Через три тижні після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном ключовий енергетичний вузол світу — Ормузька протока — фактично заблокований. Попри це, глобальні фінансові ринки демонструють відносний спокій. Однак реальні наслідки вже проявляються: стрімке зростання цін на пальне, дефіцит критичних ресурсів і загроза масштабної економічної кризи.

Як війна в Перській затоці змінює енергетичний баланс світу

Ормузька протока: вузьке місце глобальної енергетики

Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить близько 20% світового експорту нафти та скрапленого природного газу (LNG). Іран, реагуючи на військові дії, фактично обмежив судноплавство:

• Протока закрита для більшості міжнародних суден
• Рух танкерів скоротився до мінімального рівня
• Доступ дозволено лише «дружнім» країнам

Це створило миттєвий дефіцит на глобальних ринках енергоносіїв.

Реакція ринку: спокій, який може бути оманливим

Попри масштаб загрози, фінансові ринки поки не демонструють паніки:

• Індекс S&P 500 знизився з 6900 до 6500 пунктів
• Ціни на продукти харчування лише починають реагувати на зростання витрат
• Бензин і дизель дорожчають швидко, але це подається як тимчасове явище

Водночас, така поведінка ринку є небезпечною недооцінкою ризиків.

Пошук альтернатив: обмежені можливості

Країни, залежні від постачання з Перської затоки, намагаються знайти альтернативи:

• Активізовано пошук нових джерел нафти та LNG
• Частково знято обмеження на російські енергоресурси
• Однак додаткові обсяги постачання залишаються мінімальними

Причина — більшість світових постачань вже законтрактовані.

Військові ризики: ескалація без швидкого рішення

Очікування швидкого завершення конфлікту не виправдалися:

• Іран реалізував свої погрози — атакує військові бази та інфраструктуру
• США не мали готового плану утримання протоки відкритою
• Розглядається сценарій захоплення нафтового терміналу на острові Харг

Однак:

• Цей об’єкт географічно не впливає на контроль протоки
• Його знищення може спровокувати масовані удари по інфраструктурі регіону

Інфраструктура під ударом: ризик багаторічних втрат

Іран уже продемонстрував готовність атакувати енергетичні об’єкти:

• Уражено газову інфраструктуру в регіоні
• Є ризик атак на:
  • нафтопереробні заводи
  • порти
  • трубопроводи
• Відновлення може тривати роками

Додаткові фактори нестабільності

Ситуацію ускладнюють інші геополітичні ризики:

• Єменські хусити вже блокували Червоне море у 2023 році
• Саудівська нафта частково перенаправляється через Червоне море
• Існує ризик відкриття нового фронту

Іран також здатний атакувати цілі на великій відстані:

• дрони
• ракети

Це означає, що навіть контроль узбережжя не гарантує безпеки судноплавства.

Невидимі наслідки: дефіцити за межами нафти

Закриття протоки вже спричинило нестачу критичних ресурсів:

• азотні добрива — ключові для сільського господарства
• гелій — необхідний для виробництва напівпровідників

Ці дефіцити можуть:

• підвищити ціни на продукти
• сповільнити технологічне виробництво

Ризик глобальної рецесії або депресії

Економічні наслідки можуть бути масштабними:

• зростання цін на енергоносії
• порушення ланцюгів постачання
• тиск на перевантажену боргами фінансову систему

Якщо блокада триватиме кілька місяців, це може спричинити:

• глобальну рецесію
• або навіть світову економічну депресію

Сценарій ескалації: катастрофічні наслідки

У разі ударів по енергетичній інфраструктурі Ірану можливі наслідки:

• масштабні атаки у відповідь по регіону
• руйнування водоочисних систем
• гуманітарна катастрофа з мільйонами біженців

Це може стати найбільшою кризою в сучасній історії.

Висновок

Навіть у разі швидкого відкриття Ормузької протоки:

• відновлення постачання триватиме місяці
• економічні втрати вже стали незворотними

Ринки недооцінюють масштаб загрози, тоді як енергетична система світу вже входить у фазу глибокої трансформації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Resilience.org

Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти.

Геополітика і нафтовий ринок на старті 2026 року

Події навколо Венесуели та позиція США

• США затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро, який має постати перед американським судом.
• Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес заявила про готовність співпрацювати зі США в межах порядку денного «спільного розвитку».
• Президент США Дональд Трамп не виключив нових військових ударів, якщо Каракас не піде на відкриття нафтової галузі та співпрацю у боротьбі з наркотрафіком.

Вплив на світовий ринок нафти

• Ціни на нафту знизилися: Brent подешевшала на 0,7% — до 60,04 дол. за барель.
• Аналітики зазначають, що додаткові перебої з венесуельським експортом мають обмежений короткостроковий вплив через глобальний надлишок постачання.
• Група OPEC+ зберегла обсяги видобутку без змін, уникаючи обговорення політичних криз у країнах-учасницях.

Перенаправлення потоків венесуельської нафти

• За оцінкою колумніста ROI Energy Рона Буссо, експорт нафти Венесуели швидко переорієнтується на США і скорочується у напрямку Китаю.
• Це дає негайну вигоду американським нафтопереробним заводам, однак відновлення видобутку потребує часу.

«Відновлення нафтовидобутку у Венесуелі можливе лише за умови значних інвестицій та політичної стабільності», — Рон Буссо, колумніст ROI Energy.

Потенціал видобутку Венесуели

• Венесуела має найбільші у світі доведені запаси нафти, однак видобуток залишається значно нижчим за потенціал.
• Середній видобуток у 2025 році становив 950 тис. барелів на добу.
• За оцінкою JPMorgan, можливе зростання на 250 тис. барелів на добу у короткостроковій перспективі.
• Протягом двох років видобуток може зрости до 1,3–1,4 млн барелів на добу, за умови інвестицій і зняття обмежень.

Реакція фінансових ринків

• Світові фондові ринки зросли: Nikkei додав близько 3%, європейські індекси оновили рекорди.
• Акції оборонного сектору в Європі зросли приблизно на 3%.
• Інвестори активно шукали захисні активи: золото подорожчало більш ніж на 2% — до 4 429 дол. за унцію.

Висновки

• Надлишок нафти на світовому ринку знижує ризик різких цінових стрибків навіть у разі локальних криз.
• Водночас геополітична непередбачуваність підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання та стійкості інфраструктури.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

На початку грудня 2025 року світовий нафтовий ринок опинився у точці, де політика й геополітика стають не менш важливими за запаси й видобуток. Європейський Союз одночасно готується до повної відмови від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року, обговорює разом із G7 заборону морських сервісів для російської нафти, стикається з ударами по енергетичній інфраструктурі в Україні та будує нову архітектуру безпеки постачання. На цьому тлі ціни на нафту коливаються у коридорі приблизно 60–73 дол./барель, а економіка єврозони зростає близько на 1,1% на рік, залишаючись вразливою до енергетичних ризиків.

Грудневі складові ризиків і можливостей для енергетичної безпеки ЄС

1. Диверсифікація постачання та логістична стійкість Європи

Між 3 і 9 грудня 2025 року одразу кілька ключових новин задали контури майбутньої конфігурації європейського ринку нафти й нафтопродуктів.

• Політичне рішення ЄС про повну відмову від російського газу й нафти до 2027 року. За даними матеріалу Mfame, досягнуто політичної домовленості між Європарламентом і Радою ЄС, яка передбачає:
  • припинення імпорту LNG з росії до 31 грудня 2026 року;
  • припинення імпорту трубопровідного газу до 30 вересня 2027 року з можливим коротким подовженням до 1 листопада 2027 року у разі проблем із заповненням сховищ;
  • зобов’язання держав-членів подати національні плани диверсифікації постачання газу й нафти.
• G7 та ЄС обговорюють перехід від цінового стелі до повної заборони морських сервісів для російської нафти. Матеріал Reuters від 5–6 грудня 2025 року фіксує:
  • плани заборонити страхування, фрахт і низку інших морських сервісів для експорту російської нафти;
  • оцінку, що приблизно третина експорту рф досі використовує судна й сервіси з юрисдикцій G7/ЄС, тоді як решта вже пішла у «тіньовий флот»;
  • ризик подальшого зростання ставок фрахту та страхових премій, особливо для маршрутів з високим політичним ризиком.
• Світовий ринок у режимі надлишкової пропозиції. Аналітичні огляди відзначають, що:
  • Brent і WTI перебувають біля дво-тижневих максимумів на очікуваннях зниження ставки ФРС США, але
  • середньостроковий фон залишається «ведмежим» через очікуваний надлишок пропозиції у 2026 році, зростання видобутку поза ОПЕК+ та великі запаси, включно з «плавучими» запасами нафтопродуктів на танкерах.

Висновок: грудневі новини формують три ключові вузли для інтелектуальної карти європейського нафтового ринку:

• стратегічна диверсифікація (заміщення російських обсягів LNG і трубопровідного газу до 2026–2027 років);
• жорсткіший санкційний режим G7/ЄС, який підвищує вартість логістики та страхування і змушує рф ще глибше йти в «тіньовий флот»;
• глобальний надлишок пропозиції, що стримує ціни, але робить ринок чутливим до будь-яких збоїв інфраструктури чи нових санкцій.

Таким чином, для ЄС логістична стійкість уже не лише питання фізичних маршрутів, а й доступу до страхових і фінансових сервісів, які можуть бути обмежені політичним рішенням.

2. Захист критичної паливної та енергетичної інфраструктури

Грудневий інформаційний потік одночасно підсвітив військові ризики для енергетики на східному фланзі ЄС та економічні інструменти її захисту.

• Нові санкції США проти російських нафтових гігантів. Аналітика Free Policy Briefs описує:
  • посилення санкцій проти Роснефти та Лукойла, включно з вторинними санкціями для банків і контрагентів, які з ними працюють;
  • вимушені кроки окремих країн ЄС, зокрема тимчасову націоналізацію НПЗ Lukoil у Болгарії для гарантування паливної безпеки;
  • асиметричний вплив на держави, які довше користувалися дешевою російською сировиною, та їхню потребу у фінансуванні модернізації й диверсифікації НПЗ.
• Системна підтримка ЄС відновлення енергосистем України та Молдови. За матеріалами The Odessa Journal:
  • Єврокомісія підтверджує, що ЄС продовжить фінансувати відновлення енергетичної інфраструктури України та Молдови, пошкодженої ударами;
  • йдеться про інтеграцію енергомереж у європейську систему та підтримку транскордонних потоків (зокрема експорту електроенергії з Румунії до Молдови у разі дефіциту);
  • фактично це довгострокові інвестиції в критичну інфраструктуру на східному фланзі ЄС, які підвищують стійкість усього європейського енергетичного простору.
• Масовані удари рф по енергетичній інфраструктурі України. The Kyiv Independent повідомляє про:
  • ракетно-дронові атаки по об’єктах енергетики в Кременчуці, Чернігівській області та районі Фастова у період 7–8 грудня;
  • пошкодження ТЕЦ, енергооб’єктів, залізничної інфраструктури, загибель мирних жителів і масштабні перебої з електро-, водо- та теплопостачанням;
  • необхідність аварійного відновлення критичних систем та посилення захисту об’єктів.

Висновок: захист критичної інфраструктури для ЄС вже прямо поєднує військову та економічну складові:

• удари рф по енергосистемі України демонструють, що об’єкти генерації, нафтобази, порти й залізниця є пріоритетними цілями у сучасній війні;
• санкції та тимчасове державне управління НПЗ у країнах ЄС показують готовність втручатися в управління активами заради безперервності постачання палива;
• фінансування відновлення та інтеграції мереж України й Молдови формує новий пояс енергетичної безпеки довкола ЄС.

Це означає, що «захист інфраструктури» більше не обмежується фізичною безпекою об’єктів: він охоплює санкційну політику, інвестиції, страхування ризиків та регуляторні механізми тимчасового управління активами.

3. Європейська економіка: ВВП, експорт і фіскальний простір

Новини початку грудня 2025 року дозволяють окреслити контури економічного фону, на якому розгортаються енергетичні події.

• IC Markets фіксує, що:
  • інфляція в єврозоні наближається до 2%, а ЄЦБ утримує ставки без змін, балансуючи між ціновою стабільністю та підтримкою зростання;
  • прогнозоване зростання ВВП єврозони на 2025 рік становить близько 1,1%;
  • економічне відновлення значною мірою спирається на публічні інвестиції та поступове пожвавлення експорту.
• Економічний огляд The Rio Times зазначає, що:
  • ВВП єврозони у 3 кварталі 2025 року зріс приблизно на 0,3% квартал до кварталу;
  • паралельно поліпшуються торговельні показники, зокрема завдяки збільшенню постачання енергоресурсів із США;
  • енергетичний шок 2022–2023 років частково подолано, і основні ризики для зростання нині пов’язані з монетарною політикою та зовнішнім попитом.
• Аналітичні коментарі щодо ринку нафти підкреслюють:
  • слабку промислову активність у частині європейських економік;
  • обмежений приріст попиту на паливо попри помірне зростання ВВП;
  • залежність податкових надходжень від того, наскільки безболісним буде перехід на нову енергетичну модель із меншим упором на російські ресурси.

