<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; fuel costs</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fuel-costs/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Apr 2026 06:41:32 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Фінансовий тиск через енергопідтримку: Європа стежить за цінами на пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 09 Mar 2026 12:00:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Britain]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy support]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel costs]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[Британия]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[підтримка споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153695</guid>
		<description><![CDATA[Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі. Фінансові виклики та заходи підтримки Франція: державний борг становить майже 120% ВВП, що робить країну вразливою до додаткових витрат [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі.</p>
<h3>Фінансові виклики та заходи підтримки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція:</strong> державний борг становить майже <em>120% ВВП</em>, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.</li>
<li><strong>Британія:</strong> борг близько <em>100% ВВП</em>; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.</li>
<li><strong>Іспанія:</strong> досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.</li>
<li><strong>Італія:</strong> готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.</li>
</ul>
<h4>Механізм впливу та ризики</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть <strong>обмежений ефект</strong>.</li>
<li>Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.</li>
<li>Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на <strong>інфляцію та економічне зростання</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – <em>Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings</em></p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/energy/fitch-says-energy-support-measures-could-challenge-france-britain-2026-03-06/">Reuters</a></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Європейські країни опинилися перед ризиком додаткового фінансового навантаження через необхідність підтримки споживачів та бізнесу на тлі зростання цін на енергоносії. Особливо уважно за ситуацією стежать Франція та Британія, де державний борг і бюджетні дефіцити вже високі.</p>
<h3>Фінансові виклики та заходи підтримки</h3>
<ul>
<li><strong>Франція:</strong> державний борг становить майже <em>120% ВВП</em>, що робить країну вразливою до додаткових витрат на підтримку населення.</li>
<li><strong>Британія:</strong> борг близько <em>100% ВВП</em>; уряд розглядає питання скасування податку на надприбутки енергетичних компаній, але строки невизначені.</li>
<li><strong>Іспанія:</strong> досліджує можливі заходи підтримки для споживачів та бізнесу, поки що без конкретних рішень.</li>
<li><strong>Італія:</strong> готова підвищити податки на компанії, що отримують надмірний прибуток від зростання цін на енергоносії.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> вирішила утриматися від зниження податків на бензин, що свідчить про обмежений вплив на споживачів.</li>
</ul>
<h4>Механізм впливу та ризики</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли менше ніж на газ, тому тимчасові пільги на нафту матимуть <strong>обмежений ефект</strong>.</li>
<li>Більш масштабні програми підтримки промисловості та загальні заходи замість адресних обійдуться дорожче, особливо для країн із слабкою фінансовою позицією.</li>
<li>Найбільший ризик – вплив росту цін на енергоносії на <strong>інфляцію та економічне зростання</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Будь-які заходи, що приймаються на фіскальному рівні, мають вартість. Якщо вони дуже тимчасові, витрати не надто значні, особливо для великих економік» – <em>Федеріко Барріга-Салазар, Fitch Ratings</em></p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/markets/energy/fitch-says-energy-support-measures-could-challenge-france-britain-2026-03-06/">Reuters</a></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/09/153695/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як Європа платить за пальне під час війни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 07:58:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[European market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel costs]]></category>
		<category><![CDATA[nergy prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Ukrainian energy security]]></category>
		<category><![CDATA[вартість палива]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека України]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергоносії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153545</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br />Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти без податків станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту. Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br /><p>Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти <strong>без податків</strong> станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.</p>
<h3>Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися</h3>
<p>За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на <strong>Euro-super 95</strong> в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:</p>
<ul>
<li><strong>Найвищі ціни</strong> зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).</li>
<li><strong>Найнижчі</strong> — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).</li>
