<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Guyana</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/guyana/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 08:11:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy investors]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[structural surplus]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[Гаяна]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні інвестори]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[структурний надлишок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153431</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br />OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів. OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 05:23:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitrage]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[market glut]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Vortexa]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153314</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br />На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар. Причини й  наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Збройні напади на військових Гаяни посилили напруження через нафтову територію Ессекібо</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/16/zbrojni-napadi-na-vijskovix-gayani-posilili-napruzhennya-cherez-naftovu-teritoriyu-essekibo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/16/zbrojni-napadi-na-vijskovix-gayani-posilili-napruzhennya-cherez-naftovu-teritoriyu-essekibo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 May 2025 05:58:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[oil dispute]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[військовий конфлікт]]></category>
		<category><![CDATA[Гайана]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові родовища]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151772</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29051-война.jpeg" alt="Збройні напади на військових Гаяни посилили напруження через нафтову територію Ессекібо"/><br />Військові Гаяни зазнали атак із боку венесуельських озброєних осіб у цивільному. Напади сталися напередодні виборів, які венесуела планує провести на спірній території Ессекібо попри заборону Міжнародного суду ООН. США попередили про наслідки у разі нападу на Гаяну або ExxonMobil. Конфлікт за нафтовий регіон загострюється У контексті загострення багаторічної територіальної суперечки між Гаяною та Венесуелою щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29051-война.jpeg" alt="Збройні напади на військових Гаяни посилили напруження через нафтову територію Ессекібо"/><br /><p>Військові Гаяни зазнали атак із боку венесуельських озброєних осіб у цивільному. Напади сталися напередодні виборів, які венесуела планує провести на спірній території Ессекібо попри заборону Міжнародного суду ООН. США попередили про наслідки у разі нападу на Гаяну або ExxonMobil.</p>
<h3>Конфлікт за нафтовий регіон загострюється</h3>
<p>У контексті загострення багаторічної територіальної суперечки між Гаяною та Венесуелою щодо нафтоносного регіону Ессекібо, <strong>військові Гаяни заявили про серію збройних нападів</strong> із боку венесуельських сил. За даними Сил оборони Гаяни (GDF), <strong>три окремі атаки</strong> відбулися протягом 24 годин вздовж річки Cuyuni.</p>
<ul>
<li>У нападах брали участь <em>озброєні особи в цивільному</em> одязі з венесуельського боку річки.</li>
<li><strong>Постраждалих чи загиблих не зафіксовано</strong>.</li>
<li>Гаяна <strong>посилила патрулювання</strong> у прикордонному регіоні.</li>
</ul>
<h3>Глобальна реакція та вибори у Венесуелі</h3>
<p>Напади сталися напередодні запланованих на 25 травня виборів, які В<strong>енесуела хоче провести на спірній території Ессекібо</strong>, попри міжнародне засудження. <strong>Міжнародний суд ООН (ICJ)</strong> раніше видав зобов&#8217;язувальне рішення, що <strong>забороняє Венесуелі вчиняти односторонні дії</strong> у цьому регіоні.</p>
<ul>
<li>Район Ессекібо становить близько <strong>двох третин території Гаяни</strong>.</li>
<li>У прибережній частині, зокрема в <em>офшорному блоці Stabroek</em>, компанія <strong>ExxonMobil</strong> відкрила понад 11 млрд барелів нафтового еквівалента.</li>
<li>каркас <strong>розширює претензії</strong> на морську акваторію біля Гаяни.</li>
</ul>
<h3>Попередження США та нові нафтові постачання</h3>
<p>Вашингтон попередив, що <strong>будь-який напад на Гаяну або ExxonMobil матиме серйозні наслідки для Венесуели</strong>. На тлі ескалації, 27 травня спливає <em>строк для завершення діяльності американських компаній у Венесуелі</em>. Тим часом <strong>перший вантаж нової венесуельської нафти вже надійшов до США</strong>.</p>
<ul>
<li>Chevron Corp та інші видобувні компанії <strong>закликають адміністрацію Трампа</strong> дозволити продовження постачань та зберегти <em>частки у спільних підприємствах із PDVSA</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ця ескалація демонструє, наскільки геополітична напруга може впливати на світовий ринок енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29051-война.jpeg" alt="Збройні напади на військових Гаяни посилили напруження через нафтову територію Ессекібо"/><br /><p>Військові Гаяни зазнали атак із боку венесуельських озброєних осіб у цивільному. Напади сталися напередодні виборів, які венесуела планує провести на спірній території Ессекібо попри заборону Міжнародного суду ООН. США попередили про наслідки у разі нападу на Гаяну або ExxonMobil.</p>
<h3>Конфлікт за нафтовий регіон загострюється</h3>
<p>У контексті загострення багаторічної територіальної суперечки між Гаяною та Венесуелою щодо нафтоносного регіону Ессекібо, <strong>військові Гаяни заявили про серію збройних нападів</strong> із боку венесуельських сил. За даними Сил оборони Гаяни (GDF), <strong>три окремі атаки</strong> відбулися протягом 24 годин вздовж річки Cuyuni.</p>
<ul>
<li>У нападах брали участь <em>озброєні особи в цивільному</em> одязі з венесуельського боку річки.</li>
<li><strong>Постраждалих чи загиблих не зафіксовано</strong>.</li>
<li>Гаяна <strong>посилила патрулювання</strong> у прикордонному регіоні.</li>
</ul>
<h3>Глобальна реакція та вибори у Венесуелі</h3>
<p>Напади сталися напередодні запланованих на 25 травня виборів, які В<strong>енесуела хоче провести на спірній території Ессекібо</strong>, попри міжнародне засудження. <strong>Міжнародний суд ООН (ICJ)</strong> раніше видав зобов&#8217;язувальне рішення, що <strong>забороняє Венесуелі вчиняти односторонні дії</strong> у цьому регіоні.</p>
<ul>
<li>Район Ессекібо становить близько <strong>двох третин території Гаяни</strong>.</li>
<li>У прибережній частині, зокрема в <em>офшорному блоці Stabroek</em>, компанія <strong>ExxonMobil</strong> відкрила понад 11 млрд барелів нафтового еквівалента.</li>
<li>каркас <strong>розширює претензії</strong> на морську акваторію біля Гаяни.</li>
</ul>
<h3>Попередження США та нові нафтові постачання</h3>
<p>Вашингтон попередив, що <strong>будь-який напад на Гаяну або ExxonMobil матиме серйозні наслідки для Венесуели</strong>. На тлі ескалації, 27 травня спливає <em>строк для завершення діяльності американських компаній у Венесуелі</em>. Тим часом <strong>перший вантаж нової венесуельської нафти вже надійшов до США</strong>.</p>
<ul>
<li>Chevron Corp та інші видобувні компанії <strong>закликають адміністрацію Трампа</strong> дозволити продовження постачань та зберегти <em>частки у спільних підприємствах із PDVSA</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ця ескалація демонструє, наскільки геополітична напруга може впливати на світовий ринок енергоресурсів.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/16/zbrojni-napadi-na-vijskovix-gayani-posilili-napruzhennya-cherez-naftovu-teritoriyu-essekibo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/guyana/feed/ ) in 0.26508 seconds, on Apr 25th, 2026 at 9:09 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 25th, 2026 at 10:09 am UTC -->