У 2025 році світовий попит на природний газ суттєво уповільнився, особливо в Азії та Євразії, попри зростання в Європі та Північній Америці. Основні причини — скорочення постачання трубопровідного газу з росії, нестабільна геополітика та високі спотові ціни на LNG. У 2026 році очікується новий імпульс попиту на тлі зростання пропозиції скрапленого газу завдяки запуску великих проєктів у США, Канаді та Катарі.

Світовий газовий ринок у 2025–2026 роках: уповільнення, напруження та очікуване зростання

1. Динаміка попиту на газ у 2025 році

• Світове споживання газу зросло лише на 1% р/р у першій половині 2025 року.
• Європа: +6.5% р/р — через зниження генерації з вітру й гідроенергії.
• Північна Америка: +2.5% р/р — завдяки холодному першому кварталу.
• Азія: суттєве уповільнення попиту — Китай -1%, Індія -7% у перші п’ять місяців.
• Євразія: -2% — тепла зима в росії зменшила потребу в опаленні.

2. Стримувальні чинники

• Скорочення постачання трубопровідного газу з росії до ЄС на 45% (–6.5 млрд м³).
• Падіння постачань із Норвегії: –4.5% (–3 млрд м³) через технічне обслуговування.
• Низькі запаси у сховищах ЄС: на кінець опалювального сезону були на 42% нижчими, ніж рік тому.
• Інтенсивні ін’єкції до сховищ у ІІ кварталі: +36% р/р (~7 млрд м³).

3. LNG: часткова компенсація дефіциту

• Глобальна пропозиція LNG зросла на 4% (12 млрд м³) у першій половині 2025 року.
• Понад ⅔ приросту забезпечено терміналом Plaquemines LNG (США), запущеним наприкінці 2024 року.
• Імпорт LNG до ЄС: +25% (майже 20 млрд м³), досягнувши рекордного рівня — 92 млрд м³ за 6 місяців.

4. Ціни й ринкова волатильність

• Ціни в ЄС: +40% р/р на спотовому хабі.
• Ціни в Азії: +28% р/р (Platts JKM), що негативно вплинуло на попит у чутливих до цін ринках.
• Конфлікт Ізраїль–Іран: призвів до стрибка цін на газ:
  • TTF (ЄС): +18% до $14/MBtu (10–19 червня)
  • JKM (Азія): +16% до $14.8/MBtu
• Після перемир’я: ціни впали майже на 20%, повернувшись до довоєнного рівня.

5. Фізичні збої постачання через конфлікт

• Ізраїль припинив видобуток на родовищах Левіафан і Каріш з 13 по 25 червня.
• Експорт до Єгипту та Йорданії припинено, скоротилося виробництво добрив.

• Конфлікт Ізраїль–Іран підкреслив зв’язок між енергетичною та продовольчою безпекою.

6. Прогноз на 2025–2026 роки

• Прогноз зростання споживання у 2025: +1.3% (порівняно з +2.8% у 2024).
• У 2026: очікується зростання на 2%, оновлення історичного максимуму споживання.
• LNG у 2026: прогнозоване зростання на 7% (+40 млрд м³) — найвищий приріст із 2019 року.
• Основні джерела: США, Канада, Катар (North Field East).
• Російський Arctic LNG 2 не враховується в прогнозах через санкції.

7. Регіональні прогнози на 2026

• Азія: +4% — половина світового приросту попиту, LNG-імпорт +10%.
• Євразія: +2%
• Африка й Близький Схід: +3.5%
• Північна Америка: менше ніж +1%
• Центральна й Південна Америка: незначне зниження через розвиток ВДЕ
• Європа: -2% через більшу частку відновлюваних джерел енергії

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити звіт по ринку

Світовий попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу до 2030 року, але цей приріст буде короткостроковим і завершиться плато вже в середині десятиліття. Основні причини — повільне економічне зростання, перехід до електромобілів та скорочення використання нафти в енергетиці.

Справжні драйвери залишкового зростання — нафтогазова хімія, біопаливо та ринки, що розвиваються, передусім Індія. Водночас попит у країнах OECD знизиться.

Викиди CO₂ від нафти досягнуть піку в 2027 році. Китай уповільнює споживання через стрімке впровадження EV, тоді як США навпаки демонструють зростання попиту.

Стагнація

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує, що глобальний попит на нафту зросте на 2,5 млн барелів на добу (мб/д) у період 2024–2030 років, досягнувши 105,5 мб/д до кінця десятиліття. Проте цей ріст буде зосереджений у 2025–2026 роках, після чого очікується вирівнювання попиту і невелике скорочення наприкінці періоду.