<li>Середньозважена ціна по країнах єврозони (<em>Euro Area 20</em>) перевищує середню по всьому ЄС (<em>EUR27_2020</em>).</li>
</ul>
<p>Ситуація з <strong>дизельним паливом (Automotive gas oil)</strong> ще більш диференційована:</p>
<ul>
<li><strong>Понад 1000 євро</strong> за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.</li>
<li>У той же час, на Мальті воно коштує лише <strong>553 євро</strong>.</li>
<li>Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).</li>
</ul>
<h3>Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості</h3>
<p>Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.</p>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> та <strong>стратегічні запаси</strong> стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.</li>
</ul>
<p><strong>Захист критичної інфраструктури</strong></p>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong> захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. <em>Інвестиції в інфраструктуру</em> повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об&#8217;єктів для ускладнення їх знищення ворогом.</li>
<li><strong>Економічні механізми</strong>, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.</li>
</ul>
<p><strong>Зміни у ціноутворенні</strong></p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. <em>Податкова політика</em> повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong> на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело даних: <a href="https://energy.ec.europa.eu/index_en" target="_blank">Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin</a></p></blockquote>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30085-IEA.png" alt="Як Європа платить за пальне під час війни"/><br /><p>Новий звіт Єврокомісії про тижневі ціни на нафтопродукти <strong>без податків</strong> станом на 19 січня 2026 року показує значні коливання вартості палива у країнах ЄС. Дані дозволяють простежити, як російська агресія проти України та подальші геополітичні потрясіння впливають на енергетичну стабільність континенту.</p>
<h3>Європейський паливний ландшафт: де найдорожче заправлятися</h3>
<p>За даними Weekly Oil Bulletin, середня ціна на <strong>Euro-super 95</strong> в Європі (за 1000 літрів) становить близько 690–706 євро. Проте, країни показують значну розбіжність:</p>
<ul>
<li><strong>Найвищі ціни</strong> зафіксовано у Данії (797 євро) та Нідерландах (833 євро).</li>
<li><strong>Найнижчі</strong> — у Словенії (533 євро) та Мальті (586 євро).</li>
<li>Середньозважена ціна по країнах єврозони (<em>Euro Area 20</em>) перевищує середню по всьому ЄС (<em>EUR27_2020</em>).</li>
</ul>
<p>Ситуація з <strong>дизельним паливом (Automotive gas oil)</strong> ще більш диференційована:</p>
<ul>
<li><strong>Понад 1000 євро</strong> за 1000 літрів доводиться платити у Фінляндії.</li>
<li>У той же час, на Мальті воно коштує лише <strong>553 євро</strong>.</li>
<li>Середньозважена вартість — 757 євро (ЄС) та 771 євро (зона євро).</li>
</ul>
<h3>Вплив на Україну: уроки для енергетичної стійкості</h3>
<p>Аналіз європейських даних у часи кризи дозволяє сформулювати ключові висновки для України, яка перебуває в умовах широкомасштабної війни з росією.</p>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> є абсолютним імперативом. Розкид цін між країнами ЄС (наприклад, різниця у вартості дизпалива між Фінляндією та Мальтою сягає майже 450 євро) наочно демонструє залежність від логістичних маршрутів, тарифів та конкретних постачальників. Україні необхідно розбудовувати мультивекторну систему постачання.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> та <strong>стратегічні запаси</strong> стають елементами національної безпеки. Дані звіту показують, що країни з власною нафтопереробкою або стабільними альтернативними маршрутами мають більш передбачувану цінову ситуацію. Для України це означає необхідність інвестувати у власні переробні потужності, сховища та альтернативні транспортні коридори, що мають бути захищені від масованих ударів або блокади.</li>
</ul>
<p><strong>Захист критичної інфраструктури</strong></p>
<ul>
<li><strong>Військова складова</strong> захисту НПЗ, терміналів, магістральних трубопроводів та основних складів є життєво необхідною, що підтверджується практикою війни. <em>Інвестиції в інфраструктуру</em> повинні включати не лише відновлення, а й розосередження об&#8217;єктів для ускладнення їх знищення ворогом.</li>
<li><strong>Економічні механізми</strong>, такі як державне страхування ризиків або регуляторні стимули для приватних інвестицій у розподілену енергетичну інфраструктуру, можуть сприяти підвищенню загальної стійкості.</li>
</ul>
<p><strong>Зміни у ціноутворенні</strong></p>
<ul>
<li><strong>Структура ціни</strong> в умовах війни кардинально змінюється. Питома вага логістичної складової та премії за ризик значно зростає. <em>Податкова політика</em> повинна бути гнучкою, щоб, з одного боку, не обтяжувати кінцевого споживача, а з іншого — забезпечувати ресурс для відновлення зруйнованої інфраструктури.</li>
<li><strong>Конкуренція</strong> на ринку, навіть в умовах війни, має підтримуватися державою для запобігання спекуляціям та формуванню справедливих цін.</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело даних: <a href="https://energy.ec.europa.eu/index_en" target="_blank">Європейська комісія, Weekly Oil Bulletin</a></p></blockquote>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yak-yevropa-platit-za-palne-pid-chas-vijni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fuel-costs/feed/ ) in 0.25857 seconds, on Apr 21st, 2026 at 9:12 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 21st, 2026 at 10:12 am UTC -->