<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; gas export</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/gas-export/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Венесуела вперше вийшла на глобальний ринок LPG: старт експорту після реформи вуглеводневого сектору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Feb 2026 06:25:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gas export]]></category>
		<category><![CDATA[hydrocarbons reform]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[експорт газу]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[реформа вуглеводнів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153567</guid>
		<description><![CDATA[Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG), що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти. Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер Chrysopigi Lady, який доставляє першу експортну партію [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геополітична напруга випробовує стійкість газової інфраструктури Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/geopolitichna-napruga-viprobovuye-stijkist-gazovo%d1%97-infrastrukturi-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/geopolitichna-napruga-viprobovuye-stijkist-gazovo%d1%97-infrastrukturi-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 10:48:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gas export]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[Türkiye]]></category>
		<category><![CDATA[газопровід]]></category>
		<category><![CDATA[експорт газу]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153003</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29765-Иран.jpg" alt="Геополітична напруга випробовує стійкість газової інфраструктури Ірану"/><br />Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29765-Иран.jpg" alt="Геополітична напруга випробовує стійкість газової інфраструктури Ірану"/><br /><p>Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні дефіцити та вразливість до атак на ключові об’єкти.</p>
<h3>Ключові виклики для газового сектору Ірану</h3>
<ul>
<li><strong>Іран — третій у світі виробник природного газу</strong> після США та росії, з обсягом у <strong>270 млрд кубометрів у 2023 році</strong>. Основна частина видобутку надходить з родовища <em>South Pars</em>, яке дає понад 70% усього обсягу.</li>
<li><strong>95% видобутого газу споживається всередині країни</strong>. У 2023 році споживання становило 255 млрд кубометрів, що робить Іран <strong>четвертим за обсягом споживання</strong> у світі.</li>
<li><strong>Основні напрями споживання:</strong> виробництво електроенергії, промисловість, житловий і комерційний сектор — кожен по 30%, решта — у транспорті та секторі видобутку.</li>
</ul>
<h3>Сезонний дефіцит і вразливість до зовнішніх загроз</h3>
<ul>
<li>Взимку 2024 року <strong>добовий дефіцит природного газу досягав 350 млн кубометрів</strong>. Наслідки — обмеження постачання для промисловості та перебої з електроенергією.</li>
<li><strong>Потужність газосховищ — лише 3 млрд кубометрів</strong>, або <em>приблизно 1% річного споживання</em>. Це робить Іран чутливим до будь-яких збоїв у системі.</li>
</ul>
<h3>Удар по інфраструктурі під час конфлікту з Ізраїлем</h3>
<ul>
<li>14 червня 2025 року <strong>дронова атака вивела з ладу установку обробки газу на South Pars Phase 14</strong>, тимчасово скоротивши видобуток на <strong>12 млн кубометрів на добу</strong> (4,4 млрд на рік).</li>
<li>Роботу відновлено 26 червня, ін&#8217;єкції в систему передавання відновлені.</li>
<li>Також <em>спалахнула пожежа на заводі Fajr Jam</em>, однак вона була швидко локалізована, і виробничих втрат не зафіксовано.</li>
<li>У межах тієї ж кризи було <strong>превентивно зупинено всі 7 заводів з виробництва аміаку та сечовини</strong>, що вплинуло на ціни в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Постачання газу до Туреччини та Іраку</h3>
<ul>
<li>У 2024 році Іран експортував до Туреччини близько <strong>7 млрд кубометрів газу</strong>, що становить 13% її загального постачання газу.</li>
<li>Постачання газу <strong>не переривалося навіть під час червневого конфлікту</strong>, як заявили в міністерстві енергетики Туреччини.</li>
<li>З березня 2025 року Іран виконує угоду з Туркменістаном на <strong>2 млрд кубометрів на рік</strong> у форматі swap-доставок до Туреччини — ці постачання також не були перервані.</li>
</ul>
<h3>Залежність Іраку та перспективи самозабезпечення</h3>
<ul>
<li>Ірак з 2017 року суттєво залежить від <strong>імпорту іранського газу</strong> для покриття внутрішнього дефіциту.</li>
<li>У 2023 році обсяг поставок становив <strong>9 млрд кубометрів</strong>, у квітні 2024 сторони домовились про підвищення до <strong>50 млн кубометрів на добу</strong>.</li>
<li>Однак фактичні обсяги у 2024 році, ймовірно, були нижчими через <em>внутрішній дефіцит газу в Ірані</em>.</li>
