Канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв повну державну підтримку сталеливарній промисловості Німеччини в переході до виробництва «зеленої» сталі. Попри складні енергетичні умови, Thyssenkrupp і Salzgitter продовжують реалізацію hydrogen‑проєктів. Водночас компанія ArcelorMittal відмовилася від своїх планів через високі витрати. Галузь очікує рішучих дій держави щодо зниження вартості електроенергії та розвитку водневої інфраструктури.

Складові зеленої трансформації

1. Політична підтримка

• Канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв зробити все необхідне, щоб зберегти виробництво сталі в Німеччині.
• Підкреслено, що збереження металургії — це стратегічний інтерес країни.

2. Енергетичні та економічні виклики

• ArcelorMittal відмовився від трансформації двох заводів на водневі технології, відмовившись від субсидій у розмірі 1,3 млрд євро.
• Причини: високі витрати на електроенергію та невизначеність щодо енергетичного балансу в майбутньому.
• Німеччина має одні з найвищих тарифів на електроенергію в Європі, що суттєво ускладнює реалізацію водневих ініціатив.
• Сталеливарна галузь виробила 37,2 млн тонн сталі у 2024 році проти 40 млн тонн у 2018 році.

3. Реакція галузі та альтернативні проєкти

• Thyssenkrupp реалізує проєкт водневої сталеливарної фабрики вартістю 3 млрд євро в Дуйсбурзі.
• Компанія наголошує на потребі у нових умовах: доступна електроенергія та hydrogen‑мережі.
• Salzgitter також продовжує трансформацію та закликає уряд до активнішої підтримки.
• Федерація WV Stahl вимагає зниження електротарифів і перегляду регуляторного механізму CBAM до 2025 року.

4. Логічні висновки

• Без державного втручання реалізація зелених проєктів залишається економічно невигідною — навіть із субсидіями.
• Зниження вартості електроенергії та створення hydrogen‑інфраструктури — ключові умови для збереження виробництва в Німеччині.
• Ринок «зеленої» сталі формується нерівномірно — без стратегічного координування виникає ризик втрати промислового потенціалу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: qcintel.com

Замовити звіт по ринку

У липні 2025 року Індія здійснила прорив у сфері зеленого водню, затвердивши будівництво найбільших у країні водневих і аміачних об’єктів. Загальний обсяг оголошених інвестицій перевищив 6,04 млрд дол. США. Реалізація включає масштабування електролізерів, розгортання інфраструктури експорту в Азію, а також державне фінансування інноваційних кластерів. Індія формує повноцінну водневу економіку, спрямовану на декарбонізацію та енергетичну самодостатність.

СТРАТЕГІЯ ІНДІЇ У СФЕРІ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ

1. Основа: запуск локальних технологій

• 5 липня 2025 року компанія Oswal Energies Ltd. отримала перший електролізер потужністю 1 МВт від Greenzo Energy India Ltd.
• Це початок реалізації програми на 36,5 млн дол. США.
• Передбачено 20 МВт BOT-модель постачання водню для хімічної та добривної промисловості.
• Упродовж 12–18 місяців буде встановлено станції потужністю 0,5–5 МВт на основі індійських електролізерів.

2. Індустріальна інфраструктура та експорт

• 18 липня 2025 року компанія YamnaCo Ltd. підписала меморандум з енергетичною агенцією Андхра-Прадеш.
• Проєкт передбачає створення заводу з виробництва зеленого аміаку у місті Крішнапатнам.
• Загальний обсяг інвестицій — 2 млрд дол. США.
• Очікуване створення приблизно 5500 робочих місць.
• Річна виробнича потужність — 1 млн тонн зеленого аміаку.

3. Водень для нафтопереробки та внутрішнього заміщення

• 21 липня 2025 року L&T Energy GreenTech Ltd. оголосила про створення найбільшого водневого заводу Індії на НПЗ Indian Oil Corporation (Panipat, Хар’яна).
• Проєкт BOO-моделі забезпечить 10 000 тонн зеленого водню щороку упродовж 25 років.
• Технологія — високотемпературний лужний електроліз, виробництво — на електролізерах L&T Electrolysers Ltd.
• Енергетичне живлення — лише з відновлюваних джерел, режим роботи — цілодобовий.

4. Енергетичний хаб для експорту в Азію

• 29 липня 2025 року компанія JK Srivastava Hynfra підписала меморандум із NREDCAP (Андхра-Прадеш).
• Мета: будівництво заводу у місті Вішакхапатнам з виробництва 1 млн тонн зеленого аміаку на рік.
• Планується встановити 3 ГВт потужності з ВДЕ (виключно сонце й вітер) з накопичувачами енергії.
• Інвестиції — 4 млрд дол. США. Початок виробництва — 2029 рік.
• Основні ринки збуту — Японія, Південна Корея, Тайвань.
• Залишок продукції буде використано в Індії в енергетиці, добривах, транспорті, ІТ-секторі.

5. Державна підтримка інновацій

• 28 липня 2025 року Міністерство нової та відновлюваної енергії Індії виділило 7,8 млн дол. США на 4 регіональні кластери інновацій водню (HVICs).
• Розподіл:
  • CSIR-NCL (Пуне) — 2,0 млн дол.
  • ANERT (Керала) — 2,4 млн дол.
  • IIT (Бхубанешвар) — 1,7 млн дол.
  • IIT (Джодхпур) — 1,6 млн дол.
• Ці центри служать платформами для індустріального впровадження водню, R&D, мобільності та енергосистем.
• Підтримка здійснюється в межах дорожньої карти MNRE на 48,1 млн дол. (затверджена у 2023 р.).

6. Зелений водень як національний актив

• Оголошені ініціативи свідчать: Індія виводить зелений водень у статус стратегічного ресурсу.
• Держава одночасно запускає експортні хаби, внутрішнє виробництво, наукову базу та індустріальні кейси.
• Сума липневих інвестицій — 6,04 млрд дол. США, без урахування довгострокових контрактів.
• Індія демонструє: перехід до зеленої енергетики вже відбувається, і країна прагне лідерства у глобальній водневій економіці.

Джерело: Terminal

За матеріалами: univdatos.com

Замовити звіт по ринку

Іспанія має значний потенціал для розвитку чистих технологій, зокрема зеленого водню, завдяки рясним ресурсам відновлюваної енергії, сильним промисловим кластерам та чіткій державній підтримці.

Фінансова підтримка та інвестиції для розвитку водневої інфраструктури

На заході в Мадриді, організованому BBVA та Hy24, глобальний керівник зі стратегії сталого розвитку BBVA Роберто Альбаладахо наголосив на ключових перевагах Іспанії:

• Рясні джерела відновлюваної енергії, які забезпечують конкурентоздатне виробництво зеленого водню
• Потужна промислова база та готовність інвестувати у масштабування технологій
• Публічні зобовʼязання уряду щодо підтримки декарбонізації

За словами Альбаладахо, «зелений водень є великою можливістю підвищити конкурентоспроможність іспанських компаній». Він зазначив, що «вісім з 15 проєктів з виробництва водню з відновлюваної енергії, схвалених Єврокомісією, реалізують в Іспанії». Для них передбачено фінансування майже на €300 млн – найбільший обсяг серед пʼяти країн-бенефіціарів.

Водночас він підкреслив, що «декарбонізація має бути економічно виправданою». Хоча технології сонячної та вітрової енергії вже є прибутковими, зелений водень, вуглецеве уловлювання та стійкі види пального «потребують підтримки для масштабування».

BBVA наголошує на ролі фінансових інституцій не лише у фінансуванні, а й у сприянні переходу та інноваціям, необхідним для досягнення кліматичних цілей.

Інфраструктурні ініціативи та транскордонна співпраця

Пʼєр-Етьєн Фран, CEO Hy24, зазначив, що Іспанія демонструє можливість реалізації зеленого водню завдяки передовій відновлюваній енергетиці, міцній промисловій базі та транскордонній інфраструктурі, зокрема проєкту H2med – водневому трубопроводу на 2 млн тонн на рік, який має зʼєднати Іберійський півострів із Францією та Німеччиною.

«Масштабування водневої галузі неможливо досягти лише завдяки амбіціям – потрібна стабільна та стійка політична підтримка», – наголосив Фран.

Артуро Гонсало Айспірі, CEO іспанського TSO Enagás, підкреслив, що Іспанія добре позиційована, щоб виробляти найбільш конкурентний зелений водень у ЄС. Він відзначив консолідацію лідерства Іспанії у розвитку водневої інфраструктури через коридор H2med та Іспанську водневу мережу.

«Ця інфраструктура є необхідною для створення європейського ринку водню з власною промисловістю та енергетичними ресурсами», – додав Айспірі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: BBVA

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

В Австралії остаточно закрили амбітний проєкт Murchison Hydrogen Renewables, що мав стати найбільшим виробництвом зеленого водню у країні. Водночас компанія-підрядник вирішила повністю вийти з ринку водню.

Остаточне рішення про закриття

Murchison Hydrogen Renewables — це 5-гігава́тний проєкт на заході Австралії, що планував виробництво зеленого аміаку для експорту. Він офіційно скасований після того, як компанія Copenhagen Infrastructure Partners (CIP) ухвалила рішення залишити не лише цей об’єкт, а й увесь водневий напрям своєї діяльності.

• За планом об’єкт мав щороку виробляти близько 2 мільйонів тонн зеленого аміаку
• Потенційними ринками збуту були Південна Корея та Японія

Причини виходу з ринку

Компанія заявила, що водень більше не відповідає її інвестиційній стратегії. У CIP пояснили свою позицію так:

Ми більше не інвестуємо в жодні водневі проєкти

Наслідки для Австралії

Це рішення б’є по планах Австралії стати провідним експортером зеленого водню та аміаку. Попри плани федерального уряду зробити країну водневою супердержавою, вихід великого інвестора підсвічує серйозні ризики та виклики для галузі.

• Високі витрати на виробництво зеленого водню
• Невизначеність щодо попиту на ключових ринках
• Проблеми з фінансуванням інфраструктури

Джерело

Terminal. За матеріалами: Hydrogen Insight

Додаткові джерела інформації

• Australia eyes green hydrogen ‘superpower’ status despite hurdles – Reuters
• Australian Government Hydrogen Strategy

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Іспанський уряд затвердив фінансування п’яти великих «зелених» водневих проєктів загальною потужністю 425 МВт електролізерів – підкріплюючи лідерство країни в Європі та використовуючи значний потенціал сонячної енергетики.

Деталі проєкту

• Загальний обсяг державної підтримки: €524 млн (~$598 млн).
• Потужність електролізерів: 425 МВт на п’яти майданчиках.
• Проєкти реалізуються у регіонах: Андалусія, Арагон, Астуріас, Країна Басків, Мурсія
• Очікуваний щорічний обсяг виробництва: 55 200 тонн зеленого водню :contentReference
• Сонячна й вітрова енергія забезпечать більшу частину електропостачання для виробництва водню
• Чотири електролізери по 100 МВт будуть підключені до індустріальних кластерів (сталь, хімічна промисловість, цемент)
• П’ятий проєкт — Ver‑Amonia у Теруелі (25 МВт) — спрямований на виробництво зеленого аміаку для добрив

Основні моменти

• Проєкти отримали статус IPCEI Hy2Use — субсидії до 65 %, що перевищують стандартну підтримку
• Фінансування заплановано ще у 2022 році, але фактичні виплати відбулися лише у 2025 через затримки з регуляцією та під’єднанням до мережі .
• Ключова проблема: залежність від мережевих тарифів, PPA та витрат на балансування, що зменшує економічну ефективність великих електролізерів

Перспективи й виклики

• Іспанія закріплює лідерство в Євросоюзі: понад 20 % усіх зелених водневих ініціатив у ЄС зосереджено тут :contentReference[oaicite:11]{index=11}.
• Регуляторні ризики: невизначеність навколо тарифів и PPA може відтермінувати запуск деяких заводів.
• Трансформація промислових центрів: інтеграція зеленої водневої інфраструктури в сталеві, хімічні та добривні кластері — важливий крок для декарбонізації.
• Децентралізовані рішення: моделі зі споживанням на місці (self‑consumption) виграють у порівнянні з мережевими в плані економії

Висновок

Іспанія робить амбітний крок у розвиток зеленої водневої економіки, направляючи величезні державні кошти на проєкти високої потужності за підтримки ЄС. Однак успіх залежатиме від оперативного вирішення регуляторних та інфраструктурних питань, особливо пов’язаних із доступом до мереж та тарифами.

Джерело: Terminal

За матеріалами: energyintel.com

Додаткові джерела інформації:

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Греція відкрила першу станцію заправки воднем — H₂ наразі імпортується з Австрії, але місцеве виробництво стартує у 2026 році.

Потужність та майбутній розвиток

• Starter phase 30 MW — перша черга проєкту біля Коринфського нафтопереробного заводу, яку планують запустити наступного року, згодом — до 50 MW
• Станція для легкових і важких транспортних засобів, інвестиція — €3 млн, 50 % фінансування – коштом EU Connecting Europe Facility
• Імпорт H₂ з Австрії (Wien Energie через Coral Gas), задля забезпечення потреб до старту місцевого виробництва у 2026 році
• ТРІЄRES програма EU сприяє поширенню використання водню в транспорті: муніципалітет Лутракі та транспорт Агори Афін (OSY) планують закупівлю водневих автобусів
• Паралельно готується будівництво двох нових станцій — в Акраті та Тріасіо, з підтвердженим фінансуванням
• Metacon AB уклала контракт на додатковий 20 MW для завершення 50 MW електролізера в Коринфі:contentReference[oaicite:3]{index=3}
• Європейська комісія виділила €111,7 млн на підтримку «зеленого водню» від Motor Oil Hellas:contentReference[oaicite:
• Проєкт TRIERES передбачає створення «водневої долини» — мережі заправок, транспортної та промислової інфраструктури водню:

“A milestone for green mobility in Greece … this event marks a strategic leap towards decarbonised transport and clean fuel infrastructure in Southeastern Europe.”, — зазначив генеральний директор Hydrogen Europe Jorgo Chatzimarkakis:contentReference[oaicite:6]{index=6}

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

За матеріалами:
Hydrogen Insight,
PetrolPlaza,
EnergyNews.pro,
HydrogenEurope,
TRIERES project

Додаткові джерела інформації:
FuelCellsWorks,
QC Intel

Понад 200 компаній та галузевих організацій США, серед яких — гравці ринку нафтопродуктів, закликали Сенат зберегти податкову пільгу 45V на виробництво чистого водню. Її скасування може знищити багатомільярдні інвестиції, логістичну інфраструктуру та загрожує втратою позицій перед Китаєм.

Позиція учасників ринку: «Не можна згортати стимулювання»

У відкритому листі, адресованому лідеру більшості Сенату США Джону Тюну та голові фінансового комітету Майку Крейпо, підписанти вимагають залишити чинною дату старту будівництва для отримання податкової пільги 45V принаймні до 31 грудня 2029 року.

• Податкова пільга 45V дозволяє отримувати до $3 за кілограм водню, виробленого з низьким вуглецевим слідом.
• Нинішня ініціатива Сенату передбачає скорочення терміну дії цієї пільги до кінця 2025 року, що фактично зупиняє реалізацію більшості проєктів.
• Загальна сума інвестицій, що перебуває під загрозою, становить десятки мільярдів доларів, зокрема понад $40 млрд у Техасі та Луїзіані.
• Скасування стимулів може дестабілізувати логістичні ланцюги транспортування водню, особливо в регіонах з уже підписаними контрактаціями.

Нафта і водень: спільний фронт

Цей лист підписали не лише «зелені» асоціації, а й лобісти викопного палива, серед яких:

• American Petroleum Institute
• American Gas Association
• Fuel Cell and Hydrogen Energy Association

Вони розглядають 45V як інструмент підтримки *блакитного водню*, який виробляється з використанням викопного палива з вловлюванням вуглецю.

«У разі скасування податкової пільги, інвестиції покинуть США і перемістяться до інших країн», — йдеться в листі.

Конкуренція з Китаєм і ризик втрати лідерства

У документі наголошується, що:

• Китай за останні 4 роки збільшив частку у глобальному виробництві водневих технологій з 10% до 60%.
• Китай послідовно підтримує свою водневу інфраструктуру, на відміну від США, де стратегія наразі переглядається.
• Затверджені регіональні водневі хаби у США отримали приватні інвестиції в обсязі $4–5 млрд кожен.

Вплив на транспортну та енергетичну інфраструктуру

Від скасування пільги найбільше постраждають логістичні центри, інфраструктура водневих хабів і транспортні проєкти. Це, своєю чергою, торкнеться і постачання нафтопродуктів, що передбачають інтеграцію з водневою логістикою у низці штатів.

«Щонайменше до 2029 року потрібно зберегти умови для старту будівництва, інакше США втратить десятки тисяч робочих місць», — підсумували автори звернення.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Hydrogen Insight

Додаткові джерела інформації:

• US Department of Energy – Hydrogen Production Tax Credit
• One Big Beautiful Bill (Congress.gov)

Повний перелік підписантів листа

До звернення долучилися понад 200 компаній та організацій, зокрема:

• American Petroleum Institute
• American Gas Association
• Fuel Cell and Hydrogen Energy Association
• American Chemistry Council
• Business Council for Sustainable Energy
• California Hydrogen Business Council
• Center for Houston’s Future
• Clean Hydrogen Future Coalition
• Green Hydrogen Coalition
• Hydrogen Fuel Cell Bus Council
• Plug Power Inc.
• DuPont
• ENGIE North America
• Infinium
• Honeywell International
• Toyota Motor North America
• Siemens Energy, Inc.
• Air Liquide USA LLC
• 174 Power Global
• Exolum
• Port of Long Beach
• Port of Seattle
• University of Washington

Повний список доступний у вихідному матеріалі або за запитом редакції.

Індійська нафтова корпорація (Indian Oil) уклала контракт із компанією Larsen & Toubro (L&T) на будівництво найбільшого в країні заводу з виробництва зеленого водню потужністю 10 000 тонн на рік, що розміститься на нафтопереробному комплексі у місті Паніпат.

Ключовий крок у декарбонізації нафтопереробки

• L&T Energy Green Tech, підрозділ чистої енергетики інфраструктурного гіганта L&T, запропонувала вигідну ціну — 397 рупій/кг (близько $4,67/кг) з урахуванням 18% ПДВ.
• Це більше ніж удвічі перевищує собівартість виробництва водню з природного газу на Паніпатському НПЗ, але все ще нижче очікуваного рівня цін на зелений водень за попередніми оцінками.
• Ще в лютому галузеві аналітики очікували, що вартість зеленого водню в Індії не опуститься нижче $5,00–5,50/кг, порівняно з $6/кг на глобальному ринку.

Реалізація цього проєкту допоможе Індії досягнути цілей декарбонізації в енергетичному секторі та скоротити викиди парникових газів шляхом поступового переходу на відновлювані джерела енергії в нафтопереробній промисловості.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Energy Intelligence Group
Додаткові джерела інформації по темі:

• Офіційний сайт L&T
• Індійська нафтова корпорація (Indian Oil)
• Міністерство нової та відновлюваної енергії Індії

Попри амбітні національні стратегії, розвиток ринку водню залишається фрагментованим і обмеженим окремими секторами. Висока собівартість, відсутність довгострокового попиту та регуляторна невизначеність стримують інвестиції.

Секторна трансформація замість загальної водневої революції

• На Всесвітньому енергетичному конгресі в Абу-Дабі відбулося обговорення проблем впровадження низьковуглецевого водню. Очікуваний розвиток торгівлі між Європою та регіоном MENA (Близький Схід і Північна Африка) поки що залишається під загрозою.
• Головні бар’єри: висока вартість виробництва, нестача гарантованого попиту, і невизначеність політик — стримують запуск навіть флагманських проєктів.
• Навіть NEOM Green Hydrogen у Саудівській Аравії, що має бути найбільшим у світі, забезпечив лише третину довгострокових контрактів на майбутній обсяг виробництва.

Європейський підхід: натиск і підтримка

• ЄС через RED III визначає чіткі цілі для морського та авіаційного секторів, зобов’язуючи використовувати синтетичні палива, створені з водню (e-метанол, e-керосин).
• Програми типу H2Global у Німеччині стимулюють різницю між довгостроковими цінами виробників і короткостроковими контрактами покупців. Але масштаб поки недостатній.
• Ініціативи CORSIA для авіації та IMO для судноплавства — перші глобальні кроки до вуглецевого ціноутворення для транспорту.

Проблема водневого ринку: відсутність попиту без ринку, і ринку без попиту

“Ми намагаємося створити ринок буквально з нічого, ми на самому початку,” — зазначив Фредерік Беліц з Aurora Energy Research.

“Ніхто не хоче підписувати 10-річний контракт, ніхто не може нести цей ризик,” — зазначив Ян Гайцманн, CEO Zero Emissions Traders Alliance.

• Виробники водню шукають довгострокові контракти, а промислові споживачі та енергокомпанії очікують зниження цін у майбутньому.
• Водночас зростання ВДЕ викликає низькі або від’ємні ціни на електроенергію в Європі — це відкриває можливості для водню як засобу сезонного зберігання та балансування.

Внутрішній попит замість експорту: виклик для країн MENA

• Країни MENA інвестували мільярди в електролізери (зокрема в NEOM), але не мають забезпеченого експорту.
• Саудівська Аравія та ОАЕ вимушені формувати внутрішній попит, щоб уникнути втрат і незатребуваних активів.
• Рішення: впровадження жорстких правил, квот і фінансових стимулів для внутрішнього споживання зеленого та блакитного водню.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com, Reuters Sustainable Business, H2Global

Додаткові джерела інформації по темі:

* S\&P Global: Policy Barriers in MENA
* Transport & Environment: Водень у транспорті
* IEA Global Hydrogen Review 2024

У Німеччині завершено будівництво понад 50-кілометрового водневого трубопроводу в рамках проєкту GET H2, що з’єднує хімічний парк Marl та нафтопереробний завод Ruhr Oel у Гельзенкірхені. Цей крок є важливим етапом у розвитку національної водневої інфраструктури та сприяє декарбонізації промисловості.

Новий водневий трубопровід: деталі проєкту GET H2

Проєкт GET H2 передбачає створення першої в Німеччині відкритої водневої інфраструктури, що забезпечує транспортування зеленого водню від виробників до промислових споживачів. Зокрема, Evonik переобладнала 41 км існуючого газопроводу для транспортування водню та побудувала нові 13 км трубопроводу. Цей трубопровід з’єднує хімічний парк Marl, третій за величиною хімічний комплекс у Німеччині, з нафтопереробним заводом Ruhr Oel у Гельзенкірхені, який наразі належить BP.

• Довжина трубопроводу: понад 50 км, включаючи 41 км переобладнаного газопроводу та 13 км нового будівництва.
• Партнери проєкту: Evonik, BP, RWE, Nowega, OGE.
• Мета проєкту: забезпечення промислових споживачів зеленим воднем для зниження викидів CO₂.
• Фінансування: проєкт отримав підтримку в рамках ініціативи IPCEI Hy2Infra від федерального уряду Німеччини та Європейського Союзу.

Цей трубопровід є частиною ширшої ініціативи GET H2, яка передбачає створення національної водневої мережі, що з’єднає виробництво, транспортування та споживання зеленого водню в Німеччині та за її межами. Зокрема, планується будівництво електролізера потужністю 300 МВт у Лінгені, який забезпечуватиме виробництво зеленого водню з використанням відновлюваних джерел енергії.

У хімічному парку Marl Evonik також реалізує проєкти з виробництва зеленого метанолу та спеціалізованих хімікатів, використовуючи водень та CO₂. Ці ініціативи сприяють розвитку сталого виробництва та зменшенню вуглецевого сліду промисловості.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Hydrogen Insight, Quantum Commodity Intelligence, Fuel Cells Works, Renewables Now, Hydrogen Europe, Tank Storage Magazine, H2 View

Додаткові джерела інформації по темі:

OGE: GET H2 Nukleus
RWE: Hydrogen project GET H2
Marl Chemical Park