<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ф’ючерси на нафту</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/fyuchersi-na-naftu/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Японія розглядає втручання в нафтовий ринок для підтримки єни: новий інструмент чи ризикований експеримент?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/yaponiya-rozglyadaye-vtruchannya-v-naftovij-rinok-dlya-pidtrimki-yeni-novij-instrument-chi-rizikovanij-eksperiment/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/yaponiya-rozglyadaye-vtruchannya-v-naftovij-rinok-dlya-pidtrimki-yeni-novij-instrument-chi-rizikovanij-eksperiment/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Mar 2026 08:16:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil futures]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[yen]]></category>
		<category><![CDATA[валютний курс]]></category>
		<category><![CDATA[єна]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153770</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30238-Доллары.jpg" alt="Японія розглядає втручання в нафтовий ринок для підтримки єни: новий інструмент чи ризикований експеримент?"/><br />Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди. Як нафтовий ринок впливає на курс єни [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30238-Доллары.jpg" alt="Японія розглядає втручання в нафтовий ринок для підтримки єни: новий інструмент чи ризикований експеримент?"/><br /><p>Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди.</p>
<h3>Як нафтовий ринок впливає на курс єни</h3>
<p>Японія критично залежить від імпорту енергоресурсів, що робить її економіку чутливою до коливань світових цін на нафту.</p>
<h4>Ключові фактори впливу</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 100% споживання нафти</strong> покривається за рахунок імпорту</li>
<li><strong>Понад 90% постачання</strong> надходить із Близького Сходу</li>
<li>Зростання цін на нафту підвищує витрати на <strong>паливо, електроенергію та продовольство</strong></li>
<li>Збільшення імпорту означає більший попит на долари, що <strong>послаблює єну</strong></li>
</ul>
<p>Після загострення конфлікту навколо Ірану курс єни суттєво знизився, наблизившись до <strong>¥160 за долар</strong>, що є критичним рівнем для валютних інтервенцій.</p>
<p>Для стримування негативного ефекту уряд вже почав використовувати стратегічні резерви, оголосивши про <strong>вивільнення 80 млн барелів нафти</strong>.</p>
<h3>Механізм можливого втручання</h3>
<p>Уряд Японії розглядає можливість впливу на нафтовий ринок через фінансові інструменти, а не фізичні обсяги.</p>
<h4>Потенційна модель дій</h4>
<ul>
<li>Продаж нафтових ф’ючерсів (<strong>короткі позиції</strong>) для зниження цін</li>
<li>Поступове закриття позицій для мінімізації ринкового впливу</li>
<li>Розподіл операцій по різних термінах контрактів для уникнення концентрації</li>
<li>Виконання угод через <strong>великі фінансові установи</strong></li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів Японії вже проводить консультації з банками, які мають досвід торгівлі нафтовими деривативами.</p>
<p>Такий підхід базується на тому, що <em>«паперовий» ринок нафти (ф’ючерси та деривативи) значно перевищує фізичні обсяги</em>, що потенційно дозволяє впливати на ціни без прямого втручання у постачання.</p>
<h3>Масштаби та обмеження</h3>
<ul>
<li>Ймовірний обсяг інтервенцій буде <strong>значно меншим</strong>, ніж валютні операції</li>
<li>Для порівняння: у 2024 році Японія витратила <strong>¥5,9 трлн ($37 млрд)</strong> на підтримку єни</li>
<li>Ефект від втручання в нафтовий ринок є <strong>експериментальним і непередбачуваним</strong></li>
</ul>
<p>Водночас навіть самі заяви про можливе втручання можуть впливати на ринок через зміну очікувань трейдерів.</p>
<h3>Міжнародний досвід</h3>
<p>Інші країни рідко використовують нафтові ринки для макроекономічного впливу.</p>
<ul>
<li><strong>Мексика</strong> застосовує хеджування для захисту доходів бюджету, а не для впливу на ціни</li>
<li><strong>Petronas (Малайзія)</strong> використовує опціони для стабілізації доходів</li>
<li><strong>США</strong> розглядали подібний інструмент, але офіційно відмовилися від нього</li>
</ul>
<p>Таким чином, японська ініціатива може стати унікальним кейсом прямого впливу на енергетичний ринок з валютною метою.</p>
<h3>Ризики та обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Висока волатильність</strong> ринку через геополітичні конфлікти</li>
<li>Ризик значних фінансових втрат у разі подальшого зростання цін</li>
<li>Обмежений вплив на валютний курс</li>
<li>Потенційна втрата довіри до уряду у разі невдачі</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ймовірність втручання у ф’ючерси на нафту є надзвичайно низькою, принаймні у короткостроковій перспективі» — Джунья Танасе, стратег JPMorgan</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Посилення ролі <strong>фінансових інструментів</strong> у регулюванні ринку</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних резервів</strong> як швидкого інструменту стабілізації</li>