Головними структурними драйверами стагнації є слабке економічне зростання та активний перехід від нафти на транспорті та в генеруванні електроенергії. Основний ріст припадатиме на нафтохімічний сектор і біопаливо, підкріплені збільшенням постачання зріджених вуглеводневих газів (NGL). Водночас попит на нафту як паливо стабілізується приблизно на рівні 84 мб/д, що призведе до досягнення піку CO₂‑викидів від нафти близько 2027 року.

Джерела нафти

Основну частину приросту забезпечать країни, що розвиваються, з середнім щорічним зростанням не по-OECD у 1,2% (додаткові 4,2 мб/д до 2030 року). Особливо зростатиме попит в Азії — Індія додасть до 1 мб/д, найбільше серед усіх країн.

Водночас в OECD після відновлення в 2023 році очікується скорочення споживання нафтових продуктів на 1,7 мб/д до 2030-го. Зниження відбудеться через зменшення транспортного та промислового споживання — особливо бензину й газойлю, які скоротяться на 1 мб/д кожне. Єдині сегменти росту — LPG/етан і авіаційні палива (~1% річного зростання).

Очікується, що доля OECD у світовому споживанні знизиться з 44% у 2024 році до 42% у 2030-му.

Китай, США та Саудівська Аравія

В окремих країнах зміни також суттєві: Китай збільшить попит лише на 30 тис б/д до 16,7 мб/д через швидке зростання EV‑ринку, підкріплене новими стимулами у 2024 році. Навпаки, США збільшать попит до 20 мб/д (+1,1 мб/д) через прискорене зростання ВВП і сповільнення темпів переходу на EV.

У Саудівській Аравії інтенсивна політика переходу до газу та відновлюваних джерел призведе до скорочення споживання нафти в генерації електроенергії на 1 мб/д, що загалом знизить її загальне споживання на 620 тис б/д — найбільше серед країн.

Прогноз

Ключові припущення моделі IEA базуються на темпах економічного зростання (~3% глобально), цінах на нафту та рівнях проникнення електромобілів. Торговельна напруженість і політичні рішення щодо EV, тарифів і субсидій можуть суттєво змінити прогноз.

Попередні прогнози показують, що різниця між традиційним зв’язком ВВП і нафтовим попитом почне зникати — до кінця десятиліття нафтове споживання може навіть скорочуватися, незважаючи на економічне зростання, через активну електрифікацію транспорту та генерації.

Нафтопромисловий сектор очікує значного зростання потреби в нафтохімічній сировині: до 2030 року для полімерів і синтетичних волокон буде потрібно 18,4 мб/д (понад 1/6 світового споживання). Майже половина цього зростання припадатиме на етани й LPG.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити щотижневий звіт по ринку

Попри глибоку трансформацію енергетичного ландшафту за останнє десятиріччя, деякі тенденції залишаються актуальними: напруження на ринку нафти, лідерство Китаю в енергетичних інвестиціях та зростання ролі низьковуглецевих технологій. У новому звіті «World Energy Investment 2025» Міжнародне енергетичне агентство проаналізувало, як змінилися пріоритети, ризики та можливості світової енергетики.

Інвестиційна трансформація: від нафти до чистої енергії

• Виклики на нафтовому ринку: як і десять років тому, цінові коливання залишаються визначальним чинником у секторі нафти. Сланцева галузь знову опинилася на передовій адаптаційних процесів.
• Китай лідирує у світових інвестиціях: ще у 2015 році Китай обігнав США за обсягом інвестицій у енергетику, і ця тенденція зберігається у 2025-му.
• Переорієнтація на низьковуглецеву генерацію: відбувається масштабне перенаправлення капіталу у джерела чистої енергії. Це не лише реакція на кліматичні цілі, а й відповідь на нові економічні та технологічні реалії.

Нові виклики та ресурси для енергетичних рішень

• Геополітична нестабільність загрожує новими енергетичними шоками. Питання енергетичної безпеки знову у центрі уваги урядів.
• Розширення інструментарію: у 2025 році політики мають ширший арсенал технологій та значний досвід, що дозволяє пришвидшити впровадження ефективних рішень у сфері енергетики.

«Своєчасні та належні інвестиції залишаються критично важливими для енергетичної безпеки, стійкості та доступності»

Джерело: Terminal
За матеріалами: World Energy Investment 2025 – IEA
Додаткові джерела інформації:

* IEA: Energy Investment Topics
* IEA Main Website