можуть переходити в аграрне виробництво, транспортні тарифи та бюджети домогосподарств. Агентство також зазначило, що підвищення цін на продукти харчування на 5% може суттєво збільшити ризик виснаження дітей.

UNCTAD визначила 61 вразливу економіку, яка одночасно залежить від імпорту нафти та зернових і має низький запас стійкості до цінових шоків. Серед прикладів Reuters навело Кабо-Верде та Ємен. Для ринку пального цей сигнал важливий тим, що ціновий шок у морській логістиці може довше зберігатися в транспортних і споживчих витратах, навіть якщо біржові ціни на нафту вже знизилися.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Фінансові виклики та заходи підтримки

• Франція: державний борг становить майже 120% ВВП, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.
• Британія: борг близько 100% ВВП; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.
• Іспанія: досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.
• Італія: готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.
• Німеччина: вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.

Механізм впливу та ризики

• Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть обмежений ефект.
• Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.
• Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на інфляцію та економічне зростання.

• «Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings

За матеріалами: Reuters

Джерело: Terminal

Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти без податків станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.

Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися

За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на Euro-super 95 в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:

• Найвищі ціни зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).
• Найнижчі — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).
• Середньозважена ціна по країнах єврозони (Euro Area 20) перевищує середню по всьому ЄС (EUR27_2020).

Ситуація з дизельним паливом (Automotive gas oil) ще більш диференційована:

• Понад 1000 євро за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.
• У той же час, на Мальті воно коштує лише 553 євро.
• Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).

Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості

Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.

Можливі зміни на ринку нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.
• Логістична стійкість та стратегічні запаси стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. Інвестиції в інфраструктуру повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об’єктів для ускладнення їх знищення ворогом.
• Економічні механізми, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.

Зміни у ціноутворенні

• Структура ціни в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. Податкова політика повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.
• Конкуренція на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.

Джерело даних: Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin