<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; газ</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/haz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Газ і вугілля зросли повільно, але США повернули вугіллю роль резерву для електроенергетики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153910/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153910/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 13:41:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[енергобезпека]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153910</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30327-Метан.jpg" alt="Газ і вугілля зросли повільно, але США повернули вугіллю роль резерву для електроенергетики"/><br />У 2025 році попит на газ зріс приблизно на 1%, різко сповільнившись після 2,8% у 2024 році. Вугілля додало лише близько 0,4%, але в США його використання підскочило на 10%. Газовий ринок Попит на газ зріс приблизно на 1%, тоді як у 2024 році приріст становив 2,8%. Сповільнення відбулося на тлі відносно високих цін у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30327-Метан.jpg" alt="Газ і вугілля зросли повільно, але США повернули вугіллю роль резерву для електроенергетики"/><br /><article>У 2025 році попит на газ зріс приблизно на <strong>1%</strong>, різко сповільнившись після <strong>2,8%</strong> у 2024 році. Вугілля додало лише близько <strong>0,4%</strong>, але в США його використання підскочило на <strong>10%</strong>.</article>
<article>
<h3>Газовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Попит на газ зріс приблизно на 1%</strong>, тоді як у 2024 році приріст становив <strong>2,8%</strong>.</li>
<li>Сповільнення відбулося на тлі відносно високих цін у першій половині року.</li>
<li>Додатковий попит переважно зосередився у США, Європейському Союзі та на Близькому Сході.</li>
<li>У США та ЄС попит підтримала холодніша зимова погода.</li>
<li>На Близькому Сході швидко зросло використання газу в електроенергетиці.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні попит зростав найслабшими темпами з енергетичної кризи 2022 року.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> газовий ринок у 2025 році залишався чутливим до цін і погоди.</li>
<li><em>Різниця між 2,8% у 2024 році та близько 1% у 2025 році показує, що високі ціни швидко охолоджують попит.</em></li>
</ul>
<h3>Вугільний ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Попит на вугілля зріс лише приблизно на 0,4%</strong> порівняно з 2024 роком.</li>
<li>У США перехід із газу на вугілля та сильне зростання попиту на електроенергію підтримали <strong>10%</strong> збільшення використання вугілля.</li>
<li>У Китаї попит на вугілля залишився незмінним.</li>
<li>Сильне зростання відновлюваної енергетики в Китаї знизило використання вугілля в електрогенерації.</li>
<li>У промисловості Китаю менше використання вугілля у виробництві сталі та цементу було компенсоване більшим використанням у хімічній галузі.</li>
<li>В Індії попит на вугілля для електрогенерації зменшився переважно через ранній, сильний і тривалий мусон.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> вугілля не повернулося до широкого глобального зростання, але лишилося аварійним інструментом для окремих ринків.</li>
<li><em>США показали, що за поєднання високого попиту на електроенергію та газово-вугільного перемикання спадний тренд може тимчасово розвернутися.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
<article></article>
<article></article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30327-Метан.jpg" alt="Газ і вугілля зросли повільно, але США повернули вугіллю роль резерву для електроенергетики"/><br /><article>У 2025 році попит на газ зріс приблизно на <strong>1%</strong>, різко сповільнившись після <strong>2,8%</strong> у 2024 році. Вугілля додало лише близько <strong>0,4%</strong>, але в США його використання підскочило на <strong>10%</strong>.</article>
<article>
<h3>Газовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Попит на газ зріс приблизно на 1%</strong>, тоді як у 2024 році приріст становив <strong>2,8%</strong>.</li>
<li>Сповільнення відбулося на тлі відносно високих цін у першій половині року.</li>
<li>Додатковий попит переважно зосередився у США, Європейському Союзі та на Близькому Сході.</li>
<li>У США та ЄС попит підтримала холодніша зимова погода.</li>
<li>На Близькому Сході швидко зросло використання газу в електроенергетиці.</li>
<li>В Азійсько-Тихоокеанському регіоні попит зростав найслабшими темпами з енергетичної кризи 2022 року.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> газовий ринок у 2025 році залишався чутливим до цін і погоди.</li>
<li><em>Різниця між 2,8% у 2024 році та близько 1% у 2025 році показує, що високі ціни швидко охолоджують попит.</em></li>
</ul>
<h3>Вугільний ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Попит на вугілля зріс лише приблизно на 0,4%</strong> порівняно з 2024 роком.</li>
<li>У США перехід із газу на вугілля та сильне зростання попиту на електроенергію підтримали <strong>10%</strong> збільшення використання вугілля.</li>
<li>У Китаї попит на вугілля залишився незмінним.</li>
<li>Сильне зростання відновлюваної енергетики в Китаї знизило використання вугілля в електрогенерації.</li>
<li>У промисловості Китаю менше використання вугілля у виробництві сталі та цементу було компенсоване більшим використанням у хімічній галузі.</li>
<li>В Індії попит на вугілля для електрогенерації зменшився переважно через ранній, сильний і тривалий мусон.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> вугілля не повернулося до широкого глобального зростання, але лишилося аварійним інструментом для окремих ринків.</li>
<li><em>США показали, що за поєднання високого попиту на електроенергію та газово-вугільного перемикання спадний тренд може тимчасово розвернутися.</em></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2026">IEA Global Energy Review 2026</a></p>
</article>
<article></article>
<article></article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/153910/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа на межі енергетичного дефіциту вже у квітні: Shell попереджає про ризики через конфлікт на Близькому Сході</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/yevropa-na-mezhi-energetichnogo-deficitu-vzhe-u-kvitni-shell-poperedzhaye-pro-riziki-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/yevropa-na-mezhi-energetichnogo-deficitu-vzhe-u-kvitni-shell-poperedzhaye-pro-riziki-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:28:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Europe energy shortage]]></category>
		<category><![CDATA[gas supply]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит енергії]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153758</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30228-Shell_logo.png" alt="Європа на межі енергетичного дефіциту вже у квітні: Shell попереджає про ризики через конфлікт на Близькому Сході"/><br />Європейський енергетичний ринок може зіткнутися з дефіцитом уже найближчим часом — у квітні 2026 року. Причиною є порушення глобальних «постачань» нафти, газу та нафтопродуктів через загострення конфлікту на Близькому Сході, який вже вплинув на ключові логістичні маршрути та виробничу інфраструктуру. Глобальні ризики для енергетичної безпеки Європи Загроза дефіциту енергоресурсів Генеральний директор Shell Ваель Саван заявив, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30228-Shell_logo.png" alt="Європа на межі енергетичного дефіциту вже у квітні: Shell попереджає про ризики через конфлікт на Близькому Сході"/><br /><p>Європейський енергетичний ринок може зіткнутися з дефіцитом уже найближчим часом — у квітні 2026 року. Причиною є порушення глобальних «постачань» нафти, газу та нафтопродуктів через загострення конфлікту на Близькому Сході, який вже вплинув на ключові логістичні маршрути та виробничу інфраструктуру.</p>
<h3>Глобальні ризики для енергетичної безпеки Європи</h3>
<h4>Загроза дефіциту енергоресурсів</h4>
<ul>
<li><strong>Генеральний директор Shell Ваель Саван</strong> заявив, що <strong>дефіцит енергії в Європі можливий вже наступного місяця</strong>.</li>
<li>Ключова причина — <strong>порушення глобальних «постачань» через війну на Близькому Сході</strong>, яка триває вже четвертий тиждень.</li>
<li>Під загрозою:
<ul>
<li><strong>авіаційне паливо (jet fuel)</strong> — вже постраждало;</li>
<li><strong>дизель</strong> — наступний у зоні ризику;</li>
<li><strong>бензин</strong> — очікується дефіцит із початком літнього сезону попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Енергетична безпека прямо пов’язана з національною безпекою</strong>, наголосив Саван.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Країни не можуть мати національну безпеку без енергетичної безпеки» — Ваель Саван, CEO Shell</p></blockquote>
<h4>Критична роль Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Через <strong>Ормузьку протоку проходить близько 20% світових потоків нафти та LNG</strong> (*скрапленого природного газу*).</li>
<li>Конфлікт:
<ul>
<li>пошкодив ключову енергетичну інфраструктуру;</li>
<li><strong>майже зупинив судноплавство</strong> через цей стратегічний маршрут.</li>
</ul>
</li>
<li>Ланцюг впливу дефіциту:
<ul>
<li>спочатку — Південна Азія;</li>
<li>далі — Південно-Східна та Північно-Східна Азія;</li>
<li><strong>з квітня — Європа</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Оцінки європейських урядів</h4>
<ul>
<li><strong>Міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе</strong> підтвердила ризики:</li>
<li><strong>дефіцит може виникнути наприкінці квітня або у травні</strong>, якщо конфлікт не завершиться.</li>
</ul>
<h3>Нові джерела постачання: ставка на Венесуелу</h3>
<h4>Стратегія Shell</h4>
<ul>
<li>Компанія активно шукає альтернативні джерела:
<ul>
<li><strong>газові проєкти у Венесуелі — пріоритет</strong>;</li>
<li>оцінюються також нафтові активи.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Можливе схвалення 1–2 проєктів до кінця 2026 року</strong> за сприятливих умов.</li>
<li>Підписано попередні угоди з урядом Венесуели щодо розробки родовищ.</li>
</ul>
<h4>Інвестиційний контекст</h4>
<ul>
<li>Венесуела ухвалила <strong>нафтову реформу у січні 2026 року</strong>, але цього недостатньо для повного залучення інвесторів.</li>
<li>Shell та <strong>Chevron</strong> ведуть переговори щодо масштабних угод.</li>
<li>Потенційний обсяг відновлення нафтової галузі країни оцінюється у <strong>$100 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку та України</h4>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Різке зростання ризиків дефіциту в Європі вже у короткостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>Посилення конкуренції за ресурси між регіонами (Азія → Європа).</li>
<li><strong>Активізація диверсифікації джерел постачання</strong>, зокрема через Латинську Америку.у.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Пошкодження об’єктів на Близькому Сході демонструє вразливість глобальної енергосистеми.</li>
<li><strong>Логістичні вузли (протоки, порти) залишаються ключовими точками ризику</strong>.</li>
<li>Необхідність:
<ul>
<li>розосередження інфраструктури;</li>
<li>інвестицій у резервні маршрути;</li>
<li>посилення захисту стратегічних об’єктів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Очікується:
<ul>
<li><strong>зростання цін на дизель і бензин</strong> напередодні літнього сезону;</li>
<li>підвищення волатильності ринку;</li>
<li>збільшення маржі через дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li>Вплив логістичних обмежень стає ключовим фактором формування ціни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ceraweek-energy-security-key-national-security-shell-ceo-says-2026-03-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30228-Shell_logo.png" alt="Європа на межі енергетичного дефіциту вже у квітні: Shell попереджає про ризики через конфлікт на Близькому Сході"/><br /><p>Європейський енергетичний ринок може зіткнутися з дефіцитом уже найближчим часом — у квітні 2026 року. Причиною є порушення глобальних «постачань» нафти, газу та нафтопродуктів через загострення конфлікту на Близькому Сході, який вже вплинув на ключові логістичні маршрути та виробничу інфраструктуру.</p>
<h3>Глобальні ризики для енергетичної безпеки Європи</h3>
<h4>Загроза дефіциту енергоресурсів</h4>
<ul>
<li><strong>Генеральний директор Shell Ваель Саван</strong> заявив, що <strong>дефіцит енергії в Європі можливий вже наступного місяця</strong>.</li>
<li>Ключова причина — <strong>порушення глобальних «постачань» через війну на Близькому Сході</strong>, яка триває вже четвертий тиждень.</li>
<li>Під загрозою:
<ul>
<li><strong>авіаційне паливо (jet fuel)</strong> — вже постраждало;</li>
<li><strong>дизель</strong> — наступний у зоні ризику;</li>
<li><strong>бензин</strong> — очікується дефіцит із початком літнього сезону попиту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Енергетична безпека прямо пов’язана з національною безпекою</strong>, наголосив Саван.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Країни не можуть мати національну безпеку без енергетичної безпеки» — Ваель Саван, CEO Shell</p></blockquote>
<h4>Критична роль Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Через <strong>Ормузьку протоку проходить близько 20% світових потоків нафти та LNG</strong> (*скрапленого природного газу*).</li>
<li>Конфлікт:
<ul>
<li>пошкодив ключову енергетичну інфраструктуру;</li>
<li><strong>майже зупинив судноплавство</strong> через цей стратегічний маршрут.</li>
</ul>
</li>
<li>Ланцюг впливу дефіциту:
<ul>
<li>спочатку — Південна Азія;</li>
<li>далі — Південно-Східна та Північно-Східна Азія;</li>
<li><strong>з квітня — Європа</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Оцінки європейських урядів</h4>
<ul>
<li><strong>Міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе</strong> підтвердила ризики:</li>
<li><strong>дефіцит може виникнути наприкінці квітня або у травні</strong>, якщо конфлікт не завершиться.</li>
</ul>
<h3>Нові джерела постачання: ставка на Венесуелу</h3>
<h4>Стратегія Shell</h4>
<ul>
<li>Компанія активно шукає альтернативні джерела:
<ul>
<li><strong>газові проєкти у Венесуелі — пріоритет</strong>;</li>
<li>оцінюються також нафтові активи.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Можливе схвалення 1–2 проєктів до кінця 2026 року</strong> за сприятливих умов.</li>
<li>Підписано попередні угоди з урядом Венесуели щодо розробки родовищ.</li>
</ul>
<h4>Інвестиційний контекст</h4>
<ul>
<li>Венесуела ухвалила <strong>нафтову реформу у січні 2026 року</strong>, але цього недостатньо для повного залучення інвесторів.</li>
<li>Shell та <strong>Chevron</strong> ведуть переговори щодо масштабних угод.</li>
<li>Потенційний обсяг відновлення нафтової галузі країни оцінюється у <strong>$100 млрд</strong>.</li>
</ul>
<h4>Висновки для ринку та України</h4>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Різке зростання ризиків дефіциту в Європі вже у короткостроковій перспективі</strong>.</li>
<li>Посилення конкуренції за ресурси між регіонами (Азія → Європа).</li>
<li><strong>Активізація диверсифікації джерел постачання</strong>, зокрема через Латинську Америку.у.</li>
</ul>
<h4>Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li>Пошкодження об’єктів на Близькому Сході демонструє вразливість глобальної енергосистеми.</li>
<li><strong>Логістичні вузли (протоки, порти) залишаються ключовими точками ризику</strong>.</li>
<li>Необхідність:
<ul>
<li>розосередження інфраструктури;</li>
<li>інвестицій у резервні маршрути;</li>
<li>посилення захисту стратегічних об’єктів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Очікується:
<ul>
<li><strong>зростання цін на дизель і бензин</strong> напередодні літнього сезону;</li>
<li>підвищення волатильності ринку;</li>
<li>збільшення маржі через дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li>Вплив логістичних обмежень стає ключовим фактором формування ціни.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ceraweek-energy-security-key-national-security-shell-ceo-says-2026-03-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/yevropa-na-mezhi-energetichnogo-deficitu-vzhe-u-kvitni-shell-poperedzhaye-pro-riziki-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Mar 2026 07:07:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[anti-profiteering]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[cost of living]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольна політика]]></category>
		<category><![CDATA[атомна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[боротьба зі спекуляцією]]></category>
		<category><![CDATA[вартість життя]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153757</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br />Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку. Антикризова стратегія: контроль за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30227-Великобритания.jpg" alt="Британія посилює контроль за цінами та прискорює розвиток атомної енергетики на тлі глобальної нестабільності"/><br /><p><strong>Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки.</strong> Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.</p>
<h3>Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність</h3>
<h4>Боротьба зі спекулятивним зростанням цін</h4>
<p>Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.</p>
<ul>
<li><strong>Створення спеціального механізму</strong> для контролю за цінами під час кризових періодів</li>
<li><strong>Розширення повноважень регуляторів</strong>, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)</li>
<li><strong>Можливість введення тимчасових обмежень</strong> для запобігання ціновим зловживанням</li>
</ul>
<p>Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.</p>
<h4>Прискорення розвитку атомної енергетики</h4>
<p>Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.</p>
<ul>
<li><strong>До кінця 2027 року</strong> планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС</li>
<li><strong>Скорочення бюрократичних бар’єрів</strong> та прискорення запуску нових потужностей</li>
<li><strong>Державні гарантії</strong> для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок</li>
<li><strong>Зменшення залежності від газу</strong>, ціни на який залишаються волатильними</li>
</ul>
<p>Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.</p>
<h4>Зниження вартості життя: паливо та продукти</h4>
<p>Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:</p>
<ul>
<li><strong>Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів</strong> вже протягом 17 місяців</li>
<li><strong>Обмеження тарифів на енергію до кінця червня</strong>, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити <strong>117 фунтів</strong></li>
<li><strong>Додаткова підтримка вразливих груп</strong> — до <strong>150 фунтів</strong></li>
<li><strong>Виділення 53 млн фунтів</strong> на компенсацію витрат на мазут для опалення</li>
<li><strong>Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder</strong> для пошуку дешевшого пального</li>
</ul>
<p>Окремо розглядається можливість <strong>точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію</strong>, що може зменшити ціни на продукти харчування.</p>
<h4>Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз</h4>
<p>Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:</p>
<ul>
<li>У попередніх програмах підтримки <strong>домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів</strong> допомоги</li>
<li>Це становило <strong>11% загальних витрат</strong> на підтримку енергетичних рахунків</li>
<li><strong>Надмірні державні витрати</strong> призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок</li>
</ul>
<blockquote><p>Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії</p></blockquote>
<blockquote><p>Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз</p></blockquote>
<h4>Контроль за паливним ринком</h4>
<ul>
<li><strong>CMA посилює моніторинг цін</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Проводиться <strong>дослідження ринку мазуту</strong> для опалення</li>
<li>У разі порушень <strong>будуть застосовані санкції</strong> відповідно до законодавства</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/chancellor-sets-out-plan-to-crackdown-on-profiteering-and-drive-britains-energy-security" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/25/britaniya-posilyuye-kontrol-za-cinami-ta-priskoryuye-rozvitok-atomno%d1%97-energetiki-na-tli-globalno%d1%97-nestabilnosti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 14:04:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[excise duties]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gas supply]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Serbia]]></category>
		<category><![CDATA[акцизи]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[Газпром]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Сербия]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153743</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br />Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання. Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку Радикальне зниження акцизів як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br /><p>Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.</p>
<h3>Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку</h3>
<h4>Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент</h4>
<p>Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.</p>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення акцизів складе 60%</strong></li>
<li>На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на <strong>20%</strong></li>
<li>Додатково планується ще <strong>40% скорочення</strong></li>
<li><em>Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель</em></li>
</ul>
<p>Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:</p>
<blockquote><p>«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Цінове регулювання та контроль ринку</h4>
<p>Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.</p>
<ul>
<li>З <strong>лютого 2022 року</strong> діє <strong>цінове обмеження</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Ціни переглядаються <strong>щотижнево урядом</strong></li>
<li>Продовжено <strong>заборону експорту нафти та нафтопродуктів</strong> до <strong>2 квітня</strong></li>
<li><em>Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни</em></li>
</ul>
<h4>Ставка на запаси та відсутність дефіциту</h4>
<p>Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.</p>
<ul>
<li>Сербія має <strong>достатні запаси дизеля, бензину та газу</strong></li>
<li>Дефіциту пального на АЗС <strong>не очікується</strong></li>
<li><strong>Нормування продажу не планується</strong></li>
</ul>
<h4>Критична залежність від російського газу</h4>
<p>Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.</p>
<ul>
<li><strong>До 90% споживання газу</strong> забезпечує <strong>Gazprom</strong></li>
<li>Річне споживання становить близько <strong>2,5 млрд кубометрів</strong></li>
<li>Чинний контракт спливає <strong>31 березня</strong></li>
<li>Белград прагне <strong>продовження угоди</strong></li>
</ul>
<p>Президент Сербії наголосив на ризиках:</p>
<blockquote><p>«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Геополітичний фактор: війна як драйвер цін</h4>
<p>Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Війна Ізраїлю та США проти Ірану</strong> впливає на глобальні енергоринки</li>
<li>Зростають ризики <strong>перебоїв постачання та цінових шоків</strong></li>
<li><em>Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів</em></li>
</ul>
<h4>Висновки: модель антикризового управління</h4>
<p>Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Фіскальні інструменти</strong> — зниження акцизів для стримування цін</li>
<li><strong>Адміністративний контроль</strong> — цінові обмеження та заборона експорту</li>
<li><strong>Фізична безпека</strong> — накопичення запасів пального</li>
<li><strong>Енергетична дипломатія</strong> — переговори щодо постачання газу</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbia-cut-excise-duties-crude-oil-president-vucic-says-2026-03-20/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30215-Сербия.png" alt="Сербія різко знижує акцизи на нафту: уряд жертвує доходами заради стабілізації цін"/><br /><p>Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.</p>
<h3>Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку</h3>
<h4>Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент</h4>
<p>Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.</p>
<ul>
<li><strong>Загальне скорочення акцизів складе 60%</strong></li>
<li>На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на <strong>20%</strong></li>
<li>Додатково планується ще <strong>40% скорочення</strong></li>
<li><em>Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель</em></li>
</ul>
<p>Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:</p>
<blockquote><p>«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Цінове регулювання та контроль ринку</h4>
<p>Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.</p>
<ul>
<li>З <strong>лютого 2022 року</strong> діє <strong>цінове обмеження</strong> на бензин і дизель</li>
<li>Ціни переглядаються <strong>щотижнево урядом</strong></li>
<li>Продовжено <strong>заборону експорту нафти та нафтопродуктів</strong> до <strong>2 квітня</strong></li>
<li><em>Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни</em></li>
</ul>
<h4>Ставка на запаси та відсутність дефіциту</h4>
<p>Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.</p>
<ul>
<li>Сербія має <strong>достатні запаси дизеля, бензину та газу</strong></li>
<li>Дефіциту пального на АЗС <strong>не очікується</strong></li>
<li><strong>Нормування продажу не планується</strong></li>
</ul>
<h4>Критична залежність від російського газу</h4>
<p>Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.</p>
<ul>
<li><strong>До 90% споживання газу</strong> забезпечує <strong>Gazprom</strong></li>
<li>Річне споживання становить близько <strong>2,5 млрд кубометрів</strong></li>
<li>Чинний контракт спливає <strong>31 березня</strong></li>
<li>Белград прагне <strong>продовження угоди</strong></li>
</ul>
<p>Президент Сербії наголосив на ризиках:</p>
<blockquote><p>«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич</p></blockquote>
<h4>Геополітичний фактор: війна як драйвер цін</h4>
<p>Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Війна Ізраїлю та США проти Ірану</strong> впливає на глобальні енергоринки</li>
<li>Зростають ризики <strong>перебоїв постачання та цінових шоків</strong></li>
<li><em>Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів</em></li>
</ul>
<h4>Висновки: модель антикризового управління</h4>
<p>Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:</p>
<ul>
<li><strong>Фіскальні інструменти</strong> — зниження акцизів для стримування цін</li>
<li><strong>Адміністративний контроль</strong> — цінові обмеження та заборона експорту</li>
<li><strong>Фізична безпека</strong> — накопичення запасів пального</li>
<li><strong>Енергетична дипломатія</strong> — переговори щодо постачання газу</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbia-cut-excise-duties-crude-oil-president-vucic-says-2026-03-20/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/serbiya-rizko-znizhuye-akcizi-na-naftu-uryad-zhertvuye-doxodami-zaradi-stabilizaci%d1%97-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чиста енергія Китаю тримається на вугіллі, нафті й газі: інвестиційний бум на тлі 80% викопного балансу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/12/chista-energiya-kitayu-trimayetsya-na-vugilli-nafti-j-gazi-investicijnij-bum-na-tli-80-vikopnogo-balansu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/12/chista-energiya-kitayu-trimayetsya-na-vugilli-nafti-j-gazi-investicijnij-bum-na-tli-80-vikopnogo-balansu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Feb 2026 09:03:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA["ВДЕ"]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[rare earths]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[рідкісноземельні елементи]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153597</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30119-Китай.jpg" alt="Чиста енергія Китаю тримається на вугіллі, нафті й газі: інвестиційний бум на тлі 80% викопного балансу"/><br />7,2 трлн юанів інвестицій у чисту енергію за рік, понад 11% ВВП і темпи зростання утричі вищі за економіку загалом — Китай демонструє світове лідерство у ВДЕ. Водночас понад 80% первинної енергії та більш як 60% електрогенерації країни досі забезпечують викопні ресурси. Вугілля, нафта і газ залишаються фундаментом енергетичної безпеки та промисловості. Дві реальності однієї [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30119-Китай.jpg" alt="Чиста енергія Китаю тримається на вугіллі, нафті й газі: інвестиційний бум на тлі 80% викопного балансу"/><br /><p><strong>7,2 трлн юанів</strong> інвестицій у чисту енергію за рік, понад <strong>11% ВВП</strong> і темпи зростання утричі вищі за економіку загалом — Китай демонструє світове лідерство у ВДЕ. Водночас понад <strong>80% первинної енергії</strong> та більш як <strong>60% електрогенерації</strong> країни досі забезпечують викопні ресурси. Вугілля, нафта і газ залишаються фундаментом енергетичної безпеки та промисловості.</p>
<h3>Дві реальності однієї енергосистеми</h3>
<h4>Інвестиційний вибух у «новій трійці»</h4>
<p>За останнє десятиліття сектор відновлюваної енергетики та чистих технологій став найдинамічнішим в економіці Китаю:</p>
<ul>
<li><strong>7,2 трлн юанів</strong> (близько <strong>$1 трлн</strong>) інвестицій у 2025 році;</li>
<li>понад <strong>11% ВВП</strong> країни;</li>
<li>зростання утричі швидше за економіку загалом;</li>
<li>понад <strong>90%</strong> приросту інвестицій забезпечили сонячна енергетика, акумулятори та електромобілі — так звана «нова трійця».</li>
</ul>
<p>Лише за рік встановлено <strong>315 ГВт</strong> сонячних і <strong>119 ГВт</strong> вітрових потужностей — більше, ніж у решті світу разом.</p>
<h4>80% балансу — за викопним паливом</h4>
<p>Попри «зелений» ривок, викопні ресурси формують основу енергетики:</p>
<ul>
<li><strong>&gt;80%</strong> первинного енергоспоживання;</li>
<li><strong>&gt;60%</strong> виробництва електроенергії.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: опора системи й джерело викидів</h3>
<p>Вугілля — наріжний камінь китайської енергетики та важкої промисловості:</p>
<ul>
<li>понад <strong>50%</strong> електрогенерації;</li>
<li><strong>60–70%</strong> первинного енергоспоживання;</li>
<li>більш як <strong>4 млрд тонн</strong> споживання на рік — це понад <strong>50%</strong> світового попиту;</li>
<li><strong>474 млн тонн</strong> імпорту у 2023 році — історичний рекорд.</li>
</ul>
<p>У 2024 році розпочато будівництво <strong>94,5 ГВт</strong> нових вугільних ТЕС та відновлено проєкти ще на <strong>3,3 ГВт</strong> — максимум за 10 років. Це підкріплює енергобезпеку та металургію, але посилює викиди і забруднення повітря.</p>
<blockquote><p>«Суворо контролювати» розширення вугілля та «поетапно скорочувати» його споживання — позиція керівництва Китаю</p></blockquote>
<h3>Нафта: імпортна залежність і нарощування власного видобутку</h3>
<p>Нафта забезпечує близько <strong>20%</strong> енергобалансу та є критичною для транспорту і нафтохімії:</p>
<ul>
<li><strong>16,3–16,4 млн барелів на добу</strong> споживання (друге місце у світі);</li>
<li><strong>11,1 млн бар./добу</strong> імпорту у 2024 році — близько <strong>74%</strong> попиту;</li>
<li>прогноз на 2025 рік — <strong>16,74 млн бар./добу</strong> середнього попиту.</li>
</ul>
<p>Ключові постачальники — росія, Саудівська Аравія та Ірак. Імпорт із росії перевищує <strong>2 млн бар./добу</strong> (понад <strong>20%</strong> імпорту). Близько <strong>900 тис. бар./добу</strong> надходить трубопроводами, решта — морем, зокрема із застосуванням «тіньового флоту».</p>
<p>Водночас Китай нарощує власний видобуток: з <strong>3,8 млн</strong> бар./добу у 2020 році до рекордних <strong>4,3 млн</strong> бар./добу у 2025-му. Понад <strong>60%</strong> приросту п’ять років поспіль забезпечує шельф — завдяки інвестиціям державних компаній.</p>
<p>Програма «Семирічний план дій» (2019–2025) спрямована на збільшення внутрішнього видобутку. Проте висока собівартість на зрілих родовищах означає, що імпорт і надалі закриватиме значний дефіцит.</p>
<h3>Газ: «місток» до декарбонізації</h3>
<p>Природний газ виконує роль перехідного палива:</p>
<ul>
<li><strong>~428 млрд куб. м</strong> споживання у 2024 році (проти <strong>330 млрд куб. м</strong> у 2020-му);</li>
<li>Китай — третій у світі споживач газу;</li>
<li>імпорт СПГ може зрости майже до <strong>76 млн тонн</strong> (+<strong>10%</strong> р/р) після падіння приблизно на <strong>10%</strong> у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Постачання СПГ забезпечують Австралія, Катар і росія. Значні обсяги надходять трубопроводами з росії та Туркменістану.</p>
<h3>Рідкісноземельна перевага</h3>
<p>Домінування у чистій енергетиці підкріплює контроль над рідкісноземельними елементами:</p>
<ul>
<li><strong>60–70%</strong> світового видобутку;</li>
<li>понад <strong>90%</strong> переробки та рафінації.</li>
</ul>
<p>Неодим і диспрозій критично важливі для постійних магнітів в електродвигунах та вітротурбінах (особливо офшорних безредукторних). Ітрій, лантан і церій застосовують у спеціалізованих інверторах та компонентах сонячних систем.</p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Китай демонструє парадоксальну модель: світове лідерство у ВДЕ базується на потужному фундаменті викопної генерації та імпортної сировини. Масштабні інвестиції у «зелену» економіку не скасовують стратегічної ролі вугілля, нафти й газу, які забезпечують промисловість, стабільність мережі та енергетичну безпеку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Clean-Energy-Boom-Still-Rests-on-Coal-Oil-and-Gas.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30119-Китай.jpg" alt="Чиста енергія Китаю тримається на вугіллі, нафті й газі: інвестиційний бум на тлі 80% викопного балансу"/><br /><p><strong>7,2 трлн юанів</strong> інвестицій у чисту енергію за рік, понад <strong>11% ВВП</strong> і темпи зростання утричі вищі за економіку загалом — Китай демонструє світове лідерство у ВДЕ. Водночас понад <strong>80% первинної енергії</strong> та більш як <strong>60% електрогенерації</strong> країни досі забезпечують викопні ресурси. Вугілля, нафта і газ залишаються фундаментом енергетичної безпеки та промисловості.</p>
<h3>Дві реальності однієї енергосистеми</h3>
<h4>Інвестиційний вибух у «новій трійці»</h4>
<p>За останнє десятиліття сектор відновлюваної енергетики та чистих технологій став найдинамічнішим в економіці Китаю:</p>
<ul>
<li><strong>7,2 трлн юанів</strong> (близько <strong>$1 трлн</strong>) інвестицій у 2025 році;</li>
<li>понад <strong>11% ВВП</strong> країни;</li>
<li>зростання утричі швидше за економіку загалом;</li>
<li>понад <strong>90%</strong> приросту інвестицій забезпечили сонячна енергетика, акумулятори та електромобілі — так звана «нова трійця».</li>
</ul>
<p>Лише за рік встановлено <strong>315 ГВт</strong> сонячних і <strong>119 ГВт</strong> вітрових потужностей — більше, ніж у решті світу разом.</p>
<h4>80% балансу — за викопним паливом</h4>
<p>Попри «зелений» ривок, викопні ресурси формують основу енергетики:</p>
<ul>
<li><strong>&gt;80%</strong> первинного енергоспоживання;</li>
<li><strong>&gt;60%</strong> виробництва електроенергії.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: опора системи й джерело викидів</h3>
<p>Вугілля — наріжний камінь китайської енергетики та важкої промисловості:</p>
<ul>
<li>понад <strong>50%</strong> електрогенерації;</li>
<li><strong>60–70%</strong> первинного енергоспоживання;</li>
<li>більш як <strong>4 млрд тонн</strong> споживання на рік — це понад <strong>50%</strong> світового попиту;</li>
<li><strong>474 млн тонн</strong> імпорту у 2023 році — історичний рекорд.</li>
</ul>
<p>У 2024 році розпочато будівництво <strong>94,5 ГВт</strong> нових вугільних ТЕС та відновлено проєкти ще на <strong>3,3 ГВт</strong> — максимум за 10 років. Це підкріплює енергобезпеку та металургію, але посилює викиди і забруднення повітря.</p>
<blockquote><p>«Суворо контролювати» розширення вугілля та «поетапно скорочувати» його споживання — позиція керівництва Китаю</p></blockquote>
<h3>Нафта: імпортна залежність і нарощування власного видобутку</h3>
<p>Нафта забезпечує близько <strong>20%</strong> енергобалансу та є критичною для транспорту і нафтохімії:</p>
<ul>
<li><strong>16,3–16,4 млн барелів на добу</strong> споживання (друге місце у світі);</li>
<li><strong>11,1 млн бар./добу</strong> імпорту у 2024 році — близько <strong>74%</strong> попиту;</li>
<li>прогноз на 2025 рік — <strong>16,74 млн бар./добу</strong> середнього попиту.</li>
</ul>
<p>Ключові постачальники — росія, Саудівська Аравія та Ірак. Імпорт із росії перевищує <strong>2 млн бар./добу</strong> (понад <strong>20%</strong> імпорту). Близько <strong>900 тис. бар./добу</strong> надходить трубопроводами, решта — морем, зокрема із застосуванням «тіньового флоту».</p>
<p>Водночас Китай нарощує власний видобуток: з <strong>3,8 млн</strong> бар./добу у 2020 році до рекордних <strong>4,3 млн</strong> бар./добу у 2025-му. Понад <strong>60%</strong> приросту п’ять років поспіль забезпечує шельф — завдяки інвестиціям державних компаній.</p>
<p>Програма «Семирічний план дій» (2019–2025) спрямована на збільшення внутрішнього видобутку. Проте висока собівартість на зрілих родовищах означає, що імпорт і надалі закриватиме значний дефіцит.</p>
<h3>Газ: «місток» до декарбонізації</h3>
<p>Природний газ виконує роль перехідного палива:</p>
<ul>
<li><strong>~428 млрд куб. м</strong> споживання у 2024 році (проти <strong>330 млрд куб. м</strong> у 2020-му);</li>
<li>Китай — третій у світі споживач газу;</li>
<li>імпорт СПГ може зрости майже до <strong>76 млн тонн</strong> (+<strong>10%</strong> р/р) після падіння приблизно на <strong>10%</strong> у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Постачання СПГ забезпечують Австралія, Катар і росія. Значні обсяги надходять трубопроводами з росії та Туркменістану.</p>
<h3>Рідкісноземельна перевага</h3>
<p>Домінування у чистій енергетиці підкріплює контроль над рідкісноземельними елементами:</p>
<ul>
<li><strong>60–70%</strong> світового видобутку;</li>
<li>понад <strong>90%</strong> переробки та рафінації.</li>
</ul>
