Міжнародне енергетичне агентство, або IEA, пропонує один із найшвидших інструментів зниження споживання нафти в умовах цінового шоку — почерговий допуск приватних автомобілів до доріг великих міст за принципом парних і непарних номерних знаків. За оцінкою агентства, якщо такий підхід застосовувати два дні на тиждень у містах із якісним громадським транспортом, це може дати скорочення попиту на нафту приблизно на 210 тис. барелів на добу у короткостроковій перспективі. Для українського ринку пального цей сигнал важливий насамперед як приклад антикризового управління попитом, а не як суто дорожнє обмеження.

У фокусі не заборона автомобілів, а швидке скорочення нафтової залежності

У запропонованій IEA логіці головне не саме обмеження руху, а здатність держави швидко зменшити споживання нафтопродуктів у момент, коли ринок входить у фазу стресу. Ідея полягає в тому, щоб у частину буднів на дороги виїжджали лише авто з парними номерними знаками, а в інші дні — лише з непарними. Це не новий інструмент: агентство нагадує, що ще під час першого нафтового шоку в Італії уряд замінив безавтомобільні неділі саме схемою «парні/непарні». Із 1980-х років такі підходи застосовувалися у багатьох містах світу, зокрема в Афінах, Мадриді, Парижі, Мілані та Мехіко, щоб боротися одночасно із заторами та піками забруднення повітря.

Що саме пропонує IEA

• Почерговий доступ приватних авто до доріг великих міст залежно від парності номерного знака.
• Застосування заходу у будні дні, а не лише у вихідні.
• Орієнтацію на великі міста з добрими альтернативами пересування, передусім із розвиненим громадським транспортом.
• Можливість винятків для електромобілів.
• Паралельне використання інших рішень, які зменшують соціальне навантаження від обмежень, зокрема здешевлення громадського транспорту і заохочення спільних поїздок.

Тут важливо правильно прочитати логіку IEA. Агентство не описує цей крок як універсальну заборону для всіх міст і за будь-яких умов. Навпаки, воно прямо вказує, що ефективність такого режиму залежить від того, чи є в людей інші способи задовольнити транспортний попит. Іншими словами, без автобусів, метро, трамвая, міської електрички, велосипедної інфраструктури або хоча б організованих спільних поїздок така схема може створювати більше соціальної напруги, ніж реальної економії пального.

Який ефект оцінює агентство

• 210 kb/d — саме так IEA оцінює короткострокове скорочення нафтового попиту.
• kb/d означає thousand barrels per day, тобто тисячі барелів на добу.
• Ефект розраховано для сценарію, коли почерговий допуск авто діє два дні на тиждень.
• Оцінка стосується великих міст із хорошими можливостями громадського транспорту.

Цифра у 210 тис. барелів на добу важлива не лише сама по собі. Вона показує, що IEA розглядає транспортні обмеження як реальний, а не символічний інструмент впливу на нафтовий баланс. Для ринку пального це означає дуже просту річ: у період дорогих нафтопродуктів держава може працювати не тільки з «пропозицією», тобто з постачанням, а й з «попитом», тобто з обсягами споживання.

Чому цей підхід не є бездоганним

• IEA прямо попереджає про логістичні та соціальні ризики такого рішення.
• Найбільший тягар, за оцінкою агентства, може лягти на менш заможні домогосподарства з одним автомобілем.
• Домогосподарства, які мають кілька авто, частково здатні обходити такі обмеження.
• У довшій перспективі ефективність заходу може знижуватися, якщо заможніші сім’ї купуватимуть додаткові автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, щоб обійти правило.
• IEA зазначає, що такі поведінкові ефекти вже враховані у її розрахунках потенційного скорочення попиту на нафту.

Саме тут починається найважливіша частина експертної розмови для України. Якщо дивитися на цей інструмент суто адміністративно, він справді може виглядати грубим. Але якщо дивитися на нього як на короткостроковий антикризовий механізм, IEA фактично говорить про інше: будь-яке обмеження автомобільного руху має супроводжуватися компенсаторами, інакше воно буде несправедливим і політично крихким. Тому в матеріалі агентства акцент зроблено не лише на номерних знаках, а й на зниженні вартості громадського транспорту та розвитку карпулінгу, тобто спільних поїздок кількох людей одним авто.

Що це означає для ринку пального України

Для українського ринку пального рекомендація IEA цінна тим, що переносить фокус із пасивного очікування на активне управління попитом. У практичному вимірі йдеться про те, що у великих містах у разі цінового або постачального шоку держава та муніципалітети можуть розглядати не лише резерви, імпортні маршрути чи фіскальні рішення, а й тимчасове зниження споживання через транспортну політику. Водночас сама IEA чітко прив’язує успіх цього заходу до наявності добрих альтернатив приватному авто, тому для України ключовим питанням тут був би не контроль номерних знаків сам по собі, а спроможність міського транспорту взяти на себе додатковий пасажиропотік.

• Сильна сторона підходу — швидкий ефект у короткостроковому періоді.
• Слабка сторона — ризик нерівного впливу на різні групи населення.
• Обов’язкова умова — наявність громадського транспорту, який може замістити частину поїздок приватним авто.
• Додатковий елемент — заохочення спільних поїздок і винятки для електромобілів.

Фактично IEA говорить про те, що під час нафтового стресу найбільш стійкими є не ті міста, де просто забороняють рух, а ті, де люди мають чим замінити індивідуальну поїздку. Саме тому цей інструмент слід читати ширше: як частину політики енергетичної безпеки, мобільності та економії пального одночасно.

Висновок

Почерговий допуск автомобілів за парними і непарними номерними знаками — це, за оцінкою IEA, не екзотичний адміністративний захід, а перевірений антикризовий механізм, який у правильних умовах здатен швидко знизити нафтовий попит приблизно на 210 тис. барелів на добу. Для України цінність цього підходу полягає в тому, що він показує: ринок пального можна стабілізувати не лише через ресурс, а й через поведінку споживача. Але працює така модель лише там, де влада заздалегідь подбала про альтернативи — від доступного громадського транспорту до організації спільних поїздок.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

На тлі дорогого пального IEA — International Energy Agency, Міжнародне енергетичне агентство — пропонує не лише шукати додатковий ресурс, а й оперативно зменшувати сам попит на нафту через дешевший громадський транспорт, розвиток мікромобільності, пішохідних маршрутів і велоінфраструктури. Логіка цього підходу проста: якщо частину поїздок вдається перевести з приватного авто на автобус, метро, трамвай, велосипед або пішу ходу, тиск на ринок пального знижується швидше, ніж за рахунок повільних інфраструктурних рішень. За оцінкою агентства, такі короткострокові заходи можуть зменшити споживання нафти приблизно на 330 тис. барелів на добу.

Для ринку пального головне питання сьогодні вже не лише в ціні літра, а в тому, як швидко держава може зняти частину попиту з приватного транспорту

У матеріалі IEA важливий сам підхід: дорогий бензин і дизель — це не лише проблема постачання, а й сигнал, що частину транспортного попиту треба переводити на дешевші й менш нафтомісткі форми мобільності. Для ринку пального України це важливо як орієнтир антикризової політики, тому що агентство фактично говорить про швидкі рішення, які можуть працювати ще до появи нових великих інфраструктурних проєктів.

Що саме пропонує IEA

IEA прямо вказує, що ефективний спосіб зменшити попит на нафту — це перенесення частини поїздок із приватних автомобілів на громадський транспорт, мікромобільність, пішу ходу або велосипед там, де це практично можливо. Мікромобільність у цьому контексті — це короткі міські поїздки за допомогою легких індивідуальних засобів пересування, передусім електросамокатів і електровелосипедів.

• Тимчасово знизити вартість проїзду у автобусах, метро й легкорейковому транспорті там, де така система вже працює.
• Використовувати вільну пропускну здатність громадського транспорту в непікові години, якщо роботодавці одночасно дають людям гнучкіші графіки роботи.
• Швидко розширювати велосмуги і пішохідний простір там, де це культурно й інфраструктурно прийнятно.
• Стимулювати купівлю електровелосипедів, особливо для довших міських поїздок.
• Розвивати спільні сервіси мікромобільності, зокрема прокат електросамокатів і електровелосипедів.

Ключовий акцент тут у тому, що IEA не говорить про одну універсальну модель. Агентство виходить із практичності: якщо місто вже має громадський транспорт, його можна зробити дешевшим і привабливішим швидко. Якщо відстані короткі, додатковий ефект дадуть піші маршрути й велосипед. Якщо поїздки довші, працюватимуть електровелосипеди й сервіси спільної мобільності.

Які кількісні орієнтири наводить агентство

• Нова Зеландія у відповідь на високі ціни на пальне знизила тарифи на громадський транспорт удвічі на три місяці.
• Франція спрямувала 500 млн євро до фонду активної мобільності для розвитку велосипедних маршрутів.
• Італія підтримує проєктування й розвиток веломагістралей на рівні 50 млн євро на рік протягом трьох років.
• Нова Зеландія також запустила загальнонаціональну програму інвестицій у велосмуги обсягом понад 140 млн доларів США державних витрат до 2024 року.
• Мілан у 2021 році переобладнав 35 км доріг, які раніше використовувалися автомобільним транспортом, у велосипедні смуги і планує довести мережу відокремлених смуг до 750 км до 2035 року.
• Париж, Лондон і Брюссель створили зони з дуже низькою швидкістю руху — 30 км/год, щоб стримувати використання автомобілів.
• У розвинених економіках уряди планують витратити близько 2,5 млрд доларів США упродовж наступних двох років на велосмуги й пішохідну інфраструктуру, а також ще 33 млрд доларів США на міську транспортну інфраструктуру.
• Оціночний ефект від короткострокових заходів — мінус 330 тис. барелів нафти на добу.

Чому це важливо саме для ринку пального

З погляду паливного ринку це дуже показовий сигнал. IEA фактично пропонує працювати не лише з пропозицією пального, а й із поведінкою споживача. Якщо людина хоча б частину поїздок переносить з автомобіля на автобус, метро, велосипед чи піший маршрут, це безпосередньо означає менше споживання бензину або дизеля. Для ринку це важливо, тому що така реакція знижує чутливість споживача до цінових піків і частково знімає навантаження з роздрібного сегмента.

Не менш важливо й те, що агентство пов’язує тарифні рішення з організацією робочого часу. Там, де є запас пропускної здатності громадського транспорту поза піком, роботодавці можуть допомогти «розтягнути» пік за рахунок гнучкішого початку й завершення робочого дня. Для паливного ринку це означає не просто скорочення окремих поїздок, а більш рівномірне перерозподілення транспортного попиту впродовж дня.

Що з цього випливає для України

У контексті України найважливіший висновок із тексту IEA полягає в тому, що антикризова реакція на дорогий ресурс може бути не лише податковою чи суто паливною. Вона може бути транспортною. Якщо перекласти логіку IEA на українську дискусію, то фокус зміщується з питання «де взяти ще більше пального» до питання «як зменшити вимушене споживання пального там, де це реально». Саме це і є головною професійною цінністю такого підходу для ринку.

• Дешевший громадський транспорт зменшує витрати домогосподарств без прямого адміністративного втручання в роздрібну ціну бензину чи дизеля.
• Мікромобільність дає змогу частково зняти попит на пальне у коротких міських поїздках, де автомобіль є найменш ефективним способом пересування.
• Інвестиції у вело- та пішохідну інфраструктуру працюють не лише як екологічний, а і як ринковий інструмент, бо знижують структурну залежність міста від нафтопродуктів.
• Гнучкі графіки роботи підсилюють ефект громадського транспорту без негайного масштабного розширення його мережі.

Головний підсумок

IEA пропонує дивитися на паливну кризу ширше, ніж просто через біржову ціну на нафту або ціну на стелі АЗС. Сенс підходу агентства в тому, що частину тиску на ринок можна зняти, якщо зробити дешевшими й зручнішими альтернативи приватному авто. Саме тому здешевлення громадського транспорту, підтримка електровелосипедів, розширення велосмуг, пішохідної інфраструктури й сервісів спільної мобільності — це не периферійна соціальна політика, а повноцінний інструмент стабілізації ринку пального. І коли IEA оцінює потенціал таких кроків у 330 тис. барелів на добу, це вже не декларація, а цілком конкретний орієнтир масштабу можливого ефекту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA