Станом на 15 липня 2026 року середня гуртова ціна дизпалива в Україні досягла 76,84 грн/л і перевищила середню роздрібну ціну на 1,01 грн/л. Одночасно роздріб практично зрівнявся з розрахунковим імпортним паритетом — різниця становить лише 4 коп./л. Це створює тиск у бік підвищення цін на АЗС, передусім у сегменті дискаутерів, але не дає підстав прогнозувати точний масштаб подорожчання.

Гурт випередив роздріб швидше, ніж у березні

Із 8 до 15 липня середня гуртова ціна дизельного пального в Україні зросла з 65,99 до 76,84 грн/л — на 10,85 грн/л, або 16,44%. Середня ціна на АЗС за цей час підвищилася лише з 75,44 до 75,83 грн/л — на 39 коп./л, або 0,52%.

Роздрібно-гуртовий спред — різниця між середньою роздрібною та гуртовою ціною — змінився з плюс 9,45 до мінус 1,01 грн/л. Отже, лише за тиждень ціновий буфер роздрібного ринку скоротився на 10,46 грн/л.

На початку березня ринок уже проходив подібну фазу. Із 28 лютого до 5 березня гурт подорожчав із 56,74 до 70,45 грн/л — на 13,71 грн/л, або 24,17%. Роздріб зріс із 61,96 до 68,94 грн/л — на 6,98 грн/л, або 11,27%. Спред тоді скоротився з плюс 5,22 до мінус 1,51 грн/л, тобто на 6,73 грн/л.

Березнева динаміка підтверджує, що від’ємний спред може передувати коригуванню цін на АЗС. Проте вона не є готовою моделлю для прогнозу: поточний рівень запасів, структура закупівель мереж і тривалість зовнішнього цінового імпульсу невідомі. Ми можемо тілки казати, що ринок переходить від моделі цінової конкуренції на мінімізацію ризиків.

Імпортний паритет майже зрівнявся з ціною на АЗС

Brent відображає загальний напрямок нафтового ринку, однак вартість нового імпортного ресурсу для України безпосередніше залежить від європейських котирувань готового дизпалива. Станом на 14 липня спотова оцінка Platts для ультранизькосірчистого дизпалива 10 ppm на базисі FOB Italy становила 1191,50 дол. за тонну. За сім котирувальних днів вона підвищилася на 214,75 дол. за тонну, або приблизно на 22%.

Розрахунковий імпортний паритет, який враховує котирування, валютний курс, акциз, ПДВ і логістику, за цей період зріс із 66,10 до 75,87 грн/л — на 9,77 грн/л, або 14,78%. Середній роздріб 15 липня становив 75,83 грн/л, тобто був на 4 коп./л нижчим за розрахункову вартість нового імпортного ресурсу.

Цей розрив не можна трактувати як показник прибутку або збитку АЗС. Мережі продають пальне з різних партій, мають неоднакові витрати на доставку, зберігання, операційну діяльність і програми лояльності. Показник лише свідчить, що середня ціна на стелах уже не має помітного запасу відносно поточної імпортної альтернативи.

Валютний чинник посилив рух, але не був його головною причиною. За сім днів курс USD/UAH зріс на 0,3195 грн, або 0,72%, а EUR/UAH — на 0,3288 грн, або 0,65%. Значно сильніше на розрахункову вартість ресурсу вплинуло подорожчання самого дизпалива в Європі.

Найменший ціновий буфер мають дискаунтери

Середня ціна дизпалива в дискаунтерському сегменті становить 72,55 грн/л — на 3,32 грн/л нижче за розрахунковий імпортний паритет. У преміальних мережах середня ціна сягає 78,92 грн/л, що на 3,05 грн/л вище за паритет.

Різниця у 3,32 грн/л не означає, що дискаунтери мають автоматично підвищити ціни на таку саму величину. Частина мереж може реалізовувати раніше закуплений ресурс або мати вигідніші умови постачання. Проте саме дешевий сегмент має найменший простір для стримування цін, якщо гуртова вартість і європейські котирування залишаться на нинішніх рівнях або продовжать зростати.

