Цього літа сонячна генерація у США зросте ще на третину порівняно з минулим роком і майже вдвічі перевищить гідроенергетику. Прогноз до 2026 року передбачає, що сонце стане головним джерелом відновлюваної генерації у літній період.

Прогноз виробництва електроенергії у США

Американське Управління енергетичної інформації (EIA) прогнозує значне зростання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел у літній період (червень–вересень). Очікується, що **сонячна генерація сягне 124 мільярдів кіловат-годин (BkWh)**, що на 34% більше, ніж торік.

• Сонце стане другим за обсягом джерелом відновлюваної генерації після вітру цього літа.
• Водночас сонячна генерація перевищить виробництво гідроенергії приблизно на 50%.
• Минулого літа вперше сонце перевищило гідроенергетику на 15%.

Довгострокові тенденції

За прогнозом EIA:

• Сонячна генерація зросте до 7% усього виробництва електроенергії у 2025 році та 8% у 2026 році.
• До літа 2026 року очікується подальше зростання на 19%, до 147 BkWh.
• Це дозволить сонцю обійти вітер і стати головним джерелом відновлюваної генерації у США влітку.

Вплив на газову генерацію

Зростання виробництва з відновлюваних джерел, а також вищі витрати на паливо ведуть до зниження генерації з природного газу в окремих регіонах.

Очікується, що виробництво електроенергії з природного газу в США скоротиться на 4% у 2025 році, після чого зросте на 2% у 2026 році.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration – Short-Term Energy Outlook

Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. Equinor, попри падіння прибутків, продовжує інвестувати у морську вітрову енергетику в Польщі та США, а також у розвідувальне буріння в Норвезькому морі. Норвезькі компанії також активно інвестують в Україну, використовуючи нові схеми підтримки бізнесу.

1. Атомна енергетика: Норвегія розглядає можливість збільшення генерації електроенергії внаслідок нових проєктів у сфері атомної енергетики. Це може стати важливим кроком у диверсифікації енергетичного балансу країни.
2. Енергетична політика: Уряд Норвегії оголосив про відмову від будівництва нових силових кабелів до 2029 року та обмеження впровадження енергетичних правил ЄС. Це рішення спрямоване на захист національного ринку та підтримку власних енергетичних інтересів.
3. Співпраця AFRY та Statkraft: Компанія AFRY підписала рамкову угоду з Statkraft, найбільшим європейським виробником відновлюваної енергії, на надання технічних консультаційних послуг у Норвегії. Угода охоплює гідроенергетику та електроенергетику та розрахована на три роки з можливістю продовження.
4. Проєкт Barents Blue: Норвезька компанія Horisont Energi підписала перший контракт на постачання газу для свого проєкту Barents Blue, який передбачає будівництво заводу з виробництва чистого аміаку в Маркоппнесі.
5. Інновації у вітровій енергетиці: Enova SF виділила 1,2 мільярда норвезьких крон (близько 107 мільйонів доларів США) на фінансування проєкт Wind Catching Demonstrator, який передбачає створення першої у світі плавучої платформи з кількома вітровими роторами.
6. Розширення електромережі: Норвегія планує збільшити потужність своєї електромережі на 25%. Це передбачає значні інвестиції в інфраструктуру, технологічний прогрес та інтеграцію відновлюваних джерел енергії.
7. Інвестиції в Україну: Норвезькі компанії отримали 40 мільйонів крон для інвестицій в Україну. Серед них – Emergy, Tschudi Logistics Group та Fenix Repower, які стали першими учасниками нової схеми підтримки бізнесу.
8. Морська вітрова енергетика в Польщі: Equinor розпочала роботу над базою експлуатації та технічного обслуговування морських вітрових електростанцій Bałtyk 2 & 3 у Польщі. Проєкт потужністю 1,5 ГВт забезпечить енергією понад 2 мільйони домогосподарств до 2028 року.
9. Компенсації за розлив нафти: Equinor створила портал для виплати компенсацій після розливу на нафтовому родовищі Ньйорд А.
10. Стратегічні зміни в Equinor: Компанія скорочує інвестиції у відновлювані джерела енергії, зосередившись на збільшенні доходів акціонерів та адаптації до нових енергетичних реалій.
11. Нове відкриття вуглеводнів: Equinor виявила нове родовище вуглеводнів у свердловині Mistral у Норвезькому морі. Запаси оцінюються в 19–44 мільйони барелів. Ліцензійна група, до якої входять Equinor, Pandion Energy, OKEA та DNO Norge, зараз вивчає можливості розвитку проєкт.
12. Проект Empire Wind 1 у США: Equinor продовжує розвивати проєкт Empire Wind 1 потужністю 816 МВт, попри економічні та політичні виклики. Компанія отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію електропередач для цього проєкту.
13. Розвідувальне буріння: Equinor отримала дозвіл на буріння розвідувальної свердловини в зоні, де розташоване гігантське нафтове родовище Йохан Кастберг.
14. Фінансові результати Equinor: Чистий прибуток Equinor у минулому кварталі впав на 25%, до $2мільярдів,\; через\; низькіціни\; на\; нафту\; та\; зниження\; видобутку.$

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

ЧАО «Укргидроэнерго» в январе-марте 2018 года сократило чистую прибыль на 12,3% (105,159 млн грн) по сравнению с аналогичным периодом прошлого года – до 749,265 млн грн.

Об этом передает Энергореформа.

Согласно сообщению компании в системе раскрытия информации Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, ее чистый доход за І квартал снизился на 5,9% (102,089 млн грн) – до 1 млрд 616,349 млн грн, валовая прибыль – на 19,2% (208,311 млн грн), до 874,95 млн грн.

Отпуск электроэнергии «Укргидроэнерго» в январе-марте-2018 увеличился на 28% (825,19 млн кВт-ч) по сравнению с І кварталом прошлого года – до 3 млрд 777,347 млн кВт-ч.

Как сообщалось, «Укргидроэнерго» в 2017 году сократило чистую прибыль на 33,7% (744,185 млн грн) по сравнению с 2016 годом – до 1 млрд 465,533 грн грн. чистый доход – на 4,7% (281,413 млн грн), до 5 млрд 716,4 млн грн, валовую прибыль – на 12,6% (423,322 млн грн), до 2 млрд 948,766 млн грн.

«Укргидроэнерго» эксплуатирует все крупные гидроэлектростанции, расположенные на украинских участках Днепра и Днестра. Суммарная установленная электрическая мощность гидроэлектростанций компании (103 гидроагрегата) составляет 5758,1 МВт. Государство в лице Министерства энергетики и угольной промышленности владеет 100% акций общества.

Екологи – проти, уряд – за, Євросоюз утримується. У форматі «круглого столу», який відбувся 18 квітня в Києві за ініціативи Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, учасники донесли інформацію про можливі впливи на довкілля об’єктів гідроенергетики, а також наслідки, які очікуються від реалізації програми її розвитку до 2026 року.

Про це повідомляє «Нова Доба».

У доповіді заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко детально зупинився на причинах непогодження Програми з боку Мінприроди. Було зазначено, що програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій з Республікою Молдова та консультацій з громадськістю.

Окремо йшлося про Канівську гідроакумулюючу електростанцію, і донести про ситуацію щодо цього об’єкту в Черкаси прибули спікери Руслан Гаврилюк – голова Національного екологічного центру України, Дмитро Іванов – виконавчий директор НЕЦУ, Юрій Гамалій – депутат Канівської міськради.

Доповідачі наголосили на ризиках проекту. Це нестабільність геологічної будови, руйнівний вплив на берегову лінію та Зміїні острови як складову Канівського природного заповідника, можливе радіоактивне та інше забруднення води в Дніпрі унаслідок розмивання осаду, що накопичилося на дні Канівського водосховища. В біологічному аспекті будівництво Канівської ГАЕС створить значний негативний вплив не лише на місцевому рівні, але й для всього Середнього Подніпров’я.

«Велика гідроенергетика має значні впливи на довкілля, а Україна є однією з країн, яка зазнала найбільш відчутних втрат через її нераціональний розвиток. Експертами НАЦУ доведено, що Програма розвитку гідроенергетики на етапах розробки та затвердження абсолютно не враховано зобов’язання, які взяла на себе Україна після підписання Угоди з Євросоюзом», — сказав Руслан Гаврилюк.

Развитие гидроэнергетики — это вопрос энергетической безопасности Украины. Об этом заявил глава Всеукраинской Энергетической Ассамблеи (ВЭА) Иван Плачков на форуме «Гидроэнергетика и окружающая среда», который состоялся на Днестровской ГАЭС.

Об этом передает Энергореформа.

Энергетики, ученые, представители власти и местных общин, экологических и общественных организаций, специалисты по водным ресурсам и экологии Молдовы, Швеции, Португалии обсудили развитие гидропотенциала Украины с акцентом на экологическую составляющую.

Участники форума, организованного Всеукраинской Энергетической Ассамблеей и ЧАО «Укргидроэнерго», констатировали, что высокие темпы развития возобновляемой энергетики в нашей стране, а также ограничения с 2020 года генерации электроэнергии на ТЭС, которые не соответствуют требованиям по уровню выбросов СО2 и пыли, обостряют необходимость увеличения регулирующих мощностей в объединенной энергосистеме Украины. Развитие гидроэнергетики требует профессиональной оценки экологических и социальных последствий работы существующих, или перспективных ГЭС и ГАЭС. Ведь функционирование таких масштабных высокотехнологичных объектов как, например, Днестровская ГАЭС, затрагивает не только вопросы экологии региона ее расположения, но и других регионов Украины и соседних государств.

Как отметил И.Плачков, гидроэнергетика решает широкий комплекс вопросов. Кроме производства электроэнергии, гидроэлектростанции балансируют нагрузку в энергосистеме в пиковые периоды потребления.

«Мы забываем, что гидроэнергетика решает комплекс экономических и социальных вопросов, таких, как водоснабжение регионов, обеспечение водными ресурсами сельского хозяйства. Сегодня в мире доступа к электроэнергии не имеют 15%, или 1,1 млрд всех жителей, к питьевой воде — 2,5 млрд, или 30% от всего населения планеты Земля. Гидроэнергетика — это возобновляемые источники энергии, необходимость в которых растет с каждым годом по всему миру. В Украине, в связи с потерей угольного сектора Донбасса, сложной ситуацией в газовой отрасли, развитие гидроэнергетики становится вопросом национальной безопасности», — сказал глава ВЭА.

По мнению и.о. главы комитета ВР по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Александра Домбровского, в Украине обострилась проблема устойчивости энергосистемы и гидроэнергетика в ее решении играет ключевую роль.

«Моя миссия — выслушать все предложения, проблематику, и предложить поддержку отрасли на законодательном уровне. Нужно усилить деятельность межправительственной комиссии Украина-Молдова», — считает он.

Развитие гидроэнергетики в Украине предусмотрено как отраслевой программой развития до 2025 года, так и Энергетической стратегией до 2035 года, подчеркнул генеральный директор ЧАО «Укргидроэнерго» Игорь Сирота.

«Перед принятием важных решений относительно достройки или нового строительства объектов, проекты должны пройти стадию обсуждения в широкой экспертной среде, чтобы были выбраны наиболее удачные решения для минимизации воздействия на экологию и водные ресурсы. На сегодня три кита нашей политики: экологическое состояние турбин, увеличение срока эксплуатации и безопасность сооружений. Наши проекты корректируются каждые 3-4 года, проходят экологическую экспертизу воздействия на окружающую среду. Все специалисты могут убедиться, побывав сегодня на наших объектах, что они в хорошем техническом состоянии. Общество должно быть хорошо информировано для принятия решения по дальнейшему развитию отрасли. Чтобы от лозунгов перейти к конструктивным профессиональным обсуждениям, мы организовали форум, который стал началом этого диалога», — сказал гендиректор «Укргидроэнерго».

Уже сегодня нужно начинать изучение площадок для введения новых ГАЭС в Украине, считает заместитель технического директора ПАО «Укргидропроект» Юрий Ландау.
«Можно сказать, что, к сожалению, мы в Украине не знаем нашего гидроэнергетического потенциала. Его нужно просчитать для дальнейшего планирования экономики. В мире за 16 лет (с 2000 по 2016 гг.) ГАЭС увеличили генерацию в 1,7 раза. Сегодня производство электроэнергии на ГЭС и ГАЭС составляет 16% от общемирового показателя, и оно продолжает увеличиваться, потенциал не исчерпан. Мировая практика показывает, что из всех балансирующих мощностей в мире 97% — это ГАЭС, оборудование которых рассчитано на 100 лет эксплуатации. Нам следует начинать изучать новые площадки для введения новых ГАЭС в Украине, ведь это длительный процесс, который составляет более 15 лет», — сказал Ю.Ландау.

Днестр является для Молдовы главным источником питьевой воды, отметила представитель министерства сельского хозяйства, регионального развития и охраны окружающей среды Молдовы Надежда Килару.

«Река Днестр является для Молдовы главным источником питьевой воды, водоснабжения населения и отраслей экономики. Это вопрос безопасности. Наша страна выбрала евроинтеграционный вектор развития. На основе законодательства ЕС мы осуществляем интегрированное управление водными ресурсами, учитываются приоритеты их использования. Мы открыты для конструктивного диалога, учитывая потребности и мнения обеих сторон», — подчеркнула представитель Молдовы.

Програма розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року, яка передбачає будівництво низки ГЕС та ГАЕС, потребує експертного обговорення та приведення у відповідність до вимог Асоціації України з ЄС.

Про це на прес-конференції в Укрінформі сказав представник управління охорони земельних та водних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів Олександр Бонь повідомляє Укрінформ.

«Позиція нашого міністерства чітка, прозора і, на наш погляд, конструктивна і полягає в тому, що перед ухваленням та в процесі підготовки таких рішень такі проекти мають пройти стадію обговорення в широкому експертному середовищі. Саме таке проведення обговорення допомогло б уникнути багатьох резонансних і суперечливих моментів», — сказав Бонь.

За його словами, Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року включає будівництво таких резонансних об’єктів, як Дністровської ГАЕС (1-3 черга), Канівської ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрійського водосховища до відмітки 20, 7 м, і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.

«Міністерство не може стояти осторонь, тому що будівництво саме таких об’єктів з погляду природоохоронної діяльності завдасть значної шкоди. Якщо ми говоримо про Ташлик та рівень Олександрівського водосховища, ми говоримо про майже 21 га площі природної заповідної території, яка становить значний природоохоронний інтерес. Це ті об’єкти природно-заповідного фонду, які в процесі включення до Смарагдової мережі Європи. Це наші міжнародні зобов’язання в рамках Асоціації з ЄС», — наголосив представник Мінприроди.

Він наголосив, що розвиток такої галузі, як гідроенергетика, має відбуватися з урахуванням природоохоронного законодавства та міжнародних зобов’язань України.

Натомість широке експертне обговорення та врахування думки вчених, екологів і громадськості дозволило б віднайти компромісні та конструктивні рішення для реалізації таких програм із найменшою шкодою, сказав Бонь.

У свою чергу голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що за підтримки Фонду «Відродження» було проведено експертний аналіз, який не відбувся на етапі підготовки Програми з розвитку гідроенергетики. При цьому підготовлені методичні аналітичні документи, в яких проаналізовано, як би мала розвиватися гідроенергетика з урахуванням євроінтеграційних процесів, що передусім мають включати засади збалансованого розвитку, на яких стоїть Європейський Союз.

«Ми закликаємо мислити гідроенергетиків не в контексті будівництва нових об’єктів, а екологізації тих об’єктів, які вже побудовані, тому що в Україні є близько 10 великих об’єктів і близько 130 малих ГЕС. Немає жодного об’єкта, який відповідав би європейським стандартам щодо гідроенергетичних об’єктів»,  — сказав Гаврилюк.

Представники НЕЦУ також розповіли, що при проведенні численних процедур з виділення земель під будівництво ГЕС та ГАЕС допущені значні порушення, в тому числі прав громад та окремих громадян.

За словами експерта Центру Віталія Цокура, НЕЦУ вирішив звернутися до суду щодо скасування цієї Програми. Крім того, 14 березня, в День захисту малих річок, громадські організації направили звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з приводу неприпустимості реалізації Програми по розвитку гідроенергетики в нинішньому її варіанті.

Президент Украины Петр Порошенко уполномочил министра финансов Александра Данилюка подписать письмо о внесении изменений в соглашение с Европейским инвестиционным банком о реабилитации гидроэлектростанций.

Об этом сообщает сайт президента Украины, передает Энергореформа.

«Уполномочить министра финансов Украины Данилюка Александра Александровича на подписание Письма о внесении изменений № 1 в Финансовое соглашение (Проект «Реабилитация гидроэлектростанций») между Украиной и Европейским инвестиционным банком», – говорится в распоряжении главы государства №12/2018-рп от 15 января 2018 года.

Фонд госимущества Украины объявил конкурс по выбору оценщика для целостного имущественного комплекса (ЦИК) Первомайской гидроэлектростанции (Николаевская обл.).

Как передает Энергореформа, об этом сообщила пресс-служба ведомства.

«Конкурс предложений оценщиков состоится 6 декабря. Комиссия будет рассматривать предложения, не превышающие 50 тыс. грн. Документы можно подавать до 30 ноября», — цитирует пресс-служба врио главы ведомства Виталия Трубарова.

В рамках деловой программы XV Международного форума «Топливно-энергетический комплекс Украини: настоящее и будущее» проведен VIII Международной конференция гидроэнергетиков.

Об этом сообщает пресс-служба Минэнергоугля.

Президент Ассоциации «Укргидроэнерго», Герой Украины Семен Поташник подчеркнул, что в этом году Ассоциация «Укргидроэнерго» отмечает 15 лет со дня основания. Также отметил важность развития гидроэнергетики, которая обеспечивает регулирование мощности в энергосистеме Украины.

«15 лет мы занимаемся развитием гидроэнергетики Украины. При этом не только отстаиваем свой профессиональный взгляд на развитие отрасли, но и на практике реализуем свои замыслы в жизнь», — отметил С.Поташник. При этом напомнил о строительстве Ташлыкской и Днестровской ГАЭС и разработке проекта концептуального взгляда на развитие малой гидроэнергетики.

Генеральный директор ЗАО «Укргидроэнерго» Игорь Сирота остановился на вопросах внедрения Программы развития гидроэнергетики до 2026 года, в частности, развития малой гидроэнергетики.

«Потенциал рек Украины используется на 60%, поэтому можно задействовать еще около 30% для производства электроэнергии», — убежден И. Сирота. В то же время подчеркнул важность системной коммуникации с общественностью. «Общество должно обладать достоверной информацией и быть готово для понимания и восприятия проектов гидоенергетикы, видеть их преимущества», — отметил И.Сирота. «Гидроэнергетика должна иметь достойное место среди генераций Украины», — отметил Игорь Сирота.

Выступавшие отмечали важность проектов гидроэнергетики для развития инфраструктуры, строительства мостов, социальных объектов.

Участие в мероприятии приняли генеральный директор ЗАО «Укргидроэнерго» Игорь Сирота, Вице-президент Ассоциации «Укргидроэнерго» Александр Карамушка, Президент ОО «Ассоциация« СИГРЭ-Украина» Александр Светелик, Первый вице-президент Ассоциации «Укргидроэнерго», генеральный директор ООО «НТК Энпасэлектро» Юрий Бондаренко и другие.

Ранее Терминал сообщал, НКРЭКУ снизила средний тариф «Укргидроэнерго» на 2017г на 7%.

Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), снизила средний тариф ЧАО «Укргидроэнерго» (УГЭ) на 2017 год на 7% – с 65,6 коп. за 1 кВт-ч до 61,02 коп. за 1 кВт-ч.

Об этом сообщает Интерфакс-Украина.

Согласно принятому на заседании в четверг решению комиссии, инвестиционная программа УГЭ на 2017 год утверждена в объеме 3 млрд 446,362 млн грн, в т.ч. для ГЭС – 1 млрд 200,66 млн грн, для ГАЭС – 2 млрд 245,702 млн грн (все – без НДС).

Как сообщалось, производство электроэнергии девятью ГЭС и ГАЭС «Укргидроэнерго» в 2016 году возросло на 35,6% (на 2 млрд 285,972 млн кВт-ч) по сравнению с 2015 годом – до 8 млрд 711,764 млн кВт-ч.

Прогноз отпуска электроэнергии ГЭС и ГАЭС «Укргидроэнерго» на 2017 год составляет 9,309 млрд кВт-ч.

СПРАВКА

«Укргидроэнерго» эксплуатирует все крупные гидроэлектростанции, расположенные на украинских участках Днепра и Днестра. Суммарная установленная электрическая мощность гидроэлектростанций генкомпании составляет 5744,8 МВт. Государство в лице Министерства энергетики и угольной промышленности владеет 100% акций компании.

НКРЭКУ осуществляет государственное регулирование деятельности субъектов природных монополий в электроэнергетике, теплоснабжении, нефтегазовом комплексе, централизованном водоснабжении и водоотводе, переработки и захоронения бытовых отходов, а также обеспечивает проведение ценовой и тарифной политики в этих сферах.

Как ранее сообщал Терминал, НКРЭКУ снизила тариф «Энергоатома» на ноябрь-декабрь на 2,9%.