Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року. За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — $90 за барель, WTI — $83 за барель. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.

Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували

Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.

• Прогноз Goldman Sachs для Brent на IV квартал 2026 року становить $90 за барель.
• Прогноз для WTI становить $83 за барель.
• Оцінене падіння світового попиту у квітні — 4–5 млн барелів на добу.
• За оцінкою банку, закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на 4–5%.

Чому попит просів

За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у Китаї та Західній Європі, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.

Оцінка банку базувалася на трьох підходах:

• аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;
• високочастотних показниках попиту на нафту;
• оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.

Ринок отримав двосторонній ціновий ризик

Падіння попиту створює ризик зниження нафтових цін, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.

Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про двосторонні ризики для цінового прогнозу.

Поточна реакція біржових цін

У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:

• Brent подешевшала на $1,94, або 2,04%, до $93,09 за барель.
• WTI знизилася на $2,50, або 2,69%, до $90,54 за барель.

Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні $90 за барель уже близький до фактичної ціни $93,09 за барель, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.

Що це означає для паливного ринку

Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на 4–5 млн барелів на добу підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.

Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.

Джерело: Terminal За матеріалами: Reuters

Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути 1 млрд барелів до кінця травня. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки

Блокування Ормузької протоки змінює баланс ринку

Світовий ринок нафти стрімко входить у фазу жорсткого дефіциту. Те, що ще три місяці тому виглядало малоймовірним, тепер стає дедалі реалістичнішим сценарієм: глобальна нестача сирої нафти формується щодня, доки Ормузька протока залишається майже повністю заблокованою.

Аналітики вже не виходять із припущення про швидке завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Натомість у розрахунках дедалі частіше враховується тривалий період серйозних перебоїв енергетичних потоків.

• Kpler оцінила сукупну втрату постачання нафти на Близькому Сході з 28 лютого до 8 травня у 782 млн барелів.
• За оцінкою Kpler, до кінця травня втрати можуть зрости до 1 млрд барелів.
• У добовому вимірі Саудівська Аравія втрачає понад 3 млн барелів на добу.
• Видобуток Іраку нижчий на 2,88 млн барелів на добу.
• Іран втратив 1,69 млн барелів на добу.
• Кувейт зазнав скорочення на 1,75 млн барелів на добу.

Такі масштаби випадіння постачання означають, що ринок уже працює не в режимі короткострокового цінового шоку, а в режимі фізичного обмеження доступних барелів. Це принципово інша ситуація: ціна може зростати не лише через очікування трейдерів, а через реальну нестачу ресурсу для НПЗ і кінцевих споживачів.

МЕА очікує падіння пропозиції за стійкого попиту

До початку війни високі світові запаси нафти були одним із головних аргументів на користь прогнозів про надлишок на ринку. За оцінками, профіцит міг перевищити попит майже на 4 млн барелів на добу. Тепер ситуація змінилася: Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що у 2026 році попит на нафту перевищить пропозицію.

• У своєму останньому місячному звіті МЕА очікує падіння глобальної пропозиції нафти приблизно на 3,9 млн барелів на добу протягом поточного року.
• Водночас фактичні втрати постачання з Близького Сходу, за оцінкою МЕА, вже становлять 10,5 млн барелів на добу.
• Попит, за оцінкою агентства, скоротиться лише на 420 тис. барелів на добу.

Це співвідношення є ключовим для розуміння загрози. Навіть якщо частина споживання буде знижена, попит залишається відносно стійким. Нафта та нафтопродукти потрібні транспорту, промисловості, авіації, аграрному сектору та арміям. Тому зниження пропозиції у мільйонах барелів на добу не може бути швидко компенсоване помірним падінням споживання.

«Ви можете зменшувати споживання лише до певної межі, і коли запаси вичерпаються, вони справді вичерпаються. У певний момент ринок зіткнеться з цим, і ціни різко підуть угору», — заявила Еллен Волд, старша наукова співробітниця Global Energy Center при Atlantic Council, у коментарі Wall Street Journal.

Стратегічні та комерційні запаси вже не виглядають надійним буфером

У нормальних умовах відповіддю на випадіння значної частини видобутку є використання запасів. Але нинішня криза показує обмеженість цього механізму. Запаси можуть виглядати великими на папері, однак не весь обсяг є фізично доступним для швидкого вилучення та постачання на ринок.

Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер раніше попередив, що глобальні наземні запаси пального скорочуються рекордними темпами. За його словами, саме ці запаси є «єдиним буфером, доступним сьогодні», але вони вже «суттєво виснажені».

Окрема проблема полягає в тому, що трейдери можуть переоцінювати реальну доступність нафти у сховищах. Частина запасів фактично заблокована в технологічній інфраструктурі.

«Решта заблокована в заповненні трубопроводів, мінімальних рівнях резервуарів та інших щоденних операційних обмеженнях», — зазначив головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер.

• За словами Аміна Нассера, у Європі та США зі сховищ можна максимально вилучати близько 2 млн барелів на добу.
• Kpler оцінює сукупне скорочення наземних запасів із кінця березня у 60 млн барелів.
• Після цього, за оцінкою компанії, у сховищах ще залишається 3 млрд барелів, однак доступною є лише частина цього обсягу.

Це означає, що формальний обсяг запасів не дорівнює реальній здатності ринку швидко замінити втрачений близькосхідний ресурс. Чим довше триватиме війна та блокування Ормузької протоки, тим тоншим ставатиме запас міцності світової нафтової системи.

JP Morgan попереджає про перехід до паливної кризи

Попередження про наближення критичної межі лунають не лише від енергетичних компаній. Аналітики JP Morgan вважають, що вже наступного місяця комерційні запаси нафти у розвиненому світі можуть наблизитися до операційно стресових рівнів. Це означає, що втрата постачання стане набагато менш керованою, ніж зараз.

«Наш висновок полягає в тому, що так чи інакше протока відкриється у червні», — заявила Наташа Канева з JP Morgan, пояснюючи, що завершення війни є єдиним способом уникнути сценарію дефіциту.

Якщо цього не станеться, за оцінкою JP Morgan, наступна фаза шоку може виглядати вже не як традиційний стрибок цін на сиру нафту, а як криза нафтопереробки та кінцевого споживання пального.

«Наступна фаза цього шоку може бути менш схожою на традиційний сплеск цін на сиру нафту і більше нагадувати кризу нафтопереробки та пального для кінцевих споживачів», — зазначила Наташа Канева, керівниця глобальної стратегії JP Morgan на сировинних ринках.

Ключовою умовою для заспокоєння ринків JP Morgan називає не чутки й не часткові сигнали, а лише чітке, достовірне оголошення, ратифіковане та підтверджене обома сторонами.

Ринок переходить від паніки до управління дефіцитом

Певним стабілізувальним фактором стало те, що трейдери почали звикати до нової ситуації. За даними Wall Street Journal, вилучення запасів допомогло пом’якшити удар від перебоїв постачання, а початкова паніка поступово змінюється режимом управління дефіцитом.

Однак управління дефіцитом не означає повернення до нормального ринку. Воно означає, що фізичні барелі розподілятимуться обережніше, а ціни залишатимуться під тиском через скорочення доступного ресурсу.

«Нагальна, миттєва гонитва за фізичними партіями зійшла нанівець. Однак ми досить швидко скорочуємо ці запаси, і в результаті ціни мають зрости як прямий наслідок цього», — заявив Хамад Хуссейн, економіст із сировинних ринків Capital Economics, у коментарі Wall Street Journal.

Для світового ринку це означає, що головний ризик уже не обмежується нафтовими котируваннями. Якщо Ормузька протока не відкриється найближчим часом, удар може перейти на НПЗ, логістику нафтопродуктів і кінцеві ціни пального. Саме тому нинішня криза небезпечна не лише для нафтовидобувних країн чи трейдерів, а й для споживачів у всьому світі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com

Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки та 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).

Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії

Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало 35% світового експорту. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: 3,3 млн барелів на добу, або 13% світового експорту.

• Найбільше вразлива Азія: нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.
• Ризик ширший за нафту: Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.
• Ефект глобальний: взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.

Від транспортного шоку до падіння видобутку

Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.

Те, що починалося як шок постачання, швидко стало виробничим шоком. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько 13 млн барелів на добу, або приблизно 13% світового нафтового постачання.

• відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;
• повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;
• швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.

Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском

Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.

• НПЗ скорочують переробку через брак сирої нафти та дорожчу логістику.
• Конкуренція за нафтопродукти посилюється, особливо за дистиляти.
• Частина країн обмежує експорт через заборони або податкові заходи.
• Маржа переробки стала рекордною й волатильною, що посилює ризики для ринку пального.

Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.

Запаси не можуть повністю погасити удар

Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.

• комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися попри вивільнення стратегічних резервів;
• запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються;
• експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс після початку війни;
• американська нафта й продукти спрямовуються до Азії, а також меншою мірою до Європи.

Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.

Фінансовий ринок уже відреагував

Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.

• Dated Brent різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;
• ринок сирої нафти увійшов у сильну backwardation, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;
• екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;
• у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.

Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.

США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків

Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.

• американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;
• запаси США швидко знижуються;
• бензин і дизельне пальне у США дорожчають;
• інфляційний тиск почав проявлятися у березні.

Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.

Попит на нафту вже переглядають униз

Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на 0,5 млн барелів на добу. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.

• ціновий ефект змушує споживачів зменшувати використання пального;
• ефект доходів обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;
• політичні заходи можуть включати обмеження споживання або раціонування;
• довгостроковий вплив на попит залишається відкритим питанням.

Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз

Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.

• ризик зростання цін зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;
• ризик зниження цін пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;
• ринок залишається залежним від фізичного постачання, а не лише від фінансових очікувань;
• ціна стає головним механізмом балансування, якщо шок триватиме.

Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications.

OPEC+ узгоджує подальше збільшення видобутку нафти з жовтня 2025 року. За даними джерел і заяв Іраку, базовий крок оцінюється у 130–140 тис. б/д (≈135 тис. б/д) з потенційним розширенням до 200–350 тис. б/д. Це продовжує розворот із квітня, коли кумулятивно додано близько 2,5 млн б/д, у тому числі плюс 547 тис. б/д у вересні, на тлі сигналів про сповільнення попиту та цін близько $65–67/бар.

Сценарії жовтня та наслідки для конкуренції на світовому ринку нафти

Обсянги нафти й ціни

• Принципово узгоджено: стартове збільшення з жовтня на ≈135 тис. б/д (діапазон 130–140 тис. б/д).
• Альтернативний сценарій: можливе розширення кроку до 200–350 тис. б/д.
• Кумулятивно з квітня: +≈2,5 млн б/д до квот (близько 2,4% світового попиту).
• Вересень: затверджено +547 тис. б/д на місяць перед жовтнем.
• Таймлайн рішень: онлайн-зустріч 6–7 вересня 2025 р. для остаточного затвердження.
• Ціни: Brent коливається близько $65–67/бар. на тлі санкцій проти рф та Ірану й ринкових очікувань щодо попиту.

Що саме обговорює OPEC+ на жовтень

• Базовий крок: 130–140 тис. б/д — мінімальна прибавка, яка сигналізує обережність через ознаки слабшого попиту (поза піком автосезону).
• Розширений крок: 200–350 тис. б/д — залежить від оцінки попиту й наявних потужностей окремих країн.
• Дисбаланс спроможностей: реальне збільшення зосередиться у виробників із вільними потужностями, тоді як частина членів наблизилася до меж видобутку.

Наслідки

• Мінімальна прибавка (≈135 тис. б/д):
  • Ринковий сигнал: обережний крок, що не ламає баланс, зменшує ризик надлишкових запасів.
  • Ціновий вектор: за поточних $65–67/бар. та ознак слабшого попиту ймовірний боковий діапазон з низькою волатильністю.
  • Конкуренція: менший крок зберігає простір для Саудівської Аравії та ОАЕ нарощувати частку завдяки резервним потужностям.
• Розширення до 200–350 тис. б/д:
  • Ринковий сигнал: більш агресивне повернення барелів після ≈2,5 млн б/д з квітня; підсилює конкуренцію з поза-OPEC+ виробниками.
  • Ціновий вектор: з урахуванням сповільнення попиту — підвищує тиск вниз на ціни, але ефект пом’якшують санкції на російську та іранську нафту.
  • Конкуренція: перерозподіл ринкових ніш у бік виробників із низькою собівартістю; країни з обмеженими потужностями ризикують втрачати частку.
• Вересневий приріст +547 тис. б/д:
  • Логіка: попередній імпульс пропозиції перед жовтневим кроком — тест ринку на еластичність попиту.
  • Наслідок: якщо запаси не зростають суттєво, у жовтні можливий стриманий крок (≈135 тис. б/д); якщо запаси зростуть — менш імовірне верхнє плече 200–350 тис. б/д.