<li>Підвищення уваги до <strong>географічної диверсифікації постачання</strong>, враховуючи залежність Японії від Близького Сходу</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Акцент на <strong>економічних механізмах стабілізації</strong> замість прямого фізичного захисту</li>
<li>Залучення фінансових інститутів як елементу <strong>системної стійкості</strong></li>
<li>Зростання ролі держави у <strong>координації ринкових очікувань</strong></li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Посилення впливу <strong>спекулятивних операцій</strong> на ціни</li>
<li>Залежність вартості енергоносіїв від <strong>валютного курсу та фінансових ринків</strong></li>
<li>Формування ціни не лише через баланс попиту і пропозиції, а й через фінансові інструменти</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-26/how-japan-can-use-the-oil-market-to-support-the-yen">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30238-Доллары.jpg" alt="Японія розглядає втручання в нафтовий ринок для підтримки єни: новий інструмент чи ризикований експеримент?"/><br /><p>Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди.</p>
<h3>Як нафтовий ринок впливає на курс єни</h3>
<p>Японія критично залежить від імпорту енергоресурсів, що робить її економіку чутливою до коливань світових цін на нафту.</p>
<h4>Ключові фактори впливу</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 100% споживання нафти</strong> покривається за рахунок імпорту</li>
<li><strong>Понад 90% постачання</strong> надходить із Близького Сходу</li>
<li>Зростання цін на нафту підвищує витрати на <strong>паливо, електроенергію та продовольство</strong></li>
<li>Збільшення імпорту означає більший попит на долари, що <strong>послаблює єну</strong></li>
</ul>
<p>Після загострення конфлікту навколо Ірану курс єни суттєво знизився, наблизившись до <strong>¥160 за долар</strong>, що є критичним рівнем для валютних інтервенцій.</p>
<p>Для стримування негативного ефекту уряд вже почав використовувати стратегічні резерви, оголосивши про <strong>вивільнення 80 млн барелів нафти</strong>.</p>
<h3>Механізм можливого втручання</h3>
<p>Уряд Японії розглядає можливість впливу на нафтовий ринок через фінансові інструменти, а не фізичні обсяги.</p>
<h4>Потенційна модель дій</h4>
<ul>
<li>Продаж нафтових ф’ючерсів (<strong>короткі позиції</strong>) для зниження цін</li>
<li>Поступове закриття позицій для мінімізації ринкового впливу</li>
<li>Розподіл операцій по різних термінах контрактів для уникнення концентрації</li>
<li>Виконання угод через <strong>великі фінансові установи</strong></li>
</ul>
<p>Міністерство фінансів Японії вже проводить консультації з банками, які мають досвід торгівлі нафтовими деривативами.</p>
<p>Такий підхід базується на тому, що <em>«паперовий» ринок нафти (ф’ючерси та деривативи) значно перевищує фізичні обсяги</em>, що потенційно дозволяє впливати на ціни без прямого втручання у постачання.</p>
<h3>Масштаби та обмеження</h3>
<ul>
<li>Ймовірний обсяг інтервенцій буде <strong>значно меншим</strong>, ніж валютні операції</li>
<li>Для порівняння: у 2024 році Японія витратила <strong>¥5,9 трлн ($37 млрд)</strong> на підтримку єни</li>
<li>Ефект від втручання в нафтовий ринок є <strong>експериментальним і непередбачуваним</strong></li>
</ul>
<p>Водночас навіть самі заяви про можливе втручання можуть впливати на ринок через зміну очікувань трейдерів.</p>
<h3>Міжнародний досвід</h3>
<p>Інші країни рідко використовують нафтові ринки для макроекономічного впливу.</p>
<ul>
<li><strong>Мексика</strong> застосовує хеджування для захисту доходів бюджету, а не для впливу на ціни</li>
<li><strong>Petronas (Малайзія)</strong> використовує опціони для стабілізації доходів</li>
<li><strong>США</strong> розглядали подібний інструмент, але офіційно відмовилися від нього</li>
</ul>
<p>Таким чином, японська ініціатива може стати унікальним кейсом прямого впливу на енергетичний ринок з валютною метою.</p>
<h3>Ризики та обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Висока волатильність</strong> ринку через геополітичні конфлікти</li>
<li>Ризик значних фінансових втрат у разі подальшого зростання цін</li>
<li>Обмежений вплив на валютний курс</li>
<li>Потенційна втрата довіри до уряду у разі невдачі</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ймовірність втручання у ф’ючерси на нафту є надзвичайно низькою, принаймні у короткостроковій перспективі» — Джунья Танасе, стратег JPMorgan</p></blockquote>
<h3>Висновки</h3>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Посилення ролі <strong>фінансових інструментів</strong> у регулюванні ринку</li>
<li>Зростання значення <strong>стратегічних резервів</strong> як швидкого інструменту стабілізації</li>
<li>Підвищення уваги до <strong>географічної диверсифікації постачання</strong>, враховуючи залежність Японії від Близького Сходу</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Акцент на <strong>економічних механізмах стабілізації</strong> замість прямого фізичного захисту</li>