Зовнішня пропозиція залишається нестабільною

Рух через Ормузьку протоку не припинився повністю, однак безпекова ситуація знову погіршилася. 15 липня частина судноплавних компаній відмовлялася від проходження маршрутом уздовж узбережжя Оману, а кількість транзитів залишалася значно нижчою за довоєнний рівень. Для ринку нафтопродуктів це означає збереження ризиків для страхування, доступності танкерів і строків доставки.

Показником логістичної напруги стало зростання ставок для продуктових танкерів на маршруті з Нігерії до Нідерландів: наприкінці червня вони перевищили 112 тис. дол. на добу проти приблизно 63 тис. дол. у середині місяця. Навіть часткове відновлення судноплавства не усунуло премію за воєнні та маршрутні ризики.

Пропозицію додатково обмежує рішення росії заборонити експорт дизпалива до 31 липня й перейти до імпорту пального. Ще до запровадження заборони морський експорт російського дизпалива й газойлю в червні скоротився до приблизно 1,8 млн тонн — на 39% порівняно з травнем і на 46% у річному вимірі.

Потенційне полегшення може надійти з Азії. Китайські компанії планували збільшити липневий експорт дизпалива до 600–700 тис. тонн проти приблизно 200 тис. тонн у попередньому плані. Однак заявлені обсяги вплинуть на європейський баланс лише після фактичного відвантаження та виходу партій на міжнародний ринок.

Який сценарій є найбільш імовірним

Сукупність показників формує тиск у бік поступового підвищення роздрібних цін: гурт уже перевищує середній роздріб, імпортний паритет практично зрівнявся з ціною на АЗС, європейські котирування різко зросли, а сегмент дискаунтьерів продає пальне нижче за поточну імпортну альтернативу.

Базовим сценарієм є нерівномірне коригування цін угору, передусім у дискаунтерських мережах. Підвищення може бути відкладеним або меншим, якщо котирування дизпалива швидко знизяться, фрахт подешевшає, а додаткові азійські партії фактично надійдуть на зовнішній ринок.

Водночас наявні дані не дозволяють назвати гарантовану величину майбутнього подорожчання. У відкритому доступі немає достатньої кількісної інформації про фізичні запаси дизпалива в Україні, закупівельну структуру окремих мереж і частку ресурсу, придбаного за попередніми цінами. Тому напрямок цінового тиску вже визначився, але масштаб і швидкість реакції АЗС залежатимуть від подальшої динаміки Platts, гуртового ринку, імпортного паритету та фактичної пропозиції.

Джерела: Terminal; Науково-технічний центр «Псіхєя», Reuters: заборона експорту дизпалива з росії, Reuters: плани Китаю щодо експорту пального, Reuters: ставки фрахту та відновлення руху через Ормузьку протоку, Reuters: ризики судноплавства через Ормузьку протоку.

Український ринок бензину А-95 перебуває між двома протилежними сигналами: зовнішній ринок підштовхує ціни вгору, а внутрішня маржа в частині мереж поки стримує різкий рух. Найближчі 1–2 тижні базовим сценарієм є не стрибок, а повільне підтягування цін у дискаунт-сегменті й утримання преміального сегмента біля поточних рівнів.

А-95: зовнішній тиск зростає, але роздріб реагує нерівномірно

На 12 травня середня роздрібна ціна бензину А-95 у вибірці АЗС становила 75,12 грн/л. За 7 днів вона зросла на 1,55 грн/л, а за 30 днів — на 0,76 грн/л. Це означає, що ринок уже частково відіграв зовнішній ціновий тиск, але зробив це нерівномірно: преміальні мережі піднімали ціни, тоді як дискаунтери частково залишалися нижче розрахункового імпортного рівня.

Світовий ринок

Для українського А-95 головний зовнішній сигнал зараз іде не від внутрішнього попиту, а від поєднання нафти, європейського бензинового ринку та логістичних ризиків.

• Європейські котирування бензину залишаються ключовим орієнтиром для імпортного паритету. 12 травня індикатор бензину для розрахунків становив 1224,3 дол./т, що на 169,8 дол./т вище, ніж місяцем раніше. Це прямо підвищує розрахункову собівартість імпортованого ресурсу.
• Нафта Brent — фактор підвищеного ризику через напруження навколо Ірану та Ормузької протоки. Нафта є базою для виробництва бензину, але її вплив на ціну А-95 в Україні проходить через переробку, європейські котирування, курс валют і логістику.
• Ормузька протока — вузький морський шлях для експорту нафти з Перської затоки. Різке скорочення судноплавства та втрати постачання, що підтримує геополітичну премію в ціні нафти й нафтопродуктів.
• Європейський ринок бензину не дає сигналу на швидке здешевлення: нестача доступних танкерних партій бензину на початку місяця та стабільне споживання пального в Європі попри високі ціни.
• російський фактор для України не є прямим каналом постачання, але дефіцит А-95 у рф через проблеми на НПЗ і сезонне споживання посилює загальну напругу в регіональному ринку нафтопродуктів.

Бензин А-95 у роздробі

Імпортний паритет — розрахункова ціна імпортованого бензину з урахуванням європейських котирувань, курсу валют, податків і логістики. На 12 травня він становив 73,25 грн/л. Маржа, тобто різниця між роздрібною ціною і цим паритетом, дорівнювала лише 1,87 грн/л, або 2,55%.

• Загальний роздріб: ціна зросла за 7 днів, але прогнозний тиск для всього ринку оцінюється як нейтральний із низькою впевненістю.
• Преміальний сегмент (мережі з вищим рівнем сервісу та ціни): ціна становила 78,52 грн/л, маржа — 5,27 грн/л. Це дає простір не поспішати з новим підвищенням, навіть попри дорожчі зовнішні індикатори.
• Дискаунтери (мережі з нижчою ціною): ціна становила 70,60 грн/л, а маржа була від’ємною — -2,65 грн/л. Саме тут ризик підтягування цін найбільший, бо продаж нижче імпортного паритету довго зберігатися не може.

Спред між преміальним і дискаунт-сегментом зріс до 7,92 грн/л. За 7 днів він розширився на 2,97 грн/л. Це означає, що ринок став менш однорідним: преміальні мережі вже заклали частину зовнішнього тиску, а дискаунтери ще утримують нижчу ціну, імовірно, за рахунок маржі.

Продаж бензину А-95 автомобільними нормами

Окремий зріз ринку — продаж бензину А-95 автомобільними нормами. Це не тотожно середній ціні на стелі АЗС, а показує гуртовий канал реалізації пального.

• Ціна А-95 автомобільними нормами на 13 травня становила 68,50 грн/л.
• За день вона знизилася на 0,34%, за місяць — на 0,58%, але за два місяці залишалася вищою на 6,48%.
• Різниця між середньою ціною АЗС і автомобільними нормами становила 4,95 грн/л. За день вона зросла на 5,73%.

Для ринку це означає, що автомобільні норми поки не підтверджують різкого нового зростання, але розрив із середньою ціною АЗС збільшується. Така ситуація часто передує або вирівнюванню цін, або перегляду умов у менш маржинальних АЗС.

Чому роздріб і прогнозний тиск не збігаються

На перший погляд є суперечність: роздрібна ціна А-95 за 7 днів уже зросла, тоді як короткостроковий прогноз для всього ринку нейтральний. Пояснення — у лагах, тобто часовій затримці між зміною імпортного паритету й реакцією АЗС.

Статистичний індикатор показує, що для всього ринку найменший лаг реакції на паритет становить близько 1 дня, для преміального сегмента — до 11 днів, для дискаунтерів — близько 7 днів. Водночас кореляція слабка, тому це не доказ прямої причинності, а лише орієнтир: ціни на АЗС можуть реагувати із затримкою й нерівномірно.

Рейтинг факторів ціноутворення А-95

• 1. Європейські котирування бензину. Найсильніший прямий фактор, бо саме вони входять у розрахунок імпортного паритету. Їхнє місячне зростання вже погіршило маржу дискаунтерів.
• 2. Нафта Brent і ризик Ормузької протоки. Вплив опосередкований, але важливий: геополітична напруга навколо Ірану підтримує нафтову премію й підвищує ризик дорожчого бензину в Європі.
• 3. Курс гривні до долара та євро. Долар на 12 травня становив 43,9584 грн, євро — 51,7237 грн. За 7 днів долар майже не змінився, а євро трохи зріс, тому валютний фактор зараз не головний, але він підсилює імпортну складову.
• 4. Сезонність споживання. Європейський попит на пальне залишається близьким до п’ятирічного сезонного середнього, а сезонне збільшення споживання бензину підтримує ціни, особливо за обмеженої доступності партій.

Очікування на 1–2 тижні

Базовий сценарій для бензину А-95 — помірне підвищення або утримання цін у вузькому діапазоні. Найбільший потенціал зростання має дискаунт-сегмент. Преміальні мережі мають більший запас маржі, тому їхні ціни можуть рухатися повільніше. Імовірність сценарію — середня. Водночас зовнішній фон — дорожчі європейські котирування, ризики навколо Ормузької протоки та стабільний попит у Європі — не дає підстав очікувати швидкого здешевлення А-95.

Джерело: Terminal

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

Європейський Союз знову переходить до антикризової логіки на енергетичному ринку: п’ять країн ЄС закликали запровадити загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній, щоб профінансувати тимчасову підтримку споживачів, стримати інфляцію й не перевантажувати державні бюджети. Для ринку пального це важливий сигнал: коли Європа одночасно говорить про прозорість ринку, адресні кризові заходи й захист ресурсного забезпечення, це означає, що період цінової турбулентності вже сприймається не як короткий сплеск, а як повноцінний стрес-сценарій для всього ланцюга постачання.

Європа відповідає на ціновий шок фіскальними й кризовими механізмами, а для ринку пального України головним стає баланс між прозорістю, конкуренцією й ресурсом

Суть нинішньої дискусії в ЄС проста: коли ціни на пальне різко зростають через війну й розриви на глобальному енергоринку, влада намагається не лише пом’якшити удар по споживачу, а й показати, що ринок не може працювати в режимі, де суспільство платить повну ціну кризи, а вигоду отримують лише окремі компанії. Саме тому міністри фінансів Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії й Австрії закликали Єврокомісію розробити правовий механізм внеску з надприбутків на рівні всього ЄС.

«Це дало б змогу профінансувати тимчасову підтримку, особливо для споживачів, і стримати зростання інфляції без додаткового навантаження на державні бюджети. Це також стало б чітким сигналом, що ті, хто отримує вигоду з наслідків війни, мають зробити свій внесок у зменшення тягаря для суспільства», — йдеться у листі міністрів фінансів п’яти країн ЄС до Єврокомісії.

Що саме відбувається в ЄС

• П’ять країн ЄС — Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія й Австрія — виступили за загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній.
• Ідея полягає в тому, щоб за рахунок цього інструменту фінансувати тимчасову підтримку споживачів на тлі високих цін на енергію.
• У листі міністрів окремо наголошено на ринкових викривленнях та фіскальних обмеженнях, тобто на ситуації, коли ціни ростуть швидше, ніж держави можуть компенсувати це прямими бюджетними видатками.
• Єврокомісія підтвердила, що отримала лист і оцінює пропозицію, а також працює з державами-членами над цільовими кризовими заходами у відповідь на нинішню енергетичну кризу в Європі.
• При цьому в самому листі не деталізовано, якою саме має бути ставка податку і на які компанії він має поширюватися.

Це принципово важливо для розуміння поточного моменту. Мова вже не лише про ціни як такі, а про те, як перерозподілити наслідки шоку між ринком, державою і споживачем. Для ринку пального України така логіка знайома: коли зовнішній шок стає системним, питання вже не тільки в собівартості ресурсу, а й у тому, як зберегти фізичне

Чому це напряму стосується України

Європа залишається сильно залежною від імпортного пального, і саме тому вона особливо чутлива до конфлікту на Близькому Сході. У Reuters прямо зазначено, що європейські ціни на газ зросли більш як на 70% з 28 лютого 2026 року, коли почалася війна США та Ізраїлю проти Ірану. Окремо енергетичний комісар ЄС Дан Йоргенсен вказав на короткострокову стурбованість постачанням перероблених нафтопродуктів, зокрема дизельного пального й авіаційного пального. Для України саме цей акцент має особливу вагу, тому що дизель — це опора вантажної логістики, агросектору, генерації, комунального транспорту й значної частини критичної економіки.

• Зростання цін на нафту і газ для ЄС уже перетворилося на політичну тему, а не лише на ринкову статистику.
• Дизельне пальне названо серед продуктів, щодо яких у Брюсселі існує особлива короткострокова стурбованість.
• Отже, криза переходить у фазу, де ресурсне забезпечення і цінова стабільність розглядаються разом, а не окремо.

Саме тому український ринок пального має дивитися на ситуацію не лише через призму котирувань, а й через те, як ЄС вибудовує кризове управління. Якщо Брюссель повертається до інструментів 2022 року, то це ознака того, що шок вважають достатньо глибоким і довготривалим, щоб знову включати надзвичайні регуляторні механізми.

Прозорість ринку і ресурсне забезпечення в кризовий період

Найважливіше в цій історії — баланс. З одного боку, уряди хочуть показати, що ринок не може непрозоро заробляти на кризі. З іншого — сам паливний сектор наголошує, що його першочергове завдання зараз не демонстрація високих прибутків, а збереження фізичного постачання моторного пального в дедалі складніших умовах. Саме в цій точці сходяться два підходи: прозорість ринку й ресурсне забезпечення. Якщо держава тисне лише на маржу, не враховуючи логістичний і сировинний ризик, вона може підірвати стійкість постачання. Якщо ж держава взагалі не реагує, суспільство отримує неконтрольований ціновий шок.

«Наша головна мета — підтримувати постачання пального та моторних палив у Німеччині в умовах, які стають дедалі складнішими», — заявила Німецька паливно-енергетична асоціація.

• Прозорість ринку в кризу означає, що влада хоче бачити, хто і як заробляє на стрибку цін.
• Ресурсне забезпечення означає здатність ринку фізично утримувати постачання, навіть коли дорожчають нафта, логістика, страхування й оборотний капітал.
• Цільові кризові заходи — це спроба не руйнувати ринок загальним тиском, а втручатися адресно там, де це потрібно для захисту споживача і стійкості системи.

Для України цей баланс особливо чутливий. Внутрішній ринок пального працює в умовах війни, а отже будь-яка політика, пов’язана з регулюванням маржі, податковим вилученням чи адміністративним стримуванням цін, має оцінюватися не тільки з точки зору соціального ефекту, а й з точки зору збереження безперервного постачання. Reuters-фрейм тут показовий: навіть у великій економіці ЄС розмова про надприбутки одразу впирається в питання, чи не буде підірвано спроможність ринку тримати ресурс.

Що додає IEA до цієї картини

Міжнародне енергетичне агентство, IEA, дає до нинішньої дискусії ключову рамку: у разі серйозного порушення постачання нафтопродуктів країни-члени мають тримати запаси, еквівалентні щонайменше 90 дням чистого імпорту нафти, і бути готовими до колективної реакції на серйозні перебої. IEA окремо підкреслює, що екстрене реагування може поєднувати вивільнення запасів і заходи зі стримування попиту.