<p>Неодим і диспрозій критично важливі для постійних магнітів в електродвигунах та вітротурбінах (особливо офшорних безредукторних). Ітрій, лантан і церій застосовують у спеціалізованих інверторах та компонентах сонячних систем.</p>
<h3>Висновок</h3>
<p>Китай демонструє парадоксальну модель: світове лідерство у ВДЕ базується на потужному фундаменті викопної генерації та імпортної сировини. Масштабні інвестиції у «зелену» економіку не скасовують стратегічної ролі вугілля, нафти й газу, які забезпечують промисловість, стабільність мережі та енергетичну безпеку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Chinas-Clean-Energy-Boom-Still-Rests-on-Coal-Oil-and-Gas.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/12/chista-energiya-kitayu-trimayetsya-na-vugilli-nafti-j-gazi-investicijnij-bum-na-tli-80-vikopnogo-balansu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція посилює енергетичний контроль: санкції, рекордний експорт електроенергії та стратегічні зсуви</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/franciya-posilyuye-energetichnij-kontrol-sankci%d1%97-rekordnij-eksport-elektroenergi%d1%97-ta-strategichni-zsuvi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/franciya-posilyuye-energetichnij-kontrol-sankci%d1%97-rekordnij-eksport-elektroenergi%d1%97-ta-strategichni-zsuvi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 12:04:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["ВДЕ"]]></category>
		<category><![CDATA[electricity]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[nuclear]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags: energy]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна енергетика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153547</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30087-Франция_флаг.jpg" alt="Франція посилює енергетичний контроль: санкції, рекордний експорт електроенергії та стратегічні зсуви"/><br />Франція одночасно посилює контроль за дотриманням європейських санкцій проти росії, переглядає підходи до розвитку енергетики та фіксує рекордні показники експорту електроенергії. Події охоплюють нафтовий, газовий, ядерний та відновлюваний сегменти й формують нову конфігурацію енергетичної безпеки Європи. Енергетична безпека та санкційний контроль Військово-морські сили Франції повторно захопили танкер з російською нафтою. За інформацією ЗМІ, йдеться про [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30087-Франция_флаг.jpg" alt="Франція посилює енергетичний контроль: санкції, рекордний експорт електроенергії та стратегічні зсуви"/><br /><p>Франція одночасно посилює контроль за дотриманням європейських санкцій проти росії, переглядає підходи до розвитку енергетики та фіксує рекордні показники експорту електроенергії. Події охоплюють нафтовий, газовий, ядерний та відновлюваний сегменти й формують нову конфігурацію енергетичної безпеки Європи.</p>
<h2>Енергетична безпека та санкційний контроль</h2>
<p>Військово-морські сили Франції повторно захопили танкер з російською нафтою. За інформацією ЗМІ, йдеться про судно GRINCH, яке нині перебуває під прямим контролем французьких ВМС.</p>
<ul>
<li>Біля узбережжя Франції <strong>посилено військово-морські конвої</strong> для операцій із затримання нафтових суден із сумнівними документами.</li>
<li>Під перевіркою перебувають <strong>14 суден у Середземному морі</strong> та <strong>9 суден поблизу Британії</strong>.</li>
<li>Мета операцій — запобігання обходу <em>європейських санкцій</em> на російську нафту.</li>
</ul>
<p>Президент росії публічно назвав дії Франції «піратством», що свідчить про загострення політичної напруги навколо контролю морських постачань.</p>
<p>Водночас Франція ініціює <strong>координаційний дзвінок із країнами G7, Північної Європи та Балтії</strong> щодо підтримки енергетичної мережі України, з огляду на ризики для інфраструктури в умовах воєнних дій.</p>
<h2>Ядерна енергетика та регуляторні зміни</h2>
<p>З 1 січня 2026 року у Франції припинив дію механізм ARENH, який забезпечував регульований доступ до історичної ядерної електроенергії. Його замінив <strong>Універсальний ядерний внесок (VNU)</strong>.</p>
<ul>
<li>VNU <strong>не встановлює фіксовану адміністративну ціну</strong>.</li>
<li>Ціноутворення базується на <em>ринкових цінах</em>.</li>
<li>Запроваджено механізм перерозподілу доходів при перевищенні порогів <strong>78 євро/МВт-год</strong> та <strong>110 євро/МВт-год</strong>.</li>
</ul>
<p>EDF уклала <strong>три десятирічні контракти</strong> з дочірніми компаніями групи Orano на загальний обсяг <strong>500 ГВт-год на рік</strong>, з початком постачання у 2028 році. Загальна кількість довгострокових ядерних контрактів EDF із промисловістю зросла до <strong>12 угод</strong>.</p>
<p>Окремо ArcelorMittal підписав контракт на розподіл ядерного виробництва, що забезпечує доступ до частки електроенергії з французького ядерного флоту на <strong>18 років</strong>.</p>
<h2>Електроенергія: надлишок і рекорди</h2>
<p>Франція у 2025 році встановила <strong>історичний рекорд експорту електроенергії</strong>, забезпечивши понад <strong>92 ТВт-год чистого експорту</strong>.</p>
<ul>
<li>Профспілка FNME-CGT повідомляє про <strong>надлишок електроенергії</strong> на внутрішньому ринку.</li>
<li>Низький попит дозволяє EDF зосередитися на <em>технічному обслуговуванні та підготовці персоналу</em>.</li>
<li>Поставлено під сумнів доцільність подальшого тиску на максимальні виробничі показники.</li>
</ul>
<h2>Нафта, газ і корпоративні стратегії</h2>
<p>TotalEnergies у четвертому кварталі 2025 року:</p>
<ul>
<li><strong>Збільшила видобуток нафти й газу на 5%</strong>.</li>
<li>Показала зростання <strong>маржі нафтопереробки на 231%</strong>.</li>
<li>Компенсувала падіння цін на нафту та LNG.</li>
</ul>
<p>Компанія також оголосила про <strong>скорочення інвестицій у чисте паливо</strong>, очікуючи пом’якшення мандату SAF з боку ЄС.</p>
<p>TotalEnergies і Bapco Energies створюють спільне підприємство <strong>BxT Trading</strong> з частками 50/50, яке спиратиметься на потоки з нафтопереробного заводу Bapco.</p>
<h2>Відновлювана енергетика та інновації</h2>
<ul>
<li>TotalEnergies і Google підписали <strong>21-річний контракт</strong> на постачання <strong>1 ТВт-год електроенергії</strong> з майбутньої сонячної станції в Малайзії.</li>
<li>Engie закрила фінансування сонячного парку Khazna потужністю <strong>1,5 ГВт</strong> в ОАЕ з початком роботи у 2028 році.</li>
<li>VSB ввела в експлуатацію вітровий проєкт потужністю <strong>32,4 МВт</strong>, який вироблятиме <strong>78 ГВт-год</strong> на рік.</li>
<li>Allianz придбає <strong>20,25%</strong> офшорної ВЕС потужністю <strong>500 МВт</strong>.</li>
</ul>
<p>У сфері зберігання енергії Alpiq збільшила портфель BESS до <strong>понад 750 МВт</strong> після придбання системи Cheviré.</p>
<p>Досвід Франції підтверджує критичну роль контролю логістики та диверсифікації джерел нафти й електроенергії. Військовий супровід, резервні маршрути та міжнародна координація є ключовими для стійкості енергосистем. Перехід до ринкових механізмів із перерозподілом доходів демонструє можливі підходи до балансування цін і надприбутків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.facebook.com/share/p/1CN6DvtLUy/" target="_blank">повідомлень</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30087-Франция_флаг.jpg" alt="Франція посилює енергетичний контроль: санкції, рекордний експорт електроенергії та стратегічні зсуви"/><br /><p>Франція одночасно посилює контроль за дотриманням європейських санкцій проти росії, переглядає підходи до розвитку енергетики та фіксує рекордні показники експорту електроенергії. Події охоплюють нафтовий, газовий, ядерний та відновлюваний сегменти й формують нову конфігурацію енергетичної безпеки Європи.</p>
<h2>Енергетична безпека та санкційний контроль</h2>
<p>Військово-морські сили Франції повторно захопили танкер з російською нафтою. За інформацією ЗМІ, йдеться про судно GRINCH, яке нині перебуває під прямим контролем французьких ВМС.</p>
<ul>
<li>Біля узбережжя Франції <strong>посилено військово-морські конвої</strong> для операцій із затримання нафтових суден із сумнівними документами.</li>
<li>Під перевіркою перебувають <strong>14 суден у Середземному морі</strong> та <strong>9 суден поблизу Британії</strong>.</li>
<li>Мета операцій — запобігання обходу <em>європейських санкцій</em> на російську нафту.</li>
</ul>
<p>Президент росії публічно назвав дії Франції «піратством», що свідчить про загострення політичної напруги навколо контролю морських постачань.</p>
<p>Водночас Франція ініціює <strong>координаційний дзвінок із країнами G7, Північної Європи та Балтії</strong> щодо підтримки енергетичної мережі України, з огляду на ризики для інфраструктури в умовах воєнних дій.</p>
<h2>Ядерна енергетика та регуляторні зміни</h2>
<p>З 1 січня 2026 року у Франції припинив дію механізм ARENH, який забезпечував регульований доступ до історичної ядерної електроенергії. Його замінив <strong>Універсальний ядерний внесок (VNU)</strong>.</p>
<ul>
<li>VNU <strong>не встановлює фіксовану адміністративну ціну</strong>.</li>
<li>Ціноутворення базується на <em>ринкових цінах</em>.</li>
<li>Запроваджено механізм перерозподілу доходів при перевищенні порогів <strong>78 євро/МВт-год</strong> та <strong>110 євро/МВт-год</strong>.</li>
</ul>
<p>EDF уклала <strong>три десятирічні контракти</strong> з дочірніми компаніями групи Orano на загальний обсяг <strong>500 ГВт-год на рік</strong>, з початком постачання у 2028 році. Загальна кількість довгострокових ядерних контрактів EDF із промисловістю зросла до <strong>12 угод</strong>.</p>
<p>Окремо ArcelorMittal підписав контракт на розподіл ядерного виробництва, що забезпечує доступ до частки електроенергії з французького ядерного флоту на <strong>18 років</strong>.</p>
<h2>Електроенергія: надлишок і рекорди</h2>
<p>Франція у 2025 році встановила <strong>історичний рекорд експорту електроенергії</strong>, забезпечивши понад <strong>92 ТВт-год чистого експорту</strong>.</p>
<ul>
<li>Профспілка FNME-CGT повідомляє про <strong>надлишок електроенергії</strong> на внутрішньому ринку.</li>
<li>Низький попит дозволяє EDF зосередитися на <em>технічному обслуговуванні та підготовці персоналу</em>.</li>
<li>Поставлено під сумнів доцільність подальшого тиску на максимальні виробничі показники.</li>
</ul>
<h2>Нафта, газ і корпоративні стратегії</h2>
<p>TotalEnergies у четвертому кварталі 2025 року:</p>
<ul>
<li><strong>Збільшила видобуток нафти й газу на 5%</strong>.</li>
<li>Показала зростання <strong>маржі нафтопереробки на 231%</strong>.</li>
<li>Компенсувала падіння цін на нафту та LNG.</li>
</ul>
<p>Компанія також оголосила про <strong>скорочення інвестицій у чисте паливо</strong>, очікуючи пом’якшення мандату SAF з боку ЄС.</p>
<p>TotalEnergies і Bapco Energies створюють спільне підприємство <strong>BxT Trading</strong> з частками 50/50, яке спиратиметься на потоки з нафтопереробного заводу Bapco.</p>
<h2>Відновлювана енергетика та інновації</h2>
<ul>
<li>TotalEnergies і Google підписали <strong>21-річний контракт</strong> на постачання <strong>1 ТВт-год електроенергії</strong> з майбутньої сонячної станції в Малайзії.</li>
<li>Engie закрила фінансування сонячного парку Khazna потужністю <strong>1,5 ГВт</strong> в ОАЕ з початком роботи у 2028 році.</li>
<li>VSB ввела в експлуатацію вітровий проєкт потужністю <strong>32,4 МВт</strong>, який вироблятиме <strong>78 ГВт-год</strong> на рік.</li>
<li>Allianz придбає <strong>20,25%</strong> офшорної ВЕС потужністю <strong>500 МВт</strong>.</li>
</ul>
<p>У сфері зберігання енергії Alpiq збільшила портфель BESS до <strong>понад 750 МВт</strong> після придбання системи Cheviré.</p>
<p>Досвід Франції підтверджує критичну роль контролю логістики та диверсифікації джерел нафти й електроенергії. Військовий супровід, резервні маршрути та міжнародна координація є ключовими для стійкості енергосистем. Перехід до ринкових механізмів із перерозподілом доходів демонструє можливі підходи до балансування цін і надприбутків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.facebook.com/share/p/1CN6DvtLUy/" target="_blank">повідомлень</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/franciya-posilyuye-energetichnij-kontrol-sankci%d1%97-rekordnij-eksport-elektroenergi%d1%97-ta-strategichni-zsuvi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Арктика, тарифи та енергоресурси: як нова хвиля геополітики змінює глобальні ринки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/20/arktika-tarifi-ta-energoresursi-yak-nova-xvilya-geopolitiki-zminyuye-globalni-rinki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/20/arktika-tarifi-ta-energoresursi-yak-nova-xvilya-geopolitiki-zminyuye-globalni-rinki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Jan 2026 08:51:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Arctic]]></category>
		<category><![CDATA[energy diversification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Арктика]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[диверсификация]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[НАТО]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153535</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30079-Енергетика_300_на_300.png" alt="Арктика, тарифи та енергоресурси: як нова хвиля геополітики змінює глобальні ринки"/><br />Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури. Геополітичні зсуви та енергетичний вимір Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30079-Енергетика_300_на_300.png" alt="Арктика, тарифи та енергоресурси: як нова хвиля геополітики змінює глобальні ринки"/><br /><p>Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.</p>
<h2>Геополітичні зсуви та енергетичний вимір</h2>
<p>Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.</p>
<h3>Арктика та трансатлантична напруга</h3>
<ul>
<li><strong>США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн</strong>, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.</li>
<li>Тарифи стартують із <strong>10% у лютому</strong> та зростають до <strong>25% у червні</strong>, що підвищує витрати європейських експортерів.</li>
<li>Президент США наголосив на <em>вразливості Канади</em> перед конкурентами США в Арктиці.</li>
<li>Франція активувала <strong>антипримусовий інструмент ЄС</strong>, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.</li>
</ul>
<p>Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.</p>
<h3>Близький Схід: контроль над ресурсами</h3>
<ul>
<li>Уряд Сирії підписав <strong>угоду про припинення вогню</strong> з курдськими силами SDF, які підтримуються США.</li>
<li>Мета угоди — <strong>інтеграція сил</strong> і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.</li>
<li>Ірак оголосив про <strong>повне виведення військ коаліції США</strong> з федеральної території, за винятком Курдистану.</li>
</ul>
<p>Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.</p>
<h3>Європа та диверсифікація газу</h3>
<ul>
<li>Азербайджан розпочав <strong>експорт газу до Австрії та Німеччини</strong> через трубопровід TAP.</li>
<li>Це посилює <strong>диверсифікацію джерел</strong> для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що <strong>середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель</strong>, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.</p>
<h3>Глобальна економіка та енергоспоживання</h3>
<ul>
<li>Економіка Китаю зросла лише на <strong>4,5% у IV кварталі 2025 року</strong>.</li>
<li>Роздрібні продажі — <strong>0,9%</strong>, а народжуваність впала до <strong>5,6 на 1 000 осіб</strong>.</li>
<li>Споживання електроенергії вперше перевищило <strong>10 трлн кВт·год</strong>.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.</p>
<h3>Нові проєкти та зміна маршрутів</h3>
<ul>
<li>Мозамбік запустив корпус <strong>Coral North FLNG</strong> із потужністю <strong>3,6 млн тонн на рік</strong> до 2028 року.</li>
<li>Японія готує до перезапуску АЕС <strong>Kashiwazaki-Kariwa</strong> через <strong>15 років після Фукусіми</strong>.</li>
<li>Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.</li>
<li>Посилюється потреба у <em>стратегічних запасах</em> і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Зростає роль <strong>військового захисту</strong> енергетичних об’єктів.</li>
<li>Необхідні <strong>інвестиції в розосередження інфраструктури</strong> та страхування ризиків.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення</h3>
<ul>
<li>Можливе коливання цін через <strong>зміну структури імпорту</strong> та логістичних витрат.</li>
<li>Ключову роль відіграватимуть <em>податкова політика</em> та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://geopoliticsunplugged.substack.com/p/rapid-read-geopolitical-must-knows-03a" target="_blank">geopoliticsunplugged.substack.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30079-Енергетика_300_на_300.png" alt="Арктика, тарифи та енергоресурси: як нова хвиля геополітики змінює глобальні ринки"/><br /><p>Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.</p>
<h2>Геополітичні зсуви та енергетичний вимір</h2>
<p>Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.</p>
<h3>Арктика та трансатлантична напруга</h3>
<ul>
<li><strong>США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн</strong>, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.</li>
<li>Тарифи стартують із <strong>10% у лютому</strong> та зростають до <strong>25% у червні</strong>, що підвищує витрати європейських експортерів.</li>
<li>Президент США наголосив на <em>вразливості Канади</em> перед конкурентами США в Арктиці.</li>
<li>Франція активувала <strong>антипримусовий інструмент ЄС</strong>, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.</li>
</ul>
<p>Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.</p>
<h3>Близький Схід: контроль над ресурсами</h3>
<ul>
<li>Уряд Сирії підписав <strong>угоду про припинення вогню</strong> з курдськими силами SDF, які підтримуються США.</li>
<li>Мета угоди — <strong>інтеграція сил</strong> і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.</li>
<li>Ірак оголосив про <strong>повне виведення військ коаліції США</strong> з федеральної території, за винятком Курдистану.</li>
</ul>
<p>Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.</p>
<h3>Європа та диверсифікація газу</h3>
<ul>
<li>Азербайджан розпочав <strong>експорт газу до Австрії та Німеччини</strong> через трубопровід TAP.</li>
<li>Це посилює <strong>диверсифікацію джерел</strong> для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.</li>
</ul>
<p>Водночас очікується, що <strong>середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель</strong>, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.</p>
<h3>Глобальна економіка та енергоспоживання</h3>
<ul>
<li>Економіка Китаю зросла лише на <strong>4,5% у IV кварталі 2025 року</strong>.</li>
<li>Роздрібні продажі — <strong>0,9%</strong>, а народжуваність впала до <strong>5,6 на 1 000 осіб</strong>.</li>
<li>Споживання електроенергії вперше перевищило <strong>10 трлн кВт·год</strong>.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.</p>
<h3>Нові проєкти та зміна маршрутів</h3>
<ul>
<li>Мозамбік запустив корпус <strong>Coral North FLNG</strong> із потужністю <strong>3,6 млн тонн на рік</strong> до 2028 року.</li>
<li>Японія готує до перезапуску АЕС <strong>Kashiwazaki-Kariwa</strong> через <strong>15 років після Фукусіми</strong>.</li>