<li>Залучення фінансових інститутів як елементу <strong>системної стійкості</strong></li>
<li>Зростання ролі держави у <strong>координації ринкових очікувань</strong></li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Посилення впливу <strong>спекулятивних операцій</strong> на ціни</li>
<li>Залежність вартості енергоносіїв від <strong>валютного курсу та фінансових ринків</strong></li>
<li>Формування ціни не лише через баланс попиту і пропозиції, а й через фінансові інструменти</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-26/how-japan-can-use-the-oil-market-to-support-the-yen">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/27/yaponiya-rozglyadaye-vtruchannya-v-naftovij-rinok-dlya-pidtrimki-yeni-novij-instrument-chi-rizikovanij-eksperiment/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Feb 2026 12:43:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude futures]]></category>
		<category><![CDATA[Iran talks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[переговори США-Іран]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153641</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br />Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку: інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики Morgan Stanley підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку:</strong> інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики <em>Morgan Stanley</em> підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, однак варіант ударів по Ірану і затримок танкерів через Ормузьку протоку залишається в полі ризику.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок: дипломатія проти геополітики</h3>
<h4>Поточна цінова динаміка</h4>
<p>Станом на 08:55 за східноамериканським часом (ET) ф’ючерси на нафту демонстрували помірне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> +0,3% — до <strong>71,95 дол./бар.</strong></li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> +0,4% — до <strong>66,73 дол./бар.</strong></li>
</ul>
<p>Коливання відображає чутливість ринку до новин про переговори США та Ірану щодо ядерної програми, які заплановані на четвер у Женеві.</p>
<h4>Прогноз Morgan Stanley: підвищення очікувань</h4>
<p>Інвестиційний банк <strong>Morgan Stanley</strong> переглянув прогноз ціни Brent:</p>
<ul>
<li><strong>ІІ квартал 2026 року</strong> — 62,50 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
<li><strong>ІІІ квартал 2026 року</strong> — 60 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
</ul>
<p>Аналітики банку окреслили декілька сценаріїв розвитку подій навколо Ірану:</p>
<ul>
<li><strong>Переговорне врегулювання</strong> — без перебоїв «постачання»;</li>
<li><strong>Масований удар США та відповідь Ірану</strong> — затримки танкерів і скорочення глобального експорту;</li>
<li><strong>Тимчасове або часткове блокування Ормузької протоки</strong> — хоча це не включено до базового сценарію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш базовий погляд передбачає незначні або відсутні перебої фізичного постачання. Повне і тривале закриття Ормузької протоки не є неможливим, однак ми не розглядаємо його як основний сценарій», — зазначили аналітики Morgan Stanley.</p></blockquote>
<p><em>Ормузька протока</em> — ключова морська артерія, через яку проходить значна частина світового експорту сирої нафти з Перської затоки. Будь-які затримки танкерів у цьому регіоні миттєво закладаються у «ризикову премію» ціни.</p>
<h4>Фактор тарифів США</h4>
<p>Додатковий тиск на ринок спричинили заяви президента США Дональда Трампа про підвищення тимчасового мита на імпорт до <strong>15%</strong> з попередніх <strong>10%</strong>, після рішення Верховного суду США щодо незаконності частини чинного тарифного режиму.</p>
<p>Аналітики ING підкреслюють:</p>
<blockquote><p>«У разі досягнення угоди ми побачимо доволі агресивне зниження ризикової премії, закладеної в ціни, хоча досягти угоди значно складніше, ніж здається».</p></blockquote>
<p><strong>Ризикова премія</strong> — це додаткова складова в ціні бареля, яку ринок закладає через імовірність геополітичних перебоїв.</p>
<h4>Що це означає для України</h4>
<p>З огляду на описані глобальні тренди можна зробити такі висновки:</p>
<ul>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься: коливання в діапазоні 65–72 дол./бар. впливатиме на імпортну складову українських цін на бензин і дизпальне.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> постачання нафтопродуктів до Європи стає критичною, адже потенційні перебої в Ормузькій протоці можуть змінити глобальні торгові потоки.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> — затримки танкерів означають можливе подорожчання фрахту і страхування, що прямо впливає на структуру кінцевої ціни в Україні.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі «очікування». Дипломатія між США та Іраном наразі стримує різке зростання котирувань, однак навіть короткострокові перебої в Ормузькій протоці можуть суттєво змінити баланс. Підвищення прогнозів Morgan Stanley сигналізує про збереження структурної напруги, попри формально спокійний базовий сценарій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/oil-futures/" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30145-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта між дипломатією та ризиком: ринок балансує на тлі переговорів США та Ірану"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту 23 лютого 2026 року демонструють нестійку динаміку:</strong> інвестори реагують на заплановані переговори між США та Іраном, а також на нову хвилю тарифної невизначеності у США. Аналітики <em>Morgan Stanley</em> підвищили прогноз ціни Brent на ІІ та ІІІ квартали, попри ризики ескалації навколо Ірану. Базовий сценарій – без значних перебоїв фізичного «постачання» сировини, однак варіант ударів по Ірану і затримок танкерів через Ормузьку протоку залишається в полі ризику.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок: дипломатія проти геополітики</h3>
<h4>Поточна цінова динаміка</h4>
<p>Станом на 08:55 за східноамериканським часом (ET) ф’ючерси на нафту демонстрували помірне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> +0,3% — до <strong>71,95 дол./бар.</strong></li>
<li><strong>WTI (West Texas Intermediate)</strong> +0,4% — до <strong>66,73 дол./бар.</strong></li>
</ul>
<p>Коливання відображає чутливість ринку до новин про переговори США та Ірану щодо ядерної програми, які заплановані на четвер у Женеві.</p>
<h4>Прогноз Morgan Stanley: підвищення очікувань</h4>
<p>Інвестиційний банк <strong>Morgan Stanley</strong> переглянув прогноз ціни Brent:</p>
<ul>
<li><strong>ІІ квартал 2026 року</strong> — 62,50 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
<li><strong>ІІІ квартал 2026 року</strong> — 60 дол./бар. (раніше 57,50 дол.)</li>
</ul>
<p>Аналітики банку окреслили декілька сценаріїв розвитку подій навколо Ірану:</p>
<ul>
<li><strong>Переговорне врегулювання</strong> — без перебоїв «постачання»;</li>
<li><strong>Масований удар США та відповідь Ірану</strong> — затримки танкерів і скорочення глобального експорту;</li>
<li><strong>Тимчасове або часткове блокування Ормузької протоки</strong> — хоча це не включено до базового сценарію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наш базовий погляд передбачає незначні або відсутні перебої фізичного постачання. Повне і тривале закриття Ормузької протоки не є неможливим, однак ми не розглядаємо його як основний сценарій», — зазначили аналітики Morgan Stanley.</p></blockquote>
<p><em>Ормузька протока</em> — ключова морська артерія, через яку проходить значна частина світового експорту сирої нафти з Перської затоки. Будь-які затримки танкерів у цьому регіоні миттєво закладаються у «ризикову премію» ціни.</p>
<h4>Фактор тарифів США</h4>
<p>Додатковий тиск на ринок спричинили заяви президента США Дональда Трампа про підвищення тимчасового мита на імпорт до <strong>15%</strong> з попередніх <strong>10%</strong>, після рішення Верховного суду США щодо незаконності частини чинного тарифного режиму.</p>
<p>Аналітики ING підкреслюють:</p>
<blockquote><p>«У разі досягнення угоди ми побачимо доволі агресивне зниження ризикової премії, закладеної в ціни, хоча досягти угоди значно складніше, ніж здається».</p></blockquote>
<p><strong>Ризикова премія</strong> — це додаткова складова в ціні бареля, яку ринок закладає через імовірність геополітичних перебоїв.</p>
<h4>Що це означає для України</h4>
<p>З огляду на описані глобальні тренди можна зробити такі висновки:</p>
<ul>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься: коливання в діапазоні 65–72 дол./бар. впливатиме на імпортну складову українських цін на бензин і дизпальне.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> постачання нафтопродуктів до Європи стає критичною, адже потенційні перебої в Ормузькій протоці можуть змінити глобальні торгові потоки.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> — затримки танкерів означають можливе подорожчання фрахту і страхування, що прямо впливає на структуру кінцевої ціни в Україні.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок</strong></p>
<p>Ринок нафти перебуває у фазі «очікування». Дипломатія між США та Іраном наразі стримує різке зростання котирувань, однак навіть короткострокові перебої в Ормузькій протоці можуть суттєво змінити баланс. Підвищення прогнозів Morgan Stanley сигналізує про збереження структурної напруги, попри формально спокійний базовий сценарій.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/oil-futures/" target="_blank">The Wall Street Journal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/nafta-mizh-diplomatiyeyu-ta-rizikom-rinok-balansuye-na-tli-peregovoriv-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/fyuchersi-na-naftu/feed/ ) in 0.24676 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 5:40 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 6:40 pm UTC -->