Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), яке неодноразово прогнозувало пік зростання глобального попиту на нафту до 2030 року, підготувало драфт доповіді, що визнає тривале зростання попиту на нафту й газ упродовж десятиліть. На це вказує матеріал Ірини Слав (Oilprice.com) з посиланням на огляд Хав’єра Бласа (Bloomberg) щодо чергового видання World Energy Outlook.

Причинно-наслідкові зв’язки попиту на нафту та газ у проєкціях МЕА

Еволюція сценаріїв МЕА та логіка впливу на прогнози

• До 2020 року: існував Current Policies Scenario (CPS), що відображав фактичну політику країн.
• Після 2020 року: CPS прибрали під тиском урядів ЄС та кліматичних активістів, замінивши на Stated Policies Scenario (STEPS), який включає ще не впроваджені заходи.
• Додатково: запроваджено Announced Pledges Scenario з припущенням виконання усіх заявлених кліматичних політик і політичних амбіцій вчасно та повністю.
• Наслідок для точності: посилення залежності від припущень і зсув від «реальної політики» до «наміру політики» могло системно занижувати оцінку попиту на викопне паливо.

Ключові висновки для ринків нафти та конкуренції

• Перегляд очікувань щодо піку попиту означає довший період високої потреби у нафті та газі. Для видобувних компаній це сигнал до збереження або розширення інвестиційних програм у розвідку й видобуток у найближчі десятиліття.
• Стратегічна переоцінка ризику «stranded assets»: наратив про «мільярди/трильйони» заблокованих резервів через падіння попиту може втратити актуальність, що посилює позиції виробників із нижчою собівартістю та доступом до фінансування.
• Цінова динаміка: 2021 рік показав, що обмеження розвідки призводить до дефіциту постачання і зростання цін. Отже, ринок, імовірно, віддаватиме перевагу балансу між кліматичною політикою та реальним попитом, що підтримує інвестиції в «короткий цикл» і проєкти з швидким введенням.
• Конкурентний ландшафт:
  • Гравці з гнучким CAPEX і низькими витратами отримують перевагу у фазі тривалого попиту.
  • Компанії, які орієнтувалися на швидкий відхід від розвідки після 2021 року, можуть переглянути стратегії, щоб не втратити частку ринку.
  • Торгівля та логістика (переробка, танкери) отримають довшу траєкторію завантаження за сценарію стійкого попиту.

Контекст політик і модельні обмеження

• STEPS як «дефолт» у висвітленні заохочував інтерпретувати неповністю впроваджені політики як базові, що могло сігналізувати передчасний пік попиту.
• Методологічний урок: відмова від Current Policies Scenario зменшила «якір» реальності. Повернення до оцінки фактичних політик здатне підвищити прогностичну якість і знизити волатильність очікувань.

Прецедент 2021 року як індикатор ризику

• Дорожня карта до Net Zero (2021): МЕА припустило, що нові розвідки нафти й газу не потрібні після того року.
• Реальність ринку: за кілька місяців, на тлі дефіциту постачання і цінового тиску, МЕА закликало до збільшення розвідки.
• Висновок для стратегій компаній: надмірна довіра до «всеохопних» кліматичних припущень без валідації по фактичному попиту може призводити до помилок у капіталовкладеннях.

Що це означає для наступного циклу інвестицій

• Горизонт: формулювання «впродовж десятиліть» підказує не короткостроковий, а середньо- і довгостроковий попит на традиційні енергоносії.
• Портфельні рішення: імовірне перепозиціювання капіталу на користь активів із швидкою окупністю, модернізації переробки та оптимізації логістики.
• Політичні ризики: розрив між заявленими і впровадженими політиками створює регуляторну невизначеність, яку слід враховувати в оцінці дисконту.

Підсумки

• Якщо фактична політика відстає від заявлених цілей, то попит на нафту/газ з великою ймовірністю залишатиметься вищим, ніж у сценаріях із повним і своєчасним виконанням кліматичних зобов’язань.
• Збереження зростаючого попиту впродовж десятиліть підвищує конкуренцію за низькособівартісні барелі, стимулює розвідку і підтримує ціновий «підлогу» на ринку нафти.
• Розбіжності між сценаріями і реальністю (як у 2021 році) мають прямий вплив на інвестиційні рішення та цінову волатильність.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.

Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.

Глобальний баланс енергетики до 2050 року

• Нафта: попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад 950 млрд барелів сумарного споживання за 2025–2050 рр.
• Газ: зростання більш ніж на 20% до рівня 4,8–5 трлн м³ у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).
• Нафта + газ: утримають близько 55% енергетичного міксу.
• Вугілля: поступово витісняється газом у промисловості та генерації.

