Важливим завданням для Міністерства енергетики є не тільки впровадження політики енергоефективності, а і популяризація реформи енергоефективності у суспільстві.

Повідомляє Міненерго.

На цьому наголосила заступниця міністра енергетики Юлія Підкоморна під час виступу на презентації навчальної програми з енергоефективності для представників ЗМІ у рамках проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».

«Міненерго спільно з Держенергоефективності за допомогою державних механізмів спонукає до впровадження та стимулювання заходів з енергоефективності, як у промисловості, так і в побутовому секторі», — наголосила Юлія Підкоморна.

Вона відзначила роль медіа та закликала представників ЗМІ до поглиблення обізнаності з питань енергоефективності, щоб висвітлювати ці питання у публічній площині та формувати їх правильне розуміння і сприйняття суспільством. Підготовка широкої професійної спільноти журналістів буде фахово та об’єктивно сприяти процесу популяризації реформи у сфері енергоефективності.

Читайте у Терміналі: Міненерго визначило пріоритетні напрямки Енергостратегії.

Трансформація вугільних регіонів, відновлювана енергетика, воднева енергетика, декарбонізація та енергоефективність є пріоритетними для Міністерства енергетики, зокрема, й у межах співпраці із Німеччиною.

Про це йшлося під час ділової вечері в.о. міністра енергетики Ольги Буславець і Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анки Фельдгузен.

«Ми започаткували новий рівень енергетичного партнерства між нашими країнами, підписавши Спільну заяву між Україною і Німеччиною. Це стало імпульсом нового співробітництва для декарбонізації нашої економіки, обміну досвідом та інноваціями у енергетичних технологіях та реалізації спільних проєктів за низкою напрямків. Трансформація вугільних регіонів, відновлювана енергетика, воднева економіка, декарбонізація та енергоефективність є серед наших пріоритетів. Всі п’ять напрямків співробітництва є стратегічно важливими для Міністерства. Очікуємо запуск Секретаріату Енергетичного партнерства, який під кожний проєкт по 5-ти напрямках партнерства формуватиме національну експертну мережу», — зазначила Ольга Буславець.

Україна дуже зацікавлена у вивченні досвіду Німеччини у сфері трансформації вугільних регіоні та підготувала пропозиції для пілотних проєктів трансформації двох шахт – на заході та на сході України.

«Досвід Німеччини з пошуку компромісів, успішної трансформації вугільних регіонів є особливо важливим для нас. У цьому контексті, ми покладаємо надії на якомога швидший запуск Мультипартнерського фонду та проекту «Трансформація вугільних регіонів», який буде реалізовуватись GIZ. Мультипартнерський фонд має стати ефективним механізмом координації та залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги для виконання пілотних проєктів трансформації вугільних шахт», — зауважила Ольга Буславець.

Окремо сторони обговорили тему розвитку водневої енергетики як одного з пріоритетних напрямків діяльності Міненерго.

Ефективні шляхи впровадження енергоменеджменту та ЕСКО-механізму у бюджетній сфері в Україні та Хорватії обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками Агентства із управління нерухомістю Хорватії (APN), що підпорядковується Міністерству будівництва та планування Хорватії.

Про це інформує прес-служба Держенергоефективності

Зустріч, в якій також взяли участь представники Проектів ПРООН та GIZ, стала першим практичним кроком щодо реалізації підписаного напередодні Меморандуму про співпрацю України та Хорватії у сфері енергоефективності.

Окрім стимулювання будівництва житлових будинків, Агентство із управління нерухомістю Хорватії також займається впровадженням системи енергоменеджменту та термомодернізацією бюджетних установ за ЕСКО-механізмом.

Невід’ємним інструментом системи енергоменеджменту в Хорватії є розроблена та вже успішно діюча Інформаційна система управління енергоресурсами ISGE. Цей інтернет-додаток дозволив:

заснувати повну базу даних усіх будівель бюджетного сектору;

аналізувати споживання енергетичних та водних ресурсів у будівлях;

визначати ті будівлі, які потребують нагальної термомодернізації за різними механізмами (ЕСКО, гранти ЄС тощо).

Завдяки лише цій системі ISGE щорічна економія енергоспоживання у бюджетному секторі Хорватії складає майже 7%, а коштів — більше 17 млн євро.