Висновок: для європейських урядів ціна помилки в енергетичній політиці висока:

• надто різкий розрив із російськими енергоносіями без належної диверсифікації загрожує гальмуванням зростання ВВП та втратою експортних позицій через високі енерговитрати;
• надто повільна адаптація збільшує геополітичні ризики і зберігає уразливість до шантажу й ударів по інфраструктурі;
• оптимальна траєкторія передбачає поєднання інвестицій у інфраструктуру, підтримку промисловості та таргетоване пом’якшення для вразливих секторів, щоб зберегти податкові надходження.

4. Ціноутворення та конкуренція на європейських нафтових хабах

Цінова динаміка нафти початку грудня 2025 року відображає синтез ринкових і політичних факторів.

• За даними Reuters, ціни на нафту зростали майже на 1% до дво-тижневих максимумів на тлі:
  • очікуваного зниження ставки ФРС США, яке може стимулювати економічне зростання та попит на енергію;
  • застою переговорів щодо миру в Україні, що зберігає невизначеність щодо майбутніх обсягів російського експорту;
  • санкційних ризиків і напруженості довкола росії та Венесуели.
• Аналітичні матеріали відзначають, що:
  • Brent і WTI торгуються у широкому коридорі приблизно 60–73 дол./барель на тлі надлишку пропозиції;
  • на ринку формується логістична та «воєнна» премія у ціні, пов’язана з ризиками для постачання з росії та іншими конфліктними регіонами;
  • дисконт Urals до Brent залишається інструментом, через який санкційний тиск зменшує бюджетні доходи рф і водночас змінює конкурентні умови для НПЗ у ЄС та поза ним.

Структура ціни для європейських хабів у грудні 2025 року фактично складається з декількох шарів:

• базова ціна сировини (Brent/WTI) у коридорі 60–73 дол./барель;
• логістична складова, яка зростає через:
  • ризики нових санкцій G7/ЄС;
  • можливу заборону морських сервісів для російської нафти;
  • перерозподіл вантажопотоків та зростання ставок фрахту й страхування;
• регуляторно-фіскальна надбавка (акцизи, ПДВ, вуглецеві податки та інші інструменти кліматичної політики ЄС);
• маржа трейдерів і НПЗ, яка стискається в умовах конкуренції та надлишкової пропозиції, але може тимчасово розширюватися під час локальних збоїв.

У підсумку конкуренція на європейських хабах зміщується з боротьби за «дешеву молекулу» до боротьби за «надійну і санкційно чисту молекулу» з прогнозованою логістикою та податковими ризиками.

5. Причинно-наслідкові зв’язки грудня 2025 року

Якщо звести всі наведені факти, можна виділити такі ключові ланцюжки.

• Санкційна політика G7/ЄС → вартість логістики → структура цін → доходи рф та маржа європейських НПЗ.
  • Перехід від price cap до можливої заборони морських сервісів підвищує вартість транспортування російської нафти та обмежує коло легальних сервіс-провайдерів.
  • Це ймовірно збільшує логістичну премію у кінцевій ціні й поглиблює дисконт Urals, зменшуючи податкові доходи рф.
  • Для європейських НПЗ це означає нерівне конкурентне поле залежно від доступу до дешевших санкційних обсягів і швидкості диверсифікації.
• Військові ризики для інфраструктури → інвестиції в відновлення та інтеграцію мереж → довгострокова енергетична безпека ЄС.
  • Масовані удари рф по енергетичним об’єктам України оголюють вразливість транзитних коридорів і критичної інфраструктури.
  • Відповідю стають програми ЄС із фінансування відновлення та інтеграції енергосистем України й Молдови.
  • У довгостроковій перспективі це зміцнює стійкість східного флангу ЄС і розосереджує ризики.
• Диверсифікація постачання → енергетичні витрати промисловості → зростання ВВП, експорт і податкові надходження.
  • Політичне рішення про відмову від російських енергоносіїв до 2026–2027 років змушує ЄС активно інвестувати в альтернативні джерела та маршрути.
  • Якщо диверсифікація буде реалізована із запізненням, це загрожує підвищеними енерговитратами для промисловості й тиском на експорт.
  • Своєчасна диверсифікація на тлі вже частково подоланого енергетичного шоку й поточного зростання ВВП близько 1,1% дозволяє стабілізувати податкові надходження і зберегти конкурентоспроможність.
• Глобальний надлишок пропозиції → вузький ціновий коридор → висока чутливість до шоків.
  • Надлишковий видобуток поза ОПЕК+ та великі запаси тримають ціни у коридорі 60–73 дол./барель.
  • Це знижує ймовірність довготривалих цінових сплесків, але робить ринок дуже чутливим до короткострокових шоків — санкційних, військових, логістичних.
  • Для ЄС це означає потребу в гнучких механізмах управління стратегічними запасами нафти й нафтопродуктів та в сценарному плануванні на випадок блокад чи масованих ударів.

