Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики «застряглих активів». Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.

Мапа майбутньої енергетики Європи

Уроки енергетичної кризи 2022 року

• Залежність від газу з росії стала стратегічною вразливістю.
• Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.
• Висновок: орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.

Чому буріння не вирішить проблему

• Родовища Північного моря перебувають у стадії занепаду; нові відкриття є невеликими, дорогими і повільними у розробці.
• Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом десятиріччя.
• Майбутні проєкти буріння додадуть лише “краплю” у баланс попиту (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).
• Висновок: буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.

Ризики продовження залежності від викопного палива

• Інвестиції у нові викопні активи закріплюють високі викиди на десятиліття.
• Існує ризик утворення “застряглих активів”, які не матимуть попиту через 10–15 років.
• Висновок: фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.

Відновлювані джерела як реальний вихід

• Вітрова та сонячна енергія — найдешевші нові джерела електроенергії у Європі навіть без субсидій.
• Ціни на акумулятори стрімко падають.
• Розвиток “розумних” мереж, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.
• Висновок: лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.

Необхідні кроки для Європи

• Інвестиції у лінії передачі та накопичувачі.
• Міждержавна інтеграція енергосистем.
• Розбудова офшорних вітрових платформ.
• Висновок: без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.

Політичний аспект

• Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.
• Енергетична безпека — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.
• Висновок: стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.

Фінальне узагальнення

• Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле.
• Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.
• Єдиний шлях — масштабна ставка на відновлювану енергетику.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Новые ограничения на добычу газа на голландском месторождении Гронинген ставят вопрос о покрытии выбывающих 10 млрд куб. м газа в год за счет роста импорта из внешних источников.

Об этом сообщает Интерфакс-Украина.

В четверг голландский регулятор вопросов недропользования Staatstoezicht op de Mijnen рекомендовал правительству снизить добычу природного газа на месторождении Гронинген до 12 млрд куб. м в год с нынешнего потолка в 21,6 млрд куб. м в год для ограничения сейсмической активности.

Главный аналитик Wood Mackenzie по газу и СПГ Массимо Ди-Одорадо отметил, что «потенциал роста поставок из Норвегии будет ограничен до 2019 года, когда появится новый газ с месторождения Aasta Hansteen».

«Существенный дополнительный импорт из России в северо-западную Европу зависит от развития Nord Stream 2, так как трубопроводы «Ямал-Европа» и «Северный поток» в настоящее время работают почти на полной мощности», — говорится в комментарии WoodMac, распространенном пресс-службой исследовательской организации.

«И наоборот, Европа может извлечь выгоду из ребалансировки глобального рынка СПГ, что приведет к увеличению доступного для импорта СПГ до 2020 года. Независимо от того, будет ли доступно альтернативное предложение, темпы сокращения добычи низкокалорийного газа на Гронингене будут зависеть от способности газотранспортных операторов северо-западной Европы переключать потребителей на высококалорийный газ. Вероятно, производство Гронингена будет постепенно сокращаться в течение следующих четырех лет, что ограничит влияние на безопасность поставок и цены», — заключил М.Ди-Одорадо.