Також, сторони розглянули хорватський досвід реалізації ЕСКО-проектів для термомодернізації бюджетних закладів та джерела їх фінансування, серед яких – співфінансування від Фонду енергоефективності та кредитування комерційними банками.

Зі свого боку, С.Савчук представив успішний та стрімкий старт ЕСКО-механізму в Україні. Завдяки підготовленій законодавчій базі у 2016 р. укладено перші 20 контрактів на суму 18 млн гривень. Після запуску спеціального ЕСКО-модулю у системі «PROZORRO», лише за кілька місяців, маємо майже 350 оголошених аукціонів, з яких половину проведено та 51 договір укладено.

Голова Держенергоефективності запевнив хорватських колег у тому, що ринок ЕСКО-послуг в Україні величезний і сягає 8 млрд доларів. Близько 100 тис. об’єктів соціальної сфери потребує термомодернізації.

Тож, ЕСКО-проекти в Україні можуть бути перспективною справою, у тому числі для іноземних компаній.

Наприкінці зустрічі Сергій Савчук запросив представників Агентства із управління нерухомістю Хорватії та ISGE, а також хорватських ЕСКО-компаній взяти участь у IV Форумі енергоефективного партнерства, що проводить Держенергоефективності 27 квітня у Києві у КВЦ «Парковий».

У Держенергоефективності обговорили перспективи розвитку ринку ЕСКО у бюджетній сфері.

Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.

Перспективи розвитку ринку ЕСКО у бюджетній сфері та шляхи його стимулювання обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками Мінрегіону, Мінфіну та експертним середовищем, зокрема, фахівцями Проектів UNDP, GIZ, Укргазбанку, ініціативи ЄС «Угода мерів», Асоціації енергоаудиторів, компаній «ДТЕК ЕСКО», «iC consulenten Ukraine» та юридичної фірми «Саєнко Харенко».

С. Савчук відзначив позитивну статистику підписання ЕСКО-договорів у бюджетній сфері:

• у 2016 р. укладено 20 контрактів на суму 18 млн грн.,
• у 2017-2018 рр. – 37 контрактів на суму 40 млн гривень.

«Таким результатам сприяла плідна робота над законодавчим фундаментом. Тепер ми маємо і надалі стимулювати розвиток цієї сфери та у разі необхідності запропонувати Парламенту можливі шляхи до удосконалення законодавства», — прокоментував голова Агентства.

У ході наради обговорили та вирішили спільно опрацювати низку актуальних питань:

• спрощення процедури затвердження істотних умов ЕСКО-договорів;
• шляхи нівелювання валютних ризиків для ЕСКО-компаній;
• механізми фінансування ЕСКО-проектів у бюджетній сфері.

Держенергоефективності разом із GIZ, Всеукраїнською агенцією інвестицій та сталого розвитку та Українсько-данським енергетичним центром продовжує працювати над Інтерактивною інвестиційної картою з енергоефективності та відновлюваної енергетики України – UAMAP.

Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.

На сьогодні на карті опубліковано 131 «зелений» проект. З них 68 потенційних проектів — на суму 1,7 млрд євро.

«Серед зазначених проектів — 26 нових пропозицій, опублікованих із початку 2018 року. Частина з них готова до реалізації, має розроблений бізнес-план чи технічну документацію. Більшість проектів стосується встановлення сонячних станцій та переробки сміття для генерації енергії», — зауважив С.Савчук.

Фактично, карта UAMAP – це цінне джерело інформації для інвесторів та міжнародних організацій про потреби регіонів у «зелених» проектах.

Крім того, веб-сайт uamap.org.ua містить інформацію про програми фінансування проектів відновлюваної енергетики та енергоефективності, які пропонують вітчизняні та міжнародні інституції.

Наприклад, в Україні з 2016 р. діє програма еко-банкінгу, запроваджена Укргазбанком спільно із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). На сьогодні банком прокредитовано 86 проектів «зеленої» енергетики потужністю 451 МВт на суму 245 млн євро.

Консолідувавши зусилля для впровадження «зеленого» проекту, місцева влада, розробники та інвестори зроблять чималу інвестицію, спрямовану на посилення енергетичної незалежності та економічний розвиток регіону.

Збільшення кількості профінансованих «зелених» проектів дозволить швидше розвивати цей ринок, на якому зростатиме конкуренція, з’являтимуться нові гравці, активізується бізнес, збільшиться зайнятість населення. У масштабах держави проекти «зеленої» енергетики позитивно впливають на зміцнення економіки.

Законопроект «Об энергоэффективности», разработанный Госэнергоэффективности на выполнение двадцать седьмой Директивы ЕС, рассмотрел Председатель Агентства Сергей Савчук с представителями Минэнергоугля, Минрегиона, Минэкономразвития, НКРЭКУ, Секретариата Энергетического Сообщества, GIZ на согласительном совещании.

«Одна из важных международных обязательств Украины — имплементировать в национальное законодательство ключевую Директиву ЕС 2012/27 / ЕС «Об энергетической эффективности». Речь идет не только о долге, а возможность привлечь лучшие европейские нормы, принципы и практики в этой сфере для повышения энергонезависимости и укрепление энергобезопасности Украины », — сообщил С. Савчук.

С этой целью Госэнергоэффективности подготовлено базовый законопроект «Об энергоэффективности». Его задача — заложить на законодательном уровне фундамент для ведения политики повышения эффективного потребления энергоресурсов в Украине и определить основные инструменты достижения национальных целей в этой сфере.

Вместе с участниками совещания рассмотрели принципиальные положения Директивы ЕС, должны отражаться в законопроекте, в частности:

• установление национальной цели по энергоэффективности;
• разработка долгосрочной стратегии термомодернизации жилых и нежилых зданий, а также зданий органов государственной власти;
• внедрение критериев энергоэффективности при осуществлении публичных закупок;
• введение системы квалификации энергоаудиторов, установление критериев и мониторинга качества энергоаудита;
• стимулирование установления интеллектуальных систем учета электроэнергии и газа;
• разработка и осуществление мониторинга национальных планов действий по энергоэффективности;
• определение инструментов стимулирования внедрения энергоэффективных мероприятий.

Участники совещания согласовали позиции по терминологии, полномочий центральных и местных органов власти в сфере энергоэффективности, норм по энергетического аудита и энергоменеджмента, обеспечения термомодернизации зданий органов государственной власти и др.

По итогам совещания договорились учесть высказанные предложения и замечания к законопроекту для дальнейшей обработки на следующей согласительном совещании.

Это заявил Председатель Госэнергоэффективности Сергей Савчук во время выступления на координационном семинаре по имплементации двадцать седьмой Директивы ЕС «Об энергоэффективности».

Об этом передает пресс-служба ведомства.

Эффективные пути выполнения этой Директивы прорабатывали представители Минрегиона, Минэнергоугля, Минобороны, Госэнергоэффективности вместе с экспертами проекта GIZ «Реформы в сфере энергоэффективности в Украине».

Сергей Савчук отметил важность выполнения взятых Украиной международных обязательств по имплементации европейского законодательства в сфере энергоэффективности.

«В соответствии с Директивой 2012/27 / ЕС разработан законопроект« Об энергетической эффективности », который призван заложить основы государственной политики в сфере эффективного использования топливно-энергетических ресурсов и определить основные инструменты достижения национальных целей в этой сфере», — напомнил С. Савчук.

Указанный законопроект проходит процедуру рассмотрения заинтересованными центральными органами исполнительной власти.

Кроме этого, представители министерств и ведомств вместе со специалистами GIZ обсудили практические аспекты имплементации статьи 5 и 8 Директивы 2012/27 / ЕС, в частности по обеспечению достижения цели с ежегодной термомодернизации 1% зданий органов государственной власти, формирование реестра таких зданий, создание организационных и правовых условий для осуществления энергетического аудита и внедрение энергоменеджмента и др.

Все наработки, достигнутые в рамках двухдневного семинара, будут учтены при дальнейшей разработке и доработке нормативно-правовых актов для имплементации этой Директивы ЕС.

Госэнергоэффективности и Хмельницкая ОГА подписали Меморандум о сотрудничестве по внедрению энергоменеджмента в бюджетных учреждениях города. Обмен документами состоялся 8 декабря в рамках семинара «Энергоменеджмент в бюджетной сфере: реалии энергоэффективности без капиталовложений».

По условиям Меморандума власти области в сотрудничестве с Агентством разработает положение о внедрении системы энергоменеджмента, обеспечит учебную подготовку энергоменеджеров и внедрять энергоэффективные мероприятия в бюджетных учреждениях.

«Энергоменеджмент — действенный инструмент оптимизации энергозатрат в зданиях. Благодаря этому можно существенно уменьшить энергопотребление и соответственно сэкономить бюджетные средства. Так, например, в Житомире за год действия энергомониторинга в бюджетных учреждениях сэкономлено 4,4 млн грн, а в Коростене — 3 млн гривен», — заверил начальник управления энергетического менеджмента и стандартизации Госэнергоэффективности Павел Ладецький, представляя пошаговую стратегию внедрения энергоменеджмента.

О достижениях и планах Хмельницкой в ​​сфере энергоэффективности рассказали заместитель Председателя Хмельницкой ОГА Олег Гуменный и первый заместитель Председателя Хмельницкого облсовета Неонила Андрейчук.

В свою очередь, Владимир Гончарук, заместитель Хмельницкого городского головы, акцентировал внимание на ключевых достижениях города в направлении уменьшения энергозависимости.

В частности, в м. Хмельницький и м. Каменец-Подольский принимаются меры по внедрению энергоменеджмента. О результатах энергомониторинга почти 150 бюджетных заведениях. Хмельницкого сообщил Дмитрий Лескив, заместитель заведующего отделом энергоменеджмента Хмельницкого городского совета.

Также, в ходе семинара консультант проекта GIZ «Реформа в сфере энергоэффективности Украины» Ирина Гудзь и эксперт Дмитрий Сакалюк поделились рекомендациями по внедрению энергоменеджмента и стимулирования работы специалистов в этой сфере.

СПРАВКА

Семинар организован Госэнергоэффективности совместно с Хмельницкой ОГА, Хмельницкой городским советом, Проектом GIZ «Реформа в сфере энергоэффективности Украины», Представительством Фонда им. Ф. Эберта в Украине.

Ранее Терминал сообщал, Госэнергоэффективности и Житомирская ОГА будут работать над внедрением энергоменеджмента.

1 декабря Председатель Госэнергоэффективности Сергей Савчук и председатель Житомирской ОГА Игорь Гундич подписали Меморандум о сотрудничестве по внедрению энергоменеджмента в учреждениях социальной сферы.

Об этом сообщает Правительственный портал.

«Благодаря энергоменеджменту можно уменьшить энергопотребление в школах, детсадах и других бюджетных учреждениях до 20%. Сэкономленные средства можно будет реинвестировать в энергоэффективные проекты. Готовность внедрять энергоменеджмент в бюджетной сфере уже объявили 19 областей и 21 город. Мы приветствуем решение Житомирской ОГА присоединиться к реформам в сфере энергоэффективности», — сообщил председатель Госэнергоэффективности Сергей Савчук.

По условиям Меморандума власти области обязуется разработать и утвердить положение о внедрении системы энергоменеджмента, обеспечить учебную подготовку энергоменеджеров, внедрять энергоэффективные мероприятия в бюджетных учреждениях и контролировать процесс реформ.

Госэнергоэффективности, со своей стороны, будет оказывать администрации всестороннюю поддержку. В частности, Агентство совместно с Проектом USAID «Муниципальная энергетическая реформа в Украине» уже разработало методические рекомендации с образцами документов, необходимых для создания системы энергоменеджмента.

Также Меморандумом предусматривается, что Агентство введет национальную систему мониторинга функционирования систем энергоменеджмента в бюджетных учреждениях.

Подписание Меморандума состоялось в рамках семинара «Энергоменеджмент в бюджетной сфере: реалии энергоэффективности без капиталовложений».

Рекомендациями по внедрению энергоменеджмента и стимулирования работы специалистов в этой сфере поделились консультант проекта GIZ «Реформа в сфере энергоэффективности Украины» Ирина Гудзь и эксперт Дмитрий Сакалюк.

Опыт Польши в вопросе энергоменеджмента представила Эльжбета Касперская, вице-президент польского научно-технического общества «Экологическая энергия и топливо».

 СПРАВКА

Семинар организован Госэнергоэффективности совместно с Житомирской ОГА, Житомирской городским советом, Проектом GIZ «Реформа в сфере энергоэффективности Украины», Представительством Фонда им. Ф. Эберта в Украине.

Ранее Терминал сообщил, Правительство в проекте госбюджета-2018 увеличило финансирование Фонда энергоэффективности до 1,6 млрд грн.