Сукупно ці фактори показують, що грудень 2025 року став не просто черговим місяцем волатильності цін на нафту, а моментом, коли ЄС закріпив курс на глибоку перебудову всієї системи енергетичної безпеки – від санкційної політики до інвестицій у мережі й захист критичної інфраструктури.

Джерело: Terminal

Огляд підготовлено за матеріалами: Exclusive: EU, G7, Reuters, EU

Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.

Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій

Поточна ситуація на ринку

• Станом на 9:21 ранку EDT у вівторок ціна на WTI Crude знизилася на 2,07% — до $58,28 за барель.
• Міжнародний бенчмарк Brent Crude знизився на 2,02% — до $62,04 за барель.
• Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.

Причини падіння

• Китай оголосив санкції проти п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».

• “Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).

• Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — обмеження набули чинності негайно.
• Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.

Реакція ринку та очікування

• Інвестори побоюються подальшого зниження попиту на нафту через сповільнення глобальної економіки.
• Очікується рекордне перевиробництво нафти у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.
• Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.

Аналітичні оцінки

• “Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.

• На його думку, лише значне геополітичне загострення за участі росії може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня $60 за барель Brent.

Висновки та вплив на конкуренцію

• Торговельна війна між США та Китаєм безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв.
• Зниження цін на нафту створює тиск на видобувні компанії, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.
• Водночас країни ОПЕК отримують стимул до скорочення видобутку, щоб стабілізувати ринок.
• У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до перерозподілу ринкових часток між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.

Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку

• Подія: Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.
• Дія: Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.
• Наслідок: Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.
• Причинно-наслідковий зв’язок: Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.
• Можливі майбутні сценарії:
  • 1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.
  • 2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.
  • 3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.
• Висновок: Торговельне протистояння США-Китай стає ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.

Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій

Поточна ситуація на ринку

• Станом на 9:21 ранку EDT у вівторок ціна на WTI Crude знизилася на 2,07% — до $58,28 за барель.
• Міжнародний бенчмарк Brent Crude знизився на 2,02% — до $62,04 за барель.
• Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.

Причини падіння

• Китай оголосив санкції проти п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».

• “Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).

• Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — обмеження набули чинності негайно.
• Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.

Реакція ринку та очікування

• Інвестори побоюються подальшого зниження попиту на нафту через сповільнення глобальної економіки.
• Очікується рекордне перевиробництво нафти у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.
• Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.

Аналітичні оцінки

• “Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.

• На його думку, лише значне геополітичне загострення за участі росії може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня $60 за барель Brent.

Висновки та вплив на конкуренцію

• Торговельна війна між США та Китаєм безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв.
• Зниження цін на нафту створює тиск на видобувні компанії, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.
• Водночас країни ОПЕК отримують стимул до скорочення видобутку, щоб стабілізувати ринок.
• У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до перерозподілу ринкових часток між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.

Логічна структура (інтелектуальна карта): “Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку”

• Подія: Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.
• Дія: Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.
• Наслідок: Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.
• Причинно-наслідковий зв’язок: Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.
• Можливі майбутні сценарії:
  • 1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.
  • 2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.
  • 3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.
• Висновок: Торговельне протистояння США-Китай стає ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Геополітична напруга, торгові суперечки та зміни у політиці трансформують глобальну динаміку попиту й пропозиції на нафту. Зростання геополітичних ризиків, нерозв’язані торгові суперечки та політичні зрушення додають численних невизначеностей до перспектив нафтового ринку. З початку року провідні економічні інституції знизили прогнози зростання світового ВВП у 2025 році приблизно на пів відсоткового пункту — до близько 2,8%, прогнозуючи зростання на рівні 3% щороку впродовж решти десятиліття. Це матиме прямий вплив на попит на нафту. На тлі ризику ескалації конфліктів на Близькому Сході та тривалих торгових переговорів, невизначеність залишається суттєвою.

ОПЕК+

Паралельно група виробників ОПЕК+, очолювана Саудівською Аравією, вирішила розпочати зняття обмежень на видобуток нафти з травня 2025 року, що коригує траєкторії постачання нафти в межах прогнозного періоду 2024–2030 років. Очікуване збільшення видобутку та вплив вищих митних зборів на торгівлю спричинили падіння цін на нафту до найнижчих рівнів за чотири роки у квітні — на початку травня. Це змусило нафтові компанії переглядати свої інвестиційні плани. Проте з 13 червня 2025 року, після взаємних авіаударів між Ізраїлем та Іраном, ціни на нафту знову зросли. З огляду на геополітичну та економічну нестабільність, питання енергетичної безпеки постачань нафти знову опинилося у центрі міжнародної енергетичної політики.

Нафтові ринки переживають фундаментальну трансформацію: змінюються рушії глобального попиту та пропозиції. Протягом останнього десятиліття динаміка ринку визначалася паралельним зростанням постачання нафти зі США та зростанням попиту з боку Китаю.

Частки США і Китаю у зростанні світового попиту і пропозиції на нафту скорочуються

У період з 2015 по 2024 рік США забезпечили 90% зростання глобальної пропозиції, збільшивши видобуток більш ніж на 8 млн барелів на добу — до понад 20 млн. У той самий час Китай збільшив споживання майже на 6 млн барелів на добу, що становить 60% приросту світового попиту.

Однак прогноз до 2030 року суттєво відрізняється. Внаслідок стрімкого зростання продажів електромобілів, активного використання вантажного транспорту на зрідженому природному газі (LNG), розвитку високошвидкісних залізниць та структурних змін в економіці, попит на нафту в Китаї, ймовірно, досягне піку вже у цьому десятилітті. Щодо постачання — темпи зростання нафтовидобутку у США сповільнюються через зниження інвестицій, однак країна залишається найбільшим рушієм зростання серед не-ОПЕК+ виробників.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Світова економіка у першому півріччі 2025 року перевершила очікування, демонструючи кращі за прогнозовані темпи зростання в Індії, Китаї та Бразилії у першому кварталі. У США зберігалося стійке базове зростання, тоді як у єврозоні спостерігалося помірне відновлення після минулого року. Ця потужна база першого півріччя 2025 року, як очікується, забезпечить підтримку та достатній імпульс для впевненого другого півріччя. Водночас темпи зростання, ймовірно, дещо пом’якшаться у поквартальному розрізі.

За цих умов прогноз зростання світової економіки на 2025 рік становить 2,9%.

До другої половини 2025 року очікується досягнення часткових торговельних домовленостей між США та ключовими партнерами, що має знизити рівень невизначеності. Із поступовою нормалізацією торговельних потоків очікується послаблення викривлень у тенденціях зростання, а споживання та інвестиції залишатимуться сталими. Проте певні ризики зберігаються, особливо через заплановане завершення 90-денної паузи у взаємних тарифах у липні та серпні, зокрема щодо Китаю.

Очікується, що реалізація стимулюючих заходів — таких як політики підтримки споживання в Китаї та фіскальна підтримка у Німеччині та США — частково компенсує негативний вплив торговельної невизначеності.

Додаткову підтримку можуть забезпечити м’які грошово-кредитні політики в США, єврозоні та Китаї. Федеральна резервна система США (Fed), як очікується, продовжить пом’якшення політики у другому півріччі 2025 року після трьох засідань без змін ставок. Європейський центральний банк (ЄЦБ) і Народний банк Китаю (PBoC) також, ймовірно, збережуть м’який курс.

За таких умов прогнозується, що світовий попит на нафту у другому півріччі 2025 року зросте в середньому на 1,4 млн барелів на добу у річному вимірі. За весь 2025 рік очікується зростання на 1,3 млн барелів на добу.

У країнах ОЕСР попит на нафту у другому півріччі 2025 року, як очікується, зросте на 90 тис. барелів на добу у річному вимірі — здебільшого за рахунок США. Основними рушіями зростання стануть авіаційний керосин і бензин завдяки літньому сезону автоподорожей та стабільній активності авіаперевезень. Водночас попит на дизель, ймовірно, буде приглушеним через слабші темпи економічної та виробничої активності, а попит на нафтопродукти, як-от нафту, — через скорочення маржі у нафтохімії. Загалом середній попит на нафту в країнах ОЕСР у 2025 році оцінюється на рівні 160 тис. барелів на добу.

У країнах поза межами ОЕСР основним рушієм попиту стане Азія (крім Китаю), причому значну підтримку забезпечать саме Китай та Індія. Попит зростатиме за рахунок відновлення авіаперевезень, активного автомобільного руху, а також пожвавлення у виробничому секторі. Середньорічне зростання попиту в країнах поза ОЕСР у другому півріччі 2025 року прогнозується на рівні 1,3 млн барелів на добу. Основними продуктами, які стимулюватимуть попит, стануть бензин і авіапаливо, за якими йдуть дизель, ЗВГ та нафта. Загалом середній попит на нафту в країнах поза ОЕСР у 2025 році оцінюється на рівні 1,1 млн барелів на добу.

Після зростання на 1,2 млн барелів на добу у річному вимірі у першому півріччі 2025 року, поставки нафти країнами поза межами угоди DoC (Declaration of Cooperation) у другому півріччі 2025 року прогнозуються з приростом 0,5 млн барелів на добу. Таким чином, за підсумками року обсяги зростуть на 0,8 млн барелів на добу.

У регіональному розрізі поставки з країн ОЕСР (без Мексики) у другому півріччі 2025 року зростуть на 0,2 млн барелів на добу, зокрема за рахунок США, Норвегії та Канади. У країнах поза ОЕСР (не учасниках DoC) поставки зростуть на 0,3 млн барелів на добу, причому найбільший внесок забезпечить Латинська Америка (+0,3 млн б/д), тоді як у Африці та країнах Азії (крім Китаю) очікується найбільше скорочення видобутку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Goldman Sachs прогнозує, що ОПЕК+ зробить останнє підвищення виробництва нафти у липні на 411 000 барелів на добу, однак економічні дані можуть змінити це рішення. Прогноз вказує на те, що ОПЕК+ стикається зі зниженням попиту на нафту на фоні погіршення глобальної економічної ситуації.

Підвищення квот та його наслідки

Як повідомляють аналітики Goldman Sachs, ОПЕК+ може прийняти «остаточне» рішення про підвищення виробництва нафти в липні 2025 року на 411 000 барелів на добу. Це рішення, однак, може бути переглянуте залежно від економічних показників:

• Останнє підвищення квот на виробництво нафти ОПЕК+ відбулося 6 травня 2025 року, коли було вирішено збільшити виробництво на 411 000 барелів на добу у червні.
• Загалом, за квітень, травень та червень 2025 року передбачене збільшення на 960 000 барелів на добу, що на 44% відновлює скорочення на 2,2 мільйона барелів.
• Підвищення квот для ОПЕК+ викликало падіння цін на нафту, хоча насправді для ринку це мало менший ефект, ніж очікувалося.

Незважаючи на збільшення виробництва, ціни на нафту показали стійкість. Наприклад, станом на 12 травня 2025 року Brent торгується на рівні $65,19 за барель, що на 2% вище, ніж раніше, а WTI — на $62,27, що також на 2,05% вище. Це відбулося на тлі новин про прогрес у переговорах між США та Китаєм, що може вказувати на підвищення попиту на нафту з боку найбільших споживачів.

«ОПЕК+ має все більше труднощів у підтримці стабільності виробництва нафти на фоні ослаблення глобального попиту».

Goldman Sachs

Якщо прогнози Goldman Sachs справдяться, це буде ще одним підтвердженням того, що ОПЕК+ стикається з великими викликами на тлі слабшаючого глобального попиту на нафту.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У травні 2025 року ОПЕК+ оголосила про прискорене збільшення видобутку нафти, що спричинило зниження цін до найнижчих показників з 2021 року. Goldman Sachs та Barclays переглянули свої прогнози, очікуючи подальше зниження цін у 2025–2026 роках. Цей крок відображає нову стратегію Саудівської Аравії щодо зміцнення внутрішньої дисципліни в альянсі та стримування американського сланцевого видобутку. Водночас геополітична напруга та торгівельні війни посилюють невизначеність на ринку.

ОПЕК+ прискорює нарощування видобутку: нафтові ціни падають, прогнози переглядаються

На початку травня 2025 року альянс ОПЕК+ оголосив про прискорене збільшення видобутку нафти. У червні видобуток зросте на 411 тисяч барелів на добу, що майже втричі перевищує початкові плани. Загалом, за період з квітня по червень, додатковий обсяг становитиме майже 1 мільйон барелів на добу.

Ці дії спричинили падіння цін на нафту до найнижчих рівнів з лютого 2021 року. Brent опустився до $60,23 за барель, а WTI — до $57,13.

Перегляд прогнозів аналітиків

Goldman Sachs знизив прогноз середньої ціни нафти Brent до $60 за барель у 2025 році та до $56 у 2026 році. Прогноз для WTI знижено до $56 у 2025 році та до $52 у 2026 році. Основною причиною є рішення ОПЕК+ про збільшення видобутку попри економічну невизначеність та торгівельні напруження.

Barclays також знизив свій прогноз для Brent на 2025 рік до $66 за барель, посилаючись на прискорене зростання пропозиції та очікуване уповільнення зростання видобутку в США.

Стратегічні мотиви Саудівської Аравії

Саудівська Аравія, лідер ОПЕК+, ініціювала збільшення видобутку як інструмент тиску на країни-члени, які перевищують квоти, зокрема Ірак та Казахстан. Це також спрямовано на стримування американського сланцевого видобутку та зміцнення внутрішньої дисципліни в альянсі.

Геополітичні фактори та економічна невизначеність

Ескалація торгівельної війни між США та Китаєм, зокрема введення нових тарифів, сприяє зниженню попиту на нафту. У першому кварталі 2025 року ВВП США скоротився на 0,3%, що викликає занепокоєння щодо глобального економічного зростання.

Перспективи ринку

Аналітики очікують, що надлишок нафти на ринку збережеться протягом 2025 року, що може призвести до подальшого зниження цін. Водночас зниження цін може стимулювати споживання, особливо в США, де очікується зниження цін на бензин перед літнім сезоном подорожей.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами:

• Reuters: Goldman Sachs lowers oil price forecast after OPEC+ decision to boost output
• Reuters: Oil ends at four-year lows as OPEC+ accelerates output hikes
• Reuters: Barclays cuts 2025, 2026 Brent crude forecast as OPEC+ accelerates output hikes
• AP News: Profits at American oil giants Exxon Mobil and Chevron fall in tandem with waning energy demand
• Euronews: Oil prices plunge to multi-year low as OPEC+ plans output acceleration
• Financial Times: Transcript: GDP goes negative
• Business Insider: Oil prices have crashed to 4-year lows. That means cheaper gas for Americans hitting the roads this summer.

У червні 2025 року OPEC+ планує збільшити видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу, що є частиною загального підвищення майже на 1 млн барелів за останні три місяці. Це рішення прийнято на тлі зниження цін на нафту, глобальних економічних ризиків та побоювань щодо рецесії, спричиненої торгівельними війнами. Аналітики попереджають про можливе подальше падіння цін на нафту, якщо поточні тенденції збережуться.

OPEC+ змінює стратегію: збільшення видобутку нафти на тлі економічної невизначеності

У червні 2025 року країни-члени OPEC+ погодилися на чергове збільшення видобутку нафти на 411 тис. барелів на добу. Це рішення стало продовженням квітневого та травневого підвищення, загальний обсяг яких становить майже 1 млн барелів на добу, що дорівнює 44% від попередніх добровільних скорочень у розмірі 2,2 млн барелів на добу.

Цей крок є частиною стратегії, спрямованої на дисциплінування країн, які не дотримуються встановлених квот, таких як Ірак та Казахстан. Саудівська Аравія, лідер OPEC+, прагне зміцнити контроль над ринком, навіть якщо це призведе до подальшого зниження цін на нафту.

Реакція ринку та прогнози

Ціни на нафту вже зазнали значного тиску, з Brent, що торгується близько $61 за барель, найнижчого рівня за останні чотири роки. Рішення OPEC+ призвело до додаткового зниження цін на 6%, посилюючи негативні настрої на ринку, викликані побоюваннями щодо торгівельних війн та слабких економічних даних.

Goldman Sachs знизив свій прогноз на грудень 2025 року для Brent до $66 за барель, а для WTI — до $62, посилаючись на висхідну пропозицію від OPEC+ та тарифні заходи адміністрації Трампа. У разі глобального економічного спаду та повного скасування добровільних скорочень OPEC+ ціни на Brent можуть впасти нижче $40 за барель до кінця 2026 року.

Standard Chartered також переглянув свої прогнози, знизивши очікування для Brent у 2025 році до $61 за барель, попереджаючи, що тарифна політика США сприяє зростанню ризиків рецесії та підриває довіру ринку.

Економічні ризики

JPMorgan підвищив ймовірність глобальної рецесії до 60% у 2025 році, вказуючи на нові тарифи, введені адміністрацією Трампа, як основний фактор ризику. Економісти попереджають, що тривалі торгівельні напруження можуть негативно вплинути на виробництво та сільське господарство, потенційно призводячи до ширшого економічного спаду.

Висновки

Рішення OPEC+ про збільшення видобутку нафти в умовах зниження цін та економічної невизначеності свідчить про зміну стратегічного підходу організації. Замість підтримки високих цін через скорочення видобутку, OPEC+ прагне зміцнити свою частку на ринку та забезпечити дотримання квот серед членів. Однак, з огляду на поточні економічні ризики та зниження попиту, така стратегія може призвести до подальшого падіння цін на нафту та посилення нестабільності на ринку.

Джерело: НТЦ Псіхєя  oil@ukroil.com.ua
За матеріалами: oilprice.com