<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Gasoil</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/gasoil/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 09 Jul 2026 08:06:26 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 06:31:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Clean Energy]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy imports]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[European Commission]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[Європейський Союз]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[резерви пального]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154040</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br />Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br /><p>Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.</p>
<h3>Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку</h3>
<p>Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.</p>
<p>За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад <strong>24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії</strong>, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.</p>
<blockquote><p>«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<h4>Новий паливний моніторинг Європейського Союзу</h4>
<p>Одним із ключових рішень стане створення <strong>Європейського обсерваторію пального</strong>, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.</p>
<ul>
<li>Моніторинг обсягів виробництва пального.</li>
<li>Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.</li>
<li>Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.</li>
<li>Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.</li>
<li>Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.</li>
</ul>
<p>Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як <strong>дизельне пальне</strong> та <strong>авіаційне паливо</strong>, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.</p>
<h4>Координація резервів газу та нафти</h4>
<p>Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.</p>
<ul>
<li>Координація заповнення підземних сховищ газу.</li>
<li>Спільне управління нафтовими резервами.</li>
<li>Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.</li>
<li>Підтримання стабільного постачання транспортних палив.</li>
</ul>
<p>Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.</p>
<h4>Підтримка населення та бізнесу</h4>
<p>Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Цільова фінансова підтримка домогосподарств.</li>
<li>Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.</li>
<li>Соціальні програми компенсації витрат.</li>
<li>Тимчасове зниження податків на електроенергію.</li>
<li>Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.</li>
</ul>
<p>Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.</p>
<h4>Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності</h4>
<p>До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.</p>
<p>Документ передбачатиме:</p>
<ul>
<li>Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.</li>
<li>Розвиток електрифікованого транспорту.</li>
<li>Підвищення енергоефективності будівель.</li>
<li>Модернізацію електричних мереж.</li>
<li>Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.</li>
</ul>
<p>Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.</p>
<h4>Ціна енергетичної незалежності</h4>
<p>За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько <strong>660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року</strong>.</p>
<p>Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.</p>
<p>Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ambienteonline.pt/noticias/bruxelas-apresenta-medidas-para-responder-a-crise-energetica-e-acelerar-independencia-da-ue" target="_blank">ECO Portugal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30415-Пистолет_АЗС.jpg" alt="ЄС прискорює енергетичну незалежність: Брюссель готує нові механізми захисту споживачів і контролю паливного ринку"/><br /><p>Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.</p>
<h3>Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку</h3>
<p>Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.</p>
<p>За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад <strong>24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії</strong>, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.</p>
<blockquote><p>«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<h4>Новий паливний моніторинг Європейського Союзу</h4>
<p>Одним із ключових рішень стане створення <strong>Європейського обсерваторію пального</strong>, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.</p>
<ul>
<li>Моніторинг обсягів виробництва пального.</li>
<li>Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.</li>
<li>Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.</li>
<li>Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.</li>
<li>Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.</li>
</ul>
<p>Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як <strong>дизельне пальне</strong> та <strong>авіаційне паливо</strong>, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.</p>
<h4>Координація резервів газу та нафти</h4>
<p>Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.</p>
<ul>
<li>Координація заповнення підземних сховищ газу.</li>
<li>Спільне управління нафтовими резервами.</li>
<li>Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.</li>
<li>Підтримання стабільного постачання транспортних палив.</li>
</ul>
<p>Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.</p>
<h4>Підтримка населення та бізнесу</h4>
<p>Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.</p>
<ul>
<li>Цільова фінансова підтримка домогосподарств.</li>
<li>Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.</li>
<li>Соціальні програми компенсації витрат.</li>
<li>Тимчасове зниження податків на електроенергію.</li>
<li>Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.</li>
</ul>
<p>Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.</p>
<h4>Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності</h4>
<p>До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.</p>
<p>Документ передбачатиме:</p>
<ul>
<li>Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.</li>
<li>Розвиток електрифікованого транспорту.</li>
<li>Підвищення енергоефективності будівель.</li>
<li>Модернізацію електричних мереж.</li>
<li>Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.</li>
</ul>
<p>Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.</p>
<h4>Ціна енергетичної незалежності</h4>
<p>За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько <strong>660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року</strong>.</p>
<p>Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.</p>
<p>Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://ambienteonline.pt/noticias/bruxelas-apresenta-medidas-para-responder-a-crise-energetica-e-acelerar-independencia-da-ue" target="_blank">ECO Portugal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/yes-priskoryuye-energetichnu-nezalezhnist-bryussel-gotuye-novi-mexanizmi-zaxistu-spozhivachiv-i-kontrolyu-palivnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 26 May 2026 06:03:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy inflation]]></category>
		<category><![CDATA[fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154005</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br />Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30386-Цены_рост.jpg" alt="Світ входить у фазу дизельного шоку: найбільші імпортери пального змушені скорочувати закупівлі через війну навколо Ірану"/><br /><p>Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.</p>
<h3>Дизель став головною точкою тиску на світову економіку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.</p>
<p>Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50%</strong> після початку конфлікту навколо Ірану.</li>
<li>У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.</li>
<li>Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.</li>
<li>Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через <strong>Ормузьку протоку</strong>, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.</p>
<h4>Найвразливішими стали країни без власної переробки</h4>
<p>Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.</p>
<p>Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.</p>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.</li>
<li>У 2025 році країна імпортувала близько <strong>25 млн тонн дизеля</strong>.</li>
<li>Середній місячний імпорт становив приблизно <strong>2,10 млн тонн</strong>.</li>
<li>У 2026 році імпорт зріс до <strong>2,19 млн тонн на місяць</strong>.</li>
<li>У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до <strong>2,52 млн тонн</strong> — максимального рівня за останні 18 місяців.</li>
<li>Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.</li>
</ul>
<p>Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.</p>
<p>Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.</p>
<h4>Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля</h4>
<p>Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.</p>
<ul>
<li>У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на <strong>24%</strong> порівняно з попереднім роком.</li>
<li>Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.</li>
<li><strong>S&amp;P Global</strong> прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже <strong>29%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.</p>
<h4>Світові імпортери вже почали економити паливо</h4>
<p>Дані компанії <strong>Kpler</strong> свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.</p>
<ul>
<li>10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.</li>
<li><strong>Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР</strong> також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.</li>
<li>Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив <strong>17,3 млн тонн</strong>.</li>
<li>За аналогічний період 2025 року показник перевищував <strong>21 млн тонн</strong>.</li>
<li>Скорочення становило близько <strong>3,6 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.</p>
<p>Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.</p>
<h4>Ормузька протока стала головним фактором нестабільності</h4>
<p>Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.</p>
<ul>
<li>Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.</li>
<li>Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.</li>
<li>Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.</li>
</ul>
<p>Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.</p>
<p>Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/spare-thought-worlds-biggest-diesel-importers-2026-05-20/" target="_blank"> Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/26/svit-vxodit-u-fazu-dizelnogo-shoku-najbilshi-importeri-palnogo-zmusheni-skorochuvati-zakupivli-cherez-vijnu-navkolo-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 12:29:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Freeport]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153375</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br />ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до $65/бар., тоді як газойль посилився: crack вище US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад $43/т. Взаємозв’язки ринків Нафта й дизель ICE Brent: +&#62;1%, наближення до $65/бар. Gasoil crack: &#62;US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня) Prompt timespread: беквардація &#62;$43/т Причини: санкційні ризики для [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29983-Нефть.jpg" alt="Дизель утримує ринок: дефіцитні ризики підтримують нафту"/><br /><p>ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до <strong>$65/бар.</strong>, тоді як <strong>газойль</strong> посилився: crack вище <strong>US$38/бар.</strong> (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад <strong>$43/т</strong>.</p>
<h2>Взаємозв’язки ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Нафта й дизель</strong>
<ul>
<li>ICE Brent: <strong>+&gt;1%</strong>, наближення до <strong>$65/бар.</strong></li>
<li>Gasoil crack: <strong>&gt;US$38/бар.</strong> (із ~<strong>$23/бар.</strong> у середині жовтня)</li>
<li>Prompt timespread: беквардація <strong>&gt;$43/т</strong></li>
<li><em>Причини</em>: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф</li>
<li>Рішення біржі: з <strong>січня</strong> заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах</li>
<li>API (США, тиждень): нафта <strong>+4,4 млн бар.</strong>, бензин <strong>+1,5 млн бар.</strong>, дистиляти <strong>+0,6 млн бар.</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Переробка</strong>
<ul>
<li>Стійкий попит на середні дистиляти → <strong>максимізація виходу “середини бочки”</strong> на НПЗ</li>
<li>Вищі маржі НПЗ → підтримка <strong>високих завантажень</strong> і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ринку</h2>
<p><strong>Рух Brent</strong>. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з <strong>+4,4 млн бар.</strong> по сирій нафті та приростами <strong>+1,5</strong> і <strong>+0,6 млн бар.</strong> по бензину й дистилятам відповідно. <em>Фокус зміщується</em> на реліз EIA. <strong>Водночас</strong> підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.</p>
<p><strong>Політика біржі</strong>. ICE Futures Europe з <strong>січня</strong> забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з <em>режимом ЄС</em> щодо продуктів із російської нафти.</p>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Дизель як «якір» ринку нафти</strong>
<ul>
<li>Підвищення crack до <strong>&gt;US$38/бар.</strong> та беквардація <strong>&gt;$43/т</strong> <em>сигналізують фізичну стискнутість</em> середніх дистилятів.</li>
<li><strong>Регуляторний чинник</strong> (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.</li>
<li><strong>Наслідок</strong>: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що <strong>підтримує Brent</strong> попри <em>ведмежі</em> сигнали зі звітів запасів у США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/article/4845390-diesel-market-strength-persists-as-tightness-concerns-linger" target="_blank">seekingalpha.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/dizel-utrimuye-rinok-deficitni-riziki-pidtrimuyut-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкції проти Rosneft і Lukoil: коли може посилитися дефіцит дизеля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/27/sankci%d1%97-proti-rosneft-i-lukoil-koli-mozhe-posilitisya-deficit-dizelya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/27/sankci%d1%97-proti-rosneft-i-lukoil-koli-mozhe-posilitisya-deficit-dizelya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Oct 2025 07:42:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Baltic]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[compliance]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[rerouting]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[summer demand]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[комплаєнс]]></category>
		<category><![CDATA[ремонт НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153327</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29950-Санкции.jpg" alt="Санкції проти Rosneft і Lukoil: коли може посилитися дефіцит дизеля"/><br />США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29950-Санкции.jpg" alt="Санкції проти Rosneft і Lukoil: коли може посилитися дефіцит дизеля"/><br /><p>США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї можливі різкі стрибки маржі.</p>
<h2>Санкції, логістика та сезонність на ринку дизеля</h2>
<h3>1) Що змінилося: нові санкції США та ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Об’єкт</strong>: <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em> (включно з багатьма «дочірніми» компаніями) внесені до санкційних списків.</li>
<li><strong>Ефект</strong>: посилення <em>комплаєнсу</em> у торгівлі та страхуванні/фрахті, що підвищує ризики <em>затримок і перенаправлення</em> вантажів.</li>
</ul>
<h3>2) Структура російського експорту дизеля/газойлю (січень–жовтень 2025)</h3>
<ul>
<li><strong>Середні відвантаження</strong> з Балтики та Чорного моря: <strong>950 тис. бар./добу (kbd)</strong>.</li>
<li>Орієнтовно <strong>25–35%</strong> цього обсягу пов’язано з НПЗ <em>Rosneft</em> (<em>≈238–333 kbd</em>), ще <strong>10–15%</strong> — з НПЗ <em>Lukoil</em> (<em>≈95–143 kbd</em>).</li>
</ul>
<h3>3) Де виникає найбільша вразливість</h3>
<ul>
<li><strong>Балтика</strong>: під санкційний ризик підпадає <strong>52%</strong> морського експорту дизеля/газойлю; застосовано до середніх обсягів 2025 року — <strong>≈250 kbd «під ризиком»</strong>.</li>
<li><strong>Чорне море</strong>: вразливість <strong>26%</strong>, що дорівнює <strong>≈110 kbd «під ризиком»</strong>.</li>
<li><em>Важливо</em>: це <strong>не гарантовані втрати</strong> балансу, а радше обсяги, які з високою ймовірністю зіткнуться з <em>затримками/перенаправленням</em>.</li>
</ul>
<h3>4) Канали збуту та вже наявні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Балтика (географія постачання)</strong>:
<ul>
<li>Туреччина: <strong>≈150 kbd</strong> (<strong>33%</strong> балтійського дизеля).</li>
<li>Бразилія: <strong>≈135 kbd</strong> (<strong>29%</strong>).</li>