<li>Поставки відбуваються в межах <strong>санкційних винятків США</strong>, що дозволяють Іраку імпортувати енергію з Ірану. Однак <em>з березня 2025 року</em> виняток для імпорту електроенергії було скасовано.</li>
</ul>
<h3>Стратегія Іраку до 2030 року</h3>
<ul>
<li>Ірак планує <strong>відмовитися від імпорту іранського газу до 2028 року</strong> через нестабільність поставок.</li>
<li>Країна <strong>запроваджує нові концесії</strong> та інвестує в <em>утилізацію попутного газу</em> (у 2023 році було спалено 18 млрд кубометрів).</li>
<li>Також розглядається можливість <em>імпорту LNG</em> через плавучі термінали, однак без суттєвого зростання внутрішнього видобутку <strong>Ірак залишатиметься залежним</strong> від трубопровідного газу з Ірану.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29765-Иран.jpg" alt="Геополітична напруга випробовує стійкість газової інфраструктури Ірану"/><br /><p>Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні дефіцити та вразливість до атак на ключові об’єкти.</p>
<h3>Ключові виклики для газового сектору Ірану</h3>
<ul>
<li><strong>Іран — третій у світі виробник природного газу</strong> після США та росії, з обсягом у <strong>270 млрд кубометрів у 2023 році</strong>. Основна частина видобутку надходить з родовища <em>South Pars</em>, яке дає понад 70% усього обсягу.</li>
<li><strong>95% видобутого газу споживається всередині країни</strong>. У 2023 році споживання становило 255 млрд кубометрів, що робить Іран <strong>четвертим за обсягом споживання</strong> у світі.</li>
<li><strong>Основні напрями споживання:</strong> виробництво електроенергії, промисловість, житловий і комерційний сектор — кожен по 30%, решта — у транспорті та секторі видобутку.</li>
</ul>
<h3>Сезонний дефіцит і вразливість до зовнішніх загроз</h3>
<ul>
<li>Взимку 2024 року <strong>добовий дефіцит природного газу досягав 350 млн кубометрів</strong>. Наслідки — обмеження постачання для промисловості та перебої з електроенергією.</li>
<li><strong>Потужність газосховищ — лише 3 млрд кубометрів</strong>, або <em>приблизно 1% річного споживання</em>. Це робить Іран чутливим до будь-яких збоїв у системі.</li>
</ul>
<h3>Удар по інфраструктурі під час конфлікту з Ізраїлем</h3>
<ul>
<li>14 червня 2025 року <strong>дронова атака вивела з ладу установку обробки газу на South Pars Phase 14</strong>, тимчасово скоротивши видобуток на <strong>12 млн кубометрів на добу</strong> (4,4 млрд на рік).</li>
<li>Роботу відновлено 26 червня, ін&#8217;єкції в систему передавання відновлені.</li>
<li>Також <em>спалахнула пожежа на заводі Fajr Jam</em>, однак вона була швидко локалізована, і виробничих втрат не зафіксовано.</li>
<li>У межах тієї ж кризи було <strong>превентивно зупинено всі 7 заводів з виробництва аміаку та сечовини</strong>, що вплинуло на ціни в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Постачання газу до Туреччини та Іраку</h3>
<ul>
<li>У 2024 році Іран експортував до Туреччини близько <strong>7 млрд кубометрів газу</strong>, що становить 13% її загального постачання газу.</li>
<li>Постачання газу <strong>не переривалося навіть під час червневого конфлікту</strong>, як заявили в міністерстві енергетики Туреччини.</li>
<li>З березня 2025 року Іран виконує угоду з Туркменістаном на <strong>2 млрд кубометрів на рік</strong> у форматі swap-доставок до Туреччини — ці постачання також не були перервані.</li>
</ul>
<h3>Залежність Іраку та перспективи самозабезпечення</h3>
<ul>
<li>Ірак з 2017 року суттєво залежить від <strong>імпорту іранського газу</strong> для покриття внутрішнього дефіциту.</li>
<li>У 2023 році обсяг поставок становив <strong>9 млрд кубометрів</strong>, у квітні 2024 сторони домовились про підвищення до <strong>50 млн кубометрів на добу</strong>.</li>
<li>Однак фактичні обсяги у 2024 році, ймовірно, були нижчими через <em>внутрішній дефіцит газу в Ірані</em>.</li>
<li>Поставки відбуваються в межах <strong>санкційних винятків США</strong>, що дозволяють Іраку імпортувати енергію з Ірану. Однак <em>з березня 2025 року</em> виняток для імпорту електроенергії було скасовано.</li>
</ul>
<h3>Стратегія Іраку до 2030 року</h3>
<ul>
<li>Ірак планує <strong>відмовитися від імпорту іранського газу до 2028 року</strong> через нестабільність поставок.</li>
<li>Країна <strong>запроваджує нові концесії</strong> та інвестує в <em>утилізацію попутного газу</em> (у 2023 році було спалено 18 млрд кубометрів).</li>
<li>Також розглядається можливість <em>імпорту LNG</em> через плавучі термінали, однак без суттєвого зростання внутрішнього видобутку <strong>Ірак залишатиметься залежним</strong> від трубопровідного газу з Ірану.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/geopolitichna-napruga-viprobovuye-stijkist-gazovo%d1%97-infrastrukturi-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/gas-export/feed/ ) in 0.24110 seconds, on May 15th, 2026 at 5:56 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 6:56 pm UTC -->