• IEA розглядає кризове реагування не лише як інтервенцію запасами, а як комбінацію дій щодо пропозиції і попиту.
• На окремому кризовому трекері IEA станом на 2 квітня 2026 року зібрано державні заходи, спрямовані на підтримку споживачів і збереження енергії у відповідь на ринкові наслідки конфлікту на Близькому Сході.
• IEA прямо вказує, що нинішня криза спричинила безпрецедентне порушення глобальних паливних ринків, яке стискає пропозицію і тисне на економіки та домогосподарства.

Для ринку пального України ця рамка важлива з практичної точки зору. Коли країни ЄС говорять про податок на надприбутки, а IEA паралельно наголошує на запасах, колективному реагуванні й заходах зі стримування попиту, стає очевидно: під час великої енергетичної кризи стабілізація ринку не може спиратися лише на один інструмент. Потрібна комбінація прозорості, адресної підтримки, фізичної наявності ресурсу і керування попитом.

Чого ЄС уже навчився після кризи 2022 року

У нинішньому листі міністри прямо посилаються на досвід 2022 року. І це не риторика, а цілком прикладний аргумент. Єврокомісія у своєму фінальному звіті щодо надзвичайного заходу для сектору викопного палива повідомила, що так званий solidarity contribution, тобто внесок солідарності, був запроваджений як екстрений інструмент для підтримки доступності енергії для домогосподарств і бізнесу. Сукупні надходження за 2022 і 2023 податкові роки на дату звіту становили 26,150 млрд євро, а з урахуванням очікуваних залишкових надходжень — 28,661 млрд євро. Переважно ці кошти країни спрямовували на фінансову підтримку енергоспоживачів, особливо вразливих домогосподарств.

• 2022 рік став для ЄС прецедентом, коли надзвичайний податковий механізм вже використовувався як антикризовий інструмент.
• Майже 28,7 млрд євро очікуваних і зібраних надходжень показують, що це не символічний, а масштабний фіскальний ресурс.
• Ключовий урок полягає в тому, що кризовий внесок працює лише тоді, коли він пов’язаний із чіткою метою використання коштів — підтримкою споживача й утриманням системи від шокового розбалансування.

Саме тут для України проглядається найцінніший практичний висновок. У період кризи сама по собі дискусія про маржу, надприбутки чи ціни мало що дає, якщо не зрозуміло, на що підуть вилучені кошти і чи посилять вони стійкість системи. Європейський підхід, при всіх суперечках довкола нього, цієї логіки не приховує: втручання має бути адресним, юридично міцним і прив’язаним до захисту споживача та стабільності постачання.

Що це означає для українського ринку пального зараз

• Перший висновок: зовнішній енергетичний шок Європа вже трактує як кризу, а не як тимчасовий сплеск.
• Другий висновок: дизель і інші перероблені нафтопродукти опинилися в центрі уваги, отже сегмент моторних палив стає найчутливішою ланкою ринку.
• Третій висновок: баланс між прозорістю ринку і ресурсним забезпеченням стає ключовим — без нього або споживач платить надто багато, або система ризикує втратити стійкість постачання.
• Четвертий висновок: криза вимагає не одного рішення, а пакета — від фіскальних механізмів до запасів, адресної підтримки і заходів зі стримування попиту.

Отже, для України нинішній європейський сигнал читається дуже чітко. Коли ринок входить у фазу цінового стресу, недостатньо лише спостерігати за котируваннями. Потрібно одночасно бачити, як формується маржа, як забезпечується фізичне постачання, хто несе основний тягар шоку і чи є в системи запас міцності на випадок затяжної турбулентності. Саме тому розмова про прозорість ринку й ресурсне забезпечення в період кризи стає не теоретичною, а практичною умовою енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters; European Commission; IEA; IEA