Вплив на світовий ринок

• Частка ринку: продовження повернення барелів з квітня (≈2,5 млн б/д) — це стратегія відвоювання частки попри слабший попит.
• Цінова дисципліна vs. частка: менші кроки у жовтні балансують дві цілі: стабільність цін і поступове відтиснення конкурентів із вищими витратами.
• Регіональні диспаритети: санкції на російську нафту та іранські потоки перекроюють маршрути постачання, створюючи цінові диференціали (скидки/премії).
• Операційні межі: країни без запасу потужностей обмежені у прирості, що підсилює роль «якорів» пропозиції — Саудівської Аравії та ОАЕ.

Роль Іраку

• Позиція Багдада: Ірак підтверджує 130–140 тис. б/д як базовий крок із опціоном до 200–350 тис. б/д.
• Висновок: за наявності власних мотивацій щодо квот і спроможностей, Ірак зацікавлений у сценарії, який не провокує різкого зниження цін, але дозволяє нарощувати експорт у межах узгоджених квот.

Що далі (таймлайн і ознаки для відстеження)

• 6–7 вересня 2025 р. — віртуальна зустріч для затвердження жовтневого кроку.
• Ключові метрики моніторингу:
  • динаміка комерційних запасів у США та ОЕСР;
  • спред Brent–WTI і маржа нафтопереробки як індикатори еластичності попиту;
  • фактичне виконання вересневого +547 тис. б/д та розподіл приросту між країнами з вільними потужностями;
  • маршрути постачання під впливом санкцій і знижок на російські барелі.

Консолідована таблиця сценаріїв

• Мінімальний жовтневий крок: ≈135 тис. б/д (130–140 тис. б/д).
• Розширений крок: 200–350 тис. б/д.
• Накопичено з квітня: ≈2,5 млн б/д.
• Вересневий приріст: +547 тис. б/д.

Отже, рішення OPEC+ у жовтні стане тестом на здатність картелю поєднати захист цінової стабільності з нарощуванням ринкової присутності, а ключовим фактором лишається еластичність попиту на тлі слабшої глобальної економіки.

Прогноз цінових сценаріїв:

1. Сценарій мінімального кроку (≈135 тис. б/д):

• Ціни Brent залишаться у діапазоні $65–70/барель.

• Ринок отримає сигнал про обережність OPEC+, що зменшує ризик надлишкової пропозиції.

• Волатильність буде низькою, баланс між попитом і пропозицією збережеться.

2. Сценарій розширеного кроку (200–350 тис. б/д):

• Ймовірне зниження Brent до $62–65/барель через очікування надлишкової пропозиції.

• Це посилить тиск на виробників із вищою собівартістю, особливо поза OPEC+.

• Конкуренція на ринку загостриться, а країни з резервними потужностями зможуть відвоювати частку.

3. Фактори стримування падіння цін:

• Санкції проти росії та Ірану продовжать скорочувати обсяги, що реально надходять на ринок.

• Якщо попит у Китаї та Індії залишиться стабільним, це підтримає ціни вище $65/барель, навіть за сценарію 350 тис. б/д.

Отже, базовий сценарій виглядає як збереження Brent у коридорі $65–67/барель із незначними коливаннями залежно від жовтневого рішення OPEC+.

Джерело: Terminal

За матеріалами:
Reuters: OPEC+ will likely raise oil output further in October
Reuters: OPEC+ set to raise oil output further from October

Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували 10,2 млн т (≈204 тис. б/д). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу Power of Siberia 2, попри відсутність деталей щодо строків, фінансування та ціни.

Посилення енергетичної осі Пекін—москва

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com

Зростання імпорту сирої нафти Китаєм у березні-квітні пояснюється накопиченням запасів, а не зростанням попиту. На це вплинули низькі ціни та ризики постачання через санкції США.

Стратегія попередження: китайські нафтопереробники поспішають із закупівлями

• У квітні імпорт сирої нафти Китаєм зріс на 7,5% у річному вимірі і досяг 11,69 млн барелів на добу.
• У березні імпорт перевищив 12 млн барелів на добу, що стало найвищим показником з серпня 2023 року.
• Основна причина – не зростання споживання, а створення стратегічних запасів на тлі побоювань щодо обмежень постачання з боку іранських і російських постачальників.

Аналітика та оцінки обсягів накопичень

• Офіційні дані Китаю щодо імпорту, видобутку та переробки нафти дозволили аналітикам Reuters оцінити, що у березні Китай накопичував до 1,74 млн барелів щодоби.
• У квітні середній темп зростання запасів становив понад 1,1 млн барелів на добу, згідно з даними компанії Vortexa.
• Коефіцієнт заповнення резервуарів становив лише 62% у квітні, що дає можливість продовжувати поповнення запасів у майбутньому.

Чинники впливу: ціни, санкції, сезонний ремонт

• Зниження цін на нафту у попередні місяці сприяє активнішій закупівлі.
• Побоювання щодо жорсткіших санкцій з боку США змусили китайських нафтопереробників посилити бронювання постачань з моря та поповнити наземні резервуари.
• Сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів також дозволяє перенаправити частину потоку на зберігання.

“Невизначеність і зниження цін на нафту стимулюють агресивне накопичення запасів з боку китайських гігантів, тоді як імпорт нафти з країн під санкціями тримається поблизу рекордних рівнів,” — написала Емма Лі, старша аналітикиня ринку Vortexa.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: OilPrice, Reuters, Інших джерел

У травні 2025 року Morgan Stanley знизив прогноз ціни на нафту Brent до $62,50 за барель на другу половину року, посилаючись на очікуване перевищення пропозиції над попитом. Це рішення відображає зміни в стратегії OPEC+, яка планує збільшити видобуток, що може призвести до надлишку на ринку.

Аналітики попереджають про можливе зниження цін до $55 за барель у разі погіршення економічної ситуації.

У травні 2025 року аналітики Morgan Stanley переглянули свій прогноз щодо ціни на нафту Brent, знизивши його до $62,50 за барель на третій і четвертий квартали поточного року. Це зниження на $5 від попереднього прогнозу обумовлене очікуваним надлишком пропозиції на ринку, який може досягти 1,1 мільйона барелів на добу в другій половині року.

Рішення OPEC+ про збільшення видобутку нафти, зокрема на 411 000 барелів на добу, стало основним фактором, що вплинув на перегляд прогнозу. Це збільшення майже втричі перевищує раніше заплановані обсяги. Аналітики зазначають, що така стратегія може призвести до значного надлишку на ринку, особливо якщо попит залишиться на поточному рівні або знизиться.

Крім того, Morgan Stanley попереджає, що у разі погіршення економічної ситуації, зокрема через торгівельні війни або інші макроекономічні фактори, ціни на нафту можуть впасти до $55 за барель. Це підкреслює вразливість ринку до змін у глобальній економіці та політиці.

Зниження прогнозу ціни на нафту також впливає на фінансові показники великих нафтових компаній. Morgan Stanley зменшив цінові цілі для акцій таких компаній, як BP, TotalEnergies, Shell, Equinor та Repsol, на 9–14%, посилаючись на очікуване зниження прибутковості та грошових потоків у секторі.

Ці зміни в прогнозах підкреслюють необхідність для учасників ринку уважно стежити за динамікою пропозиції та попиту, а також за макроекономічними тенденціями, що можуть вплинути на ринок нафти в найближчій перспективі.

Джерело: НТЦ Псиіхєя

За матеріалами:

• OilPrice.com: Morgan Stanley slashes Brent oil price forecast to $62.50(oilandgas360.com)
• Morgan Stanley: Is the Oil Market Flashing a Potential Recession Warning?(Morgan Stanley)
• Financial Times: European oil majors face falling profits, says Morgan Stanley(Financial Times)
• Thetimes: Latest news & breaking headlines
• Financial Times