<li>Інші країни Середземномор’я: <strong>≈38%</strong> решти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактичні обмеження</strong>: у нещодавні місяці <strong>балтійський експорт</strong> опустився до нижньої межі сезонного діапазону через <strong>страйки</strong> та <strong>ремонти НПЗ</strong>, які обмежили експортні можливості.</li>
<li><strong>Зміна ролі Бразилії</strong>: у жовтні <strong>лише 18%</strong> імпорту дизеля/газойлю в країну припало на росію — <strong>мінімум за 31 місяць</strong>.</li>
<li><strong>Чорне море</strong>: <em>експозиція менша</em> (~<strong>26%</strong>), при цьому <strong>майже половина</strong> відвантажень протягом року йшла до Туреччини, <em>решта</em> — переважно до середземноморських покупців.</li>
</ul>
<h3>5) Короткостроковий баланс і сезонність попиту</h3>
<ul>
<li><strong>Найближчі місяці</strong>: очікується <strong>стабільність балансу</strong> — <em>європейські</em> та <em>близькосхідні</em> НПЗ повертаються з ремонтів у <strong>листопаді–грудні</strong>, підстраховуючи пропозицію.</li>
<li><strong>I квартал</strong>: історично <strong>найслабший за попитом</strong> на дизель.</li>
</ul>
<h3>6) Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Вплив санкцій «на папері» великий, на практиці — помірний у короткій перспективі</strong>:
<ul>
<li>Поява <em>високоризикового</em> сегмента ≈<strong>360 kbd</strong> (Балтика + Чорне море) здатна <em>подовжувати ланцюги постачання</em> та <em>підвищувати логістичні витрати</em>.</li>
<li>Втім, <strong>ремонти завершуються</strong>, а <strong>попит у І кв.</strong> слабкий — це <em>пом’якшує</em> ціновий ефект у найближчі місяці.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Балтійський вузол ризику</strong>: вищі частки санкційної експозиції та вже знижені обсяги роблять Балтику <em>головною точкою</em> потенційних збоїв, особливо для маршрутів до Туреччини та Середземномор’я.</li>
<li><strong>Перебудова покупців</strong>: приклад Бразилії (<strong>18%</strong> у жовтні та <strong>31-місячний мінімум</strong>) свідчить про <em>прискорену диверсифікацію</em>, що <strong>послаблює</strong> шок від санкцій.</li>
<li><strong>Літній «стрес-тест»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <strong>Середземномор’я</strong> знову активно тягнутиме дизель для <em>генерації електроенергії</em>, а <strong>безсанкційний пул</strong> з росії буде меншим, тоді <strong>будь-яка хвиля попиту</strong> чи <strong>позапланові простої НПЗ</strong> спричинятимуть <strong>різкіші сплески маржі</strong>.</li>
<li><em>Висновок</em>: <strong>волатильність маржі влітку</strong> імовірно <strong>зросте</strong> порівняно з зимою/весною.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7) Узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції</strong>
<ul>
<li>США+ЄС → Rosneft, Lukoil (+дочки) → <em>жорсткіший комплаєнс</em></li>
<li>Ризики: <em>затримки</em>, <em>перенаправлення</em>, <em>дорожчі ланцюги</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обсяги</strong>
<ul>
<li>Середнє постачання з Балтики+Чорного моря: <strong>950 kbd</strong></li>
<li>Зв’язок з НПЗ: Rosneft <strong>25–35%</strong>, Lukoil <strong>10–15%</strong></li>
<li>«Під ризиком»: Балтика <strong>≈250 kbd</strong> (52%), Чорне море <strong>≈110 kbd</strong> (26%)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Маршрути</strong>
<ul>
<li>Балтика → Туреччина <strong>150 kbd (33%)</strong>, Бразилія <strong>135 kbd (29%)</strong>, решта <strong>≈38%</strong></li>
<li>Чорне море → майже <strong>1/2</strong> до Туреччини, решта — інші середземноморські покупці</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Часовий фактор</strong>
<ul>
<li><em>Лис–гру</em>: повернення НПЗ з ремонтів → <strong>стабілізатор пропозиції</strong></li>
<li><em>I кв.</em>: найслабший попит → <strong>обмежений ціновий ефект</strong></li>
<li><em>Літо</em>: можливий <strong>сплеск попиту</strong> → <strong>волатильність маржі</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поведінка покупців</strong>
<ul>
<li>Бразилія: <strong>18%</strong> із росії в жовтні → <strong>31-місячний мінімум</strong> → <em>диверсифікація</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>8) Вплив на ціни й маржі</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>:
<ul>
<li>Санкційний тиск підвищує <em>операційні витрати й час у дорозі</em>, але <strong>ремонти НПЗ завершуються</strong> і <strong>попит слабкий</strong> → <em>помірний</em> вплив на ціну/спред.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (до літа)</strong>:
<ul>
<li>Збереження <strong>≈360 kbd</strong> «під ризиком» + <strong>менший безсанкційний пул</strong> → <em>підвищена чутливість</em> ринку до шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій-стрес</strong>:
<ul>
<li>Літнє <strong>зростання попиту на генерацію</strong> в Середземномор’ї + <strong>випадіння НПЗ</strong> → <strong>різкий підйом маржі</strong> та <strong>спредів</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.vortexa.com/insights/rosneft-lukoil-sanctions-diesel-tighten" target="_blank">vortexa.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29950-Санкции.jpg" alt="Санкції проти Rosneft і Lukoil: коли може посилитися дефіцит дизеля"/><br /><p>США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї можливі різкі стрибки маржі.</p>
<h2>Санкції, логістика та сезонність на ринку дизеля</h2>
<h3>1) Що змінилося: нові санкції США та ЄС</h3>
<ul>
<li><strong>Об’єкт</strong>: <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em> (включно з багатьма «дочірніми» компаніями) внесені до санкційних списків.</li>
<li><strong>Ефект</strong>: посилення <em>комплаєнсу</em> у торгівлі та страхуванні/фрахті, що підвищує ризики <em>затримок і перенаправлення</em> вантажів.</li>
</ul>
<h3>2) Структура російського експорту дизеля/газойлю (січень–жовтень 2025)</h3>
<ul>
<li><strong>Середні відвантаження</strong> з Балтики та Чорного моря: <strong>950 тис. бар./добу (kbd)</strong>.</li>
<li>Орієнтовно <strong>25–35%</strong> цього обсягу пов’язано з НПЗ <em>Rosneft</em> (<em>≈238–333 kbd</em>), ще <strong>10–15%</strong> — з НПЗ <em>Lukoil</em> (<em>≈95–143 kbd</em>).</li>
</ul>
<h3>3) Де виникає найбільша вразливість</h3>
<ul>
<li><strong>Балтика</strong>: під санкційний ризик підпадає <strong>52%</strong> морського експорту дизеля/газойлю; застосовано до середніх обсягів 2025 року — <strong>≈250 kbd «під ризиком»</strong>.</li>
<li><strong>Чорне море</strong>: вразливість <strong>26%</strong>, що дорівнює <strong>≈110 kbd «під ризиком»</strong>.</li>
<li><em>Важливо</em>: це <strong>не гарантовані втрати</strong> балансу, а радше обсяги, які з високою ймовірністю зіткнуться з <em>затримками/перенаправленням</em>.</li>
</ul>
<h3>4) Канали збуту та вже наявні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Балтика (географія постачання)</strong>:
<ul>
<li>Туреччина: <strong>≈150 kbd</strong> (<strong>33%</strong> балтійського дизеля).</li>
<li>Бразилія: <strong>≈135 kbd</strong> (<strong>29%</strong>).</li>
<li>Інші країни Середземномор’я: <strong>≈38%</strong> решти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактичні обмеження</strong>: у нещодавні місяці <strong>балтійський експорт</strong> опустився до нижньої межі сезонного діапазону через <strong>страйки</strong> та <strong>ремонти НПЗ</strong>, які обмежили експортні можливості.</li>
<li><strong>Зміна ролі Бразилії</strong>: у жовтні <strong>лише 18%</strong> імпорту дизеля/газойлю в країну припало на росію — <strong>мінімум за 31 місяць</strong>.</li>
<li><strong>Чорне море</strong>: <em>експозиція менша</em> (~<strong>26%</strong>), при цьому <strong>майже половина</strong> відвантажень протягом року йшла до Туреччини, <em>решта</em> — переважно до середземноморських покупців.</li>
</ul>
<h3>5) Короткостроковий баланс і сезонність попиту</h3>
<ul>
<li><strong>Найближчі місяці</strong>: очікується <strong>стабільність балансу</strong> — <em>європейські</em> та <em>близькосхідні</em> НПЗ повертаються з ремонтів у <strong>листопаді–грудні</strong>, підстраховуючи пропозицію.</li>
<li><strong>I квартал</strong>: історично <strong>найслабший за попитом</strong> на дизель.</li>
</ul>
<h3>6) Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Вплив санкцій «на папері» великий, на практиці — помірний у короткій перспективі</strong>:
<ul>
<li>Поява <em>високоризикового</em> сегмента ≈<strong>360 kbd</strong> (Балтика + Чорне море) здатна <em>подовжувати ланцюги постачання</em> та <em>підвищувати логістичні витрати</em>.</li>
<li>Втім, <strong>ремонти завершуються</strong>, а <strong>попит у І кв.</strong> слабкий — це <em>пом’якшує</em> ціновий ефект у найближчі місяці.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Балтійський вузол ризику</strong>: вищі частки санкційної експозиції та вже знижені обсяги роблять Балтику <em>головною точкою</em> потенційних збоїв, особливо для маршрутів до Туреччини та Середземномор’я.</li>
<li><strong>Перебудова покупців</strong>: приклад Бразилії (<strong>18%</strong> у жовтні та <strong>31-місячний мінімум</strong>) свідчить про <em>прискорену диверсифікацію</em>, що <strong>послаблює</strong> шок від санкцій.</li>
<li><strong>Літній «стрес-тест»</strong>:
<ul>
<li>Якщо <strong>Середземномор’я</strong> знову активно тягнутиме дизель для <em>генерації електроенергії</em>, а <strong>безсанкційний пул</strong> з росії буде меншим, тоді <strong>будь-яка хвиля попиту</strong> чи <strong>позапланові простої НПЗ</strong> спричинятимуть <strong>різкіші сплески маржі</strong>.</li>
<li><em>Висновок</em>: <strong>волатильність маржі влітку</strong> імовірно <strong>зросте</strong> порівняно з зимою/весною.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7) Узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції</strong>
<ul>
<li>США+ЄС → Rosneft, Lukoil (+дочки) → <em>жорсткіший комплаєнс</em></li>
<li>Ризики: <em>затримки</em>, <em>перенаправлення</em>, <em>дорожчі ланцюги</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обсяги</strong>
<ul>
<li>Середнє постачання з Балтики+Чорного моря: <strong>950 kbd</strong></li>
<li>Зв’язок з НПЗ: Rosneft <strong>25–35%</strong>, Lukoil <strong>10–15%</strong></li>
<li>«Під ризиком»: Балтика <strong>≈250 kbd</strong> (52%), Чорне море <strong>≈110 kbd</strong> (26%)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Маршрути</strong>
<ul>
<li>Балтика → Туреччина <strong>150 kbd (33%)</strong>, Бразилія <strong>135 kbd (29%)</strong>, решта <strong>≈38%</strong></li>
<li>Чорне море → майже <strong>1/2</strong> до Туреччини, решта — інші середземноморські покупці</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Часовий фактор</strong>
<ul>
<li><em>Лис–гру</em>: повернення НПЗ з ремонтів → <strong>стабілізатор пропозиції</strong></li>
<li><em>I кв.</em>: найслабший попит → <strong>обмежений ціновий ефект</strong></li>
<li><em>Літо</em>: можливий <strong>сплеск попиту</strong> → <strong>волатильність маржі</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поведінка покупців</strong>
<ul>
<li>Бразилія: <strong>18%</strong> із росії в жовтні → <strong>31-місячний мінімум</strong> → <em>диверсифікація</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>8) Вплив на ціни й маржі</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>:
<ul>
<li>Санкційний тиск підвищує <em>операційні витрати й час у дорозі</em>, але <strong>ремонти НПЗ завершуються</strong> і <strong>попит слабкий</strong> → <em>помірний</em> вплив на ціну/спред.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (до літа)</strong>:
<ul>
<li>Збереження <strong>≈360 kbd</strong> «під ризиком» + <strong>менший безсанкційний пул</strong> → <em>підвищена чутливість</em> ринку до шоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сценарій-стрес</strong>:
<ul>
<li>Літнє <strong>зростання попиту на генерацію</strong> в Середземномор’ї + <strong>випадіння НПЗ</strong> → <strong>різкий підйом маржі</strong> та <strong>спредів</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.vortexa.com/insights/rosneft-lukoil-sanctions-diesel-tighten" target="_blank">vortexa.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/27/sankci%d1%97-proti-rosneft-i-lukoil-koli-mozhe-posilitisya-deficit-dizelya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 Aug 2025 18:30:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[авіапаливо]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Роттердам+]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153094</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br />Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення. Європейський ринок нафтопродуктів Стан бензинового сегменту Середня маржа бензину (gasoline crack spread) [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення.</p>
<h2>Європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Стан бензинового сегменту</h3>
<ul>
<li>Середня маржа бензину (gasoline crack spread) у Роттердамі відносно Brent склала <strong>$20,76/бар.</strong>, що на <strong>1¢</strong> більше м/м, але на <strong>$1,59</strong> менше р/р.</li>
<li>Зростання обсягів переробки нафтопереробними заводами та пригнічений експорт до Західної Африки і США спричинили надлишок бензину, що тисне на рентабельність.</li>
<li>Маржа бензину залишається під тиском через збільшення пропозиції та слабший попит з боку ключових імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка авіаційного пального</h3>
<ul>
<li>Маржа авіапального/гасу у Роттердамі проти Brent зросла четвертий місяць поспіль, досягнувши <strong>$23,76/бар.</strong> — це на <strong>$3,75</strong> вище м/м та на <strong>$5,23</strong> вище р/р.</li>
<li>Зростання зумовлене скороченням виходу авіапального, адже НПЗ збільшили виробництво газойлю через його дефіцит.</li>
<li>Очікується подальший приріст попиту завдяки відновленню авіаперевезень у Європі.</li>
</ul>
<h3>Позиції дизельного та газойлевого ринку</h3>
<ul>
<li>Маржа газойлю у Роттердамі проти Brent досягла <strong>$28,31/бар.</strong> — зростання на <strong>$7,54</strong> м/м і на <strong>$10,50</strong> р/р, найвищий рівень за 17 місяців.</li>
<li>Ціни на газойль у Європі зросли на <strong>$7,14</strong> м/м (до $10,33 у попередньому місяці), але залишились на <strong>$3,80</strong> нижче р/р.</li>
<li>Фактори підтримки: низькі запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США, позитивний ринковий настрій у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Водночас збільшення постачання та зниження побоювань щодо обсягів із Близького Сходу можуть тиснути на маржу у майбутньому.</li>
</ul>
<h3>Сегмент мазуту (Fuel Oil 1.0%)</h3>
<ul>
<li>Маржа Fuel Oil 1.0% у Роттердамі проти Brent у липні становила <strong>$2,47</strong>, що на <strong>61¢</strong> більше м/м та на <strong>$11,61</strong> більше р/р.</li>
<li>Підтримка надходила від стабілізації попиту після падіння у попередньому місяці, а також від потреби у конверсії палива у США, зростання запитів на сумішеву сировину та генерацію електроенергії на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ринок дизеля та авіапального у Європі демонструє стійке зростання завдяки дефіциту пропозиції та відновленню попиту.</li>
<li>Бензиновий сегмент перебуває під тиском через надлишкову пропозицію та слабкий експорт.</li>
<li>Сегмент мазуту отримує підтримку з боку глобального попиту на конверсію палива та енергогенерацію.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29828-Європейський_Союз.jpg" alt="Європейський ринок нафтопродуктів: зростання маржі дизеля та авіапального, тиск на бензиновий сегмент"/><br /><p>Європейський ринок нафтопродуктів у липні продемонстрував різноспрямовані тенденції: дизельне та авіаційне паливо продовжили зміцнювати свої позиції, тоді як бензиновий сегмент зіткнувся з надлишковою пропозицією та падінням маржі. Підтримку ринку забезпечили обмежені запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США та зростання попиту на авіаперевезення.</p>
<h2>Європейський ринок нафтопродуктів</h2>
<h3>Стан бензинового сегменту</h3>
<ul>
<li>Середня маржа бензину (gasoline crack spread) у Роттердамі відносно Brent склала <strong>$20,76/бар.</strong>, що на <strong>1¢</strong> більше м/м, але на <strong>$1,59</strong> менше р/р.</li>
<li>Зростання обсягів переробки нафтопереробними заводами та пригнічений експорт до Західної Африки і США спричинили надлишок бензину, що тисне на рентабельність.</li>
<li>Маржа бензину залишається під тиском через збільшення пропозиції та слабший попит з боку ключових імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка авіаційного пального</h3>
<ul>
<li>Маржа авіапального/гасу у Роттердамі проти Brent зросла четвертий місяць поспіль, досягнувши <strong>$23,76/бар.</strong> — це на <strong>$3,75</strong> вище м/м та на <strong>$5,23</strong> вище р/р.</li>
<li>Зростання зумовлене скороченням виходу авіапального, адже НПЗ збільшили виробництво газойлю через його дефіцит.</li>
<li>Очікується подальший приріст попиту завдяки відновленню авіаперевезень у Європі.</li>
</ul>
<h3>Позиції дизельного та газойлевого ринку</h3>
<ul>
<li>Маржа газойлю у Роттердамі проти Brent досягла <strong>$28,31/бар.</strong> — зростання на <strong>$7,54</strong> м/м і на <strong>$10,50</strong> р/р, найвищий рівень за 17 місяців.</li>
<li>Ціни на газойль у Європі зросли на <strong>$7,14</strong> м/м (до $10,33 у попередньому місяці), але залишились на <strong>$3,80</strong> нижче р/р.</li>
<li>Фактори підтримки: низькі запаси дизеля, скорочення виробництва біопалива у США, позитивний ринковий настрій у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Водночас збільшення постачання та зниження побоювань щодо обсягів із Близького Сходу можуть тиснути на маржу у майбутньому.</li>
</ul>
<h3>Сегмент мазуту (Fuel Oil 1.0%)</h3>
<ul>
<li>Маржа Fuel Oil 1.0% у Роттердамі проти Brent у липні становила <strong>$2,47</strong>, що на <strong>61¢</strong> більше м/м та на <strong>$11,61</strong> більше р/р.</li>
<li>Підтримка надходила від стабілізації попиту після падіння у попередньому місяці, а також від потреби у конверсії палива у США, зростання запитів на сумішеву сировину та генерацію електроенергії на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ринок дизеля та авіапального у Європі демонструє стійке зростання завдяки дефіциту пропозиції та відновленню попиту.</li>
<li>Бензиновий сегмент перебуває під тиском через надлишкову пропозицію та слабкий експорт.</li>
<li>Сегмент мазуту отримує підтримку з боку глобального попиту на конверсію палива та енергогенерацію.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/13/yevropejskij-rinok-naftoproduktiv-zrostannya-marzhi-dizelya-ta-aviapalnogo-tisk-na-benzinovij-segment/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Слабкий попит і зростання рівня Рейну тиснуть на премії на газойль у Німеччині</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/slabkij-popit-i-zrostannya-rivnya-rejnu-tisnut-na-premi%d1%97-na-gazojl-u-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/slabkij-popit-i-zrostannya-rivnya-rejnu-tisnut-na-premi%d1%97-na-gazojl-u-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 Aug 2025 06:50:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[freight rates]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Rhine logistics]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[опалювання]]></category>
		<category><![CDATA[Рейн]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152978</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29745-Германия.png" alt="Слабкий попит і зростання рівня Рейну тиснуть на премії на газойль у Німеччині"/><br />На початку серпня 2025 року премії на дизельне пальне (gasoil) у Німеччині (cif Гамбург) знизилися до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня. Попит на газойль і опалювальну оливу залишився млявим, незважаючи на незначне короткострокове пожвавлення. Ситуацію поглиблюють стабільна робота НПЗ, зниження спотових обсягів торгівлі й падіння фрахтових ставок на фоні зростання рівня води у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29745-Германия.png" alt="Слабкий попит і зростання рівня Рейну тиснуть на премії на газойль у Німеччині"/><br /><p>На початку серпня 2025 року премії на дизельне пальне (gasoil) у Німеччині (cif Гамбург) знизилися до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня. Попит на газойль і опалювальну оливу залишився млявим, незважаючи на незначне короткострокове пожвавлення. Ситуацію поглиблюють стабільна робота НПЗ, зниження спотових обсягів торгівлі й падіння фрахтових ставок на фоні зростання рівня води у Рейні. Котирування Heating Oil протягом місяця знизилися на 4,6% — з $2,417/гал. (7 липня) до $2,305/гал. (4 серпня).</p>
<h3>РИНОК ГАЗОЙЛЮ НІМЕЧЧИНИ (НА ПОЧАТОК СЕРПНЯ 2025)</h3>
<h4><strong>1. Премії й ціни: зниження до мінімуму</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Премія на 10ppm дизель (cif Гамбург)</strong> опустилася до <strong>$8,75/т</strong> — найнижчого рівня з 9 липня 2025 року.</li>
<li><strong>Причини зниження</strong>: млявий попит, високий рівень внутрішнього виробництва й достатня пропозиція.</li>
<li>Heating oil у кінці липня торгувався зі <strong>значними знижками</strong> до національного середнього рівня.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Пропозиція: стабільне виробництво на НПЗ</strong></h4>
<ul>
<li>Консорціум Miro (НПЗ Karlsruhe, 310 тис. бар./добу) <strong>працює без обмежень</strong>.</li>
<li>Висока внутрішня пропозиція <strong>зменшує потребу в імпорті</strong> через північні порти й уздовж Рейну.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Попит: слабкість попри короткочасне зростання</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Попит на газойль у липні</strong> був на <strong>50% нижчим</strong>, ніж у липні 2024 року.</li>
<li>Обсяги торгівлі опалювальною сумішшю <strong>зросли на 22%</strong> у тиждень до 1 серпня, проте цього <em>недостатньо для перелому тренду</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Фрахт: падіння ставок через Рейн і слабкий імпорт</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Рівень води у Рейні зріс</strong>, що поліпшило судноплавні умови, <em>але не підтримало попит</em>.</li>
<li>Судновласники <strong>знизили ставки на транспортування з ARA-хабу</strong> через відсутність попиту.</li>
<li><strong>Імпортна активність обмежена</strong>, що знижує рентабельність логістичних маршрутів.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Динаміка котирувань Heating Oil: зниження протягом місяця</strong></h4>
<ul>
<li><strong>7 липня 2025:</strong> $2,417/гал.</li>
<li><strong>1 серпня 2025:</strong> $2,3197/гал. (–4,0%)</li>
<li><strong>4 серпня 2025:</strong> $2,3057/гал. (–4,6% від початку місяця)</li>
<li>Зниження котирувань підтримує <strong>загальну тенденцію</strong> тиску на ціни нафтопродуктів у Європі.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Висновки для ринку </strong></h4>
<ul>
<li><strong>Фундаментальний дисбаланс</strong> між високою пропозицією й слабким попитом тисне на котирування.</li>
<li><strong>Зниження премій і котирувань Heating Oil</strong> — сигнали м’якої цінової динаміки в регіоні.</li>
<li>Ситуація в Німеччині свідчить про <strong>локальне перевиробництво на фоні недостатнього попиту</strong>, що впливає на європейські тренди.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2717368-german-gasoil-premiums-freight-weighed-by-low-demand" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29745-Германия.png" alt="Слабкий попит і зростання рівня Рейну тиснуть на премії на газойль у Німеччині"/><br /><p>На початку серпня 2025 року премії на дизельне пальне (gasoil) у Німеччині (cif Гамбург) знизилися до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня. Попит на газойль і опалювальну оливу залишився млявим, незважаючи на незначне короткострокове пожвавлення. Ситуацію поглиблюють стабільна робота НПЗ, зниження спотових обсягів торгівлі й падіння фрахтових ставок на фоні зростання рівня води у Рейні. Котирування Heating Oil протягом місяця знизилися на 4,6% — з $2,417/гал. (7 липня) до $2,305/гал. (4 серпня).</p>
<h3>РИНОК ГАЗОЙЛЮ НІМЕЧЧИНИ (НА ПОЧАТОК СЕРПНЯ 2025)</h3>
<h4><strong>1. Премії й ціни: зниження до мінімуму</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Премія на 10ppm дизель (cif Гамбург)</strong> опустилася до <strong>$8,75/т</strong> — найнижчого рівня з 9 липня 2025 року.</li>
<li><strong>Причини зниження</strong>: млявий попит, високий рівень внутрішнього виробництва й достатня пропозиція.</li>
<li>Heating oil у кінці липня торгувався зі <strong>значними знижками</strong> до національного середнього рівня.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Пропозиція: стабільне виробництво на НПЗ</strong></h4>
<ul>
<li>Консорціум Miro (НПЗ Karlsruhe, 310 тис. бар./добу) <strong>працює без обмежень</strong>.</li>
<li>Висока внутрішня пропозиція <strong>зменшує потребу в імпорті</strong> через північні порти й уздовж Рейну.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Попит: слабкість попри короткочасне зростання</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Попит на газойль у липні</strong> був на <strong>50% нижчим</strong>, ніж у липні 2024 року.</li>
<li>Обсяги торгівлі опалювальною сумішшю <strong>зросли на 22%</strong> у тиждень до 1 серпня, проте цього <em>недостатньо для перелому тренду</em>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Фрахт: падіння ставок через Рейн і слабкий імпорт</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Рівень води у Рейні зріс</strong>, що поліпшило судноплавні умови, <em>але не підтримало попит</em>.</li>
<li>Судновласники <strong>знизили ставки на транспортування з ARA-хабу</strong> через відсутність попиту.</li>
<li><strong>Імпортна активність обмежена</strong>, що знижує рентабельність логістичних маршрутів.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Динаміка котирувань Heating Oil: зниження протягом місяця</strong></h4>
<ul>
<li><strong>7 липня 2025:</strong> $2,417/гал.</li>
<li><strong>1 серпня 2025:</strong> $2,3197/гал. (–4,0%)</li>
<li><strong>4 серпня 2025:</strong> $2,3057/гал. (–4,6% від початку місяця)</li>
<li>Зниження котирувань підтримує <strong>загальну тенденцію</strong> тиску на ціни нафтопродуктів у Європі.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Висновки для ринку </strong></h4>
<ul>
<li><strong>Фундаментальний дисбаланс</strong> між високою пропозицією й слабким попитом тисне на котирування.</li>
<li><strong>Зниження премій і котирувань Heating Oil</strong> — сигнали м’якої цінової динаміки в регіоні.</li>
<li>Ситуація в Німеччині свідчить про <strong>локальне перевиробництво на фоні недостатнього попиту</strong>, що впливає на європейські тренди.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2717368-german-gasoil-premiums-freight-weighed-by-low-demand" target="_blank">argusmedia.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/05/slabkij-popit-i-zrostannya-rivnya-rejnu-tisnut-na-premi%d1%97-na-gazojl-u-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs прогнозує збереження високих марж на дизель через обмеження нафтопереробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/goldman-sachs-prognozuye-zberezhennya-visokix-marzh-na-dizel-cherez-obmezhennya-naftopererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/goldman-sachs-prognozuye-zberezhennya-visokix-marzh-na-dizel-cherez-obmezhennya-naftopererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 26 Jul 2025 05:57:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[дефицит]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[обмежена потужність]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152881</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29673-Доллары.jpg" alt="Goldman Sachs прогнозує збереження високих марж на дизель через обмеження нафтопереробки"/><br />Попри очікуване помірне зниження, маржі з переробки дизельного пального залишатимуться вищими за довгострокові середні значення — через обмежену пропозицію та зростання попиту. Аналітики Goldman Sachs вказують на структурний дефіцит нафтопереробних потужностей як головний чинник збереження напруги на ринку у 2025–2026 роках. Оцінка ситуації від Goldman Sachs Маржі на дизель збережуться приблизно на рівні $10 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29673-Доллары.jpg" alt="Goldman Sachs прогнозує збереження високих марж на дизель через обмеження нафтопереробки"/><br /><p>Попри очікуване помірне зниження, маржі з переробки дизельного пального залишатимуться вищими за довгострокові середні значення — через обмежену пропозицію та зростання попиту. Аналітики Goldman Sachs вказують на структурний дефіцит нафтопереробних потужностей як головний чинник збереження напруги на ринку у 2025–2026 роках.</p>
<h3>Оцінка ситуації від Goldman Sachs</h3>
<ul>
<li><strong>Маржі на дизель</strong> збережуться приблизно на рівні <em>$10 за барель</em> вище середнього показника за 2013–2019 роки.</li>
<li><strong>Європейський gasoil</strong> прогнозується на рівні <em>$23 за барель</em> (попередній прогноз — $19).</li>
<li><strong>США: Heating Oil</strong> — очікуване значення <em>$28 за барель</em> (раніше — $23).</li>
</ul>
<h3>Основні причини напруги на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Несподівані зупинки нафтопереробок у Європі</strong> та <strong>дефіцит відповідної сировини</strong> (зокрема з Венесуели, Канади та країн OPEC+).</li>
<li><strong>Обмежена пропозиція сировини</strong>, що дає високий вихід дистилятів, підсилює структурний дефіцит.</li>
<li><strong>Попит на дизель</strong> зростає на фоні <em>скорочення світових запасів</em> та <em>фінансової спекулятивної активності</em>.</li>
</ul>
<h3>Регіональна ситуація</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> запаси дизеля — найнижчі з 1996 року для цього сезону, попри нещодавнє збільшення.</li>
<li><strong>Сінгапур:</strong> обсяги середніх дистилятів, зокрема дизеля, впали до <em>найнижчого рівня з лютого 2024 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Перспективи нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Очікується <strong>уповільнення темпів збільшення світових потужностей</strong> з <em>1,2 млн барелів/день</em> у 2023–2024 рр. до <em>500 тис. барелів/день</em> у 2025–2026 рр.</li>
<li>Це підтримуватиме <strong>високі маржі нафтопродуктів</strong> у довгостроковій перспективі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми очікуємо певного зниження маржі на дизель з нинішніх дуже високих рівнів. Водночас вони залишатимуться вищими за середні показники до пандемії — через структурну обмеженість переробних потужностей&#187;, &#8212; зазначив представник компанії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-07-25/goldman-says-diesel-margins-to-stay-high-on-refining-tightness" target="_blank">Bloomberg</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29673-Доллары.jpg" alt="Goldman Sachs прогнозує збереження високих марж на дизель через обмеження нафтопереробки"/><br /><p>Попри очікуване помірне зниження, маржі з переробки дизельного пального залишатимуться вищими за довгострокові середні значення — через обмежену пропозицію та зростання попиту. Аналітики Goldman Sachs вказують на структурний дефіцит нафтопереробних потужностей як головний чинник збереження напруги на ринку у 2025–2026 роках.</p>
<h3>Оцінка ситуації від Goldman Sachs</h3>
<ul>
<li><strong>Маржі на дизель</strong> збережуться приблизно на рівні <em>$10 за барель</em> вище середнього показника за 2013–2019 роки.</li>
<li><strong>Європейський gasoil</strong> прогнозується на рівні <em>$23 за барель</em> (попередній прогноз — $19).</li>
<li><strong>США: Heating Oil</strong> — очікуване значення <em>$28 за барель</em> (раніше — $23).</li>
</ul>
<h3>Основні причини напруги на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Несподівані зупинки нафтопереробок у Європі</strong> та <strong>дефіцит відповідної сировини</strong> (зокрема з Венесуели, Канади та країн OPEC+).</li>
<li><strong>Обмежена пропозиція сировини</strong>, що дає високий вихід дистилятів, підсилює структурний дефіцит.</li>
<li><strong>Попит на дизель</strong> зростає на фоні <em>скорочення світових запасів</em> та <em>фінансової спекулятивної активності</em>.</li>
</ul>
<h3>Регіональна ситуація</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> запаси дизеля — найнижчі з 1996 року для цього сезону, попри нещодавнє збільшення.</li>
<li><strong>Сінгапур:</strong> обсяги середніх дистилятів, зокрема дизеля, впали до <em>найнижчого рівня з лютого 2024 року</em>.</li>
</ul>
<h3>Перспективи нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Очікується <strong>уповільнення темпів збільшення світових потужностей</strong> з <em>1,2 млн барелів/день</em> у 2023–2024 рр. до <em>500 тис. барелів/день</em> у 2025–2026 рр.</li>
<li>Це підтримуватиме <strong>високі маржі нафтопродуктів</strong> у довгостроковій перспективі.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Ми очікуємо певного зниження маржі на дизель з нинішніх дуже високих рівнів. Водночас вони залишатимуться вищими за середні показники до пандемії — через структурну обмеженість переробних потужностей&#187;, &#8212; зазначив представник компанії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-07-25/goldman-says-diesel-margins-to-stay-high-on-refining-tightness" target="_blank">Bloomberg</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/26/goldman-sachs-prognozuye-zberezhennya-visokix-marzh-na-dizel-cherez-obmezhennya-naftopererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейські премії на авіаційне пальне різко впали на тлі зміцнення ф&#8217;ючерсів на газойль</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/08/yevropejski-premi%d1%97-na-aviacijne-palne-rizko-vpali-na-tli-zmicnennya-fyuchersiv-na-gazojl/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/08/yevropejski-premi%d1%97-na-aviacijne-palne-rizko-vpali-na-tli-zmicnennya-fyuchersiv-na-gazojl/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 Jul 2025 07:58:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[marine gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[northwest Europe]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[морський газойль]]></category>
		<category><![CDATA[Північно-Західна Європа]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152650</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29517-Нефть.jpg" alt="Європейські премії на авіаційне пальне різко впали на тлі зміцнення ф&#8217;ючерсів на газойль"/><br />Премії на авіаційне пальне в Європі майже зникли після перемир&#8217;я між Іраном та Ізраїлем наприкінці червня, попри збереження високого рівня загальних цін. Дизельний ринок наразі демонструє значну напруженість, що підтримує зростання ф&#8217;ючерсів на газойль. Цінова динаміка та фактори ринку Європейські премії на авіаційне пальне до ф&#8217;ючерсів Ice gasoil знизилися до $2.50/т на умовах cif Північно-Західна [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29517-Нефть.jpg" alt="Європейські премії на авіаційне пальне різко впали на тлі зміцнення ф&#8217;ючерсів на газойль"/><br /><p>Премії на авіаційне пальне в Європі майже зникли після перемир&#8217;я між Іраном та Ізраїлем наприкінці червня, попри збереження високого рівня загальних цін. Дизельний ринок наразі демонструє значну напруженість, що підтримує зростання ф&#8217;ючерсів на газойль.</p>
<h3>Цінова динаміка та фактори ринку</h3>
<p>Європейські премії на авіаційне пальне до ф&#8217;ючерсів Ice gasoil знизилися до $2.50/т на умовах cif Північно-Західна Європа 4 липня, впавши з майже $60/т менш ніж за два тижні. Це найнижчий рівень премії з березня 2023 року.</p>
<blockquote><p>Аналітик зазначив, що премія «обвалилася» після завершення конфлікту між Іраном та Ізраїлем, який зняв занепокоєння щодо обмеженості постачання. Перемир&#8217;я було укладене 24 червня і досі дотримується, а премії на авіаційне пальне безперервно знижуються.</p></blockquote>
<ul>
<li>Ф&#8217;ючерси на Ice gasoil зросли під час конфлікту, досягнувши майже $800/т, і залишаються вище $700/т у липні.</li>
<li>Попри зниження напруги на Близькому Сході, ф&#8217;ючерсні ціни залишаються високими та продовжують зростати.</li>
<li>Це підтримує загальні ціни на авіаційне пальне понад $700/т навіть із зменшеними преміями.</li>
</ul>
<p>Авіаційне пальне зазвичай дорожчає влітку через попит на авіаперевезення, але наразі високий рівень газойлю та достатність постачання обмежують стимули до подальшого зростання премій чи загальних цін.</p>
<h3>Дизель випереджає авіаційне пальне</h3>
<p>Ринок дизеля демонструє значну напруженість, яка стала основною причиною ралі ф&#8217;ючерсів на газойль.</p>
<ul>
<li>Невигідний арбітраж у травні та першій половині червня обмежив імпорт із Перської затоки та Індії.</li>
<li>Можливості арбітражу дизеля до Європи наразі закриті.</li>
<li>Попит на продукт для змішування морського газойлю (MGO) у Середземному морі обмежує обсяги газойлю для змішування з дизелем.</li>
</ul>
<p>Це призвело до суттєвої беквордації контрактів на Ice gasoil: липневий контракт був на $44/т дорожчий за серпневий 4 липня — максимум за 32 місяці.</p>
<p><strong>Вперше з березня 2023 року премія дизеля до ф&#8217;ючерсів на газойль перевищила премію авіаційного пального.</strong> На умовах cif Північно-Західна Європа 4 липня ціни на дизель перевищували ціни на авіаційне пальне більш ніж на $7/барель, що є найширшою різницею з того часу.</p>
<p>Очікується, що премії на авіаційне пальне відновляться, але спершу має звузитися беквордація, що може статися із послабленням напруженості на ринку дизеля. За даними суднових фіксацій, у серпні можливе збільшення імпорту дизеля, зокрема VLCC Nissos Keros може завантажити дизель для Північно-Західної Європи найближчими тижнями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2707526-european-jet-premiums-collapse-on-ice-gasoil-strength" target="_blank">Argus</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29517-Нефть.jpg" alt="Європейські премії на авіаційне пальне різко впали на тлі зміцнення ф&#8217;ючерсів на газойль"/><br /><p>Премії на авіаційне пальне в Європі майже зникли після перемир&#8217;я між Іраном та Ізраїлем наприкінці червня, попри збереження високого рівня загальних цін. Дизельний ринок наразі демонструє значну напруженість, що підтримує зростання ф&#8217;ючерсів на газойль.</p>
<h3>Цінова динаміка та фактори ринку</h3>
<p>Європейські премії на авіаційне пальне до ф&#8217;ючерсів Ice gasoil знизилися до $2.50/т на умовах cif Північно-Західна Європа 4 липня, впавши з майже $60/т менш ніж за два тижні. Це найнижчий рівень премії з березня 2023 року.</p>
<blockquote><p>Аналітик зазначив, що премія «обвалилася» після завершення конфлікту між Іраном та Ізраїлем, який зняв занепокоєння щодо обмеженості постачання. Перемир&#8217;я було укладене 24 червня і досі дотримується, а премії на авіаційне пальне безперервно знижуються.</p></blockquote>
<ul>
<li>Ф&#8217;ючерси на Ice gasoil зросли під час конфлікту, досягнувши майже $800/т, і залишаються вище $700/т у липні.</li>
<li>Попри зниження напруги на Близькому Сході, ф&#8217;ючерсні ціни залишаються високими та продовжують зростати.</li>
<li>Це підтримує загальні ціни на авіаційне пальне понад $700/т навіть із зменшеними преміями.</li>
</ul>
<p>Авіаційне пальне зазвичай дорожчає влітку через попит на авіаперевезення, але наразі високий рівень газойлю та достатність постачання обмежують стимули до подальшого зростання премій чи загальних цін.</p>
<h3>Дизель випереджає авіаційне пальне</h3>
<p>Ринок дизеля демонструє значну напруженість, яка стала основною причиною ралі ф&#8217;ючерсів на газойль.</p>
<ul>
<li>Невигідний арбітраж у травні та першій половині червня обмежив імпорт із Перської затоки та Індії.</li>
<li>Можливості арбітражу дизеля до Європи наразі закриті.</li>
<li>Попит на продукт для змішування морського газойлю (MGO) у Середземному морі обмежує обсяги газойлю для змішування з дизелем.</li>
</ul>
<p>Це призвело до суттєвої беквордації контрактів на Ice gasoil: липневий контракт був на $44/т дорожчий за серпневий 4 липня — максимум за 32 місяці.</p>
<p><strong>Вперше з березня 2023 року премія дизеля до ф&#8217;ючерсів на газойль перевищила премію авіаційного пального.</strong> На умовах cif Північно-Західна Європа 4 липня ціни на дизель перевищували ціни на авіаційне пальне більш ніж на $7/барель, що є найширшою різницею з того часу.</p>
<p>Очікується, що премії на авіаційне пальне відновляться, але спершу має звузитися беквордація, що може статися із послабленням напруженості на ринку дизеля. За даними суднових фіксацій, у серпні можливе збільшення імпорту дизеля, зокрема VLCC Nissos Keros може завантажити дизель для Північно-Західної Європи найближчими тижнями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/latest-market-news/2707526-european-jet-premiums-collapse-on-ice-gasoil-strength" target="_blank">Argus</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/08/yevropejski-premi%d1%97-na-aviacijne-palne-rizko-vpali-na-tli-zmicnennya-fyuchersiv-na-gazojl/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Vitol претендує на американські активи Citgo за понад $10 мільярдів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/vitol-pretenduye-na-amerikanski-aktivi-citgo-za-ponad-10-milyardiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/vitol-pretenduye-na-amerikanski-aktivi-citgo-za-ponad-10-milyardiv/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2025 08:36:06 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Citgo]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Vitol]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Викуп активів]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок США]]></category>
		<category><![CDATA[Судові аукціони]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152618</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29496-Доллары.jpg" alt="Vitol претендує на американські активи Citgo за понад $10 мільярдів"/><br />Консорціум на чолі з Vitol запропонував понад $10 мільярдів за активи Citgo Petroleum у США під час фінального етапу судового аукціону. Це може забезпечити контроль над понад 800 000 барелів на добу нафтопереробних потужностей на трьох НПЗ у США — колишніх ключових активах уряду Венесуели. Деталі пропозиції Vitol Близько $5 мільярдів готівкою Баланс — кредитні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29496-Доллары.jpg" alt="Vitol претендує на американські активи Citgo за понад $10 мільярдів"/><br /><p>Консорціум на чолі з Vitol запропонував понад $10 мільярдів за активи Citgo Petroleum у США під час фінального етапу судового аукціону. Це може забезпечити контроль над понад 800 000 барелів на добу нафтопереробних потужностей на трьох НПЗ у США — колишніх ключових активах уряду Венесуели.</p>
<h3>Деталі пропозиції Vitol</h3>
<ul>
<li>Близько $5 мільярдів готівкою</li>
<li>Баланс — кредитні зобовʼязання за приблизно 15 позовами до уряду Венесуели</li>
<li>Окрема виплата близько $2 мільярдів власникам дефолтних венесуельських облігацій</li>
</ul>
<p><strong>Vitol</strong> прагне розширити свою матеріальну базу активів, попри те що суд у Делавері має врахувати кілька критеріїв для забезпечення найкращої угоди для кредиторів.</p>
<h3>Конкуренція за активи Citgo</h3>
<p>Серед інших учасників торгів:</p>
<ul>
<li>американська інвестфірма <strong>Red Tree</strong> (визначена як стартова ставка)</li>
<li><strong>Black Lion Capital</strong></li>
<li>інвестфонд <strong>Elliott Management</strong></li>
</ul>
<p>За даними Bloomberg, судовий радник готує рекомендацію на користь консорціуму на чолі з канадською компанією <strong>Gold Reserve</strong>, яка є одним з основних кредиторів Венесуели, хоча деталі цієї пропозиції ще не оприлюднені.</p>
<h3>Контекст продажу</h3>
<p>Очікується, що виручка від продажу піде на компенсацію кредиторів Венесуели, чиї активи були конфісковані під час програми націоналізації колишнього президента Уго Чавеса. Завершальне слухання заплановане на 18 серпня, що стане фіналом восьмирічного процесу.</p>
<p><em>Vitol Group — голландська компанія, що займається торгівлею енергоносіями і сировими товарами . Хоча фізична торгівля, логістика і дистрибуція є основою бізнесу, їх доповнюють переробка, пароплавство, термінали, розвідка і видобуток, виробництво електроенергії і роздрібна торгівля. Vitol має 40 офісів по всьому світу.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29496-Доллары.jpg" alt="Vitol претендує на американські активи Citgo за понад $10 мільярдів"/><br /><p>Консорціум на чолі з Vitol запропонував понад $10 мільярдів за активи Citgo Petroleum у США під час фінального етапу судового аукціону. Це може забезпечити контроль над понад 800 000 барелів на добу нафтопереробних потужностей на трьох НПЗ у США — колишніх ключових активах уряду Венесуели.</p>
<h3>Деталі пропозиції Vitol</h3>
<ul>
<li>Близько $5 мільярдів готівкою</li>
<li>Баланс — кредитні зобовʼязання за приблизно 15 позовами до уряду Венесуели</li>
<li>Окрема виплата близько $2 мільярдів власникам дефолтних венесуельських облігацій</li>
</ul>
<p><strong>Vitol</strong> прагне розширити свою матеріальну базу активів, попри те що суд у Делавері має врахувати кілька критеріїв для забезпечення найкращої угоди для кредиторів.</p>
<h3>Конкуренція за активи Citgo</h3>
<p>Серед інших учасників торгів:</p>
<ul>
<li>американська інвестфірма <strong>Red Tree</strong> (визначена як стартова ставка)</li>
<li><strong>Black Lion Capital</strong></li>
<li>інвестфонд <strong>Elliott Management</strong></li>
</ul>
<p>За даними Bloomberg, судовий радник готує рекомендацію на користь консорціуму на чолі з канадською компанією <strong>Gold Reserve</strong>, яка є одним з основних кредиторів Венесуели, хоча деталі цієї пропозиції ще не оприлюднені.</p>
<h3>Контекст продажу</h3>
<p>Очікується, що виручка від продажу піде на компенсацію кредиторів Венесуели, чиї активи були конфісковані під час програми націоналізації колишнього президента Уго Чавеса. Завершальне слухання заплановане на 18 серпня, що стане фіналом восьмирічного процесу.</p>
<p><em>Vitol Group — голландська компанія, що займається торгівлею енергоносіями і сировими товарами . Хоча фізична торгівля, логістика і дистрибуція є основою бізнесу, їх доповнюють переробка, пароплавство, термінали, розвідка і видобуток, виробництво електроенергії і роздрібна торгівля. Vitol має 40 офісів по всьому світу.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/vitol-pretenduye-na-amerikanski-aktivi-citgo-za-ponad-10-milyardiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сухий Рейн піднімає фрахт: вантажоперевезення дизелю дорожчають через падіння рівня води</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/suxij-rejn-pidnimaye-fraxt-vantazhoperevezennya-dizelyu-dorozhchayut-cherez-padinnya-rivnya-vodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/suxij-rejn-pidnimaye-fraxt-vantazhoperevezennya-dizelyu-dorozhchayut-cherez-padinnya-rivnya-vodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2025 05:47:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Freight]]></category>
		<category><![CDATA[Gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[Rhine]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Water Levels]]></category>
		<category><![CDATA[газойль]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Рейн]]></category>
		<category><![CDATA[рівень води]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152620</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29497-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Сухий Рейн піднімає фрахт: вантажоперевезення дизелю дорожчають через падіння рівня води"/><br />Цього тижня фрахтові ставки на баржі Рейну зросли через обмеження завантаження на тлі падіння рівня води, що загрожує посиленням дефіциту дизельного пального в Європі попри зростаючий літній попит. Обмеження на перевезення та вплив на ринок Вартість перевезення 3 000 тонн дизелю та газойлю з Роттердама до Бірсфельдена зросла до 38 швейцарських франків за тонну (47,95 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29497-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Сухий Рейн піднімає фрахт: вантажоперевезення дизелю дорожчають через падіння рівня води"/><br /><p>Цього тижня фрахтові ставки на баржі Рейну зросли через обмеження завантаження на тлі падіння рівня води, що загрожує посиленням дефіциту дизельного пального в Європі попри зростаючий літній попит.</p>
<h3>Обмеження на перевезення та вплив на ринок</h3>
<p>Вартість перевезення 3 000 тонн дизелю та газойлю з Роттердама до Бірсфельдена зросла до 38 швейцарських франків за тонну (47,95 доларів США за тонну), що на 15 франків більше, ніж місяць тому. Причиною є високі температури, які знизили рівень води на найзавантаженішій річці Європи до мінімуму з квітня.</p>
<ul>
<li>Глибина у вузькому місці в Каубі впала до 99 см із 174 см минулого місяця, що обмежило завантаження барж до близько 1 110 тонн.</li>
<li>Прогнозовані завантаження в Дуйсбурзі та Кельні становлять приблизно 1 890 і 1 490 тонн відповідно.</li>
</ul>
<p><strong>На фоні найкрутшої за 16 місяців беквардації на ринку LSGO</strong> (оціночна різниця $27,50/т у Лондоні в середу), скорочення вантажопідйомності ускладнює зусилля щодо скорочення структурного дефіциту середніх дистилятів на континенті.</p>
<h3>Прогнози та очікування</h3>
<p>За даними Німецької метеослужби, рівень води навколо Кельна, Бонна та Дюссельдорфа — центрів нафтопереробної промисловості країни — може впасти до рекордно низького рівня вже наступного вікенду.</p>
<p>Водночас базовий сценарій передбачає більш поступове зниження:</p>
<blockquote><p>«Прогнози вказують на стабільне зниження рівня води, що почнеться цього вікенду та триватиме день за днем», — йдеться у записці швейцарського брокера Riverlake у четвер. Це, за очікуваннями, чинитиме висхідний тиск на фрахтові ставки найближчими тижнями.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29497-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Сухий Рейн піднімає фрахт: вантажоперевезення дизелю дорожчають через падіння рівня води"/><br /><p>Цього тижня фрахтові ставки на баржі Рейну зросли через обмеження завантаження на тлі падіння рівня води, що загрожує посиленням дефіциту дизельного пального в Європі попри зростаючий літній попит.</p>
<h3>Обмеження на перевезення та вплив на ринок</h3>
<p>Вартість перевезення 3 000 тонн дизелю та газойлю з Роттердама до Бірсфельдена зросла до 38 швейцарських франків за тонну (47,95 доларів США за тонну), що на 15 франків більше, ніж місяць тому. Причиною є високі температури, які знизили рівень води на найзавантаженішій річці Європи до мінімуму з квітня.</p>
<ul>
<li>Глибина у вузькому місці в Каубі впала до 99 см із 174 см минулого місяця, що обмежило завантаження барж до близько 1 110 тонн.</li>
<li>Прогнозовані завантаження в Дуйсбурзі та Кельні становлять приблизно 1 890 і 1 490 тонн відповідно.</li>
</ul>
<p><strong>На фоні найкрутшої за 16 місяців беквардації на ринку LSGO</strong> (оціночна різниця $27,50/т у Лондоні в середу), скорочення вантажопідйомності ускладнює зусилля щодо скорочення структурного дефіциту середніх дистилятів на континенті.</p>
<h3>Прогнози та очікування</h3>
<p>За даними Німецької метеослужби, рівень води навколо Кельна, Бонна та Дюссельдорфа — центрів нафтопереробної промисловості країни — може впасти до рекордно низького рівня вже наступного вікенду.</p>
<p>Водночас базовий сценарій передбачає більш поступове зниження:</p>
<blockquote><p>«Прогнози вказують на стабільне зниження рівня води, що почнеться цього вікенду та триватиме день за днем», — йдеться у записці швейцарського брокера Riverlake у четвер. Це, за очікуваннями, чинитиме висхідний тиск на фрахтові ставки найближчими тижнями.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/energy/" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/suxij-rejn-pidnimaye-fraxt-vantazhoperevezennya-dizelyu-dorozhchayut-cherez-padinnya-rivnya-vodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/gasoil/feed/ ) in 0.35765 seconds, on Jul 9th, 2026 at 12:41 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 9th, 2026 at 1:41 pm UTC -->