Висновок: попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.

Сценарій для США у 2025 році

• Рекорд споживання газу: очікується понад 90–95 млрд куб. футів/добу.
• LNG: запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.
• Фактор сезону: пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.

Висновок: LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.

Структурні зрушення у попиті на паливо

• Бензин: скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до 19–20 млн б/д.
• Дистиляти: дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.

Висновок: падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити дефіцит дизеля й авіапального та спричинити цінову премію.

Регіональні акценти

• Азія: головний драйвер приросту попиту на газ.
• OECD: зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.
• Пропозиція: Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.

Екологічний фактор

• Прогноз Exxon: ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.
• Скорочення: приблизно на 25% (9 млрд тонн).
• Проблема: цього недостатньо для досягнення цілей ООН, що передбачають 12–15 млрд тонн.

Висновок: кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.

Аналітичні висновки

• Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.
• Зниження споживання бензину веде до ризику дефіциту дистилятів.
• Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.
• Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.
• Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У першій половині 2025 року світовий попит на природний газ демонструє сповільнення зростання на фоні високих цін, геополітичної напруги й зменшення промислового споживання в Азії. Водночас у Європі й Північній Америці зафіксовано підвищене споживання, зокрема через холодний початок року. Загалом прогноз на 2025 рік залишається стриманим, однак у 2026 році очікується відновлення активного зростання.

Динаміка глобального ринку природного газу

1. Загальна картина першого півріччя 2025 року

• Світове споживання зросло лише на 1%, що становить менше 20 млрд м³ у річному вимірі.
• Основний приріст припав на Європу та Північну Америку, тоді як у Азії споживання залишалося стабільним або падало.
• Причини сповільнення: високі ціни на газ, економічна невизначеність, обмежена пропозиція.

2. Європа: стабілізатор глобального попиту

• Газове споживання в країнах ОЕСР Європи зросло на 6,5% або 15 млрд м³.
• 80% приросту забезпечено електроенергетичним сектором на тлі зниження генерації з відновлюваних джерел.
• Інтенсивне закачування у сховища також посилило фундаментальні обмеження на ринку.

3. Північна Америка: вплив погоди

• Загальне зростання склало майже 2,5%, головним чином у I кварталі.
• Холодна зима в Канаді та США збільшила потреби в опаленні приміщень.
• У II кварталі попит незначно зменшився порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

4. Азія: слабка ланка ринку

• У регіоні Азійсько-Тихоокеанського регіону попит знизився на 1,5%.
• Китай скоротив споживання на 1%, а Індія — на 7% (січень–травень), через спад у промисловості й нафтопереробці.
• Імпорт LNG у Китай впав на 21%, у Японії споживання знизилося на 5,5% через збільшення атомної генерації.
• Корея навпаки показала зростання на 3% у першому кварталі.

5. Центральна і Південна Америка: зростання на фоні зниження імпорту

• Загальне зростання попиту склало приблизно 2% або 1 млрд м³.
• Основними рушіями стали Аргентина (+7%) та Бразилія (+10%).
• Водночас імпорт LNG у регіон впав на 13%, завдяки зростанню власного видобутку.

6. Євразія: сезонний спад

• Споживання зменшилося на 2%, переважно через аномально м’яку зиму в росії.
• Виробництво природного газу в росії скоротилося на 3% або 10 млрд м³ (січень–травень 2025).

7. Прогноз на 2025 рік

• Очікуване зростання світового попиту — близько 1,3%.
• Пропозиція LNG має зрости на 5,5% або 30 млрд м³.
• Ризики: зупинка транзиту російського газу через Україну, зростання попиту на закачування в ЄС, можливі сплески цін через геополітику.

8. Прогноз на 2026 рік

• Світове споживання газу може зрости на 2% — новий рекордний рівень.
• Пропозиція LNG збільшиться на 7% або 40 млрд м³, за рахунок Канади, Катару та США.
• Азія-Тихоокеанський регіон забезпечить понад 50% приросту.
• У Європі попит знизиться на 2% через розширення відновлюваної енергетики.
• Центральна і Південна Америка демонструватимуть стабільне або незначне зниження.
• Африка та Близький Схід — зростання попиту на 3,5%.
• Попередження: усі прогнози мають високу ступінь невизначеності через геополітичну ситуацію та макроекономіку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити звіт по ринку