<li>Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафти та нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.</li>
<li>Посилюється потреба у <em>стратегічних запасах</em> і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.</li>
</ul>
<h3>Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li>Зростає роль <strong>військового захисту</strong> енергетичних об’єктів.</li>
<li>Необхідні <strong>інвестиції в розосередження інфраструктури</strong> та страхування ризиків.</li>
</ul>
<h3>Ціноутворення</h3>
<ul>
<li>Можливе коливання цін через <strong>зміну структури імпорту</strong> та логістичних витрат.</li>
<li>Ключову роль відіграватимуть <em>податкова політика</em> та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://geopoliticsunplugged.substack.com/p/rapid-read-geopolitical-must-knows-03a" target="_blank">geopoliticsunplugged.substack.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/20/arktika-tarifi-ta-energoresursi-yak-nova-xvilya-geopolitiki-zminyuye-globalni-rinki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 09:11:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метанол]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[carbon]]></category>
		<category><![CDATA[CBAM]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[вуглецеві викиди]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153521</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br />2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність. Ключові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30066-Нефть.jpg" alt="Сировинні ринки 2026 року: між шоками, можливостями та ризиками"/><br /><p>2026 рік стає переломним для глобальних сировинних ринків. Геополітика, кліматична політика та технологічні зрушення одночасно змінюють ціни, логістику й ризики. Європа посилює вуглецеві обмеження, ринок біопалива зростає, нафта входить у фазу профіциту, а газ і СПГ стають ключовими для енергетичної стійкості взимку. Водночас дефіцити окремих ресурсів і надлишки інших формують нову, більш волатильну реальність.</p>
<h2>Ключові сигнали для енергетичних і сировинних ринків у 2026 році</h2>
<h3>Вуглецеві викиди і CBAM: нова ціна для імпорту</h3>
<ul>
<li>ЄС посилює боротьбу з <strong>вуглецевими викидами</strong> через механізм <em>CBAM</em> – вуглецевий прикордонний коригувальний механізм.</li>
<li>Імпорт сталі, добрив та інших товарів може подорожчати через включення <strong>вуглецевої складової</strong> у ціну.</li>
<li>Невизначеність щодо практичної імплементації CBAM може <strong>суттєво вплинути на обсяги імпорту</strong> у першій половині 2026 року.</li>
<li>Очікується зниження маржі для неєвропейських виробників, які конкурують з товарами ЄС, уже обкладеними вуглецевим податком.</li>
</ul>
<h3>Біопаливо: прискорення енергетичного переходу в Європі</h3>
<ul>
<li>Директива <em>RED III</em> щодо відновлюваної енергії формально мала запрацювати з 1 січня, однак низка країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, завершували законодавчі процедури наприкінці 2025 року.</li>
<li>Попри нерівномірне впровадження, очікується <strong>зростання попиту на біопаливо в дорожньому транспорті на 8%</strong> у 2026 році.</li>
<li>Основний драйвер – <strong>гідрооброблена рослинна олія (HVO)</strong>, що поступово витісняє традиційні види пального.</li>
</ul>
<h3>Нафта: профіцит і дилема OPEC+</h3>
<ul>
<li>Очікуваний <strong>профіцит нафти у 2026 році – близько 1,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>OPEC+ має вирішити, чи відновлювати видобуток після скорочень на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Група вже призупинила щомісячне нарощування видобутку в першому кварталі.</li>
<li>Якщо ціни не впадуть до <em>середини діапазону 50 дол за барель</em>, можливе відновлення зростання видобутку з другого кварталу 2026 року.</li>
</ul>
<h3>Газ і СПГ: вразлива зимова рівновага Європи</h3>
<ul>
<li>Закриття двох підземних газосховищ у Німеччині може скоротити <strong>європейський буфер постачання майже на 60 СПГ-вантажів на рік</strong>.</li>
<li>Після 2022 року імпорт СПГ до Європи зріс майже на <strong>дві третини</strong> – до <strong>близько 120 млн тонн на рік</strong>.</li>
<li>Зменшення різниці між літніми та зимовими цінами робить зберігання газу менш рентабельним.</li>
<li>Це підвищує ризик <strong>цінових сплесків наприкінці зими</strong> та конкуренції з Азією за обсяги СПГ.</li>
</ul>
<h3>Вугілля: між декарбонізацією та попитом AI</h3>
<ul>
<li>Можливе послаблення санкцій проти росії здатне вивести на ринок дешеве російське вугілля.</li>
<li>Це створює тиск на експортерів з Австралії та Індонезії.</li>
<li>Попит з боку <strong>дата-центрів штучного інтелекту</strong> підтримує виробництво.</li>
<li>У 2024 році світова торгівля вугіллям досягла <strong>1,1 млрд тонн</strong>, а видобуток – <strong>7,8 млрд тонн</strong>, і ці рівні можуть зберегтися.</li>
</ul>
<h3>LPG: надлишок пропозиції та погодний фактор</h3>
<ul>
<li>Світове постачання <strong>LPG</strong> зростає швидше за попит, зокрема через нові експортні потужності США.</li>
<li>Пропан і бутан торгуватимуться зі <strong>значними знижками до нафти</strong>, що вигідно для нафтохімії.</li>
<li>Обмеження попиту пов’язані з:
<ul>
<li>надлишком пропілену;</li>
<li>низьким завантаженням крекінг-установок;</li>
<li>структурною перебудовою галузі.</li>
</ul>
</li>
<li>Холодніша зима у Північній півкулі може спричинити <strong>короткострокові цінові шоки</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/ja/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/commodity-market-outlook-trends-risks" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/sirovinni-rinki-2026-roku-mizh-shokami-mozhlivostyami-ta-rizikami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта і газ забезпечать більшу частину вибухового зростання споживання електроенергії дата-центрами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/nafta-i-gaz-zabezpechat-bilshu-chastinu-vibuxovogo-zrostannya-spozhivannya-elektroenergi%d1%97-data-centrami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/nafta-i-gaz-zabezpechat-bilshu-chastinu-vibuxovogo-zrostannya-spozhivannya-elektroenergi%d1%97-data-centrami/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Jan 2026 09:39:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[AI]]></category>
		<category><![CDATA[data centers]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[hydrocarbons]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[вуглеводні]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[дата-центри]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[штучний інтелект]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153515</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30061-Енергетика_300_на_300.png" alt="Нафта і газ забезпечать більшу частину вибухового зростання споживання електроенергії дата-центрами"/><br />Бум штучного інтелекту та цифрової економіки радикально змінює глобальний енергетичний баланс. За оцінками керівництва національної нафтогазової компанії Абу-Дабі, до 2040 року попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте на 500%, і переважна частина цього зростання буде покрита за рахунок нафти та газу. Енергетичний фундамент цифрової економіки Виконавчий директор ADNOC та міністр промисловості й передових технологій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30061-Енергетика_300_на_300.png" alt="Нафта і газ забезпечать більшу частину вибухового зростання споживання електроенергії дата-центрами"/><br /><p>Бум штучного інтелекту та цифрової економіки радикально змінює глобальний енергетичний баланс. За оцінками керівництва національної нафтогазової компанії Абу-Дабі, до 2040 року попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте на 500%, і переважна частина цього зростання буде покрита за рахунок нафти та газу.</p>
<h3>Енергетичний фундамент цифрової економіки</h3>
<p>Виконавчий директор ADNOC та міністр промисловості й передових технологій ОАЕ Султан Аль-Джабер заявив, що стрімке поширення штучного інтелекту та інфраструктури для його обслуговування призведе до п’ятикратного зростання енергоспоживання дата-центрів до 2040 року.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 75%</strong> додаткового попиту на електроенергію забезпечуватиметься <em>вуглеводнями</em>, насамперед нафтою та природним газом.</li>
<li>За іншою оцінкою, <strong>понад 70%</strong> енергії для нових потужностей усе ще надходитиме з традиційних джерел.</li>
<li>Зростання попиту відбувається <strong>на тлі глобального економічного розвитку</strong>, а не лише через цифровізацію.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Понад 70 відсотків цієї енергії й надалі надходитиме з вуглеводнів. І хоча дехто бачить у цьому обмеження, я бачу в цьому каталізатор, адже сталий прогрес — це не уповільнення зростання, а створення кращого двигуна”, — Султан Аль-Джабер.</p></blockquote>
<h3>Інвестиційний виклик: $4 трлн щороку</h3>
<p>За словами Аль-Джабера, нова епоха штучного інтелекту різко підвищує потребу в інвестиціях у глобальну енергетичну систему.</p>
<ul>
<li>Світові інвестиційні потреби в енергетиці оцінюються у <strong>$4 трлн щорічно</strong>.</li>
<li>Кошти необхідні одночасно для <em>видобутку енергоресурсів, електромереж та дата-центрів</em>.</li>
<li>Існуюча інфраструктура не здатна підтримати економіку майбутнього без масштабної модернізації.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Неможливо забезпечити економіку завтрашнього дня енергомережами вчорашнього дня”, — наголосив очільник ADNOC.</p></blockquote>
<h3>Довгостроковий попит попри короткострокові ризики</h3>
<p>Водночас Аль-Джабер визнав наявність короткострокових викликів, зокрема профіциту на нафтовому ринку. Проте стратегічний прогноз залишається незмінним.</p>
<ul>
<li>Попит <strong>зростатиме для всіх форм енергії</strong> і на всіх ринках.</li>
<li>Ключовим підходом до планування має бути <em>аналіз даних, а не емоційна реакція на ринкові коливання</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Наша відповідь на цей попит має ґрунтуватися на даних, а не на драмі”, — підсумував він.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-and-Gas-to-Fuel-the-500-Surge-in-Data-Center-Power-Demand.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30061-Енергетика_300_на_300.png" alt="Нафта і газ забезпечать більшу частину вибухового зростання споживання електроенергії дата-центрами"/><br /><p>Бум штучного інтелекту та цифрової економіки радикально змінює глобальний енергетичний баланс. За оцінками керівництва національної нафтогазової компанії Абу-Дабі, до 2040 року попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте на 500%, і переважна частина цього зростання буде покрита за рахунок нафти та газу.</p>
<h3>Енергетичний фундамент цифрової економіки</h3>
<p>Виконавчий директор ADNOC та міністр промисловості й передових технологій ОАЕ Султан Аль-Джабер заявив, що стрімке поширення штучного інтелекту та інфраструктури для його обслуговування призведе до п’ятикратного зростання енергоспоживання дата-центрів до 2040 року.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 75%</strong> додаткового попиту на електроенергію забезпечуватиметься <em>вуглеводнями</em>, насамперед нафтою та природним газом.</li>
<li>За іншою оцінкою, <strong>понад 70%</strong> енергії для нових потужностей усе ще надходитиме з традиційних джерел.</li>
<li>Зростання попиту відбувається <strong>на тлі глобального економічного розвитку</strong>, а не лише через цифровізацію.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Понад 70 відсотків цієї енергії й надалі надходитиме з вуглеводнів. І хоча дехто бачить у цьому обмеження, я бачу в цьому каталізатор, адже сталий прогрес — це не уповільнення зростання, а створення кращого двигуна”, — Султан Аль-Джабер.</p></blockquote>
<h3>Інвестиційний виклик: $4 трлн щороку</h3>
<p>За словами Аль-Джабера, нова епоха штучного інтелекту різко підвищує потребу в інвестиціях у глобальну енергетичну систему.</p>
<ul>
<li>Світові інвестиційні потреби в енергетиці оцінюються у <strong>$4 трлн щорічно</strong>.</li>
<li>Кошти необхідні одночасно для <em>видобутку енергоресурсів, електромереж та дата-центрів</em>.</li>
<li>Існуюча інфраструктура не здатна підтримати економіку майбутнього без масштабної модернізації.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Неможливо забезпечити економіку завтрашнього дня енергомережами вчорашнього дня”, — наголосив очільник ADNOC.</p></blockquote>
<h3>Довгостроковий попит попри короткострокові ризики</h3>
<p>Водночас Аль-Джабер визнав наявність короткострокових викликів, зокрема профіциту на нафтовому ринку. Проте стратегічний прогноз залишається незмінним.</p>
<ul>
<li>Попит <strong>зростатиме для всіх форм енергії</strong> і на всіх ринках.</li>
<li>Ключовим підходом до планування має бути <em>аналіз даних, а не емоційна реакція на ринкові коливання</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Наша відповідь на цей попит має ґрунтуватися на даних, а не на драмі”, — підсумував він.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-and-Gas-to-Fuel-the-500-Surge-in-Data-Center-Power-Demand.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/nafta-i-gaz-zabezpechat-bilshu-chastinu-vibuxovogo-zrostannya-spozhivannya-elektroenergi%d1%97-data-centrami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Доходи росії від нафти й газу у вересні впадуть на 23%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/doxodi-rosi%d1%97-vid-nafti-j-gazu-u-veresni-vpadut-na-23/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/doxodi-rosi%d1%97-vid-nafti-j-gazu-u-veresni-vpadut-na-23/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Sep 2025 06:04:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[budget]]></category>
		<category><![CDATA[decline]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[revenues]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[War]]></category>
		<category><![CDATA[бюджет]]></category>
		<category><![CDATA[війна]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[доходи]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[падіння]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153266</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29917-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Доходи росії від нафти й газу у вересні впадуть на 23%"/><br />&#160; Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України. Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29917-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Доходи росії від нафти й газу у вересні впадуть на 23%"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України.</p>
<h3>Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через розширення знижок і перебої в роботі НПЗ.</h3>
<h2>Фінансовий тиск на бюджет рф</h2>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів у вересні 2025 року</strong> – на 23% у річному вимірі.</li>
<li><strong>Очікувані надходження</strong> – $7,11 млрд (592 млрд рублів), що на 17% більше, ніж у серпні, завдяки скороченню державних субсидій НПЗ.</li>
<li><strong>Січень-вересень 2025 року</strong> – доходи впали на 20,5% р/р, до $79,6 млрд (6,62 трлн рублів).</li>
<li><em>Фактори впливу:</em> падіння міжнародних цін на нафту, зміцнення рубля, розширення дисконтів на російську нафту.</li>
</ul>
<h2>Експорт та ринкова кон’юнктура</h2>
<ul>
<li>У серпні дохід від експорту сирої нафти й пального скоротився на <strong>$920 млн</strong> порівняно з липнем і становив $13,51 млрд.</li>
<li>Причини: <em>удари України по НПЗ дронами</em> та тиск США на Індію через закупівлю російської нафти.</li>
<li>Знижки на російські нафтові марки суттєво розширилися.</li>
</ul>
<h2>Логістика постачання</h2>
<ul>
<li>Відвантаження нафтопродуктів у серпні зросли на <strong>8,9%</strong> у порівнянні з липнем (частина НПЗ відновила роботу після ремонту).</li>
<li>Зростання експорту з Балтійських та Чорноморсько-Азовських портів.</li>
<li>Зниження обсягів відвантажень з арктичних портів.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Бюджетні ризики:</strong> скорочення доходів ставить під загрозу виконання бюджету рф на 2026 рік.</li>
<li><strong>Військові витрати:</strong> фінансування війни проти України ускладнюється з огляду на падіння доходів.</li>
<li><strong>Міжнародна конкуренція:</strong> знижки на російську нафту під тиском США відкривають простір для посилення позицій інших постачальників на світових ринках.</li>
<li><strong>Структурні зміни:</strong> порушення логістики й атаки на НПЗ підривають стабільність експортних ланцюгів рф.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Face-Significant-September-Decline.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29917-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Доходи росії від нафти й газу у вересні впадуть на 23%"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України.</p>
<h3>Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через розширення знижок і перебої в роботі НПЗ.</h3>
<h2>Фінансовий тиск на бюджет рф</h2>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів у вересні 2025 року</strong> – на 23% у річному вимірі.</li>
<li><strong>Очікувані надходження</strong> – $7,11 млрд (592 млрд рублів), що на 17% більше, ніж у серпні, завдяки скороченню державних субсидій НПЗ.</li>
<li><strong>Січень-вересень 2025 року</strong> – доходи впали на 20,5% р/р, до $79,6 млрд (6,62 трлн рублів).</li>
<li><em>Фактори впливу:</em> падіння міжнародних цін на нафту, зміцнення рубля, розширення дисконтів на російську нафту.</li>
</ul>
<h2>Експорт та ринкова кон’юнктура</h2>
<ul>
<li>У серпні дохід від експорту сирої нафти й пального скоротився на <strong>$920 млн</strong> порівняно з липнем і становив $13,51 млрд.</li>
<li>Причини: <em>удари України по НПЗ дронами</em> та тиск США на Індію через закупівлю російської нафти.</li>
<li>Знижки на російські нафтові марки суттєво розширилися.</li>
</ul>
<h2>Логістика постачання</h2>
<ul>
<li>Відвантаження нафтопродуктів у серпні зросли на <strong>8,9%</strong> у порівнянні з липнем (частина НПЗ відновила роботу після ремонту).</li>
<li>Зростання експорту з Балтійських та Чорноморсько-Азовських портів.</li>
<li>Зниження обсягів відвантажень з арктичних портів.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Бюджетні ризики:</strong> скорочення доходів ставить під загрозу виконання бюджету рф на 2026 рік.</li>
<li><strong>Військові витрати:</strong> фінансування війни проти України ускладнюється з огляду на падіння доходів.</li>
<li><strong>Міжнародна конкуренція:</strong> знижки на російську нафту під тиском США відкривають простір для посилення позицій інших постачальників на світових ринках.</li>
<li><strong>Структурні зміни:</strong> порушення логістики й атаки на НПЗ підривають стабільність експортних ланцюгів рф.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russias-Oil-And-Gas-Revenues-Face-Significant-September-Decline.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/doxodi-rosi%d1%97-vid-nafti-j-gazu-u-veresni-vpadut-na-23/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/haz/feed/ ) in 0.35269 seconds, on May 6th, 2026 at 4:47 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 5:47 am UTC -->