Дизельне пальне в Європі залишається дорогим навіть після зниження Brent приблизно до $88 за барель. Премія європейського дизелю до нафти зросла з близько $25 за барель на початку року до понад $70, тоді як запаси газойлю в хабі Амстердам — Роттердам — Антверпен перебувають на 24% нижче п’ятирічного середнього рівня. Основне обмеження перемістилося з ринку сирої нафти у переробку та фізичну доступність готового пального.

Дешевша нафта поки не означає дешевого дизпального

17 серпня Brent торгувалася приблизно по $88 за барель — майже на третину нижче пікового рівня близько $126, досягнутого під час війни з Іраном. Водночас ціни на готові нафтопродукти знизилися значно менше, а дефіцит дизельного пального виявився гострішим, ніж нестача сирої нафти. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

За наведеними Reuters даними Міжнародного енергетичного агентства, переробка нафти на Близькому Сході у другому кварталі була на 2,9 млн барелів на добу нижчою за довоєнний рівень. У третьому кварталі відставання, як очікує МЕА, становитиме 2,2 млн барелів на добу. Одночасно російська переробка опустилася до рівнів, близьких до мінімальних за два десятиліття, а Китай скоротив переробку й експорт пального.

У липні сукупний експорт із росії, Близького Сходу та основних азійських постачальників був на 1,3 млн барелів на добу меншим, ніж роком раніше. Це приблизно п’ята частина морської торгівлі, від якої залежать країни-імпортери. Європа входить у цей період із невеликим запасом міцності: газойлю в ARA на 24% менше за п’ятирічне середнє.

Маржа НПЗ майже потроїлася

Премія європейського дизельного пального до Brent, яка приблизно відображає маржу переробки, зросла з близько $25 за барель на початку 2026 року до понад $70. За даними МЕА, у липні роздрібне дизпальне на основних європейських ринках було приблизно на 20% дорожчим, ніж у лютому. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Ця динаміка продовжує тенденцію, яку «Термінал» фіксував раніше: у липні європейська маржа дизелю досягала $66,25 за барель, а запаси газойлю в ARA скорочувалися до мінімуму майже за чотири роки. Нові дані показують, що проблема не зникла навіть після відступу нафтових котирувань.

Джерела: Reuters.

Citi Research у звіті Oil Monitor від 13 серпня 2026 року вказує, що газойлеві крек-спреди зберігають ризик подальшого зростання, але радить обережно ставитися до продовження цінового ралі. Причини — розтягнуті позиції фінансових керуючих, низькі, але не критично низькі запаси дизеля, можливе збільшення експорту нафтопродуктів із Китаю та потенційні геополітичні зміни.

Дизельний ринок балансує між дефіцитними ризиками й можливим відкатом цін

У Citi Research зазначають, що НПЗ варто бути обережними із «переслідуванням» сили газойлевих марж і розглядати додаткове страхування або хеджування крек-спредів і повної барельної маржі. Крек-спред — це різниця між ціною нафтопродукту та сировини, яка відображає маржу перероблення.

Ключовий аргумент Citi — чиста довга позиція managed money в ICE Gasoil знову наближається до багаторічного максимуму. За даними на минулий тиждень, показник уже підійшов до зони близько 100 тис. лотів, яка зазвичай формує верхню межу, після чого позиції часто швидко скорочуються.

У звіті це порівнюють із дзеркальною ситуацією кінця червня — початку липня, коли сумарна чиста позиція managed money у Brent і WTI була біля багаторічного мінімуму, а ринок очікував падіння цін до $60 за барель або нижче, у зону $50. Повторна ескалація конфлікту між Іраном і США швидко підняла ціни та вивела позиції з мінімумів.

Ормуз і Червоне море залишаються головними зовнішніми ризиками

Нафтові ринки залишаються зосередженими на перебоях в Ормузькій протоці та підвищених ризиках у Червоному морі. Переговори Ірану й Оману тривають, але дискусії США та Ірану, за оцінкою Citi, залишаються заблокованими.

Після розпродажу Brent у серпні піднялася з рівня нижче $80 за барель приблизно до $89 за барель. Іран повторив умови повного відкриття Ормузької протоки, серед яких — послаблення тиску США.

За даними Kpler, потоки через Ормузьку протоку на вихідних знизилися: у вівторок проходило близько 8 суден проти 130-140 до війни. У новинному потоці також згадуються повідомлення про атаку на танкер, пов’язаний з ОАЕ, під час транзиту через Ормуз, а також про перехоплення силами США судна, яке, як стверджувалося, намагалося пройти через американську блокаду.

Окремим ризиком Citi називає активізацію атак хуситів у Червоному морі та проти Саудівської Аравії. Водночас Україна продовжувала бити по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по НПЗ Bashneft-Novoil і Slavneft-YANOS.

Запаси дизеля низькі, але ринок ще має певний запас міцності

Citi вказує, що світові запаси дизеля низькі, але лише трохи нижчі за п’ятирічний мінімум, а не драматично нижчі. Востаннє подібний рівень запасів спостерігався у 2022 році, проте тоді глобальні газойлеві крек-спреди були приблизно на $20 за барель нижчими, ніж зараз.

У Європі запаси дизеля в країнах ОЕСР перебувають біля п’ятирічного мінімуму. Водночас Citi вказує, що сильні маржі перероблення та кращі умови оборотного капіталу мають стимулювати НПЗ збільшувати виробництво та закупівлю сирої нафти, що повинно вести до більшого випуску газойлю.

Китай також може наростити експорт нафтопродуктів, зокрема дизеля та бензину. Це здатне частково компенсувати «бичачі» ризики для дизельного ринку, пов’язані з перебоями на Близькому Сході, атаками хуситів, війною росії проти України та обмеженими резервними можливостями для швидкого нарощування дизельного виробництва в Азії за межами Китаю, Північній Америці та Європі.

Дорогий дизель уже впливає на США

У Citi зазначають, що українські атаки на російську енергетичну інфраструктуру, які раніше очікувано мали впливати лише на росію, тепер мають глобальні наслідки та зачіпають США через високі бензинові й дизельні крек-спреди та абсолютні ціни.

За даними звіту, середні роздрібні ціни на бензин у США знову перевищили $4 за галон, а середні роздрібні ціни на дизель становлять близько $5,3 за галон. Це близько до максимуму березня-квітня на рівні приблизно $5,6 за галон і піку 2022 року близько $5,8 за галон.

Американський крек-спред на паливну нафту до WTI, який відображає маржу виробництва дизеля, перебуває в районі $90 за барель. Це вище або близько до ціни WTI на рівні $83 за барель на момент написання звіту. Іншими словами, ціна американської паливної нафти більш ніж удвічі перевищує ціну американської сирої нафти.

Дані щодо запасів показують розрив між сирою нафтою та продуктами

За тижневими даними, глобальні запаси сирої нафти суттєво зросли: запаси у великих торговельних хабах піднялися на 6 млн барелів до 1 020 млн барелів. Це майже повністю пояснюється збільшенням комерційних запасів у США на 17 млн барелів, тоді як стратегічний нафтовий резерв США скоротився на 6 млн барелів, забезпечуючи ресурс для комерційного ринку.

Світові обсяги сирої нафти на воді минулого тижня різко знизилися: загальний обсяг упав на 31 млн барелів до 1 307 млн барелів. Зниження обсягів у транзиті на 40 млн барелів перевищило приріст плавучого зберігання на 9 млн барелів.

Запаси нафтопродуктів у ключових торговельних хабах зросли менш ніж на 1 млн барелів до 1 163 млн барелів. При цьому запаси легких продуктів скоротилися на 2 млн барелів до 348 млн барелів, а середніх дистилятів — на 1 млн барелів до 308 млн барелів.

У США комерційні запаси сирої нафти зросли на 17,4 млн барелів до 424,4 млн барелів, тоді як очікування, опитані Bloomberg, передбачали скорочення на 1,1 млн барелів. Імпорт сирої нафти до США збільшився на 1,1 млн барелів на добу за тиждень до 7,3 млн барелів на добу, а експорт знизився на 0,6 млн барелів на добу до 3,1 млн барелів на добу.

Запаси дизеля у США були майже стабільними: вони знизилися на 10 тис. барелів до 107,1 млн барелів, залишаючись нижче п’ятирічного діапазону. Випуск дизеля на НПЗ зріс на 50 тис. барелів на добу до 5,28 млн барелів на добу, а експорт дизеля перебуває на максимумах майже 2 млн барелів на добу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Citi Research

Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що в липні 2026 року світова переробка сирої нафти була на 5 млн барелів на добу нижчою, ніж роком раніше. Обмежені потужності не змогли компенсувати перебої з постачанням, що підняло маржу переробки до рекордних рівнів. Газойль належить до продуктів, попит на які найбільше постраждав від дефіциту пального та високих цін.

Дефіцит сформувався не лише на ринку нафти, а й у переробці

МЕА 12 серпня погіршило оцінку світового нафтового балансу на 2026 рік. Агентство очікує, що глобальна пропозиція скоротиться на 4,3 млн барелів на добу, або приблизно на 4%, до 102,02 млн барелів на добу. Це створює розрив між пропозицією та попитом приблизно у 1,27 млн барелів на добу проти 860 тис. барелів на добу, що випливали з липневого прогнозу. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Водночас проблема дедалі більше зміщується від фізичної наявності сирої нафти до можливості перетворити її на готові нафтопродукти. За оцінкою МЕА, глобальна переробка у липні була на 5 млн барелів на добу нижчою, ніж рік тому. Наявні потужності не змогли компенсувати обмеження постачання сировини та зупинки підприємств, унаслідок чого маржа переробки піднялася до рекордних рівнів. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Це продовжує тенденцію, яку «Термінал» фіксував раніше: європейська маржа виробництва дизельного пального вже в липні встановлювала рекорди, тоді як запаси газойлю в ARA скорочувалися до багаторічних мінімумів.

Газойль став одним із найбільш уразливих продуктів

МЕА зазначило, що обмежена доступність готового пального та високі ціни вже скорочують споживання. Найсильніше серед основних продуктів постраждали нафта-хімічна сировина naphtha та газойль. Особливо вираженим падіння стало в Азії та на Близькому Сході. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

За оцінкою агентства, переробка в росії у липні становила близько 3,9 млн барелів на добу та залишалася біля 20-річного мінімуму через атаки на НПЗ. На цьому тлі скорочення російського експорту дизелю вже раніше посилювало конкуренцію за альтернативні партії. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Для європейського дизельного ринку ці дані означають, що ціноутворення залишається залежним не тільки від Brent, а й від доступності переробних потужностей, фізичних запасів середніх дистилятів і можливості заміщувати втрачені експортні потоки. Саме тому зниження або стабілізація сирої нафти не обов’язково веде до пропорційного здешевлення дизпального.

Джерела: Reuters.

Після різкого скорочення переробки та експорту пального Китай демонструє перші ознаки повернення на зовнішній ринок нафтопродуктів. Kpler відстежує липневі постачання легких і середніх дистилятів на рівні 787 тис. барелів на добу проти 393 тис. барелів на добу у червні. Зростання китайського експорту може частково збільшити доступність пального в Азії та послабити конкуренцію за альтернативні вантажі, але подальша політика Пекіна залишається невизначеною.

Висока маржа створює стимул повернути більше пального на експорт

20 липня Reuters повідомив про можливий перелом у китайській політиці щодо експорту нафтопродуктів. Пекін раніше неофіційно обмежив зовнішні постачання, щоб захистити внутрішній ринок після різкого погіршення логістики через Ормузьку протоку.

За даними Kpler, у червні Китай експортував 393 тис. барелів на добу легких і середніх дистилятів. У липні аналітична компанія відстежує вже близько 787 тис. барелів на добу, тобто приблизно удвічі більше.

Економічний стимул для збільшення переробки та експорту різко посилився. 17 липня газойль, який є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $143,03 за барель. Його премія до Brent становила $54,93 за барель проти $18,94 напередодні початку війни з Іраном 27 лютого.

Китай скоротив переробку до мінімуму з пандемії

Потенційне відновлення експорту відбувається після глибокого скорочення китайської нафтопереробки. У червні імпорт сирої нафти впав до 7,12 млн барелів на добу — найнижчого рівня з жовтня 2016 року та на 41,3% нижче показника червня 2025 року.

Обсяг переробки скоротився до 12,47 млн барелів на добу, що стало найнижчим показником із березня 2020 року. Одним із чинників такого падіння були саме обмеження на експорт готового пального.

Для європейського дизельного ринку збільшення китайських постачань важливе опосередковано. Додатковий продукт в Азії може зменшити потребу регіональних покупців у вантажах з інших напрямків у момент, коли запаси газойлю в ARA перебувають на багаторічному мінімумі. Водночас нове загострення навколо Ормузької протоки зберігає ризик того, що Китай знову віддасть перевагу внутрішній енергетичній безпеці перед експортом.

Ситуація підтверджує попередній висновок «Термінала», що дешевша нафта не обов’язково означає дешевше дизпальне: доступність готового продукту дедалі більше визначають завантаження НПЗ, експортні обмеження та логістика.

Джерела: Reuters.

Експорт дизельного пального, авіаційного пального та бензину з Китаю у липні може зрости до 3 млн тонн, або майже 800 тис. барелів на добу. Проте фактичні відвантаження поки що залишаються нижчими, а скорочення постачання з Близького Сходу та росії підтримує високі ціни на газойль.

Китай послабив обмеження на експорт нафтопродуктів

Китайські торговельні джерела очікують, що у липні країна може експортувати до 3 млн тонн дизельного пального, авіаційного пального та бензину. Такий обсяг відповідає майже 800 тис. барелів на добу. Водночас поточна оцінка Kpler становить близько 585 тис. барелів на добу, хоча показник може зрости після врахування нових вантажів.

Пекін частково послабив неофіційні обмеження, запроваджені після початку війни з Іраном, і дозволив щонайменше одному приватному НПЗ відновити експорт разом із державними компаніями. У квітні китайські відвантаження легких і середніх дистилятів впали до 350 тис. барелів на добу — найнижчого рівня майже за п’ять років. У травні вони зросли до 411 тис., а у червні — до 423 тис. барелів на добу, залишаючись значно нижчими за довоєнні 719 тис. барелів на добу.

Низьке завантаження НПЗ обмежує можливості Китаю

У червні Китай імпортував 29,27 млн тонн сирої нафти, або 7,12 млн барелів на добу. Це найнижчий показник із жовтня 2016 року та на 41,3% менше, ніж роком раніше. Завантаження установок первинної переробки знизилося до 57,72% — мінімуму приблизно за десять років. Експорт усіх нафтопродуктів у першому півріччі становив 23,59 млн тонн, скоротившись на 13,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року.

Отже, дозвіл на додаткові відвантаження ще не означає, що китайські НПЗ швидко наростять випуск. Для цього потрібне підвищення завантаження переробних потужностей та стабільний доступ до сировини.

Газойль залишається значно дорожчим, ніж до війни

Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії у червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня у статистиці Kpler із 2017 року. Це на 32% менше за середні 6,85 млн барелів на добу протягом трьох місяців до початку війни з Іраном. Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального після пошкодження НПЗ українськими ударами.

Сінгапурський газойль, що є базовим продуктом для виробництва дизельного пального, коштував $137,72 за барель проти $109,35 23 червня та $91,42 27 лютого. Таким чином, ціна зросла на 51% від рівня напередодні війни, тоді як Brent за цей період подорожчала на 14,9%. Це показує, що дефіцит переробних потужностей і готового пального впливає на дизель сильніше, ніж зміна вартості сирої нафти.

Ринковий контекст доповнюють матеріали «Термінала» про те, як запаси та альтернативні маршрути пом’якшували шок постачання, а також про зростання вартості фрахту в Перській затоці.

Джерела: Reuters: China blunted Iran war oil shock, but can it do the same for fuels?, Reuters: China’s June oil imports hit near 10-year low amid Iran war.

Reuters 14 липня звернуло увагу на зміну ролі Китаю у світовому балансі пального. Скорочення китайського імпорту сирої нафти допомогло стримати нафтовий шок, але на ринку нафтопродуктів тиск зберігається через обмеження постачання, російську заборону експорту дизельного пального та низькі запаси.

Проблема змістилася з сирої нафти на готові продукти, насамперед дизельне пальне та газойль

За даними Kpler, на які посилається Reuters, морський імпорт сирої нафти до Китаю в червні впав до 5,96 млн барелів на добу — найнижчого рівня за понад десятиліття. Це значно менше за середні 10,66 млн барелів на добу за три місяці до удару США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.

Водночас Reuters зазначає, що головний тиск залишився в сегменті нафтопродуктів. Імпорт легких і середніх дистилятів до Азії в червні впав до 5,19 млн барелів на добу — найнижчого рівня в даних Kpler із 2017 року. Це на 32% нижче за середні 6,85 млн барелів на добу за три місяці до початку конфлікту.

Китайські експортні обмеження після початку війни також зменшили доступність продуктів. Експорт легких і середніх дистилятів із Китаю у квітні впав до 350 тис. барелів на добу, у травні зріс до 411 тис. барелів на добу, у червні — до 423 тис. барелів на добу. Це все ще нижче за середні 719 тис. барелів на добу за три місяці до конфлікту.

За даними торговельних джерел Reuters у Китаї, експорт дизельного пального, авіапального та бензину в липні може зрости до 3 млн тонн, або трохи менше ніж 800 тис. барелів на добу. Kpler на момент публікації оцінював липневий експорт нафтопродуктів із Китаю в 585 тис. барелів на добу.

Ціновий сигнал залишається жорстким. Singapore gasoil, який є базовим продуктом для дизельного пального, востаннє торгувався по $137,72 за барель. Це на 51% вище за $91,42 за барель 27 лютого, за день до початку конфлікту. Для порівняння, Brent на закритті понеділка становила $83,30 за барель, що на 14,9% вище за рівень 27 лютого.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ринок дизпального реагує не лише на нафту, а й на втрату експортних потоків і дефіцит переробки

Reuters 11 липня повідомило, що рішення росії зупинити експорт дизельного пального спричинило ціновий стрибок на ринках США та Європи. За даними агентства, дизельне пальне є найбільшою часткою світового споживання нафтопродуктів, тому його дефіцит впливає на промисловість, сільське господарство, вантажні перевезення та генерацію електроенергії.

За даними Kpler, на які посилається Reuters, російські відвантаження дизельного пального і газойлю з 1 до 10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу. Це нижче за 400 тис. барелів на добу в червні та майже в 3,5 раза менше за середній рівень 2025 року — близько 817 тис. барелів на добу.

На цьому тлі американські ф’ючерси на дизельне пальне з наднизьким вмістом сірки 9 липня зросли на 11% — до 154 доларів за барель, або до премії 80 доларів за барель до WTI. Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль досягли рекордної премії до Brent — 60,77 долара за барель.

Додатковий тиск створили низькі запаси у США. Урядові дані, наведені Reuters, показали скорочення запасів дизельного пального більш ніж на 4,5 млн барелів за тиждень — до 97,8 млн барелів станом на 3 липня, що на 6% нижче за п’ятирічний середній рівень.

«США стали головним постачальником дизельного пального для ЄС і Великої Британії, коли було порушено рух через Ормузьку протоку, але кожен барель, який тепер перенаправляється до Латинської Америки, — це барель, який не потрапляє до Європи», — заявила Qilin Tam, керівниця напряму переробки FGE NexantECA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Світовий ринок нафти дедалі більше концентрується не навколо самої сирої нафти, а навколо дефіциту й подорожчання готових нафтопродуктів. Найгостріше це проявляється на ринку дизельного пального, яке після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану стало одним із головних джерел інфляційного та логістичного тиску для економік-імпортерів. У багатьох торговельних хабах ціни на дизель зросли значно швидше, ніж котирування сирої нафти, а окремі країни вже були змушені скорочувати імпорт через різке подорожчання ресурсу. Водночас глобальна економіка залишається критично залежною від дизеля, який фактично не має повноцінної заміни в транспорті, агросекторі, промисловості й енергетиці.

Дизель став головною точкою тиску на світову економіку

Після початку війни навколо Ірану найбільшу увагу ринку привертало стрімке зростання цін на нафту. Однак реальний удар по економіках припав саме на ринок нафтопродуктів, передусім дизельного пального. Причина полягає в тому, що економіки працюють не на сирій нафті, а на продуктах її переробки — дизелі, бензині, авіапальному, мазуті й нафті для хімічної промисловості.

Саме дизель виявився найбільш критичним елементом цієї системи. Він використовується у вантажних перевезеннях, залізничному транспорті, сільському господарстві, гірничодобувній галузі, будівництві та резервній генерації електроенергії.

• Ціни на дизель у багатьох регіонах світу зросли більш ніж на 50% після початку конфлікту навколо Ірану.
• У більшості ключових торговельних хабів дизель дорожчав швидше, ніж сира нафта.
• Паралельно різко зросли ціни на авіапальне, бензин, нафту, мазут і газойль.
• Основною причиною ринку стало скорочення судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із головних маршрутів світового енергетичного постачання.

Ринок фактично зіткнувся з ситуацією, коли дефіцит перероблених продуктів став небезпечнішим за нестачу самої нафти. Для багатьох країн це створює подвійний удар: дорожчає як сировина, так і готове паливо, без якого неможливо підтримувати роботу економіки.

Найвразливішими стали країни без власної переробки

Найсильніше від дизельного шоку страждають країни, які мають недостатню власну нафтопереробку й залежать від імпорту готових нафтопродуктів.

Reuters прямо вказує, що держави-імпортери опинилися фактично в пастці: навіть за високих цін вони змушені купувати дизель, оскільки повноцінної альтернативи йому зараз немає.

• Австралія уже четвертий рік поспіль залишається найбільшим імпортером дизеля у світі.
• У 2025 році країна імпортувала близько 25 млн тонн дизеля.
• Середній місячний імпорт становив приблизно 2,10 млн тонн.
• У 2026 році імпорт зріс до 2,19 млн тонн на місяць.
• У березні 2026 року Австралія збільшила закупівлі до 2,52 млн тонн — максимального рівня за останні 18 місяців.
• Причиною став панічний попит після загострення ситуації навколо Ірану.

Особливість Австралії полягає в тому, що країна закрила частину застарілих нафтопереробних заводів і стала критично залежною від імпорту. Водночас її економіка є надзвичайно дизелеємною через великі обсяги аграрного виробництва, видобутку корисних копалин, вантажних перевезень і резервної генерації.

Це означає, що навіть різке подорожчання дизеля не дозволяє країні швидко скоротити споживання.

Туреччина скорочує імпорт, але не може відмовитися від дизеля

Другою найбільшою країною-імпортером дизеля є Туреччина. Однак на відміну від Австралії вона вже почала знижувати закупівлі через різке подорожчання пального.

• У 2026 році Туреччина скоротила імпорт дизеля приблизно на 24% порівняно з попереднім роком.
• Попри це країна продовжує відчувати сильний інфляційний тиск.
• S&P Global прогнозує середню інфляцію в Туреччині на рівні майже 29% у 2026 році.
• Головною причиною називається висока залежність економіки від імпорту енергетичних продуктів.

Водночас скорочення імпорту створює іншу проблему — зниження запасів пального. Для Туреччини це особливо ризиковано, оскільки основою логістичної системи країни є саме автомобільні перевезення, які працюють на дизелі. Тому навіть за високих цін Туреччина буде змушена продовжувати імпорт, підтримуючи світовий попит і утримуючи міжнародні котирування дизеля на високому рівні.

Світові імпортери вже почали економити паливо

Дані компанії Kpler свідчать, що високі ціни вже змушують найбільших покупців знижувати обсяги закупівель.

• 10 із 15 найбільших імпортерів дизеля у світі скоротили закупівлі у 2026 році.
• Бразилія, Франція, Єгипет, Велика Британія та ПАР також знизили імпорт порівняно з 2025 роком.
• Сумарний імпорт цих п’яти країн у січні-квітні 2026 року становив 17,3 млн тонн.
• За аналогічний період 2025 року показник перевищував 21 млн тонн.
• Скорочення становило близько 3,6 млн тонн.

Саме це тимчасове зниження попиту допомогло стримати ще сильніше зростання цін у період найбільшого дефіциту.

Однак Reuters наголошує: така економія навряд чи буде довгостроковою. Дизель залишається базовим енергетичним ресурсом для реального сектору економіки, тому після стабілізації цін країни можуть швидко повернутися до активних закупівель.

Ормузька протока стала головним фактором нестабільності

Ключовою причиною глобального дизельного шоку ринок називає порушення логістики через Ормузьку протоку.

• Через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.
• Скорочення судноплавства після початку конфлікту навколо Ірану обмежило постачання готового пального.
• Найсильніше постраждав ринок авіапального й дизеля.
• Ціни на дизель у головних торговельних хабах досягли багаторічних максимумів.

Ринок фактично переходить у режим, коли вартість логістики й фізична доступність продукту стають важливішими за саму нафту. Це означає, що навіть у разі стабілізації котирувань Brent дефіцит дизеля може зберігатися значно довше.

Фактично ринок переходить у фазу, де головним індикатором стабільності стає не Brent, а здатність країн забезпечувати безперебійне постачання дизеля. Саме тому найбільші імпортери залишаються найуразливішими: вони не можуть швидко замінити ресурс, але змушені оплачувати його подорожчання, щоб уникнути сповільнення економіки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

ICE Brent додав трохи понад 1% і наблизився до $65/бар., тоді як газойль посилився: crack вище US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня), prompt timespread у беквардації понад $43/т.

Взаємозв’язки ринків

• Нафта й дизель
  • ICE Brent: +>1%, наближення до $65/бар.
  • Gasoil crack: >US$38/бар. (із ~$23/бар. у середині жовтня)
  • Prompt timespread: беквардація >$43/т
  • Причини: санкційні ризики для постачання дизелю з росії та удари України по НПЗ рф
  • Рішення біржі: з січня заборона постачання дизелю за контрактом ICE gasoil, виробленого з російської нафти в третіх країнах
  • API (США, тиждень): нафта +4,4 млн бар., бензин +1,5 млн бар., дистиляти +0,6 млн бар.
• Переробка
  • Стійкий попит на середні дистиляти → максимізація виходу “середини бочки” на НПЗ
  • Вищі маржі НПЗ → підтримка високих завантажень і пом’якшення «ведмежого» сценарію для сирої нафти

Деталі ринку

Рух Brent. Ринок просунувся «попри» тижневі звіти API з +4,4 млн бар. по сирій нафті та приростами +1,5 і +0,6 млн бар. по бензину й дистилятам відповідно. Фокус зміщується на реліз EIA. Водночас підвищені маржі НПЗ і структурна беквардація за газойлем роблять «ведмежий» сценарій менш вірогідним.

Політика біржі. ICE Futures Europe з січня забороняє постачання дизелю за контрактом gasoil, якщо він вироблений із російської нафти у третіх країнах — синхронізація з режимом ЄС щодо продуктів із російської нафти.

Висновки

• Дизель як «якір» ринку нафти
  • Підвищення crack до >US$38/бар. та беквардація >$43/т сигналізують фізичну стискнутість середніх дистилятів.
  • Регуляторний чинник (заборона постачання продуктів з російської нафти з січня) підсилює ризики пропозиції саме в дизелі.
  • Наслідок: НПЗ спрямовують зрізи на «середину бочки», маржі тримаються, що підтримує Brent попри ведмежі сигнали зі звітів запасів у США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: seekingalpha.com