<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; fuel economy</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fuel-economy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 22:56:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[alternative fuels]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EVs]]></category>
		<category><![CDATA[fuel economy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[heat pumps]]></category>
		<category><![CDATA[net zero]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[recycling]]></category>
		<category><![CDATA[альтернативні палива]]></category>
		<category><![CDATA[паливна економічність]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[теплові насоси]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153800</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br />Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30261-Енергетика_300_на_300.png" alt="IEA окреслило нову логіку для ринку пального: довгострокове скорочення попиту на нафту стає питанням не лише клімату, а й енергетичної безпеки"/><br /><p>Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.</p>
<h3>Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит</h3>
<p>У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.</p>
<h4>Що саме вважає пріоритетом IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Скорочення споживання нафти має бути сталим</strong>, а не тимчасовим заходом реагування.</li>
<li>Головна мета такої політики — одночасно <strong>посилити енергетичну безпеку</strong>, <strong>боротися зі зміною клімату</strong> і <strong>зменшувати забруднення повітря</strong>.</li>
<li>Уряди, за оцінкою IEA, вже мають <strong>усі необхідні інструменти</strong>, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.</li>
<li>Щоб досягти <strong>нульових чистих викидів до 2050 року</strong>, попит на нафту в розвинених економіках у <strong>2030 році</strong> має бути більш як на <strong>15 млн барелів на добу</strong> нижчим, ніж у <strong>2021 році</strong>.</li>
</ul>
<p>Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.</p>
<h4>Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>пріоритезувати підтримку електромобілів</strong> і розблоковувати ланцюги постачання.</li>
<li>У сценарії <em>Net Zero by 2050</em> продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до <strong>28 млн одиниць у 2030 році</strong> проти <strong>3,2 млн у 2021 році</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі <strong>електробусів</strong> і <strong>електричних вантажівок для коротких маршрутів</strong>.</li>
<li>Критично важливим названо <strong>довгострокове інвестування у стійкість постачання</strong>, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.</li>
</ul>
<p>Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.</p>
<h4>Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального</h4>
<ul>
<li>IEA вимагає <strong>суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності</strong> для дорожнього транспорту.</li>
<li>Окремо підкреслено, що продажі <strong>SUV</strong> продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже <strong>10% споживання нафти</strong> у розвинених економіках.</li>
<li>Серед інструментів реагування названо <strong>спеціальні реєстраційні та дорожні податки</strong> для автомобілів із вищими викидами.</li>
<li>IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності <strong>вантажівок</strong>, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.</li>
</ul>
<p>Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.</p>
<h4>Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде</h4>
<ul>
<li>IEA виступає за <strong>нарощування постачання альтернативних палив</strong>.</li>
<li>Найближчим обмеженням для біопалив названо <strong>доступність стійкої сировини</strong>, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.</li>
<li>Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання <strong>відпрацьованої кулінарної олії</strong> та <strong>тваринних жирів</strong> для виробництва біодизеля.</li>
<li><strong>Синтетичні палива</strong>, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.</li>
<li>У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, <strong>чистіші палива</strong> забезпечують близько <strong>однієї шостої</strong> використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до <strong>2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.</p>
<h4>Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі</h4>
<ul>
<li>IEA закликає <strong>прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами</strong> і <strong>заборонити встановлення нових нафтових котлів</strong>.</li>
<li>Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як <strong>3,5 млн барелів на добу</strong> нафти.</li>
<li>Ще додатково <strong>5,5 млн барелів на добу</strong> таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.</li>
<li>IEA прямо вказує, що <strong>більшість цих використань</strong> може бути заміщена <strong>тепловими насосами</strong> і <strong>відновлюваними джерелами енергії</strong>.</li>
</ul>
<p>Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.</p>
<h4>Пластики й переробка також стають елементом паливної політики</h4>
<ul>
<li>IEA пропонує <strong>збільшувати збір пластикових відходів</strong>, їх повторне використання і переробку.</li>
<li>У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо <strong>помірним</strong>.</li>
<li>Водночас саме ці рішення створюють основу для <strong>більших скорочень у майбутньому</strong>.</li>
<li>Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки <strong>рівень збору відходів</strong> може збільшуватися приблизно на <strong>1 відсотковий пункт на рік</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.</p>
<h4>Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі</h4>
<ul>
<li><strong>Пік попиту</strong> вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в <strong>найближчі два-три роки</strong>.</li>
<li>Головний акцент зміщується з реакції на кризу до <strong>структурного скорочення попиту</strong>.</li>
<li>Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням <strong>електрифікації</strong>, <strong>паливної економічності</strong>, <strong>альтернативних палив</strong>, <strong>теплових насосів</strong> і <strong>циркулярної економіки</strong>.</li>
<li>Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в <strong>комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів</strong>.</li>
<li>Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-okreslilo-novu-logiku-dlya-rinku-palnogo-dovgostrokove-skorochennya-popitu-na-naftu-staye-pitannyam-ne-lishe-klimatu-a-j-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fuel-economy/feed/ ) in 1.24201 seconds, on Apr 30th, 2026 at 2:52 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 30th, 2026 at 3:52 pm UTC -->