Низькі запаси дизельного пального у світі нівелюють тиск на зниження цін на нафту від зростання постачання ОПЕК+ і формують основу для третього поспіль року підвищених прибутків нафтопереробки. Дизель став єдиною «яскравою плямою» ринку завдяки стійкому попиту й браку сировини з високим виходом дизпального, що вже підняло Brent приблизно на 15% — до близько $68/барель від травневих мінімумів.

Фактори впливу на ринок дизельного пального

Баланс пропозиції

• ОПЕК+ розгортає зняття обмежень на видобуток на тлі тісних запасів нафти та дистилятів; обговорюються подальші підвищення постачання.
• Скорочення пропозиції дизеля посилюється через закриття НПЗ і масштабні ремонти; запуск великого проєкту Dangote у Нігерії на 650 тис. бар./добу не компенсував втрат потужностей.
• Сировинні обмеження: нижчі експортні обсяги з Мексики та посилення санкцій США проти Венесуели й росії зменшують доступність середньо- та важкосірчистої нафти з вищим виходом дизеля.

Попит і запаси

• Стійкий попит на промислове й транспортне паливо підтриманий резильєнтним виробництвом та охолодженням попиту на електроенергію через спеки у низці регіонів.
• Запаси дистилятів у США на 1 серпня — 113 млн бар., що на 12% нижче п’ятирічного середнього.
• На хабі ARA (Європа) дизельні запаси впали нижче 13 млн бар. — вперше з грудня 2023 року.

Ціни та маржі

• Brent відновився приблизно на 15% — до ~$68/бар. від травневих мінімумів.
• У США ф’ючерси ULSD 18 липня торгувалися з премією $40 до WTI (максимум із лютого 2024 р.); нині близько $31 проти п’ятирічного середнього $30.
• В Європі маржа дизеля становила $21,13/бар. станом на 5 серпня щодо Brent після майже річного максимуму у $26,31 наприкінці червня.
• В Азії маржі знизилися до ~$17/бар. — мінімум за майже два місяці, віддавши більшість здобутків із середини червня.

Політика і торгівля

• Тиск США на Китай та Індію щодо імпорту нафти з москви, а також можливе урегулювання торговельних суперечок США, здатні перекроїти потоки сировини: азійські імпортери можуть збільшити закупівлі американської нафти з нижчим виходом дизеля.
• До врегулювання суперечок підвищені тарифи США можуть уповільнити економіку і тимчасово охолодити попит на дизель.

Логічні висновки

• Низькі запаси + обмежена сировина з високим виходом дизеля створюють «підлогу» для цін на нафту у середині $60/бар. у короткостроковій перспективі.
• Маржі переробки залишаються підвищеними попри розширення глобальних НПЗ, що підтримує наднормові прибутки сектору.
• Ризики попиту (тарифи США, м’якші азійські маржі) можуть тимчасово пом’якшувати ефект дефіциту, але структурний брак дизеля наразі переважає.

Експертна думка

«Низькі запаси дизпального формують дуже міцну цінову підтримку на рівні середини $60 за барель у короткостроковій перспективі», — Наташа Канєва, керівниця стратегії глобальних товарних ринків J.P. Morgan.

«Якби я був трейдером, я б почувався дуже впевнено, відкриваючи довгі позиції в дизелі у найближчі місяці», — Том Клоза, аналітик Turner, Mason & Co.

«Торгова політика та санкції адміністрації Трампа стануть вагомим чинником посилення дефіциту на ринку», — Філіп Верлегер, енергетичний економіст.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку

Попри обмежене зростання попиту на нафтопродукти у світі, нові НПЗ продовжують з’являтись. Але хто з гравців першим піде на скорочення?

У світі спостерігається обмежене зростання попиту на нафтопродукти на фоні постійного збільшення нафтопереробних потужностей. Це викликає запитання — хто першим візьме на себе ризик закриття частини потужностей?

Надприбутки закінчилися?

У період рекордних прибутків у галузі, що тривав останні роки, обґрунтувати зупинку або скорочення обсягів переробки було надзвичайно складно. Але якщо маржа почне суттєво знижуватись, учасники ринку можуть знову побачити сенс у згортанні діяльності. Варто зазначити, що поточна аналітика МЕА включає лише вже оголошені проєкти з виведення з експлуатації, тож реальний масштаб майбутньої раціоналізації, ймовірно, є суттєво більшим.

Планове технічне обслуговування є дорогим. Якщо при цьому середовище маржі є нестабільним або падає регіональний попит, що змушує операторів орієнтуватись на експорт, власники можуть розглядати варіанти продажу чи повного закриття активу. Особливо це актуально, якщо під час модернізації потрібно вкладати додатковий капітал для відповідності новим екологічним нормам, покращення енергоефективності чи переходу до виробництва низьковуглецевого пального — усі ці інвестиції можуть мати негативну окупність.

На черзі відкладання модернізації

У такому випадку раціональним рішенням може бути відкладання модернізації, продаж активу або повне згортання виробництва. Хоча продаж діючого НПЗ лишається бажаним для багатьох власників, знайти покупців стає дедалі складніше.

Окрім стратегічних покупок часток у великих азійських НПЗ з боку національних нафтокомпаній Близького Сходу — які зазвичай пов’язані з довгостроковими контрактами на постачання сирої нафти — інші іноземні компанії дедалі менше зацікавлені у таких активах. У розвинених країнах незалежні гравці поступово «викачують» залишкову вартість активів, не інвестуючи в них довгостроково. У цьому контексті саме торговельні доми залишаються найбільш імовірними покупцями.

Крім того, у регіонах на кшталт Каліфорнії законодавство, яке зобов’язує колишніх і теперішніх власників відповідати за майбутню рекультивацію територій, також стає чинником, який може схилити до рішення про закриття потужностей, а не їх продаж.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку