Рішення Європейського Союзу заборонити імпорт палива, виробленого з російської нафти, вже у січні 2026 року суттєво змінило глобальні потоки дизпалива. Індія повністю припинила постачання дизеля до ЄС і натомість різко наростила експорт до Західної Африки, тоді як Туреччина втратила значну частину прибуткового європейського ринку.

Європейські санкції як каталізатор глобального «перетасування» ринку

З 21 січня 2026 року в ЄС почала діяти заборона на імпорт палива, виробленого з російської нафти. Мета політики — економічний тиск на росію через її повномасштабну війну проти України у 2022 році.

• Ключовий ефект — перерозподіл міжконтинентальних потоків нафтопродуктів.
• Фактично йдеться не про дефіцит дизпалива, а про зміну маршрутів та ринків збуту.

Індія: від Європи до Африки

За даними Kpler та Vortexa, Індія у січні 2026 року не відправила до ЄС жодного бареля дизпалива.

• У 2025 році середній обсяг експорту дизеля з Індії до ЄС становив 137 тис. барелів на добу.
• Це робило Індію третім найбільшим постачальником дизпалива до Євросоюзу.
• У грудні 2025 року експорт дизпалива Індії до Західної Африки сягнув рекордних 155 тис. барелів на добу.
• У січні 2026 року постачання до регіону залишаються високими — близько 84 тис. барелів на добу.

Причина: російська нафта становила близько 30% морського імпорту сирої нафти Індії у 2025 році. За новими правилами ЄС це фактично блокує доступ індійського дизпалива на європейський ринок.

«Найімовірніше, більше індійського дизпалива піде до Африки, що звільнить додаткові обсяги постачання з Близького Сходу для Європи», — зазначила аналітикиня Energy Aspects Клер Морріс.

Туреччина: падіння експорту до ЄС

Туреччина також відчула негативний ефект від нових правил.

• У січні 2026 року Туреччина постачала до ЄС близько 45 тис. барелів дизпалива на добу.
• У 2025 році середній показник становив 87 тис. барелів на добу.
• Частка російської нафти у морському імпорті Туреччини у 2025 році досягала 48%.

Нові правила ЄС дозволяють імпорт палива лише за умови:

• або фізичного відокремлення російської нафти на НПЗ;
• або повної відмови від імпорту російської нафти протягом 60 днів до дати відвантаження.

Турецький НПЗ Star (належить SOCAR) у січні 2026 року продовжував імпорт російської нафти, що обмежує його доступ до ринку ЄС. Водночас Tupras зупинив імпорт російської нафти на заводі в Ізмірі ще у листопаді, але інший завод — у Ізміті — продовжує закупівлі сорту Urals.

«Туреччина не має значного профіциту дизпалива. Вона імпортувала російський дизель для внутрішнього ринку, а власний продавала в Європу. Нова заборона закриває цю схему», — пояснила Клер Морріс.

Європа: диверсифікація постачання

ЄС заздалегідь готувався до обмежень:

• Імпорт палива з США та країн Близького Сходу у січні 2026 року досяг трьохмісячного максимуму.
• Диверсифікація джерел стала ключовою відповіддю на санкційні ризики.

Таким чином, санкції ЄС проти палива з російської нафти мають не лише політичний, а й довгостроковий структурний ефект для глобального енергетичного ринку, що є критично важливим для країн споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters