<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Гаяна</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/gayana/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 08:11:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy investors]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[structural surplus]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[Гаяна]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні інвестори]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[структурний надлишок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153431</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br />OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів. OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сповільнення розвитку FPSO у Латинській Америці</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/spovilnennya-rozvitku-fpso-u-latinskij-americi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/spovilnennya-rozvitku-fpso-u-latinskij-americi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 06:41:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Аргентина]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[Гаяна]]></category>
		<category><![CDATA[Латинська Америка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Суринам]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152345</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29337-FPSO_Бразилия_150.png" alt="Сповільнення розвитку FPSO у Латинській Америці"/><br />Обсяги видобутку нафти в регіоні зростатимуть до 2029 року, однак затримки запуску FPSO* і скорочення витрат на обслуговування можуть стримати перспективи Бразилії Обсяг нафтовидобутку Загальний обсяг нафтовидобутку в Латинській Америці поза межами ОПЕК+ зросте на 1,2 млн бар./добу – до 7,6 млн бар./добу у 2030 році після пікового значення у 7,8 млн бар./добу у 2029 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29337-FPSO_Бразилия_150.png" alt="Сповільнення розвитку FPSO у Латинській Америці"/><br /><p>Обсяги видобутку нафти в регіоні зростатимуть до 2029 року, однак затримки запуску FPSO* і скорочення витрат на обслуговування можуть стримати перспективи Бразилії</p>
<h3>Обсяг нафтовидобутку</h3>
<p>Загальний обсяг нафтовидобутку в Латинській Америці поза межами ОПЕК+ зросте на 1,2 млн бар./добу – до 7,6 млн бар./добу у 2030 році після пікового значення у 7,8 млн бар./добу у 2029 році. Основними драйверами залишаються бразильські офшорні родовища в передсольовій зоні, блок Stabroek у Гаяні та басейн Неукен в Аргентині. Ці джерела перекриватимуть падіння видобутку на зрілих родовищах. Додаткові обсяги можливі, якщо буде схвалено нові проєкти в Гаяні та передсольовій зоні Бразилії. У перспективі також розглядаються нові фронтірні площі — Екваторіальний шельф Бразилії та Північний басейн Аргентини.</p>
<p>Очікується, що видобуток у Бразилії зросте на 640 тис. бар./добу у 2024–2028 роках і досягне 4,1 млн бар./добу, однак без запуску нових проєктів обсяг скоротиться до 3,8 млн бар./добу у 2030 році. Основна частина зростання припаде на родовища Petrobras, а також активність TotalEnergies, Shell, Equinor, CNOOC і CNPC. Провідну роль відіграватиме басейн Сантус, який забезпечує 70% поточного видобутку нафти у країні.</p>
<h3>Що заважає</h3>
<p>Втім, затримки з проєктами, операційні труднощі та скорочення витрат на обслуговування ставлять під ризик очікуване зростання. Торік виробництво на 300 тис. бар./добу постраждало через страйки й технічні проблеми. Оновлений стратегічний план Petrobras відклав запуск шести FPSO, а зменшення витрат на техобслуговування через падіння цін на нафту призвело до зниження прогнозу на 2030 рік на 500 тис. бар./добу (у порівнянні з оцінками IEA у 2024 році).</p>
<p>Разом з тим, «завод FPSO» у Бразилії залишається амбітним. На родовищах Mero та Búzios до 2028 року заплановано введення 15 FPSO, з яких дев’ять вже в роботі. Petrobras планує запустити ще вісім FPSO до 2030 року, включаючи п’ять на Búzios. Загальна потужність 11 FPSO Búzios перевищить 2 млн бар./добу. Із проєктів на стадії передінвестиційних рішень (pre-FID) до 2030 року можуть бути реалізовані лише Bacalhau Phase 2 (100 тис. бар./добу, Equinor) та модернізація BRC/CRT (100 тис. бар./добу, Petrobras).</p>
<p><strong>Гаяна</strong> продовжує відкриття на Stabroek Block, що розробляється консорціумом на чолі з ExxonMobil. Запаси становлять майже 12 млрд бар. нафтового еквівалента. Сьома фаза проєкту має бути схвалена до кінця 2025 року, восьма – у 2027 році. За поточними планами, обсяги видобутку подвояться: з 600 тис. бар./добу у 2024 до 1,2 млн бар./добу у 2029 році.</p>
<p><strong>Суринам</strong> отримає перші офшорні барелі з блоку 58, який нещодавно схвалили TotalEnergies і APA Corporation. Розташований поруч з гаянським Stabroek Block, FPSO потужністю 220 тис. бар./добу має запуститися у 2028 році. Це дозволить збільшити видобуток країни з 20 тис. бар./добу у 2025 році до 220 тис. бар./добу до кінця десятиліття. Ще три блоки виглядають перспективно, однак потенційний видобуток можливий лише в другій половині 2030-х років.</p>
<p><em>* <span data-huuid="16708104518575671012">FPSO (Плавуча установка для видобутку, зберігання та відвантаження нафти) &#8212; це плавуча платформа, яка використовується для видобутку, переробки, зберігання та відвантаження нафти і газу з морських родовищ, особливо у віддалених районах, де немає можливості прокладати трубопроводи. </span><span data-huuid="16708104518575671529">Вона поєднує в собі функції бурової платформи, заводу з переробки та сховища.<span data-cid="93fc454c-5493-4fb8-a1b4-1ce25bfc96a1"> </span></span></em></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29337-FPSO_Бразилия_150.png" alt="Сповільнення розвитку FPSO у Латинській Америці"/><br /><p>Обсяги видобутку нафти в регіоні зростатимуть до 2029 року, однак затримки запуску FPSO* і скорочення витрат на обслуговування можуть стримати перспективи Бразилії</p>
<h3>Обсяг нафтовидобутку</h3>
<p>Загальний обсяг нафтовидобутку в Латинській Америці поза межами ОПЕК+ зросте на 1,2 млн бар./добу – до 7,6 млн бар./добу у 2030 році після пікового значення у 7,8 млн бар./добу у 2029 році. Основними драйверами залишаються бразильські офшорні родовища в передсольовій зоні, блок Stabroek у Гаяні та басейн Неукен в Аргентині. Ці джерела перекриватимуть падіння видобутку на зрілих родовищах. Додаткові обсяги можливі, якщо буде схвалено нові проєкти в Гаяні та передсольовій зоні Бразилії. У перспективі також розглядаються нові фронтірні площі — Екваторіальний шельф Бразилії та Північний басейн Аргентини.</p>
<p>Очікується, що видобуток у Бразилії зросте на 640 тис. бар./добу у 2024–2028 роках і досягне 4,1 млн бар./добу, однак без запуску нових проєктів обсяг скоротиться до 3,8 млн бар./добу у 2030 році. Основна частина зростання припаде на родовища Petrobras, а також активність TotalEnergies, Shell, Equinor, CNOOC і CNPC. Провідну роль відіграватиме басейн Сантус, який забезпечує 70% поточного видобутку нафти у країні.</p>
<h3>Що заважає</h3>
<p>Втім, затримки з проєктами, операційні труднощі та скорочення витрат на обслуговування ставлять під ризик очікуване зростання. Торік виробництво на 300 тис. бар./добу постраждало через страйки й технічні проблеми. Оновлений стратегічний план Petrobras відклав запуск шести FPSO, а зменшення витрат на техобслуговування через падіння цін на нафту призвело до зниження прогнозу на 2030 рік на 500 тис. бар./добу (у порівнянні з оцінками IEA у 2024 році).</p>
<p>Разом з тим, «завод FPSO» у Бразилії залишається амбітним. На родовищах Mero та Búzios до 2028 року заплановано введення 15 FPSO, з яких дев’ять вже в роботі. Petrobras планує запустити ще вісім FPSO до 2030 року, включаючи п’ять на Búzios. Загальна потужність 11 FPSO Búzios перевищить 2 млн бар./добу. Із проєктів на стадії передінвестиційних рішень (pre-FID) до 2030 року можуть бути реалізовані лише Bacalhau Phase 2 (100 тис. бар./добу, Equinor) та модернізація BRC/CRT (100 тис. бар./добу, Petrobras).</p>
<p><strong>Гаяна</strong> продовжує відкриття на Stabroek Block, що розробляється консорціумом на чолі з ExxonMobil. Запаси становлять майже 12 млрд бар. нафтового еквівалента. Сьома фаза проєкту має бути схвалена до кінця 2025 року, восьма – у 2027 році. За поточними планами, обсяги видобутку подвояться: з 600 тис. бар./добу у 2024 до 1,2 млн бар./добу у 2029 році.</p>
<p><strong>Суринам</strong> отримає перші офшорні барелі з блоку 58, який нещодавно схвалили TotalEnergies і APA Corporation. Розташований поруч з гаянським Stabroek Block, FPSO потужністю 220 тис. бар./добу має запуститися у 2028 році. Це дозволить збільшити видобуток країни з 20 тис. бар./добу у 2025 році до 220 тис. бар./добу до кінця десятиліття. Ще три блоки виглядають перспективно, однак потенційний видобуток можливий лише в другій половині 2030-х років.</p>
<p><em>* <span data-huuid="16708104518575671012">FPSO (Плавуча установка для видобутку, зберігання та відвантаження нафти) &#8212; це плавуча платформа, яка використовується для видобутку, переробки, зберігання та відвантаження нафти і газу з морських родовищ, особливо у віддалених районах, де немає можливості прокладати трубопроводи. </span><span data-huuid="16708104518575671529">Вона поєднує в собі функції бурової платформи, заводу з переробки та сховища.<span data-cid="93fc454c-5493-4fb8-a1b4-1ce25bfc96a1"> </span></span></em></p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/spovilnennya-rozvitku-fpso-u-latinskij-americi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/gayana/feed/ ) in 0.25194 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 12:39 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 1:39 pm UTC -->